Якщо я їстиму броколі,
з мене проросте дерево,
яке сягатиме самого неба,
гілки якого зупинятимуть хмари
і захищатимуть це місто від зливи;
в пружному листі якого
зів’є гніздо не одна пташина родина;
на якому щороку родитимуть
різні фрукти, а може, і овочі,
а може – й морозиво дітям.
Тож я знову варю на вечерю броколі –
це єдине, що я можу зробити для світу.
15.05.2018
