Не козел – якийсь дивак,
Все у нього геть не так,
Все літає, мов літак.
Охолов геть до кози,
Намутила та води,
Замела швидко сліди.
Не сховати в мішку шило,
На дворі лиш повесніло,
В козла в лобі заболіло.
Лізе зайва пара ріг,
Підняли усі на сміх,
Був потіхою для всіх.
Коза в гори поскакала,
Козла іншого придбала,
Йому роги повставляла.
З гір спустилась у долину,
Там знайшла вовчу родину,
Ті загризли вмить скотину.
Хто тут винен, вам судити,
Як козі тій було жити,
Як козел не вмів любити.
А вона була гаряча,
До кохання не ледача,
Ось така вийшла задача.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/672-kozel-divak.html
