Початок....
Завжди у всьому є початок.
І цьому не сплячому псу
Завжди хочеться
Тягати свого ланцюга.
І цій міцно тримаючій руці,
Ніколи не хочеться відпускати…
Ніхто не знає
Де початок безсоння,
Коли глас плоті рветься з по-під шкіри,
Коли загострюється нюх,
І всі рецептори подвоюють зусилля,
Аби впіймати аромат.
Гублячись від хвилі сором’язливості,
Вперше торкнутись …
Десь далеко,
Під товщею контролю і табу,
Я унюхаю мрію…
І ніхто, ніхто не знає
Де початок беззбройності,
Коли мужність і сила відступають
Неповоротно втікаючи на право й на ліво
Даючи волю почуттям…
І десь на межі нервового зриву,
На кінчиках вій твоїх
Я прочитаю відповідь…
І задихнусь від сподіваного шалу,
від емоцій шквалу,
від нападу любовного тремору.
Вдихати запах… І волати…
крізь хрипле і німіюче єство,
Волати: ти мене кохаєш!
Початок…
Бо всьому є початок.
12.06.2011р.
ух ти, вражаючі образи:
"цьому не сплячому псу
Завжди хочеться
Тягати свого ланцюга.
І цій міцно тримаючій руці,
Ніколи не хочеться відпускати"
- дуже вдало і красиво сплетено з "усьому є початок", правда, десь за кадром чується і "всьому є кінець" - я вловила цей момент, хоч ще кілька разів здивовано перечитувала вірш - і не знайшла таких слів. Одним словом, цікаво
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як гарно, коли коментарі не обмежуються словом "мило-красиво", а розглядається твір з різних ракурсів. Так, по-за кадорм багато чого лишилось, та вано без сумніву впливає на картину вцілому. і те що Ви це відчули та побачили приносить мені велику радість і задоволення! ДЯКУЮ!!!