Літо та зима господарюють (за мотивами української народної байки)
Казала зима літу:
-Хоч повно в тебе квіту,
Та ти недобре хазяйнуєш,
Порядки тільки псуєш.
- Та як же я не хазяйную,
Усе у мене є, і хліб скиртую.
-Та то нікого не дивує,
Але у тебе той в степу ночує,
А той всю ніч гуляє.
У мене ж ніч, як настає,
То всіх до хати проганяє
І носа в двір ніхто не потикає.
Ну що ж, господарі бувають різні,
Одні добрі, інші грізні.
А обирати, друзі, вам,
Чи то з нагайкою до вас,
Чи добрим словом.
А я, поки господарює літо в нас,
Піду спокійно вип'ю квас.
09.07.2024 р.
Оригінал
Літо і зима
Казала зима літові:
- Ти не хазяйка, а розтаскуха.
- Як, - каже літо, - я не хазяйка: що у мене усе є - як хліб, як і що друге?
- А так, не хазяйка, - каже зима, - що у тебе той на дворі ночує, той на степу, а я усіх як ніч - так у хату і зберу.
Чудова мудра байка! 
