| Сторінки (37/3628): | « | 31 32 33 34 35 36 37 | » |
Тихий вечір, теплий вечір
Синявою впав на плечі.
Заховав за припіч сонце,
Хлюпнув золота в віконце,
Тінню у дворі спочив,
Очі ліхтарям відкрив,
Заяснився у вітринах,
Проявився у картинах –
В темні фарби вбрав дерева,
Влив чорнила у озера.
Вигнав молодь на дороги,
Місяцю загострив роги,
Зорі в небо покидав,
Жбурнув зо дві жмені в став,
Вклав в ліжка до сну малечу
Тихий вечір, теплий вечір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367829
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.09.2012
Колись впустила в своє серце ВІРУ.
Життя набрало змісту, тьму прогнало.
Лишило розпач і буденність сіру,
В зіницях світлом дивним запалало.
За ВІРОЮ з’явилася НАДІЯ.
Голубкою прибилася у хату.
Підняла крила виголена мрія.
Потроху стала пір’ям обростати.
Обидві зажили в моїй оселі,
Мов рідні сестри – їм не було тісно.
Аж тут й ЛЮБОВ постукала у двері.
- Заходь. Живіть утрьох тут - нині й прісно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367710
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.09.2012
Камінь лежить – мого життя,
Тяжкий, великий серед шляху.
Повільно мохом оброста,
Хто йде - обходить бідолаху.
Він в землю голову сховав.
Щоб сліз його ніхто не бачив.
Він так хотів, щоби підняв
Його якийсь солідний мачо.
Щоб мох нарослий відідрав,
Помив в воді, зігрів рукою -
На повну силу б засіяв,
Мов щире золото красою!
Він так хотів! Він віру мав...
Але знесилилося тіло.
Осінь – весна. Він там і сам.
Кому яке до нього діло?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367595
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2012
Нині осінь не та, що дощить і плете
В коси сум, у душі пустотою сіріє,
Що сирими вітрами по жилах мете
І здира, мов листок, із зіниці надії.
Нині осінь не та, не осінньо-сумна.
Оксамитне манто лиш де-де вицвітає.
І блакитна фата, що стремить в небеса,
Чиста-чиста й ясна день врочисто вітає.
Нині осінь не та – сонцедайно-тривка.
І комаха й дитя – всі не в хату, а з хати.
Навіть хмарка густа, що спливла - мов гуся.
Осінь щиро таку можем літньою звати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367075
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.09.2012
Рядном веселковим укрилось сіре небо,
Сім відтінків на нього вітер наложив.
І враз згадалося у вечір цей про тебе.
Рядном подібним стежку в сад мені стелив.
На нім були холодні і гарячі барви,
Яскраві образи з минулих давніх снів.
І вірилось, що вже позаду всі злі карми,
Едем попереду – сад радісних плодів.
Рядном веселковим укрилось сіре небо,
Сім відтінків на нього вітер наложив.
Давно –давно не чути вісточки від тебе.
Давно-давно ніхто в сад стежку не стелив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2012
Співається – співайте.
Танцюється – танцюйте.
Читається – читайте.
Крокується – крокуйте.
Як смішно – то всміхайтесь.
Як сумно – то сумуйте.
Як лячно – то лякайтесь
Як смачно – то смакуйте.
Як вуха є – вслухайтесь.
Як очі є – вдивляйтесь.
Як серце є – кохайтесь.
Як біль є – не здавайтесь ( і т. п.).
Душа є – відчиняйте.
Є крила – то летіть.
Є віра - зберігайте.
Життя є? То живіть!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366858
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.09.2012
Такі чудові ти приніс мені троянди.
Враз чорні хмари розкришились в небесах.
В осені-панни загоїлись хворі гланди
І розімкнулись зв’язки голосів в вітрах.
В очах заплигали зайці сонце-грайливі,
Лелека в грудях весну клекотом збудив.
Зазолотились павутиння срібно-сиві.
Завальсував чарівний віденський мотив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2012
Що це за дівчина
у помаранчевій суконці,
поли якої розійшлись,
як хвіст у павича?
Волосся довге –
в сонці морська хвиля.
Руки гнучкі, мов глина
в руках у гончаря.
Шаль на плечі,
затиснена в шнурок,
в спіраль завита –
повторюваність, безконечність світу.
Фігура витончена, бездоганна,
як Істина сама.
Взір – вгору, в небеса, до Ра.
Що ж це за дівчина така?
Вона –
нова епоха
щастя, вічного буття,
початок світла, важелів добра.
Душа...
відчула?
Стрепенулась?
Згідна
іти за дівчиною,
у якої,
повен краси, гармонії, любові силует?
Як так,
гуртуймося,
скидаймо чорне і багрове
й вперед!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366402
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2012
Де слідами вона гралась,
Де кидала погляд свій –
Зелень щільно загорталась
В помаранчевий сувій.
А де дмухала барвиста,
Квітки сохнули ясні,
Відривалось з гілля листя
І летіло до землі.
Як на віника сідала
І злітала в синю вись,
Сірі хмари наганяла,
ТІ дощем рясним лились.
Ось така ґаздинька осінь –
В черевичках, у плащі.
В неї довгі ржаві коси,
Чар-зоря й мітла в руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366319
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 24.09.2012
Стоїть дуб із обрубаним гіллям,
Немов безрукий воїн при готелі.
Колись він буйну силу вивергав.
За те й попав, бо тінив вхідні двері.
Стоїть дуб із обрубаним гіллям –
Інші – в убранні, хоч пиши портрета.
Він голий, голий й чорний, як рілля,
Немов душа в страждальника - поета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366175
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2012
ПРОПАВ МІСЯЦЬ
Вийшла я на балкон
У вечірню пору.
Щоб насититись свіжим повітрям.
Так тихенько навкруг,
Все вляглося до сну.
Тільки штори гойднулися вітром.
Я свій погляд звела
У небес далечінь.
Місяць кліпнув мені жовтим оком.
Враз сховала його
Темна злодійка – тінь,
Що підступно підкралася збоку.
Я злякалась не в жарт.
Де його потягла?
Чом не видно так довго світила?
Може, Чорна діра
Місяць в себе втягла?
Може, зірка яка ухопила?
Білі хмари плелись.
Чорні хмари неслись.
Ну, а потім усе розчинилось.
Вийшов Місяць у світ,
Кинув: «Люди, привіт!»
І життя понеслось, закрутилось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365990
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.09.2012
Хтось краде у небі зорі.
Кажуть, Чорна дірка.
Є у зорянім просторі,
Як у мишки, нірка.
Мишка в нірку зерно пхає,
Щоб ним підживиться,
Як зима понакриває
Снігом всю землицю.
А навіщо дірі зірки?
Нащо їх ковтає?
Чорна, чорна і без мірки,
Куди їх діває?
Може чорна ця проруба
Хоче запалати?
Не чорніть, мов рот беззубий,
Мов маяк, сіяти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365870
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.09.2012
У тебе вибір є:
Йти з миром чи з мечем,
З теплом в душі чи з холодом пекучим.
В руках із хлібом-сіллю чи з бичем,
З любов’ю, а чи з поглядом колючим.
У тебе вибір є:
Клясти, а чи прощать,
Зло креслити у світі, а чи стерти.
Сприймати як належне, чи стогнать.
У світлі жити, чи в пітьмі померти.
У тебе вибір є:
Садити чи рубать.
Моральне руйнувать чи відродити.
Як курка, все під себе загрібать –
А чи здобуте з ближнім поділити.
У тебе вибір є:
Жить вічністю чи днем.
Закладене згубить чи розвивати.
Буть плодовитим деревом чи пнем,
Нестися плазом чи увись злітати.
У тебе вибір є.
Про це лиш пам’ятай.
Допоки очі, світять, мов озерця.
На потім ти усе не відкладай.
Світ жде. І Бог із ним. Відкриєш серце?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365835
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2012
В Марійські свята під грудьми носилася…
Перед Різдвом Пречистої вродилася.
На Богородиці Покров хрестилася
В церкві Покрови Пресвятої Діви.
Тому і названа ім’ям Марії.
Дорогій донечці Марії
у день народження і іменин
Дев’ятнадцята осінь до тебе прийшла –
Славна, добра, щаслива, красива, багата.
Побарвила листочки, травичку вона
І тобі в твою долю украпила злата.
Хоч така молода ти, та вже не сама,
Біля тебе твоя половина кохана.
Влиє в душу тепла, як холодна вона,
Відігріє, любов’ю загоїть всі рани.
Нехай доля твоя, як досвітня зоря,
Ясним світлом сія, променить добротою.
Нехай Господь твій шлях цвітом щастя встеля,
А під серцем дитя вийде в світ із любов’ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365643
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.09.2012
Ніщо мене з ним не єднає.
Кордони поміж нас, країни.
Він навіть в гадках ще не має,
Що він мій обранець єдиний.
Між нами необжитий простір,
За нами – кілометри долі.
А на стіні в кімнаті постер –
Де жито сієм вдвох у полі.
І тчеться сонцем нитка-мрія,
Ляга в рушник весільний воля.
Жито засіяне вже спіє.
І в’яже в сніп один нас доля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2012
Сьогодні в нас дощить – у місті Моршині.
Від ранку крапельки малі стрибають,
Мов парашутики, немов пушок з кульбаби.
Та ближче до обіду краплі сили набирають,
Б’ють по каштанах.
Ті падають, вдаряються в асфальт.
Шкарлупка розбивається.
Вискакує гладенький багряненький плід.
А кожна шкарлупа двома човнами
Біжить, купається в калюжах, що збігають.
Людей поменшало надворі.
Курортники веселі й галасливі порозбігались, хто-куди -
Хто в ліжко, хто на процедури.
Не видно дітвори.
П’є теплий чай із круасанами по хатах,
Дивиться телевізор.
А уроки на потім відкладає. Мрячно братись за ті уроки
У погоду дощову.
Сьогодні містом йшла з роботи у обідню пору
А парасолю залишила вдома, забула попросту.
Отож скаркужилась, зігнулась, мов мітла.
Тепло останнє з тіла вигрібала.
Волосся у дощах пополоскала.
Мабуть ростиме тепер швидше.
А, може, й ні. Може, і зовсім навпаки –
У тім дощі уся таблиця Менделєєва
Уклалась. І волосся моє облізе,
Наче шерсть в кота навесні облізає.
Іду. Упав листочок попід ноги,
А в очах його печаль. Він одинокий, як і я.
Замерз, скрутився. Був час, що грівся!...
Прийшла додому. Ху, нарешті! Тепла хата!
Їсти собі взяла. Вірші у клубі почитала,
Сама нашкрябала щось – задоволення дістала.
Душа зігрілась, солов’єм защебетала
По-літньому, осіннє
Лишилось за плечима надворі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365409
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 20.09.2012
Я пишу тобі, милий, листа.
Прочитаєш його у той вечір,
Коли холодом впаде зима
На похилені голі плечі.
Я пишу тобі, милий, листа.
Прочитай його в тій хвилині,
Як ридатиме твоя душа
Одиноким вовком в хатині.
Я пишу, тепло з рук іде,
Я малюю словами літо.
В кожнім букві– кохання моє,
Воно зможе в зимі зігріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365384
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
Тремтить берізка молода,
Листвою грає.
Така ще свіжа, осяйна,
Мабуть, не знає,
Що скоро осінь нажене
Скажені хмари,
Дощами сірими впаде,
Зав’є вітрами.
Тремтить берізка молода.
Промінь ясненький
Її збентежені уста
І стан тоненький
Цілує ніжно, мов до сну,
Щоб попрощатись,
Аж до весняної пори
Запам’ятатись.
Тремтить берізка молода.
Жаль нагортає.
Душа моя, як та листва,
Ще сонцем грає.
А тіло входить в осінь вже,
У суходоли.
Берізці молодіть іще,
Мені – ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2012
Я знаю,
Кохання прийде
До того, хто вміє любити.
Трояндою в серці зросте,
Відчахне для того, щоб жити.
Я знаю,
Прийде ця пора,
Коли набубнявіють жили,
Мине, відзимніє зима.
Зажевріють сточені сили.
Я знаю,
Це точно буде,
Закінчиться ніч однобока.
Й кохання притулок знайде
У серці палкім, одинокім.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2012
Я Богу дякую за те,
Що я кохала.
За те, що почуття таке
Палке пізнала,
Що в серці моєму не тліло,
А горіло,
Що крила вгору підіймало,
Щоб летіла.
Я щиро дякую усім,
Кого кохала.
Хто душу жаром запалив.
З ким струни рвала,
Хто жили соком наповняв,
З ким у дуеті
Підкрутки брала й різні «па»,
Мов у балеті.
Кожне з високих почуттів
Чогось навчило.
Мудрістю, знаною з віків,
Мене сповнило.
Хоч, мов жало оси, були
Всі розставання.
Але ж неслись, мов паруси,
Хвилі кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2012
Оркестру музика звучала
У місті в повну силу.
Почула, ввечері гуляла,
Спинилась на хвилину.
Якраз «Blue moon» оголосили.
Акорди затремтіли.
Люди туди-сюди ходили.
А я, мов прикипіла.
У небо погляд свій пустила.
В ньому літак з’явився.
Підняв угору свої крила,
На місяць задивився.
Я ж зачаровано стояла.
Moon мені синім здався.
Коли мелодія дограла –
Знов в golden color вбрався.
«Blue moon» - "Блакитний місяць" - пісня Франка Сенатра.
golden color - золотистий колір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2012
Моя любов – суха листва,
Одірвана від гілки,
Неначе скрипка без смичка,
Немов дупло без білки.
Моя любов – немов зоря,
В якої вкрали ночі.
Її не видно серед дня.
Вона ж так сяять хоче!
Моя любов... Трішки тепла б
Й весняної вологи –
Цвітом барвистим розцвіла б,
Зелом лягла б під ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2012
Ще вчора побивалася я так,
Що сум проник і звив в душі гніздечко.
Сьогодні пхалась радість, та однак
Закрила перед нею я сердечко.
Ще вчора нарікала, що одна,
Що крила мої складені буклетом.
Сьогодні доля розчерком пера
Підсовувала ряд нових сюжетів.
Читала я, та віри не йняла.
Мов листя, понеслися вони містом.
І гусінню скрутилася душа
В надії стать метеликом барвистим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
Хмуриться осінь, з-під брів сіро-кудлих
Жаль випускає у край.
Вбрався в зажуру садок жовто-пузлий,
Смутком замрячився гай.
Стихли ліси шаркотливо-дрімучі.
Вітер в полях десь приліг.
І дітлахи галасливо-скакучі
Киснуть в хатинах своїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364090
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2012
Відкрило небо очі волошкові,
Підняло брови срібно-серпанкові,
Всміхнулось світанково-променисто
І заспівало дневі гімн врочисто.
Я струнко, мов в ліску сосна, стояла.
Повітря в груди згусле набирала.
І крові рух немов спинився в жилах.
А гімн звучав так радісно і щиро!
Збудилося, піднялось вгору сонце,
Відкрило серця сонного віконце
І взялось Купідона стріли слати.
Де вцілило, там стали розцвітати
Любов, Добро, Надія, Віра, Щастя!
І вистрілило в жилах: " Світ прекрасний!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363878
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012
О, наші вірші щось вартують!
Бо їх настирливо блокують.
Коментарі не дають слати
І відповіді прочитати.
Сайт хочуть знищити, мабуть,
Щоб слову перекрити путь.
Щоб спілкування припинити –
Раби ж не сміють говорити!
Так було у часи царизму,
Червоного тоталіризму .
І зараз знову ніж у спину?
О, Боже дай нам віру й силу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.09.2012
Вистиг, вигус, пахом взявся,
Постояв під небом вволю.
В золоте вбрання убрався,
Хвилить, кланяється полю.
Вийшли велети-комбайни,
Шум на ниві учинили.
Як у синім небі лайнер,
Заревли, загуркотіли.
Хліб дозрілий спрагло, ласо
Крилами з землі хапають,
Проби вищої припаси
В кузови машин зсипають.
І душа людська сміється,
Наче хліб до сонця грає.
Стоголоссям ввись несеться.
"Слава!" – Вишньому співає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363714
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.09.2012
Як часто живемо в своєму ми світі,
Зганяємо роки, як з ока сльозу.
Сьогодні, можливо, ми в пишному цвіті,
Та завтра – бадиллям сухим під косу.
Комусь за стіною – мов в колесі білці,
Хтось слізьми зайшовся чи круком кричить.
Та крутимось ми у своїй лиш тарілці,
Лапаємо щастя пульсуючу мить.
А роки спливають, як води в озерце,
Їх плин не вернути - ідуть в глибину.
Можливо, потрібне комусь наше серце?
Відкриймо його, щоб пустить доброту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363611
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.09.2012
- Ой чого ж, калино, ти
Похилилася?
Може, сонцем напеклась,
Дощем не вмилася?
Може, кетяги плодів
Тобі каміннячком?
Може, пурхання птахів
Вгинають гіллячко?
- Сонцем грілась –
Не спеклась,
Дощем упилася.
Ягодами налилась –
Красна зробилася.
Щебет птахи щедро ллють –
Душі розрадою.
Тілу легкість додають
Спожиті ягоди.
- То чому гілки до віч
Накренилися?
То чому, мов темна ніч,
Ти зробилася?
- Як мені, діти мої,
Не хилитися?
Як мені у дні лихі,
Не журитися?
Я ж не просто деревце,
Та гарненькеє –
України серце я,
Та рідненькеє.
Смутком жнуть,
Деруть його
Діти злючії,
Одягли на стовбурець
Дроти колючії.
Чи навесні одживу,
Ще цвітом злипнуся?
Чи зачахну, замовчу,
Навік розсиплюся?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363575
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.09.2012
Злітали ми
на хвилях океану
у неба
синьооку глибину.
Без зайвих фраз,
амбіцій,
без обману
неслись увись
в жадану далину.
І рвали зорі,
мов ромашки в полі.
Складали їх
у зоряний букет.
Палали очі,
наче сонце в морі.
Згоряло серце –
шрамом кожен злет.
Купалися
у серпанкових росах.
Втиралися
веселки рушником.
Й не зчулися,
як у віконце Осінь
постукала
шершавим костуром.
- Чого тобі,
розлучнице жовтава?
Іди! Зажди!
Не відбирай Тепло.
Без нього я,
немов без пір’я пава,
немов без сонця
журавля крило....
Та не питала
пані зморшкувата,
махнула вгору
посагом кривим.
І без Тепла
лишилась моя хата.
Лиш вугіль з серця
випускав свій дим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2012
(усім, усім, а, особливо, тим,
хто часто любить перед камерою виступати,
любов до краю (часом і фальшиву) напоказ виставляти)
Мало кричать «люблю свій край!»
І палко битися у груди.
Не зрадь, за срібло не віддай,
Його, немов Христа Іуда!
У дні свободи і гонінь,
В часи спокою і спокуси
Не забувай, син поколінь
Ти бувших, сущих і грядущих.
Не за мідяк у кулаку
Люби свій край. Ти ж тут вродився!
Тут перше сонце у вінку!
Тут перший слід в землі лишився!
Люби не ділом показним -
Серцем палким крізь честі призму.
Роби добро й не хвастай ним
Й встоїться світ, й твоя Вітчизна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363308
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2012
Не жалкуй,
Не сумуй,
Не стогни,
Не клени,
Як лице,
Наче сни,
Вицвітає,
Як роки,
Мов птахи
У пожовклі часи,
Помахавши
Крильми,
Відлітають.
Як здобуде,
Знайде,
Як належне,
Прийме
Життя твоє
Кінець,
Увірветься –
Небо, зорі,
Вода,
Сонце, місяць,
Трава,
Мова рідна,
Земля
Не минеться!
Світу бути
Завжди!
Зорям в небі
Цвісти!
Сонцю промінь
Нести
Жити мріям!
Будь
В небесній далі –
На планеті-
Землі
Слід твоєї душі
Не зотліє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2012
Як продірявлена твоя душа
І всяка нечисть виповзає з неї ,
Урви з небес шматочок полотна,
Улий із сонця пляшечку єлею.
Краплі цілющі в душу запусти,
Залатай діри полотном небесним.
Увись злети на крилах доброти,
Нехай душа, немов весна, воскресне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362674
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2012
Люби себе і всіх люби.
Бо як ти житимеш в любові,
Цвістимуть навесні сади,
Народяться джерела нові,
Блищатимуть вночі зірки,
Зігріє день ласкаве сонце.
Люби себе і всіх люби!
Хай навіть ніч... іде в віконце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362533
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
Дрібно дощик застрочив –
Так, як голка швеймашини.
Де припав, сліди лишив,
Ліг, мов нитка на тканину.
Не урвать ниток стіжки –
Щільно в ряд вони лягають.
Ну, а дощика сліди,
Сонце вилізе – зникають.
Соняшника голова
Піднімається до неба.
Лист блистить, пахтить трава
Мурашва повзе по стеблах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362422
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.09.2012
Гусне сіра мряка
У ранкову мить.
Вітер-забіяка
Під кущем ще спить.
А верба схилилась,
У задумі жде,
Коли кине промінь
Сонце золоте.
В сні зеленим листом
Крутить пан-каштан,
Хоч у золотистий
Вдягнений жупан.
Натрусила осінь
Жалю у луги,
Засмутила роси,
Пташок голоси.
Поглядом похмурим
Зміряла лісок.
Кулачок зажури
Кинула в садок.
Затулила небо
Сірим рукавом.
Прикувала сонце
Срібним ланцюгом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
Очі - в них лиш заглядати.
Губи - їх лиш цілувати.
І волосся так манить,
Наче сонце, блискотить,
Та вона, немов тополя,
Що одна посеред поля.
Та вона сумна, мов зірка,
Що на ранок кисне, гіркне.
Але мрія ще ж іскріє,
Бо їй сили не маліє
Йти вперед і не здаватись,
Без надії сподіватись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012
Вслухалась я у тишину,
В ніч відчиняла тихо двері,
І душу стомлену мою
Понесло, наче кульку з гелем,
Кудись угору, в небеса,
До віко-мудрого простору,
Де душу розгорнула я,
Мов книгу, що зі щастям, з горем,
Зі сміхом щирим і слізьми,
Всього в житті було доволі,
Де я безкрила і з крильми,
З вином хмільним і з сіллю в крові.
Лиш на сторінках при кінці
Чистенькі аркуші тріпочуть...
І небо промовля мені:
«Ці напиши собі, як хочеш.
Та, чуєш?! Віри не стопчи.
На крилах щастя і любові
З очима правди й доброти,
З теплом і мудрістю у слові,
З надією в душі злети!
Наказ це мій. Не підведи!!!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2012
(Тим, хто задумує лихе...)
Мамо і тату! Ви ще не знаєте, але
сьогодні ваші дві клітини в одну злилися.
І почалось моє Життя. Я така рада!!! Я – Вашае дитя!!!
Уже дізналися? Зраділи? Приймаєте мою особу? Ні?
Задумали позбутись? Зачекайте!
Я виросту, на вас буду подібна.
Не поспішайте, не робіть, прошу, дурниць!
Ось мені другий місяць йде. Вже органи усі у мене є .
І ріст мій - з десять сантиметрів. Т́ягнусь вгору!
Серце шалено стукотить. Послухайте! Воно так прагне жить!
А очі хочуть швидше побачить сонце, світ, тебе, матусю!
Сфотографуй мене! Мені уже чотири. Я дівчинка! Майбутня помічниця.
Але чому ти, мамо, плачеш? Тут веселитися годиться!
Не плач, бо плачу й я з тобою і миюся твоєю гіркотою.
Тішусь тоді, коли смієшся, долонею ноги торкнешся.
Ось мені й п’ять. Я смокчу пальчик. Бачиш, яка я молодчина?
Тобі все-рівно? В твої плани я народитись не входила?
А я так голос твій люблю, твій ніжний спів. Тільки не крик...
Я розвиваюся. Ти, мамо, все їси? Уже має волоссячко рости.
Ти була в лікаря... Та він якийсь недобрий. Холодний, наче лід.
Йому все-рівно, чи народжусь я чи ні. Та ти.. Ти ж моя мама!
Як ти можеш дати йому життя моє згубити? Мені не жити?!
Ой, щось пече. Будиночок в вогні. Ні, мамо, ні!
Не дай цього зробити. У мені кров твоя і батькова також...
Горить! Болить! Матусю! Захисти! Я хочу жить!
Я ж не побачу вже тебе ніколи і цей світ.
Я не почую голосу твого і пташок щебетання.
Не доторкнусь до рук, не знатиму вже, що таке кохання.
Усе... Лечу. Болю уже не відчуваю. Я легка! Я маленька хмарка!.
Ось Небо вже мене приймає. Тут таких діток тьма..., як я.
Тепер вже знаю, що таке аборт. Мені усе тут пояснили.
Але не можу зрозуміть ніяк... Чому, чому мене ти не хотіла???...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361925
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 04.09.2012
Крилата плаче.
Сльози-перли скапують тихо,
Наче сік з берези,
Яку недавно просвердлили.
Вже озеро пливе довкруж.
А вона плаче, плаче, плаче...
Чому? Толком й сама не знає.
Щось кровоточить всередині,
Болить і наганяє сум.
Мабуть, це щось – її прозріння
Після сп’яніння,
Чи просвітління
Після облудної пітьми.
Гірка отрута
Серце обпікає.
Встає,
Йде по воді, яку налила –
Не тоне.
Прозора вся і видно жили,
Які напнулись,
Як у лука тятива.
Сама.
Крила упали.
Голова
Накрита чорним капюшоном.
Прозріння ріже впалі крила.
Безсила,
Ледве ноги тягне,
Але іде.
Крок все твердіший.
Не впаде.
Сил їй достане,
Щоби дійти до свого «Я».
Вона дійде, візьме його.
Бо воно було завжди в ній і є.
Та ось і Небо вже їй руку подає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361786
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 03.09.2012
Досить в кота і мишки грати.
Пора з "Poetryclub" втікати.
Хіба вірші пишу? Куплети.
Хай залишаються поети
Цікаві і талановиті,
Молоді й старшії - маститі.
А я піду. Якось же жила?
І звідкись бралась в мене сила?
Дякую тим, що заглядали
До мене і коменти слали.
Хай Вам усім в житті щастить.
Муза над вушком шелестить.
Писати - просто щоб писати?
Щоб змушувать когось читати?
Хай я пішинка у пустелі,
Одним одна в своїй оселі,
Та Бог, надіюсь, при мені,
Й ще дасть знайти себе в собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2012
Скільки до рук я квітів взяла!
Кожне дитя дає, дає.
Сама, немов поляна стала,
Що різнобарв’ям виграє.
Скільки я усмішок зустріла,
Світлих промінчиків в очах.
Знов незборима якась сила
Мене понесла, наче птах,
У світ учнівської любові,
Їх віри, запалу в серцях.
Мабуть, це в мене вже у крові,
Вчительство - Богом даний шлях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2012
Галі, Петрики, Миколи
Вперше нині йдуть до школи.
Вперше форми одягають,
Книги, зошити складають.
Першій вчительці у школі
Перші квіти пречудові
Щиро-радо подарують.
Вперше їх серця вібрують
В тон дзвінка, що на урок
Просить їх робити крок.
Перший раз у перший клас
Підуть Ясь, Андрій, Тарас.
Перші хиби та старання,
Перший досвід у навчанні.
01.09.2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2012
Ох, яка ж я одинока
Без своєї половинки!
Повні сліз обидва ока,
Не складається картинка.
Нікому за стан вхопити,
Поцілунком привітати.
Ні з ким на ніч чай попити,
Вийти в люди в свято з хати.
- Боже, змилуйсь наді мною,
Пішли мені чоловіка!
Чи отак вже самотою
Доживати буду віка?!
- Я даю! Не помічаєш!
Все сидиш в своїй квартирі,
В компі вільний час зганяєш
Й пишеш вірші жалібливі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361220
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.08.2012
Давно уста не чують смаку страсті.
Давно вином і медом не спливають.
Адже ж вони не бутерброд ковбасний,
Щоб їх давать всім, хто потребу має!
Але колодка на устах тяжіє.
Вже ключ від неї в кулаку іржавий.
Та хто колодку цю відкрить зуміє,
Кулак розтисне збляклий і жилавий?
Уже мені аж сниться, що палають
Мої уста і м'якнуть, наче вишня.
Та тільки зранку очі відкриваю,
Торкнуся уст - на них колодка висне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361214
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.08.2012
Я люблю неба синь у сріблястім серпанку
І нагуслі сади, що в задумі стоять,
І краплини роси на листках дерев зранку,
Маки, що мов серця при межі майорять.
Я люблю теплий промінь, що тіло зігріє,
Вітерець, що біжить й собі сховку шука,
І стежину у лісі, що краєм травіє,
Спів цокатий птахів, що з верхів долина.
Я люблю гладь озер, в тихих хвилях й розлогих,
Біг неспинний живий з-лід землі джерельця.
Я люблю, як земля, стійко знісши пологи,
Родить хліб нам святий, щоб ми мали життя.
Я люблю, я люблю... Я люблю ліс і гори,
Своє місто, свій дім і свій зболений край.
Я зі всього «люблю» серцем висушу горе.
Живи моє «люблю» і, мов сонце, палай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012
Я сьогодні у мами була на могилі.
Розповіла про те, що у серці живе.
Такі ніжні матусині очі і щирі
Все дивились і слухали тихо мене
Із портрета, що вирізьблений на надгрібку,
А уста затужили, сплакнула душа.
Запалила свічу і поставила квітку -
На обличчі усмішка пробігла легка.
Як мене розуміла, як жила, матуся,
Її слово тверде і любов не мине.
Як спіткнуся коли, упаду – піднімуся,
Бо матусі молитва врятує мене.
Скільки поряд надгробків. Знайомі всі лиця,
Ще недавно ходили по рідній землі.
Чи робили вони так усе, як годиться?
Як їм там, в небесах, у стрімкій далині?
Наше також колись упокоїться тіло.
У землі свій притулок останній знайде.
Все залишимо те, що нам очі так гріло,
Лиш душа про життя звіт увись понесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012
Хоч інколи даруймо щастя
Тим, котрі поруч з нами є,
Хто відзимніє в нашій ласці,
Тим, хто у запій сльози п’є,
У кого горе чи тривога,
Хто по стерні іде до Бога,
Хто втратив правду святу, віру,
Тим, хто життя несе в офіру,
У кого в домі не ведеться,
Життя чи праця не вдається,
Хто губить щось вельми важливе,
Кому життя в житті не миле,
У кого сум, мов рів, глибокий,
Хто, наче місяць одинокий
В темнім беззорянім просторі,
Хто скиглить, мов над буйним морем
Чайка, що діточок шукає...
Повірте, кожен з них чекає
Тепла в пустий душі куточок.
З долоні їм пошліть шматочок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360713
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2012
Чому зникли зорі в небеснім просторі?
Чи нічка сховала, чи хмарка украла?
Чи впали в вогонь кудись поміж полін?
І сон мій пропав, полетів навздогін...
Недовго кружляв він, вернувся, сказав,
Що зорі не крав ніхто і не ховав.
Вони не згоріли, ніде не втекли.
Серця людей блиск їх собі узяли.
Упали з небес до них в мрії момент,
Їх щастям й любов'ю наповнили вщент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012
Я сердечко закрила своє,
Хоч просторі є двері у ньому.
Та не кожен в ті двері ввійде,
Бо межа є у світі усьому.
За дверима залишиться бруд
І бур'ян, що пшеницю він глушить,
Страх і жадність, пияцтво і блуд
Двері серця мого не порушить.
Лиш кохання у білім пальто
Шанс у нім оселитися має.
Ключ на в'язці чекає давно
Того, хто захистить, обласкає....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2012
Зі всіх людей світу – вона найславніша.
Зі всього жіноцтва – вона найчистіша.
Зі всіх матерів, що були – найщиріша.
Зі всіх святих душ на землі – найсвятіша.
Зачаття її – у утробі старій.
Дитинство – в молитві при церкві святій.
ЇЇ материнство – в дівоцтва красі.
А смерть – не у тлінні, у вічнім житті.
Природні закони спливають, як мило.
Що є для нас диво, для Бога – можливо.
Для Бога це план, що приніс нам спасіння.
Вшануймо сьогодні Марії Успіння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360373
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.08.2012
Влада, слава, блуд і гроші,
Опіум, амбіції -
Ось які вдягають душі
Часто амуніції.
Проростають, проникають
В те, що проминає.
А про вічне не згадають,
Мов його немає.
Влада, слава...кожен хоче.
Все зійде моментом.
Смерть рядном закриє очі,
Будь хоч президентом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360015
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2012
Я розчиняюся в родині,
У кожній ввіреній дитині,
В щоденних тяготах, турботі,
В цікавій і нудній роботі.
Я розчиняюся у слові,
В чужій, забитій тромбом крові.
Я розчиняюся у леті,
В думок суспільства вінегреті.
В ранковій несолодкій каві,
В вечірній червленій заграві.
Я розчиняюсь, розчиняюсь....
Та крайком серця сподіваюсь,
Що хтось розчиниться у мені
Хмільним вином в душі соленій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2012
Мій оптимізм на дні бокалу,
Надію випито дощенту.
Маршу оркестри не заграли,
У серці, мов після абсенту.
Самотність вдерлася у хату.
Жену, впирається щосили.
Зі мною їсть, лягає спати,
Знайшла собі куточок милий.
Минають дні, минають ночі.
Спиваю їх, неначе каву.
А серце так літати хоче!
Та крила десь на дні Байкалу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2012
Літо босими ногами ще ходило
І не знало, що вже осінь золотила
На городі кабачка листок і дині,
І квасолю на тичках у господині.
Де воно ступало, землі парували,
Трави шляпки оксамитові схиляли.
А берізки листя кремом намастили,
Щоб засмага їх завчасно не вхопила.
Літо йшло, а осінь тінь уже кидала.
В свої руки жовті фарби хвацько брала.
Вміло, наче перукар, мелірування
Оксамитовим верхам робила зрання.
І лила в повітря подих свій холодний.
А в обід вдягало літо одяг модний
Та й ішло, немов по подіумі, містом.
Настрій стрічним ріс, немов на дріжджах тісто.
Літо – вдень. Вночі на п’яти наступає
Пані осінь, що руде волосся має.
Як ним тільки поведе – туги насіє.
Літо зранку сміху кине – сум розвіє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2012
Не кради від неї світла,
Хай побачить цвіт калини.
Не кради від неї вуха,
Хай почує спів пташиний.
Не кради від неї радість,
Хай засяє, наче зірка.
Не кради від неї смуток.
Хай поплаче, коли гірко.
Не кради від неї роки.
Хай на кожную сходинку
Наступає, коли кроки
Робить вгору і крокинки.
Не кради від неї ласку,
Бо вона її рятує.
Не кради від неї казку,
Хай вона її чарує.
Не кради від неї мудрість,
Без якої не навчиться.
Не кради від неї силу,
Бо вона їй пригодиться.
Не кради від неї віру,
Бо без віри світ пустіє.
Не кради від неї міру,
Згорбиться або змаліє.
Не кради від неї мову,
Щоби рід не споганився.
Не кради від неї краю,
Бо це місце, де вродився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2012
Мов в вирій птахи, привітання линуть
До Батьківщини нині благовійно.
Хочу і я внести лепту вдовину:
З днем Незалежності тебе, моя Вкраїно!
Мов курка ти, що щойно общипали,
З якої юшку прагнули б зварити...
Чи так ще кілька літ назад гадали
Твоє ми день народження зустріти?
Рани на тілі, у душі – тумани,
На устах – вишнях – знаки заборони.
За що ходили в бій твої гетьмани,
За що сини кістьми вкривали лоно?
На горло тобі чоботом ставали
Чужинці, котрі тіло роздирали.
Та так щоб в незалежній поступали
Із твоїм словом – цього не чекали.
З чим далі ти зустрінешся в дорозі?
Може розірвуть знову на частини?
Не дам, не пущу, ляжу на порозі,
Грудьми тебе укрию, Україно!
І вас прошу, усіх, хто не байдужий!
Устаньте, підніміться із канапи.
Кожен один - ніхто, та вкупці – дужий.
Не даймо рідній Матінці сконати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359496
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2012
Відбувся Спас яблуком стиглим й медом.
А літо ще стоїть в своїм зеніті.
Чисту блакить дарує щедро небо,
Кидає промінь крізь озону сіті.
Ліси заросли, вже б їм поголитись,
Та не спішать у руки бритву брати.
Вони ще хочуть літечком упитись,
В м’яких зелених шатах постояти.
Стрімко птахи беруть небес висоти,
Землю крильми від осені ховають.
Із гнізд пожовклі витягають ноти,
Врочисто оду літечку співають.
Сонце проміння кидає нам жмуток,
Ще хоче теплим подихом зігріти.
А в погляді лелечому вже смуток,
Бо чують крила, скоро час летіти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359396
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2012
Я вільний вітер, вільний вітер!
Гай, поле, річка – моє ложе.
Та мрію вже ту гору стріти,
Котра мій вир спинити зможе,
Котра широкою спиною
Від звітрення мене затулить.
Гранітно-дужою рукою
У просторі мене занулить.
Скидатиме із полонини
Квітучо-дикі ікебани.
Співатиме пісні щоднини
Мені під музику органа.
Я вільний вітер, вільний вітер!
Лечу, хоч повно скрізь заторів.
Та вже б лягти під ніжні віти
І відпочить від всіх просторів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
Я люблю Україну,
Над водою вербу,
У віночку калину,
Журавлину журбу.
Я люблю Україну,
Поле, річку і гай
І гірську полонину
У весняний розмай.
Я люблю Україну,
Щебет птиць у саду,
Золоту, солов’їну
Рідну мову свою.
Я люблю Україну.
Хто не любить її –
Той не корінь – пір’їна
На Тараса землі.
10.03. 2012 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2012
Хто розділить радість і тривогу,
Хто в біді підтримає і скруті,
Першим поспішить на допомогу,
Відігріє у морози люті,
Вимиє із твого серця тугу,
Дасть пораду, час свій у офіру,
Не рознесе на усю округу
Те, що ти йому лише довірив?
Заздрості очам його не знати,
Коли вийдеш на вершину щастя.
Порадіє, як за доню мати,
Як життя твоє нарешті вдасться.
Не прийде у дім з нечистим серцем,
Не обмовить, як впадеш в калюжу.
Ніж по рані - але скаже чесно,
Мазать медом тріщину не буде.
Прийме будь-коли тебе охоче,
Кави дасть і простирадло нове.
Кине промінь сонячний у очі.
Хто це зробить? Справжній друг, панове!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2012
Бачу на дикому коні я скакуна -
Міцного, завойовника - мужчину,
Що сміло в бій іде і битву виграє,
Що на льоту із неба зорі дістає,
В коралі їх вплітає, наче намистини.
Й цей зіркоряд ясний дарує він мені,
Злізши з коня й схилившись на коліно.
І у моїх очах світанок настає,
В серці застигла кров гарячою стає.
З собою в путь скакун бере... мене – єдину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012
(почала писати 3 дні тому, як ще був дощ, а сьогодні закінчила)
Три дні дощило без зупину.
Ліс мало не потоп в воді.
Промерз, промок, гнійна ангіна
На стовбурах дерев в корі.
Поморщились, попліснявіли,
Потріскали подекуди.
Дятли вп’ялись, мов знавісніли –
Бацили тягнуть із кори.
У жовтий лист земля убралась,
Смутком встелилася канва.
А пташки взяли й заспівали.
Знеслась їх пісня голосна
Увись до хмар, сонце збудила –
Відкрило очі, піднялось.
І в лісі наче просвітліло.
А, може, так мені здалось?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2012
Ще хочеться парфумів літа,
Тепла, цвірінькання пташок.
Та осінь, у пальтечко вдіта,
Вже вносить сум у рій думок!
Ще хочеться ясного неба,
Що в серці будить ніжний щем.
Та в гості вже спішить до тебе
Злотава пані під дощем.
Ще хочеться скупатись в сонці,
Пірнуть в його гарячий чан.
Та осінь вже морга в віконце.
Їй посох в руки дав рік-пан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012
Я збудую дім
З сонцем угорі,
З тихим вітерцем,
Що не дасть згоріти.
З місяцем ясним,
Що зійде вночі,
З зорями, котрі
Сон будуть п’янити.
Я збудую дім
З святом на столі,
З медом на губах,
Що не висихає.
Мов в Едемі, в нім
Буде добре всім –
Тим, хто, наче птах,
Легкі крила має.
Я збудую дім,
Та не на піску –
На чомусь міцнім,
Що не розлетиться.
Небо замість стін,
У замку двернім
Серце. Лиш любов
Зайде й оселиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2012
Що є чистіше і ніжніше,
Як те дитяточко мале -
Таке допитливе, цікаве,
Щире, ясне і нелукаве,
Мамине сонце золоте?
Що є вартніше і миліше,
Як той теплесенький клубок -
Такий м'який, такий тендітний,
Такий смачнючо-апетитний
Рідненький мамин колобок?
Що глибше за дитячі очі,
У яких тане цілий світ,
Солодше, ніж пухкенькі щічки,
Ніж губки - дві строкаті стрічки?
Яке тепло так топить лід?
Нема милішого на світі,
Як те дитяточко мале,
Якому так любові треба,
Душа якого - дар із неба,
В якому цілий Всесвіт є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2012
Себе
Пізнати,
Зрозуміти,
Достукатись до свого Я,
Перемогти,
Перелетіти,
Перетворити на дитя,
Звершити,
Та не завершити,
Підняти
І не опустить.
Нести,
Тримати,
Не впустити,
Не малі дзуськи не розбить,
Пройти
І реалізувати,
Відчути,
Зважити,
Знайти,
Саму з собою поєднати,
В світогармонію вплести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2012
Ви, що в політику так пнетесь!
Що вами двигає, веде?
Плазом повзете, спину гнете,
Лише б в гніздо попасти те,
Де смачні яйці золотенькі
Нестиме вам ваш обранець.
Ви ж відцураєтесь від неньки,
Лиш втиснуть в голову вінець.
Птахів вам не збагнуть польоту.
Корисні вам лиш їх плоди.
Політ - щоби здобути квоту,
Потім по крильцях можна йти.
Знайте, скільки б горох не вився,
Йому колись прийде кінець.
Зірвуть ті, кими він садився.
Де тоді буде ваш вінець?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357855
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.08.2012
Я з добрим настроєм устала.
Ніхто мене не розбудив.
Скільки хотіла, стільки спала.
Мозок спочив і купу сил
З’явилось. Ліжко застелила.
Каву з канапками взяла.
«Poetry-club» собі відкрила.
На вірші коменти дала.
А за вікном сіріло небо.
І дощ дрібненький стукотів.
Та що мені для щастя треба?
Минула ніч, день розсвітлів – .
І то вже добре. У квартирі
Сама собі належу я.
Мов у танку, у волі вирі
Кружляю. От таке життя...
Сиджу. П’ю каву тихо, гоже.
Балконні двері відхилила.
Та раптом, що за кара Божа?
За дверми стук якийсь. Зла сила?
І шурхотить ще. Що це? Що?
А це в прочинене вікно
До мене пташка залетіла.
Ну, слава Богу, не зла сила.
Пригледілась, ластівка, леле!
Як занесло її до мене?
Пробила в GOOGLE-і – є повір’я,
Як залітає на подвір’я
Чи в хату птах цей – на добро,
Щоб в когось весілля було.
Надія в мене появилась.
Лишила сайт, швиденько вділась,
В місто пішла, вся при красі,
Шукати принца на коні.
Йшла. В очі сильним заглядала –
Той злий, в того багато сала.
А той такий ніби нівроку,
Та в нього жінка от під боком.
Того не стріла, що шукала.
Ластівка дарма прилітала.
Плюнула я на ту прикмету,
Пішла по воду до бювету.
******
Стою. Ось черга добігає.
Чую, хтось за рукав хапає.
- Може пропустите мене?
Нагальні справи в мене є.
Справи! Нахаба! Ще й штовхає.
- А в мене, значить, їх немає?
Такі улізуть хоч би де.
Та пропускаю. Хай бере.
Набрав водиці повний жбан
І віддалився миттю пан.
Я також в дзбанок свій набрала,
Як звично, в дім пошкандибала.
Йду, чую хтось трубить з машини –
Джип, мабуть, бо великі шини.
Поглянула – та це той пан.
Що воду брав без черги в жбан.
- Сідайте, пані, підвезу.
Хоч справді дуже я спішу.
Та Ви мене чимось узяли.
Ви вільні чи обручку зняли?
- Я вільна. Та чи вільні Ви,
Що беретесь жінок везти?
- Вільний я. Та часу не маю.
На одну зустріч поспішаю.
Підвіз мене. Телефон взяв.
Але до вечора мовчав.
А я все думала про нього.
Давно хотіла я такого.
Світлий. Очі глибокі, щирі.
Гладенька шкіра. Ямки милі.
Вищий за мене. Худорлявий.
Таким Його і уявляла.
Я в нього гостя випадкова.
Щодня у нього, певно, нова.
Такий самотнім не буває.
Довкола не одна кружляє,
Мабуть. Та ввечері в дев’ятій
Затріскотів дзвінок завзято.
Це він. В тривозі номер збила.
І аж зі злості затремтіла.
Це ж більш не зателефонує.
Самій дзвонити не пасує.
Та він удруге задзвонив.
- Ал-ло! – мій голос десь поплив.
- Любцю, під домом вас чекаю.
Вам пів години вистачає,
Щоби зібратись?
- Зачекайте.
Куди зібратись?
- Поспішайте.
Столик замовлений уже.
У ресторані страва жде.
Крутивсь, мов білка на горісі.
Голодний, наче вовк у лісі.
- Добре, швиденько постараюсь!
А в мозку: «І куди збираюсь?
Знаю його якусь хвилину
І вже готова у машину
Сідати й мчати в ресторан.
Таки нахаба він – цей пан".
Вдягаюся, а серце тисне.
А може хмара знов нависне?
Знову буде розчарування?
А, може, все-таки кохання?
Ступила в двір, б’ється сердечко.
Виходить пан з машини ґречно.
Мені дверцята відкриває,
В салон сідати помагає.
Оце моє. Це те, що треба.
Невже мене почуло небо?
******
Ми довго з паном розмовляли.
Євгеном того пана звали.
Своя у нього є квартира.
Є дача. Два дорослих сина.
Робота, що дохід приносить.
Він вийти заміж мене просить.
Я вже не думаю про волю
(її наїлася уволю),
Що треба прати і варити –
Усе це хочу я робити
Для нього, бо його кохаю.
Мабуть, так в світі не буває.
Жили окремо – він і я.
Тепер удвох, і в нас – сім’я.
В нове життя я поринаю.
Подяку Богові складаю.
Ну, ось, нарешті, щастя є!
Бажаю Вам знайти своє!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
Данило Галицький – це той, хто місто Львів
Підняв, це варто знати, пам’ятати.
Багато різних міст і сіл іще він звів,
Церков, щоби в них Бога величати.
Корону із рук Папи він узяв,
Щоб силу, мудрість й честь свої зміцнити .
Успішно з ворогами воював.
Батьківську землю прагнув захистити.
Старався цілість краю зберегти,
Немов свою цнотливість Артеміда.
З татарами, монголами на ти
Вів мову, як і з лівим теж сусідом.
Держави незалежність відстояв.
Дім вичищав свій від усього злого.
До розбрату слова – під корінь тяв,
Цього б і нам навчитися від нього.
Данило Галицький - князь понад всіх князів.
Нам слід його наслідувати,і вивчати,
Щоб не згубить дароване з віків –
Зміцнить його та ще й розбудувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
Те, що було, нам не змінити.
Кров із землі вже не зібрати.
Мертвих в гробах – не воскресити,
Минуле – не переписати.
Так, в серці слізьми буде литись,
В хрестах тугою розпинатись.
Пам’яттю слави колоситись,
Болем у кулаки стискатись.
Та лиш минулим не прожити.
В нинішнє треба заглядати.
Впились ненавистю досита.
Пора щось світле будувати.
Наразі поміж нами тиша.
Де мудрість є – не треба вила.
Давайте тягарі залишим,
В майбутнє знесемось на крилах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357309
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2012
Ой, який ти соковитий!
Сонця променем налитий.
Є краса в тебе і сила.
Так і просиш, щоб вхопила.
Так і просиш, щоб зірвала,
Запах стиглий твій пізнала,
Щоб устами пригубила,
Щоб до краплі тебе спила.
Ти береш мене в полон,
Мов кіфару Аполон.
Органи чуття - за край,
Несуться, наче плай.
В животі щось закипає,
Тіло в танці вигинає.
Ну, ходи скоріш, дрімото!
Піднесу тебе до рота,
Персику мій, сонцем литий!
Ой, який ти соковитий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357276
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2012
Крізь ніч мозок мій, мов шахтар, дрелював.
Рядок за рядком "на гора" видавав.
В нірвані все тіло, лише не мізки -
Вив'язують слово, мов небо хмарки.
Світанок ступив, витвір весь розпустив.
Дощами дрібними розбавив, розмив.
Лиш вузликом спазмів у мізках зосталось,
Що щось там плелося, що щось там складалось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357035
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2012
А я живу совсем одна.
Что мне субботние дела?
Когда хочу, я убираю,
Готовлю, мою и стираю.
Хочу - лежу, хочу - пою,
Нет сил готовить — кофе пью.
Гуляю в парке и в лесу.
В общем, живу, живу, живу.
Но все же иногда скучаю.
Ах, выпить бы из кем-то чаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2012
Візьми мене, таку вологу,
Скупану в росах і у веснах,
І виведи на ту дорогу,
Де для життя я знов воскресну.
Я щедро гени всі відкрила.
І вени, що тяжіють соком.
Ретельно нерви обложила,
Відкриті нерви, піноблоком.
Візьми мене, як пташка небо,
Як тіло в душі піна з мила.
Повісь на серденьку у себе.
Вже не втечу, хоч маю крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2012
Моє життя – немов рілля, де сію я і хтось збирає.
Моє життя – немов дитя, росте і мудрість набирає.
Моє життя – мов каяття за те, що не зуміла дати.
Моє життя – тонка струна, яка ще здатна зазвучати.
Моє життя – це пів життя, душі і серця половина.
Моє життя – це навчання і прагнення тримати крила.
Моє життя – моє життя: сліди, плоди, думки і слово.
Моє життя – твоє життя. Візьми його. Я вже готова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356424
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
Дякую Богу за життя,
За дочок, що родила я,
За день, що будить мене з ночі,
За серце, що любити хоче...
За те, що думаю, ходжу,
Віру, надію бережу,
За теплий погляд з неба мами,
За світ, що грає кольорами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Моє серце зґв****вали, скупали у сечі.
То дарма, що упиралось, запхали до печі.
Трон утримать – святе діло, то мета космічна!
Серце – як банальний відкуп, щоб сиділось вічно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012
Я не люблю, коли голубе небо – сіре,
І коли зелені дерева – жовтаві.
Я не люблю, коли білі гриби червиві
І коли пісня звучить не у тій октаві.
Я не люблю, коли жива душа мертвА,
А липневі дощі довгі і холодні.
Я не люблю, коли тепліє джерельна вода
І коли вбирають вбрання немодне.
Я люблю, коли вічнозелена ялиця – вічна,
І коли парне молоко у кухлі парує,
Коли перЕсічна людина – непересІчна,
І коли за "просто так" хтось добро дарує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2012
Своє минуле я і вистраждала, й вистояла.
Зважила й висміяла
і падіння, й злет.
Стала вином, що у дубовій бочці вистояне.
Ніби готова вже
і хочу йти вперед!
Але чому
в політ так страшно
нестись, хоч крила
В мене є?
Але чому
Душі так важко,
Хоч тягарем
Ніхто не б’є?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2012
Час іде, час спішить.
Треба жить, треба жить!
День любити, що йде,
Й все, що Бог нам дає!
А дає день при дні.
Тільки ми, наче пні -
Без очей і без вух
І під коренем дух.
А якби ж то увись
Деревцем піднестись,
Можна сонце гойдать,
Можна зірку дістать.
Душу свою відкрий,
Серце смутком не мий.
Час іде, час спішить.
Треба жить, треба жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2012
Хотіла простору я з метр один на два
(Не про труну йде мова, а про ліжко),
Де б бути я без свого пів одна могла,
Щоб спала смачно, наче біля печі кішка.
Зараз у мене простір й не один.
Воля під ноги мені буйні трави стелить.
Та знов два метри хочу на один.
І так, щоб не сама вже на постелі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012
Народжується щось - це так чудово.
Це як веселки барви кольорові.
Сім'я, мов з лялечки метелик - нова
Форма життя, що родиться з любові.
Й шлюб - лиш початок. Полотно і нитка.
Які узори вийдуть - невідомо.
Може за квіткою з'являтись квітка,
А, можуть, і хмарки влягтись на ньому.
Робота спільна. Й сил треба багато
Докласти, щоб рушник був, наче пісня.
Але як хтось візьметься хитрувати,
На нім зоставить лиш осіннє листя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2012
Ох, щастя, щастя! Де ти заблукало?
Подалось на Мальдиви чи в Париж?
Тебе в своєму місті я чекала,
Немов чека погоди чорний стриж.
Ох, щастя, щастя! Ти мені кидало,
Було, підківку з - під копит коня.
Та не таку, якої серце ждало -
Гартовану, з рук майстра-коваля.
Ох, щастя, щастя ти моє ледаче!
Я не стомлюся, ні, тебе чекать.
І хоч душа давно уже не плаче,
Та у надії витрішки болять!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355349
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2012
Ти запросив мене вчора вперше на сніданок.
Поклав канапку з червоною ікрою, запарив в турці каву.
Три види змішав докупи - оригінальна вийшла, ігриста,
Не така, як позавчора, без смаку, а насичена й піниста.
Ще подав яйце, кашу, фрукта підніс до рота -
Словом, нагодував мене до сита, мов бегемота.
А тоді таку розчервонілу всю і спітнілу
Відправив у душ свій новий, щоб помила тіло.
Напевно, гадав ти, любий, що цього усього досить,
Для того, щоб дозволила тобі пестити свої коси.
Я ж вийшла не м'яка, а напружена, мов футбольний м'ячик.
Тіло зачинила своє на всі замки, а душу тим паче.
Ми довго сиділи на канапі і ні про що говорили,
Але наша тривала розмова ситуації не змінила.
Вогонь не спалахнув, так, трішки блиснув і загасився.
Напевно, в мені щось не так? Або ти у чомусь провинився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012
Хтось стрічки шліфує, неначе алмази.
Міліметр кожен відточує.
Думки загортає в яскравії стрази,
Нейрони свої заморочує.
А хтось в підсвідомість, мов Фрейд, заглядає.
Йому рудиментом є рима.
Він з образу в образ вужем запливає,
В нім тяга така – незборима.
Й такі є, що пишуть лише почуттями.
Вся зброя їх – пінисте мило.
І це не суть важно, який ти є саме,
Аби лиш писалося щиро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2012
Над крайчиком лісу обірвано хмари.
Без усмішки квіти, дерева і трави.
Пляшки і папери, а не печериці
Людським псоріазом лежать на землиці.
Ні жабки довкруж, ні дрібної мурахи,
Ні скрипу гілок, ні цвірінькання птахи –
Завмерло усе, мов пішло в вічний сон,
Неначе вогнем дихнув армагедон.
Людей ліс прийняв із обіймами, радо!
Над ним познущались, бо мають же владу.
Те серце, що спокій зсилало, зранили,
Легені, що киснем текли, забруднили.
Та знайте, що плата знайде свого ката.
Прийде. І не смійте тоді нарікати.
Спотворили ліс? Душу свою безсмертну.
А з нею і матір - зелену планету!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355005
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.08.2012
Я хочу дослідити твою середину
власного мозку нейронами,
волокнами нервовими,
аксонами і дельта-хвилями,
всіма своїми сірими речовинами.
Хочу вп'ястися в твоє тіло
міцними котячими пазурами,
могучими хвилями лазера,
жалючим хвостом скорпіонячим,
полуденним променем сонячним.
Хочу випити тебе до дна
весняним медом бджолиним,
воркаючим дзьобом голубиним,
настояним вином, джерельною водою,
ранішньою кавою гіркою.
А коли ти упадеш на землю
весь безсилий, розбитий,
мов росою, потом умитий,
холодний, крихкий, мов град,
сухий, як вичавлений виноград,
Я припаду до твого тіла устами,
наповнюватиму тебе
нестоптаними стежками,
незайманими лугами,
не спитими осінніми дощами,
солодко-нугими снами
Поки ти знову не піднімешся
на вершини Життя і Кохання.
Ось такі мої бажання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
Кілька разів перемовлялась
В місті з одним я чоловіком.
Все запросить збиравсь на каву
І врешті решт таки закликав.
Не хтілось кавою впиватись.
За день напилась, аж змлоїло.
А ось по місту прогулятись
З мужчиною – то миле діло.
І ми гуляли, розмовляли.
Слова злітали, наче листя.
Життя в мозаїку складали.
І жарти сипали іскристі.
Мужчина розпаливсь нівроку.
Хтів показать, де в нього спальня.
А я, немов гора висока
Й міцна, трималась, бо моральна.
Душа ж мало не впала в кому -
Вищий ґатунок він, по ГОСТ-у .
Він випалив, як йшов додому:
«Мені підходите по росту!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2012
Який сьогодні гарний день!
По місті з доцею гуляли.
Вбирали спокій до легень,
По філіжанці кави взяли.
Який сьогодні гарний день!
Стріла того, кого чекала.
Він не пройшов, мов телепень,
В серці надія застрибала.
Який сьогодні гарний день!
Із печивом зайшла сусідка.
Попливли миті одкровень.
Замуркотіла навіть кітка.
Який сьогодні гарний день!
Душа розкинулась, як поле.
І серце, мов швидкий олень,
Пуститись риссю в біг готове!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2012
Найдобріше добро, найтепліше тепло,
Найсвітліше з світил усіх світло.
Найміцніше єднання із тих, що було,
Найяскравіших митей палітра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354411
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2012
До мене ти прийшов крізь сон,
Крізь ніч, крізь непроглядну тьму.
Посмів забратись на балкон,
Одежу замочив мою.
Ти щось співав? Скоріш гудів
Чи, пак, шипів, мов той гусак.
Розбурхать сон ти мій зумів!
А серце розтривожив як!
Я щось сказала? Ти почув?
Паскуда ти? Ні? Диво з див?
Вам знать цікаво, хто це був????
Це дощ у гості приходив...
(Проти перістого нічого я не маю.
Та не нього я щовечора чекаю...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012
Пишу просто,
Мені не треба порпатись в думках, як курці в землі.
За мене говорить простір.
Черкаю по папері,
Як моя надоїдлива кішка Макса гострими кігтями
Об вхідні двері.
Папір терпить.
А що йому, скажіть, ще залишається робити?
Хіба померти.
І він помирає,
Коли цокаючи по клавіатурі, мов кінь копитами по бруківці,
Написане набираю.
Ну, а я живу,
Допоки простір ще говорить моїми устами, навіть тоді,
Як сплю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2012
- Ой місяце, місяченьку!
Чом такий неясний?
Чи то хмари затінили?
Чи то серце згасло?
- Хмари мене не тінили,
Лиш зрадили зорі.
Одного мене лишили
В небеснім просторі.
Чорно. Як в морі дощина
В бурю, потопаю.
А у чім моя провина,
Навіть і не знаю...
- Ой місяце, місяченьку!
Не сумуй, не треба!
Світи собі помаленьку,
Поки є потреба!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353911
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.07.2012
Літав лелека понад містом.
На мить із часу випала.
З грудей щось неслося, мов тісто
Із діжі – радість сипала.
Лелек чимало повидала.
Налюбувалась від душі.
Але оцього – не чекала
Зустріть на вулиць віражі.
Чого кружляв чорняво-сивий
В частині, де нема лугів?
Тут не знайти йому поживи,
Гнізда не звити з прутиків.
Чого, я так й не зрозуміла.
Над головою три круги
Окреслив. Й крила, мов вітрила
Сховались, мов в лісах вітри.
А я стояла і гляділа
На цятку, що в глибінь пішла.
Мені здавалось, це не крила
Неслись, а доленька моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012
Чого ж така ти, мово вкраїнська, безталанна?
Чого тебе вбивають вже більш, як триста літ?
У мені не помреш ти, клянусь, о рідна панно!
Тобі я подарую ще не один політ!
Знекровлювали тіло поволі - пальці тяли,
За ними руки, ноги твої - траплялась мить.
Хто тяв? Та ті, хто Матір в полон ворожий брали.
Та голова на шиї і серце ще горить.
Нескорені вершини, гаптовані долини,
Незаймані стежини тобі я піднесу.
Цвістимеш ти, не згинеш, о мово материна!
Допоки сонце сходить і п'є трава росу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2012
Я учора по лісі ходила -
Там божественная благодать.
Трелі пташка мені виводила,
Як колись все -
Дерева стоять
У задумі, колишуться трави,
Знов ожина цвіте, ті ж стежки...
І згадалась мені раптом мама
(В лісі цім їй збирала грибки).
Відійшла, як осінній листочок,
Понеслась у далекі краї.
Так і я — залишу колись дочок
Піду, ліс жити буде віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353632
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2012
Нікого поруч - тільки дощик, ліс і я.
Як близькі друзі, мовчимо собі в розмові.
Прокоментує хтось: "Ну, повна маячня!
Це ж на якій вони утрьох говорять мові?"
Ми ж розуміємось, хоч просто мовчимо.
Думки ростуть, немов гриби в траві, у взорі.
Лижуть краплинки затуманене чоло.
Застигла мудрість у небесному просторі.
Про що ж розмова? Та про вічність, про буття,
Поки крапок нема, лиш знак питання й коми.
Так добре втрьох нам. Причаїлась суєта,
Завмер на хвилю навіть мій мобільний номер.
По вінця чашу лісу дощик наповнив,
Та й був такий, пішов до інших на розмову.
А наш трикутник просто кутиком зробив -
Не гострим кутиком - прямим і веселковим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353625
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.07.2012
ПАМ'ЯТІ ЗАГИБЛИХ НА СКНИЛІВСЬКОМУ ЛЕТОВИЩІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ (коротко)
Ран - у чверть тисячі, сімдесят сім - в труну
Пішло, коли без кари кара впала.
І душу тисне докором: "Чому
Кривавим розважальне шоу стало?!!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353312
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.07.2012
Мені сказали, що я неформат.
Життя моє - ілюзій зорепад.
Та під чужий закон не хочу жити,
І істину з чужої чаші пити,
Під чужу дудку вправно танцювати,
Чуже повітря в груди набирати.
У мене свій політ і своє небо,
Долини, гори. І мені не треба
Чужого світу. Мій задовольняє.
Нехай ніхто крил моїх не ламає.
Як тілу кров, мені їх треба мати,
Щоб де захочу, я могла б злітати -
До зір, до сонця, світу посміхнутись.
В чужому просто можу задихнутись.
Ми, мов річки - у кожної свій плин.
Лиш Бог - один і Всесвіт в нас один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2012