Він прийшов із запахом снігу
Щоб згадали про літо й тепло
Щоб відчули як б"ють по залізу
Ті хто лягає на дно
Сніг -- чисті сльози
Розтануть, ніхто й не згадає
Не згадають на що ж так похожий
Той іній що в небі згасає
Я бачив палаючі іскри
Які заморозили біль
Забрали страхи непогасших
Довго тривалих подій
Були і щасливі з радістю в серці
Стрибали у смерть назавжди
І жили у холоді довго
Щоб знову могли поплисти
Здається що все під водою, далеко,
З-під криги ніяк не проб"ється
Та зникне усе, і лід і вода
Як тільки поближче сонце знайдеться
Шукали найкраще місце поблизу
Щоб довго й далеко не йти
Даремно, лиш втратили гордість
Безцінну як їхні роки
Пустили по вітру всі правди
Забрали у себе життя
Назвали богами всі хмари
І в небі знайшли каяття
Кольором крові назвали любов
Щоб серце вмирало у муках
Щоб билося, рвалося,
На волю, в розлуках
Балладами вітру розбили надію
Написали вірші суїциду
Інакше ніяк , ніхто би й не жив
Якби когось на землю не кинув
Стрибали у вирій шаленого зла
Щоб дізнатися волю богів
Відповідь линула надто проста
Ти отримуєш те що хотів
Нещастя -- як прийдешній день
Завтра значення не має
А хто й тоді ще злидні віднайде
Той не живе а в часі замерзає
І марно він хотів хотіти
Тужити за холодним днем
У час блаженного початку
Де всі кінці зливаються з кінцем
У снах побачив ігри долі
Та грався надто щиро
І став скидатися поволі
На щось холодне, щоб не гріло
Це все для того щоб померти
Щоб винуватця віднайти
І пояснити як все стерти
Щоб знову в світ він міг прийти
У світ для кожного свій власний
І разом з тим для всіх один
Щоб жили всі немов у казці
Щоб жили так як хоче він
Пішли ж стежками провірянь
Придумали науку від надії
Від тих блаженних намагань
Дізнатися про всі події
Навіщо нам космічні війни
Які вирішують усе
З"єднати б нам життя подвійне
Для вас же ж єдність головне
Єдиний всесвіт одна душа
Єдиний день покритий тьмою
Забудь про его, своє я
Я так як ти, я є тобою
Лише б відраза вся пропала
Й лети собі в усі боки
Та думка що на місці стала
І не дає нікуди йти
Тоді зиму не так би називали
А якось краще, м"яко, тепло
В снігу якби хотіли спали
І на землі не було твердо
Тривога не з"являлася б почувши крик
Вже очі не відводиш вбік
Тільки того що так привик
І через це привикли всі
Ти пояснив би допоміг
Та це була б та сама гра
В яку би грався хто хотів
Чи може як прийшла пора
