Солодкий дзвін ...
Влягався пахощами в світ,
Кришталем він
Із білих чаш, гойднувши цвіт,
Упав до ніг,
Зронивши силу білих чар
Здійнявсь до хмар,
До храму хмар.
Там став своїм,
Заливши дзвоном Небеса,
Задихав Їм.
Доповнив тихістю. Краса -
Це Божий світ
У чистоті думок та слiв
Учинків....Ти би так зумiв?
Хтось з нас зумів?
Як День і Ніч...
Дзвенімо дзвонами. Гряде,
Із воском свіч,
ЙОГО ЛЮБОВ. Усiх знайде
Між тих дзбанів
Умившись росами сльози
У тобi - ВIН,
У НЬОМУ - ти
09.04.2020 Португалiя
