| Сторінки (10/938): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Пробито днище.
Водами із сіллю
наповнились відсіки всі і трюми.
Утечею рятуючись, пірнають
розважливість і чіткість рубежів
за борт чуттів.
Не айсберг знищив –
пляшкою з-під рому
діру зробила хвиля, що безумні
послання в тарі долями носила,
допоки не знайшла співзвучних слів.
Пробій.
Прорив.
Ховає плесо
з атласу вітрила.
Душа судна, що темряви боїться,
невіданих і замкнених просторів
у жолоб Маріанський порина.
Страхів луна.
Так буде легше:
біль тамують болем.
Розгубленість колюча блідолиця
у мороці байдужістю здається.
Любов невинна – розпачу вина.
Торкнувся дна.
Самотність. Тиша.
Скелі оточили.
Нема ні радості, ні муки, ні вагання.
У трюмі закоркованим лишився
до суші недовезений напій
надій.
Та біль колише,
п`є душі запаси,
історію трагічного кохання
згортає обережно, і у пляшку
ховає серцем списаний сувій.
Не кидай!
Стій!
З-під рому…
Хвилі….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017
Ох, дівчино!
Так квапишся дістатись суті-істини,
та все про все давно уже написано
великими друкованими буквами,
а ти укотре (бачиш, знаєш) стукаєш
у місце "для удару головою".
Скажи чому?
Ну, що не так з тобою?
Ух! Дівчино!
З "Rammstein" і "Rasmus", справді, добре бігати;
Тренуєшся - немов плануєш вибити
у ніжність вхід, та сила - у непевності,
у серці ж то любові - повні ємності,
по вінця.
Не хвилюйся без потреби.
Знай - двері відчиняються "на себе"!!!
Ах, дівчино!
Та вимкни цю прокляту стронгів музику,
в саду бажань забудь про зони ризику.
Душа вбирає пахощі натхненності,
та знов чомусь лякають неприємності.
Ти - сонця спів!
Мелодія чуттєва!
Життя відчуй!
Себе!
Ти - королева!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2017
Сьогодні в мені так багато сонця!!!
З сонячним настроєм я приготою тобі сонячну вечерю.
Ми не вмикатимемо світла.
Сонячні зайчики від сонячних посмішок
сонячних підсвічників перетворять
ніч на день,
сум - на радість,
буденність - на казку,
реальність - на сон,
питання "як справи?" - на обійми.
Який сон?!
Не буде у нас сну,
адже всередині -
ТАК СОНЯЧНО!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2017
це не мова звуків
і не мова жестів
рухи підсвідомі
внутрішніх частот
дивне поєднання
згоди і протесту
хаотичність тактів
мелодійність нот
це не мова рішень
не врожайність знаків
влучна безприцільність
небо відчуттів
шифр твоєї мови
символи й ознаки
розумію серцем
без цитат і слів
зустріч паралельна
не завжди насправді
що говорять очі
скажуть те вуста
почуттів розмова
для душі розрада
погляду звучання
істина свята
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724728
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2017
***
Куди ж ви, люди?
Чому поспішаєте зникнути?
Чому так підло втоптали у землю любов?
Завжди й усюди
У лідерах значитись звикли ви –
В ряди останні загнали основу з основ.
***
Дикі закони на дикій місцевості;
Дикі стосунки:
Конфлікт – на ножі.
Чом слово "дико" і досі не стерлося,
В час надпрогресу.
Душа – в спориші.
***
Хаотичність образливих слів.
Опонентів стирати – закон.
Слабкість людства укотре зміцнив
Агресивний у венах дракон.
***
Не трагедія.
Не відносини.
Не політика.
Не вина.
Частку "не"
Так люб’язно підносять нам.
Розпишіться.
Кур’єр:
Сатана.
***
Щоб усі були здорові –
Більше крові!!!
Більше крові!!!
Щоб дожити до світання –
Кровопускання!!!
Кровопускання!!!
Так війни не подолати –
Знову втрати…
Біль і втрати…
Ця чума до гнилі душить:
Тіло й душу.
Тіло й
ДУШУ!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724498
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2017
Дощу гардини
Не хоче відкривати
Ранок похмурий -
Настроєм окриленим
Знаходить шпарку сонце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724144
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.03.2017
Сніги розтали.
Набралися вологи
Грунти весняні.
Зігнувшись під землею,
Тепла чекає квітка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724142
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.03.2017
- Вкрала курку! Вкрала!
- Я ж кажу – НЕ БРАЛА!!!
- Щоби тобі моя курка поперек горла стала!!!!
Аж за край села було чути, як воюють між собою дві кумоньки-сусідки. Об`єкт суперечки – молоденька несучка ("Чому ж молоденька? Я просто вигляд такий гарний маю",- думала чубата, спостерігаючи за усім, що відбувається, з сусідніх корчів).
- Та нащо мені твоя курка?! Тьху на тебе!
Тупе нелітаюче створіння. Я займаюся виключно голубами: воркують собі тихенько, зайвого галасу не здіймають, літають високо, - одним словом, очі милують. А твоє оте, кістляве – юшки з нього не звариш, яєць в не сезон не несе, тільки жерти просить та грядки, з-під контролю виходячи, роздирає, а як світло зникає – зовсім тупа стає: дороги додому знайти не може.
Тьху!Тьху! Тьху!
- А як же вона паркан двометровий переплигнула?
- Ха-ха! Підкоп зробила.
- Цікаво-цікаво. Хто ж їй лопату підкинув з ломиком – всі паркани на цементній основі.
- Та нема в мене ніяких лопат та ломиків. Я ж кажу – в мене тільки голуби та любов!
- Ага! Знаю я ту Любов Володіну, Володимирівну. Та – всім несучкам несучка: без лома ніде не ходить – думає, що проти нього ніякі прийоми не діють.
Вкрала – поверни.
- Хі! Дивись, кума, бачиш курява полем пішла – то я побігла.
- Ех, сусідонько, як по селі дізнаються чим ти промишляєш – ніхто вітатися не буде.
- Ой, налякала! Мої ж голуби не тільки високо літають – вони ще й влучно цілять. Хто помічений голубиною любов`ю хоче бути – нехай голову відвертає і не розмовляє.
- Стара школа на новий лад? Моя курка, хоч і кістлява, і недалека, і не літає так високо, як твої пернаті, та люблю її - не інкубаторська вона в мене, своя, рідна. На юшку-асорті, яку ти з превеликою насолодою заварюєш та їси ( з бараниною, молодою телятиною, курятиною на сокові винограду – що за безглуздий рецепт?), пускати не буду.
Так що віддай по-хорошому….
А курка тим часом, наслухавшись вдосталь про своє гастрономічне майбутнє, вирішила полетіти в обійми господині.
От, дурне створіння – кури ж не літають, та й голуби-винищувачі миттю перекриють їй шлях.
ПУРХ.
-Як ви гадаєте? Долетить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724026
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2017
Чи кину рукавичку на арену,
де лев голодний,
зацькований юрбою
на хліб чекає –
натовп жде видовищ.
Нема сміливіших й відважніших від тебе.
Твоє кохання не зрівняти з почуттям,
яке всі інші
кличуть голосно любов`ю –
хоч золотом всипають і дарами,
та це лише частина їх достатку;
ти ж найцінніше віддаєш, що є у тебе –
гаряче серце.
Ні! Пробач! Не хочу!
Тебе не прирікатиму на муки.
Мене не чуєш
і не слухаєш благання:
я лева приручу –
тебе не можу;
шукати йдеш ту кляту рукавичку –
Ну що ж. Корюся.
Впала білосніжна.
Її ти повернеш під ликування
юрби гучної.
Холодно всміхнуся.
"Жорстока" скажеш –
кинеш попід ноги
із пари другу.
Йди!
Іди, коханий!
Любов там не живе де грають в ігри.
Я жінка.
Я душа арени-кола.
Господарка театру божевілля.
Сьогодні лев наївся,
як ніколи –
я цілу ніч із рук його кормила,
бо знала:
попри всі мої прохання,
всі заборони й виплакані очі,
мені ти рукавичку принесеш.
Голодний лев,
Зацькований юрбою.
Лягає білосніжна на арену.
Болить у шрамах
серце
й передпліччя.
Одне втішає – ти
уже ніколи
на смерть,
кохання ради, не підеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2017
Вогнепальна зброя травмує тіло; слово, випущене зопалу – душу.
Який біль минає швидше?
Перед тим, як вигукнути: "Щоб тобі…!!!",- киньте бумеранг і почекайте кілька секунд.
Щоб порозкладати думки (сірі натільні), в які зодягнене світове сьогодення по поличках – шафи-купе замало. Краще була б одна шухлядка у комодику, але з світлими та яскравими речами.
Заблоковані входи автоматично стають перекритими виходами.
– Хто-хто в хатинці живе?
Якщо після першого запитання відразу, без очікування відповіді, слідує 2…..,5………,10……..,47, воно – або риторичне, або безглузде.
Весняне сонце – гарний лікар:
скальпелем-променями
зимову тугу відсікає у минуле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2017
Між крапкою та комою –
Амплітуда мого невагання,
Дорогою свідомою
Я прямую (укотре) востаннє.
В палаючої свічечки
Віск – крапками на серці в горошок,
Та, полум`ям освячене,
Знову комами душу тривожить.
Прямую не підрядними
І завершую думку логічно,
Та розум все ускладнює –
Відчуття, що іду по зустрічній.
Вагання відмежовую –
Слід глибокий болючий у точці.
Без знаків диво-мовою
Щиросердно спілкуються очі
Співає воском свічечка
Як вогню довіряє чуттєво
Безрозділово-іншими
У любові зростають миттєво
Між комою та крапкою
Невагомість долає вагання
Коли її ознакою
Є натхнення і щире кохання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2017
Сонце промінням
В землі березневої
Про весну пита -
Та не раніше квітня
Відповідь отримає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723415
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.03.2017
Сонце сідає.
Диха спокоєм вечір -
затишний, теплий.
Сидить на ослінчику
Дід - правнуки бігають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723412
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.03.2017
Когда твоей душе
Не чуждо сострадание,
И боль сердец других
Ты внемлешь, как свою,
Когда добро внутри –
Основа мироздания,
Откроются врата –
Окажешься в Раю.
Но коль душа твоя –
Картонная коробочка,
И всех помоек смрад –
Ее земной уют,
Пиши на коробке
Хоть "Кремль",
Хоть "Рублевочка" –
Чертям ведь все равно:
В костре бумагу жгут.
Костлявых жадных рук
Не видно из-за кровушки,
Что с огненных из глаз
Течет на мир ручьем.
В Аду за беды все,
От проклятой головушки,
Расплаты, по счетам,
Не создали еще.
И будет вечность днем,
И станет ночь терзанием,
Прогонит жизнь долой,
Не примет мир иной –
И в вакууме чувств
Злой демон подсознания
Одно оставит – боль,
Сильнее адской.
Боль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723051
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.03.2017
Ігноруй
мою впертість і звички.
Не торкайся вустами печалі.
Не змальовуй байдужість обличчя –
це серпанок,
омана вуалі.
Уникай полохливих маневрів:
Руки в крейді – ховаюся в коло.
Ти ж, напевне.
Ні! Точно,
угледів –
не зійшлися кінці.
Випадково?
Ігноруй
надзвичайну звичайність.
Із мовчання не зчитуй образи –
поза межами, знаю, безкрайність,
та безмежно караюсь щоразу,
коли ніжність послаблює норов
доторканням шовкових мелодій,
коли серце із розумом хором
віддаються чуттів насолоді.
Не питай
про причини й причетність.
Не шукай –
на дні озера ключик.
Самотужки повинна віднести
я на плаху отруйну колючість.
Випадково забувши забути
про усі невіднайдені весни –
я позбудусь своєї цикути,
неба синню легкою воскресну.
Розіллюся у тиші звучанням,
постираю незамкнені межі.
Легкокрило здіймає кохання
На найвищі у всесвіті вежі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2017
Байдужість - ознака в`янення душі.
Дитячі ігри часто мають дорослі наслідки - а як шкода, що все не навпаки.
Сила творчої людини - у її слабкості:
якби чуттєвість виражалася у силі,
не крила -
штанги з гирями носили б.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2017
Дякую за натхнення авторам:
Польова Ромашка http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=27496
dominic http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720608
Янголи – в демонах,
Демони – в янголах:
Світ затісний, щоб нарізно жилось.
Час випробовує
(зміцнює, сковує) –
Скільки у кому відсотків когось.
Норми моралі,
Закони прописані
Фільтрами дій й недіяння стають –
Рано чи пізно
Вбудовані істини
Шлях на поверхню під тиском проб`ють.
Світло – у темряві,
Темінь – у світлому:
Змішані барви, відтінки, тони.
В світі двоякому
Й дуже дволикому
Надто вже схожі сьогодні вони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720765
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.02.2017
Ллє мелодії зоряний дощ –
Красою б мені милуватися,
Первозданною, світлою, чистою,
А я чую, як схлипують янголи –
Пил наснаги, що зрісся із пір’ячком,
З крил могутніх старанно обтрушують.
Срібло сиплеться, сиплеться й сиплеться –
Пух натхненням міжзоряним світиться…
Їм болить, але десь більш приземлені,
Ловлять поглядом музику неба.
Дощ натхненності –
Боляче.
Треба,
Щоб і інші навчились літать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2017
Звідки узявся тут, ясене,
Звідки узявся, ясний, –
Мов зачарованим красенем
Степу чатуєш покій.
Ти не боїшся колючості
Часто жорстоких вітрів.
Небо грозою озвучує
Серця вологий мотив.
Тихе відлуння самотності
Землю дощами встеля.
Думи в мовчанні промовисті –
Болем тріпоче гілля.
Я відгукнуся на поклики,
Спраглі до світла й тепла –
Пошук стежками промоклими
Довго й натхненно вела.
Кличеш мене, ще не знаючи –
Ти зазиваєш біду,
Бо до безтями кохаючи,
Пристрастю неба ввійду.
Станем єдині у вічності,
Простір довкола згорить,
Адже у дерева й блискавки
Щастя – всього лише мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2017
Розум - це КПП на шляху до серця: не всі емоції його проходять.
Іноді, щоб відродитися – потрібно померти, щоб прозріти – осліпнути.
Згідно з інструкціями, правилами, щоб досягнути бажаного і не збитись з курсу, рухатись потрібно по пунктах, слід у слід. Радість від такого життя схожа на прогулянку по мінному полю.
Перед тим, як ламати рамки, слід переконатися, що вони не підключені до електромережі.
Солодке стає солодшим після кислого, тепле теплішим – після холодного, світло світлішим – після темного….. Найтонший смак відчуттів – у їх контрасті.
Слабкі сильним не співчувають, сильні слабких не розуміють. Боже, дай їм мудрості!
Часто розмовляєте з кимось всередині, хоча не стоїте на обліку в божевільні чи у жіночій консультації – не переймайтеся: ви вагітні творчістю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720007
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.02.2017
Я щойно повернулась з Евересту,
Та вже тримаю курс на запах літа,
Яким чуттєвість зустрічей сповита
Двох щирих і закоханих сердець.
Малюю спокій в подорожах лісом,
Читаю колір затишку й свободи.
В майбутнє світле нашого народу
Крізь гідність вчинків йду я навпростець.
Усмішок щирих, радісних і теплих
Збираю в жмені сонячне проміння.
Мелодія закохує осіння,
Коли кружляю з листям у танку.
В дитячу казку з легкістю вростаю,
До мудрості заглиблююсь основи,
Зірок я зблизька бачу кольоровість,
І мову розумію їх дзвінку.
На вістрі болю схлипую душею,
Вбираю вогкість суму і розлуки,
Беру довіри втрату на поруки,
Долаю почуттів дев’ятий вал.
Вдихаю ніжність дотиків натхненних,
Купаюсь у мереживі ілюзій –
За мандри щиро вдячна, любі друзі.
Мистецтво – це у інший світ портал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2017
З життєвим плесом розмовляє душа Ведмедиці Малої,
Допоки вітер не здіймає на дев`ять балів в морі шторм.
Північна зірка пілігриму – надії сяйво, ціль кінцева;
Між хвиль високих – ледь вловима: стає далеким маяком.
Німим здається погляд неба, ховає чорна темінь світло;
Скоритись долі - і не треба ні сил шукати, ні мети.
Та хто дивитись вміє серцем, хто у собі себе цінує,
Той серед ночі в піку бурі стезю спроможний віднайти.
Душа Ведмедиці Малої – це провідна Північна зірка,
Це місце, що із темнотою і з світлом має спільну суть,
Це точка відліку й моралі, це точка зору і опори –
Дістався хто цього причалу – той зможе світ перевернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719778
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2017
***
Народе мій,
чом індульгенції кожнісінькі п`ять років
ми оптом роздаємо (по 450)
у надії,
що грішники опісля покаяння
шляхами праведними будуть йти до світла?
Чому і досі темно?
***
Іноді полювання на відьом проводять, щоб оновити свій мітлопарк.
***
Часто й півслова - то промова,
а слів копиця - пуста водиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719752
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2017
Супроти твоєї легкості
Тополі пух – камінь, брила.
Між сірості і буденності
Ти Сонцем світилась, мила.
Ти Зірка в моєму всесвіті -
Добром розганяла темінь,
Ти образ Любові в пам`яті,
Ти Ніжність і Воля-кремінь.
Тендітністю свічки полум`я
Ти є. Ти була і будеш
Єдиною, Щастям, Долею.
Люблю я – й ти, знаю, любиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2017
Скажи чому?
Чому тебе не знала,
Думок твоїх не відала ясних,
В яких свобода, гідність і держава –
Це нації опора й оберіг?
Скажи чому
Я мрій, крилатих, вільних,
Не бачила яскравих кольорів,
В які майбутнє нашої країни
Ти серцем щирим й діями сповив?
Скажи чому
Твій всесвіт неозорий
Лиш смерть страшна до мене донесла?
Мені так зле: твоя загибель – горе,
А я тобі ніким лише була.
Скажи чому
Така несправедливість –
Тобі б іти вперед до світлих мрій?
Та нам усім дорога ця відкрилась,
Коли між зір знайшов притулок свій.
Скажи чому?
Чому пішов до раю,
Лишивши тут ще стільки днів і справ?
Ти сутність слів: "Герої не вмирають!" –
В серцях людей вогнем безсмертним став.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719294
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2017
Добре знаєш, що я не палю –
Смол важких не вбирає сумління,
Я тобою себе загублю –
А ти знову про шкоду паління.
Згубна звичка – вбирати твій світ,
Проникати в думок серцевину.
Вже вдвадцяте відламую фільтр,
Вже вдвадцяте – за першу годину.
Не палю, та спалила мости –
Сірий дим затуманив світання.
Ти все знав.
Може й лід обпекти;
Ти – про звичку, а я – про кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2017
Життя - це естафета почуттів, які передають одне одному не дерев`яну паличку, а серце. Незграбні - що ж від нього до фінішу залишиться.
Жінка без загадки - кросворд з вписаними відповідями: пізнавально, але нецікаво.
Клітка, якою б просторою вона не була, не наповниться веселим співом, якщо у ній живе дух свободи. Любов до волі - не хвилястий папужка.
Виправдовування - не визнання власної провини, а спосіб її перекладання на чужі плечі.
Іноді той, хто тримає золотий ключик у руках, не знає його таємниці, тому лущить ним горіхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2017
За правилом в справ невтручання -
Не можна гойдати вагання,
Не варто чекати зізнання
І руку тримати за пульс.
Заливом у шлуночок лівий
Даремно шукати довіри;
Котлету з салатом й гарніром
В їдальнях лише подають -
Сім порцій в одну тарілку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2017
Ти у зоні свого надкомфорту,
Що на піку мого божевілля -
Тінь покірна і постать прегорда
Між собою влаштовують бій:
На частини закохане серце
Розривають думки-громовиці -
Лиш далеким відлунням озветься
У твоєму затишку мій біль.
Я у зоні твого надкомфорту,
Злим вітрам опираюсь щосили -
Обриває наснаги аорту
Безкисневих потоків хаос.
Смерть бажань, що здолати не в силах
Паперових тонесеньких мурів,
Воскрешає натхненності крила -
Не ляка їх стіна-хмарочос.
Ми у зоні комфорту й страждання -
Чистять пір`я тут музи й пегаси;
Донесе хто в цю землю кохання,
Той дістане чуттів едельвейс,
Що руйнує кордони і грані,
Де любов - то комфортне безумство,
Що так палко - як вперше й востаннє,
Проростає єднанням сердець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2017
Ні тут - ні там.
Застуда в гострій формі
душі моєї -
нащо ж босоного
снігами долі
ходиш в зиму люту,
чому ж в теплі спокійно не сидиться,
кошам маленьким затишно згорнувшись.
Імунітет
до вірусу печалі
(в повітрі горя більше ніж азоту)
жорстокість світу
ще не спромоглася -
хоча життя так любить цю вакцину,
підняти аж до позначки "байдужість".
Ні там - ні тут.
Спинилась нерухомо
ріка життєва.
Вирваний злим вітром
Кульбаби зонтик
в вільному падінні
між двох світів
безхатченком самотнім
усе блукає,
прагнучи покою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716031
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2017
Горизонтально
Летять сніжинки - звідки
Ріка молочна?
Із берега земного
Не видно берег неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713124
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.01.2017
Так душно й тісно
В транспорті громадському.
Бліді обличчя.
Хоч як мороз лютує -
Іду додому пішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713121
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.01.2017
Так душно й тісно
В транспорті громадському.
Бліді обличчя.
Мороз як не лютує -
Іду додому пішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712932
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.01.2017
Дякую за натхнення Маркіяні Рай
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712432
та Польовій Ромашці
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712800
Малюю світ на аркуші паперу -
На біле білим стеляться думки:
Вишневий цвіт - свідомості шпалери;
В покій душі заходжу залюбки.
Тут легко так - усе здається чистим,
І щирість мрій - не вимога, а суть,
Тут блиск очей - натхненно-променистий,
Без пилу днів овально диха кут.
Тепла й добра художньо застилає
Дитинство-ткач м`якенькі килими -
Шкода, що дух дитячості зникає -
Проходить час брудними чобітьми.
Кімната ця - любові щире світло.
У дім душі запрошуйте лиш тих,
Хто чорних злив не впустить в серця літо,
І хто взуття брудне скидає з ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712929
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.01.2017
Нічний сон - денна бадьорість.
Сон, тривалістю у життя - смертельна втома.
Якщо дві прямі не перетинаються - їм одній до одної "паралельно".
Чітко майбутнє бачить той, у кого очі на потилиці.
Збираючись у подорож найважливіше - не забути її мету.
Для когось легше скласти пазл на 2000 деталей, ніж три слова - в одне речення.
Поєднувати любов та дружбу - те ж саме, що й змішувати вино, горілку та пиво: все одно отруїшся пряниками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2017
Це злочин мій - умію відчувати,
Та почуттям не вірю, їх боюсь.
Душа тремтить - рахує розум втрати
себе в собі.
Приречена до страти
любов.
Молюсь.
Допоки дріб не стихне барабанний,
Не видасть болю жоден зайвий рух,
І плахою покора тиха стане,
Закований зневірою в кайдани
Емоцій дух.
Не відаю, що кою - склала крила:
Сама собі я пристав і суддя.
Допоки дріб - піднятися несила,
Та у тобі - себе нову зростила.
Не в силі я....
Не в силі я обох нас прирікати
На зречення основи із основ.
Завмерло все - кайдани зникли й грати,
Цей ешафот зуміла подолати
СВЯТА ЛЮБОВ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2017
Четверта ранку.
Ховається в кімнаті
Полохлива ніч.
Гардини прикриваю -
Як вдень надворі ясно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712446
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 16.01.2017
Скорилися пристрасті в ритміці танго:
Мелодія серця - це ми і ця мить.
Двох поглядів зустріч бажанням кипить ,
У єдності - душі і пальців фаланги.
В емоцій фонтанах - зародження дива.
Ми Сонця фотони, ми вибух світів:
У кожному русі - мільярди чуттів
І хвиль вибухових стираюча сила.
Реакція тіла - шаленна щоразу,
Як ніжність з жагою вступають в двобій;
Зникає вагання і скованість дій -
Пришвидшений пульс і сповільнення часу.
У вигинах плавних, у змінах миттєвих
Мелодія танго вогнем обпіка -
Нескорених тіней покора п`янка
У пристрасті - танців усіх королеви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2017
верхівка дому
бізе покрита білим
відлунням казки
думки мої солодкі
стають у пору сніжну
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712263
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.01.2017
Живе віхола
в кулі скляній
мрій стежки
заховались
під снігом
витинанки слідів емоційних подій
збайдужілість
ховає
у кригу
найчистіші
краплинки роси
подаровані
сонцем цілунки
ледь відчутно звучать
неземні голоси
на стежках
кольорові малюнки
відкриваєш
замерзлі світи
прокидаються
весни минулі
у руках твоїх
серце
гаряче
тремтить
в танці
віхоли сніжної кулі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2017
Горизонтально
Летять сніжинки - звідки
Ріка молочна?
Між небом і землею -
Вітру стрімка течія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711875
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 13.01.2017
Стихії мої,
Чом ви серце ділити взялися?
Студенно-вогненними пальцями мітите ціль.
Здіймаються мрії до сонця, небесної висі -
Потоки сумління вертають на землю звідтіль.
Стихії мої,
Повний місяць народжений вами:
По чверті - самотні, не знаючі сповіді снів.
Повітря - для думки, вогонь хай керує вустами,
Вологість - повікам, а твердь - у єднання світів.
Нестримні мої,
Не карайте за прагнення щирі,
Не рвіть, невгамовні, тендітних душевних завіс -
Я ж п`ята стихія, любові невидима сила.
Знайдіть, вас благаю, у серці моїм компроміс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
Цілунок слізний -
Тепло у забороні.
Мороз при втечі
Нестерпно серце коле,
Як пальці задубілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711466
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 11.01.2017
Похмурий ранок -
Важку його вологість
Вдихає серце.
Голубка у польоті
Вертає легкість неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711437
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 11.01.2017
Виходжу з дому -
Надворі біло-біло.
Наосліп майже
Прямую по дорозі.
Сніг погляд обпікає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711048
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 09.01.2017
Політ пташиний,
Вільний від умовностей -
Душі безсмертя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709417
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 31.12.2016
Мелодію снів
Уява з реальністю
П`ють на брудершафт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709284
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 30.12.2016
Той, кого завжди носять на руках, ніколи не піде самостійно.
На тіло, занурене в рідину, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі витісненої рідини.
Чи завжди вага емоцій, витіснених з серця, тотожна силі любові?
Важко не закінчити розпочате, а знову розпочинати незакінчене.
Якщо ви чуєте голос кондуктора: "Кінцева. Виходимо!"- але так і не дістались пункту призначення - сіли не на той трамвай.
Квіти, що не мають власного аромату - пластикові, як і люди, що не мають власної думки.
Контраст температур підсилює імунітет; контраст емоцій - звучання душевної струни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2016
Дякую за натхнення Шонові Маклеху!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707450
***
Відтінками дощів говорить тиша:
Розлук палітра - суміш темних барв;
Холодний слід німа луна залишить -
Безмов`ям серце розум сперезав.
***
Лінію долі стирає не спалах, не злива -
Тиша і вічність спиняють сюжетний потік;
З кольором смутку боротись віч-на-віч несила -
Смерті архангел у ноту сердечну проник.
***
Дихає солодко ніжно-рожеве тремтіння:
Тиша промовиста - слухає всесвіт її,
В серці співають натхненно весни солов`ї -
Музика душ у німому поєднанні тіней.
***
Мандрівка у себе
Безмежністю зваблює шляху,
Відтінки енергій -
Прозріння душі вказівник.
Важливо у тиші
Знайти закодоване небо,
Допоки той голос,
Що кличе безмовно,
Не зник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707564
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2016
Скажи мені навіщо, звідки, хто ти -
Бажань потічок; річка надстрімка?
Сильніше часу прагнення польоту;
Ламати кригу - справа нелегка,
А я слабка.
О вітер мрій, чому могутні крила,
Що знають смак заобрійних висот
В рутині днів ховаються безсило.
Приземленість - натхнення ешафот,
Мовчання нот.
Промов, прошу, хоч слово, хоч півслова,
Вогонь збуди - хай випалить дотла
Вагання всі - наснага в них схолола;
У витоці ж гарячою була
Тягучість скла.
Скажи мені навіщо, звідки, хто ти?
Уже ріка - де било джерело;
Змінили стан замерзлості й пустоти,
Потоком сил - у сховане крило
Вдихни тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2016
В суперечці - народження істини,
Шлях угору не вкритий шовковістю;
Перевали - дороги тернистії:
Протиріччя - смолистий зв`язник.
Спільне русло для двох протилежностей,
Густини нетотожність і швидкості,
Розігрітість думок незалежністю
Дивовижний формує потік.*
Поєднання вогненне несхожостей:
Воску крихкості й гніту протяжності
Перетворює легіт в думок борей -
Плаче в танці свіча на межі.
Темінь - світло; загибель - відродження;
Шум і тиша; в любові - в ненависті;
Самозречення - самознаходження.
У контрасті - прозріння душі.
* - весілля річок https://www.youtube.com/watch?v=JmEbdw8n9c8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706678
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.12.2016
- Ох-ох! Ех! Ах!
Ремчик весь у реп`яшках -
Справжній песик-їжачок.
Де ж набрався колючок?
- Ох-ох! Ех! Ах!
Я дрімав собі в кущах,
Та метелик прилетів -
Сів на носик, розбудив.
Ох-ох! Ех! Ах!
Я також кружляв у снах!
Захотілось і мені
Політати не вві сні.
Ох-ох! Ех! Ах!
Чом я цуцик, а не птах.
Вмить на дерево заліз:
Вверх стрибнув - звалився вниз.
Ох-ох! Ех! Ах!
Та спіймав мене реп`ях,
Покотився враз бочком -
Став колючим їжачком.
- Ох-ох! Ех! Ах!
Не хвилюйся, бідний, так:
Познімаєм колючки, -
Утішають малюки.
Ох-ох! Ех! Ах!
Рем на гойдалці - не в снах:
Вгору-вниз. Немов птахи
З ним літають дітлахи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2016
Літаючий килим - не казка і не НЛО, а результат сварки в сім`ї важкоатлетів.
Швидкість вирішення проблем напряму залежить від майстерності їх сортування.
Іноді заколихати вину може й келих вина.
Літо - спека,
осінь - дощі,
зима - холод,
весна - теплінь,-
одяг серця повинен бути демісезонним.
Любов - яблуневий цвіт.
Як врятувати райські плоди від черв`яків?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2016
Голос дудука пронизує трепетом тіло -
Птахою білою спогад усівсь на плече:
Серця торкнувся - залишив. Усе. Оніміло.
Чом же у грудях і досі нестерпно пече.
Лінії меблів руками читаю повільно -
Дотик сховали коханих і ніжних долонь.
Стрілки жорстокі. Скажи, о цілитель всесильний,
Пил заколише? погасить душевний вогонь?
Клавіші тіла ще солод тримають мелодій;
Зморшки на стелі всміхались, а нині - кричать.
Чути не хочу, що все, все у світі проходить,
Й голос дудука лишає причали плеча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2016
У полоні невидимім ніжності
Погляд швидко втрачає прицільну колючість,
Розумово-сердечні розбіжності
У очах океани прибоєм озвучать.
Сила хвилі гарячого дотику
Будить ріки молочні здіймання-збіганням,
Понад вінця беж жалю і спротиву
Повноводдя емоцій пульсує бажанням.
Нереальність реального збудження
Намагнічує простір космічною ніччю,
Мить зашкально-термальністю звужує
Світ до тіл двох мелодій небесно-готичних.
Ейфорія взаємопроникнення
До таємних галактик скеровує вміло,
Центр вібрації - шляху освітлення;
Знайде пристрасть дороги розпеченим тілом.
Забуття поглинає вогненністю -
Підсвідомий полон на шляху до свободи,
Лише внутрішній поштовх взаємності
Обертає в цунамі легесенький дотик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705967
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.12.2016
Заколисує цокання стрілок,
Замовкають думки галасливі,
Безнатхненності холодом вкрило
Душу ніжно-мереживних мрій.
У вигнанні із власного дому
Мандрувати пустились по світу -
В існуванні буденно-земному
Колір райдужний втратили свій.
В неба купелі ласку черпали,
Веселково-барвисту наснагу,
І, відкривши таємні портали,
Повернулись крізь сон уночі.
Хто голубив вас, інеєм вкриті,
Напував хто солодким нектаром,
Хто у неба безмежній блакиті
Підбирав до натхнення ключі.
Ніжний дотик долонь тих ввібрали,
Слів шовковість зігріла вам серце,
Ароматом цілющим сандалу
Сил оновлення в крила вплелось.
Заколисує цокання стрілок,
Замовкають думки галасливі,
Так рожево у снах завесніло -
Бо з`явився в них з мріями й хтось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016
Опа-опа-опа-ча,
дайте у сортир ключа
і просратися хоча б
змогу.
Чи багато я прошу -
ключ всього; стою смерджу
про Європу і "жу-жу"
вбого.
Через вуха й рот - лайно,
бо надкрай в мені воно,
чим наповнилось нутро -
цілю.
Уривається терпець -
ключ мерщій, бо всім "капець",-
знатний я гамном стрілець
й гниллю.
Не сідатиму в корчах,
бо великий маю страх,
що зробив десь там на днях,
купу.
Привселюдно голий зад
покажу я вам навряд:
явки там усі і штат -
тупо.
Тинди-ринди-тинди-тинд:
не машина я, а гвинт -
за природній всі інстинкт
судять.
Тож прошу вас, як братів...
ко б просратися зумів,
може б, більше й не смердів
людям.
Не зі зла смердоту ллю-
Батьківщину я люблю!
Як?! По-іншому ще "лю"
можна?
А любити без образ,
щоб не брав проносний сказ -
все спускати в унітаз
"сложно"?
Опа-опа-опа-ча
Дайте ключик для ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704029
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 01.12.2016
ей, ти...
так-так, ти -
той, що був присутній
при моєму народженні,
той., хто дмухав на чоло
при температурі 39,9,
той, що розчищав каміння
під невпевненими кроками,
той, що ховав від блискавок
чужих очей,
той...
а, ти тут,
тоді й сам все пам`ятаєш;
я знайшов собі
іншого бога,
він подарував мені
іншого янгола,
так що
йди,
відпочинь,
доки не закінчиться моє земне життя,
а тоді...потім...ну, коли...
отримаєш іншого підопічного,
іди!
геть!
...................................................
мені так боляче -
ти тут?
так-так!
ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2016
Дякую за натхнення Оксані Щербей!!!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703494#com2969782
Питаєш ти про осені палітру,
В якій живе весняних днів душа -
Твоїм теплом і ніжністю зігріту,
Спустошено жовтіти не лишай.
Є два світи: мій внутрішній і поряд,
Їх лінія кордону - справжня я;
Тобі себе в надійну охорону
Без сумнівів й вагання віддала.
Очей моїх, коханий, ти є світлом,
Яскавий промінь, сяйво, оберіг,
Палких бажань ти сонячним зенітом,
І крилами натхнення стати зміг.
Затримуй їх, дощів холодні стріли,
Вітрів рвучких у серце не пускай -
Аби весняність й взимку уціліла,
Люби мене! Й нічого не питай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2016
....................................
Виїдає секундами тиша:
Це образа говорить - не ти.
Та, байдуже, що думають інші.
Не лети!
Без свободи як бути - не знаю.
Все на відстані слова-руки.
Відчуваю - тебе я втрачаю
На віки.
Сірість осені - пахощі літа,
Та любові не клав на ваги.
Я коханням не в силах платити
За гріхи.
Не лети! Це дощів злітна смуга.
Нам нарізно - життя без мети.
Три доби - як душевана наруга.
Не лети!
Не лети! Не мовчи! Тиша коле.
Вибір серцем, благаю, зроби!
Я без тебе не виграю з болем
Боротьби.
Двигунів крик прохромлює мозок.
О, безумство розлуки, пусти.
В небо мрія здіймається косо.
Не лети! Не лети! Не...
https://www.youtube.com/watch?v=cac_2dHR7QY
https://www.youtube.com/watch?v=ByjDz4WBK_Q
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2016
Зблідла країна - порвали свободи артерії.
Скільки народу скормили голодній імперії?!
Світлі надії розчавлено підло, розтоптано,
Скільки невинних у землю холодну закопано?!
Щебету скільки і світла убито дитячого?!!!!!
Погляду - воля; раби ж бо потрібні незрячими.
Скільки волосся і розуму нені утратили
Власне дитятко узрівши в обіймах горбатої?!
Скільки у полі шукальців накрило заметами?!
Скільки в дорозі ставало голодної жертвами?!
Скільки?!!!
Завіщо?!!!
У чому провину угледіли?
Болем крізь долі - відлуння страшної трагедії.
Наче живі ще - та мертві: без права, щоб вижити.
Гасла режиму:
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Завдання приховують:
"ЗНИЩИТИ!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2016
Для надії достатньо вольфрамової ниточки -
Безнадію не врятує і вольфрамовий канат.
Краще мати трохи кривіші ноги, ніж трохи пряміші звивини.
Думаєте, що літр - не одиниця вимірювання маси,
а як же тоді: літр - і на масу.
Тінь - сіра копія: копія без ліцензії.
То як краще - "сірі кардинали" чи "безліцензійні"?
Якби ми плакали лише від цибулі, то сміялися б тільки від конопель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2016
Сонце - не найбільша зірка у Всесвіті, та хіба цей факт впливає на радість від зустрічі з ним.
Емоції - не найкращий дороговказ: цей компас часто заводить серце в розпач.
Сірник - не найнадійніший спосіб отримати вогонь, але - наймагічніший.
Камінням не засівають грядки, на яких планують квітник.
Філософія - складна річ, а хто сказав, що любов, нехай і до мудрості, буває простою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2016
Ти погляду моєму довіряй,
Бо сила віри повнить страх безсиллям,
Кохання щире двоє навпіл ділять.
Любов - натхнення, радості грааль,
Солодкий напій з присмаком чар-зілля.
Словам не вір, що зопалу лились:
Їх зміст порожній - бульбашка із мила;
Любов - не камінь, птаха легкокрила,
Душа - гніздо, політ - небесна вись,
Гроза раптова - слів холодних злива.
Дощам не вір, що стукають в вікно -
Це так волого в серце ллється осінь.
Любов дає - у відповідь не просить.
Душі безсмертя - ніжне волокно,
Що сирість дуже важко переносить.
В казки не вір, і в снів чарівний край,
Не вір у взавтра, вчора і сьогодні,
У звичаї нові і старомодні,
Лиш погляду моєму довіряй -
Відкриєш, що любов - то надприродне.
Злітай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2016
- Надворі прекрасна пора.
Надворі чудова погода.
- ...................................
- Ну й що, що немов із відра
Ллє дощ - значить небу не шкода
вологи.
- Так сіро.
- Так - де?
- Вмивається холодом вечір.
- Це ж добре: із пледом прийде,
Укриє турботливо плечі.
До кінчиків пальців пройме
Солодкість у шию цілунку.
Рожеве в думках макраме -
Похмурість втече за лаштунки.
Розбудять обійми палкі
Від сирості втрачену іскру,
І сила емоцій ріки
Знесе дамбу холоду різко.
Любові цілющий напій
Вгамує душевну негоду,
Щоб кожен ковточок дрібний
Примножив буття насолоду.
А осінь - прекрасна пора,
А дощ - це чудова погода,
Якщо ні цілунку тепла,
Ні ласки, ні пледу не шкода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2016
Якби ми любили за правильність вчинків,
За те, що комфортно, за те, що як слід -
Душа б не літала у небі відтінків,
Приземлену сірість ввібрав би політ.
Якби за тотожність у думці любили,
Вимог відповідність до заданих норм -
Ніколи б частинки не склались у ціле,
Як пазли - єднання сердечних платформ.
Якби ми любили за поруч присутність,
За слів медоносність, належність умов,
То втратило б слово і силу, і сутність,
І це вже, напевно, була б не любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701438
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2016
Війна - не війна без людей.
Сокири. Мечі. Автомати.
Ніхто не навчив убивати.
Ми ж люди!
Ми ж люди?
Хоп-хей!
Колодка - і дзьоб на землі;
Тупі, без емоцій, створіння!
Прицілом - на прямоходіння
Пернатих. Стріляти!
Хоп - Плі!
Це просто. Колодка. Дзьоб-лоб.
Чи нелюди, чи недолюди?
Пра-Господа? чи пра-Іуди?
Ла-ла-ла-ла-ла-ла
Хей-хоп...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701060
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.11.2016
Того ми шукаєм - чого нам бракує,
І ділимось тим - чим насправді багаті,
Своє в протилежній стрічаючи статі -
Щедроти душевні блаженно несем.
Хто пустку вагання клітинно відчує -
Наповнить собою чуттєвість моменту,
Лиш той, хто віддасться до краплі, дощенту -
Пізнає в коханні земному Едем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2016
Долоне світу, я - це перший сніг,
Народжений цілунком сліз і стужі,
Душа моя - п`янкі червоні ружі;
Вогонь у кризі квіткою застиг -
Заковує очей скляна байдужість.
Долоне світу, мій сумний танок -
Це сповідь полоненної пелюстки,
Що в прагненні оаз дісталась пустки;
Не гріє сяйво спалаху зірок -
Пробили серце зоряні галузки.
Долоне світу, ти мене прийми,
Тепло твоє приховує спасіння:
Розтане сніг, й душі п`янке тремтіння
В коханні знов воскресне між людьми -
З цілунку розпочне нове цвітіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2016
Небо під ногами збило курс натхнення,
Градус повороту - 180,
Подих снів рожевих в сині повсякдення,
Купчасто накрило - з тім`ячка до п`ят.
Небо йде по сліду, з фінішу гукає,
В ноги проростає - визначає крок,
То болить нестерпно, то блакиттю грає -
Свіжістю потоків втримує зв`язок.
Небо не питає про потрібність поряд,
Бо живе тобою, бо живе в тобі,
Лиш ставки із вітром хвилями говорять,
Океани з небом - курсом течії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2016
Заколихала і поховала
Мрію свою живцем,
Місце наруги в серці сховала,
Вхід заплела плющем.
Віри канати будуть тримати
Клітки важкий тягар,
Очі говорять болем утрати -
Розпач - душі тартар.
Вільному - воля!
Сонячна доля -
В світлі крилатих мрій.
Не піддавайся сумнівам, болю,
Серце своє відкрий.
Ти ж не безсила!
Спалені крила?
Вітер віддасть свої -
Мрія щодуху здійме вітрила,
Лиш не вбивай її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699132
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2016
Окончен бал…
Мой милый Принц,
Курантов слышен громкий бой,
Дождинки капают с ресниц:
- Прости – пока! Пора домой.
Сегодня ливень – ну, и пусть,
И убегать желанья нет,
Но мне к двенадцати вернуть
Сережки, туфли и браслет.
ПРИПЕВ
А какая?
Никакая
Разница.
Убегаю – жизнь моя проказница,
С башмачком, иль без - а я красавица.
А какая – никакая разница.
Взгрустнётся утром, но вчера
Красив и нежен был со мной,
Непродолжительна игра –
И я не та, и ты другой.
Забыла туфельку свою –
В ней тайна спрятана, но все ж,
Я верить в то не устаю,
Что, может, ты ее вернёшь.
ПРИПЕВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698913
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 06.11.2016
Прокидаюсь від думки, що "ні", тобто "так" - я не спала,
Я чекала світанку, шукала земного тепла,
Я, напевно, тебе ще до тебе в собі написала,
Перенесла бажання з вібрацій на кінчик пера.
В серці небо тулилось, безкрайнє, благало простору,
В несезон, не весною, крізь погляд блакиттю лилось,
Я тебе малювала, в уяві, як фреску собору,
Шлях у неба до тебе - крізь сльози, вогонь і мороз.
Я тебе наспівала, мелодіє мого натхнення,
Я тебе відшукала, відчула на дотик "не сон".
Розгорнулося небо - намолено серцем прощення,
Що у храмі любові відчуло солодкий полон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2016
Дякую за натхнення Надії Башинській
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697833
Небо надворі так хмуриться,
Вітер отару жене,
Стихла залюднена вулиця,
Дощик ось-ось - та й лине.
Сонечку боязко гратися -
Всі повтікали кудись,
З ляку чкурнуло ховатися -
Золотко, так не трусись.
Глянь - у віконечку світиться
Стільки добра і тепла:
Бавиться весело, Світоче,
В домі дзвінка дітвора.
Скачуть, мов сонячні зайчики,
Сміху дітей кольори.
Стань, Променистеє, квачиком
Й теж долучайся до гри.
Сумно ж тобі поряд з дощиком -
Гралося б з ним залюбки,
Та невгамовному хлопчику
Стукати б тільки в шибки.
Ти промінцями, Ріднесеньке,
Хмарку-журу лоскочи -
Та побіліє швидесенько
Й миттю припинить плачі.
Вийди усміхнено, Радосте,
Вийди на поле, на дім,
Щоб і дружити і гратися
Сонячно стало усім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698069
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2016
Відступись тихим кроком назад -
Я дозволю два інших вперед;
Серце з розумом мріють у такт,
Вимальовують вальсом сюжет.
Не вивчай послідовність мазків,
Заховай в позолоті пенсне;
Бути маревом ти заповів -
Некартинне воно, неземне.
Не у чіткості ліній печаль,
Не у кольорі солод і сміх.
Почуття - кришталева скрижаль,
А прозорість - її оберіг.
Не помітять байдужі того,
Як чуттєві іскряться вогні,
Як під сонцем виблискує скло,
Що прозоро живе у мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2016
- Живе, напевно, так півсвіту:
Усе - приховано-відкрито,
Хтось в груди б`є когось копитом,
А хтось черпає воду ситом, -
Всі грають в піжмурки словами:
Не чути в тиші пилорами.
Хоча, як глянути ізбоку,
Шукати в сіні гостру голку -
То не моя, мабуть, морока, -
Скінчила монолог сорока,
Бо сир згубила...язиката -
Голодна буде нині спати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696210
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2016
***
Опинившись на дні кам`яної криниці,
Не ховай у вологість життєві кути!
На відміну від когось, хто впасти боїться,
В тебе шлях лиш єдиний - угору іти.
***
Слова, промовлені уголос,
Втрачають страх, що їх почують -
Вітри безстрашні в спину дують,
Боязнь зустрічну дмуть для когось.
***
У тебе є більше, ніж вправність і техніка рухів,
Хоча такі ж самі і очі, і руки, і вуха,
Але є одне, що у натовпі тисячнім видасть -
У тебе є пристрасть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696201
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.10.2016
Роз`їдає злість, стирає ,
Заганяє в кут,
Болем опір пробиває,
Чинить самосуд,
Не питає, не шукає,
Не чекає слів,
Дрова в полум`я кидає,
Щоб вогонь горів.
Тріск зневаги, іскри люті,
Язики брехні -
Позбігались грітись люди -
Холодно мені...
Осінь зливами волає;
Дощ - гучний набат,
Та вогонь чомусь палає
Гніву, болю, втрат.
Злість стирає все на порох,
Спалює мости.
Лють - найбільший в світі ворог
Миру й доброти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696012
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2016
Скажи мені, мій Галілео,
Це Сонце за Обрій іде,
Чи той, що між небом й Землею,
Хвилини вечірні краде?
Чому видозмінами ліній
Ховають тотожність свою,
А зустрічі кількахвилинні
Народжують барви вогню?
Скажи мені, мій Галілео,
Це колір прокляття чи ні;
Коли доторкнешся душею -
Згорають вечірні вогні?
Ховає ніч Сонце в тенета,
Порвав свої струни Орфей.
Куди поспішає планета?
Скажи мені, мій Галілей?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2016
Крихти почуттів склювали сірі птахи -
голодне вороняче плем`я.
Навіщо ламали солодку здобу?
Руками-роками...
Згуба губами.
Спогад.
Втомлені спрагою, випили одне одного до останньої краплі,
до першої сльози -
Сухо.
Жменька солі не врятує подорожуючого пустелею.
Де не живуть мисливці за крихтами,
де відсутні піски часу,
де не заростає травою пам`ять -
там живе любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2016
Між високих солодких трав,
У потоках вітрів барвистих
Сон натхнення душі шукав -
Дозрівання її намисто.
Під луною німих ночей,
Під рукописів днів золою
Б`є джерельно думок ключем -
Серцеповнення лиш з тобою.
Лиш з тобою солодкість трав,
Ти натхнення мого багрянець.
День відлунням ночей співа -
Ти обранець...
... душі обранець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2016
Коли:
коли стрінуться мрія зі спогадом
на одній у думках площині
обпече незворотності холодом
адже щастя було у мені
Але:
не буває неба
сьомого без кола
брак дороговказів
темний лабіринт
бачить той дорогу
хто в собі ніколи
не втрачає світла
й не ховає щит
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2016
Думки в твоїй голові
змішані,
Думок в твоїй голові
більше ніж -
Я їх не завжди, й не всіх, розумію значення;
Це ти дорікав, чи просиш ось так пробачення.
Долонь тепло на ходу
зцілює,
Сердечний їх метроном
міряє,
У дикості мрій чому так весніє танцями.
Прискорює ритм любов - ми стаємо бранцями.
Думки в моїй голові
змішані,
Думок в моїй голові
більше ніж,
Та серця твого мелодію чую ніжності,
Стирає вона образи, сліди, розбіжності.
В танку цім зайвість розмов
дихає,
Бо тісно крилам душі
в них стає.
Німіють думки - чуттів потаємних слухаюсь,
Під музику ту, що серце дарує, рухаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016
Хворіємо світу надмірністю -
Бракує для щастя досягнень,
Навчаємо серце повинності -
Підзвітності розуму прагнень.
Хворіємо власною величчю,
Бо "sapiens" - це лише "homo",
Все інше під ноги хай стелиться -
І топчемо, нищим свідомо.
Хворіємо змінами клімату,
Ресурсозалежністю кволить.
Шукаємо винних, так прийнято,-
Вдень з полум'ям "sapiens" ходить.
Морозить гарячка озброєння:
Є сила - є влада - є числа,
І ставки давно вже потроєно -
Кому інвалідності крісло?
Хворіємо світу жорстокістю:
Убивство - антракт, а не драма.
Нездужаєм світом...а совістю?
Не хворі ми...
Світ хворий нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692493
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.10.2016
Дякую за натхнення:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691960
Час квапливо ховає змістовність тяжіння -
Стрілки долі воюють із власною тінню,
Не спиняється мить - все торочить торочку,
Не фіксуючи відліку точку.
Стрімко зірка летить у відкриті долоні,
Серце сяйво вбирає мільйона фотонів.
Заховала душа таємницю в куточку -
Я сліпа твого погляду точка.
Все довкола втрачає вагомість помітно,
Кличе розум душа - як метелика світло.
Мерехтять почуття і обманюють очі -
Я вогню у тобі сліпо хочу.
Сонцевибухом снів ніч спростовує темінь -
Танці в темряві світла яскраво-шалені.
Нам світанок пробудженням сірість пророчить -
Мить спиню!
Світ для нас сліпоточу.
Сліпа пляма — місце виходу зорового нерву із сітківки. Предмети, зображення яких потрапляє на цю ділянку, не є видимими для ока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2016
Чим мудріші висновки -
Тим цінніший урок.
Можна плентатись довго,
Та, здійснивши ривок,
За десяту секунди
Сягнути зірок,
Якщо висновки мудрі.
Урок:
Не сидіти, чекати, мріяти -
ДІЯТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2016
Всипаний зорями твій світла прагнучий простір;
Не караванів шукає пустельник - оаз.
В кольорі ночі уява прокинутись хоче...
Швидко світає, та сон мій пустельний не згас.
Місце зупинок, напам'ять відомі маршрути -
Спеки раптовість заплутує карти доріг.
Дотиків мандри, яких ти не зможеш забути -
Так непомітно зникає маршрутність у них.
Тіло, в сипучості, кориться ніжним самумам,
Пристрасті кроки поглине гарячий пісок.
Тінь караванів вмиває заобрійним сумом -
Ми зустрічаєм світанок оазний удвох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016
Дякую за натхнення
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690401
Обізвали колобка
Смайликом пузатим -
Він три дні не їв, не спав,
Не виходив з хати,
Не втішали Пампушки,
Не у радість Здоба,
Споглядав на Сухарів
Заздрісно, з-під лоба.
Закортіло у житті
Провести реформу -
Дбати тільки про красу
Та фізичну форму:
На дієту сів жорстку -
Їв одну вівсянку,
Став качати справно прес
Кожен день ізранку...
"Чари-бари-преси-бад", -
Колобок?.. Рогалик!
Ще разочок"преси-бад"-
В дзеркалі Сухарик!
Ручки виросли ураз,
І з'явились ніжки -
Не бруднить собі бочок -
Ходить гордо пішки.
На вітання калачів
Відвертає очі,
Знати більше пузачів
Колобок не хоче,
Чап-чалапає собі,
Не здійма пилюки -
Гордо зверхньо спогляда -
Він не рівня булки.
Чап-чалапає ліском -
Заєць нагодився:
За окраєць ухопив -
Сухарем наївся.
А якби лишився все ж
ГАРНИМ, круглолицим,
То котився б довго ще....
До зубів Лисиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690609
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.09.2016
"В-і-ч-н-і-с-т-ь..." Яскраві крижинки -
Слово ніяк не складу.
Серце - у стані зупинки,
Роздумів квапить ходу.
Спокій - самотності тога,
Вабить його білизна.
Вічність - це все і нічого,
Море без хвилі й човна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690323
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2016
Тиша - постріл...
Смерть розрізає простір:
Після / досі -
Ніч розтинає дні.
Може, досить!
Відчаєм сиво(косить)
Смерть...голосить:
- Люди, моє - мені!
Право взято
Свічкогасінь. Лопату
І підхватку
Замість коси ношу.
В будні й свято
Жнете мені завзято.
Люди / втрати -
Змилуйтеся! Прошу.
Дайте, грішні,
Серцю любові й тиші
Дні колишні
В злагоді поверніть!
О Всевишній,
Камінь зітри наріжний,
Щоб невтішні
Знов цінували мить.
Дайте мені відпочить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690154
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.09.2016
Ти дощі цілувала –
До нитки вбирала їх вчення,
У розмові із небом
Шукала загублений рай.
За межею розлуки
Зникає солодке натхнення,
І мелодій осінніх
Стихає барвистий розмай.
Неприборкані мрії
В чеканні міжзоряних весен
Несезонно дозріли –
Злетіли в думок тишині.
За межею – самотність,
Дощами утворене плесо,
Без кохання не варті
Нічого далекі вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
В кожного Дон Кіхота
Своя Дульсінея і свій вітряк.
Серце, що мрію має,
Рушає на голос німих ознак.
Втримати поклик важко -
Не подвиг цікавить- натхнення дзвін,
Він визначає напрям
І дії в дорозі диктує він.
Вітряно, вітряково
Уздовж всього шляху до світу мрій -
Той перемоги вартий,
Хто сам не програє з собою бій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689193
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2016
Давай с тобой уедем на пикник,
Туда, где только солнце, ты и птицы;
Так мало мест, хотя наш мир велик,
Где мы смогли бы ото всех укрыться.
Доверься мне - я знаю верный путь:
В мечтаний сад войдем через окошко,
Возьмем с собой фантазии чуть-чуть,
И сладость снов - в бутыль, на дно лукошка.
Мы будем пить с ладошек негу чувств,
Сверкать глазами - щурится пусть солнце,
Без сил извне - так сладок время вкус,
В котором нет ни до, ни от, ни после.
Когда тебе взгрустнется, в трудный миг
Укроют тучи солнечное утро -
Тебя я жду с лукошком на пикник -
И все как-будто это не как-будто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688354
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.09.2016
Любов – це храм шпилястого бароко:
Округлість форм і тонкість почуттів, –
Контрасту світ. Заглиблено-високо
Подорожують в єдності світів.
Любов – не страх, ні жалість, ні повинність,
Любов – не гріх, не муки каяття,
Це вісь життя, основа і первинність,
Прозріння це до самозабуття.
Шовковість слів, промовистість мовчання,
Цілунків слід на скорених місцях,
Солодка мить – як перша, як остання,
З бажань земних міжзоряності шлях.
Цунамі-пульс – до болю у зап’ясті,
Печаль розлук – до ковдромерзлоти,
Питання суть: "А що насправді щастя?" –
І відповідь: "Це ти, любове! ТИ!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2016
Взавтра буде взавтра, а сьогодні літо,
Несуттєвих вчора випита роса,
У серпневий вечір, стиглістю зігріті,
Почуття взаємні бавлять небеса.
Упаде додолу зоряне намисто,
Прихорошить сяйвом села і міста,
Заздрить вічний простір – серцю в грудях тісно,
Бо зійшовся всесвіт на твоїх вустах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016
- Хрю!
- Хрю!
- Хрю!
- Хрю!
- Хрю!
- Хрю!
- Рох!
Топчем світ, немов горох –
Бачить Всюдисущий Бог
Грішних.
Корить розум ниций страх
Опинитись в слабаках,
І танцюєм на кістках
Інших.
Чистота – на зуб вовкам.
- У меню не бути нам!
Уникаєм мелодрам
Вміло,
Заховавши душу в бруд –
Хай минає боком люд,
На страшний чекаєм суд
З милом.
Той, що серцем у багні,
Уподібнений свині,
Зрозуміє, що на дні,
Пізно,
Бо безмильно (довгий час)
Бруд – в душевний псоріаз,
Кам’яніє серця м’яз –
Слізно.
Зло не ходить навпростець,
Точить хитро олівець
І готує на овець
Ласо.
Не захрюкати б самій,
Записавшись на постій
У багнюку й перегній,
З часом.
Не врятує каяття
Свинством сповнене життя,
На сортоване сміття
Схоже.
Дай нам ширший кругозір,
Сяйво в очі чистих зір,
І в свою отару вір,
Боже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2016
***
Довкола нас звучання…звуки…звуки…
Миліше всіх – у шелесті банкнот.
Природи спів не чує серце – глухо:
Безцінний дар час викинув за борт.
***
Себе ми шукаєм
У друзях,
В роботі ,
У творчості,
Вірі,
Бажань боротьбі –
Закритим пізнання залишиться доти,
Допоки себе не знайдемо в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2016
Ніжність чуттів – у пейзажах світанку,
В світлі пелюсток живу золотих ,
Радості оди дарує вільшанка –
Я впізнаю себе в кожній із них;
І у грозу, як в люстерко, вдивляюсь:
З неба похмурого темних листів
Власного настрою колір читаю
В мить, коли серце охоплює гнів.
Світом стаю у очах, що навпроти –
Пахнуть грозою трояндові сни;
Зможу стихію у собі збороти –
Просто міцніше мене обійми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016
Кожна секунда, прожита із користю,
Тісячі вічностей марних вартує -
Шлях без любові, добра так безколірно
Тижні і роки в секунди сумує.
В колі життєвому позначок вартісних -
Світлих миттєвостей, гідних безсмертя,
Слід запорошує баченням вдалості,
Слави й успішності прагнучи вперто.
Кожну секунду любові іскристої,
Щастя спонтанного силу первинну
Наша планета на кола нанизує -
Вісь життєдайна тримає годинник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672404
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2016
Я – крила пінгвіна, чи страуса Ему:
Захмарних поривів у крилах - аршин;
Так кличе призначення кольору неба,
Та ген відлітає без мене мій клин.
Натхнення спонтанне – це світ поплавковий:
Пірнає в уяву без натиску хвиль,
Як серце проймає до щастя, до болю –
Підводно вдихаю до тисячі миль.
Я – крила пінгвіна, чи страуса Ему,
Легені ж – об’єму Жюльвернівських меж.
- Вони не літають!!!
- В тяжінні проблема!!!
А я посміхаюся з місячних веж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2016