Все у пітьмі від довгих ніжок,
Світліше трохи від ланіт,
На іманентному подвір’ї
Морочить щиглик живопліт.
Хитнеться раптом, наче ружа,
На сотні миль підніме пил,
Над степом, що на ковдру схожий,
Неначе зітканий з ковил,
Неначе з марева плацебо
В кольОрах звивистих ідей ,
Що між безоднею і небом
Шукає в яблуках коней…
p.s.
малюнок з інтернету
