- Поглянь!
Як топче наше поле,
Чужий і його холуї,
Як нищать зрілі врожаї...
- Поглянь!
Як падають до долу
Дозрілі колоски,
Як відбирають те,
Що наше
І нам належить на віки...
- Поглянь!
Як гине покоління,
Як родове ламається коріння
І в землю рідну дощ змиває
Кров наших хлопців молодих...
А ти чужим ще віриш,
А ти ще добре думаєш про них!
- Поглянь!
Поглянь на тих хто помирає
За мову, віру, за народ!
Якщо ще краплю совісті ти маєш,..
Якщо ти ще не ідіот!