Це трапляється з кожним, напевне,
Через рік, може два... Через вік...
І постукає в двері непевно
Й переступить поріг чоловік.
Він не буде нічого питати
Як жила, з ким спала, чого ждеш...
Він завжди тебе буде чекати
Й не спитає куди ти ідеш.
Твої сльози утре й поцілує
І усе зрозуміє без слів.
Із корицею каву зготує,
І місток прокладе через рів.
Він збагне твоїх помислів смисли
Й потаємних бажань глибину
До грудей міцно-міцно притисне
І кохатиме тебе одну.
Все само якось часом виходить,
Як в садах розпускається цвіт
І кохання до тебе приходить
В п'ятдесят із щербинкою літ
20.06.2023
