| Сторінки (37/3628): | « | 31 32 33 34 35 36 37 | » |
Хмарини розчісують вії
В день Віри, Любові, Надії.
І сонце до них по дотичній,
Бо свято сьогодні величне!
Три діви, святі три сестриці
Із вірою в серці, мов криця,
Тіла, що ледь-ледь розцвітали,
На смерть без вагання віддали.
Померли, Христа не зреклися.
З них кожній казала «Молися!»
Їх матінка люба Софія.
А ворог вже смертоньку сіяв.
Померли дівчатка і мати
В сон вічний поринула спати.
Пишалась дітьми, та несила
Глядіть їй було на могили.
Крізь муки пройшли всі чотири.
Але не злякались сокири.
Їх душі, неначе лелії,
На небі Всевишній леліє.
Їх смерть – це для засторога.
Ростімо ж в любові до Бога,
До ближнього, рідного краю
Дітей – це дорога до раю.
Нема заборони – молися!
Не кланяйся злу, не корися.
Із Богом, з добром йди у світ
Крізь товщі болота і лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451901
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 30.09.2013
Я зустріла
На березі моря тебе.
Грали хвилі,
І чайки довкола скакали.
Вечоріло.
І небо ясне голубе
У чорнилі
Терновім чаклунки скупали.
Твої очі
Зірками світили мені.
Твої губи
Іскристим вогнем тріпотіли.
Проти ночі,
Мов факел палав у пітьмі,
І до згуби
Моє розгорілося тіло.
Твоє слово
Бальзамом у душу лягло.
Потепліло
У ній, наче сонце вхопила.
Кольорове
Вплелось в чорно-біле кіно.
Небо стліле
Яскраві зірки засвітило.
Я зустріла
На березі моря тебе.
Грали хвилі,
І чайки довкола ходили.
Стали тілом
Одним. Нас на крилах несе.
Ми чорнило
Тернове у небі відмили.
(нічого особистого, просто пісня)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451633
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.09.2013
Моя стара гумореска
ШВЕДСЬКИЙ СТІЛ
Любить Галочка поїсти
Страву з картоплини,
Курочку під майонезом,
Зрази із свинини.
До плити ж в неї – оскома.
Серіали манять.
Подруги по телефону
Пресом "нове" давлять.
Щастя є! Не за готівку,
Але із соцстраху
Дали Галочці путівку
На море. Мов птаха
Полетіла, плаття взяла,
Купальник новенький.
Ледве в корпус доплигала.
Та така раденька!
Першим ділом - до їдальні.
Шведський стіл – розлогий!
Так наїлась, що до спальні
Ледь занесли ноги.
Що втягла, те пропустила
Махом в туалеті.
Тож халви ще прикупила.
Знов душа на злеті!
У обід всього набрала:
Печінка і риба,
Курка печена і сало,
Борщ, три кусні хліба.
Шлунок звик до харчування.
Ноги без пробіжки.
До обіду лікування.
По обіді в ліжко.
Тиждень вітром море билось.
Спортивний носила.
Потім небо прояснилось.
Сонце засвітило.
Плаття витягла з валізи –
Не влізає в жодне.
Та й купальник тіло ріже –
Той новий і модний.
Винні кури і котлети.
Смажена печінка.
Може сісти на дієту?
Бо ж згорить путівка!
До їдальні йшла рішуче –
Менше буде їсти.
Сонце зранечку пекуче,
В море зве залізти.
Ось і стіл той шведський. Люди.
Запах. Різнострав’я.
- Ні, з горою брать не буду!
Рішене питання!
Взяла в квіточку тарілку -
Гарна страва кожна!...
Ех, нехай горить путівка!
Все візьму, раз можна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451545
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.09.2013
Я Вас в уяві малювала.
Вам дарувала серця звуки.
І хай іще не пострічала,
Не вирвала із пут розлуки,
Зумію, знаю, скільки треба
Чекать, мені не привикати.
Колись почує мене небо
І дасть усе, що має дати.
Я довіряю своїй долі.
Відколи з нею ми єдині,
Без солі очі, сонце й зорі
В них тонуть і небесні сині.
Я Вас в уяві малювала -
Світились очі добротою.
І хай іще не пострічала,
Я знаю, Ви в думках зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2013
Так добре вдома в ріднім місті,
Де лист лиш де-де золотий,
Калини кущик у намисті,
І на землі кил́им м’який.
Де поряд близькі серцю люди,
Сусіди, друзі і рідня,
Де спів пташиний плавить груди,
Цвіркун свистить на схилі дня.
Де журавлі між хмар у небі,
Зібравшись в ключ, летять у даль,
Де рідний дім. Що більше треба?
Усе, щоби не знать печаль.
Та щось таки не вистачає.
В часи, що близять день до сну
Гірчить полином чашка чаю.
Підсолодить нема кому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013
ПРОЩАЙ, ОДЕСА!
Я завтра додому з Одеси
У рідний свій край повертаюсь.
Прощай Арнаутська, Пересип.
Давно мене діти чекають.
Прощай Дерибасівська мила,
Бєлінського, Пушкінська, Грецька
Й Канатна, що чемно возила
До центру, й стара Генуезька,
Де нові готелі-будови,
Й окраїно вельми скромненька,
І ти, Ланжероне чудовий.
Мене ждуть онуки маленькі.
Приморський прощай і Французький,
І ти, Лідерс́овський бульваре.
Додому, мов дикая гуска,
Вертаю з далекого краю.
Одеса дощила, вітрила,
А й сонце часами давала.
На місяць мене прихистила
І навіть у море пускала.
Пізнала її я культуру,
Пізнала її я проблеми,
Байдужість високого муру
І гумор – візитку-емблему.
Веселі тут люди, привітні.
Їх сміх, як і море – то ліки.
З Одеси привезене світло
Носитиму в серці повіки.
22.08.13
По Лідерсовському бульварі ходила по кілька разів в день.
У ДЕНЬ ВІДЇ”ЗДУ
Морю «прощай вже» нині сказала,
Погодувала кішок на плитах,
Що за ворітьми в сквері чекали,
Як із їдальні сунула сита.
В море пірнула – хвилями гралось.
Температура плюс вісімнадцять.
Сум віддала, у любові призналась.
Вились медузи в пачечках-платтях.
Сил почерпнула з надр, оптимізму.
Тіло злегенька почервоніло.
Чаєчки в воду також залізли,
Ловлячи рибу в морі уміло.
Із персоналом всім попрощалась.
Дяку кімнаті щиру лишила.
Добре в Одесі відпочивалось.
Та вже й за домом я затужила.
23.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451224
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 27.09.2013
(Бачу цей вірш шансончиком))
Я в Миколаєві була.
Живе там подруга моя.
Місто відносно молоде.
Та якесь сіре і сумне.
Накрила подруга стола.
Наливки з ягід, груш дала.
Розмова річкою плила,
Поки нас ніч не обняла.
А на ютубі Слєпаков
Співав про секс і про любов,
А ще про Любу і козла.
Подруга в захваті була.
Ми спали, як малі коти.
А зранку повен стіл їди.
І знов розмова джерелом
За теплим в кухоньці столом.
А потім – в місто на базар,
Купили деякий товар
І кавунів по оптов́ій.
А виноград в подр́уги свій.
В після-обід у зоопарк.
Там лань, верблюд і леопард,
Фазан і павич, наче сніг,
Ще й крокодил, і носоріг.
В нас фотосесія була.
Знімали мавпу і козла.
А поміж ними з шарфом я,
Без шарфа подруга моя.
Отак відвідини пройшли.
Мене до авто провели.
Я сіла. Їхати пора.
- Ну, все, усім привіт, па-па!
22.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451219
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 27.09.2013
ВЖЕ ВЕРЕСЕНЬ СТИШУЄ ХОДУ
Вже вересень стишує х́оду.
А літо давно у авт́о
Помчало на віддих до Сходу,
В багажник забрало тепло.
А вересень плакав без тями
І сонце у хмарах ховав.
Та часом світило руками
З загуслих тих хмар витягав.
Тоді все довкіл оживало,
Літали зграйками пташки,
І море усіх зазивало,
Блакиттю вкривались хвильки.
Стомився вже вересень. Брата
Гукати почав. Той ще в сні.
- Вставай, одягай жовті лати,
Скінчились твої вихідні!
21.09.13
ДВІ ТРЕТІХ ВЕРЕСНЯ
Каштани, акації клени
В Одесі ростуть залюбќи.
Одні із дерев ще зелені,
У інших жовтіють чубќи.
А небо то ясне, то в хмарах –
Одеса – примхлива мадам.
Їй в радість, як вітер гітару
Бере і бриньчить тут і там.
І тішаться квіти і віти,
Ідуть гопака танцювать.
Лиш рюмсають хмарчині діти,
Бо їх не пускають гулять.
21.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451077
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2013
По Привозі я ходила,
Черевички там шукала.
Мало очі не згубила
Серед цих малих бунгало.
Раптом бачу, щось приємне -
Чобітки м’які, естетки.
Продавець вклонився чемно.
Розмір мій подав й шкарпетки.
Ще підніс якісь моделі,
Та все швидко, та все радо.
- Я поет, живу в готелі.
- А я чемний хлопець Вадик.
Познайомились. Купила
Черевички. Хлопець чинно
Спакував їх. Гріш пустила.
Крам знайшла й прийом гостинний.
18.09.13
Привоз - ринок в Одесі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451076
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 26.09.2013
ОДЕСА РІЗНА
Одеса різна:
Будинки грізні
І ракушняк.
Багаті рулять –
Воли залізні.
В трамвай – бідняк.
Широкі брами,
Де з гаманцями.
А де без них –
Двори-щілини,
Обдерті стіни,
Без сонця вдих.
Житло будують.
І хтось купує,
А хтось тремтить,
Бо буря валить
Старі квартали,
А влада спить.
Хороші пляжі
Для тих, хто в мажі.
Приват – віват!
Простому люду –
Пісок у груди,
Де моря шмат.
Та Ланжерон – це
Окреме чудо:
Фонтани в грі,
Вогні, мов сонця.
Гуляють люди,
Летять пісні.
А оперний! Він
У злата шатах,
Мистецтва пліт.
Шевченко, Пушкін…,
Скульптур багато –
Культури цвіт.
І одесити –
То одесити,
Їх жарт – плацдарм,
Слова, мов злитки
Крізь дрібне ситко –
Відбірний шарм!
20.09.13
ОПЕРНИЙ В ОДЕСІ
В театрі опери й балету
Царить окрема атмосфера.
Душа метеликом у злеті
У холі, залі чи в партері.
Картини-стелі тут, скульптури,
Мости у златі, люстр світіння,
Це місце розквіту культури,
Биття сердець, очей горіння.
Жізель щоразу тут страждає,
Лебідки скачуть, кружать в танці,
Круть Дон Жуан за гріх вмирає,
Живий оркестр і сцена в глянці.
Тут завжди людно і красиво.
Надворі коні та карети,
Фонтанів дзвони-переливи,
Барвисті кулі та букети.
18.09.13
Кулі – повітряні.
Фото зроблено мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450942
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2013
Володар-вечір шовк білий ріже,
Брунатний пне.
Вдаряє холод у плечі, свіжість
У ніздрі б’є.
Не людно, тихо на Чорнім морі.
Хвильки шумлять.
Гуляка-місяць на небо зорі
Зібрався звать.
Налив у глечик він срібла-злата –
Пустив дол́і.
Зумів майстерно пофарбувати
Хвильки морські.
Фонтани журні, у сяйві світла
Щось бубонять.
Про те, напевно, що довго літо
Прийдешнє ждать.
Сховались чайки, за день стомились
Від суєти.
Не так дельфіни – ті оживились,
Вгорі хвости.
Стрибки, пірнання і викрутаси –
Морське кіно,
Хапання риби - заняття ласе,
І знов на дно.
Спокійно гарно на Ланжероні,
Осінній хміль.
Ще трохи й буду в своєму домі -
І мед, і сіль.
20.09.13
Ланжерон - міський пляж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450935
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.09.2013
Степи вдягають жовті шати.
В Одесі я в ці чудні дні.
Ждуть мене діти та внучата –
Мої горобчики малі.
Щоби придбати їм гостинців,
Зранку на "сьомий кілометр"
Пускаюсь. Сонце у хатинці
Сховалося, вкуталося в плед.
Ходжу по ринку. Крам горбами!
Купую щось. Малий Китай
Розкинувся поміж рядами
Чи це Одеса, чи Шанхай?
Аж страшно стало. Дала драла
Від тих китайських продавців.
Товару трохи все ж набрала.
Там будок тих, як горобців!
Тут дощ пішов, усі знялися –
Ті, що купують й продають.
Одні товар складать взялися,
Інші шукать у місто путь.
Й я до авто пошкандибала.
Хоч дощ січе, у грудях – піч.
Дарунки діточкам придбала.
В очах заграло сяйво свіч.
19.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013
1. СОНЦЕ ХМАРАМ ДАЛО ВІДКОША
Я сьогодні прокинулась рано.
Телефонний дзвінок розбудив.
Вітер грав на старому органі,
Пісню пташок якийсь виводив.
Сонце промені порозплітало,
Кілька кіс золотих крізь вікно
До кімнати моєї послало,
Застрибало в ній все, ожило.
А надворі, надворі так світло!
Йдеш по вулиці, мліє душа.
Усміхаються люди привітно –
Сонце хмарам дало відкоша!
А на морі народу сьогодні!
Ловлять чаєчки хвилю морську,
Горобці підбігають голодні,
Їм кидаю скоринку хрумку.
Як грайливий дельфін я з розгону
Плюх, шубовсть у морську круговерть.
Тілом втягую воду солону.
Почуття переповнюють вщерть.
Сонце гріє, по-літньому гріє
Після злив і холодних вітрів.
Тіло й душу промінням леліє.
В серці будить божественний спів.
18.09.13
2.СОНЦЕ ЗАБУЛО ПРО СВІЙ ГНІВ
Прокинулася. Небо синє.
Сонце забуло про свій гнів.
Мабуть, набридло йому в скрині
Лежать без діла кілька днів.
Вийшло в новенькому костюмі –
Правдивий шовк, лимонний тон.
І посвітліло в сірім трюмі.
В танок вітрець побіг між крон.
Море засріблилось. Привітно
Чайки на пляж людей зовуть.
Фонтани веселково квітнуть,
Дельфіни хвостиками б’ють.
19.09.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450734
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2013
До українського театру
Сьогодні їдемо в обід.
Розпалює цікавість ватру:
Душа піде в небесний зліт?
І ось зупинка Театральна.
Будівля поряд височить.
Поспішно входим, машинально
Око за всім довкруж зорить.
Скромненько, чисто. В залі діти.
Зі шкіл позводили, мабуть.
Чи зможуть тихо відсидіти?
Пізнати п’єси суть дадуть?
Привезла трупа з Закарпаття
«Естер» (що моя дорога) –
Музфеєрію, в східних платтях,
Про простолюдку й короля.
Дія за дією минає.
Життя, як є – обман, любов.
Добро в кінці перемагає.
Бере усіх під свій покров.
Трохи тривоги, трохи сміху.
А більше світла і тепла.
Дітям розвага і потіха
Й нам - свіжий подих джерела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450151
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2013
Так швидко небо ніч накрила.
На місто виллялася тьма.
Ліхтариків велика сила
На службу вулицям пішла.
А що там море поробляє,
Пляж біля заводей морських?
Лечу, біжу, Душа злітає
В передчутті хвилин п’янких.
Ну, ось і Ланжерон. Затишно.
Пісні злегенька тишу труть.
Фонтани різнобарвні, пишні,
Немов джмелі в саду, гудуть.
Скотився місяць повновидий,
У морі стежку засвітив.
Галантно зірку-непосиду
На вальс Шопена запросив.
Не ловлять ґав зірки-сестриці,
Стрази лопатять угорі.
Маяк морга червонолиций,
Вогнями грають кораблі.
Мовчать задьористі дельфіни
В басейні між м’ячів, кругів.
Їм сняться виступи, рибини.
І плескіт вдячних глядачів.
Набравши кисню повні груди
Із сольових морських глибин,
Бреду у корпус «Чайка», другий,
Думок і вражень повен млин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450057
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2013
На Дерибасівській зустрілись
З Відою Вансель у Одесі.
У небі хмарки розлетілись
Туманно-сірі і білесі.
Всміхнулось сонце, засвітило.
Пустились з Відою гуляти.
Добро із уст її бриніло,
І щирість розривала лати.
Ось Воронцовський, колонада.
Ось тещин міст, в колодках серце
І оперний – гостей принада.
Тут зграя птахів грає скерцо.
Прощаємося. Янголятко
Віда й тепло мені лишає.
А я їй цьом і шоколадку.
Хай Бог "джек-пот" їй посилає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449961
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.09.2013
ВЕСЬ ДЕНЬ ДОЩИТЬ
Весь день дощить, та взявши парасольки,
Йдемо шукать незаймані місцини.
На клумбах освіжилися красольки.
Трава відзеленіла у низинах.
А вітер вовком ває час од часу,
Кидається жагучим кавалером,
Та поміж груди, до жінок він ласий!
Покрутиться й сховається за сквером.
Та ми йдемо, хоч мокнуть щиколотки.
Закрите море – місто перли містить.
Ось тещин міст, і серце у колодках,
Їх кожна пара прагне тут повісить.
Дім Воронцова, леви, колонада.
Охочих мало місцем цим гуляє.
Та нам ні дощ, ні вітер не завада.
Робити фото навіть устигаєм.
Години три протопавши по місті,
Замерзлі, але з усміхом дитини
Вертаємося у своє обійстя.
Нас проважають осяйні вітрини.
ВСЮ НІЧ ДОЩИЛО
Всю ніч дощило, вітер скаженів,
В вікно лупив, хилив дерев гілляки.
Дороги й оптимізм злегка залив,
Із серця вирвав ледь розквітлі маки.
Надвір ой як не хочеться, та йдем
Із подругою на сніданок пішки.
Що жде нас днесь? У місто побредем,
Чи цілий день пролежимо у ліжках?
Поснідавши, тепло відчувши, міць,
Рушаємо до моря, шторм – не в силі..
Тут ракушки до неба горілиць
Лежать в піску, що викинули хвилі.
Набравши повні жмені цих дарів,
Надихавшись морського аромату,
Мов бабки летимо поміж домів,
Цікаве намагаємось зібрати.
В після обід не ліжко, а стежки,
«Аркадію» - пляж, хочемо побачить.
«П’ятіркою» повзем, мов слимаки –
Доми, скульптури вулиці маячать.
Завод шампанських вин і ботансад
Зліва по курсу легко пробігає.
А справа кіностудія – не жарт,
Довженка. Там Висоцький ввись злітає.
А на кінцевій пляж. Розваг вагон.
Рядочок пальм і квіток різногрупних
А далі берег – це не Ланжерон.
Тут майже все приватне й недоступне.
Гойдає море хвилі, свіжість б’є.
Корм чайки, гулі й горобці шукають.
У мене хліба кусень в сумці є.
Кидаю, вмить дзьобами розбирають.
Знов маки в серці вогником цвітуть,
І оптимізм б’є чайкою на плесі.
Хай небо чорно-сіре, наче ртуть.
Приємного багато у Одесі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449863
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.09.2013
На Гімназійній, 2 у церкві
Мені так приязно молилось.
Уся суєтність враз померкла.
Душа відкрилась, оголилась.
На Гімназійній, 2 так мило!
Мала громада, та привітна.
Тут Боже слово лине щиро.
Тут око плаче, серце квітне.
На Гімназійній, 2 в Одесі
Полірувала душу сіру.
Навіки збережу у серці
Цей острівець добра і віри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2013
ВЖЕ ДРУГИЙ ДЕНЬ ДОЩИТЬ
Вже другий день дощить в Одесі.
На морі шторм і вітру гра.
Природа у легкому стресі,
Не галасує дітвора.
Хоч ходять вулицями люди,
Та зникли усмішки з облич.
А вітер цілиться у груди,
З-під віття виє, наче сич.
Розбушувалось Чорне море,
Піною б’є об береги.
Здається, дядько Чорноморець
Із парубками йде з води.
Хоч море сердиться, бушує,
Під вечір вітер затиха.
Люд знову місто атакує,
Шукає радості душа.
ОСІНЬ У ОДЕСІ
Дощ відбиває дріб по парасолі.
Вмивається дорога ручаями.
Ще зеленіють верби і тополі,
А клени вже свій колір поміняли.
Під ноги листя кидають жовтаве
І будять сум в середині щемливий.
Листочками укрились мокрі лави,
Коти забились у вузькі щілини.
Троянди цвіт схилили свій додолу.
Зріділи автостради, тротуари.
Сховалось сонце в голубу стодолу.
Про літо , мабуть, пише мемуари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449705
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.09.2013
В Одесі мрячно, дощик накрапає.
Поблякло небо, гамір звичний стих.
Вздовж Ланжерона пари не гуляють.
Сумують продавці дрібниць морських.
Бушує море, котить хвилі грізні,
На пірс кидає струмені пінні.
Заклякла баржа, катер ледве лізе
Назустріч вітру у молочній млі.
Засумували у воді дельфіни.
У глиб пустили голови й хвости.
Лиш екстремали ловлять хвилю-піну,
На камеру знімають бій води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449174
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2013
По Дерибасівській гуляю.
Дорога в оперний веде.
Звідтіль мелодія лунає.
Душа в танок швидкий іде.
Це гуцулійці так піснями
Й танками оперний беруть.
Дівчата й хлопці з топірцями
В Одесу дух Карпат несуть.
А поруч білі голуб’ята –
Виводить власник їх у світ.
Грудей торкаються крилята,
В душі холодний топлять лід.
Внизу Потьомкіна сходини,
Що на Морський вокзал ведуть.
Людей несеться тут лавина,
До моря всі торують путь.
При морвокзалі Миколая
Стоїть церковця. А святий
Всім мореплавцям помагає,
Хто усмиря характер злий.
Лягли рядами вздовж причалу
І кораблі, і катери.
Свого відправлення чекають,
А море лиже їм боки.
Ось люди сіли в судно. Морем
Гуляти пустяться за мить.
Вітер показує свій норов,
Наперед катера біжить.
Набравши вражень, з моря вітру,
У «Лермонтовський» мчу мерщій.
Хвильками моречко привітно
Цілунок шле прощальний свій.
Гуцулійці - від назви ансамблю пісні і танцю з Івано-Франківська «Гуцулія»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449173
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2013
У «Лермонтовському» відпочиваю.
Тут тихо мирно день за днем спливає.
Водо-, електро-, грязелікування,
За принципом «все можна» харчування.
Гуляння. парком, пляжем Ланжерона
У вільний час. Купання заборона,
Бо море зимне, вітер лиже лиця,
Зібрало сонце промені в косицю.
Старі будівлі, лавки, загорожі
Тут, леви, що в приймальне вхід стор́ожать,
Клуб, що сховався в кутику подвір’я,
Де фільми час від часу й книгозбірня.
Вузькі кімнати, меблі стародавні.
Але є теле- й інтернет-з’єднання
І танці через день під небом чистим,
Екскурсії в театри і у місто.
Їж, пий, душа, гуляй і веселися,
Лікуйся, в Божий світ пускайся риссю.
Як настрій задаси собі чудовий,
Світ навіть сірий стане кольоровий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448837
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.09.2013
А я на морі у Одесі.
Зліва видніється Пересип,
А справа море безконечне,
Танцює вальс ритмічно, ґречно.
А вдалині під парусами
Судно гойдається з гостями.
І баржа тихо мірно суне.
Томиться біля пірса шхуна.
Рибалки на улов чекають.
Сміливці в вир морський пірнають.
Незагартовані у пледах.
Хто босяком бреде, хто в кедах.
Третина вересня минула.
А вітер – пулею із дула.
Тримає сонце хтось в полоні
У оксамитовім сезоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448836
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.09.2013
На бульварі Приморському гамірно, людно.
Біля Пушкіна молодь кружляє на роликах..
Білогривим конячкам з каретами нудно.
Продавці сувеніри розклали на столиках..
Змій, птахів і кролів пропонують потримать
Хлопці, щоб фотографії зняти, для пам’яті.
Тут не стомлюються фотокамери блимать.
І виписують сходи художники-графіті.
Вечір вороном чорним на землю спадає.
Ліхтарі за роботу беруться не клопітну.
Морвокзал у неонове світло пірнає.
Пари, вдягнені з шиком, спішаться у оперний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448474
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.09.2013
Лягала ніч на Чорне море.
Приморська висипала стрази.
Умили в морі личка зорі
І засіяли, мов алмази.
Фонтани радісно шуміли,
Міняли колір почергово –
То червоніли, то жовтіли,
То вигравали фіалково.
За руки пари узялися,
Вздовж Лонжерона походжають.
Серця їх в унісон злилися,
А хвилі в берег ударяють.
А в дельфінарії так людно,
Тут оплесками пісня рветься.
Дельфіни трюки роблять чудно.
Душа до зір крилом несеться.
Приморська - назва вулиці.
Лонжерон - набережна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448473
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.09.2013
На Бєлінського так людно.
В музкомедії театрі
І не сіро, і не нудно,
Йде «Фіалка, що з Монмарта».
Засвітилось все вогнями
У будівлі, шум повсюди.
Публіка пішла рядами.
Всі в очікуванні чуда.
П’єса почалася, думи
І чуття із тіла несла.
Ігри ролей і костюми,
Танці, спів – усе чудесно!
І кінець у п’єсі світлий:
З бідності – усі до статку,
І талантища розквітли
У митців всіх без остатку.
Оплески не забарились,
Щедро й довго дарувались.
Враження, котрі збудились,
У душі навік зостались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013
1.
- У Одесі життя зародилося! Знаєте, татку?
- Як в Одесі? Та що ти, мій сину коханий, верзеш?
- Ну, а так! Авраам народив Ісаака спочатку.
Якова Ісаак породив. Не сперечити це ж?
- Ну це так. Та з тобою про зачин я не погодж́уся.
Ти талмуд почитай. Бо у тебе омлет в голові.
- Ну, а де ж це по Вашому бути могло, мій татусю?
У Одесі, вірняк. Не в Воронежі ж, а чи в Москві?
2.
Одесита перехожий зупинив,
Відповісти на питання попросив:
- Як пройду цією вулицею я,
То вокзал там на кінці, скажіте, б́уде?
- Навіть якщо не пройдете до кінця,
Він стоятиме там, як і завжди, любий.
3.
- Йосю, сину, йди, обідати пора!
- Я уже не хочу їсти, люба мамо.
- Як це можна? Суп зварила й кльоцки я.
- Та я в Павлика недавно лиш погамав.
Ти за це сварить не будеш і шмагати?
- Що ти, Йосю? Це лише можна вітати!
4.
Прийшов замовник до кравця
І невдоволено бурмоче:
- Ви місяць шиєте, трясця,
Мені штани прості робочі.
За тиждень Господь світ заклав,
Спочивши у суботу вранці.
На те кравець йому сказав:
- Та який світ і які шт́анці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448048
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.09.2013
В Одесі все ще вітряно.
То холод дошкуляє,
То вийде сонце й літрами
Тепло з небес зливає.
Хто курточку, хто маєчку
Вдягнув, бігом проходить.
Лиш де-не-де на лавочку
Присяде перехожий.
Хай сонечко ховається
За почорнілим морем,
Одеса усміхається.
І берегом просторим
Близ моря, що хлюпочеться
Вздовж пляжу Ланджерона,
Кружля народ, проходиться.
Мов виноградні грона
Накидав хто із палуби -
Так хвилечки блискочуть.
А парусники здалеку
Вітрилами тріпочуть.
А що це там за згущення?
Хто кидає м’ячами?
В басейн дельфінів пущено,
Викручують хвостами.
А поряд ряд фонтанчиків
І зйомки фотосесій.
Хай б’ють вітри-воланчики!
Чудово у Одесі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447695
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2013
За вікном лазур небесна,
Тихе гойдання гілок,
Звуки вулиці бурлекні –
Ранок в день зробив свій крок.
В очі сонечко кидає
Ніжніі промені свої.
Блиском вулиці вкриває,
Будить мрії молоді.
Мить блаженства огортає –
В море увіллюсь, в двори.
Я в Одесі! Йду, чекає
Мене муза за дверми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447694
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2013
В Одесі нині холодно.
Дме вітер, і не слабо.
І хилять люди голови,
Сховались риби, краби.
Пустіють сквери, вулиці.
Дитячий сміх зникає.
До хат дерева туляться,
Лиш ліхтарі моргають.
У луна-парку ввечері
Стоять атракціони.
Кінг-Конг схиливсь овечкою.
Спинились моціони.
Бульваром із подругою
Французьким прогулялись
Змішавши радість з тугою,
У корпус свій подались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2013
Ну ось я у Одесі.
Давно туди хотіла.
Душа в легкому стресі,
І ноги обважніли.
Приїзд у санаторій –
Час клопітний. Від рання
Шукання територій
Для їжі, проживання.
Подвір’я сіро-темне,
Та тихе і просторе.
У перший день – приємно,
Вітаюся із морем.
Хвильки дрібно-горбисті
Несуться косяками.
І сонечко іскристе
Ласкавить промінцями.
Північний вітер плечі
Легесенько торкає.
По морі молодечо
Кораблик пропливає.
На пірсі хто у майках,
А хто під одіялом.
Поодинокі чайки
Танцюють під кіфару.
Наважилась пірнути
В морську холодну воду.
Умом це не збагнути,
Це наче зміна коду –
Лишилась в морі втома,
Розмилися турботи.
Змінила крапку кома,
Відкрились нові квоти.
І вечір був прекрасним.
Одесою гуляла.
Вернулась в корпус вчасно,
Вночі, мов мертва, спала.
А ранок приніс холод.
Пориви вітру грізні.
І загірчили солод
Мелодії капіжні
Післяобід у ліжку.
На морі шторм пророчать.
Та я зроблю пробіжку
Кудись іще до ночі.
Одеса так і манить,
Мов випічка із тіста.
Я з колеса огляну
Мабуть, сьогодні місто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2013
Сон не іде. Завтра в дорогу
Мені увечері рушать.
Думки про справи. Їх так много.
І кава на ніч. Як тут спать?
У горлі дре. Вікно відкрите
Дається, певно у знаки.
Що завтра… ? Знову буде лити
Із неба, а чи навпаки –
Сонце розсуне темні хмари
І вийде в силі і красі,
Вдягнувши жовті шаровари,
Танком зайдеться на росі?
.
Думки, думки... У ліжку доня.
Давно мала онука в сні..
Я завтра їду. Чує доля?
Чи килим з пуху втче мені?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2013
Вчителям і учням
За порогом відпочинок,
Літо – сонце і вода.
У шкільний пора будинок,
Там, де роєм дітвора.
Помальовані підлоги
В колір шкарлупи горіх.
Ждуть, коли дитячі ноги
Потривожать спокій їх.
Стіни у весняній барві –
Шовковисто-трав’яній,
Чисті, поки кени й барбі
Відтиск не лишили свій.
Перше вересня. Лінійка.
Прапор. Гімн. Вітання. Спів.
Рік навчальний, наче лійка
Втягне працю місяців.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2013
В мужа шлунок грає твіста.
А жона у душі.
- Що там, мила, є поїсти,
Піца, а чи суші?!
- Схрумав Рексик «Папероні».
Суші з’їв кіт Вася.
Нині ж я в краси салоні
Цілий день товклася!
Готувать не мала сили.
Там пончики, Власе!
Тампончики, моя мила,
З’їж сама, як ласа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446583
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.08.2013
В зловіснім карканні ворон
Хай не підкине сум капкан -
Спів солов'я візьме в полон,
Накриє радості фонтан.
Хай небо в чорній опанч́i.
Ти зірку попроси ясну
У ангела, що на плечі.
Запалить він, хоча б одну.
Хай стертий блиск в очах до дір,
Серце – в кайданках самоти,
Настане день (ти тільки вір!),
Діткнуться крила висоти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2013
Колезі по роботі Кокіндяк Л. Б.
Вітаю Вас із Вашим ювілеєм.
Бажаю не один іще зустріть.
Хай Бог чоло помазує єлеєм,
Боронить від усяких лихоліть.
Здоров’я Вам і сили молодої,
Квітучої немерклої краси.
Віри в добро, у Господа твердої,
Блиску в очах від сонця і роси.
Любові Вам від сина і онуків,
Кохання від майбутнього ґазди.
Нехай Амури ціляться із луків.
Ви виберіть! Та так, щоб назавжди.
Хай в колективі Вам, як у родині
Живеться. Учні поважають Вас.
Хай виростають крила лебедині,
Коли до школи йдете Ви, у клас.
Хай доля хмари витирає з неба.
Хай тішить Вас завжди птахів приліт
Хай Ѓосподь Вам дає усе, що треба.
Живіть у мирі много много літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446177
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.08.2013
Ти десь на відстані чекання
Моїх останніх кілька літ,
На відчутті мого бажання,
Що старт взяло і йде в політ.
Ти дихаєш..., живеш..., існуєш.
Мене малюєш у думках.
І наші зустрічі віршуєш
На серця теплих сторінках.
Ти десь... на відстані розлуки,
На відстані мого чуття.
Усе гучніше чую звуки
Присутності твого буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2013
Коли несли ховати Матір Божу,
Безбожник хтів над гробом поглумитись.
Та Бог, котрий постійно на сторожі,
Не дав цій чорній з́адумці здійснитись.
Відсік злочинцю руки Ангел Божий.
З болю завив той, та не впав в розпуку.
Враз усвідомив, що вчинив негоже.
Й апостоли зцілили йому руки.
Всі ті, котрі хрести з церков скидали,
Ікони, чаші забирали з Храму.
Божі будівлі, речі руйнували,
Життя своє перетворили в драму.
Тож пам’ятаймо, люди, ми про це.
Сокиру не здіймаймо на святе.
Гріх святотатства не спішім робити.
Церква – спільнота, в ній учімось жити.
Бо тут з гріха ми душу очищаєм,
Бо тут за нас Ісус щораз вмирає,
Нам даючи в поживу Тіло й Кров,
Щоб в кожному із нас жила Любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445906
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 28.08.2013
Хай дощ стукоче за віконцем,
Хай холод змійкою повзе.
Я знаю точно, вийде сонце
І теплим пледом вкриє все!
Хай сум гніздо плете у серці,
Мов у кутку павук канву.
Я знаю точно, гряне скерцо,
Розрушить темний морок сну!
Хай самота шампань ковтає,
На троні всівшись наче цар.
Я знаю точно, буде раєм
Мені прихід твій – Неба дар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013
Тебе у цю зустріла осінь.
Цього чекала все життя!
Шипшиною лице взялося,
Налилось персиком чуття.
Щось дивне в темряві витало,
Ніч зорі вилила з ковша.
А серце коником стрибало,
І рвалось, мов з сильця пташа.
Нарешті стріла... Твої очі
Давно я бачила у сні.
Хто там за деревом регоче?
Замовкніть! Двоє у човні
Собі пливемо. Вітер віє.
Шепочеш ти моє ім’я.
І серце в серці тоне, мліє.
І світ пропав. Лиш ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2013
Усе буде, о’кей, дружище!
Після грози іде затишшя,
Сяє небесний кашемір,
Хмару спустивши набакір.
Йде після праці відпочинок,
Опісля засіву – зажинок.
Після зими ( мороз, хуга)
Летить лелекою весна.
Пробудження йде після сну.
Лишає ніч свій посох дню.
З кефіру може бути сир.
З гірких образ – солодкий мир.
Лампаду віри запали.
І люльку миру закури.
Все буде добре. Тільки вір –
Загляне свято в рідний двір!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445730
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2013
Журавлята-журавлі
Покружляли у дворі.
І овали, і круги,
Наче аси-літаки,
Показали. В ключ зібрались
Й у далекий край подались.
Оля в зграю очі вп’яла,
Та – у цятку і пропала.
Вітер в серці сум леліє –
Пташок в краю помаліє!
Бабця з внучкою стояла,
Обняла дитя й сказала,
В очі дивлячись сумні:
- Повернуться навесні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2013
Іще недавно ця літня спека
Так докучала.
І ось вже серпень, немов лелека,
Від нас відчалив.
А за віконцем холодні краплі
Дощу стукочуть.
Пізнати прагла морські спектаклі.
Та чи ще хочу...?
Не тішать очі сади медові –
Стоять без плоду.
Лиш чоботята ждали гумові
Таку погоду.
А серце каже, що не ледаче,
Надія поряд:
- Знайди розраду, вхопи удачу
У хвилях моря!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445435
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.08.2013
Ми ранками прощаємось,
Набираючи з очей одне одного густоти молока з медом.
В обід перемовляємось,
Посилаючи безпровідним зв'язком енергію сонця.
У надвечір'я сходимось,
Переливаємо кохання з серця до серця під пледом.
А опівночі котимось
По небесних хвилях, взявши старт із квартирного віконця.
Це наші будні дні.
А у вихідні
Ми скелелази, що сміло долають вершини,
Ясні вогні, що горять від малої лучини.
Лебеді-пт́ахи, що понад світами кружляють,
Крокуси-квіти, котрі між снігів розцвітають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2013
Не ховай своє щастя у скрині,
А на крилах неси.
На розлогій квітчастій хустині
В світ широкий пусти.
Хай розійдуться згущені хмари,
Зашумлять комиші
Під щемливе звучання гітари,
Що бриньчить із душі.
Хай веселкою впаде додолу
Твоє щастя в краю́.
Обійме чиюсь душеньку кволу,
Туги скине броню́.
Не ховай своє щастя, ділися
З тим, хто серед пітьми.
Хто там колосом всохлим схилився?
Підійди, підійми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2013
Сині гори, жовті ниви,
Оксамитний гай
І Дніпро – старий і сивий,
І срімктий ручай,
Малахітові долини,
Золото степів,
Гір Карпатських полонини,
Синява морів,
У вінках поля пшеничні
І лісів розмай,
Зорепади феєричні -
Це мій рідний край -
Україна! Стане честі,
Винесе урок.
Хоч спинилась на розхресті,
Вірний зробить крок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445183
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2013
Ми хочемо всі хліба й сала
І щоб мелодія звучала
Весь день весела, безтурботна
І щоб стелилися полотна
Все оксамитні і розлогі,
Щоб не були ми тілом вбогі,
Щоб вигляд був у нас спортивний
І щоб робота перспективна,
Щоб діти мудрі виростали,
Щоби усе, що треба, мали.
Щоб жили ми в державі честі,
Щоб край наш вславився нарешті.
Хотіння наше – аж за хмари!
Не в дію мрії – сієм чвари.
Шукаєм винних, щоб вчепитись
А треба кожному змінитись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445119
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2013
Святкуванню Дня державного прапора присвячується (23. 08)
Синьо-жовте полотнище
В кожному дворі -
Лан пшениці – жовте днище,
Неба синь вгорі.
Мирно, лагідно тріпоче.
Вів колись в бої -
Та не в ті, що гарбать хочуть
Землі в чужині,
В ті, що прагнуть захищати
Рідний Отчий Дім,
Щоби чесно працювати
Можна було в нім.
Прапора торкнись окрайця... –
Кличе до борні.
Україно! Прокидайся!
Досить жить в ярмі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444871
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2013
Від імені чоловіка...
До тебе, мила, у цей вечір поспішав.
Серце томилось, наче овоч на мангалі.
Чорнилом небо хтось так гарно розписав.
І ліхтарі блистіли, мов вино в бокалі.
Спішив з роботи. Та троянду запашну
Придбав для тебе, моя кішечко грайлива.
Я б все віддав лише за усмішку твою.
За те, щоб в нас любов фонтанилась красиво.
Ще кілька метрів. Іще декілька хвилин.
Що я почую, що в очах твоїх побачу?
Ти усміхнулась. Кілька скованих краплин
З-під вік злетіло. Я радію! Я не плачу!
Вона:
- Де бродиш? Я стою вже п’ять хвилин!
Я стільки маю усього тобі сказати!
Струмком надій і мрій крутивсь словесний млин.
А я не міг від неї погляд відірвати...
Тебе кохаю... (тисне думка) лиш одну...
Тобою марю я у дні і серед ночі.
Ти пробудила у душі моїй весну.
Ти засвітила зірочками згаслі очі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2013
Стрілись Петя та Микола
В вихідний біля ріки.
- Друже, щось ти надто кволий,
Під очима синяки.
- Рано, Петю, я встаю.
І на плечі – ношу.
Рибку в вихідний ловлю.
В будні тешу, кошу.
- Жінка й теща теж в труді,
Як і ти зраненька?
Бачив якось – не худі
В них боки – товстенькі.
- Вони неквапом встають,
Плещуть язиками.
Жайворами ж не всім буть.
Й сови є між нами.
- Але ж якщо жайвір ти,
Рано спать лягаєш,
Значить, так, як і вони,
В сні відпочиваєш.
- Е, у цім якраз підвох...
Й вчені із Канади
Підтвердили, з типів двох
Більші в сов принади.
Не вгава, насупив брови:
- Як же тип впливає?
- Засинаю, мої сови
Все смачне з’їдають!
Я зриваюсь, мов будильник.
Зранку, тільки блиск роси.
Відкриваю холодильник –
Там лиш хвіст від ковбаси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444632
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.08.2013
Хтось дума, як зібрав грошину,
Як фейс не сходить з сторінок,
То вже забрався на вершину,
Йому на голову – вінок.
Хтось дума, як сидить на троні,
Як зірка є і кобура,
То омине його погоня,
М’ячем відіб’ється жура.
Хтось дума, рай збудує вміло
Руками власними отут,
На цій землі, що стогне звіром,
Лиш тільки вибере маршрут –
Рай не для всіх, лише для себе –
Палаци, авта, літаки.
Хтось там сказав колись про небо?
Про нього мріють диваки!
Хтось дума... Доля зовсім близько.
Вердикт мечем вгорі висить.
Хто злом вознісся – впаде низько,
А хто Добро возніс – злетить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2013
Спілим яблуком тішить Спас,
Пахне груша і нектаринка.
Плід – це добре. Але в цей час
Важливіша душі начинка.
В день цей Господь преобразивсь,
В білі шати перевдягнувся,
Щоби кожен із нас змінивсь,
Брудноти липкої позбувся,
З чистим серцем ішов у світ,
Ніс букет добрих справ в додачу.
Дарував їх лелійний цвіт
Всім, кого на шляху побачив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2013
У кожного своя дорога.
Один іде слідами Бога,
А другий щось шукає в полі,
Він сам творець своєї долі.
Та вибір мусять всі робити,
А чи по правді в світі жити,
Чи лан засіювать брехнею,
Горіть смолою чи зорею.
Хтось скаже, і без Бога йти
Можна й добро у світ нести.
Але вкажіть мені на них.
Багато в світі є таких?
Без Бога важче світ любити,
Прощати зло, добро творити.
Бог крила надає орлині,
Він світить у пітьмі людині.
Як Бог присутній у душі,
Кубло в ній не зів’ють вужі.
Любов засяє ясним сонцем
На світу п́оданій долоньці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2013
На основі повчань священика
о. Семена
Коли замислюєш і робиш зло,
Занурюєш ти душу у багно.
Як заздрощі в тобі будують хатку –
З’їдять тебе усього без остатку.
Як їх у світ ти жалом витягаєш,
Годинник смерті в тілі запускаєш.
Як скупість закладаєш ти за щоки,
Спиняєш тим до серця кровотоки.
Як думаєш лише про бариші,
Кладеш замок для Бога на душі.
Як лиш складаєш, слова «на» не знаєш,
Артерії Добру перекриваєш.
Але коли ти ближньому в пригоді,
То світло благодаті в твоїм роді.
Талант чужий зумієш засвітити,
Тоді і твій поможе хтось розкрити.
Ще варто і таке запам'ятати,
Щоб легко жити і спокійно спати:
Ні з ким не сперечайся, не змагайся,
Печи свій хліб і світу усміхайся.
Добру, навіть найменшому, вклонися,
Зло не суди, за мудрість помолися.
Будь-яке діло чесно ти сповняй,
Не плач і нагороди не чекай.
Як будеш в світі щирим до кінця,
Пришле колись з дарунком Бог гінця.
Хай Бог усім дасть мудрості і благодаті!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444047
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2013
Вступ довго... ( з двох частин)
Пісня
Тепле літо відійшло.
Небо вкрилося хмарками.
Відчиняє в край вікно
Осінь сірими дощами.
Пензля взяв творитель див,
Умочив у сонця тіло,
По травиці поводив,
По листках провів уміло.
По листках провів уміло
ПО травиці поводив.
Умочив у сонця тіло.
Пензля взяв творитель див.
Осінь сірими дощами
Відчиняє в край вікно.
Небо вкрилося хмарками.
Тепле літо відійшло.
Приспів:
Осінь золота,
Осінь золота іде.
НА мої уста
Смуток і дощі кладе.
Осінь золота
Падає листком на чоло.
А мої літа
Ждуть на тепле крило.
Десь курличуть журавлі
І лелеки вальс танцюють.
Їм творитель на крилі
Смуток лагідний малює.
Роздягаються поля.
Лиш садок ще соковіє.
Сохне голос солов’я
І печаль у серці зріє.
І печаль у серці зріє.
Сохне голос солов’я.
Лиш садок ще соковіє.
Роздягаються поля.
Смуток лагідний малює
Їм творитель на крилі.
І лелеки вальс танцюють,
І курличуть журавлі.
Приспів:
Осінь золота,
Осінь золота іде.
На мої уста
Смуток і дощі кладе.
Осінь золота
Падає листком на чоло.
А мої літа
Ждуть на тепле крило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443906
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.08.2013
Другу ти посміхнись.
Добре слово скажи.
Хто ж це має зробить, як не ти?
Сонцем ясним зробись,
Хмари перев’яжи,
Дощ промінням злотавим утри.
Приспів:
Дружба – неопалима.
Це не примус – охота.
Це струна невловима,
Дружба -це не робота.
Це тоді, коли близько,
Навіть за кілометри.
Дружба – твердь, коли слизько.
Це стежина в Ай-Петрі.
Відірвися від справ.
Задзвони чи прийди,
Теплоту по судинах розлий.
Запах скошених трав,
Квіток гаю меди
З другом з спільної чаші розпий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443822
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 17.08.2013
Усе у світі цім закономірно.
І навіть моя сіра самота,
Що часом слізьми ллється в світ ефірно.
Насправді є потрібною вона.
На те, щоби час рідним присвятити,
Найменшим класть під ноги спориші.
Думки і світ просіяти крізь сито,
Читать, писать, навчатись для душі.
Момент настане, виникне потреба,
Як вдих - двом різним злитись у одне.
Тоді прийде благословення з неба.
Геть сум! Що має буть, те не мине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443762
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2013
Пожежа, вибух, землетрус,
Торнадо,смерч, потоп, війна.
Грабіж, отруйних змій укус,
Убивство, ґрати, чужина.
Безхаття, голод, холод, зло,
Аварія, насилля, крик,
Утрати, зради чорне тло.
У спину звіра дикий рик.
Світова змова, кризи час,
Закон, робота – префікс без.
Паличка Коха, рак і сказ.
Пні в царстві сосен і берез.
Цей список болю, сліз, біди
Можна продовжити. Але ж
Ти встав, і сонце з висоти
Тобі всміхнулося з небес.
Ти каву п’єш, їси калач,
Смак насолоди в груди йде.
Вмикаєш музику, трубач
Виводить соло, душу рве.
Ти відчиняєш в світ вікно.
Вдихаєш кисень, кров бурлить.
Барвисте за вікном кіно:
Дитя щебече, кіт мурлить,
Дідусь пил з килима трясе,
Троянда цвітом майорить,
Юнак із слів картину тче,
Крізь телефон краса летить.
Вдягаєшся. Радієш. Йдеш
Творить звичайне і просте.
Джерелиться у серці фреш,
Любов хлібиною росте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443650
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2013
Ти була колись просто яйцем,
Не розбитись – твої були клопоти.
Хижі птахи голодним дзьобцем
Намагались слабку тебе вхопити.
Потім стала личинкою ти.
Взялась харч добувать, розростатися.
Не давали спокою птахи.
Ти ж повзла, не хотіла здаватися.
Як знекровлена в сховок ішла,
Хижаки брали місце прокладене.
Ти хотіла вернуть. Не могла.
«Хочеш жить? В кокон звийся ти», - радили.
І ти звилась. Там довго була.
Вже й не ждала чарівної палички.
Та одного прекрасного дня
Ти метеликом стала із лялечки.
Оживились поля і гаї.
Ти розправила крильця стверділії.
І над світом знеслася в красі.
Хоч хижак ждав полотнища білії!
Ти й надалі крилець не складай.
Злому птаху не будеш ти скормлена.
Ти міцній, піднімайся, злітай!
Ти – крилата! Забудь слово «згорблена»!
(Здогадались, донько, сину?
Вірш оцей про У...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443547
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2013
Присвячено моїй дорогій мамі. Відійшла до вічності більше 13 років тому.
Згадалося...
- Ти мене родила
І неначе квітку
Пестила, ростила,
Дмухала на цвіт.
Ти мене водила
В царство трав улітку
І в душі будила
Віру у цей світ.
Приспів:
Як ніч, ці дні!
Ти йдеш за небокрай.
О, мамо, ні!
Мене не покидай.
Не рви цю нить,
Що була поміж нас.
Пече, болить,
Таке не згоїть час.
Ну, як мені, скажи, без тебе
Продовжувать цей путь?
Дощами плаче синє небо
І серце грози рвуть.
Тебе, рідна, бачу
Квіткою жоржини.
Хоч біди немало
У твоїх літах.
Із років дитячих
У трудах щоднини.
На зорі вставала,
Вервечка в руках.
Приспів:
Як ніч, ці дні!
Ти йдеш за небокрай.
О, мамо, ні!
Мене не покидай.
Не рви цю нить,
Що була поміж нас.
Пече, болить,
Таке не згоїть час.
Ну, як мені, скажи, без тебе
Продовжувать цей путь?
Дощами плаче синє небо
І серце грози рвуть.
(Слова мами)
- Надійшла та днина.
Я своє відбула.
Як могла, прожила,
Рветься, рветься нить.
Ти вже не дитина.
Ти сім’ю здобула.
Що не так зробила,
Нехай Бог простить.
Приспів:
Як ніч, ці дні!
Ти йдеш за небокрай.
О, мамо, ні!
Мене не покидай.
Не рви цю нить,
Що була поміж нас.
Пече, болить,
Таке не згоїть час.
Ну, як мені, скажи, без тебе
Продовжувать цей путь?
Дощами плаче синє небо
І серце грози рвуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443358
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.08.2013
Роздуми над прочитаним
Вразлива "Від заздрощів болить"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443199
Зло треба на ходу спиняти,
Добро на захист виставляти.
Тобі колючку? А ти цвіт.
Тобі ножа? Ти хліб в отвіт.
А ті, хто зло в руках тасує,
Хай знають, бумеранг існує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443204
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2013
Набридла ця віршована гарячка,
Цей поетично-коментарний гін.
Я не у морі, та у мене качка.
Я терміново вимагаю змін.
Дні-близнюки мене уже достали.
Турботи стерли мій запал до дір.
Не тішать навіть два горнятка кави,
Травневий мед, польоти поміж зір.
Це так уже й до фінішу? О, Боже!
Дні сіро-бурі мотлохом лежать.
Я прагну змін. Я більше так не можу!
Я хочу смак життя вповні пізнать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443103
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013
ХТО ПИШЕ МЕЛОДІЮ???
Догоряє вечір.
Ніч ліхтар вмикає.
На гарячі плечі
Небо млу скидає.
Йду одна по місту.
Тротуар рідіє.
Юнь довкола висне,
Пил кохання сіє.
Приспів:
Котяться, котяться
По небі зорі.
Хочеться, хочеться
to have love story (ту хев лав сторі)
З карими, карими
Нічка очима.
Всіяні парами
Міські стежини.
Вже таки не юнка.
І кохання спила.
Зраду поцілунку
У душі носила.
Може, і не треба
Вже туди. Хто знає?
А душа до неба.
А душа благає.
А душа не хоче
Розуму повчання.
А душа тріпоче.
Їй давай кохання.
Вечір похилився,
Холодом хлюпоче.
Де ти забарився,
Мій жаданий хлопче?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2013
Просто так всміхнись щиро
Зустрічному ти.
Увійди у вир з миром,
В серце світ пусти.
Руку протягни тому,
Хто зігнувся, впав,
Розгубив аксіоми,
Духом занепав.
Віднеси вітрам слабість,
Світ перефарбуй.
Просто так вчини радість -
Квітку подаруй.
Ланцюгом добро стане,
Засуха – в соку.
А біда, мов сніг, стане,
Зникне на шляху.
Мов сніг стане - стопиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2013
Прибігає в дім юнець
Очі – в дощик парасоля.
- Тату, в мене гаманець
Відібрали Юра й Толя.
- Хто такі?
- Люблять хильнуть,
Тоді б’ють під дих щосили.
Такі злобні, просто жуть.
Не пручавсь, щоб не побили.
- Добре, Йосю, що взяли,
Що спиртне п’ють, люблять бійку.
- Ви наїлись блекоти?
Взяли всю мою копійку!
- Скільки було?
- Літрів два
За те куплять з ковбасою.
- На швидкій чергую. Ша!
Поверну усе з лихвою!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442776
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.08.2013
Умився ранок срібною росою.
Цвіркун піднявся, скрипку в руки взяв.
Зірвались звуки з-під смичка стрілою
І понеслися між дерев і трав.
Усе ожило у ранкову пору.
Зозуля голос подала з ріки.
Збудилось сонце, по драбині вгору
Полізло, сяйва кинуло з руки.
Ожила траса. Заревли мотори.
Скипіла кава. Сміх малят побіг.
Наткав павук на килимку узори.
Мов пес під браму, день на землю ліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442654
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.08.2013
Після задушливої спеки
Дощ і гроза.
Півночі з неба, мов із глека
Лилась сльоза.
Тепло, котрим земля намліла,
Пішло у даль.
У душу, що між зір летіла,
Прийшла печаль.
Сьогодні доля стежку пише,
Чисту, як лід.
А завтра хтось на ній залишить
Болотний слід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442634
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2013
ВІДКРИТТЯ
- Мам, чиї у мене очі?
- Неба, люба.
- Ну, а вії, брови?
- Ночі.
- Ну, а губи?
- Від малини, моя квітко,
Моя дочко,
Що її збирала влітку
- Мам, чиї у мене очі?
- Неба, люба.
- Ну, а вії, брови?
- Ночі.
- Ну, а губи?
- Гм..., від спілої малини,
Моя дочко,
Що її щоліта рвала
Я в лісочку.
- Чиї щоки?
- Сонця, мила,
Круглі, теплі.
- А чоло –
Таке високе, наче гребля?
- А чоло – від гір Карпатських.
- Ну, а вуха –
Завитушки чудернацькі?
- Від кожуха
Кізки-буценьки, що плаєм
Паляндрує,
Травку, квіточку щипає,
Нам дарує
Молочко, щоби пили ми
Й зуби мали
Білі-білі і міцні, немов кинджали.
- Так. Цікаво...
А волосся жовті скибки?
- Від пшеничного колосся,
Моя рибко.
- То від вас... у мене жодної краплини?!...
Я дитя природи неньки України?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2013
Я вам писала. Ви читали мої стрічки?
Я говорила з Вами. Чули голос мій?
Вас озаряла. Вам світила моя свічка?
Лила тугу в горня. Пили ви цей напій?
Я вас чекала. Відчували хвилювання?
Співала оди – Вам... одному.... . Спів разив?
Несла на таці вам гарячий чай кохання
До ліжка ввечері.Вам губ не обпалив?
Я Вас щоденно в своїм хаті малювала,
На кріслі, поряд. Відчували мою суть?
Просила зілля підсобить. Причарувала?
Чекаю відповідь. Не будете тягнуть?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2013
ПІСНЯ
Спека душить. Став запарений стоїть.
Навіть птахи поховались попід віття.
Вітер спікся. Не шел́есне з верховіть.
А в душі отак вже з пів десятиліття.
Приспів:
Хто сколотить цей застояний ставок,
Спінить воду в ньому, щоб заграв у хвилях?
Хто закине у глибінь його гачок
І знайде
Ту рибину, котра в омуті одна,
Що долала бурі, кам’яніла в штилях?
Хто обмиє від намулу її, з дна
Підійме?
Рік за роком пролітає, мов стріла.
Погляд тягнеться до синього віконця.
От би замість поплавців та два крила,
Щоб злетіть вночі до зір, а вдень до сонця.
Вийшла чайка, над ставком взялась кружлять.
Скиглить-кряче, прагне взором дно піймати.
Їй лускату б хоч одну у дзьоб піймать.
Рибка шмиг у мул. А прагнеться ж літати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442167
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.08.2013
Пісенька
Присвячую своїй онуці, якій буде 2 рочки 8 серпня
Одягну нову сорочку ,
Взую чобітки,
Заплету квітки в віночку,
Пов’яжу стрічки.
Та й піду в танок гуляти
З самого ранн́я.
Бо у мене нині свято –
День народження!
Тато лялю подарує,
Мама торт спече.
Бабця в щічку поцілує,
Велик привезе.
Гості будуть приходити,
Щоб мене вітать.
Мама стане їх гостити,
Я - дарунки брать
Одягну нову сорочку ,
Взую чобітки,
Заплету квітки в віночку,
Пов’яжу стрічки.
Та й піду в танок гуляти.
З самого рання..
Бо у мене нині свято –
День народження!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442049
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.08.2013
Устала рано – й на стежину,
Ще тиша мліла.
Ходила в гай я по ожину -
Якраз поспіла.
Набрала повнеє відерце,
Хоч в піт убралась.
Вискакувало з грудей серце,
Та я не здалась.
Гілки на гак мене хапали.
Мов цеглу крани.
Колючки тіло покремсали –
Палають рани.
Набрала ягідок доволі!
Спочити сіла.
Довкруж берізки білокорі,
Мов юні діви.
Під ними деревій і м’ята
Як же красиво!
Сиджу вся порвана, пом’ята.
Тут знову диво –
Дві пари буслів пролетіли,
Хвилини страсті.
З крилець своїх мені спустили
Пір'їни щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2013
Хочу море відчути на смак.
Хочу море відчути на запах.
Влізти в нього, неначе в гамак,
Опинитись в його хвилях-лапах.
І гойдатись, мов круг надувний,
Витягати із надр прохолоду.
Викидати весь смуток земний
У бігучу посолену воду.
Хочу з морем я буть, говорить.
(Воно думи застиглі промиє!)
З нього аури синьої спить,
Може чакри кохання відкриє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2013
Наткало небо льону голубого
На парасолю, щоб укрити ліс.
Налила хмара молока парного,
Його я запах набираю в ніс.
Антонівка вже гола. Грушевиця
Нависла плодом. І горіх нагус.
Трава, косою голена, блиститься,
Немов святковий матінки обрус.
Сиджу, дивлюся. День відкружеляла.
В візку онука біля мене спить.
Це підвечір’я сфотографувала.
Хай десь на денці в пам’яті лежить.
Спокійно. Тихо. Рідне ніжне т́ільце
Так солодко у сні собі сопе.
І груди тепле обвиває ќільце
Це все життя..., життя... , як воно є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441698
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.08.2013
Мелодія невідомого автора
(співати одразу, без вступу, я так записала мелодію, на жаль)
У вирій літо – як птах.
А мої мрії – у снах.
І у душі лист осінній лягає.
Лелечим клекотом дзвін.
Біжу за ним навздогін.
Та щось до нього мене не пускає.
Так хочу я знайти ту стежку кохання.
Де вказівник, не бачу. Літо, подай!
У вирій літо – як птах.
А мої мрії – у снах.
І у душі лист осінній лягає.
Приспів:
Літо, літо, не спіши, постій.
Освіти мені у рай дорогу.
Будь зі мною лагідним, прошу
У цю мить.
Літо, літо променем зігрій.
Сонячним дощем омий тривогу.
Та посій між стерня споришу,
Бо болить...
Хапаю промінь за хвіст.
Помітно вищає ріст
В щастя мого, що сховалось під листом...
Танцює світло в душі.
Тривогу миють дощі,
І до землі багрян́им падолистом.
Світло веде мене на стежку кохання.
Літо, в твоїй долоні моя рука.
Хапаю промінь за хвіст.
Помітно вищає ріст
В щастя мого, що сховалось під листом.
Приспів:
Літо, подаруй солодкі дні.
Розчини гірку, мов сіль, тривогу.
Зірку в хмарах поможи знайти
Осяйну.
Літо, літо, вірю я тобі.
Рушниками вистелиш дорогу.
Через прірви прокладеш мости
На шляху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441447
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.08.2013
Ось і літо відійшло,
Відкапелило дощами.
Відпалило, відпекло,
Відкотилося громами.
Ждала чуда, свідок Бог,
Душу сонцю підносила.
Та у ній замшілий мох,
Квітка щастя не зродила.
Доля вічність, наче рись
Свою здобич, доганяє...
Літо, літо! Повернись
Синім птахом, я благаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2013
Хтось позаздрив моїм крилам.
Наче лист, додолу впали.
Чорні круки оточили,
Обклювали, общипали.
Я лиш світла всім просила,
Радість, щастя малювала.
Та комусь не догодила,
Упоперек горла стала.
Болю гіршого немає,
Коли терплять діти, внуки.
Сил в душі я назбираю.
Рано радуєтесь, круки!
Ось вже пір’ям обростаю.
Витираю із картини
Всю цю чорну підлу зграю.
Сміх зірницею в хатину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2013
Немає у мене грядки.
Пів дня з онукою бавилась.
Потішне таке малятко.
А усмішка - все віддала би!
Стемніло. Прийшла до хати.
В ній яблука пахнуть м́едами
Так хочеться вірші читати.
Та думать про зиму треба би.
Тож яблука я кромс́аю.
Їх варевом зачарована!
Зимою буде до чаю
Це яблучне диво-творення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2013
З’явилось сонечко край неба –
Злотаве диво.
І ранок, наче юна Геба,
Всміхнувсь звабливо.
І засріблились павутинки
На очереті.
Повіки підняли стежинки,
Пташки у леті.
Ромашкою залились луки
Побіля річки.
Переплелись їх листя-руки,
Голівки-свічки.
Повітря яблучно-грушеве.
Небо у штилі.
Літо руде, помаранчеве
Іще у силі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441047
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.08.2013
Лиска та куниця в однім лісі жили.
Поряд мали нори, з літ малих дружили.
Куниця – добрюня, усмішки всім слала.
Лисиця – хитрюня, погляд свій ховала.
Купили куниці гарний новий плащик –
Значить у лисиці мусить бути кращий.
Успіхи високі в навчанні куниці –
Значить репетитор буде у лисиці.
Куниця лисиці віддасть і останнє,
А та переводить усе у змагання.
Виросла куниця, виросла й лисиця.
Стали дівувати – все, як і годиться.
У куниці самець – багатий, розкутий.
Давить жаба лиску, думає, як бути.
- Любонька подружко, покинь його, душко,
Чула, він питущий і часами злющий, -
Так ось до куниці лиска примовляла,
Вміло, мов артистка, хитрощі пускала.
Повелась куниця на слова лисиці.
З самцем посварилась, без пари лишилась.
А хитрая лиска його обкрутила
І в скорому часі на собі женила.
Такою була рудошерстая ницою.
Щоб так не було, як в куниці з лисицею,
Дотримуйся правила: "Всьому не вір.
Почув щось? Приймать не спіши. Перевір!"
2011 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2013
Нелегко малюків ростити.
Їм треба стільки розказать:
Чом хоче зіронька світити,
Чом сонце йде під вечір спать,
Чому сова така оката,
Чому чіпляється будяк.
Де крокодил живе зубатий,
Чом має колючки їжак.
Їм треба випрати, зварити,
Дать їжу, книжку почитать.
На двір хоч раз у день зводити.
Вмить, зачесать, заколисать.
Нелегко діточок плекати.
Їм дарувати треба труд,
Забути «солодко поспати»,
Звільнити серце з его пут.
І сіяти, і засівати
Здорове вибране зерно.
Ґрунт пушить і бадилля рвати,
Щоб в добрий плід колись зросло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2013
Музика Едгара Нікітіна ( як виявилось пізніше)
Ти світе мій.
Ти оаза між пісків.
Тобі життя
Я дарую просто так.
Знайди його на стежці поміж згаслих ліхтарів
І освіти, щоби цвіло пурпуром, наче мак.
Приспів:
Щастя рине згори.
Хай замовкнуть вітри!
Ми з тобою удвох.
І рушник стелить Бог.
Два чужих береги,
Нас з’єднали зірки
В спільний подих ріки
Навіки.
Тебе ждала,
Наче місяць жде зорю.
Тобі плела
Я вінки з п’янких сонет.
І ось щаслива дата літа на календарю.
І дощ змиває з губ полин, дарує сонце мед.
Приспів:
Щастя рине згори.
Хай замовкнуть вітри!
Ми з тобою удвох.
І рушник стелить Бог.
Два чужих береги.
Нас з’єднали зірки
В спільний подих ріки
Навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440661
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.07.2013
Спека і дощ.
Так незвично.
Краплі дощу –
По обличчю.
Сіль на щоках
Застигає.
Небо, не плач!
Я благаю!
Краплі дощу
На віконці.
Знаю, за мить
Вийде сонце.
З серця мого
Вийме стужу.
І без жалю –
У калюжу.
Яблука спі-ють
медові
Там, де чека-ють
любові.
Крапля спада-є
остання...
Цвітом наді-ї –
Кохання.
Ніжне уста-ми
Причастя.
Яблука спі-ють
Для щастя.
Витівки це
Янголині?
Двоє зійшлись
На стежині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440507
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.07.2013
Гаряче літо. Сонце агресивне
Термометр вгору тисне інтенсивно.
Змовкає двір в обід, лиш вітер плаче.
В цей жароспік й зайд-кішок не побачить.
Радіють сонцю яблука і сливи,
Вони по повній набирають сили.
Теплом намлівши, воду п’ють із віття
І – гуп додолу, щоб знайтися дітям.
В таку пору додолу виснуть крила,
Води благають з краника і мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440415
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.07.2013
Трохи біології...
Спасибі тобі, серце, що люблю.
Спасибі, очі, вам що можу бачить
Цей Божий світ, цю надземну красу.
Душі спасибі, що усе пробачить.
Спасибі, вуха, вам, що можу чуть
Спів птаха, шелест стиглої пшениці,
Шум верховіть і рік, котрі течуть,
Луну, що відбивається з криниці.
Спасибі і тобі, мій язичку,
Що кисле і солодке розрізняєш,
Що млієш від фруктового сочку,
Що слово твориш, тишу розбавляєш.
Спасибі вам, дві діючі руки,
Що вмієте світ радісним робити.
І вам, спасибі, ноги-ходаки,
Що можу вами всі стежки сходити.
Спасибі тобі, тіло, що тремтиш,
Що відчуваєш холод, жар і вітер.
Спасибі, розум, що так рідко спиш,
Добро складаєш з почуттів і літер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440199
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013
Дотліло в небі сонце і пішло -
За обрій спати, набирати сили.
Сховалось в хати місто і село.
В вечірній тиші вулиці застили.
Обвисло небо, смутою зайшлось.
Ударив грім, побігла блискавиця.
З небес, немов із діжі полилось.
Хоч хмари рвуться, миється землиця.
Весь день пихтіла, фиркала жара.
Як тіло вогнегасника бажає!
Повітря, наче з чайника пара,
Коли вода у ньому закипає.
Закрила вікна. Серце, мов звіря -
Забилось. Дощ затих. Відгуркотіло.
Післядощів’я запросила я -
Ліг зимний кисень змійкою на тіло.
Зимний - холодний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440130
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.07.2013
Вона маленькою бродила
Поміж лугів, лісів, озер.
Її у транс щораз вводила
Природа, мов гіпнотизер.
В її очах купалось літо,
Пливли хмаринами думки.
Вона завжди раділа світу,
І свято вірила в казки.
Вона малою гру любила,
Її манила боротьба.
У ній поєднувалась сила
І щиросердна доброта.
Вона життя, мов сік, ковтала
Хапала миті за барќи.
І книги поїдом з’їдала,
Немов солодкі цукер́ки.
А потім раптом поскромніла.
Ступила зрілість на поріг.
Вона знайти себе хотіла.
Науку гризла, мов горіх.
Вона любов на смак пізнала -
Солодка була і гірка.
У скриню честь свою сховала.
Ключа нікому не дала.
А потім... доля чи недоля
Її схопила на гачок.
Скінчились її вільна воля.
Змілів живильний потічок.
Лиш діти душу її гріли.
Робота клала в кошик плід.
А хмари купчились, сіріли
І сонця затуляли слід.
Дощами лилася тривога,
Громами розривався біль.
І довго слалася дорога,
Де тільки камінь, кров і сіль.
Вона ішла. Вона молилась.
З останніх сил несла хреста.
Та якось вранці пробудилась –
А за вікном цвіте весна.
А на спині... не хрест, а крила.
В очах проміння виграє,
У тілі молодеча сила,
І серце... знову казки жде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440049
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 28.07.2013
Лиш поріг переступити
Встигла Ганя, Люся
Тут же:
- Буду виходити
Заміж я, матусю.
- Як це, доню? (й щоки в солі)
Хіба ж не раненько?
Іще рік учитись в школі.
Ти ж така маленька!
- В нас любов.
- Що скаже тато?
Так робить негоже!
- Буде в нас одна кімната
І одненьке ложе.
Одну постіль будем прати,
Світла менше згубим.
Книжки в школу купувати
На двох одні будем.
Вигода тут є зі всього,
Треба це признати.
Ще й по черзі – в мене, в нього
Будем ночувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439958
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.07.2013
Пісня
Слів бракує, щоб сказати,
Як красиво у Карпатах!
В'яжуться картини у вузли.
Сині гори, полонини
Моє серце полонили,
Між ялин і сосен понесли.
Там пастух пасе отару,
Тис співає під гітару,
А зозуля літечка кує.
Ти накуй, пташино мила,
Дуба міць мені і крила,
І щоб надих вився солов'єм.
В горах сонечко іскристе.
А повітря чисте-чисте!
Топить річка-свічка береги.
Водограєм з гір спадає.
Серце бачить - завмирає
Дух Карпат вбирає навіки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2013
В полі між травою
Маки і волошки.
Ваблять зір красою,
Мов заморські брошки,
А ще пижмо, м'ята,
Звіробій, ромашки...
Поряд десь завзято
Музикують пташки.
Злата і Назарко
Радо цвіт збирають.
Хоч надворі парко,
Бігають, шукають
Квіти кольорові,
Їх в букет трамбують.
Дари гонорові
Мамі подарують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439701
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.07.2013
Який насправді світ чудовий.
Солодший навіть від халви.
Отож розпрям похмурі брови
І насолоджуйся, живи!
щасливі миті в житті. Подивіться.
https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=ZjCqN9tV_ak
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439560
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.07.2013
Хочеш буть у світі ти значимий,
Зверху вниз на ближнього глядіть?
Вказівник життя – на величини?
Серце хоч блискуче, але мідь?
Хочеш ти без Бога..., сам з собою?
Мабуть, злість у місці, де душа,
Чорною розкинулась габою.
Як це можна, Богу – відкоша?
Бог – це Світло, це – Любов бездонна.
В тобі Він – цьому нема ціни.
Світ здобути можеш, безумовно.
Бійся душу втратить, наче сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439552
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 25.07.2013
Просльозився лужок –
Дощ заграв на гітарі.
Різнобарв’я квіток
У зеленій отаві
Потьмяніло на мить.
Дощ побренькав, стомився.
Кинув з неба рушник –
До землі простелився.
Барви різні на нім
Заясніли барвисто.
І на зелі усім
Заблистіло намисто,
Що лишив дощ-жонглер
На споминок про себе.
День намисто протер,
Сонце вивів на небо.
Цвіт очиці розкрив,
У танок пішли трави.
Юшку бусол зварив,
Пригостив нею ґаву.
Качур сітку узяв,
Став він ряску ловити.
Вільху дуб обійняв.
Витяг серце з-під свити.
Чисту пишну косу
Розпустила вербиця.
Бережіть цю красу,
Вона нам знадобиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439465
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.07.2013
Так хочеться у пізнюю годину
Відчути дотик теплої руки
І губ вологих лісову малину,
Неголеність їжачену щоки.
А ще недавно волею впивалась,
Співала дифірамби їй палкі.
Мабуть таки, я все ж перестаралась.
Тепер з грудей лиш окрики хрипкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2013
Молися, сину, за Вкраїну.
Молитва рушить навіть мур.
Збирай велюровий пурпур
Із серця, їй неси в офіру.
Не все долають кулаки,
Пролита кров, із рота піна.
Впади дитинно на коліна,
Збери посічені думки.
Молися щиро, повсякчас,
Тримай у серці своїм віру.
Покаже Господь місце звіру,
Почує твій кричущий глас.
Молитись, сину, не вгавай.
Допоки не прийде світанок
На темний і понурий ґанок,
Відчинить краю двері в рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439242
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2013
Що ж ти робиш зі мною, доленько?
Чаші в руки – та все не ті.
Щастя пила я тричі й гореньком
Заїдала на самоті.
А так мріялось, сподівалося.
Розгнівила, мабуть, Творця.
Розтягнулося, обірвалося
Те кільце, що ріднить серця.
Вже не молодість і не старість ще.
Вечір в думах із мрій пливе.
Від кохання лишилось згарище.
Але серце... Воно живе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2013
Розкинув день між трав росу,
Вставай і пий оцю красу,
Для тебе кинув.
Закутайсь у небесну шаль,
Збери озоновий кришталь
Серед полину.
Ганяє вітер поміж крон
Торкає гіллям ксилофон -
Злітають звуки.
Тріскочуть сойки угорі,
Сміються діти у дворі,
Сховались круки.
Життя з тобою - пліч-о-пліч.
В нім два крила – то день і ніч,
Так без упину.
Душі своєї кольори
Розкрий, іди, добро твори,
Бо ти – Людина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438999
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.07.2013
Смерть підкрадається, ступає по слідах.
А ти люби життя, лети неначе птах,
Так, щоби крила не торкались темноти,
Вона туди тебе бажає затягти.
Грає у піжмурки щоденно, повсякчас.
І хоче стать перед тобою у анфас.
А ти запал її звірячий остуди.
Люби життя, вогонь у серці розведи.
Стоїть на варті й збирає часто тих,
Хто план складав, але звершить його не встиг,
Бо заманили заборонені плоди -
Смачні, яскраві, жаль, заводять в нікуди.
В обійми смерті дались за оманний рай.
А ти люби життя, родину, рідний край.
Грій душу й мозок час од часу прочищай.
Сій вічне, добре, день з любов’ю зустрічай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438938
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2013
Густим крилом накрила ніч холодне небо.
Заснуло сонце, погойдавшись в промінцях.
А я не сплю, чекаю зоряного Феба.
Може, шепне щось, як не буде у серцях.
А я не сплю. Любов весь день плела і шила,
Черпала сили із небесного ковша.
І хай я м'язи свої трішки натомила.
Але ж як банно розігрілася душа!
А я не сплю. Хронічно днів не вистачає.
У ночі кілька тихих відщипну годин.
З балкона в сонно-мрійне небо споглядаю.
О де ти, зірко моя, щастя швидше кинь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2013
Зло – палиця, де два кінця є.
В один зазвичай воно йде.
А з другого назад вертає,
Коли його ніхто не жде.
Зло – палиця, де два кінця є.
Перш, ніж послать його, зробить,
Подумай, що тебе чекає
У неочікувану мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438217
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2013