На вулиці, що йде від ставу,
Живе родина Сущуків.
Господарі вони - на славу,
За приклад є для земляків.
Аркадій - це глава родини,
Добропорядний сім’янин.
Про рідних дбає він щоднини
І він працює не один.
Бо з ним його кохана жінка,
Яка підтримає завжди,
Порадить, хоч і не говірка,
Та знає як допомогти.
Живе ще з ними баба Ганя -
Матуся їхня дорога.
І їй за доню стала Таня -
Невістка вправна й чепурна.
Панує мир у їхнім домі
І злагода є у сім’ї.
Прості вони – не гонорові
І всі сусіди їм свої.
Завжди усім допомагають,
Пораду правильну дадуть,
Бо толк вони в усьому знають
І в світі правдою живуть.
За це їх люди поважають,
Шанують в нашому селі,
Та за взірець сім’ю їх мають,
Бо людяні вони такі.
Вже діти виросли, жонаті,
В Зорини й Діми сім’ї є,
Наташа лиш лишилась в хаті -
У кожного життя своє.
Дениско, з ним і Аріана -
Це їхні внуки чарівні.
Світлана, з нею ще Ліана
У гості бігають й собі.
Бо дуже люблять бабу й діда,
І бабцю Ганю обіймуть -
Смачні гостинці тут завсіди
І подаруночки дадуть.
Завжди в них сміх дитячий в хаті -
Родине затишне тепло.
Добром, турботою багаті -
За це шанує їх село.