Прилетіли Ластівки додому,
Принесли пісні дзвінкі до Сяну й Дону
І політ свій стрімкий і прекрасний,
Принесли на крильцях своїх Щастя.
Розказали Пісню ту травичці,
Пошептали про дзвінке водичці,
Й понесли струмки ту пісню милу
Як найбільшу Бога вічну силу,
Від пісень тих знов зійде пшениця,
Від струмків тих Небо зголубиться.
Ластівко, сестричко, причарую,
Крильця твої ніжні поцілую,
Ти літай, рідненька, на просторах
І співай пісні свої про Волю,
Про стрімкий політ, про чисті трави,
Ти співай про Сонце і заграви,
Ти співай як Небо височіє,
Як трава у полі зеленіє.
Мудра Бджола