Ходжу я в школу не дарма
Вконтакте я сиджу всігда
Дзвінок, урок, дзвінок, перерва
І навіть вже й коли додому треба
Я часу марно не тіряю
В соцмережі весь витрачаю.
І спати пізно я лягаю
в Онлайні відь лябов чекає.
Ми там спілкуємось, цілуємось
Сміємось і ругаємось.
Ми грузимо відяхи, фото
Відь так ми виглядаєм круто.
У друга запитали : як діла?
А потім ще поржали над всіма.
Годинник вже показує на другу
Пора, дружок, лягати буду.
І так проходить день людини
Реальність кинута за спину.
