Розпатлан й гаряча темна ніч,
Здіймаю руки до небес в молитві.
Офіру відсилаю Богу,
Що він тебе послав із протиріч,
коли життя моє спадало волоском по бритві.
Ти пахнеш сновидіннями, майбутнім,
А я забувши давній біль,
Стаю з колін й цілую руки.
З тобою можна справжнім бути,
Пройшовши кілометри заметіль.
З тобою серце грає й кров моя,
мов ртуть, до шалу бухкає у вуха.
З засніжених дерев сміються круки.
Як звуть тебе? Назви своє ім'я,
Моє ж ім'я забрала завірюха.
13 грудня 2021
