Поки навколо приймалися рішення,
Падала економіка, мінялася влада,
Вона ховалася в своїй нерішучості
Серед теплих барханів її простирадла.
Поки неквапно проходили пори року,
Час стелився на коси попелом, земля крутилася,
В неї від болю розривалася голова.
Хтось їй снився. Комусь вона снилася.
В час культурних переворотів
І революцій людських цінностей,
В неї завжди був свій мікрокосм,
У власному колообізі і постійності.
Ніхто не забере в неї сни і відчуття безпеки,
Як і назавжди з нею її внутрішні стіни.
В час, коли вужчають горизонти,
В час коли в світі тривають війни.
