Так, нелегке життя,
Та руки опускати
Не слід, а до пуття
Потрібно працювати.
Ми працею лишень
Здолаємо нещастя.
Тоді й настане день,
Коли до нас всіх щастя,
Якого кожен жде
Й ніяк все не діждеться,
Урешті-решт прийде,
Таки нам усміхнеться.
І будемо ми жить
Без горя та печалі,
А з ним, якщо робить
Ми будемо й надалі.
В цім криється секрет
Людського щастя. Знає
Його не лиш поет,
Що вірші все складає,
А кожен зна, однак,
Чи кожен дакладає
Всіх сил, щоб жити всмак,
Чи, може, лиш гадає,
Що щастя упаде
На нього, мов сніг з неба?
Не буде так ніде
Й повік. Робити треба
Впродовж життя свого,
Аби його здобути
І протягом всього
Життя щасливим бути.
Було так споконвік,
Є й буде, доки жити
Ще буде чоловік.
Цього нам змінити.
Євген Ковальчук, 02. 04. 2021