Це місто з’являлось у снах:
Проспектом світилось в рекламі,
Палало вогнями, злітало на дах,
Дивилось в вікно у піжамі…
Лишало сліди – у вітрах,
В дощах, що ридали натужно,
У небо злітало у мріях, як птах,
Й будило від сну… Так потужно
Дзвонило воно в телефон,
І стукало в двері нестримно,
Кричало у вуха і брало в полон,
Та марно… Усе ж бо даремно…
Здається, у венах вогонь
Пече, спопеляючи душу…
Місто сховалось у сплетінні долонь
Шукати тепер його мушу
Коли ж бо рука у руці
В мереживі сплутаних ліній
Шукаю притулку… Сльоза на щоці,
Топить в серці морок та іній…
Гарний вірш за змістом, але ще б підправити ритм у 2,3, 4 і 5 катренах. 
