До ніг твоїх всі квіти світу
І таємничий шепіт трав,
І зоряну нічну сюїту,
Яку скрипаль ще не заграв.
Тобі присвячую, кохана,
Усі порфіри королів,
Зі дна морів і океану
Скарб затонулих кораблів.
Тобі, любове нездола́нна,
Моя перлина, мій шедевр,
Моя квіткова, несказа́нна,
Вродливіша за королев,
Що колись правили світами.
Тобі складаю світ увесь
І золотими ланцюгами
Я бряцаю у твою честь,
Як раб, піднявши вгору ку́льті,
Скалічений, але живий,
І гори хмарами оку́ті!
І саван ніжно голубий!
