Серед сотні доріг,
що здалека давно прокладаю,
Я шукаю одну,
що до тебе колись приведе...
Перетнувши поріг
скільки болю і втрат ще пізнаю,
Як до тебе дійду?
Скільки часу іще промайне?
Між двох різних світів
поєднання здобутку і втрати.
У житті наяву
Тільки тінь від розтерзаних мрій...
Серед смертних гріхів
Безнадію не слід вибирати..
Вірю в зірку свою!
Смуток в душу пускати не смій!
Тож ладнаю човен
і у морі його не покину...
Та запалюю гніт,
щоб здолати у серці пітьму,
І, як той Діоген,
з ліхтарем я шукаю людину.
Через сльози і піт
я крізь терни до тебе іду.
19.01.2025
