Ти будеш завтра поруч і далеко.
А небо – перекисле, наче млеко.
І вабить. Ну при чому тут зимове?
Зігрій, бо у судинах мерзнуть крови.
Хороший, підійди, отак, поближче.
Моє нежиттєдайне зовсім днище.
А ти поглянув боляче. (навмисне?)
Зщемило десь, занадто сильно тисне.
Дивімось. А за мить вже буде вечір.
І кажеш найсолодші в світі речі.
А руки твої теплі і вологі.
Давно зима. Мої – холодні, вбогі.
2.01.06
