Не треба віддалятись.
Авжеж, підпустила так близько,
що можна обпектись
(та не тобі).
Ламати ілюзій не будемо.
Гаразд?
Добре, що погоджуєшся й не перечиш.
Стрімголов у буденність.
Дві години (й менше)
на тиждень (коли два, три)
навзаєм.
І все виливається в них.
Більше не вимагаємо.
Коли Факуяма,
Коли Пашковський.
Іноді зовсім не про це.
Щось – занадто, най -.
Щоразу майже по-новому.
Ніщо не розкладається по полицях.
Твоїм емоціям безмежно вдячна.
Навіть одному „цілую”.
Сумнівам – не дорога.
Без вигадок. Справжній.
Істина завжди поруч.
25.12.05
