Серафима Пант

Сторінки (10/938):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Ходити по воді

Стежки  обростають  іменнями  пунктів  призначень.
Ідей  недолугих  не  бачить  у  лузі  мета.
Долужитись  хочуть,  шукають  натхнення  –    незрячі.
Дорогу  в  нікуди  з’їдає  думок  кислота.

Не  ходять  юрбою  втішатись  заквітчаним  полем.
У  леті  пелюсток  –  капіж  споконвічних  льодів.
Ромашкам  відома  далека  пінгвіняча  мова:
Зневірені  ходять  по  колу,  Любов  –  по  воді.

Перекотипольних  загубить  у  всесвіті  вітер,
Перевіднорельсних  віднайде  несправність    гальма.
Щоразу  спочатку  без  шифру  пінгвінячих  літер  –
Дорога  без  назви.  По  колу.  В  нікуди.  Дарма!

Люблю  –  не  люблю,  та  люблю!  Не  люблю  не  любити!
Душа  пелюстково  дощить.  Визріває  ім’я.
Ромашкове  поле  на  водах    її  Антарктиди,
І  стежка  до  себе,  щасливого  власного  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851596
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2019


Камерна музика

Токата  Баха
Наповнює  звучанням
Серця  камеру.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qPNtI2wM9Yo[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850214
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 03.10.2019


Осіннє

Розмова  з  собою  нагадує  осені  сповідь:
Летять  неквапливо,  вальсують,  примари-думки.
Душа  запросити  в  танок  намагається  совість  –
Кружляйте  у  парі  –  лікуйте  мене  від  нудьги.
Плетіть  павутину  в  надії  спіймати  заблуду  –
Мелодію  літа  у  леті  кульбабових  днів.
Натомлений  погляд.  Захмарене  небо.  Застуда.
Прикульгує  совість,  душі  наступає  на  спів.
То  грози  холодні,  то  спека  нестерпна,  то  мряка,
То  вітру  рвучкого  пориви,  то  штиль,  духота  –
Нутро  озивається  болем.
О!  Світе  пихатий,
Не  осені  треба  покути,  тобі  –  каяття.
Вона  падолистом  рясним  відтанцює  –  відплаче,
Під  саваном  зникне  емоцій  промовистих  бал,
Тобі,  збайдужілому,  вкотре  родитися  наче  –
Ти  ж!
жодного  разу  під  снігом  весни  не  чекав.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2019


Вечірня гра (танка)

Грають  у  квача
Діти  із  кошенятком  -
Хитається  дім.
Які  ж  вони  подібні:
Веселі,  безтурботні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849487
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 26.09.2019


Горіхи (танка)

Летять  горіхи
З  коробочок  зелених  -
Час  достигання.
Від  нетерплячки  темні
У  ласунів  долоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849373
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 25.09.2019


Омана (танка)


Жовтий    лист    злетів    -    
Всеціло    зеленіє
Яблуні  крона.
Не    вір    очам,    серденько!
Осінні    вітру    жарти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848789
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 20.09.2019


ммммм

звучання  верлібрів
ноти
дві
до  –  сі
тире
до  –  сі  було  не  танцювальним
досі  було  не  обтанцьованим
не  обцілованим
непоцінованим
зміни
ммммм
дві
н
змінним
під  стакато  дощів
відлітають  ключі
мелодій
о  с  ь  і  н  ь
ось  ян
нотний  стан
досі
ранковий  туман
до  –  сі
не  танцював  у  парі
з  землею
ля
земля
прощавай
тру-ля-ля
привіт
верлібровий  вальсе
чотири  третіх

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848675
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.09.2019


переддощове

кнопка  зігнута
скріпка  пряма
розмагнітилось
поле  в  словах
розпружилось
і  
розмоглось
осі  зміщено
осінь
ось-ось
задощить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848595
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2019


Мов об стіну горохом

Шум  води,  чи  гра  в  пінг-понг?
Ні,  облущують  горох
Жіночки  –  лушпарять  вміло
В  стінку.    Пальці  задубіли
Оббирати  раз-за-разом:
"А  дрібнесенький,  зараза!!!  -
Лаються,  –  ото  морока
Та  горохова  толока:
По  одній,  по  горошині...
Сто  мішків  за  день  повинні  
Перебити!!!"

Що  за  шум?!
І  кого  беруть  на  глум?
Водоспад,  чи  гра  в  пінг-понг?
Ні,  матусі  діточок
Намагаються  повчати  –
Толку  з  того  не  багато.
Раз-за-разом,  раз-за-разом,  
Мов  горох  від  стінки,  фрази
Відлітають  у  боки  –
Ніц  не  чують  дітлахи:
На  лобах    великі  гулі  –
Не  спиняються  козулі.

Нені  бідкаються:"Ох!
Легше  лущити  горох!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2019


Про

Про  минуле  –  коротко.
Про  майбутнє  –  стисло.
Чи  бракує  пороху,
Чи  життя  зависло
Між  сумлінням  й  норовом,
Між  три  чверті  й  згодом.
Про_мовчу  
Про_мовисто.
Про_сто  осінь.
Холод.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2019


Майже запис до щоденника

якщо  взяти  текст  українською
віртуозно
перекласти  англійською
професійно
зробити  переклад  з  англійської  на  французьку
старанно
французьку  записати  китайською
і  зрештою
китайську  розтлумачити  українською  -

текст  зникне.

Користуйтеся  поштовими  голубами  -  
Телефони  часто  виходять  з  ладу.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847528
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2019


Політ (танка)

Птах  пролітає.
Стою.  Дивлюсь  угору.
Поглянь  додолу!
Хто  волі  більше  має  -
Людина  чи  комаха?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847486
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 08.09.2019


Натхнення

несе  павутинка
кита
небесним  океаном

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2019


На темному світлий

На  темному  світлий  ввижається  сонцем.
На  світлому  темний  –  офір  попелище.
Чи  ти  –  мій  світанок?  Чи  ти  мене  знищиш
В  стрімкому  вогненнім  жадання  потоці?

Шукала  наосліп  душевним  торканням,
Тремтінням,  паланням,  звучанням  у  тиші  –
Тут  спокій  здобуду!  Тут  спокій  залишу.
Сльоза  обпікає  находжені  рани.

Знайти!  Не  згубити!  Заковує  пристрасть
Переспіви  іскор  в  росу,  наче  в  темінь  –
Стікає  доземно  зважніле  червлене
Намолене  щастя  зірвати  безсиллям

Купальське  суцвіття.  Огень  видається
На  світлому  –  темним,  на  темному  –  світлим.
Мить  –  спокій  здобуду.  Мить  –  спокій  залишу.
Звучить  у  мінорі  мелодія  серця
Лунким  мерехтінням  роси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2019


Світає!

Сонце  водневі  загоює  вибухи  –
Пошук  веде  за    межею  галактики
Шляху  Чумацького
Власного  імені,
Власного  витоку,
Власного  значення.
Сила  Червоним  гігантом  пригнічена
Досі  була.  
Білим  карликом  визріла.
Рух  сонцевекторних    скипнем  посилений    –
Палко  зростають  під  променем  істини.
Болю  душі  не  загоюють  берестом  –
Стигм  Берестечка  утворених  зрадою.
Протуберанці  не  щезнуть  у  безвісти,
Мов  журавлі,  що  курличуть  віддалено.
Кров  у  бою  запікається  полум’ям
Правди  і  честі  у  серці  хороброму.
Буде  світанок  –
Імення  міжзоряне
Гідністю,
Вірою,
Духом  
Виводимо:


Рідна  земля!
Любов!
Воля!

Світає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847001
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.09.2019


Дорожні записи (танка)

***
Дивиться  згори
На  світ,  іде  поважно
По  паркану  кіт
Чорно-білої  масті.
Втікай  із  гілки,  пташко!

***
Велосипедист
Посилив  натискання  –
Високий  пагорб.
Чи  вистачить  наснаги
В  дорозі  не  спинитись?

***
Тойота    Кемрі
Повільно  їде  містом.
Жінка  за  кермом.
Лайка  –  спішать  водії  
До  апостола  Петра.

***
Прямує  ровер.
Колеса  нерухомі.
Мигтять  дерева.
Друга  двоколісного
Везе  авто  у  гори.

***
Товаришують
Й  хребти  не  гнуть  в  поклоні
Електростовпи.
Не  сердься,  любий  друже,
Як  правду  щиру  мовлю.

***
Стоїть  у  полі
Хатина  одинока.
Де  решта  села?
Стирає  час  будівлі,
Й  культур  людських  епохи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846087
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 25.08.2019


Гурби

Диктофон  відмовляється  писати  звуки  –  пишу  тишу.

Ворон  бере  на  груди  вітер.
Мить  поглинає  реальності  звуки.
Піниться  світ  –
Відкорковано  люки
Пам'яті.
Падаю!
Падаю!
Руки
Віттям  дерев
Траєкторію  руху
Ворона  ловлять.

Зерном  плаче  сонях  –
Вимір  мовчання
Приймає  насіння.
Злет  чи  падіння?
Уява  чи  тіні?
Нащо  прийшла  ти  сюди,  Повітруле?
Дочко  свободи,
Навіщо  під  кулі
Юність  свою  привела?

Рветься  намисто,
Червоне-червоне  –
Падає  в  річку,
Забарвлює  воду.
Триста  лишилось.

Стояти  до  скону!

Слава  Україні!

Вільний  народе!

Поле  засіяно,  
Згорене  поле.

Крики  –
Крізь  тишу.

Крил  помахом  ворон
Вертає  з  кургану-гори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846078
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.08.2019


Тихі

Спонтанно  різко  необачні  пішоходи
Ламають  числа  сталих  векторів  –  капот.
Невже  свідомо  наражаєтесь  на  шкоду.
Чи  вам  набрид  звичайних  справ  коловорот.

Комфорту  зона  –  затісна  для  диких  клітка.
Думки  банальні  –  послідовники  німих.
Гучні  питання  тривіальністю  прокисли.
А  ви  з  яких?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845077
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2019


Зорепад

Не  блискавки  –  серпневий  зорепад!
Здригаються  від  світла  страх  та  мрії.
Душа  відкрилась  сяянню  –  без  лат
Її,  нагу,  —  немов  це  райський  сад
До  пізнання,
Блаженством  Всесвіт  гріє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2019


Параноя

Та  чхати,  у  кого  із  нас  параноя  –
Готові  до  бою!
Гартуємо  зброю.
Думки  розпеклися  до  стадії  болю,
Цинічним  мовчанням  спустошено  Трою
Буяння  палких  почуттів.
Гріхів?
Твоїх  чи  моїх?
Чи  поєднаних  наших?
Не  хочуть  боги  старшувати  незрячих.
Їм  байдуже,  хто  у  двобої  поляже:
До  хліба  –  нектару  з  амброзії  вражень
У  віри  занепаду  час.
А  що  їм  до  нас,
Коли  один  одному  –  рана  із  сіллю,
Коли  від  довіри  лишилось  бадилля,
Сердечної  рани  чар-зілля  не  зцілить,
Олімпу  не  втримають  зранені  крила
Що  в  ревнощів  втрапили  пал.
До  Сонця  Ікар
Злетіти  не  міг  через  стрімкість  польоту,
Жага  панування  встановлює  квоти,
Засліплює  пристрасть  найліпші  чесноти
У  пік  параної.
Душевну  Голгофу
Будуємо  ми  власноруч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2019


За тридцять секунд від Марсу

За  тридцять  ударів  до  Марса,
За  двадцять  секунд  до  Нібіру
Господь  переховує  щастя,
Любов  випробовує  віру.

Посипались  чайки  у  небо  –
Засіяв  простори  неспокій.
Чи  зможу  я  бути  без  тебе?
Без  крові  чи  вижити  плоті?

Бентежать  пронизливі  крики.
Зростає  страху  бадилина.
Душі  притаманне  велике  –
Дрібне  миті  щастя  не  спинить.

О  Земле,  пробач  нетутешніх.
Не  можуть  зріднити  коріння:
Сценарій  –  з  реальності  втечі
У  ролі  загублених  тіней.

Здіймається  шторм  понад  морем.
Це  ж  білі  –  не  чорні  вітрила!!!
Вродило  засіяне  поле
За  двадцять  секунд  до  Нібіру.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2019


Після пробіжки (танка)

***
Займатись  модно
В  спортзалах  й  фітнесклубах  -
А  чи  найліпше?
Корисніше  удвічі  -  
На  свіжому  повітрі!

***
Літнього  віку
Все  кола  намотують
У  парку  люди.
Дрімає  зранку  молодь  -
Здоров'я  б  не  проспати.

***
Чи  град,  чи  спека
Начорно  обпалили
Каштана  крону.
Жовтіє  листя  вишні  -
А  лиш  початок  серпня.

***
Літеплі  роси
У  сонячний  цей  ранок?
Та  ні,  холодні.
Вертатимусь  додому
По  втоптаній  стежині.

***
Надворі  зранку
Безвітряно  та  тихо.
Втішена  душа.
Спілкується  натхненно
Зі  світом,  що  довкола.


***
Тепер  до  праці!
Новий  день  розпочався
Сьогодні  гарно.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844079
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 05.08.2019


Пробіжка (танка)

Біжу  повільно.
Встигаю  роздивлятись
Усе  довкола.
Який  же  світ  прекрасний
У  свіжості  ранковій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844073
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 05.08.2019


Дощ

***
У  дощ  зустрілись.
Краплина  кожна  -  щастя
Мені  відтоді.

***
Чую  шум  дощу
Лишень  заплющу  очі  -
Біжу  до  вікна.
На  небі  ні  хмаринки  -
Сльоза  дощем  упала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843880
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 03.08.2019


Халки

Ціла  країна  халків
У  чергах,  в  маршрутках,  в  парках  –
Легкі  на  бліцкрішні  старти
Для  сварки.
Нуртує  у  серці  злоба  –
Незрима  душі  хвороба
Розтрощує  між  народом
Згоду.
І  лівий  (не  в  темі)  правий,
Копійку  підкине  справі  –
Гори  та  палай  яскраво,
Сплаве
Тротилу  з  вогнем.  Не  шкода
Нікого,  хто  проти.  Мода
Словесна  на  оцет  й  соду.
Народе,
Нас  нищать  постійні  сварки.
Любіть  —  не  сваріться  палко!
Братерства  й  снаги  катафалки  -
Внутрішні  монстри
Халки,
Зруйнують  зсередини  вщерть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2019


Сонце

Спокійно  на  серці  та  легко  –  в  гармонії  розум
З  чуттями,  що  імпульси  шлють  дощовим  переливом.
Теплінням  емоцій  і  мрій  повноводдям  щаслива
Душа,  що  коханню  складає  погожості  оди.

Любов  віддзеркалює  дію  ранкового  сонця  -
Наснагу  дає,  а  натомість  нічого  не  просить,
Що  стиснений  містить  в  собі  макрокосмосу  простір,
І  світ  щосекундно  рятує  від  нападів  ночі.

На  паросток  перший  подібна  з  безмовного  ґрунту,
Любов  -  почуття,  що  є  хлібом  натхнення  насущним:
Вона  не  черствіє,  не  судить,  не  заздрить,  не  сушить.
Це  подих  опісля  грози,  без  оков,  повногрудий.

Тремтінням  взивається  щемним  душевних  мелодій,
Що  кличуть  реальність  до  краю  солодких  ілюзій,
Крильми  обдаровує  світлими.  Темінь  й  байдужість
Політ  розтинає  -  
І  сонце  над  обрієм  сходить.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843687
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2019


Шедевр

- Трум-тум-тум-тум….трум-тум-тум,-  трирічний  Юрчик  бовтає  у  склянці    «щось».  
Я:
- Що  ти  там  калапуцяєш?
- Чай!  
- З    холодною  водою?  (чай  гранульований,  хоча  від  чаю  там  лише    назва  –  хімія  хімією)
- Це  за  спеціальним  рецептом.  Мені  сестричка  такий  робила  з  лимоном.
- А  де  лимон?
- Нема,  але  це  за  моїм  рецептом  –  такий,  але  без  лимону.
- А  без  лимону  він  буде  смачний?
- Він  буде  не  кислий.
- Все  ти  знаєш!
- Ага!  Я  ж  знакун  ))

Трум  -тум-тум-тум…

- Мама!!!    На!    Спробуй  цей  шедевр!

Хімія-хімією,  але  –  ШЕДЕВР!  
Мій  маленький  шедевр!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2019


Горизонти

розтанути  між  небом  й  водним  плесом,
Мов  вітер,  почуватись  безтілесно,
Сягнути  неосяжне.  Серця  весла
Окрилюють  торканнями  до  хвиль
Надій  та    мрій.
Попорався  Господь  над  небозводом  –
Безмежною  ввижається  свобода,
Коли  горішню  синь  й  блакитні  води
Поєднує  в  цілунку  горизонт.
Душевний  борт
Шукає  неземні  меридіани
Між  точок  із  бажанням  полум’яним
Любові  стати  світлими  бруньками  
І  визріти  у  сяяння  маршрут
Для  тих,  що  суть
Польоту  без  обмежень  розуміють,
Що  обрієм  свою  не  крають    мрію,
Що  серцем  відчувають  теплу  хвилю,
Й,  не  знаючи  довжин,  широт,  висот,
У  ритмі  серця  ген  за  горизонт
Ведуть  свій  корабель
Для  того,  щоб

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2019


Кольору червоних руж

Плач  так,
Ніби  дощ  —  твій  знак,
Розчиняйся  в  такт
Льодяної  глиби
Лий!  Плющ!
Серця  камінь  лущ,
Щоб  дістатись  руж
Через  товщу  криги.
Так  стій,
Мов  останній  бій
На  шляху  до  мрій
Ти  даєш  зажурі.
Змий  страх!
На  очах-шибках  –
Помилок  всіх  прах,
Пил  думок  похмурих.
Так  плач,
Ніби  кожен  м'яч
В  надважливий  матч  –
У  твої  ворота.
Плач,  щоб
Наступив  потоп
Морем  став  струмок
Й  затопив  гризоти.
Плач  так,
Ніби  всіх  собак
Відпустили,  й  ляк
Від  "ату"  поглинув.
Біжи!
Молоді  вітри
З  Арарат-гори
Дмуть  щосили  в  спину.
Вина
Як  торкнеться  дна,
Як  гучна  луна
В  порожнині  гряне,
Зійдеш
Над  межею  меж,
Із  душі  пожеж
Ключ  буття  дістанеш,

Кольору  червоних  руж.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843280
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 27.07.2019


Вузлова станція

Щопонеділка  –  надії  на  п’ятницю.
Без  пересадок  мети  не  дістатися.
Вузлики.
Вузлики.
Вузлики-станції.
Ниткова  матриця  долі  –
В'язальниці
Колій.  
Щопонеділка  –  причали  недільності.
Тест-перевірка  дороги  доцільності
Сильним  синдромом  утопій  похмільності  –
Болем  душевним  вагання,
Реальністю
Ранить.
Щопонеділка  стартуємо  високо.
Цілі  не  бачимо  –  зайняті  відстанню.
Довгі  дистанції  похибку  збільшують
Крену  потрібної    дії.
Приспано
Мрії.
Щопонеділка  –    життя  понеділками.
Доля  керує  шляхом,  а  не  стрілками.
Станції.
Вузлики.
Колії.
Вибори.

Мітками
"Буду"
Сьогодні  і  тут    
Долі  знаходять  найкращий  маршрут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843156
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2019


Дотиків краплі на плесі зітхань

Дотиків    краплі        на    плесі    зітхань    –
Мить    не    розчинна    рідинами    часу.
Тіла    пориви    багряно    горять    –
Думи    піщані    їх    норов    не    гасять.
Ніч    проникає    у    кутики    вуст    –
Сяють    у    посмішці    звабою    роси.
Стало    шалений    нестриманий    пульс
Спрагло    напитись    вологості    просить.
Ніяковіє        за    вікнами    шум,
Все    надважливе    вмикає    рекламу.
Доки    космічний    тілами    йде    струм,
Пестощів    ніч        зупиняти    не    стане.
Сонце    затримує    варта    гардин    –
Кілька    секунд        на    повернення    в    дійсність.
Ніжний    цілунок    з    душевних    глибин    –
Крайній    акорд    у    симфонії    пристрасть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2019


Земле, спинися

Збуджений    тим,    що    мене    різко    збуджуєш,
Поглядом    граючим    ковзко    торкаєшся.
Ніжністю    рук    проростає    напруженість,
Губи    шукають    чуттєвих    оазисів.

Вища    вологість,    ніж    тіло    утримує.
Вийшли    цілунки    за    межі    пристойності.
Віссю    тяжіння,    палкою,    незримою,
Пристрасть    поєднує    прагнення    полюсів.

Світ    обертається    в    ритмі    проникнення.
Земле,    спинися!    Я    вийти    збираюся
З    себе    чуттями    до    крику    достиглими    -
Рвуться    на    волю    заласся    порталами.

Мить    пломеніє    бажання    багряністю,
Полум'я    дихає    в    леготі    дотиків.
Тіло    з    душею    в    коханні    єднаються.
Солодко    й    млосно:    і    млосно    -    і    солодко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2019


Не ранкове

Знімають    обійми    за    день    накопичену    втому,
Солодкі    цілунки    стікають    у    ямки    ключиць.
Сердечному    поклику    кориться    тіло    свідомо.
Із    подихом    пристрасті    потяг    безмежжям    горить.

У    дотику    кожнім    послання    яскравих    ілюзій
Углиб    проникає:    між    ребер,    униз    до    пупка.
Бажання    б’є    струмом    –    ритмічність    тримає    в    напрузі.
Приціли    в    десятку.    Режим    бойовий    у    курка.

Несила    спинитись,    порвати    мелодій    звучання,
Що    з    тілом    зрослися,    проникли    в    мережі    судин.
Набралось    тремтіння    –    по    вінця.    Луна    від    зітхання
У    колір    блаженства    забарвлює    любощів    плин.

Пік    шквальних    емоцій.    Затримай!    Благаю    –    продовжуй!
Любов    диригує    –    реальність    не    чує        землі.
Вершина    чуттєва    скорилася    пристрасті    сходжень.
Затримай!    Продовжуй!    Приціли    наведено    –    
Плі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2019


Секс і музика

Що    секс    без    музики?
Без    музики    
під    музику,
й    під    шквалом    пристрасті    бажання    підсвідомі    –    
то    лиш    пробудження
тілесних    коней,
збудження,
забіг    по    колу    на    звичайнім    іподромі.
А    що    є    музика?
А    що    є    справжня    музика?
Коли    з    півоберту    вмикається    звучання?
Лунка    акустика,
обійми    аж    до        хрускоту
і    спів    тілесний    –    душ    споріднених    єднання.
І    дикість    прерії,
натхненності        феєрія,
стихій    проникнення    у    фокус    всіх    проекцій,
любов    в    артерії,
що    шлях    долає    скелями,
у    спраглім    пошуку    мажорних    тіла    терцій.
Мотиви    внутрішні,
Мотиви,    дійсно,    внутрішні    –
Стають    надбанням    неземних    душі    симфоній.
Лише    в    співзвучності,
Сердець    і    тіл    співзвучності,
Небес    сягають    у    блаженстві    вільні    коні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841958
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2019


Збираюсь воєдино

Дай    тепла    мені    напитись    рук    твоїх.
Дай    душі    небес        блакиті    оберіг.
Обійми    всією    суттю    і    тримай,
Щоб    лилася    серцем    пісня    через    край.
Поверни    борги    тривозі!    Вільним    будь!
Легкокрило    мрій    вітрила    понесуть.
Відшукай    на    мапі    сенсу    острів    "Рай",
І    мене    на    узбережжі    зачекай.
Я    прилину,    пригорнуся,    не    втечу    –
Ніч    нап’ється    нашим    щастям    досхочу.
Зорі    будуть    нам    за    свідків    почуттів
Без    сум’яття    і    вагання,    зайвих    слів.
Я    віддам    тобі    ще    більше,    ніж    бажав    –
Хвиля    ніжності    торкнеться    меж    заграв.
Стане    сяйвом    опівнічним    наша    мить,
Від    якої    світ    довкола    затремтить.
У    взаємному    коханні    душ    і    тіл
Чути    всесвіту    струни    сакральний    спів,
Поєднання    половинок:    святість-гріх.
Дай    тепла    мені    напитись    рук    твоїх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841871
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2019


Щастя

[u][i]Подарунок[/i][/u]


Одягаю  синові  шкарпетки.
- Мам,  обріж  нігтики.
- Не  можна,  синочку,  сьогодні  свято  (неділя).
- Свято!  А  де  мій  подарунок?



[u][i]Тікішне  молоко[/i][/u]


Вранці  принесли  молоко.
- Юрчику,  молочко  будеш  пити?
- А  воно  тікішне?
- Яке?
- ТІ-КІ-ШНЕ?
пауза
-  А,  так,  тільки  принесли,  тікішне,    тікішне!    :)


[i]
[u]Просто[/u][/i]


Бабуся:
- Юрчику,  а  як  твою  маму  звати?
- Тьотя  Іра.
- Ну,  яка  ж  вона  тьотя?  Вона  –    просто….  Іра!
Через  певний  час
Бабуся:
- Юрчику,  а  як  твою  маму  звати?
- Просто  Іра!

:)  -  ну,  ПРОСТОМАРІЯ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2019


№ 28 тількишне :)

Творчість  -  це  можливість  побути  собою  не  в  собі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2019


Секундне дивакувате

Це  ми  повторюємось  в  світі,  
Чи  світ  повторюється  в  нас?
Людинорух.
Статичночас.
Розклали  роздуми  пасьянс.
Захід  сонця  за  розкладом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2019


Іскри на хвостах

Люблю  негаласливо,  непромовисто.
Замовчують  секрет  тонкі  вуста,
Велику  таїну  появи  космосу,
В  котрому  я  –  це  ти,  а  ти  –  це  я.

Люблю  безхмарно.  
Меж  льодистих  танення.  
Цілунковий  рятує  в  спеку  бриз.
В  глибинах  неба  мрії  ходять  зграями,
Викрешують  хвостами  танці  іскр.

Люблю  множинно  митей  міріадами.
Солоний  погляд  –  море  мертвих  слів
Тримає  на  плаву  усе  не  сказане.
Земне  буття  –  уявність  берегів.

Люблю  позабережно,  неприковано.
Співає  погляд  –  зімкнені  вуста.
Будує  Всесвіт  Бог  німими  мовами
«люблю».
Люблю  я!  –
Іскри  на  хвостах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2019


Періоди

В  період  болю
Стає  секундна  стрілка
Осиним  жалом.
Душа  щаслива  в  квітах
Рої  бджолині  чує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839392
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 20.06.2019


Насолоджуйтеся веселкою!

Дощ    у  обробці  сонця  –
Грає  оркестр  веселки.
Може,  мені  здалося?
Ні!  Невимовно  легко  –
Наче  не  злива  вранці,
Наче  не  грім  душею.
Думи  кружляють  в  танці:
Ходить    Господь  Землею.
Барви  горять  завіту  –
Радість  зростає  в  грудях:
Будеш!  Ще  будеш,  Світе!
Ти  не  помер  у  людях
Втомлених  та  жорстоких,
Наче  вітри  колючих.
Бачить  всезриме  око
Крізь  непроглядні  тучі
Скільки  кого  і  звідки,
Скільки  чого  у  кому.
У  веселковій  річці
Серце  змиває  втому.
Дощ  у  обробці  світла.
Усміх  Землі  картатий  –
Вміє  вона,  як  діти,
На  голові  стояти
І  посміхатись  щиро
Всупереч  всім  баластам.
Світу  сторін  –  чотири,
Райдужність  миті  –  п’ята.
Без  дисонансу  єдність  –
Класики  рок  обробка:
Наше  життя  –  приємність  
 +
Наше  життя  –  коротке
=
Насолоджуйтеся  веселкою!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019


Як далеко потрібно відійти, щоб щось побачити

Блукати  вологим  парком,
Виводити  круг  стежками.
Шукати  сліди  з  азартом
Ведмедів  стрибучих  Гаммі
Чи  ельфів  в  дубовім  листі,
Чи  днів  учорашніх  віхи.
Спіральні  плести  орбіти
Й  вдавати,  що  в  нормі  стріха.
Вмивати  алеї  сіллю  –
Солити,  щоб  збереглися
Натхненні  любов’ю  миті
В  зеніті  бажання  жити.
Почати  маршрут  спочатку,
Та  йти  у  ті  самі  хащі  –
Прокляття,  дарунок,  фатум?
Все  важче,  щоразу  важче
У  ритмі  ступати  з  серцем,
Що  скаче  у  грудях-рамі,
Увись  так  нестримно  рветься  –
Ельфійських  вогнів  піснями
Освячено  шлях  блукальців,
Що  згадок  не  гублять  в  мріях.
Дістатись  їм  світла  вдасться  
Віри,  Любові,  Надії  –
Крізь  терни  до  зірок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2019


Трохи більше

Трохи  більше,  аніж  зазвичай,
Просить  сонця  зростання  цікавості.
Вгору  пнеться  літорост  питань,
Норм  покров  обійти  намагається.
Гомонить  зелен  листом    душа  –
Обіймає  любов  теплим  леготом.
Не  спиняє    поривів  межа:
Розум    обрій    очима  обстежує  –
А  чуттєвість  сягає  за  край,
Доростає  до  стану  надсферності.
Обертає  в  коріння    пізнань  
Перевернуте  гілля  свідомості.
Мить  росте  до  єднання  світів.  
Вітер  долі  буття  викорчовує–  
Не  каркасом  стає  для  хрестів,
А  вітрильника  вічності  щоглою
Від  подиху  любові.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2019


Від себе не втечеш

***
Товстошкірій  рептилії  плакати
Варто?
Чи,  
           Знаючи  –
                       Всі-усі
                       Щемносердні  історії
                       Попідписують:
                       «Це  бутафорія,  
                       Крокодиляча  вдаваність  сліз»,    –
Втамувати  свій  внутрішній  бриз
І,  напившись  стражданням  до  риз,
Стати  товстішим  бронею.

***
«Мовчати!»  -  
Команду  емоціям  розум  дає.
Вони    ж  то  –    собі  до  своїх  по  своє,
А  він  диктатурою  боляче  б’є:
«Мовчати!»

***
Лисиця  хвостом  замітає  сліди  –
Чи  варто  за  нею  по  лісі  іти?
І  сніг  –  «на  башка»,  
Слідомат  в  три  ходи:
Вечеря
Вовкам
Ти.  

***
Непричетна  непричомність  –
Що  отримаєм  натомість?
В  корінь  вирубали  совість
Дуратіни  з  дуратін.
І  якого  бука  син
Непричомний  до  цих  змін  –
Вбогість!  

***
Світ  надто  розбещений,  
Щоб  бути  приреченим
На  швидку  страту.
Назвалися  вищими  –  
Щодня  себе  нищимо
Куди  тікати?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2019


Ті, кого ми рятуємо, рятують нас

Здається,  що  ми  тих,  хто  прийме  ласку,
Рятуємо.  Минає  швидко  час.  
У  долі  все  відомо  до  початку:
Насправді  –  це  вони  рятують  нас,
Ті  душі,  що  любов’ю  не  зотліли,
Крізь    велич  перемог  і  біль  утрат,
Вони,  не  ми,велику  мають  силу
Ввібрати,  зберегти  безцінний  скарб
У  серці  для  взаємопорятунку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834413
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2019


На тій стороні райдуги

Над  прірвою  сірості  райдужний  обід
Торкається  сонця,  минає  негоду.
Нашіптує    вітер  (невидимий  здогад):
                 -  Рутина?  Веселковий  плай?
                     Обирай…обирай…обирай…
Додолу  дивитись  не  варто!  Здається,
Що  погляд  іде,  та  спиняється  серце  –
Повітряна  стежка  –  це  мрій  інтермецо,
Довіра  –  основа  ходи.  
                 -  Не  дивись...Не  дивись...Не  дивись...
Думок  безбережжя  –    самотність  солона,
Цинга  душеспіву,  поривів  запона.
А  що  там  за  плаєм?  Реальність  –  фантоми?
Чи  попіл  від  сяяння  зір?
                 -  Просто  вір...  Просто  вір...Просто  вір...
Натхненності    дія  –  невидима  сила,
Що  може  здійняти  бажання  на  крила,
Коли  під  ногами  веселку  розмиє  
Потопом  чуттєвих  пожеж  –
                 -  Ти  дійдеш!  Ти  дійдеш!  Ти  дійдеш!
На  ту  сторону  райдуги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834373
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2019


Туга

Тиша  -  мовчання
Дитя.  Гойдає  туга
Думок  колиску.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2019


З води і вогню

В  передпокої  мрій  –  гамірно.
В  передспокої  днів  –  постріли.
Затужила  земля  зранена  
Блокпостів  перерепостами.  
Перероджені    –  рій  жадібних,
Перемир’я    –  тони  стогоном.
І  пропахли  дощі  ладаном,
І  ридає  душа  з    дзвонами.
Переходи  –  вода  з  глиною;
У  землі  і  в  зимі    –  спогади.
У    бою  до  спини  спиною,
Та  обличчям  до  сил  мордору.
Не  зігнулись,  хоча  й  гинули.
Перемови  –  вага  периста.
Не  бувають  сипи  білими.
Закривавлена  суть  в  нечисті.
У  перевертнів  –  пир  правлячих,
А  у  правих  –  часи  вибору,
Чи  болотом  в  ногах  станемо,
Чи  нової  пори    глиною
З  води  і  вогню.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834257
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.05.2019


Не стій!

Стирають  дороги  підошви  товсті  –
Не  стій,  голоногий,  як  вірний  меті.
Говорить  каміння  теплом  сонцеднів  –
Босоніж  відчуєш  розмову  шляхів.
Надії  з  корінням  не  рве  буревій.
Рости!  Розвивайся!  На  місці  не  стій!
Перекотиполем  безвольним  не  будь  –
Ти  сам  обираєш  і  компас,  і  путь.

ПРИСПІВ
Якою  б  тобі  не  здавалась  далекою  відстань
До  мрії,  що  кличе,  
До  мрії  величчя  –
Не  бійся!
Нехай  не  лякає  захмарність  фантазій  вершини  –
Неспинним  будь  в  русі,  
Неспинним  будь  в  дусі,
Неспинним!

Маячить  фіналом  початок  ходи  –
Не  втримає  гребля  стрімкої  води.
Широкому  полю  –  широкий  крил  мах.
Здіймайся  надземно  –  будь  вільним,  мов  птах!
Колючого  терня  ніяк  не  минеш  –
Ти  перший  шляхом  своїм  власним  ідеш.
Ким  будеш,  ким  був  ти,  ким  є  –  не  забудь.
Кінцева  мета  хай  осяює  путь!

ПРИСПІВ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833942
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.04.2019


Наша пісня гарна й нова

Наша  пісня  гарна  й  нова...  -  і  це  прекрасно!


На  пательні  сонця
Скаче  риба-сон  –
Ніч,  шеф-кухар  візій,
П’є  думок  бурбон,
Пісеньку  співає  
«Бу-бу-бу»  під  ніс.
Ранок  з  сковорідки  
Свіжу  страву  їсть.
День  ладнає  сіті:  
В’яже  волосінь.
Сонце  у  зеніті  
Сяюче  висить.
Вечір  ставить  вудки,
Посудом  бряжчить  –
Знов  луна  мелодій
«Бу-бу-бу»  звучить:
На  пательні  сонця
Скаче  риба-сон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2019


Облітає цвіт (танка)

Облітає  цвіт.
Немає  смутку  в  серці.  
Буття  прекрасне!
У  кожному  фіналі  –  
Народження  початку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833824
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 28.04.2019


Не за

Не  за  Пороха  –  в  бій!  Не  за  нього  вмирали!
Не  за  долар  по  п’ять  чи  медійні  квартали!
Йшли  на  поклик  сердечний,  щоб  зникли  шакали,
У  котрих  у  крові  чорний    зів!  
Біль  та  гнів!
І  питань  тьмуща-тьма,  як  повірили  міфу
Про  слугу  для  народу  гієнам  на  втіху.
Прискакав  горобець.  Сів  легенько  на  стріху  –
Знесло  люду  цвіріньканням  дах?!
Сором  й  страх.
Як?!    Із  лідером  хором:  «Maruv  –  це  Європа!»
Дожилися,  слов’яни,  обличчя  в  нас  –  ж*па.
А  в  очах  молодих,  та  двохсотих,  нон-стопи,
На  гранітному  глянці  портрет  –
Цвіту  смерть  –
Під  коліна  Москві?  Чи  в  Москву  на  коліна?
Що  ж  тоді  значить  гідність?  Що  значить  людина?
І  на  чому  триматись  державність  повинна?
Бездержавним  буває  гарант?  
Жарт  –  чи    фарт?
Не  фартові  ми  всі!  Ми  іще  не  фартові!
Доки  будемо  грати  на  томосі,  мові.
Та  чи  здати  досягнення  честі  готові
Й  сплюндрувати  загиблих  хрести?
Я  чи  ти
Доросли  до  зразка  слова  кожного  в  дії?
Але  всякий  із  нас  те  пожне,  що  посіє.
Не  погасла  у  серці  на  зміни  надія  –
Переможе  емоції  глузд!
Знов  союз?
Хай  торкнеться  це  слово  до  серця  причасних.
Чи  бажаємо  ситими  бути  у  блазнях
І    недоїдки  з  долу    збирати  –  це  щастя?
Чи  все  ж  в  праві  посісти  той  трон,
Де  свобода,  порядок,  закон?

Де  один  –  за  всіх
І  всі  –  за  одного!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832702
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.04.2019


№26

***
Реальність  -  покрокове  планування.  Сон,  мрія  -  політ,  планЕРування  над  реальністю.  

***
Короткий  проміжок  часу  між  блискавкою  та  громом  -  ознака  близькості  грози.  Питання  та  різка  відповідь  -  риса  наелектризованого  діалогу.

***
Власна  думка  -  не  аксіама  для  інших.  Це  теорема,  яку  потрібно  постійно  доводити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2019


До тебе приросла

Щиро  дякую  за  натхнення    автору  Ulcus  

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832540


До  тебе  приросла,  немов  вогонь
До  ґніта  свічки  співом  полум’яним.
Руйнує  темінь  гріюче  згорання.
Не  пустка  ніч,  а  світла  темний  фон,
Коханий.

Мороз  на  шкірі  спеку  видає
Потріскувань  промовистого  шалу.
Єдині  ми  –  взірець  любові  сплаву:
Твоє  в  мені,  в  тобі  горить  моє,
Заграво,

До  тебе  прикипіла  серцем  всім.
Кохання  –  не  тавро,  хоча  і  муки.
Кричать  мовчанням  сутінки  розлуки
І  стукає  самотність  гучно  в  дім.
Розпука.

У  гущі  сліз    застигла    мить  п’янка.
Між  цяток  воску  пам’яттю    основи,
Як  фенікс,  гніт  відроджується  знову.
Любов’ю    вічність  душами  блука  –
Серця  єднає  Всесвіту  рука

Звуком

Світла  на  фоні  ночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2019


Повернення перелітних

Сьогодні  не  ніч  двадцять  другого  грудня,
І  день  не  змінив  траєкторії  руху,
Та  серце  наповнилось  радості  духом,
І  стали  коротшими  миті  марудні.

Віднині  я  знаю,  що  мріям  належить
Стояти  на  варті  тривалості  світла.
Крилаті  долають  небачену  відстань
Без  денних,  нічних  і  погодних  обмежень.

Із  зоряним  небом,  із  сонячним  диском,
Із  пульсом  магнітним  політ  розмовляє,
Земним  називає  закоханість  раєм
Й  шукає  оази  душевної  місце.

Мелодій  розніжених  пагони  в’ються,
Виблискує  погляд  бажанням  любити  –
Зростаю,  мов  день,  у  наближенні  літа,
Співає  весна  квітуванням  у  грудях.

Щаслива  миттєвосте,  ти  на  поруки  
Взяла  мій  маршрут,  долевекторну  карту  –
Я  знаю,  для  чого!  Я  знаю,  що  варто
Сердечних  поривів  не  лаяти  звуків
І  світлом  зростати  в  собі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2019


Центр циферблату

Щоденні  втечі  –
Так  небезпечно
Від  мрієтечі
Душебіліти.
Що  крок  –  то  співи
Ранкових  півнів.
Невже  клин  клином
Лікуєш,  Світе?
Щоденні  старти.  
Життєві  жарти.
Чи  бігти  варто
По  колу  знову?
Свідкує  мітко
Секундна  стрілка,
Що  і  годинник
Крамольно  хворий:
Покольно  коле,
Співає  соло,  
І  ти  –  мов  голий
Король  у  масах.
Від  себе  бігти  –
Куди?  Край  світу?
Веде  орбіту
Механік  часу.  
На  циферблаті  –
Зростання  й  втрати.
Стоять  на  варті
Нерушні  мітки.
Тікай  незримо
В  четвертий  вимір  –
Та  рух  неспинний.
Скрегоче  хвіртка.
Від  себе  –  в  себе.
Душепотреба.
Ганяє  небо  
По  колу  хмари.  
В  горішній  печі
Згорає  вечір,  
І  півні  ґречно  
Клюють  стожари
Толочать  миті
Мрієпролиті.
Нові  зеніти  –
В  собі  глибоко:
Центральна  цятка,  
Душі  десятка,
Часів  початки
І  третє  око.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831051
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2019


З котрогось боку

В  лівогрудді  –  пік  ртутного  сонця,
Променить    в  зубоскалінні  стронцій,
І  в  якому  душа  в  біса  боці
У  того,  хто    з’їдає  живцем
Світ  –  мов  джем
Кров’янистого  кольору  болю.
Добряків,  простаків  і  героїв
По  одному,  а  краще  юрбою  –
У  повидло  загублених  мас.
Алькатрас  би  на  вас!    Алькатрас!
Розплодилось  тварюк  в  час  негожий!
О,  пробач  мені,  люблячий  Боже,
Толерантною  бути  не  можу
Як  за  масками  честі  живуть
Злоба  й  лють.
Озвірілість  –  ще  гірша  цикути,
Злодіяння  –    без  сліз  і  покути.
Так  болить  і  пече  в  лівогрудді...
Ой  недолюди!  Ой  недолюд!
Не  сьогодні,  не  зараз,  не  тут  
Буде  суд,
Вищий  суд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019


Двоє божевільних на спільному карнизі

Хто  ті  двоє,
Що  сяянням  зваблюють  ніч,
Що  гортають    паланням    листи  книги  долі,
Що  вкривають  цілунками  клин  протиріч  
І  поєднують  душі    нитками  любові?

Хто  ті  двоє,
Що  кличуть  себе  на  ім’я
Незбагненне,  незнане,  нечутне,  недишне:
- Безумовностейтвій!  
- Безумовнотвоя!
Те  ім’я,  що  послав    їм  на  щастя  Всевишній?

Хто  ті  двоє,
Що  прагнуть    летіти  увись,
Обірвавши  себе,  як  гардини  з  карнизу,
І  вітрилами  стати,  аби  здійнялись
Кораблі,  що  очікують  пристрасті  бризу?


Хто  ті  двоє,
Чиї    спраглі  ласки    тіла  
Один  одного  тягнуть  назустріч  магнітом
Аби  вкотре  без  хмизу  кохати  дотла  –
Й  світлом  звабити  ніч  на  продовження  світу?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828271
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019


СБ-ВС

себе  боятися…
як  першого  зрадника
останнього  покидька
як  бояться  сапери  таймеру  цокання
як  розчерку  пера  
на  власному  імені
кардіограми  серця
прямої    лінії
бояться  ті
що  зі  списку  Шиндлера
викреслені
викривлені
викроєні  
згинами  
колін  у  марші  
нової  раси  
людей  ідеальних
людей  машинальних
хайль
вей
хайвей
хайвей
ідеальних  людей  
машинальних  людей
як    дороги  бояться  стартапи  ідей
як  страхається  айсбергів    днище  судна
як  ріка  снить  кошмаром  
в  пустелі    човна
як  бояться  вовків  
ті  що  ходять  у  ліс
як  лякаються    перші  скотитися  вниз
як  метал  стугонить  
у  бою
не  здаватися
доленосна  матриця
себе  боятися
як  бояться  факіри  
що  згасне  вогонь
як  згортається  небо
зачувши  прокльон
як  лякаються  біси  святої  води
себе
бо  
я  
ти
ся
...втратити
себе






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019


Мрія, що здається безкрилою

Це  надто  важливо:  
Любові  не  крийте  за  ґратами!
Для  серця  каратель  -  
Польоту  припинення  стратами
Душевних  поривів.
Гнітюче  стискає  світ  рамками,
І  мрія  у  серці,
Розтрощена,  ріже  уламками.
Заповнює  біллю
Відсіки  емоцій.  Потоками
Стікає  в  кінцівки
Снага,  замерзає  між  кроками.
Тягар  кількатонний  
Обважує  рухи  -  дубіє  нерв,  
Стає  каламутним
Любов'ю  осяяний  блиск  озер.
Чи  клітка,чи  сітка  -  
Уявністю  крила  обмежені.
Не  втримати  тяги
До  щастя  замками  і  вежами.
У  погляді  пустка  
Без  того,  у  чому  душа  зорить.
Любові  не  крайте!!!
І  летом  освятить  небес  блакить
МРІЯ,  ЩО  ЗДАВАЛАСЯ  БЕЗКРИЛОЮ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019


Ранкові хайку

***
Морозний  ранок.
У  серці  спів  пташиний  -
Весна  невдовзі.

***
Приходить  в  гості
Натхнення  час  від  часу  -
Шаную  словом.

***
Дрімають  люди
В  тісній  маршрутці.  Ранок.  
Трудові  будні.

***
Ні  меч,  ні  стріла
Душі  не  дістануться  -  
Слово  поцілить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826540
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 23.02.2019


Фіорди

Були  ми  із  каменю,  гордими  –
Затоками  стали,  фіордами.
Під  товщею  вод  синіх  схована  
Глибинна  самотність  рубцьована.  
Глибинна  самотність  рубцьована
Під  товщею  вод  синіх  схована.

Угору  злетіти  вершинами
І  бути  в  зростанні  неспинними,
Небес  доторкатися  віями
Хотіли,  надіялись,  мріяли.  
Хотіли,  надіялись,  мріяли
Небес  доторкатися  віями.

Юдоль  мерзлотою  нагрянула,
Доземно  притиснула,  ранила  –
І  тиша  ввижалася  галасом.
Самотність  у  душу  вгризалася.
Самотність  у  душу  вгризалася    –
І  тиша  ввижалася  галасом.

Думки  під  льодами  кришилися.
Гадали,  що  в  камені  сила  вся.
Стікали  в  пустоти  риданнями  –
Ці  миті  здавались  останніми.
Ці  миті  здавались  останніми  –
Стікали  в  пустоти  риданнями.

Углиб  ми  зростання  проходили:
В  собі  відродились  фіордами  –
У  відблиску  плес  тихих    мріємо
І  неба  торкаємось  віями.
Ми  неба  торкаємось  віями  –
У  відблиску  плес    тихих    мріємо.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826125
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019


Вчорашнє зроботивертальне

Сьогодні  п'ятниця  -  вікуєм  понеділком,
Та  річ  не  в  мудрості,  чи  планах  молодих.
Життя  пришвидшилось  -  ковтає  дні  всеціло,
І  смак  втрачається  солодких  вихідних  -


Із  насолодою  смакуйте  кожен  вдих!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2019


Для тих, у кого не ловить Wi-Fi

- Звідки  у  сонця  маршрути  твоїх  перебіжок?  
В  сітці  тунелів  не  ловить  ні  день,  ні  Wі-Fі?
***
Сонячні  зайчики  погляду,  граючись,  стелю
Мріями  зорять,  в  кутки  заганяють  печаль?

- Звідки  у  слова,  простого  по  суті  поліна,
Прагнення  жити  у  часі  –    не  в  попелі  днів?
***
Серця  удари  по  цвяху  душевного  співу
Гатять  й  будують  із  віршів  каркаси  мостів?

- Звідки  наснага?    Притуплене  болем  бажання
Повінню  стати  й  наповнити  сонцем  світи.
Кожен  свій  день  проживати,  як  вперше  й  востаннє?
***
- Звідти  й  для  того,  щоб  стеля  тунелю  сліди,  
Зірчасто-зайчасто-мрійливі,
тримала  для  тих,
у  кого  не  ловить  Wі-Fі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821547
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019


Про наповнених ніжністю

В  наповнених  ніжністю  серце  –  дрібнесеньке  зерня,
Що  може  пробити  в  зростанні  і  камінь,  й  броню,
Здолати  колючого  норову  зболене  терня
Тендітним    та  лагідним,  рідним  до  болю  "люблю".  

Мелодії  дум  переспівують  милощі  сонця,
Затишком  рясніють,  звучать  через  дії  й  вуста.
Своїми  здаються  турботи  в  очах  незнайомців  –
Їм,  чуйним  та  добрим,  чужою  не  буде  біда.

Цілунки,  цілунки,  цілунки,  цілунки,  цілунок
Омитий  росою  блаженства  світанку  душі.
В  наповнених  ніжністю  мрії  звучать  семиструнно  –
Не  знають  крилаті  теплінню  у  серці  межі.

Ділитись,  ділитись,  ділитись,  ділитися  літом  –
Та  лише  б  ти,  світе,  народжених  світлом  не  жер.
Так  мало  літеплих,  що  можуть  крізь  зиму  горіти,
Так  мало  наповнених  ніжністю  щиро  тепер.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2018


Чому дурні - бо бідні. Чому бідні - бо

Став  звичним,  дотичним,
Тому  й  допустимим  –
Чи  стане  завзяття,  
Чи  вистачить  сили
Цей  колір  покори  здійняти  на  вила?
Стожильні
Терпіння  лещата,  –
Ой  люлі,  ой  люлі,  –
В  обіймах  рутини  надії  поснули.
Хули  не  бажали,
Та  в  пащу  акули
Пірнули.
По  колу  маршрути  
Життєвого  герцю.
Ми  зайдами  загнані  в  пастку  туземці  –
В  собі  заблукали  –
Заручники  стресів
Регресу.
Тунель  безпросвітний  –
У  скорених  духом.
Ясні    маяки  сподівання  потухли.
Веде  у  нікуди  безвекторність  руху.
Послухай!
На  порох
Усьоме,  вдванадцяте,  всоте
Акула-апатія  буде  молоти.
Не  нами!
Для  нас  установлено  квоти
Польоту.
У  дурнях  ходити
Допоки?
До  строку,
Коли  здіймемося  над  плесом  високо  –
Ллють  воду    лжесвідки
В  моря  лжепророків  –
Допоки?!
Торкається  берега  
Подумки  чайка
У  сіро-свинцевий  –
Дотичний,  звичайний  ,
Здіймається  криком  –
Це  колір  печалі
Й  пручання.
Минайте  затишшя  
Дошторму-тунелю!
Солодко  співають  сирени  –
На  скелі  
Ведуть  корабель.
Упокорень  пастелі
Промелють  

На  прах  
Маяки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817556
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 14.12.2018


Озимина (танка)

Крізь  ґрунт  промерзлий
Пагінчик  проростає
В  безжальну  зиму  –
І  важчими  щоразу  
Стають  випробування.

Безсніжжя  й  холод
Чи  зможе  подолати
Прагнення  рости.
ТЕплиться  колір  життя  –
На  чорному  зелений.

Морози  люті  –  
Не  жди  від  них  пощади,
Тонка  стеблино.
Рятунок  –  сніг  лапатий:
Молись  про  нього  Небу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816720
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 08.12.2018


***

тінь  голосу
крізь  стіни  мурів  серця
проходить  
найпримарніша  з  примар
луна  любові
мрій  болючих  скерцо
душа  шукає
спалений  вівтар
кохання  щирого
пожарище  емоцій
звучання  спокою
покою  не  дає
міжвимірно
блукає  пам’ять  
в  кроці
руйнує  часу
неповернення  бар’єр
вівтар  душі
вогнем  не  спопелити
недоторканна  
у  любові  купина
проходить  долі
нездоланні  лабіринти
душ  половинність
всесвіт  зцілює  луна
взаємного  та  щирого  кохання

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2018


Спалах

Кілька  секунд,
Ці  нав’язливі  кілька  секунд  –
Мить,  коли  досі  не  там,  
Та  давно  вже  не  тут,
Знаєш  напевно  –  кінцева  за  рогом.
Маршрут?
Вічностей  вічність
Повторень  
У  кілька  секунд.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2018


Не будь

Не  будь  війною  у  мені
Бажань  з  можливостей  кордоном.
Сердечний  світ  мій  безборонний.
З  картону  мури  кам’яні  –
Не  будь  війною  у  мені.

Не  будь  в  мені  дощем  в  мороз:
Січе  колючий,  ожеледить.
Без  швидкісних  душа  обмежень
Не  бачить  ковзкості  загроз  –
Не  будь  в  мені  дощем  в  мороз.

Не  будь  в  мені  печаллю  зір  –
Най  стане  блиск  звучанням  ночі.
Тепла  почути  співи  хочу
Знемогам  всім  наперекір  –
Не  будь  в  мені  печаллю  зір.

Прямої  права  не  ламай.
Криві  шляхи  шукають  втечу.
Хвилясті  піки  недоречні.
Штормить  в  різниці  коливань  –
Прямої  права  не  ламай.

Шукаєш  слабкість  у  броні  –
Наосліп  сиплеш  гострі  стріли.
Я  ж  безборонна  –  в  цьому  й  сила.
Тримає  щит  душі  теплінь.
Не  будь  війною  у  мені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018


Знову

Сьогодні  я  танцюю  в  тиші  знов,
Мов  завтра  вже  ніколи  не  настане  –
Й  закам’яніє  серце  полум’яне,
І  рано  рани  
Зарубцюються  у  шов.
Бо  ти  зійшов  в  мені,
Бо  ти  в  мені  знайшов
Шалених  імпульсів  загублену  криницю.
Стирає  час
З  ландшафту  пам’яті  в’язницю
Образ  і  гонору.  Звільняє  від  оков
Й  нашіптує  мелодію
Любов.
Сьогодні  я  танцюю  в  тиші
                                                                                           ...знов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2018


Усе

Живу  дитинно,
В  серце  всотуючи  радість.
Пройшло  -  і  буде.
Все,  що  буде  -  те  пройде.
Яким  складним  би  
Нам  життя  не  видавалось,
Усе  -  ілюзія!
Усе!
Усе  -  просте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2018


Холод

Любов  не  зникає  враз  –
Спускає  політ  на  землю
Тягар  із  колючих  фраз,
В  холодну  кладе  постелю
Взаємомовчання  стан.
Вилазить  студеність  боком:
П’янких  почуттів  туман
Зіходить  у  сліз  потоки.
Голосить  серденько:  "Ні!  
Не  терпніть  чарівні  звуки!"
Зневаги  жаскі  вогні
Розлунюють  в  візерунках
Холодного  зору,  й  слух
Не  гріє  порожнє  слово.
Найбільша  з  усіх  наруг  –
Ховати  чуття  живого
Тремтіння  в  льоди  образ,
Плекати  в  собі  байдужість.
Гордині  й  жури  альянс
Любові  вбиває  сутність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2018


Діаметрально протилежні

Діаметрально  протилежні
На  колі  спільної  орбіти  –  
Злучив  серця  могутній  Всесвіт
Прямою  долі.  Спраглі  гріти
Своїм  теплінням  рідну  душу,
Купатись  в  пестощів  промінні,
Пліч-о-пліч  йти  у  спеку  й  стужу,
В  обіймах  з’єднувати  тіні,  
Знайшли  її,  поривів  тайну,
Двох  різнойменних  тіл  магніти.
Виводять  імпульси  сакральну
Польоту  спільного  сюїту.  
Дивують  світлом  ніч  довкола,
Ясніють  сил  протуберанці.
Стрічання  це  не  випадкове:
Небес  Всезнаючих  обранці  –
Навік  поєднані  любов’ю,
Діаметрально  протилежні.
Зійшли  між  зір  світобудови
Взаємних  почуттів  безмежжям.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2018


Мить польоту

Душе  моя,  сяйво  звуків,
Осіни  космічну  ніч,
Згладь  чуттєвим  перестуком
Прю  сердечних  протиріч.
Не  цурайся  щемних  ноток  –
В  них  закритий  Богом  сад.
Почуття  не  є  пороком:
Мла  сльозиться  в  зорепад.
Душе  моя,  не  частинно
Озиваєшся  в  мені:
Ти  –  всеціла,  ти  –  єдина
І  у  радості,  й  в  журбі.
Нитка  рими  –  із  підданства
Непомітних  зору  сфер,
Це  твоя  стезя  митарства,
Хвиль  чуттєвості  етер.
Бог  плоди  зриває  стиглі  –
Сипле  в  ніч  без  вороття.
В  леті  душі  сяйвом  вільні:
Мить  –  тривалістю  в  життя.
Зорепаду  вік  короткий.
Вдруге  Сонцем  не  зійти.
Обійми  в  польоті  Космос  –
І  світи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2018


Мотиви торкань

Без  води  і  без  стежки  путь,
Заблукала  доріг  мета,
Я  –  немилість  піщаних  бурь,
Нестабільність  і  дюн    хода.
Протиправна  у  русі  вверх,
Проливна  у    падінні  вниз.
Час  –  пустинних  баталій  шейх:
Діаманти  –    між  скелець  сліз...

В  осередку  жарких  думок,
Серед  золота  спраглих  мрій,
В  невагомості  кожен  крок  –
Рух  шовкових  на  вітрі  хвиль.
Обпікає  поривів  тінь,
Проступає  із  шкаралуп
Сіль  солоджених  сновидінь  –
Світанкова  росистість  губ.

Я  не  замкнений  в  лампу  джин,  
Не  безтільна  пісків  луна,
Не    запилена  неба  синь  –
Таїна...таїна...
Струна,
Що  дарує  в  тремтінні  звук
Насолоди  й  душі  страждань  –
Підкоряюся  дії  рук,
Оживляю  мотив    торкань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2018


Осінь

Осінь  така  своя,
Осінь  така  тутешня.
Вкрилась  думок  земля
Листом  подій  та  звершень,
Стихли  рої  потреб,
Зникла  квапливість  дії.
Дощ  затяжний  іде.
Вітер  до  скронь  черствіє.
Сум  відпускати  в  такт
З  ливнем  гучним  так  легко  –
Мокромінорний  лад
Серце  диктує  вперто.
Звуки  вечірніх  чар
Блудять  порожнім  сквером.
Рано  темніє  –  жаль,
Треба  додому.  Треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2018


Плач роси

Сил  забракло,  щоб  словом  означити
Почуття  й  попросити  пробачення
За  весняний,  та  холодом  страчений,
У  бруньках  запеленаний  щем.
Сніг  з  дощем
Догризає  суцвіття  обпалене.
Ніжні  зав’язі,  замкнені  в  камені,
На  поталу  вітрам  злим  зоставлені,
Градом  падають,  боляче  б’ють.
Не  забудь
Як  тепла  пробивалися  пагони,
Як  до  сонця  тягнулися  справами,
Бадьорили  цілунки  міжкавові
І  тремтіла  душевна  струна  –
Де  весна,
Що  єднала  джерела  із  дельтою  –
Захолодними  стали  і  впертими,
Рух  спинили  морозами,  стерти  ми
Спромоглися  палкі  почуття  –
Це  життя
Нас  виковує  гаряче-гострими  –
Ну,  а  нам  би  впиватися  росами,
Й  квітувати  обіймами  млосними...

Зцілить  рос  забрунькованих  плач  –
Пробач.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018


Ніч – для свіч спраглих душ

1.
Любов  –  це  стан
Блаженства  ран,
Душевних  гам
Найвища  нота,
Електрошок,
Сердечний  рок,
Шлях  до  зірок,
Повз  тінь  скорботи.

Приспів

Ніч  –
Для  свіч
Спраглих  душ.
Сон-це  я  –
Очі  мруж.
Темних  дум
Знищу  гніт.
Ти  –  мій  зоряний  світ!

2.
Без  рук  твоїх
На  тілі  –  сніг.
Ти  –  оберіг
Мого  звучання.
Вгорі  –  пітьма.
Стезі  нема.
І  нот  -  катма
Без  душ  єднання.

Приспів

3.
Врата  в  Едем
Обвив  плющем
Вагання  щем.
За  крок  до  раю
Ми  віч-на-віч  –
Очима  річ.
Одежа  з  пліч.
Тебе  кохаю.

Приспів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018


Диво із див

Ніч  –  наче  й  ніч,  але  день  заливає  за  борт
Їй,  неповинній  в  не  святості  світлого  часу,
Нот  дисгармонії,  пилу  тонів  декадансу
Й  решту  своїх  неприборканих  псевдочеснот  –
От...
А  вона
Фразові  доти  будує  –
Триває  війна:
Вздовж  й  поперек  заміновані  змінами  ставки.
Залпом  образ  почуття  відправляє  на  плавку  –
Стогне  від  натиску  болю  тоненька  струна.
Жаром  –  луна.


Крапля  за  краплею  щирим  зізнанням  стікай,
Доки  клепсидра  душі  час  відлічує  щемом.
Кожному  янголу  –  внутрішній  зборений  демон.
Кожній  дорозі  –  ворота  у  втрачений  рай.
Ніжність  плекай!
День  полікує  турботи  цілунками  снів
Ночі  покірно  п’янкої.  У  спільнім  звучанні
Зітруться  всі  несуміжні  чуттєвості  грані.
Єдність  в  любові  полярних,  контрастних  світів  –
Диво  із  див.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2018


Повітряна кулька

Серце  –  повітряна  кулька  наповнена  гелієм.
Кличе  до  себе  мелодій  небесних  феєрія.
Нитка  тоненька  бажання  літати  утримує.
Потяг    з  думками  єднає  невидима  лінія:
Я  балансую  на  ній  –  акробати  вражаються.
Купола  цирку    молитва  сердечна  торкається.
Шпарку  знаходить  в  покрівлі  мрійливість.  
Оказія:
Розум  злітає  –  за  нитку  тримає  фантазію.
Думала  –  згину  від  холоду  темного  космосу,
Куля  в  захмарності  лусне,  а  з  нею  і  розуму
Прийде  кінець  –  божевіллям  в  падінні  обернеться.
Перетворилась  в  каркас  дельтаплановий  вервиця!
Серцем  гарячим  польоту  блаженство    намолено.
Страх  відступив  із  фантомними    помилки  болями.
Глянь!  Он  з  зірок  дельтапланово  сіються  промені.
Мріяння  кульки  –  всесильні  любов’ю  наповнені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2018


Знаю, що пройде

Багатолюдно,  
а  так  паскудно,  
ніби  й  не  нудно
і  все  гаразд.
Не  злість,  не  втома,
усі  удома  -
та  підсвідомо
вбиваю  час.
Горбаті  стрілки,
важкі  повіки.
Найкращі  ліки,  
говорять,  -  сон.
"Все  буде  добре!!!"  -
Життя  білборди.
Тримаюсь  гордо.  
Шоу  маст  го  он!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2018


Порятунок

Рятує  Землю
Від  темних  хащів  смути
Дитяча  щирість.
Сонцесяйніший  думки
Дзвінкий  малечий  усміх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809046
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 06.10.2018


блюзом охри малюють весну

Кілька  спроб  позбирати  уламки
Кришталевого  дзвону  світанків,
Відійти  від  дощів  лихоманки,
Повернути  на  заданий  курс  -
Збито  пульс
Незбагненно  шалених  скорочень.
Так  негадано:  в  вересні  –  осінь.
Всесезонність  любові  пророчить
Шепіт  листя.  Мистецтва  союз  –
Охри  блюз.
Час  теплінь  залишає  на  згадку  –
Не  ховає,  мов  лист  у  шухлядку.
Починають  життя  не  спочатку  –
З  роздоріжжя  ідуть  у  весну
Не  земну.
В  переходах  міжколірних  –  зміни,
Жовтосяйне  у  грудях  сплетіння.
Не  уламки  –  перетини  ліній.
Відчувають  душі  таїну  –
Барви  сну...
Барви  сну...
Барви  сну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2018


Один чи єдиний

Один  –  це  багато  чи  мало?
Один  із  –  безлика  хода,
Дубляж  почуттів.  Під  лекало
Прописані  фініш  й  начало,
Між  пальцями  в  русі  вода.
Один.
Однина.
Одинокість.
Безпарно  примарні  світи.
Пильнує  нас  Всесвіту  око
І  бачить  вершини  глибоко  –
Не  терпить  душа  самоти.
Один  –  це  багато  чи,  може,
Лиш  кількість  при  усній  лічбі?
Не  дай  помилитися,  Боже,  -
Біль  хиби  пориви  стриножить.
"Єдиний",  -  промовлю  тобі.
Єдиний.
Єдиність.
Єднання
Душевних  й  тілесних  висот.
Звеличує  силу  кохання
(не  вкотре  –  уперше  й  востаннє)
Гармонія  тризвуком    нот
Віри,  Надії,  Любові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2018


Блаженно гіркий

Проходьте  повз  нього  святенники,
Не  з  вашої  братії,  грішники,
Цей  погляд  –  колаж  протилежностей:
Невинних  й  Везувієм  знищених.
Сортуйте  сезони  за  кольором,
Рахуйте  не  сказане  зимами  –
Стираєте  власною  втомою
Тони,  що  для  вас  є  незримими.
В  цім  зорі  вершини  –  та  айсбергів:
Глибинно  ховається  істина.
Руйнуєте  чом,  неприкаяні,
Не  вами  збудовані  пристані?
У  вічах  –  портал  в  інші  виміри,
Де  розум  –  задвірки  чуттєвості.
Любов  є  дарунком,  не  вироком,  –
Та  болем  подекуди  встелена
Дорога  сердечного  цокоту  –
Удари  вдихаєте  з  осудом,
Побачивши  куряву  погляду,
І  колете!  Колете!  Колете
Весну  кольорами  студеними.
Себе  називаєте  вищими.
Проходьте  повз  нього  святенники,
Не  з  вашої  братії,  грішники,
Цей  погляд  блаженно  гіркий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2018


Будь сіллю моєю

Будь  сіллю  моєю,
Солоністю  синього  моря  –
Пектиме  нестерпно,  не  зовні,  зсередини  спів
Червоної  квітки  -  пелюстки  сліз  вогнищу  вторять.
Ропи  солоніше  палання  в  утробі  китів.

Врятуй  мене,  кисне,  коли  опускатимусь  швидко
На  днище  ілюзій  під  тиском  німої  води.
У  бульбашці  сенсу  любові  повітря  затисну  –
Вбери  мене  в  себе  й  себе  у  мені  пробуди.

У  вигинах  хвилі  -  прибою  приручена  кішка:
До  берега  рине,  торкається  ніжністю  ніг.
В’ють  гнізда  на  скелі  думки  і  вважають,  що  вищі
Солоності  моря  і  вод  галасливо  німих.

Не  втрать  мене,  прошу,  у  змінах  стрімких  декорацій.
Лікує  солоність  –  та  спрагою  плутає  курс.
Будь  сіллю  моєю,  коли  по  пустелі  гарячій
Я  квітку  червону  у  грудях  тобі  понесу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018


Гра у дві пари рук в один дотик

Звук  
Закотився  луною  за  межі  фантомів.
Рук
Форте  п’яне  звучання  в  поєднанні  душ.
Плач.
Можний  дотик,  один,  -  в  позакортовій  зоні
М’яч
У  колючих  обіймах  палючих  сліз-руж.
Став
Полустанком  постів  не  дотриманих  всує
Сплав,  
Не  сумісних  полярно,  розведених  доль.
Ніч.
Світлотінями  спогад  обійми  малює.
Річ
Зачинає  тональність  у  гамах  "мінор".
Час
Не  спроможний  життя  повернути  у  реверс
Нас
Не  було  до  і  після  не  буде....
Авжеж.
Дій
Попетельний  набір  через  кастинг  потреби
Мрій,
Що  не  мають  годинно  встановлених  меж
Гри  
Одного  дотику  у  дві  пари  рук

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2018


Коли розійдуться в польоті пір’їнками крила

Коли  розійдуться  
В  польоті  пір’їнками  крила  –  
Я  стану  прозовою,
Не  невіршованою  метаморфозою,
І  не  вакцини  помірною  дозою
Рим  випадкових  між  твого,  прозо,  вою.
Вогнеопальною  чи  ножовою
Раною  тіні,  що  лізе  на  стіни,
В  мить,  коли  зникнуть  із  роздумів  мрії,
Стану  червленою.
Гніт  буде  веною  
Полум’я  свічки,  
Що  в  путь  проводжає  
Останню
Крила.
Житиме  крил  між  лопаток  натхненності  привид  –
Темінь  яскравістю  снів  відганятиме  сміло
Й  щосили
Вгору  тягтиме  палання.
Свічі  пломінь  вищий
Від  сліз,
Що  в  тягучім  потоці  обважують  душу.
На  мрій  попелище
Потрапити  римами  мушу,
Аби  відшукати  польоту  блаженного  старти
Опісля,  
Чи  до,
Неминучого  часу  страти
Марень  солодких.
Ридають  свічада.  
Танцюють
Під  плач  голосний  тіньові  спогадань  поторочі  –
Чи  вистачить  мочі,
Чи  вистачить  ночі,
Пророче,
Щоб  вилити  душу  на  попіл  –
І  з  праху  та  воску  
Крила  зіткати.
Ікаром  злітати  не  просто
У  свій  недопізнаний
Внутрішній-зовнішній  космос,
Знаючи,
Як  боляче  падати  долу,
Поцілувавши  сонце  мріями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2018


між нулем та одиницею

у  множині  цілих  чисел
між  нулем  та  одиницею
крок
єдиний  крок
короткий  крок
у  крок  народження  зв’язок
зі  смертю
не  бути  стертим
не  бути  стертим
не  бути  стертим
із  лиць
із  пам’яті
з  прямої
Господь  з  тобою
крок  з  тобою
двох  
нескінченна
душ  дотичність
без  слів
без  сліз
із  віч  у  вічі
проникла
ірраціональність
твоєю  створена  любов’ю
у  всесвіт  мій

між  нулем  та  одиницею

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2018


Сходження

Підрости  б  ще  трохи  з  заходу  й  зі  сходу,
Не  у  ті  чи  інші  –  вгору  підрости.
Острахи  завчасно  вкажуть  на  породу:
Вуха  купірують,  крила  та  хвости.

Доки  сходить  тісто,  не  здіймайте  шуму,
Скрипом  не  лякайте  сенсорних  частот.
Тицяти  в  скоринку  вказівним  –  на  згубу.
Дайте  побродити  й  витекти  за  борт.

Мрій  газоподібність  –  пори  дозрівання.
До  пори  упору  діжки  висота.
Тонкощі  сердечні  –  справа  філігранна,
Грубість  їх  погубить  –  визріє  сльота.

Здоби  запашної  млосно  дожидатись,
Мить  наздоганяти  –  справа  не  з  легких.
Десь  в  примарнім  краї  є  душі  оазис,
Що  в  найвищій  точці  сходження  застиг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800775
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2018


Скільки переказів стало легендами

Скільки  переказів  стало  легендами.
Скільки  легенд  оповідують  істинно.
Ми  в  паралельній  існуємо  дійсності,
Наші  уявлення  ЗМІшними  рейдами
Стиснено.
Славимо  Бога,  а  молимось  ідолам
Фейкових  фото  фотонових  фінішів,
"Фе"-  номінально  тасуємо  лінії
В  хрестики-нолики  й  прагнемо  зцілення.
Грінвічу,
Наші  діагнози  писані  прописом
Під  гребінець  –  розчесати  б  не  чесане,
І  обнулити  обмани    протестами
Гідності  й  совісті  з  байки  –  до  повісті.
Дешево
Світ  продаємо  і  душу  з  ним  в  комплексі.
Скільки  переказів  глянцем  замулено,
Доки  неправді  поклони  бездумності
Будемо  бити  та  сіяти  оплески?!
Ґулями
Вистигне  з  часом  сліпе  "всьомувірую".
Вектор  без  напряму  –  прочерки  відпису
До  запитань  про  свідомості  пристані.
Кожен  своєю  вимірює  мірою
Істину.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800330
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2018


Для чого?

Болить  за  віщо?!  -
Зневірений  голосить,
Життя  клянучи.
Означує  –  для  чогось,
Хто  в  Божий  задум  вірить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799907
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 19.07.2018


Приховані знаки

Не  хочу  лічити  прихованих  знаків.
Цей  світ  надто  звиклий  до  лайків/дизлайків.
Носитиму  вперто  навиворіт  майку,
Зелений  з  червоним  єднатиму  в  масть.
Неділю  не  ділять  за  дзвонів  відлунням:
До  полудня  –  святість,  з  обіду  –  облуда.
Душі  світлозорість  не  щезне  у  будні,
І  погляду  колір  за  дзвін  не  продасть
Монет  золотих,  позолочених,  срібних  –
Гілляччя  галактик    трусити  негідно,
Щоб  власної  ночі  тісні  краєвиди
Осяяв  рясний  зорепадовий  дощ.
А  зорі  байдужі  до  "за"  всіх  і  "проти"  -
У  них  зовсім  інші  низини  й  висоти,
Не  ми,  а  вони  нам  встановлюють  квоти
Падінь  неборіжучих  світлом  та  прощ
                                                                                                                       незліченністю  прихованих  знаків.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799844
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2018


Огірки в маринаді

Огірки  мариную  із  кетчупом  "Чилі",
І...
Вірші.
Зачекайте!
Ви  трохи  невчасно...
Заходьте  пізніше!
Сім  столових  із  перцем  –
В  такім  маринаді  гостріші.
Вниз  кришками.
Під  ковдру.
Приходьте,  як  буду  вільніша!
По  руках  сік  малини  –
Куди  ж  ви,  малиноволасі!
Я  повторюю  вкотре:
"Ви  зовсім,  ну,  зовсім  невчасно!"
Із  кущів  виринаєте  римами
Стрімко.
Квітчасті,
Повивайте  повітря,
Притримайте  норов  пегасів.
Заколихує    клопотом    день
Не  народжені  вірші,
Що  душа,
Не  залежно  від  праці  щоденної,
Пише.
Ось  тепер,  
В  цей  момент,
Вас  чекаю  у  гості  –
Вільніша.
Огірки  в  маринаді.
У  цукрі  малина,
І....
Тиша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2018


Тобі (крик душі моєї подруги)

Чому,  коханий,  важко  так  з  тобою?
Невже  багато  я  прошу...
Лиш  хочу  ніжності,  любові,
Коли  лишаємось  ми  двоє.

Тонути  в  затишку  твоїх  обіймів,
Відчути  сильні  чоловічі  руки,
Що  захистять  в  буденності  важкій  –
Так  хочу  ніжності  твоєї...

Любити  хочу  я    ці  мужні  риси
І  те  волоссячко,  що  час  не  береже
Й  фарбує  сивиною  скроні,
Спрацьовані  твої    долоні.

Почуй  мене,  коханий  мій,  
Бо  я  не  можу  вже  терпіти,
Втомилася  уже  просити
Любові,  ніжності,  тепла...

Чекати,  чи  прийдеш  до  мене
І  лаяти  все  доленьку  свою.
Ні,  я  не  лаю...
Я  Богу  дякую  за  все.

Я  дякую  за  те,  що  є.
Лише  прошу  тебе,  коханий,
Прошу  так  мало  я  тебе  –
Почуй  мене...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2018


Мій гостинний щирий друже

Вітаю,  мій  гостинний  щирий  друже!
Ніколи  не  зневажиш  німотою.
Так  затишно  в  розмовах  із  тобою.
Звучанням  напуваєш  спраглу  душу.

Симфоніє  пташиних  переспівів,
Ти  всесвіту  буття  ховаєш  тайни,
Гармонію  –    у  травоколиханні,
В  промовистих  річок  в’юнких  безслів’ях.

Цілителю,
Думок  гнітючих    зграї
З  свідомості  гілля  зганяєш  вітром,
У  пахощі  багна  вдягаєш  літо.
Прадавнє  щось  у  серці  оживає.

Мій  велете,
З  тобою  я  піщинка  –
Тримаєш  так  дбайливо  на  долоні.
О,  як  же  пожовтіли  твої  скроні,
Від  вирубок  стихійних  беззупинних,

Ріднесенький...
Не  відаєм,  що  коїм:
В  гонитві  не  за  тим  каляєм  душу  –  
А  ти  в  стражданнях  любиш  непорушно
Всіх  тих,  хто  розділяє  світ  надвоє,
Терплячий  мій,  гостинний  щирий  друже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2018


Таргани, скелети, моле, потісніться!

Скелети  у  шафі  смакують  дозвілля:
Димлять  цигарками  у  парі  із  міллю,
Малину  шукають  в  відламаних  фільтрах  –  
Хитрі
Куражаться  в  хутрі  "під  норочку  кролик".
Шикарне  життя  підсвідомість  неволить.
Тарган  клеїть  дурня  васабі  із  ролу.
Лав-сторі
Скінчилась  раптово  на  піку  ілюзій  –
Тепер  не  коханці    і  навіть  не  друзі,
В  розборі  польотів  на  злітній  на  смузі
Загрузли.
Японської  кухні  любителі  знають,
Що  з  паличок  –  в  палички  сутність  ховає
Обряд  поховання.    Дістались  до  краю
Розмаю.
Минуло  любові  холодної    літо:
У  неї  скінчилась  можливість  "доїти",
На  нього  ж  чекають  дружина  та  діти.
Привіти
Дістануться  дому  "букетом"  курортним:
Трепера/застудою  в  області  шортів  –
Для  нього.  Для  неї  –  укотре  абортом.
Акорди
Останні  звучать  в  не  смакуючих  суші,
Образа  взаємна    васабить  їм  душу,  
Та  кожен  доїсти  замовлений  мусить
Кусень.
Малює  реальність  в  гримасах  портрети.
Від  каменя  кола  –  не  лінія  злету.
Поповнилась  шафа  наступним  скелетом
Не  хепі-енду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798307
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.07.2018


Ачей

Мотив  випікання  насаджує  пісню  свою:
Жаданням  тримаю,  згоранням  вбиваю  –  люблю?
Якщо  дуже  близько  і  тісно,  наскрізно  –  спалю.
Не  дай  мені,  пристрасте,  зброєю  стати  вогню.
З  убивчою  силою  вурдитись  вміє  жага,
Водночас  служити  усім  зброєносним  богам.
Зіходить  до  рабства    емоцій  бездумний  слуга  –
Сліпа  одержимість  тримає  за  край  ланцюга.
Хто  скручує  нитку  з  проміння  від  сонця  ночей?
Ачей,  я,  ачей,  ти,  ачей,  ми?  Що  значить  –  ачей?
Не  бійся!  Не  мантра  фатального  зречення  це.
Я  знаю,  що  лід  іще  більше  від  жару  пече.  
Червона  в  стібках  –  то  любові  ознака  й  страждань.
Міжреберний  простір  вміщає  споріднену  грань.
У  точці  єднання  –  вершина  взаємних  бажань,
В  ній  серце  відкрите  торкається  вічності  тайн.
Багрянець  в  повітрі.  Наповнені  сонцем  вуста.
Вогненно  кохаю!  Таку  мене  в  себе  впускай.
Оголеність  тіла  –  частина  горіння  проста.
Осяює  близькість  паланням  
                                                                                           душі  нагота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2018


За мить до світанку

Сонце  жваво  прямує  у  ранок,
Темне  небо  от-от  й  розцвіте.
Заросились  невидимі  рани.
Водять  колом  тумани  омани.
Де  ти?
Де
Заблукалого  серця  прозріння?
На  уяві  загострює  звук
Страх,  що  врісся  у  мозок  корінням.
Біснувато  звиваються  тіні.
В  скронях  стук.
Срібла  лід  розтікається  ртутно
Від  волосся  до  пальців.  Між  пліч
Вхід    металу  до  болю    відчутний.
Тягне  душу  в  Бермудський  трикутник  
Глупа  ніч.
Не  заснути  б!  О  ні!  Не  заснути!
До  світанку  лишилася  мить.
У  тумани  прозріння  закуте.
Боязнь  правди  –  найгірша  отрута,
Що  затримує  істинний  схід
І  душі  світанковий  політ.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.07.2018