Я залишу серце в горах,
Щоб його вберегли від печалі.
І ні холод,ні вітер,ні страх
Не зупинять мене.Я йду далі.
Я попрошу у вічних снігів
Захистити мене від вогню,
Від оманливих диких вітрів,
Тільки тих,що чекають внизу.
Я піднімусь уверх,вище хмар.
Там миттєво замерзнуть слова.
Там від холоду гасне ліхтар,
А внизу замерзає душа.
Запитаю в могутніх вітрів,
Чому іноді падає небо
І багато тих хибних шляхів.
Це тому,що так треба?
Я залишу серце в горах,
Щоб ніколи воно не боліло,
А коли згасне світло в очах,
Я залишу в горах своє тіло.