Як ти живеш, моя батьківська хато?
Я так давно у тебе не була.
Твого не вистача мені тепла,
За ним не перестану сумувати.
Як виживаєш, ріднеє село?
Людей все меншає у тобі рік від року,
Занедбані обійстя замело
І взимку не ступити тут і кроку.
А як сади розквітнуть навесні,
Нема кому тим цвітом милуватись
І деревця фруктові доглядати,
Бо за кордоном хтось, хтось на війні.
А влітку, як півонія цвіте,
Кує зозуля й соловей співає,
Кому той птах серденько звеселяє
Ніхто не знає вже мабуть про те.
Коли ж настане осінь золота
Та яблука достиглі пахнуть й груші,
Нема кому плодів тих скуштувать,
Хіба холодний вітер їх обтрусить.
Дуже гарний вірш! 
