"Ангелу"
Там де хмари ховають сумне небо,
А може вище, ніж летять птахи.
Мені твоя присутність дуже треба,
Життя це більше, ніж пройдені шляхи.
Ти літаєш, чи сидиш на хмарах?
Мене оберігаєш з висоти.
Моє життя ти збудував на чарах,
Й тримаєш мене в колі самоти.
А ти той вітер, і небо, і сонце,
Живеш без правил і всіляких меж.
Моїй долі став вірним охоронцем,
Від початку і до кінця простеж.
Вночі мій сон від всіх оберігаєш,
З висот замолюєш мої гріхи.
І спокій мені завжди зберігаєш,
Коли чекали на мене скрізь жахи.
Тобі у людях невже забракло місця?
Лише на небі ти знайшов свій рай...
Щоночі твій образ мені сниться?
Відсутністю своєю не карай!
Автор: Валерія Скубій