Сутінки тон задають на щоденній основі -
Кожного ранку чи вечора будять ділянки
Темного серця, що змінюють світобудову.
Часто ці зміни будили в мені вовкулаку.
Світло хотіло позбутись тих пристрасних ігор,
Очі, ідеї та пам'ять стираючи з жахом.
Лиш пам'ятаю - проект тоді повністю вигорів,
Більше нічого тоді я не зміг пригадати -
Нині, проте, та ділянка ніяк не змінилась.
Темрява звалась для мене колись другим домом.
Тільки тепер вона стала родовищем сили,
Хоч у минулому я в ній здибав страх і втому.
Вогники роутера ледве пробили довкілля,
Місто на чверть скоротило свій внутрішній голос.
Осінь у наших широтах - не час для світила -
Корінь вогню пророста на Південному полюсі.
Час, коли ми неохоче старались заснути,
Щоби нас часом не втовк домовик чи страшило,
Вже відійшов без можливих надій у минуле,
Але повернення звірів ще досі можливе.
Тяжко сказати, що темрява дуже доцільна -
Наше суспільство у ній остаточно зневірилось,
Бо темний світ зачинає в очах божевілля.
Ти його тільки не бійся -
Віддай крихту віри.
xxvii.x. - xxviii.x.mmxvii
