| Сторінки (10/938): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Не можливо іти уперед по прямій:
Доля лінії плавні малює чи гострі
Загинає кути на дорозі земній,
Розстилає вже тричі застелену постіль;
І коли Вам здається, що шлях цей чужий,
А в кишені сердечні гать зібрано злості –
Доля різко віраж намалює крутий
На вершину надій..., та на щастя помості
Не забудьте життєвий закон надпростий:
Не можливо іти уперед по прямій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2015
Веселка загубилась між дощем…
Між сірих днів… Йдуть люди… Злива… Злива…
Сховають "парасолі" від проблем?
Думки калюж вода заполонила.
Ніхто до неба зору не здійма,
Ввібрала чорний біль картата стрічка,
Тепер весь світ тривога обійма
Дугою – не веселка, болю річка.
Тінь захисту – це погяду заслін:
Угору подивитись мало віри.
Біжить зневірі й болю навздогін
Сезон дощів, війною що відкрили.
Стихіє смутку, душу не неволь
У день ясний, у сонячну погоду.
Забули очі радості пароль.
Ллють в серці дні погожі сльози-воду.
Зловіть веселку – барв ясних дугу,
Піднісши погляд свій крізь парасолі,
Й побачите шлях віри і снагу
Сказати безнадії: " Геть! Доволі! "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Нічого не буває безпричинно,
Ніщо не здобувається без праці;
Хто вірить, що усе бути повинно
Піднесено на срібній гарній таці
Без жодних втрат, зусиль і без старання,
Шляхів крізь терни в прагненні до зірки,
Той, попри всі надії й сподівання,
Не видасть успіхів й досягнень власних збірки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2015
Я оживаю з сонячним промінням
І прокидаюсь з смутку, що в очах,
В речах щоденних світиться прозріння,
В протоптаних дорогах і стежках.
Всі вулиці покрились іншим змістом,
Та й люди, ті ж, здається, й не такі.
Іду моїм весняним теплим містом,
І думи стали сонячно-легкі.
Втікають всі проблеми з чорних в сіре,
Зникає хмурість погляду шибок,
Каміння під ногами подобріло –
Не тупиться об них широкий крок.
Співа душа від того, що довкола:
Шум дітлахів - веселі, гамірні,
Із горобцями в перекличці й хором
Радіють щиро нинішній весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2015
Шум вулиці і вплив сторонніх звуків
Затьмарює бій серця, пульс-набат;
Її тремтіння – в його сильні руки;
Спинився час… Пришвидшився в стократ.
Учора щезло, взавтра і сьогодні,
Загублено прогнози на колись,
І на вершині світу, чи в безодні
Їх погляди у щирості клялись.
Реальність протікає стороною…
Рука в руці, душа в душі. Віват!
Хай небо затягнуло пеленою –
В закоханих шалений зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2015
Не должны умирать красивые,
Не должны умирать храбрые!
Вы держитесь до последнего, сильные,
Мы молиться о Вас будем – слабые.
Не должны умирать гордые,
Не должны умирать честные!
Землю нашу сатрапы уродуют –
Ждет бездушных ублюдков возмездие!
Не должны умирать малые,
Не должны умирать юные!
Посмотрите вы, ум да отсталые,
Обезумело ваше бездумие.
Не должны умирать свободные,
Не должны умирать не опознано!
Ведь идеи раздела бесплодные –
На погибель оторванных созданы.
Не должны умирать разумные,
Не должны умирать светлые!
Ведь война для того задумана,
Чтобы светлых к столбам с петлями.
Не должны умирать первые,
Не должны умирать отважные!
В день грядущий искренно веруя,
По заслугам что выделит каждому.
Не должны умирать любимые,
Не должны умирать заветные!
Дорогие, чужие - родимые,
Жизнь свою берегите светлую!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566346
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.03.2015
***
Ти не шепчеш мені: "Люблю..."-
І не треба - це точно я знаю,
Що у тобі - по вінця, до краю,
Коли плечі мої обіймаєш,
Коли руки до болю стискаєш,
Коли сердишся і пробачаєш,
Коли в попіл жагою згораєш,
Ти голосиш:
" Дорого до раю,
Я тебе понад Всесвіт
КОХАЮ!!!"
***
Справжність почуттів - не в словах,
І не в палких поцілунках -
Голос у безмовних устах,
В погляду щирих малюнках...
...і в повсякденних стосунках.
***
Не вір словам беззастережно, мила,
Про спалах світла в глибині очей,
Бо він говорить так, щоб зачепило.
Дурненька, ти трофей, лише трофей.
***
Каноном двох сердець
Співає пісню доля,
Із луком посланець
Тобою поневолив.
Не вийму я стріли -
Вона врослася в тіло:
Любові кольори,
Щоб все життя горіли.
***
Чи важливі слова для любові?
Важливі?
Якщо щирі - не має значення форма,
І не змінить стосунків жодна реформа,
Якщо вписані в формулу крові -
Важливі!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014
Якщо чужих віршів суть - риба:
Луску має, хвіст і голову -
Блиск, післясмак, тему. Кида
Всяк свої снасті для вилову.
Хтось користується сітями:
Оптом затягує, циклами,
Хтось, наче кіт, ловить кігтями,-
До своїх способів звикли ми:
Вудки, підхватки і спінінги...
В мадрах ріками-кнИжками...,
А хто - озерами зимніми,
Той - в насолоду мормишками:
У коливанні ледь чутному -
Сила трофею підводного:
У почутті незабутньому,
Як після вилову кожного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2014
Що там, за черговими дверима? -
Цікаво робити прогнози мріями.
Таємниця близька, та незрима
Крізь стіну товсту вібрує подіями.
Холодні безтілесні привиди
Можуть крізь мури бетонні проходити.
Майбутнє шокує іноді –
Навіщо серцю гарячому шкодити?
Знаючи на взавтра програму,
Ми «зараз» не станем натхненно творити,
Збирайте майбутнє по граму,
Навчившись «тепер» і «сьогодні» любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544139
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2014
Я цілуватиму тебе довго -
Полярна ніч видасться хвилиною,
І грітиму тепловіддачею -
Лавою у тілі глибинною;
Даруватиму тобі сонячні
Спалахи і бурі - магнітами
Внутрішніх покликів. Ох, гаряче
Ніч у бажанні горітиме;
Малюватиму карту дотиків -
Скарб піратський - ніщо в порівнянні,
І триватиме слів підтвердження,
Доки серце в полоні кохання...
А, може, і довше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014
***
Мережу далекоглядних планів
Втискаємо у рамки " ні вправо кроку, ні вліво";
Життя - наче ланцюг із стоп-кранів.
Після відхилень за межі, щоб нутро не боліло,
Дайте похибці місце у серці
Поміж своїх розмірених "буде",
І не зможе рівновагу стерти
Життєфактом повернутий флюгер.
***
Несподіванка - це адреналін.
Виходять в двобої один на один
Розміреність й спалах.
Піднесений дух:
Гормонів по тілу пришвидшено рух.
***
Знову правила. Правила. Правила:
Сценарій розписаний до дрібниць -
Між правил спонтанність прогавили,
Що блиском запалює коло зінниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2014
Осторонь чужих проблем...
Осторонь тривоги інших... -
Не минайте серця щем
В той момент, коли найбільше
Хтось шукатиме тепла,
Коли ноги стають кволі -
Рух вперед по стернях долі;
З полум'я - одна зола.
Дайте іскру для вогню,
Поділіться сонцедаром,
Щоб в рясні жита стерню,
Щоб в озера чорні хмари
Повернулися назад.
Шлях знайти буває криво,
Та у тому справжнє диво:
Те, що зараз - неважливо,
Якщо той є, що сміливо
Проведе крізь життєспад -
Рух вперед, а мить назад
В безпроблемний сонцесад,
Налаштуйтеся на лад,
Все попереду! На старт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2014
Коли пишуться:
Коли у вірші щось торкає,
Поміж рядків душа блукає-
Летять, як у настільній грі,
У відповідь коментарі.
Коли не пишуть і не висвічуються:
Щоб приховати інтерес,
Знайти цікавих кілька тез,
Увагу всіх не привернувши,
Промовчати, усе збагнувши,
Не злицеміривши люб'язно;
І як чесніше?...
Ще не ясно.
Коли відписують і не ставлять балів:
Коментар - значно вище оцінки,
Бо в оцінці відсутні відтінки
Сприйняття -
Це як стиль поведінки:
В слові суть головна - не відмінки,
Та й у балах ніхто не відчує
Те, що серце в словах коментує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2014
Я пробачу собі тебе,
І тобі я себе пробачу,
Час лікує – усе мине,
Мої ліки – це моя вдача.
Не жалкую про сказане – ні,
Про несказане теж не жалкую.
Завжди чесність для чесних в ціні:
Чесно кривджу і чесно цілую.
Я сказала мовчанням усе,
Що сказати хотіла словами,
А життя човен долі несе,
І не будемо ми берегами
Однієї й тієї ж ріки.
За натхнення висловлюю вдячність,
Ну, а ці недвозначні рядки –
Це прощання, а не необачність!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2014
Чужі віршІ, як дизайнерський одяг,
Ми собі приміряєм на душу,
І сказати, по-правді, Вам мушу,
Цей не можу я приборкати потяг.
Спробувала – не виходить.
Сама крою – то вдало, то не дуже;
Смаки, думки, інших вподобання
Відчуваю. Всупереч ваганням,
Попри усе, я віршувати буду.
У думках ідея бродить.
Богданочка, ти права, звісно, права:
Як крила є - не літати важко -
Згине у душі пісенна пташка;
Блакить небес безмежністю цікава.
Сонце теж для чогось сходить.
Не стримати у грудях серця пісню,
СтИснувши в кулак яскраві мрії,
Хай в польоті творчості радіє
Мелодія, якій у серці тісно.
Творчі душі доля зводить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014
1.
Тут нелегко,
А там – ще важче.
Сніг на серці –
Нащо сніг, нащо?
Доля світу,
Доля країни –
Ми чекаєм
Світлої днини..
ПРИСПІВ
Настане ця мить – і все буде добре,
Мангуст вирве жало підступної кобри,
Ми скинем тягар брехливих оковів,
Пройшла пора змій – час змієловів.
Тримай – силу духу!
Подай – свою руку!
Шукай – не спиняйся!
Чекай – не здавайся!
Тримай – подай,
Шукай – чекай,
Печаль роздай,-
Буде добре!
Знай!
2.
Дощ змиває
Втрати і сльози,
Рани в серці
Роблять морози,
Холод вітру –
Втрата надії,
Нехай кожен
Сам зрозуміє:
ПРИСПІВ
3.
Правди промінь
Світлом проб’ється,
Ще нам, браття,
Доля всміхнеться,
Світ змінився,
Змінились люди,
Незабаром
Все добре буде!
ПРИСПІВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2014
Розділяє межа
Таємниці душі і життя –
Наче лезо ножа
Крає серце, чи рве на шмаття.
Зла іронія днів -
Скільки згаяно марно часу
До народження слів,
Я їх в серці з любов'ю несу.
Я знайшла у собі...
Чого прагнула, до чого йшла,
Та в думок боротьбі
Самовпевнена надто була.
Якщо вкриє нудьга –
Я під попелом сірим помру,
Але те зігріва
Що знов силу в натхненні беру.
Тут частинка душі,
Яка проситься словом на світ,
А душа – це вірші,
А вірші – це для мене політ.
Я живу! Так! Живу!
Розуміння себе враз прийшло,
Та в житті, наяву,
Не сприймають цьогО, як на зло.
Де реальніша я?.....
Де чесніша, в якому з світів?
Чи зуміє душа
Жити там, де немає віршів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2014
У чому більше сили?
Що більше серце гріє?
Тримає що рукою,
Коли поруч з тобою?
НІЖНІСТЬ?
Дотик..., але подихом.
Шепіт..., але внутрішній,
Зір... – наскрізним поглядом,
Віями приглушений.
Поцілунок...– мріями,
Пестощі...– в ласкавості,
Керування діями –
Досліди цікавості.
Пальці...– дощ із веснами,
Почуттями литиме,
Ейфорія...– венами,
А долоні...– квітами.
ПРИСТРАСТЬ?
Дотик проникаючий,
Крик – шибок вібрація,
Погляд – зір палаючий,
Миті коронація.
Поцілунок – лавою,
Пестощі в нестримності,
Діями-загравою,
Тіло в беззупинності.
Пальці – у мурашнику,
Вигини – хотіннями,
Між долонь розрядами,
Почуттів кипіннями.
У чому більше сили?
Що більше серце гріє?
Тримає що рукою,
Коли поруч з тобою?
ЛЮБОВ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2014
***
Це не депресія і не меланхолія,
Настрій, що створює хвилі із дум,
Воску свічкового й вогню територія,
Плавлений спокій - негаснучий сум.
***
Сум - це лірика -
Затушую до контурів з центру душі,
Не прошу : " Моє серце в спокОї лиши",-
Бо приходять у світ з ним глибинні вірші,-
Сум - це лірика.
***
Іноді прагну розмови сама з собою:
Риторичні питання, не варті зітхання думки.
Сум із зовні готує плацдарм для двобою...
Ох, ці лірики. Ох, ці натхненні спонтанно жінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2014
Фортецю думок атакують мечі:
Домоклові роздуми тім'я торкають.
На десять замків, і у прірву ключі –
Я їх проклинаю – вони не зникають.
Загублено спокій життєвих рутин,
Кривавим потоком поглинуто сірість,
А вихід, як правило, тільки один ...
Не видно. У погляді лиш озвірілість.
Тваринні інкстинкти скеровують світ,
І міць інтелекту довбешкою стала:
Ми вийшли у простір космічних орбіт,
Та іскру уже не дістанем з кресала.
Вас кожен запевнить, що він – дипломат:
Думки викладає змістовно й логічно,
Та лише відчує, що доводам «мат» –
Тваринною суттю заллє істерично.
У царство хаосу пірнають думки –
Логічних бракує на все це пояснень;
Співала б про сяйво в очах залюбки,
Та, де тепер світло, мені вже не ясно.
Кохання вдихати п’янкий аромат
Я буду – по іншому жити не вмію,
Та от, написати любові «ВІВАТ!»
Не можу, допоки думок не розвію
Про мІзерність глузду великих ідей,
Про велич й помпезність мізерної суті.
Я віру втрачаю у людськість людей,
Бо світ у полоні тваринної люті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2014
***
Загублю записи своїх сповідей
зумисне,
Замочу в сльозах посірівшу совість -
хай кисне,
Я залишу собі крихту надії
на зміни,
І знову на світ подивлюсь очима
дитини.
***
Полярне сяйво мого серця
Відбивається в снігах думок,
Душа не лід -
Скляна закрита мною дверця:
Спиняє хід
Стріл почуттів і тонких голок.
***
Коли нема -
Обов'язково буде,
Коли дарма -
Тоді, коли в нікуди,
Коли знайшли -
Це значить щось губили,
Коли взяли -
Щоб вже не відпустили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2014
Задовго до того, коли зустрічаємось поглядом,
За секунду до того, як оцінюєм вартість шмаття,
Слідкуєм за настрою здалеку баченим одягом,-
В ході відбивається внутрішнє світ-життя-сприйняття.
У важкості ніг і в тупому земельному погляді
Сліди безнадії, зневіри, муки душі, каяття –
Немає в людині вогню, чи найменшого вогнику,
Немає блиску в очах і бажання любити життя.
В ході метушливій нічого нема окрім хаосу:
Два кроки вперед. Зупинка. Тривога. Три кроки назад –
Багато в людині думок несортованих галасу,
А ноги для того, щоб шузам новим зробити обкат.
Пливе – не пливе,чи іде – не іде,- мов за хмарами.
Навіщо? Куди? Не питайте чому... Бо ноги несуть –
Людина така, оповита таємними чарами,
Бо їй важко знайти у довкіллі, ну, хоча б якусь суть.
У вісімці туз ковиляє, петляє хитаючись,
Гойдає дорога корму, серйозністю жме капітан,
Іде, до дерев, як до друзів сердечних, всміхаючись,
Це ж хто мовчить непривітний? Упс! - раптом нізвідки паркан.
Ніс вгору, за вітром – мов велетень понад комахами,
А зверхність під руку із гонором стали дружно з боків.
Життя – це дорога з камінням, воно з бідолахами
Жорстоке, з тими, хто землю бугристу не бачить з верхів.
Симетрії вісь – для бедер ці закони неписані:
Гойдає хода за собою схоплених поглядів хвіст.
Думки довкола, амплітудою стегон вже приспані –
А для манери такої, потрібен талант - ходохист.
Розмірений крок, наче бій барабану бруківочний,
А граціозність плечей рівноваги прикрита шарфом,
І я випрямлюсь теж. Вслід погляд прямує потиличний.
В такій голові думки і свідомість працюють разом.
Як вранішнє ехо, що в тишу лугів входить сонячно,
Як лист на воді, сяйвом музика ллється в ритмі дощу,
І пружність ходи, немов світлом б’є здалеку колюче
В зір западає – я образ у пам’ять мелодій впущу.
Іще безліч картин малює хода нам на вулицях,
Сприймаємо їх вернісаж задовго до ставки очей.
Характеру суть у ході, хай частково, та міститься,
В ній настрій таврується, через неї сприймаю людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533991
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
***
Коли закриваю очі -
З'являється зір у думки,
Подивиться так пророче,
І створює візерунки:
Симетрія слова й діла,
Мереживо мрій з бажанням...
Всі петлі перелічила,
Та загубилась остання.
Шукаю - тягну за нитку -
Зникає думок серпанок.
Нових нав'яжу я швидко...
Очі відкрию - світанок.
***
Я часто згадую те, чого не було,
Точніше, не згадую - мов зазираю в майбутнє:
Коли все, що поряд в момент цей присутнє
У пам'яті спогадом зі снів в одну мить ожило.
***( друкувався раніше)
Сни живуть в мені, а я живу у снах.
Щоночі прилітає Морфея дивоптах,
Сідає біля ліжка, вкрива своїм крилом,
Забирає в подорож, у ту, що зветься сном.
Дивний світ. Напруга. От я вже лечу.
У закутки уяви пірнаю досхочу.
Біжу по хмарах боса, закутуюсь в туман,
В долоні набираю безмежний океан.
Пригоди в снах яскравих неначе у кіно:
Майбутнє заховалось в тім, що було давно.
Заплутаність сюжету, сценарій без імен.
Це я ? А чи інше «я» у вирі авансцен?
Думки за день втомились. Наволі почуття.
У снах я проживаю іще одне життя.
Нічим я не керую. Я лиш спостерігач.
Уранці все забуду: і сміх рясний і плач.
Лягає спати сонце небесних край вікон.
Цікаво чи у нього є кольоровий сон?
Що снить весняний вітер у затишку трави?
В свідомості блукають фантазій острови...
СНИ ЖИВУТЬ В МЕНІ, А Я ЖИВУ У СНАХ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533945
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
Човном каяття
Несе крізь життя,
Нема вороття -
Пливемо між взавтра і вчора.
Збираю у трюм
Натхнення і сум,
А світло для дум
Дарує безсмертна Аврора.
Осяє зоря
Далекі моря,
З'явилась рілля
Між мною і мною - докОри.
Та знаю одне:
Все в світі мине,
Забудуть мене -
Не згасне лиш світло Аврори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2014
Інеєм мереживним
Віття полонило -
У полоні цім німім
Дух перехопило.
Мрії мріяться в ключі
І летять у далі,
Там немає сірих днів,
Там нема печалі.
Свіжість свіжить почуття,
Дихає натхненням
І стає таким ясним
Наше повсякдення.
Набираю цю красу,
Прозапас ховаю,
Коли буде мить сумна -
Я її згадаю.
Пилом спилена журба
Зникне. Хай зникає.
Сонце музику свою
На морозі грає.
Я симфонію оцю
Хочу записати,
Та не можу серед нот
Правильну дібрати.
Я шукаю у словах,
Поглядах і вчинках,
Та нема серед людей
Пісні-невидимки.
Бачу, чую, дихаю -
Є ця нота лише
В музиці безсмертній тій,
Що природа пише.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533366
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2014
***
Музика - в серці,
Музика - в діях,
В настрою ритми лягає вона,
Смуток приносить, радістю сіє,
Музика в венах - це вічна весна!
***
Я ритмами душі живу:
Мелодії диктують дії,
У музиці ховаю мрії -
В танок вкладаю наяву.
***
Не підвласне тіло мені,
Коли серця торкає струна:
Рухи плавні, очі сумні,
Як мелодію вип'ю до дна
У мінорі - краплину роси,
У мажорі б'є сонячний диск,-
Скільки в музиці сили й краси?
В ній очей з глибини щирих блиск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2014
Даремно добиваєшся взаємності -
ЇЇ не буде!
І справа тут не в такті, чи нечемності -
В тому, що в грудях,
Бо серце не приручиш. Робиш боляче,
Навіть лякаєш,
Бездумно спокій у тривогу краючи -
Мене ж не знаєш.
Намріяні уявою сценарії -
Ми не актори.
В зустрічну підеш - то чекай аварії.
Гризуть докори:
Потрібно було зразу бити боляче -
Аби напевно.
Ти думаєш, що "діло того стоюче" -
Ні! Неприємно.
Знайди когось, хто у пориві грішному
Серце - у руки,
Моє завжди належатиме іншому,
Почуй ці звуки:
Моє серце б'ється для нього і в ньому.
Щиро бажаю знайти того, хто відлуння своєї душі чутиме в твоїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Кінчиками пальців
Легенько губ твоїх торкну...
Поглядом порушу
Бій серця, пульсу частоту...
Близькість поцілунку
У вакуум несе думки...
Невагомість тіла -
Під нами небо і зірки...
Шовком губ гарячих
Ковзну між скронею й плечем...
Пристрастю накрию,
Як літнім грозовим дощем...
Світло б'є крізь ночі -
Я сонцем у тобі згорю...
І, як фенікс, знову
Відроджуюсь, бо я ЛЮБЛЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532339
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2014
Відлуння мелодій моєї душі
Я в серці твоєму знайшла.
Мені привідкритими двері лишив,
Коли я за ехом пішла
За покликом долі, на розсуд чуття,
У шум водоспаду із мрій,
Пороги високі долала життя,
Бо знала: ти мій, тільки мій!
Я – сонця краплина, ти – сила землі, –
Із різних матерій наш світ,
Та доля звела в один порт кораблі –
Під сонцем земля. Тане лід.
Гарячими стали самотні серця -
Їх в море любові несе.
У мрій, тепер спільних, немає кінця,
А щастя – то наше шосе.
У напрямку долі летить корабель,
Вітрила кохання здійма,
Попереду стільки незнанних земель-
Ні страху, ні жалю нема.
Я чую відлуння своєї душі
В твоїй, і звучать в унісон.
У серці своєму мене запиши:
"Медея",- а ти – мій Ясон.
Це ж ми збудували кохання "Арго" -
Чекали цього не дарма:
Крізь бурі життя проведемо його,
Над хвилями нас підійма.
У ніжності днів, у паланні ночей
Любов загорнем у руно,
І сяє кохання у блиску очей –
Хай стане безсмертним воно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2014
Коли холод, то
Чомусь повертаєшся спИною,
Коли слів нема,
Щоб, просто, назвати єдиною.
Здається згаса
Шалена потреба у пристрасті,
В метрі мовчання
З’явились нездОлані відстані.
Картину дощу
Малює уява прогнозами,
А настрій у нас
Задихав суворими грозами.
Я в руку твою
Вкладу поцілунок, і подихом
Долоні торкну,
Зігрій під моїм її одягом.
А серце тремтить –
Його ти торкаєшся пальцями,
Іще одна мить -
І пристрасть горить між коханцями...
Мене ти назвеш
У світі такою єдиною,
Вночі обіймеш,
І вже не повернешся спИною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531608
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
Що, ніч, зі мною робиш ти?
Будуєш з кришталю мости,
До зір таруєш мріям шлях.
Лечу без крил. Долаю страх.
Довкола тиша. Спить печаль,
І дня прожитого не жаль,
Він в пам'яті лишає слід.
Продовжую нічний політ.
Збираю спогади в імлі,
Вони - це роси на траві,
Що несуттєвим є для нас,
Те згодом випарує час.
Надію сію поміж зір,
Нехай блукає до тих пір,
Допоки в серці сяйво є -
Наснагу для життя дає.
Натхнення я своє знайду,
Його впіймаю на льоту,
Воно дитя нічних примар,
Що заховались вище хмар.
Тут безліч мрій інших людей,
Народжених із тих ночей,
Де висоти здолавши страх,
До зір знаходять власний шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531585
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014
Не плач, Батьківщино, - ридай -
Кістлява збирає данину,
Біда оповила Єдину,
Став пеклом оспіваний рай.
Не плач, Україно, - ридай
За тими, що прагнули зміни.
У єдності доля країни,
Де поглядів цілий розмай.
Літають у небі круки,
Шматками рвуть м’ясо із плоті,
Оті, що клялись у турботі,
І дружбі братів навіки.
Стерв’ятників власних гніздо
Ми вперто роками шукаєм,
Напевно, себе зневажаєм –
Самі ж збудували його.
Не плач, Батьківщино, - ридай -
Довкола одне беззаконня:
Політики, наче спросоння,
Насипали солі нам в чай.
А спраглий до зміни народ
Ковтками надію хапає,
Сіль рани душі випікає –
Душа влаштувала бойкот.
Не слухає розум чуття:
Ні смаку, ні запаху гнилі;
При владі – це значить при ділі,
При ділі - нема каяття.
Щоб солодше стало – ось мед.
Мед з сіллю – це ж просто огидно,
Та став такий смак нам вже рідним.
Ховають рецепту секрет.
Не плач, Батьківщино, молю!
Бо плачу я разом з Тобою.
У серці гіркою сльозою
Не змию я слова "ЛЮБЛЮ"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014
Нехай хмуриться небо,
І насуплено дивиться вниз,
Нехай вітер холодний,
Дощ дрібний, як осінній каприз,
Нехай сіро довкола,
Та візьму я багряний листок,
І підкину угору -
Хай із небом малює місток
Між учора і взавтра,-
Залишу у думках дану мить,
Коли золото з неба
Падолистом у руки летить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2014
Такий теплий осінній вітер
Щось нашіптує тихо квітам,
Щось наспівує, і здається:
Його музика в серці б'ється.
Ніжним подихом підіймає
Лист осінній, в танку кружляє
Його вітер, бере у руку,
Малює із літом розлуку.
Перукар - чи мені здалося,
Та він пестить моє волосся,
На плечі охайно вкладає,
З цілунком у вушко зникає:
Засоромився, зашарівся
І багряним листком укрився -
Не ворушиться невидимка,
А листок без танку - сльозинка,
Що додолу сумним потоком
Скупих ліній прямує кроком.
- Не соромся,-тебе благаю,-
Я на пісню твою чекаю,
І повітряний шлю цілунок
За осінніх мелодій дарунок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.10.2014
Що людей приваблює одне в одному?
Чого вони шукають?
Як іскра виникає в погляді холодному?
Знаходять чи втрачають?
Хтось в пошуках блукає співрозмовників,
Споріднених душею,
А хтось колекцію збирає " слоників"
У сітку "мій", "моєю".
Об'єднує людей думок народження
З одного й того ж лона,
І відчувають: спільне в них походження,
Одні і ті ж закони,
Неписані душі життєві істини -
Притягують магнітом,
Вони в словах, думках чужих прописані,
Емоцій стануть світом.
Що людей приваблює одне в одному?
Душі в чомусь горіння,
А іскра виникає в погляді холодному,
Коли є розуміння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2014
Усе довкола має серцевину,
Початок свій, основу у будові:
Душа і серце створюють людину,
А букви суть утворюють у слові.
"Сім’я," – звучить так тепло і надійно,
Та не усе сім’я, що нею зветься -
Це люди ті, що проживають спільно,
Якщо 7 "Я" у домі бережеться.
1. "Я" у ПОВАЗІ
Навіть найменший із членів родини
З народження має статус "ЛЮДИНА" -
Людина думку свою виражає,
І кожен в сім’ї право це поважає.
2. "Я" у ЛЮБОВІ
Немає нічого світліше любові,
Вона зігріває усіх і усе,
Вона у дім радість і щастя несе,
І мрії, й надії в серця веселкові.
3. "Я" у ТУРБОТІ
Сім’я – це музики суспільства перша нота,
Це вміння настрою звучання відчувати,
Про ближніх безкорислива турбота, –
Так "Я" в турботі буде виростати.
4. "Я" у КОМПРОМІСІ
Не в суперечці! Ні! НЕ в суперечці
До істини шляхи з проблем знаходять!
Як власне "Я" перед усі виводять –
Не знАйдуть шлях у найпрямішій стежці.
5. "Я" у ПРОЩЕННІ
Вміння пробачати – ознака сили,
Менше образ – сильнішим буде "Я",
Міцна і дружня без образ сім’я:
Щоб всі провини на усіх ділили .
6. "Я" у ПРАЦІ
Немає «не хочу», «не можу», «не буду»,
«не треба», «навіщо», «згодиться і так», –
Ще безліч у ліні подібних ознак –
Навряд чи когось вони виведуть в люди.
7. "Я" у СПІЛЬНОМУ ІНТЕРЕСІ, МЕТІ
У лебедя, рака та щуки
Не просіть у цій справі науки:
Лиш той до мети дістається,
Хто не просто в цю упряж вдягнеться -
Долаючи довгу дорогу,
Підбирає з всіма одну ногу.
В СОБІ 7 «Я» НІКОЛИ НЕ ВТРАЧАЄ
ТОЙ, ХТО З СІМ’Ї 7 «Я» РОЗПОЧИНАЄ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2014
Гілка тендітна тягнулась угору,
І ніжилась в теплих обіймах весни,
Та долю змінили стихійні вітри:
Зламали без совісті, жалю, докору.
Упала додолу. Здавалось ніколи
Вже світло не зможе торкнутись душі,
Лежала самотня, навкруг спориші
Жагу до життя тінню вперто бороли.
Заснуло бажання – і висохла гілка,
Бездумна і квола чекала зими,
Щоб білі накрили її килими.
В годиннику долі спинилася стрілка.
Та в час, коли стало навкруг дуже темно,
Її серед листя суху віднайшли,
Із дрОвами разом у дім принесли –
На зламану долю жалілась даремно.
Камін..., і закоханих двоє чекають,
Коли обігріє розмову тепло,
Щоб сяйвом ясним почуття ожило,
Та грубі полінця вогонь не приймають.
Тонка суха гілка, без сенсу раніше,
Умить зрозуміла для чого жила,
І тіло своє для вогню віддала,
Її огортав, цілував найніжніше.
Камін..., і закоханих двоє в обіймах,
Зігріті душевним й тілесним теплом.
А те, що призначено гілці було,
Не кожен від долі із вдячністю прийме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014
Миттєва пристрасть
Від Музи поцілунку,
Шалена відстань
Подолана за секунду,
Чуттєвий дотик
До глибини самої суті,
Натхнення - це те,
Що розумом не збагнути...
...лише серцем
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2014
***
Роздуми, як підсумки річні,
Пробуджує осінь.
Згадую сюжети всіх подій -
Серце цього просить.
Хай листом пожовклим замете
Усі протиріччя,
Щоб з'явилось в віках золоте
Двадцять перше сторіччя.
***
Як крупинка у годиннику піщаному
Полетів на землю зірваний листок.
У падінні - сила неповернення -
Ще один неспинний часу крок.
***
Холод не зовнішній - внутрішній холод...
Осінь жонглює почуттями людей.
Справедливості спрага, душевності голод...
Ще скільки ДЛЯ ЩАСТЯ потрібно СМЕРТЕЙ!?!?
***
Осінь за вікном - це лиш пора року,
Стала сном наяву: сильним, глибоким.
Прокинутись хочеться, кошмари забути.
Спати - не спати, бути - не бути?
А, може, змиє дощем бруд подій,
Засипле листом всі страждання,
Поверне країну зі світу мрій,
Пробудить від сну сподівання?
Осінь за вікном - це лиш пора року...
***
Навіщо кудись поспішати,
Адже надворі осінь.
Навіщо щось казати -
Цього ж ніхто не просить.
Навіщо будити тишу -
Вона задрімала в спокій,
Її я собі залишу
У серця печері глибокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2014
Щось змінилось в мені!
І тому я теж хочу змінити
Сірі будні і дні,
В яких решту життя буду жити.
Я не знаю чому -
Не було емоційного сплеску,
Я в театрі тінЕй -
А мене тягне так до бурлеску.
Відчуваю: нове,
Та непізнане, бажане поруч,
Я уперто іду,
Та не знаю, чи шлях цей угору.
Мене серце веде,
І шукає затИшного краю,
Я себе у собі
На новому етапі впізнаю.
Кличе в пошуки щось,
Що заховано глибоко в генах,
Я себе віднайду
На життєвих і творчих теренах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2014
ПОГЛЯД
Втомлений, звабливий
Питає, відповідає, бере в полон,
Він всесильний й водночас безсилий
ФОН.
ПОГЛЯД
Блаженний, гордовитий
Створює, руйнує, розкрива
Простір для думок, що був закритий.
ЦЕ СЛОВА.
ПОГЛЯД
Мудрий, таємничий
Заколисує, пробуджує, п'янить,
Важко його суть ураз зловити -
МИТЬ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525445
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2014
Так хочеться стати вітром,
І облетіти світ,
У птаха узяти крила –
Податися в політ,
За обрієм загубитись,
Десь там, де хмари мрій,
Промінням яскравим вмитись,
Теплом своїх надій.
У снах я лише літаю –
В них чітко бачу все,
Та знову куди, не знаю,
Душа крізь сон несе.
Я бачу чужі країни –
Нехай хоч у думках,
Барвисті життя світлини –
У небі, не в руках.
Я мрію, щоб у реальність
Колись заглянув сон,
Приземлене й віртуальність
Забились в унісон.
Відчути б дух океану,
І волю його хвиль,
Босоніж йти по бархану,
І не лічити миль.
У холоді Антарктиди
Знайти своє тепло,
З гір краєвиди, бескиди, -
Щоб все це ожило.
Я світ побачити мрію,
Я мрією живу.
Красу відчувати вмію:
У сні і наяву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2014
Хто чистий серцем - буде переможцем,
Хто чистий серцем - йде на захист правди.
Вогонь жаги - він буде вогнеборцем,
Той, що життя кладе свободи ради.
Хто вільний духом - крила вітру має,
Хто вільний духом, той дає наснагу.
Він над загальним баченням літає,
І у двобої має перевагу.
Хто світлий в думах - сяйвом розмовляє,
Хто світлий в думах - мудрості потомок.
І скільки світ переконань не крає -
Він на плечах вантаж несе невтомно.
Хто добрий, сильний, мудрий - гідно встоїть,
Хто добрий, сильний, мудрий - йде крізь бурі.
Час все покаже, і усе загоїть,
Час гибелі вовків в овечій шкурі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2014
Щось довго й натхненно мені ти розповідатимеш -
Я буду уважна- неначе зробив відкриття,
Погляд блаженно-закоханий серцем читатимеш:
Твоє - у мені, моє - у тобі, життя.
Знаєш, що навпіл з тобою я долю ділитиму,
У радості й горі - прописано клятвою те -
Часом не стерти, з коханням у серці я житиму,
Хай садом вишневим у люті морози цвіте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2014
Я шукаю в бабиному літі
Залишків вчорашнього тепла,
Ще милують очі барви квітів,
Та пора розмаю відцвіла.
Я гукаю спеку, що у вирій
Із птахами у ключі летить,
Дощ блакитний тепер сумно-сірий
В шибку, наче в душу стукотить.
На гарячій осені палітрі
Холодом розлиті кольори,
Так натхненно розбишака вітер
Замітає золотом двори.
Осінь, не пірнай у зиму швидко,
Затишком багряним обійми...
Птах «тепло» зачинений у клітку
До кінця холодної зими.
Змішані тони у міжсезонні:
Холод вранці; спека серед дня,
Та листок пожовклий на долоні –
Ілюстрація числа з календаря.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014
Помолися за нас, о Пречистая Діво,
Помолися за душі заблудших рабів -
Хай Господь дасть наснаги продовжити діло,
Що Христос в час земний розпочати зумів.
Помолись, Найчесніша, за мир у країні -
Ми благаєм про спокій маленьких дітей.
Прийми шепіт молитви в думках наколінний,
Не покинь, тих що вірять в прощення, людей.
Допомоги твоєї і милості просим.
Перед Богом постанемо всі колись ми.
Свої думи до тебе в скорботі приносим -
Добрі помисли наші в долоні візьми.
Відігрій співчуттям, Найсмиренніша, Чесна,
Та у діях Господніх дітей засвітись,
І в холодному світі нехай не замерзне
Любов в серці до ближніх. За це помолись.
Попроси в Бога ласки, Турботлива мати,
До синів, чиї душі пішли до небес,
І щоб ті, що лишились, зуміли піднятись,
Аби в кожному серці Господь наш воскрес!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2014
Випадок - це дощова вода, що потрапляє в русло річки.
Кожен сервіз знайде в вітрині лише призначені полички.
Магніти внутрішні єднають час і місце вірно,
Щоб випадковість відбулась вкотрЕ закономірно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2014
***
День розмірений чашкою кави і двома чашками чаю,
Між ними закінчую щось планувати, а щось починаю.
Поділений час на події, дорога - на кроки,
Усе поетапно - і навіть життєві уроки.
***
Не шукаю риму, а шукаю суті,
І добра, хоч краплю, навіть, в чорній люті.
В прагненні причини зміст питань втрачаю,
Та знайду нарешті, адже я шукаю...
***
Стихії земні завели суперечку:
Хто користі більше приносить у світ.
І кожен колиски свою рвав вервечку -
Упала колиска. Страшний був політ.
Здригнулись стихії. Взялись рятувати:
В буйнії трави впіймалала земля,
Вода підхопила - гайда підіймати,
І лагідно вітер підніс немовля.
Вогонь обігрів. Зав'язали вервечки.
І затишно стало в тім домі умить.
Навіщо, скажіть, їм дурні суперечки,
Коли у колисці весь світ наш лежить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Наш день, коли
пісня державна залунала у кожному серці.
Наш день, коли
ми себе віднайшли серед бачень чужих. У герці
днів забули
про значення волі для птаха, закритого в клітці.
Наш день знайшли –
Дух сили живої води у каламутній річці,
Дух джерела,
що проб’є собі шлях крізь холодні темнії скелі.
Духом дощу
став для нації у засохшому «Я». Тінь в пустелі
цей день для нас.
Початок відродження віри, надії, любові.
Прийде той час:
Зустрінем тебе без невинних пролитої крові.
Настане день,
коли в ЄДНОСТІ світу всьомУ ми зможем сказати:
«Незалежність,
Свободу, Любов в нас ніколи ніким не відняти!!!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Люди поховались у футляри,
І оздоблюють коробочки свої,
В натовпі вони лише примари,
Їм самотності співають солов’ї.
Ми по колу бігаємо вперто,
Думаючи, що це рух вперед.
До дірок уже наш шлях протертий.
Кажем «масло», а жуємо «спред».
Бог крізь день із ватрою проходить,
В пошуках людського на землі.
Йде вже довго, але не знаходить
Тих, що світлом стануть у імлі.
Люди поховались у футляри,
В чорноту закутали серця.
Дай нам, Боже, грішним окуляри,
Бачити: ідемо до кінця.
Вичерпано всі давно ресурси
Людяності. Залишився біль.
І, здається, що мета одна в нас –
Самознищення - і б'ємо в ціль.
Ми імперії будуємо наземні,
Забуваємо, що за межею меж
За гріхи чекатимие розплата,
І падіння «вавилонських веж».
Ми живемо в спогадах і мріях,
Для «тепер» – тримаємо футляр,
Бо «тепер» відтворюється в діях,
Де життя і спокій – на вівтар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519037
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2014
Я можу втримати кулак - щоб не вдарити,
Я можу зціпити в горлі слово - щоб не вжалити,
Я вмію долати страх, біль в серці зноситься,
Та від чужих у стражданні сліз...- мої теж росяться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2014
Живе стервозність у мені? Живе! –
У рівновазі має серце жити...
Той рішення приймає вольове,
Наосліп хто в десятку вміє бити.
Лічу грамаж своїх ядучих «я»
В солодкій бочці меду, йду по світу.
Не ображайтесь – в цьому суть моя:
Я не оса – бджола, що любить квіти.
Солод життя сортую у букет,
Та не зірву – я зором позбираю,
Надихаюсь барвистістю. Секрет,
Я, як і кожен, в глибині тримаю.
В своїх гріхах я не виню когось –
За них сама несу відповідальність.
Я зрозуміла..., чи мені здалось:
Змінила я думок своїх тональність
В ході життя. Люблю творчих людей,
Своє натхнення в їх рядках шукати.
Пробудженних від сну, усіх ідей
У голові не можу прикувати
До скелі норм. Утримати межу
Між «слід – не слід» - образити не хочу,
І до людей повагу збережу –
Це почуття в собі я не зурочу.
Кривавий слід у серці не лишу,
Бо боляче не хочеться робити.
Про те, що бачу серцем, я пишу,
Умію бачити - і цьОго не змінити.
Я не поет. Так ... в пошуках себе...
Іду крізь світло, тінь, солоні грози...
Живе стервозність у мені? Живе:
Є блискавиці - і дощу є сльози!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Лічу я кроки до цієї миті:
Новини, що стражданнями залиті,
Залишаться в архівах кіностудій,
Коли на зміну залпових прелюдій
Весільні знов запустять фейєрверки,
Не пулі у дітей, а лиш цукерки
Із рук летять щасливих наречених.
Жахливо!!!- звикли до смертей буденних,-
Ніби все так, як і повинно бути.
А скільки сліз пролито? Не збагнути.
До матриці підключено сюжети
Усіх подій. І наддержав секрети
Ніхто для нас не буде відкривати.
Нам роль дали – і ми взялися грати.
Загралися... Догралися... О Боже!!!
Нам розум власний лише допоможе
Від матриці цієї відключитись,
Із помилками власними змиритись,
Зробити впевнено наступні кроки.
Із днів кривавих складені уроки
(В статистику гірку не поховати –
В думках не похоронить сина мати)
У пам'яті вогнем утрат палають.
Хай діти наші про усе це знають
Лише з новин в архівах кіностудій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
Якщо прокинулись вранці,
Якщо є кава у банці,
Якщо не виє сирена,
Якщо трава ще зелена,
Якщо шибки не трясуться,
Діти надворі сміються,
Якщо Ваш дім - не руїна -
То Ви - ЩАСЛИВА людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2014
У літа колір жита,
Синіють дні-волошки...
Крокує літо світом:
« Ну, зачекай ще трошки!
Потіш озер блакиттю,
Що в спеку рятували...»
Та пролетіло миттю,
Гарячі дні забрало.
Ховає у торбину
Тепло роси ранкове,
Скоротить світлу днину,
І фарби кольорові
Стирає із палітри
Та осені дарує
Всі пензлі та мольберти –
Нехай вона малює.
Ретельно у мішечок
Пісні птахів вкладає,
Дарунки бджіл в горшечок
На зиму запасає,
Безхмарне світле небо,-
Усе в свою торбину.
« А, може, ще не треба!»-
Кричу йому у спину.
Не сповільняє кроку –
На потяг не встигає,
Той, що сезони року
В відпустку відправляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2014
Між високими-високими березами
Місяць-красень у гіллі сховався,
Ніччю-поясом він обперезаний,
Ніжно-ніжно до мене всміхався.
Закружляємо в парі з ним. Весело
Підморгне, прямотою чаруючи.
В серце трепет берізок принесено,
Від обіймів, із вітром танцюючих.
Він дарунки шле сяйвом-цілунками,
Не соромиться – ніч замальовує
Етикет. Захисту обладунками
Не керую – їх міць не врятовує.
Розчиняюся я поміж ритмами,
У полон тіло музиці віддано.
Розуміння приходить із титрами:
Він й на інших дивився усміхнено.
Нічна музика врешті закінчилась,
Повернула йому його хОлодність.
То не він усміхався. Прокинулась.
Це мені усміхається молодість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
Воля - у виборі...
Вибір - у волі...
Життя - це процес відтворення долі...
Струна кочегара - аж пальці до крові...
Рушійна сила всього - у любові!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014
Спекотне літо
Значно прохолодніше мого почуття.
В цілунках твоїх мліти б,
Забувши про образи, муки каяття
Я хочу знову.
Холоду стрілою пустила в серце біль.
Ох, стерти б цю розмову –
Я не жадала цього: влучила у ціль -
Кидаю влучно.
Кров амазонки повернула важіль дій.
І стало так незручно:
Словами гаптування на скатертині мрій.
В спекотне літо
Раптом і нізвідки ввірвалася гроза.
Про сказане жаліти
Буду довго-довго... Скотилася сльоза.
Пробач... Кохаю...
Я визнаю свою неправоту... Піду
Уламки позбираю
Думок... Віри скельця в калейдоскоп складу.
Заграє серце...
Засвітиться від блиску чистих кольорів.
У слів бездумних герці
Не втратьмо ми своїх спекотних літніх днів.
Пробач...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2014
Сиджу на вершині вітряка,
До небес торкається рука.
Меле млин думок зерно в муку,
Мчу на каруселі-вітряку.
Мрій - до хмар, питань - густа трава,-
Обертом від цього голова.
І блакить й будденість унизу
Я у серці з трепетом несу.
Вільно там: вітри свободи дмуть,
Та питань одвічних бачиш суть...
Залишатися надовго? Ні!
Бо є світ миліший ще мені,
Де лелію майбуття своє,
Найдорожче, що у мене є.
По траві реальності іду,
З неї в себе я себе краду
В дивний світ вершини вітряків,
Де повітрям дихаю зі слів,
Де блукають табуни думок,
Що на серці знищують замок,
І пірнаю у глибини хмар,
Відчуваю щиро - маю дар.
Я поетів бачу між рядків -
Думаю: й мене хтось зрозумів,
Бо є ті, що у своїх думках,
Як і я живуть на вітряках...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515803
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2014
Хочу - не хочу;
Буду - не буду -
Та вибір хтось інший не зробить за нас,
І годі у соплях "винити" застуду -
Ми ж босі по снігу ходили не раз.
Добре - не добре;
Варто - не варто
Жаліти себе, коли тиша навкруг:
Бувають і в долі невдалі, геть, жарти,
Та доля - не ворог, вона - мудрий друг.
Сумно - не сумно;
Жити - чи скніти,-
Хай кожен у себе спитає якраз.
Прожити яскраво!!! Творити!!! Любити!!!
Ми вибір зробили - що іншим до нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2014
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515436
Життя - траєкторія синусоїд:
Коли вгорі - завжди є друзі поряд,
Униз пішли американські гірки - той лиш встоїть,
Кому до паралелі "min" чи "max" у синусоїд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014
- Доню, ліжко застели,
Прибери в кімнаті,
Позбирай-но олівці.
Гайда прибирати!
Не лінись! Лінива як
У кожусі блохи.
Помічниця ти ж моя,
Принапружся трохи...
- Не лінива... Не хвилюйсь,-
Каже так всезнаюча,
- Не лінива я, матусь,
Енергозберігаюча...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2014
Кому даровано бути поетом – пишіть,
Бог кисті в руки вложив – картини малюйте,
Внутрішній голос буденністю не заглушіть,
Поклик в серці до справи своєї відчуйте.
Якщо літати у небі судилось – летіть.
Приземленість людям іншим віддана. Знають:
Ті, кого манить до себе небесна блакить,
Без крил вище сонця і зір завжди злітають
У пошуку істини. Одвічних питань крик
Не зітре реальність у мандруючих в зорях.
Всі ті, хто у двох паралелях блукати звик,
Бачать за обрій безмежно-синього моря,
Торкають за хвіст комети яскравої хід,
В просторі й часі шукають одвічних «чому»,
Причини, наслідки цивілізаційних бід.
У вплив суспільної думки закриті тюрму.
Поміж світами безодні страшна глибина.
Повертатись в реальність стає дуже важко.
Хтось топить цей шлях у пляшці сухого вина.
Світ дном оживає кави другої чашки.
Засипте прірву «я в світі для чогось живу»:
В людському, і де за хвіст тримають комети.
Малюйте картини у ньому, і наяву.
Летіть до зір, їх сяйвом вертайтесь, поети!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
Дихав день звичайною ходою,
Я ішла, не знаючи для кого,
Дихав день душею молодою,
Що чекала грішного й святого
Почуття, незнанного раніше –
І знайшла, коли тебе зустріла.
Став мій світ відтоді значно більшим,
А душа ніяковіла, мліла
Від стискань – мене стискав за руку,
Від бажань – дівочих потаємних.
Дарував той день солодку муку
Для всіх мрій закохано-надземних.
Є воно – що з погляду одного,
Все стає так зрозуміло, ясно:
Що жила ти по цей день для нього,
Що життя для когось – це прекрасно!
Я той день крізь роки пам’ятаю:
Коли вперше взяв мене за плечі,
Відчуття – сто років тебе знаю,
Хоч зустрілись вперше ми, доречі.
Милий мій, собою я пишаюсь:
Бачу те, що інші пропустили.
Крізь роки пронести постараюсь
Почуття - долонями зігріли
Ми його: коли тримав за руку,
Цілував мої в тремтінні пальці.
Я не знаю кращого дарунку,
Як душа і тіло - в спільнім танці:
Тихий вальс і рокове звучання -
Бо життя мелодії міняє,
Та усе, дароване коханням,
Лиш закоханий із вдячністю приймає.
Я приймаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014
На здоров’я більше скаржаться жінки,
Та вмирають швидше..., йдуть чоловіки...
Не соплять, не крекчуть, що в них щось болить,
Часу завжди обмаль, аби відпочить.
Нелегка робота, рій гуде думок,
Про близьких турбота, – їм не до казок.
Дім, дітей, дружину закрива спина,
Від робіт, турботи гнеться вниз вона.
Мовчазні в тривозі. Паніці бій! Ні!
На своїм порозі, між куль, десь на війні.
Де не опиняється справжній чоловік –
Гідним залишається вчинків його лік.
Милих не жалійте – це не треба їм,
Поцілунком вмийте, поглядом своїм,
Ласки й шани повним, вдячності за те,
Що із справжнім другом по життю йдете.
Сила наша – слабкість, створює мету;
Відчувають вартість сильні захисту.
Ніжність подаруйте, втому заберіть,
Розпач, біль вгамуйте, впевненість вселіть.
Співчуття сховайте, сум в очах щоб зник,
Вголос промовляйте: «Коханий чоловік!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2014
Я серджусь – я на це маю право,
Не боюсь – адже це не лукаво,
Не сміюсь, коли боляче, в вічі,
Я іду – куди серденько кличе.
Я радію – як радість у грудях,
Настрій свій я читаю по людях,
Їх реакція, як лакмус-папір,
Я їм вдячна за це, вір-не вір.
За поради, за гнів, за терплячість,
Розуміння: як сум, і як радість,
І за те, що навчились любити
Те в мені, що не можу змінити.
Я зима, я весна, літо, осінь,
Різна я: то сміюсь, то моросить,
Навіть, рік свої пори міняє –
Це любити їх не заважає.
Я люблю, кожен день слід любити,
В ньому хочу яскраво прожити,
Я людей, які є – так сприймаю,
І у відповідь цього ж чекаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2014
Мене смішить неадекватна поведінка,
І не важливо: чоловік чи, може, жінка
Кипить в словах, пускає шершні-кулі з рота,
Серце у грудях ледве втримує аорта.
Не мовить, ні, слова злітають наче градом,
Стріляють мітко словоблудним матоградом,
Й не пробивають навіть першої пластини
Броні терпіння адекватної людини.
Програє швидко попри всі свої старання,
Бо холостими кожен крок – то спотикання,
І правоту свою доводити так вміють
Ті, що у справі ні х... не розуміють.
( їх же мовою)
Зі сторони на те дивитися цікаво:
Хто ж це за шиворот залив "біднязі" сало,
Що очі стали, мов базедова хвороба,
Горить обличчя - як із печі щойно здоба.
Кровоприплив зробив зі слів і мозку кашу,
Всі аргументи вмить звелись до "Єралашу",-
Хто адекват – причину лайки зрозуміє,
І рук марати в те, що "пахне", не посміє.
А хто себе рівняє з тим неадекватом -
У суперечці оперує тим же матом,-
Мене смішить неандертальська поведінка.
За Вами висновки. А я?...., а я – блондинка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2014
А-а-а-а, люлі,
Прилетіли гулі,
Всілися на ганку,
Співають колисанку.
Котик лапки миє,
Пісеньці радіє,
Сів собі й муркоче,
Спатоньки він хоче.
Квіточки дрімають,
Голівки схиляють,
Бджілки не працюють,
В вуликах ночують.
Сонечко вже сіло,
Бо за день втомилось,
Лягло на хмаринку.
Спи, моя дитинко.
Сплять вже кроленятка,
Квочка і курчатка,
Зірочки у небі
Співають для тебе.
А-а-а-а, люлі,
Заспівали й гулі,
Пізня вже годинка –
Спи, моя дитинко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2014
Ти віриш в те, що не міг би день без ночі жити,
Якби промінням сонця не вмів її будити.
На ложі часу двоє... Дарує на прощання:
Вона - ранкову зірку, а він - своє кохання.
Якби палким цілунком не обпікав коханку -
Не було б продовження: ні вечора, ні ранку.
Вона живе для нього: збирає прохолоду,
Її усю вкладає в росу, джерельну воду.
Ніжністю окутаний мелодій тихих ночі,
Він завидна знайти її серед світла хоче.
Кохана сонця тінню заходить на гостини.
В добі вони єднають любові половини.
При зустрічах коротких танго своє танцюють,
Поки роси краплини їх ноги не відчують.
Вона йому всміхнеться, вітаючись із сонцем,
Й розчиниться в сьогодні. Вже ранок за віконцем.
Ти віриш, що не міг би без ночі день днем бути.
Зливаються частини, щоб коловерть замкнути.
Вони – це бранці часу, який їх поглинає,
І кожен свій початок з прощання починає?
Ти віриш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2014
Може,світло -
Може, тінь,
Може, праця -
Може, лінь,
Творчість це,
А чи нудьга,
Б'є, а чи
Допомага,
Третє око,
Чи туман,
Де тут правда,
Де обман,-
Відносно все.
Не винне око!
Залежно, лиш, -
З якого боку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014
Серце,
смутком сковане
і прихована пристрасть.
Тіло,
в ніжнім трепеті
через губ твоїх близькість.
Погляд
я не відведу,
на свою біду .
Знаю,
те що
ти її - не мій ,
серце я собі
краю.
ПРИСПІВ:
Нащо мені ти, мука тяжкая,
Із серця вирвати сили не маю.
Сили прошу,
Щоб спогади стерти.
Сили прошу,
Щоб від жалю не вмерти.
Сили прошу.
І знову вільна.
У себе прошу.
Бо я сильна! Сильна!
Я не плачу. Сліз немає.
У мелодії сльози стікають.
Заколише мене сіра туга.
Ти моя тимчасова недуга.
Сили прошу.
І знову вільна.
У себе прошу.
Бо я сильна! Сильна!
З часом
затихає біль,
і зникає ціль – щастя.
Спогад -
це лиш тінь твоя,
тінню була я. Нащо?
Крила,
втрачених надій
і безхмарних мрій
скину.
Пісня
в море скотися,
перетвориться
в піну.
ПРИСПІВ:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2014
Ти доля моя, ти моя половина,
Моє протиріччя, мій всесвіт без краю.
Секунда з тобою - натхнення година.
Я миті кохання у вічність складаю.
Дві долі сплелись, поєдналися тісно,
До близькості зжалось повітря між нами.
Ми сильні тому, що уже не нарізно,
Живими людськими йдемо почуттями.
Зізнання очима – навчились з роками;
Слова – для єднання у думці потрібні.
Були свої плани у долі із нами:
Були ми чужими, тепер - такі рідні.
Куди б не пішов – я, коханий, з тобою
Із променем сонця, із поглядом зірки...
Приймаємо все, що дається любов’ю:
Веселе й тужливе, солодке і гірке.
Я доля твоя, я твоя половина :
Ти знаєш про це – по очах все читаю.
У вічність кохання – солодка хвилина,
Як ніжності подих на вії лягає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2014
Доки в руці горить сірник -
Я не встигну написати поему про самопожертву,
Не зможу намалювати картину про жахіття війни,
Я не прочитаю хроніку останніх подій за добу,-
Кілька секунд швидші за мої плани.
Пече!
Розумію: у всьому є сенс,
Навіть, у смерті, хай як жахливо звучить, є призначення.
П'ю ранкову каву, дякуючи вогню, відчуваю, що
Сірник обпік пальці, а жахлива раптова невинна смерть
Запалить серце найбайдужішому.
Випікає!
Скорботу, сльози, лють, біль, страх, ненависть до вбивць, бажання миру та спокою, справедливості.
Вічна пам'ять загиблим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014
" Я до тебе доберуся!-
Голосно кричить бабуся,-
Поверни на місце тапки!"-
Рем стягнув взуття у бабки,
І не може зрозуміти,
Що із ними слід робити.
Футболив їх замість м'яча,
Ганяв по двору у квача,
У будці ковриком стелив,
Гостренькі зуби в них точив:
Дірочки прогриз для пальців,
Щоб було свіжіше бабці.
Нагонивсь й приніс до лавки
Новостворені в'єтнамки.
Як побачила бабуся -
Знов: " До тебе доберуся!",
Але тапки вже ховає
І на дворі не лишає,-
Цього навчив малий стиліст:
Курчаві вуха, куций хвіст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511845
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2014
Намалюю словами мрії,
Пишу на мольберті надії,
Читаю бажання просебе,
Ліплю із уламків неба
Пісню про чужі сподівання.
В будинку моєму ремонти,
У когось відпустка, курорти,
Хтось плани будує великі...
Десь, ген за обрієм, крики,
Пролиті війною страждання.
Там немає мрій середземних,
Їх не чути з підвалів темних,
Там малюють настрій гармати
Та пишуть болісні втрати
На серці, немов на картині.
Шлю із вітром мої надії:
Новий день хай смертей не сіє,
І звучать мелодії літа,
Земля ногами зігріта
Безтурботної в іграх дитини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014
Невже ви сліпі?
Не бачите:
Земля плаче!
Невже ви глухі?
Не чуєте:
Вона не пробачить.
Невже онімів голос серця?
Воно ж скричалося до хрипоти!
Не буде звідти вороття,
Куди ви вирішили йти!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014
Часом хочу на безлюдний острів,
Загубитися поміж пісками,
Захопити в полон оком простір,
І літати у небі думками.
Не чекати на взавтра прогнозів,
Про вчорашнє забути тривожне,
Від медійних позбутись гіпнозів...
Та від себе сховатись не можна.
Чи на острові, чи в магазині
Я думки із собою тримаю:
Скільки ж треба в житті цім людині?
Завжди їй чОгось не вистачає.
То землі, то на ній панування,
То грошей, то із перлів намиста.
Всі бажання земні – то страждання,-
В цьому праві, напевно, буддисти.
Ці бажання породжують заздрість,
Та пускає в думки метастази:
Зникнуть чуйність, за ближнього радість,
А поселять гординю й образи.
Перероджена заздрість-пухлина
Опановує розум і дії –
Одержимою стане людина,
Одержимі хворобою мрії.
Усе більшого й більшого хоче,
Бо до влади жага ненаситна,
А бажання уяву лоскоче –
Ось й трагедія кровопролитна.
Якщо в мозку жадоби пухлина,
Якщо в серці немає любові,
То не бачить жахіття людина
У пролитій невинного крові.
Часом хочу на безлюдний острів,
Де нема беззаконня людського,
Та всепрагнучого ока постріл
Добереться із часом й до нього...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511066
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2014
Розбиватиму росИ краплини,
І штовхатиму вітер у спину -
Розрізаю повітря потоки,
Набираю рум’янець у щоки.
Заплітається простір у коси,
Пахнуть літом недавні покоси,
Ось горбок – мчу на нього щосили,
Швидко з’їду, немов на вітрилах.
Зупинюсь посерЕд..., десь раптово,
Помилуюсь, щоб рушити знову.
Заряджаюсь довкілля красою.
Я веду, але щось веде мною.
Аромати в легенях ранкові,
Слух мелодії взяв світанкові,
Очі втішені зеленню літа,
Почуття потонули у квітах.
Не побачите це із машини.
Дух свободи потрібен людині.
Двоколісного Ви запрягайте,
І на волю у мандри рушайте!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2014
Не окреслю маштабів місцевого лісу
І слідів грибників достименно не знаю,
Але тут в одну мить я про все забуваю:
Про проблеми, потреби, про гамір і кризу.
Серце в танці, а тіло в постійному русі,
І душа поміж сосен натхнення шукає,
Воно є тут, і кожен його відчуває
В лісовій тишині і у хвойному дусі.
Знов за пагорбом схил, а за схилом долина,
Куди оком не глянь – чорничник повсюди,
У гармонії тут із природою люди.
Зупиняється час. Вмить стікає година.
Забирає ліс злість, а, натомість, утому
Віддає, та стомитись у лісі приємно,
Враз світліше стає, де колись було темно.
Світло в серці й в очах ми веземо додому.
Коли гамір міський дзвонить дзвоном у вусі,
Коли хочеться спокою в душу набрати,
Аби накип буденства й неспокою зняти -
Приїжджайте у ліс ви зрання, любі друзі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2014
Перевернуто все в ліжку,
Ген, на шафі,сидить кішка,
На дивані черевички
Тата, мами і сестрички, –
Владислав, замість зарядки,
Робить в домі безпорядки.
Повиймав усі кастрюлі,
Зняв одежку із цибулі,
Потер трохи оченята –
Гайда з кухні утікати.
Слізки швидко витирає,
До вітальні поспішає.
Тут наш маленький Владислав
Усі шпалери поздирав,
Почав в тумбах ладнувати -
Треба ж одяг поскладати.
Швидесенько посортував,
Що не потрібно - викидав:
Встелено усе речами,-
Помічник росте для мами!
Журнал побачив на столі –
Читають пальчики малі...
Всю пресу перешматував
Пенал сестрички «змалював»,
Й так швиденько заховався,
Щоб ніхто не здогадався,
Що фарби, клей і олівці
У Владиславчика в руці.
Вже фарбу скуштував на смак,
Сам червоненький, як буряк,
Білий ніс, синя чуприна.
Це, хіба, моя дитина?!
Спробую усе забрати –
Ніц не хоче віддавати
Це кольорове дитинча.
Граємось із ним в "Квача":
Бігаю, наздоганяю...
Ще секунда – упіймаю!
Упіймаю. Зацілую.
Собі губи намалюю
Синім, білим і червоним.
Мазатися забороним
Фарбам. Вимиємо личко,
Й, щоб не сердилась сестричка,
Все на місце поскладаєм, –
Так ми неслух покараєм:
Хай сумують у пеналі.
Йдемо лад наводить далі:
Надто жваві черевички
Ми розставим на полички.
Посуд в тумбу заховаєм,
Пальем грізно помахаєм:
«Ай-яй-яй!, – так не годиться, –
Чом на місці не сидиться?»
Покарання для цибульки:
Кинем в супчик до кастрюльки...
Ось, клей приносить для шпалер
Маленький жвавий кавалер.
Вони разом попрацюють -
Більше не завередують!
Я шпалери швидко клею,
А за спиною моєю
Перед себе нагрібає –
Речі в тумбочку складає
Малий хитрющий карапуз,
Та серед одягу загруз....
Поки я штанці «караю» –
Порваний папір збирає...
Їсти час. Лягати спати.
Сильним-сильним виростати.
А піднявшись – до зарядки:
Знов наводити порядки.
2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2014
Чи щастя в золоті?
Так,
Якщо це золото кохання.
Чи у коштовностях?
Так,
Якщо це цінності душевні.
Чи щастя - на плечі?
Так -
Птаху сполохати так легко.
Що ж таке щастя?
Знак,
На серці вибитий любов'ю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509843
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.07.2014
Я люблю. Я вмію любити
Кожен день, щогодинно, щомиті.
Люблю ніч і сонце в зеніті.
Люблю мріяти. Я люблю жити!
Осередок і центр притяжіння
Для прекрасного, доброго, всього,
Що дається любити, для того,
Щоб любові тривало горіння.
Набираю снаги повні груди
Від прожитого дня. Дяка Богу,
Що отримала я таку змогу
Брати радість нізвідки, з нікуди.
Я щаслива. Я щастям зігріта,
Кожен день, щогодинно, щомиті
Я складаю секунди прожиті
У любов, щоб любов'ю ділитись.
Мій талант у любові, напевно,
Бо всі інші мої дарування,
Попри всі найпалкіші старання,
Без любові - марудно й даремно.
Все, що я так натхненно роблю,
Усіх тих, в кого серце вкладаю,
Я безмежно, нестримно, без краю
Всім єством соїм щиро ЛЮБЛЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2014
Здається, що життя - підводний човен.
Якщо ви в ньому, утікати марно.
Броню душі проб'є - водою повен.
Не випливеш туди, де сухо й гарно.
Це стан такий - депресія, - я знаю:
Вода у трюмі роз'їда метали,
ЇЇ я швидко слізьми випускаю.
Корозія, щоб серця не дістала.
Так я скидаю розпачу баласти,
Прощаюся із думки темнотою.
В найглибший жолоб смуток слід покласти -
І виграти в війні себе з собою.
Хто плакати соромиться, не вміє -
Боксерську прикупити варто грушу.
Біль забере, проблеми зрозуміє,
Як виб'єте із неї усю душу.
Рубайте дрова, віз тягніть угору,
Якщо не шкода, посуд розбивайте,
Кричіть в стіну,- не буде вам докору.
Лише на близьких злості не зганяйте!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509546
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2014
Як дивно... Як мрійливо...
Дивлюся ввись над себе:
Безмежність б'є грайливо
У конопатім небі.
Безмежність б'є у вічі,
І тягне за собою.
Яскраві ночі свічі
Палають німотою.
Безмовність ваша вічна.
Ви музи для поетів,
Ви юнь тисячорічна,
Знавці усіх секретів.
В мозаїці космічній
Ховаються сузір'я,
І погляд ваш зустрічний
Дарує перемир'я
Між розумом і серцем.
Серед барханів буднів
Рятуючим озерцем
Далеке сяйво буде.
Як дивно... Як мрійливо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509146
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.07.2014
Чому так вабить віртуальний світ?
Як вийти вмить із творчого запою?
Собою
Залишитись. Реальності «ПРИВІТ!» -
Від мене – лиш киваю головою
Важкою.
Якби належав час мій лиш мені...
Краду я у близьких моїх хвилини,
Години!?
Я відчуваю швидкоплинні дні,
І вічність не дається для людини.
Світлини
Днів гамірних. Блукають сни вночі.
З’явилось третє. Що із ним робити?
Прожити,
Час свій у себе нишком крадучи.
Як правильно на три все поділити???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014
В роті завжди щось ховає,
Й дуже щоки надуває,
Схожий на безхвосту мишку,
Та пухнастіший він трішки.
(Хом’ячок)
Ну, й кумедні ці малята,
Ніколи їм постояти:
Буцяються головами
І брикаються ногами.
( Козенята)
Мов малесенькі клубочки
Позбирались біля квочки.
Жовтодзьобенькі малята.
Знають всі, що це...
(Курчата)
Пір’ячко в них кольорове,
В клітці дзеркальце є нове,
Ще й пластмасова є дужка –
На ній гойдається...
(Папужка)
Мов сховалась під тарілу,
І глибоку, а не мілку.
Її будинком називає,
Помаленьку походжає.
(Черепаха)
У Максима і Катрусі
Вдома є пухнасті друзі,
Що муркочуть, м’явкотять,
У клубочку тихо сплять.
(Котики)
У дворі він головний.
Має голос золотий.
Гребінь гордо піднімає.
« Ку-ку-ріку» всім співає.
( Півень)
Довговухі та пухнасті.
Їм морквиночка – за щастя,
І капуста, і пшеника,
І зеленая травичка.
( Кролики)
На даху у дяді Толі
Пташечки живуть чудові:
Білогруді, чорнохвості,
До нас в двір літають в гості.
Сядуть тихо і воркочуть,
Ніби щось сказати хочуть.
Одна мить – і вже злетіли,
Крильцями залопотіли.
( Голуби)
Чотирилапий друг у Толі,
Охоронцем є надворі.
Він чужого не пускає –
Гавкотіти починає.
(Собака)
У мене в кімнаті є друзів багато:
В водичці живуть під великим вікном.
Як кришку підняти – у них справжнє свято:
Це я у акваріум сиплю їм корм.
( Рибки)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2014
Я відкрита душею. Запрошую в гості.
Посаджу у вітальні моїх аксіом.
Не поставлю на стіл ні гордині, ні злості,
Наллю в келих довіру з солодким смаком.
Я замріяність власну у сейф не закину,
Не сховаю в шухлядку розсіяність, ні.
Щоб побачили ви не картинку – людину,
Не змалюю того, що немає в мені.
Але далі вітальні пускати не стану.
Подивіться довкола: тут сотні дверей.
Лабіринтом лукавства, терору, обману
Не дістатись душевних таємних речей.
Я ключів від замків тих, повірте, не маю.
Відкриваються двері самі лише тим,
Хто у серці любов, хто добро не втрачає,
І доводить не словом, а ділом своїм.
Сім замків на далеких, глибоких, таємних...
Не пускаю нікого, й сама не ходжу.
Бо крім світлих дверей ще багато є темних.
Сподіваюсь, ніколи їх не покажу.
Я відкрита душею. Запрошую в гості.
На гостину покличете – радо прийду.
Нема в зв’язці ключів ні гордині, ні злості.
Свої двері у вашому серці знайду...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508000
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
Для чого людям стриманість потрібна?
Коли йдемо по світу швидше долі.
Вже зламані всі коди і паролі.
Навіщо гальма, коли швидкість – рідна?
І знаки «СТОП!» для нас не перепона.
Секунди крок пришвидшений помітно.
Вважаємо, що все для нас підзвітно,
А стриманість – дурна лиш забобона.
Навчились керувати віражами.
Стоянки для слабких та відстаючих.
Жалієм не нужденних, а даючих...
Не бачимо межу між кольорами.
Бо в швидкості злилося все в єдино:
Життя – не кольори уже, відтінки.
За право бути першим поєдинки
Останніми нас зроблять неодмінно.
Змагання беззупинне із собою.
Нестримне почуття зітре наголо,
Бо замкнене дорога наша коло,
Коли «ВПЕРЕД!», «ВПЕРЕД!» без перебою.
Для чого людям стриманість потрібна?
Щоб не злетіти вниз обабіч траси,
Щоб бачити життя, його прикраси,
Щоб фарби, не відтінки, було видно.
Щоб не топтати тих, хто заважає,
Щоб не плювати в тих, хто із докором,
Бо скріплені життєвим договором,
А він кінець, як і початок має!
Цей життєпакт затверджений завчасно.
Із різним темпом кожен опрацює,
Та стриманість від помилок врятує,
І з вигляду його все стане ясно...
З цим документом нам іще блукати
Десь між світами: цим і тим. Врахуйте.
Що ви покажете? Не пожалкуйте,
Що стриманість була лише словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2014
Немає сенсу у хвалебних віршах,
Словах без змісту, кинутих у тишу.
Зізнань в коханні краще не робити,
До смерті не збираючись любити.
Слова, як дощ: легкі, чи справжня злива,
Від них людина плаче, чи щаслива.
Хтось різко їх на вітер викидає,
А інший від кидків таких страждає.
Ми тими є - що робим і говорим.
Сумління наше теж буває хворим.
Без роздумів словами злими сієм,
А що зробили - пізно розумієм.
Немає правди у брехні лукавій –
Не помічник вона у жодній справі.
Той, хто життя присвячує обману –
Заблудиться в трьох соснах без туману.
У слові сила! Хто цього не знає,
До дії й протидії спонукає,
Стирає вади і долає тугу,
В хвилину скрути допоможе другу.
Наука в слові, мудрість віковічна,
Говір сільський і вулична столична
Манера в слові, хто і звідки родом,-
У слові все! Живе воно з народом.
Слово, як пісня, чи дзвенить пилою.
Слова легкі, чи ношею важкою
Стають вони для того, хто їх чує.
Вбиває слово і воно ж лікує.
Тремтяче ехо, а чи стінобитне,
Брудне чи світле, дике, колоритне...
Забарвлення своє слова приймають
Від вуст, які у світ їх відпускають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
Марнославство,
Марнотратство,
Марнослівство,-
Все дарма.
Заздрість,
Злоба,
Зазіхання,-
Часу нашого чума.
Розпач,
Розбрат та
Розпуста
В нас тепер, як "добрий день".
Вбогість,
Варварство,
Вульгарність,-
Слів не викинеш з пісень.
Лайка,
Лінь і
Лицемірство
Захопили всі пости.
Де антоніми до слів цих?
В силах хто відповісти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2014
Вигини тіла музиці в такт,
Кров біжить шоколадом гарячим.
Ти відчуваєш погляду смак.
В танці для тебе сміюся і плачу.
Рухи довільні сплету у вінок
Мрій і бажань. Їх для тебе збираю.
Крок за спиною, іще один крок.
Тихо за плечі тебе обіймаю.
Ні, не спокуса! Не звабою, ні!
Я запалю в тобі пристрасті очі.
Бачиш ти щирість і ніжність в мені.
Нас заколише мелодія ночі.
Я відчуваю пробудження снів,
І у танку їх тобі намалюю.
Все, про що мріяв, чого ти хотів,
В ритмів полоні себе подарую.
Серце із тілом немов в унісон
Розповідають душі таємниці.
Тут переходить реальність у сон.
Танець між ними стирає границі.
Не на землі. Над землею лечу:
Ніч розгойдала її під ногами.
Мед очей втіхи смакуй досхочу.
Зникне бар’єр неузгоджень між нами.
Руки-не руки – продовження мрій,
Тягнуться вгору, пливуть і блукають.
Тіло здригнеться від шепоту вій.
Я відгукнусь... Звуки чар не втрачають.
Погляду пристрасть, чуттєва хода –
Йду по хмаринах весняного неба.
Я свіжість вітру, джерельна вода,-
В танці я ВСЕ, бо танцюю для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2014
Найбільше в світі я тебе люблю!
Усе віддам для тебе і за тебе.
Тримаю так, немов ти з кришталю.
Для тебе обійму я ціле небо.
Моя любов, у житті розрадо,
Ти сяйво в серці, ти частинка неба.
Личко миле я цілую радо -
А більшого для щастя і не треба!
Усе віддам, без залишку й жалю:
Все золото душі, всі діаманти.
Усе, що я зумію, те зроблю,
Щоб ти життя навчилась цінувати.
Кровиночка, ти промінчик сонця.
І серце розривається від щастя.
Ранок заглядає до віконця.
Блаженства мить хай на життя роздасться!
2004р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506179
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2014
Я місячним сяйвом до тебе горнуся,
Я подихом ночі до тебе прийду.
Так губи тремтять, але я не боюся -
Я спокій для них у цілунку знайду.
Очей моїх синіх ти блиск відчуваєш,
Хоча закриває їх синь сором вій.
Оголене тіло в цілунки вдягаєш,
Скидаючи скованість всіх моїх дій.
Тобі і для тебе уся віддаюся.
Бери мої мрії, фантазії, сни.
Солодким вином по тобі розіллюся.
Глибокі бажання в мені відчини.
Я дотики ніжні тобі подарую,
Накрию жагою, пробуджену тим,
Що ти є - і був, що ти є - і будеш
Коханим, бажаним, єдиним моїм!
« Сравжнє коханння, з точки зору інтиму,– це коли усі найнепристойніші бажання виникають по відношенню до однієї і тієї ж самої людини».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505851
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.06.2014
Як коментар до твору " Я б эту встречу так ждала" OlgaSydoruk
Я спокою бажаю ворогам:
Засніть й приспіть свої огидні мрії!
Бажаю я здоров'я щиро вам -
Здоровий глузд, надіюсь, ще жевріє.
Я зичу найрозкішніших скарбів,
Бо ви брудна, обдертая голота!
Вам платять слізьми матерів та вдів.
Збирайте плату! Ну, мерщій, сволота!
Згрібайте це багатство у мішки,
У тару, всю що маєте, збирайте!
Набийте горем до верхів діжки!
Звідки прийшли - туди мерщій вертайте!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2014
Пече! Щемить! Кажу, бо боляче мовчати.
У прірві місця тьма,
Та нам туди не варто!
Руйнація ідей, світогляду, бажання,
І мрій нема вперед –
Хвилина, як остання.
Вчорашніх планів, дум не лишилось і сліду.
Бандитський черевик
Приніс з собою біди.
Ми впевнені були: війна нас оминає!
І буде так завжди!
Назад час не вертає...
Знов вибухи гримлять так близько, що далеко
Хочеться втекти.
Неси мене, лелеко,
У тихій шепіт трав, у спокій днів вчорашніх...
Тепер не те, що в бій –
Із дому вийти страшно.
Коли летить снаряд - не відаєш від кого.
І поміж двох вогнів
Як відшукати свого?
Де компас віднайти, який на спокій вкаже.
Дорогу хто з пітьми
У чистий світ покаже?
Ми творим новий день. А що сьогодні буде?
Чи вирвемось вперед?
Чи знов загинуть люди?!
Чи серед тих імен, які щодня читають,
Пускаючи сльозу,
Ще й мого не згадають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
Ми, як ті мурахи:
Бігаємо, щось будуємо -
Здається, творимо мистецтво.
Та приходить день -
Чужинець вступає у мурашник.
В одну мить: хаос, розпач,
І пошук ще незруйнованої, глибокої нірки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2014
Марічкине свято
Кульки кольорові, фарби, олівці –
Всі такі чудові подарунки ці.
Тортик урочисто мама принесла,
А бабуся гарний вірш розповіла.
Три яскравих свічки в тортику горить.
Щоб усі бажання дівчинки здійснить.
Під столом раптово завертілось щось.
Тільки загадала - і уже збулось:
Виглядають вушка, виглядає ніс -
Песика малого тато їй приніс.
Обійма Марічка радо цуценя -
Справжній друг з`явився в день народження.
Про дружбу
У песика Рема з’явилась проблема,
Ходячу проблему цю звати Пушок.
Марічка з ним грає, із рук не пускає,
Сумним став наш Ремчик, у Ремчика шок.
Про нього забули. Як гавкіт почули -
Сварився так Рем на мале кошеня,
Його насварили, у будці закрили -
Нещасним здавалось веселе щеня.
Та все обійшлося. Коша обжилося
І в гості до Рема приходить щодня.
Вони разом всюди, дивуються люди,
Як сплять в одній будці щеня й кошеня.
У друзів раптово проблема є знову:
Маленькі курчатка улюбленці всіх.
Та й це обійдеться, бо дружба дається,
Щоб сум, заздрість зникли, залишився сміх.
Маленькі злодюжки
Ну, скажіть мені, будь ласка.
Нащо на столі ковбаска?
Кіт Пушок і песик Рем
Відчувають в шлунку щем.
Кошеня ковбаску носить,
Пильнувати Рема просить -
Цуценя біля дверей
Поглядає на людей.
Свої сили об’єднали -
Ковбасу зі столу вкрали,
Все до будки занесли -
Ситі й радісні були.
Хоча й дуже постарались –
Про крадіжку всі дізнались...
Зо три дні злодюшки наші за це просиділи на каші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Вишня, калина –
Моя Батьківщина,
Моя Україна, Рідненька моя!
Ти піснь солов’їна,
Ти мати й дитина,
Дарована Богом Святая Земля.
Умитая кров’ю,
Забута любов’ю,
Сражденна і втомлена, збитая з ніг.
І грають тобою
Безчестя з ганьбою.
Непрохані гості зайшли на поріг.
Жага ненаситна,
Та ти не бездітна,
Ще доля розквітне, прийде спокій снів.
Твої рідні діти
Готові любити,
Майбутнє творити із стоптаних днів.
Зберемо уламки,
Усе до останку.
Піднімемо планку нової Тебе!
Щоб вже не боліло
Твоє кволе тіло,
Колоссям бриніло майбуття голубе –
Не червоне, із кров’ю.
Зігрієм любов’ю,
Позаздрим здоров’ю твоїх вільних легень.
Вдихай повні груди.
Хай спокій в нас буде,
Щасливими люди кожнісінький день!
Терпіти несила,
І братська могтла
Для всіх, кого вбила суперечка сторін.
Біль втрати, страждання,
Материнське благання,
Смерть невинна остання, поминальних слів дзвін.
ХАЙ ЗНИКНУТЬ!!!
Хай зникнуть гармати,
Припинять стріляти,
І знов могли спати у спокої ми.
Щоб щезли кошмари,
Зелені почвари,
Верхів кулуари. Ми вийдем з пітьми!
Моя Україна!
Моя Батьківщина!
Для всіх ти Єдина, Рідненька моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2014
Іноді блондинки теж бувають мудрими...
Їх мозок не забренджений сукнями і пудрами.
Немає місця в цінностях для ідолів гламурності.
Краса життя в відмінностях, а не в нудній «тужурності»!
Одним кліше всі набрані, стандартні для всіх матриці,
В одну отару загнані, штамповані на фабриці.
Все солодко до рвотності – а поцілунки спльовують,-
Не всі в такій потворності сенс у житті з’ясовують!
Є ті, що мають блиск в очах не від каміння, золота,
Чия душа живе в піснях і болем інших пройнята.
Не вік, не колір шевилюр в людині має значення,
А те: з яких душа фактур, і серця світлобачення!!!
Не буду більше кидати
Ідеями марудними.
Блондинуватість – це кліше.
Будьте у цьому мудрими!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2014
- Ремчик! Ремчику, до мене! –
Голосно гука Марічка,
- В мене платтячко зелене,
В мене довга гарна стрічка!
Будем гратись! Нумо гратись!
Стрічку пов’яжу на тебе.
Трохи мусиш постаратись:
Сукню приміряти треба.
Як Марічка не просила –
Рем вдягатися не хоче.
Платтячко даремно шила,
Стрічка хвостика лоскоче.
Ліг на сукню куцехвостик,
Стрічку у зубах тримає.
«Піднімись!» - Марічка просить.
Цуценятко не зважає...
По дворі дівча гасає,
Песик, граючись, за нею:
Стрічку він наздоганяє,
Ловить лапкою своєю.
Платтячко лежить у буді –
Воно Ремові подушка,
А Марічка знов ладнує
Черевички й капелюшка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2014