Лікар каже пацієнту:
-От і стрілись при нагоді,
Це у вас купив диплом я
У підземнім переході.
Я ж тоді - у дев’яності,
Був, як всі, нічим не гірший,
Та ви з мене дуже просто
Здерли грошей вдвічі більше.
Хворий тут не розгубився
І напружив дві півкулі,
До хірурга придивився –
Пригадав часи минулі.
-Я в дипломах добре знався:
В вас - з відзнакою, червоний,
І на щастя він дістався
Вам, минаючи закони.
-Операцію я зранку
Буду завтра вам робити,
То ж сьогодні ви повинні
Десять тисяч заплатити.
-Проста грижа - такі гроші?
Лікарю, ви совість майте!
Заробітки в вас хороші,
Але ж міру якусь знайте!
-Трохи дорого, я знаю,
Та хірург я класний, друже,
Бо диплом червоний маю
І пишаюся цим дуже.
Вийшов лікар із палати,
Пацієнт утік із міста,
Пішов іншого шукати
Класного спеціаліста.
Правда, їх лишилось мало
(Хто не з купленим дипломом),
Бо всі здібні грижу вдало
Оперують за кордоном!
Тепер,Катю, я Вас уявила в образі хірурга, який видаляє людські пороки, немов грижу А твір - як завжди -
Катерина Собова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Іноді життя заставляє вникати і в медичне життя, Мариночко! Щиро дякую за такий розгорнутий коментар! Міцного Вам здоров"ячка, щоб Ви жили без аптеки і лікарні!