Перед північчю дуже близький вибух вигнав на вулицю, туди, де була табличка "Укриття". На дверях замок, безпорадна думка: "Куди тепер?" і несподіване тремтіння в колінах. Хлопчина, який до "Укриття" прийшов першим, поділився своїм рішенням: "Завтра повертаюся в Харків".
Повернулися й ми, бо війна скрізь.У Харкові не працювало метро, але працювали магазини і люди в чергах тільки злякано озиралися в бік вибухів. У Львові навіть маленький кіоск "Хліб на дровах" на час тривоги не працював.
Тривожний рюкзак поряд. Перший час спимо одягнені. Зараз тільки близький вибух змушує вийти за дві стіни. І Тулькін... Ще одного Тулькіна немає в жодному місті України.
