Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Майстер вітряків - ВІРШ

logo
Артур Сіренко: Майстер вітряків - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 7
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Майстер вітряків

Артур Сіренко :: Майстер вітряків
(Низка хайбун)


       *     *     *
Цього літа я відпочивав на Маркізських островах – на острові Фату-Хіва. Острів зачарував мене спокоєм, лагідною природою і відсутністю докучливих і вульгарних земляків-скоробагатьків. Цілими днями я безцільно блукав по острову милуючись екзотичними рослинами, плавав навперейми океанічним хвилям, пірнав навздогін зграйкам яскравих риб та в пошуках барвистих мушель. Густими тропічними вечорами (о, цей тропік Козерога! О, ці таємниці південних морів!), що ставали ще більш безтурботними від легкого океанічного бризу, сидячи на веранді свого бунгало, я слухав шум хвиль та шурхотіння листя пальм, попиваючи кокосовий сік, який на Фату-Хіва особливо запашний та солодкий. Іноді моїм співбесідником був Жак Поль Франсуа де Ломар – нащадок французьких аристократів, що переховувались в Брістолі від вихорів Великої французької революції. По матері один з його предків був гугенотом і довгий час жив в Ірландії, ховаючись від переслідувань протестантів в часи Людовіка ХІV. Він виявився тонким знавцем австрійського модерну, нудьгував по причині відсутності співбесідників і маси цікавих думок, які накопичились у його голові в результаті тривалого відлюдництва на острові (як давно він залишив Париж!) – помітивши в моїх руках томик Райнера Рільке, він усвідомив, що його тут і зараз зрозуміють. Ми з ним багато говорили про епоху короля Франциска І та світогляд Франсуа Війона. Якось розмова зайшла про Велику французьку революцію. Мій співрозмовник висловив цікаву думку, що однією з причин революції була церковна політика Папи Климента ХІV і  якби не протестантизм, вогнище якого продовжувало жевріти в душах багатьох французів, Бастилія ніколи не була зруйнована, а монархія у Франції лишилася б старою доброю традицією зміненою реформами до парламентаризму, і що корені світогляду гугенотів лежать в пластах містичних вчень катарів та альбігойців. Після цієї розмови я наступного дня довго споглядав порожній океан і написав ось таке хокку:

Сонячний вітер.
Мені б у його вихорі
Вітрила здійняти.

       *     *     *
Під час своєї останньої подорожі до Італії я зупинився на десять днів у Ріміні в готелі «Коралло» (доречі досить симпатичний готель). В цьому чарівному приморському містечку я познайомився з китаянкою Лі Цзян. Вона приїхала на ту саму наукову конференцію що і я, ще й зупинилась в тому самому готелі. У той час я досить непогано володів Пу Тун Хуа та Бей-Цзінським діалектом китайської мови. Тому порозумілися ми швидко. Щовечора ми прогулювались по піщаному берегу Адріатичного моря дихаючи його солоним холодним подихом і підставляючи обличчя вітру. Була рання весна, туристів не було, пляжі і готелі були порожні. Блукаючи порожніми пляжами можна було сповна насолоджуватись безлюддям і спокоєм у такій завжди гамірній Італії. Моя співрозмовниця виявилась хорошим знавцем Конфуція. Родом вона була не з Китаю, де при владі досі лишаються комуністи, а з Малайзії – з китайської діаспори. Це якось одразу відчувалося, хоча комунізм не лишив на психології китайців такого потворного відбитку як на ментальності росіян чи казахів. Розмовляли ми більше про еволюцію даосизму, сорти чаю та перспективи натурального каучуку (вона мала плантації каучуконосів в Малайзії). Якось розмова перейшла легко до теми ренесансу (ми ж були в Ріміні) – говорили про те, що істинними творцями відродження були насправді Малатеста та Вісконті, а потім уже католицька церква, поети та художники. З китайської ми перейшли на англійську – італійської вона не знала зовсім, а говорити про ренесанс в Італії китайською мовою це, пробачте, нонсенс і моветон. На прощання я склав їй ось таке хокку:

Крик паротяга.
Куди я їду? Навіщо?
У далину таку…

     *    *    *
Якось блукаючи безцільно вулицями гамірного та галасливого міста Салоніки я подумав, що в часи Арістотеля воно було таким же суєтним. І просто дивно, що саме тут, в самому апогеї античного та візантійського ринкового галасу постали такі гіганти культури як брати Солунські – Кирило та Методій. Видно, великі перехрестя спонукають не тільки до рухливості, але і до філософії. І які протилежності розташовані поруч – гора Атос з вічним спокоєм, чистотою думок, медитативністю своїх монастирів і Салоніки зі своїм невгамовним шумом і брудом. Подумавши про те, що Салоніки впадають в тимчасове заціпеніння вдень і починають жити своїм бурхливим життям вічного свята вночі я склав ось таке хокку:

Намалюй мені вічність!
Хоча б на дзеркалі.
Або на поверхні вітру…

(Світлина автора віршів)

ID:  357684
Рубрика: Проза
дата надходження: 15.08.2012 21:17:50
© дата внесення змiн: 15.08.2012 21:17:50
автор: Артур Сіренко

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (1409)
В тому числі авторами сайту (31) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

zazemlena, 05.11.2013 - 08:40
Намалюй мені вічність!
Хоча б на дзеркалі.
Або на поверхні вітру…
хтось Вам допоміг - намалював...І Ви бачите цей малюнк... give_rose give_rose
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дяку за розуміння моїх літературних пошуків.... 23
 
Lana P., 24.09.2012 - 00:21
відчувається, що ви подорожуєте багато... 12
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Є таке.... В минулому, взагалі, об'їздив мало не половину світу цього...
Дякую за візит і відгук. 23
 
Інга Хухра, 18.09.2012 - 18:53
Принесло превелике задоволення прочитання цих спогадів... Ви - молодець... все наче просто так, а ніби й зовсім ні
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і дякую, що не забули про мої твори. В мене останнім часом надхнення - не дивлячись на багато сумних подій в моєму житті, які сталися за остання 3 тижні. Зазирніть на сторінку автора Шон Маклех - мені цікава Ваша думка про його твори. give_rose
 
Пане Артур! Ви справляєте враження дуже освіченої і творчої людини. Цікаво живете!
Я завжди мріяла поїздити по світі, отак сонячним вітром махнути до Італії чи до Китаю. Але, мабуть, кожному своє у цьому житті. Цікаво було познайомитися з Вами. Заходьте до мене, як будете мати час та охоту! А, може, коли проїжджали Моршином? Бо я звідти. give_rose
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую за запрошення! Влітку я багато подорожую. Але літо закінчилось, в мене зараз робота - і то дуже багато і без вихідних і вирватись в Моршин в мене зараз просто немає можливості. Залюбки буду спілкуватись з Вами в віртуальному світі - в тому числі на цьому сайті.
 
Дуже цікава і захоплююча розповідь, навіть якщо б це усе було суцільною вигадкою, фантазією, то я б сказав, що Ви Артуре щаслива людина. Але Ваша освіченість і факти підказують, що Ви удвічі щасливі людина.
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую.
 
до революції й Анлія приклалась немало.
а про табори наших дивізійників у Ріміні щось було чути?
неосяжний малюнок вітряний 12
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо чесно - навіть приблизно не уявляю де там табори могли бути і ніхто з місцевих жителів про це, звичайно, не знає. Там зараз все узбережжя забудоване сучасними п'ятизірковими готелями і навіть самі дивізійники навряд би це місце зараз знайшли....
 
12 цікаві зустрічі і думки. ===Сонячний вітер.
Мені б у його вихорі
Вітрила здійняти.====супер Намалюй мені вічність!
Хоча б на дзеркалі.
Або на поверхні вітру…---надзвичайно 43 give_rose
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що Вам сподобалось. 23
 
friends friends friends дуже цікаво) friends friends friends 32 39 32 friends wink 12
 
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
smile Дякую!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: