Мої думки, немов, написані листи,
Кому?У безвість...Наче,крик німого:
вони як плин води, щоб з часом спір вести,
з реальністю посперечатись змога.
у багатьох з них тішить серце лесть,
душі потреба є себе хвалити,
буває, що скрипить по нервах жерсть,
коли думки приходять щоб винити.
у цих не писаних моїх чудних листах,
крім спаму, є багато ще печалі,
але коли усмішка сяє на вустах-
це радості приховані деталі.
Любов і не любов...У цих листах -роман.
Сюжет, в бутті докупи днями зшитий,
в якому я- це мов безкрайній океан,
в реальності краплинкою прожитий ...
Людські думки - Всесвіту надіслані листи,
зупинити їх не маємо ми змоги,
допоки нам своє життя у нім нести ,
у пошуці щасливої дороги.
Та вірити так хочеться завжди мені,
що кожен з нас, людей, -окремий лист до Бога,
прочитаний в далекій дивній вишині,
усередині серця безмежного людського...
ID:
1034824
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 06.03.2025 14:54:04
© дата внесення змiн: 06.03.2025 14:54:04
автор: Межа реальності
Вкажіть причину вашої скарги
|
