Осінній вітер листями кружляє,
А моє серце знов до тебе лине.
Час злодієм моменти забирає,
Зате кохання душу не покине.
Ту іскру у твоїх очах побачу,
Словами твою душу зачарую
У поцілунку серденьком заплачу,
І стежкою любові помандрую.
Твою долоню пристрастю зігрію,
Пригорну і сльозинки зацілую,
Про тебе, мила, думаю і мрію,
Тобі весь всесвіт ласки подарую.
Я з першим поцілунком прокидаюсь,
Яким тоді назавжди покорила
І знов в той день осінній повертаюсь,
Коли Господь подарував нам крила.
У в новий день з тобою полетіти
І з думкою про тебе засинаю
Щоб завтра знов тобі прошепотіти:
«Тебе до щему й трепету кохаю!»
