Перевірка розміру
Перевірити
honeypot
«Бандерівець» оповідання, гумор
Вчора дісталась домівки і відчула: відбулося щось хороше.
– Неодмінно хороше!– усіма своїми собачими засобами інформацїі попереджав Рекс, моя вірна охорона.
Давненько не бачила його таким...летить щодуху назустріч, шерсть виґрає на сонці і такі радісні-радісні собачі очі.
– Що?-дивуюсь,ну, розказуй вже, бо кортить
– Хазяїн повернувся!- «розповідав» щирий собачий хвіст.
– Та невже? А...де?
Він вийшов зненацька, з-за дерева...ніяково ховаючи очі...
– Привіт, Блуда, – пожартувала я, заходь чи що...
–Чи що... – два смарагдових океани очей випромінювали провину.
Коли двоє дуже давно разом, слова не потрібні...погляд...жести...душа...розуміємось без слів...
– Скільки ж на цей раз ми без тебе...майже місяць...хоч добре зустрічали тебе?
– Бувало і більше, – єхидно всміхнувся на те, знов-таки очима – зустрічали!
– Ну, що, Рексе, приймаємо заблуду?– вже весело запитую, відпускаючи сум.
– Мамо, та чи не ти за ним рюмсала весь цей час!– стрибав, радіючи, пес, і обіймаючи свого друга, щедро облизуючи йому щоки й ніс..
Ще – пауза. Обійнялися. Ткнувся непомітно носом щоки... Треˊ годувати мандрівника
– Пішли, їсти, Марку! так, ...є плов... – гріти, чи...
– Чи...– продовжували ми жартома «спілкуватись» поглядами, + 35 у затінку, краще холодненьке.
Так повернувся додому (і вкотре вже!) наша світлість Маркіз, або просто – Марк. За своїми нареченими-кішечками іноді він зникає дуже надовго...одного разу навіть на два місяці... ну, а мені нічого не залишається, як чекати додому нашого Маркізика.
– І я, і я чекав!- вистрибує й собі Рекс. Ніколи не бачила ще, щоб він так радів котові. Нуу...це особливий кіт...за десять років стільки всього було...
Згадалось, як маленьким кошеням ще, «не пускав» до магазину... Ти – за двері, а він – в плач!
– Як же тебе взяти з собою...ти ж не собачка, Марк, – лагідно я йому...ну,не ходять люди з котиками до магазину...хоча...стривай...ходи-но сюди! Ану, сідай в кишеню!
Кишеня простора навіть, в неї можна було ще одне таке кошеня посадитити. Що ж, йдемо разом: я – по дорозі, Маркіз – в кишені. Виглядає. Сидить тихо, ніби кенгуреня. Щасливий, в міру своїх котячих емоцій.
Заходимо до магазину:
– А ось і ми! – жартую
– А кота – навіщо? – «на своїй хвилі» перелякалась продавчиня. Нам кота не треба.
Заспокоюю похапцем, що й сама його нікому не віддам, такий кіт потрібен самій. Жінка помітно повеселішала.
Так минало літо, кишеня ставала все меншою і Маркізу ставало все важче її окуповувати. А він все не хотів здавати свої позиції:
– Ні клаптика з кишені не віддам! – читалось в очах.
Наш кіт. Справжнісінький тобі бандерівець! Свій хлопець. І «Як не з'ім – то понадкусюю!» теж в нього є.
Такий він у всьому, починаючи з жовто-синього котячого нашийника і – до кінчика хвоста, десь зламаного ним до нас ще, в котячому своєму дитинстві. Нашийник цей дивом пролежав запакований і незаслужено забутий декілька років в шухляді. Виробництво а ля «МАДЕінЧИН»...за цей час купувалось багато інших, а цей – лежав собі спокійно і їсти, як то кажуть, не просив. Знайшла його ізнову вже цьогоріч, коли наше чорняве щастя загубив свій, новісінький, в самий пік «окупаціі» його шкідниками. Знайшла . Розгорнула...а він – жовто-синій! От тобі й «Чїна»! Вдягли. Щасливий. Хизується. Цей і не «губиться» чомусь. Магічний, мабуть. Наш. Український.
Начувайтесь, миші! «Бандерівець» вдома.
©Тетяна Прозорова
ID:
746514
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 17.08.2017 14:54:28
© дата внесення змiн: 17.08.2017 17:44:07
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)
Вкажіть причину вашої скарги
В Обране додали :
Миколай Волиняк
Прочитаний усіма відвідувачами (431 )
В тому числі авторами сайту (11 ) показати авторів
Володимир Верста , Дмитро Кiбич , Світлана Семенюк , Валентина Ланевич , norton , геометрія , Капелан , Віктор Чернявський , Миколай Волиняк , Ніна Незламна , Віктор Ох
Середня оцінка поета: 5.00
Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ
Я з вами згідна,книгу можна писати,мати настрій і час,здається знайдеться в душі джерело вміння,проникнути в когось ,чи в щось,щоб викласти своє бачення.Ми з вами мало спілкуємося ,на все не вистачає часу.Та гадаю,що все .ще попереду.Заходьте на мої прози,можливо сподобаються. Успіхів Вам!
З поверненням! Без Вас було зовсім незатишно...
дякую Вам
та як же без них...це ж як малеча ...стільки вовтузимось бо любимо їх. ну ось і є зараз-отакий "цирк на дроті" так...а де Ви бачили Рексика?
ДО ВУС синоніми
Знайти несловникові синоніми до слова: візаві Под Сукно: -
ти Знайти несловникові синоніми до слова: візаві Под Сукно: -
ви Знайти несловникові синоніми до слова: візаві Под Сукно: -
ти Знайти несловникові синоніми до слова: візаві Enol: -
Синонім до слова: говорити Svetoviya: -
Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Нові твори
Обрати твори за період:
Рік
2025
2024
2023
2022
2021
2020
2019
2018
2017
2016
2015
2014
2013
2012
2011
2010
2009
2008
2007
2006
2005
2004
2003
2002
2001
2000
Місяць
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Показати