Якось ти мене не знайдеш ні тут, ні там,
світло у вікнах буде горіти яскраво…
Уникала мене, й кришталеві слова
мої, для тебе ніяк не клеїлись в справи…
Якось мене не буде ні вдень, ні вночі,
загублені кроки ще шукатимуть вулиць…
Від серця твого так і не знайшов ключі,
вони у інших, чужих кишенях забулись…
Якось я стану пам’яттю сивою,
трепетним вітром, тобою не побаченим…
Згадай мене, якось, ніччю красивою,
що серпень в тепло огортав нерозтрачене…