Гримить вночі і ллє немилосердно,
і вітер гіллям б’ється об вікно:
“Не спи, прокинься, бачиш, як химерно
вночі усе переплелося, як одно!“
Дощем усе намочено до нитки,
усе цілком - від неба до землі,
і блискавичні залишаються розмітки,
які Перун малює в дощовій імлі.
А гілля так, як руки на концерті,
кидає вітер в сторони усі.
І лиш будинки хмарами приперті,
немов укопані стоять собі у сні.
18.06.2017
