Літо тепле, ласкаве
У вербових обіймах
Прозору Сулу
Ніжно гойдало.
В ніжності тій
Тихо я плив
І луків бальзам
Легенями пив.
З того напою хмільного
Небо високе
До річки упало,
Тіло ж засмагле моє
Хмаринкою білою стало.
В неозорім просторі
Вільний вітер
Зухвало його підхопив.
Краю мій рідний!
Холодного вітру я не боюся,
В час потрібнний
Не раз ще до тебе вернуся,
Не в гості на мене чекай -
Живою водою,
Благодатним дощем
На спрагде посулля проллюся.
27.09.2002