Прожитий день, прожитий ні для кого,
Пройшов він так, неначе й не було…
А ні для свого, а ні для чужого,
Неначе хтось зробив мені на зло.
А скільки планів ще було учора,
Була надія, що здійсниться сон.
Мріяв знайти собі життя опору,
Та день пронісся, мов якийсь мусон.
Знову шкодую, що є дні без сліду
І огортають стомлені жалі.
Хоч часто випускаю це із виду,
Проте все менше кроків на землі.
Прожитий день, прожитий ні для кого,
Пройшов, так ніби дня і не було…
А ні для свого, а ні для чужого,
Неначе хтось зробив оте на зло.
