П'явчук Ірині Андріївні до Ювілею:
Їй - 35! Вона - військова,
Дружина, мама і донька,
Чарівна жінка, загадкова
Та щирістю усім близька.
Її шанують й поважають
І на роботі, та в селі.
Багато друзів ширих має,
Які відкриті та близькі.
ЇЇ коханий Володимир,
Найкращий в світі чоловік,
У час воєнного екстриму,
(В таких умовах вже не рік)
Завжди піклується про неї
І про маленьких двох синів,
Відносини в родині теплі,
Живуть як Бог сам повелів.
Купили разом свій будинок,
І звили в нім своє кубло,
Де вже зове із всіх стежинок
Додому рідне їх вікно.
І тішаться Максим й Дениска,
Що можуть ті у своїй хаті
Щось сокровенне їм та близьке
Тримать в окремій вже кімнаті.
А мама й тато - це військові,
Відважні воїни, бійщі.
І в нелюдських важких умовах,
Вони сьогодні на війні.
Тож привітаємо Ірину,
Сьогодні в неї Ювілей,
І побажань їх від родини
Багато буде й від гостей.
Спокійних побажаєм днів
Життєвих довгих та терпіння,
Щоб тільки слухать солов’їв,
А не ворожих літаків гудіння,
Й спокійно спати по ночах,
Під мирним небом засинати,
Світилась радість щоб в очах,
Як починає розсвітати.
Здоров’я ллється хай рікою,
Серед квітучих берегів,
Й в життєвій стежці із тобою,
Твій Янгол поряд щоб ходив.
А Мати Божа захищала,
Господь із неба щоб беріг,
І доля щедро дарувала
Багато ще життєвих літ.
