Ти виграєш на тому, що я жінка
І моє серце, мов тонка струна
Ти «граєш вальс» і необачно дзвінко
Його поривом накриває страх.
Та ти не чуєш натяку свободи-
Малюєш пальцем прямо у душі.
Я відчуваю у тобі жадобу
До мого тіла , діло ж не в мені!
Хоч я не згасла, та без тебе в комі,
Я тихий шепіт в згореній імлі
Ти не почуєш крики непритомні
Вони жевріють ,поки що, в мені
Та і тобі це непотрібно знати
Я залишилась вірною собі
Твоєму щастю не буду мішати
Пробач, малеча, ти навік в мені.
