Скажи мені слово і більше нічого
Не треба мені.
Я знаю,кохаєш,але все сприймаєш
Неначе у сні.
Чому плачеш гірко ті сльози течуть
Не з очей,
А з самої душі.
Чому ти мовчиш?Лиш очима слідкуєш
Чому не спитаєш,
Чого я цілую не тоѓо, за кого́ життя віддавала,
Не тоѓо,кого я і справді кохала.
Невже все всерівно?Невже все байдуже?
І сумно мені,і пече мені дуже
Я хочу до тебе,але я не можу
І боляче слухать,і серце тривожить.
Зроби мені ласку,заплющ на все очі,
Не думай-це казка,і ми всі хороші.
І знову,як завжди, щасливі ми будем,
Не треба судити,нехай судять люди
