привіт - люба ...
ось, я прибув.
подолав шляхи до
твого передмістя.
латаючи часом дірки
організму.
не знаю,
що буде далі..
а чи встиг я до,
чи може,
за ганком тебе чекає вже
інший...
а ти
все шукаєш привід
сказати мені,
поки я не стомився
доводити тобі і битися=
- любимий, ти запізнився..
може, трохи раніше
- і встиг.
...а може,
відпустиш мене
у інше місто..
я обіцяв би - не писати
листи. , але спогади, Гади!
вони ж за мене сильніші.
чи я осліп чи вже так вийшло
що не здатен був тоді
відрізнити простий флірт
від захоплення до
реального хімічного дійства.
коли нам так
стискає горло
і виплітає обійми.
і ми при зустрічі -
- як павуки
плутаємо усі шляхи.
верх з низом.
і кількома хаотичними вправами
доводимо абсурдність
вибудованих віками систем відносин
у світі.
віч на віч.
організм до організму.
ми - механічні машини життя
... і опісля усього того злодійства
ти мені скажи
- а чи ти б просто за мене вийшла
