"Невідомому поету "
Ти п'єш чай, чи може щось п'янкіше?
Пишеш вдень, чи уночі під зорі?
Твоя душа світліше, чи палкіше?
І думки твої давно вже хворі...
Власна мудрість приносить лише смуток?
Та й закони ти пишеш сам собі.
А із віршів, увесь життя набуток,
Люди на жаль до цього всі сліпі...
Ти бачиш світ по-іншому — щасливим!
Думки інших читаєш між рядків.
Тебе можна назвати особливим,
Бо пишеш ти на безлічі смаків!
Сидиш ти у кафе, чи може в сквері?
Звідки я знаю? Я така як ти!
Навіть скажу на якому папері,
Ти пишеш план, до своєї мети.
Хотіла запитати, та чи варто...
Ти теж блукаєш у своїх думках?
І чи можна, назвати лихим жартом
Розсудливість, що нам не по роках?!
Автор: Валерія Скубій
