Вона висока та струнка,
А поруч він, такий малий.
У неї доля не легка,
У нього шлях, теж не легкий.
Їй хочеться щоб щастя було,
Йому лиш трохи відпочити.
Їй щастя на завжди, щоб не минуло,
Йому набридло без неї жити.
Вона десь тут, а він десь там,
Без нього добре, не сумує.
А він блукає по хатам,
Він вірить, щастя десь існує.
Він виріс, тепер вище неї,
Вона давно вже не така.
І не лишилося нічого від феї,
Немає в ньому того батрака.
Колись відмовився від всього,
Аби із нею бути поруч.
Вона ж відмовилась від нього,
Не дочекався на пальця обруч.
Вони зустрінуться колись.
Що викликає та зустріч?
Де сльози що колись лились?
Спитають разом. В чому річ?
Написано 13.10.2010 р.
