| Сторінки (37/3628): | « | 31 32 33 34 35 36 37 | » |
Каштан цвіте, глід не дрімає,
Тополя небо підпирає.
А птахи високо вгорі,
Мов тії миші у норі,
То вилізають, то зникають,
Дзьобами хмари розривають,
В ясній купаються блакиті
У миті, сонцем рясно литі .
І солов’єм душа співає.
Ти на землі, а ніби в раю!
Блискочуть трави, спить озерце.
Від щастя сльози ронить серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425643
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.05.2013
Шатенка із блондинкою – подруги,
Прибули до кафешки на обід.
- Як в тебе на любовнім фронті?
- Туго!
Весна надворі, а у серці лід.
- Хіба з такими це, як ти, буває?
Велись на тебе завжди мужики.
Невже ніхто увагу не звертає
На пишні груди, на м’які боки?
- Щоб зовсім ні, цього сказать не можу.
Ось мчала тільки що на BMW.
Даішник зупиняв, всміхався гоже.
Не клюнула, не вразив він мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425610
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 17.05.2013
Є у кожної дитини
Мама, що їй шлем щоднини
Мольби – Діва Пресвята,
Ласки просить нам в Христа.
Є ще матір – Україна,
Край наш, рідна Батьківщина.
Її віддано кохаєм,
Піднести до зір бажаєм.
А ще та, що нас носила
Народила і зростила.
Жінка – мила понад інші.
Шану їй складаєм, вірші.
Хресну маму також маєм,
Дяку їй за те складаєм,
Що у храм нас принесла.
Молиться за нас вона.
Є ще мама в нас - учитель.
Учить, як у світі жити
Діток, з ними по пів дня,
Вводить в світ новий - знання.
Кожна з мам про діток дбає.
Долі доброї бажає.
А ви, діточки, зростайте,
Кожну маму прославляйте!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425414
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.05.2013
З синком пішла маман гуляти.
- Ось це – Верховна Рада,
Де засідають депутати,
Законодавча влада!
- А чом така тут, - каже Марко, -
Висока загорожа,
Мов у звірячім зоопарку?
Тут є якась загроза?
- Мабуть, бо нащо б будували?
- Яка? – синок питає.
- Щоб злодії не заповзали,
Чого, бува, не вкрали.
- Всередину чи зсередини? -
Щось, мамо, не дійду я.
- На, жуй цукерку, любий сину,
Тут краще промовчу я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425399
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 16.05.2013
А наш козак курить люльку,
Винце попиває.
Вірить в політичну мульку,
Шустер-лайф вмикає.
Любить спорт. Лежачи в хаті,
Дивиться футбола.
Програє Вкраїну-матір
Без жодного гола...
***
Зміцніти в дусі встигли і розчаруватись.
Дух боротьби залишив нас, пірнув у став.
На краще, склавши руки, будем сподіватись?
Чи гострі вила в руки брати час настав?
***
Ми спинимо свавілля, бо ми не слабодухі,
Коли межа терпіння покриє наші вуха,
Дух зможем відродити, нам стане сил, любові,
Щоб край свій захистити, не втратить долі-волі.
Лютий, 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425206
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.05.2013
Сонце вчора в домі з’явилось.
Хлібом-сіллю стріла його.
В крилах пір’ячко заяснилось.
Серце в бистрий танець пішло.
Покосилась тиша, до лісу,
Підібгавши поли, втекла.
А за нею в подорож пішу
Без оглядки самість пішла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013
Атлас неба роздерто навпіл,
Пошматовано лазурит.
Тіні гнізда будують навкіл.
Вибиває степ оксамит
Під потужний звук вітродиху
У верхів’ях чубатих крон.
Вчора вітру дих дихав тихо.
Нині, мов зірвав хто з припон.
Завтра, знаю, все буде краще.
Сонце коси вмиє свої.
Пустить сяйво у тіней хащі.
Усміхнеться тобі й мені.
Тут [b]степ[/b] - танець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425002
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.05.2013
Виявляється, вечірнім містом гуляти
Набагато краще, ніж сидіти в Інеті.
Іти, живе повітря в груди набирати
І слухати вітер, що грає на кларнеті.
Торкатися рукою могутнього дуба.
Його нижнє листя пальцями теребити.
Розуміть неможливість дістатись до чуба
Та і те, що й дубу небо не підкорити.
Добре, як кожен у своїй царині гігант.
Коли прагне про ріст свій безнастанно дбати.
Бо, прийде час і Тому, хто дав талант,
Прийдеться звіт про використання давати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424769
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.05.2013
Уже сивіть почали коси.
Немов вітри, побігли роки.
А я все вірю, впадуть роси
На мою долю одиноку.
Травень бузок розкрив, наповнив
Повітря пахощами раю.
Ніч. Я не сплю. На місяць повний
Дивлюсь – один, як я, гуляє.
Стогне так тужно, мелодійно.
Не треба, друже! Вийдуть зорі.
Візьмуть тебе в свої обійми,
Закружеляють у просторі.
Мені уділиш щастя трішки?
Долоні вмію я тримати.
Зберу його в дубову діжку,
Буду по крапельці вживати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013
Прийшла до лікаря Олена.
- Я хвора, - каже, - тиждень вже.
Болить середина у мене,
Щось тисне ніби і пече.
Лікар – молодик з бородою,
У руки слухавку узяв.
Послухав серце, ще й рукою
Потис печінку і сказав:
- Цілком здорові є Ви, панно.
Хвороб ніяких в вас нема!
- Але чому мені погано,
Болить живіт і голова?
- Це Ви надумали, красуня.
Кажіть: «Здорова я, мов лось».
- Ну, добре, лікарю, піду я.
- А гонорар? Не бачу щось...
- Я не дала грошей вам, милий,
Навіяли собі цей жах!
Кажіть: «Все жінка заплатила.
Радій душа! Радій душа»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424417
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 12.05.2013
До Дня Матері
Змінить можеш стиль ти, одяг,
В кімнаті меблі, вікно.
У картках платіжних коди,
Професію чи житло.
Але якщо маєш діти -
Малі, дорослі, не суть.
Допоки ходиш по світі,
Їх мамою мусиш буть,
Мов квітку, мале підняти,
Зігріть, мов сонечко луг,
Любов'ю щедро скропляти
Клітину кожну і дух.
Зросте - пір'я чистить в крилах,
Щоб був високим політ.
І Бога щоденно й щиро
Благать за їх добрий слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424225
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 11.05.2013
Трьох синочків вивела іволга-пташина.
Приносила в дзьобику ягоди калини,
Гусениць, комашок для своїх малят,
Щоб зростали й мали силоньку літать.
Часто їх кормила, ніченьки не спала,
Всю любов і силу пташкам віддавала.
Як зросли, набрали силоньки літати,
Вчила їх співати, мов на флейті грати,
Мостити гніздечко високо, в саду,
Пір’я доглядати, добувать їду.
Потім їх на волю мама відпустила,
Жила самотою, важко захворіла.
Стрінула сороку, її попрохала,
Щоб знайшла синочків, все їм розказала.
Десь після обіду усе синки знали,
Та летіть до мами все ж не поспішали.
Іволга з гніздечка сил злетіть не має –
Син Солько співає, мов на флейті грає.
День і два без їжі, без води проводить –
Пір’ячко в порядок син Чистько приводить.
Третій день. Матуся лап вже не здіймає.
Син Жадько нарешті у дім прибуває.
- Що з тобою, мамо? Нащо мене звала?
Бачу, все серйозно. Ти заповіт склала?!
- Не встигла, синочку, нагло захворіла.
Щось не те, напевно, в парку міськім з'їла.
- Добре, сам складу я, підпис лиш черкнеш.
Потім з’їси гусінь і води поп’єш.
Записав на себе все майно, гніздечко.
Не сказала мама сину ні словечка.
Мовчки підписала, ручку опустила.
Богу душу дала, навіть не попила.
[b]Хто матусю рідну доглядать не буде –
Того Бог покине і осудять люди.
Хто її до віку буде шанувати –
Довго буде жити, легко умирати.
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424202
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 11.05.2013
Сльози утри,
Біль відпусти,
В серці стопи мерзлоту.
Просто іди,
Просто люби,
Сій навкруги доброту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013
Пахне медом і молоком
Моє рідне мале внучатко.
Очі-зорі налиті добром.
Щось від мами в них, щось від татка.
Дитя щедро дарує всім
Сонця усмішку щиру, милу.
Не зрівнять ту радість ні з чим,
Що несе – ясну, легкокрилу.
Воно вірить батькам, життю.
Воно кривди ще не стрічало.
Я за нього Бога молю,
Щоби добру доленьку мало.
Нехай янголи повсякчас
Над малим дитятком чувають.
Співодзвонами раз у раз
Зло, що близиться, відганяють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423841
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.05.2013
Війна – це найбільше жахіття,
Руїни і кроволитт́я.
Мов буря надламлює віття,
Так ломиться л́юдське життя.
Невинні лягають в могили
Заради амбіцій вождів,
Що віру узяли на вили,
Намножили сиріт і вдів.
Час рано чи пізно накаже
Усіх, хто безчинство чинив.
Хай мертвий уже не розкаже -
Отой, що свій край боронив.
Він ангелом в небі літає,
І тішиться – мир на землі.
Історія все пам’ятає.
Хоч висохла кров на ріллі.
Вклоняюсь усім я загиблим,
Тим, кого торкнулась війна.
Хай в пам'ять вкарбується сріблом:
«Найвище є – людське життя!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423767
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.05.2013
Виростають діти, йдуть у світ широкий.
Покидають маму і родинний дім
Там, де вчора чутно було їхні кроки,
Жадно лиже тиша залишки слідів.
Виростають діти, забувають маму.
Бо у них вже гнізда, сім'ї є свої.
Йдучи, закривають за собою браму,
І вкривають стежку густо спориші.
Виростають діти, бо це мусить стати.
Родять самі діток, то ж такий їх вік.
Сивину в волосі зафарбує мати,
А від рани в серці є один лиш лік.
Що за лік? Скажу Вам. Це любов, пошана,
Це дзвінок у двері, а чи в телефон.
Як цього немає, кровоточить рана
В серці материнім , квилить птахом сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2013
Силач в руки взяв цитрину,
Фокус показав.
Вичавив із мандарини
Сік увесь, сказав:
- Якщо хтось іще добуде
З цього плоду сік,
Безкоштовно ходить буде
В цирк усенький рік.
Вийшло кілька, тиснуть, очі,
Лізуть. Ні, не йде.
- Ну, ще є між вас охочі? –
Богатир тут.
- Є!
Вийшов муж – очі глибоко,
В руки плід узяв.
Витис 10 крапель соку.
Оплески зірвав.
В шок упав силач тут повний –
Вперше за життя.
- Ким працюєте, шановний?
- Податківець я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423340
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 07.05.2013
Йде Микола по селі,
Сто грам випить хоче.
Уже тиждень на мелі,
В животі буркоче.
Не фортунить, не везе.
В жилах кров бушує.
І питання лиш одне
В голові пульсує:
- Де знайти якесь бухло,
Щоби звеселитись?
Обійшов усе село –
Ніде похмелитись.
У сусідів уже брав –
Відроблять прийдеться.
В магазині записав,
Більше не вдається.
- До куми піду ще, так! –
Думка осінила. –
Мо’, наллє хоч четвертак,
Колись же ж любила.
Попросив – не налила,
Ще й прогнала з хати.
Злість Миколу узяла,
Стало ним кидати.
Як вона побігла в хлів
Подоїти Мілку,
Вбіг до кухні, вліз під стіл –
Там була горілка.
Вхопив пляшечку одну
Вибіг. Зачепився
За коряку у саду,
Впав і... відключився.
Як свідомість знов здобув,
Розпандохав очі,
Лікар тут якраз прибув,
Запитав охоче:
- Як ся чуєте, скажіть?
Може заштрик дати?
- Чом лице моє горить,
Як зі спиртом вата?
- Колотих у вас є ран
На обличчі – сила!
- Це кума чи кум Іван
Мене так змісили?
- Був тут слідчий молодий,
Цікавився вами.
Сказав, доказ речовий
Знайшли.
- А що саме -
Ножик, вила, чи багнет?
За сто грам і сало?!!!
- Їжак – розміром в кашкет,
Ви на нього впали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423183
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 06.05.2013
Так трепетно сьогодні у душі,
В моєму місті розцвіли каштани,
Птахи співають радісні пісні -
В передчутті усе, що Бог устане,
Воскресне з мертвих і відчинить рай
Для тих, котрі змогли в любові жити.
Він зробить це, піде за небокрай.
Та верне, щоб суд праведний чинити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422822
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 04.05.2013
Із чорних дерев ще учора бруньки
Свої кулачки витягали.
А нині весна-чарівниця гілки
В зелені оп́анчі убрала.
Наткала шовкових м’яких килимів,
Узорів з квіток наробила
І кинула людям під ноги дол́ів.
Землі наготу призакрила.
Спекла в печі корж з золотого зерна
Підняла високо в пол́удень.
Зігрілося тіло усяке й душа.
Став святом забіганий будень.
Долів - (діалект) в низовину, в долину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422816
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.05.2013
Піст добігає вже кінця.
Двір чистий кожен, вулиця.
Дім блиском сяє, свята жде,
В котрім християнин живе.
На вішаках – нове вбрання,
В коробках складене взуття,
Продукти скуплені усі –
Паски і вироби м'ясні.
Стіл має гнутися від страв.
Попереду багато справ –
Щось ще зварити і спекти,
Може ж у гості хтось прийти.
Бог дивиться на це з небес.
Лунатиме: «Христос воскрес!»
У цю неділю. Радість це!
Але ще ж п'ятниця іде.
Вкотре на хрест Христа приб'ють,
Бичем забивши, оплюють.
Воскресне, вмерши, мов ягня,
Щоб ДУШІ визволить з гріха!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422322
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 02.05.2013
У цвіту абрикоса
І сливќи шкарубкі.
Вишні – в білених косах,
Молоді і стрункі.
Їх сама на городці
Я садила усіх.
Тепер тішусь з віконця
Цвітом білим, як сніг.
Як достигнуть, діждуся,
Буду їсти плоди.
Ними я поділюся
Зі своїми дітьми.
Від душі поласуєм
Ми дарами небес.
Якщо вчасно зберу я
Плід достиглий увесь.
Три будинки довкола
Поверхові стоять.
Тож Ганнусі й Миколи
Прагнуть теж скуштувать
На канікулах влітку
І сливки, й ягідки.
Дам по жмені я діткам.
Не ламали б гілки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422052
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.04.2013
Я знаю, край мій розцвіте,
У всій красі своїй засяє.
У нього все для цього є -
Стрімкі річки, поля безкраї,
Ліси дрімучі і луги,
Навесні вишиті шовками,
Гаїв квітучі килими,
Сади, у осінь із плодами.
Є трударі, що варять сталь,
Вугілля в шахтах добувають
І душі, у котрих мораль
На хрест Христа не прибиває.
Все є для того, щоб рости,
Щоб користь світу приносити.
Мусить, мов рожа, розцвісти
Край молоком і медом литий.
Він вибереться із пітьми,
Теплом нагусне після стужі.
Бо є у нього Бог і ми –
Сини і дочки небайдужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421990
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 30.04.2013
Дорога до Бога пряма і горбиста,
Вона часом ясна, а часом імлиста.
І навіть, коли повна довкруж пітьма,
Коли йдеш до Бога - ясниться душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421786
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2013
Зайшов вчитель. В класі рух.
- Сіли вже. Дзвінок був. Ша!
Тема в нас «Народний рух».
Вчитимем про Довбуша.
Довго вчитель говорив
Про життя в той час голодне,
Про ненависних панів,
Про селян і гнів народний.
Текст також читали з книжки,
В ній малюнки розглядали.
- Чому ж Довбуш і опришки
Лиш багатих грабували? –
Пита вчитель.
- Петя Лідний,
Що зумів запам’ятати?
- Чом багатих? Бо у бідних,
Не було, мабуть, що взяти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421780
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.04.2013
Нині, мов у лузі зілля,
У церквах народу –
Пишне із вербички гілля
Святять для господи.
Зустрічати День великий
Скоро будуть радо
Православні й католики
Східного обряду.
Хай верби гілля чудесне
Здійме з душ полуду.
Іще тиждень – Бог воскресне
Для спасіння люду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421526
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 28.04.2013
Хлопці Ігор та Микола
Біля класу бій вчинили.
Підійшли до них чергові,
Зауваження зробили.
Не до тями! Тут вступати
В бійку стали й інші діти.
Вчителів пішли шукати
Чергові, щоб рух спинити.
Фізик тут. У хлопців щоки,
Наче раки, червоненькі.
- Що за бійка? Що за склоки?
Припиніть усе швиденько!
Піднялись, при стінці стали.
Вчитель:
- Де цього навчились?!
- Від нардепів приклад взяли... ,
У Верховній Раді ж бились!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421476
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.04.2013
Я сьогодні сказала Ісусу: «Пробач!»
Душу жалем гірким і сльозами омила.
Впокор́ивши пих́у, склавши руки в калач,
До господи своєї Його запросила.
«Повсякчас біля тебе, - мені Він сказав, -
Була моя рука і опіка належна.
Я з тобою бік о бік не раз крокував.
Часом, було, радів, часом плакав безмежно.
Я тебе полюбив (ти не знала) давно,
Карооким дівчам із білявим волоссям.
Шепотів я на вушко: «Роби лиш добро».
Ти не чула. І всяке у долю вплелося.
Я чекав. Вірив в те, що почуєш колись,
Що відкриєш для мене своє глухе серце.
Час такий наступив. Сподівання збулись.
Як не з медом в душі було – з сіллю і перцем».
І якщо б не почула тоді, не прийшла,
Мабуть, те, що змогла перейти – не зуміла б.
По колючій стерні поміж битого скла
Йшла я, Божа любов у мені струменіла.
Часом сили мої утікали в піски.
Вдалині лиш хрести – чорні-чорні видніли.
Та Господь пригортав до своєї щоки,
І я далі ішла, і надія жевріла.
За плечима лишились усі ті хрести,
Що, здавалось, ніколи мене не покинуть.
Стало серце холонуть. «Ісусе, прости!!!
Знову нині прибрала для Тебе хатину».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421300
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 27.04.2013
Вийшла в двір, залюбки
Небо взором своїм обійняла.
Наче два літаки,
Лель із лелькою в небі літали.
Погляд цвяхом припав
До широких крилець чорно-білих.
Лельці лель щось шептав,
Ніс кохання на крилах сп’янілих.
А вона легко так
Піднімалась високо угору.
В небі сонце-мідяк
Слало промені ясні в цю пору.
Лелька в променях цих,
Мов цариця небесна сіяла.
Навіть вітер притих,
Коли "так" боцюнові казала.
Лель, лелька, боцюн - лелека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421152
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.04.2013
В чудовий світлий день весни
Хочеться скинуть важкі лати,
Жадно нектар небес вбирати,
Продзьобавшись із шкарлупи.
В чудовий світлий день весни
Хочеться розщепити груди,
Тепло зібрати звідусюди,
Укрити ним зимові сни.
В чудовий світлий день весни
Хочеться вітром погуляти
У хмарах, джмелем подрімати
В м’яких подушечках верби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421119
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.04.2013
Я щодня приходила до мами, дзвонила,
Коли часу на те, щоб прийти, не було.
Нас єднала із нею невидима сила.
З того часу багато років утекло.
Вона була у мене за маму, за тата,
За сестру і за брата, за подругу теж.
Але якось пішла...Стала пусткою хата.
Заховалась душа за високий манеж.
Я ридала пів року, мов риба-білуга.
Світ для мене завмер – чорно-біле кіно.
Серце щільно сповила незорана туга.
Холод став, де ще вчора гніздилось тепло.
Я до мами щодня приходила, дзвонила.
Тепер шлях попід ліс, до могили проліг.
Жаль мені, що не все я для неї зробила.
Як вернути б хоч мить, то упала б до ніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2013
В одинадцятому вчиться
В одинадцятому вчиться
Микола Синиця.
Каже йому якось тато:
- Будеш поступати
В вуз технічний. Отож бали,
Щоб відповідали!
Якщо бали, та хороші,
В нагороду – гроші.
- Що візьму за бал я кожний? –
Тут синок озвався.
- Тридцять євро вділю, можна.
Тільки б постарався!
Ось дзвінок останній в школі.
Дають атестати.
- Покажи свідоцтво, Колю, -
Тато став казати.
- Одинадцять без упину.
Готуй гроші, тату.
- Цього не чекав я, сину.
Всіх не дам, багато.
- Так робити не годиться –
Кидатись словами.
Обіцяв я поділиться
Із учителями!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420932
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.04.2013
Ввечері Оксану Люба
Біля дому зупинила:
- Чом тебе не було в клубі?
Що учора ти робила?
- Познайомилась в он-лайні
Я з англійцем-ловеласом.
Захотів він, щоб у ванні
Я оголена знялася.
- Ну і як? Знялась, подруго?
- Та знялась. Чого брехати?
Тільки ж мусіла у ванні
Всі погрішності прибрати.
Дві години це робила
Ржу, патьоки забирала..
Навіть плитку відбілила.
Але фотка вийшла вдала.
- Який засіб в домі маєш,
Що усе так чистить класно!
- Та хіба не доганяєш?
Фотошоп це. Я ж сучасна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420708
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.04.2013
Річечка бігла, наче срібло блискотіла.
У ній купало раннє сонце свої коси.
Трава у лузі піднімалась, зеленіла.
Вітрисько-брат співав, сушив їй сльози-роси.
В небі лазурному хмарини пропливали –
Такі густі, химерні, білі, як примари.
Немов би ватман на шматки дрібні порвали,
Й вгору закинули - на небосхилу нари.
Душа і тіло вдосталь сонечком намлілись.
Цього давно ждала, у весноньки просила.
Десь вдалині гірські хребти синіли, грілись.
І зовсім близько пташка соло виводила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420691
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.04.2013
До 27 річниці Чорнобильської трагедії
Гірчать полином наші гени.
Чорніють душі від журби.
Горять тіла, немов мартени,
А смерть регоче із пітьми.
Скільком вона на горло стала.
Скільком квиток в той світ дала.
Чи хочуть жити, не питала,
Закрила вдих і потягла.
Прийшла нежданно чи зумисне
У край співучих солов’їв,
Де ліс годив живому киснем
І де Дніпро, мов віл, ревів,
Де пшениці й жита полями,
Де вишиванки у свят́а?...
Гуляли люди і не знали -
Отруєна земля свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420440
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.04.2013
Ваші старання оцінила.
В шторм помогли мені плисти.
Але опалі мої крила
Вам не під силу піднести.
Факел очей моїх погаслих
Іскрою вже не запалить.
Серце горіти сонцем ясним
Повинно, щоб мене збудить,
Тіло лавиною кипіти,
Уста вином п’янким текти.
Вам не під силу це зробити.
Пробачте… Мушу я піти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2013
Подруги Оксана й Злата
Вийшли вдвох у двір гуляти.
Каже Злата: «Я, Оксанко,
Устаю о шостій ранку.
Миюся, роблю зарядку,
Все приводжу до порядку:
Вирівняю постіль м’яту
І провітрю у кімнаті.
Потім з Барсом погуляю.
Як прийду, то поснідаю,
Аж тоді іду до школи.
- Робиш все ти пречудово!
І вдається все встигати,
Коли вранці хочеш спати
- Чи вдається, ще не знаю.
Завтра тільки починаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420257
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.04.2013
В діда Ярка зиму всю
Жили коні у хліву.
Пильно дід їх доглядав,
Годував і напував.
Як прийшла у край весна,
Коням так сказав: «Пора
Вам уже попрацювать,
Землю в полечку зорать.
Один кінь сказав: «Іду.
Працювати я люблю».
Другий фиркнув: «А я ні,
Щось не хочеться мені».
Перший цілий день орав.
Другий мух хвостом лапав.
Кинув їсти дід – нероба
Їв, аж пар летів з-під лоба.
День наступний. Коней звать
Став дідусь, боронувать
Треба ж поле, щоб пухка
До сівби була земля.
Перший радо погодивсь,
Другий, мов змія, скрутивсь.
«Не піду, щось занедужав,
Черевце скрутило, дуже».
Один знову працював.
Другий мухи рахував,
Виліз лиш тоді з хліва,
Як зросла в лугу трава.
Бігав, пасся, гиготів,
Робить вперто не хотів.
Не віз навіть урожай
Восени з полів. Лінтяй!
Та усьому є кінець.
Врвався й дідові терпець.
За уздечку взяв конька
Та й відвів до м’ясника.
Став горлать той: «Куди? Пр-р-у!
- Як куди? На ковбасу!
Не хотів ти працювати.
По що буду годувати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420243
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 22.04.2013
Зайчик по ліску стрибав.
Ліг, стомившись, задрімав.
Тут мисливець – як пить дать,
Зайця захотів піймать.
Толик з татом з лісу йшли,
В кошичках гриби несли.
Дивляться, неподалік
Зброю тягне чоловік.
Зараз він пальне вогнем,
А там зайчик під кущем.
Толик: «Тату, поможи,
Злого дядька прожени!»
Тато синові: «Ну, ну!
Зайця не дамо в біду».
А мисливцю: «Утікай,
Цього зайця не чіпай.
Хай маленький косоочко
Ще побігає в лісочку.
Заячу поїсть капусту,
Виросте великий, тлустий –
На добро, а не на лихо,
Згодом вибере зайчиху.
Тут мисливець: "Досить слів.
Зрозумів я, зрозумів.
В нього я стрілять не буду.
Вам завдячує хай, люди".
Поки слово кожен лив,
Зайця навіть слід простив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420066
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.04.2013
Кинула тепло з руки
Веснонька і враз птахи
Ті, що дикі, в лет пішли,
Спів повсюди рознесли.
Вийшли й ті, що у хліві
Були у зимові дні:
Гуси, качки, індики,
Курочки і півники.
Двором йде: «Кукуріку!
З’їсти б булочку хрумку!»
А за ним: «Кво, куд-куди!
Булку хочемо і ми!»
З гілки горобець: «Ців-ців!
З’їв зернятка б хоч із пів.
Жир утратив, снігом мився.
Хоч би чимось підживився".
Голуб крилами махнув,
Попід вікнами загув:
"Вор-р, вор-р, люди! Не скупіться
Хлібом, салом поділіться»
Песик і собі: «Гав! Гав!
Щось і я би пожував!
Зовсім пусто в животі.
Реберце б якесь мені!»
Киця хвостика підняла.
«Щось і я б на зуб поклала.
Дайте миску молока
Зупки з м’ясом чи сирка!"
Вийшов хлопчик – звать Рустам –
Виніс корму він птахам.
А собаці дав м’яска,
А котові молока.
Ось історія я-ка!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419820
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.04.2013
З дитсадка прийшла Таміла
Та й питає татонька:
- Чула, нині тьотя Міла,
Наша вихователька,
Щось про філіал плела.
Шмат добра це а чи зла?
Зараз спробує, дитятко,
Розжувать тобі це тобі татко.
Горщик свій ще пам’ятаєш?
Зараз – в унітаз сідаєш.
Горщика, отак сказать,
Філіалом можна звать
Унітазу. Зрозуміла?
- Мабуть, - мовила Таміла. -
Філіал – це чуб твiй русий
Від волосся у матусі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419584
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.04.2013
Небо проліском ніжним розквітло.
Вітерцем день по кронах побіг.
Тепло, трепетно в серці і світло.
Літа слід по земельці проліг.
Оживились природа і люди.
Звуки чуються скрізь голосні.
Чистять, миють, копають повсюди.
Воскресіння Христа на порі.
І світліють не тільки оселі,
Вулиці і двори. В цю пору
Грають душі на віолончелі
Милосердя сонату ясну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2013
Тато їде до Версалю,
Кличе доню свою Валю:
- Що купить? – дає питання. -
Заримуй своє бажання.
- Тато їде до Версалю.
Привезе красиву лялю.
- Добре, доню, рима є.
Тато лялю привезе.
- А тобі. коханий сину,
Що купить? Скажи у риму.
- Тато до Версалю їде
Купить з пультом вертоліт.
- Вертоліт, вважай, пропав,
Бо у риму не сказав.
- Зрізав вірш я, - каже Лесь. –
Хочеш, розкажу увесь.
- Розкажи.
- Тато поїде.
Мама піде до сусіда.
Її любить наш сусід.
Тато купить вертоліт.
- Краще б це не римував,
Відпочинок мій пропав.
Тато нікуди не їде.
Піде морду бить сусіду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=419363
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 18.04.2013
Жив за ставком хом’як Химко.
Він сіяв і збирав зерно.
В поті чола трудивсь щодня.
Надбав, як псяра бліх, добра.
Купив поля, авто, ставок,
Звів хату, ферму, хлів, млинок.
З весни до осені в труді.
Відпочивав лиш узимі.
Якось, як день вродин справляв,
То хтось йому подарував
Святе Письмо – дороговказ.
Все прочитав він, і не раз.
І щось зворушилось в душі.
Перетрусив прожиті дні:
Так, пильно й чесно працював,
Та лиш про своє благо дбав!
Саме тоді хом’як рішив:
Більш жить не буде так, як жив.
Став бідним він допомагать,
На церкву грошики давать,
На спорту розвиток, культури.
В душі розвиднілось, мов мури
Хтось молотом у ній розбив
І промінь світла упустив.
Так і прожив в душі без пут,
Поки не став на Божий суд.
Ангел тоді повів його
До місця, де йому житло
У небі Бог приготував –
Пишний палац, сад райський, став.
- Це є моє нове житло?
Про таке й мрії не було!
- Твоє. Сам його й збудував,
Коли нужденним помагав.
Кожна в дар віддана грошинка –
На новий дім в раю цеглинка.
Добра порада, добре слово –
Розчин для скріплення будови.
Вивід і ви, друзі, зробіть.
Прожиті дні переберіть.
Життя не вічне на землі.
Багатство те – що у душі.
Мізкуй, працюй, добро збирай.
Але й про ближнього подбай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418981
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.04.2013
Без сну пів ночі, серце прихопило.
Кадри про далі, мов кіно, біжать.
Кімнату взором тужним обхопила.
Ще ж я не хочу світ цей покидать.
Кріплюсь щосили. Трохи відпускає.
Безмежно рада, що позаду біль.
Творцю життя довіривши, лягаю.
Сон суне, мов на землю заметіль.
А зранку ще слабка, немов примара
Встаю, іду до праці – це закон.
І мию душу. Була ж за щось кара!
Щаслива, що ще не армагедон.
Птахами мрії, задуми злітають,
Ховаються за гори,за моря.
І думи вічний біг наздоганяють:
- Хай буде так, як є, аби жива.
Березень, 2013 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2013
Прийшов додому Рома –
Дві гирі на ногах.
Тут жінка з макогоном.
Як вдарить по плечах.
- Це ж з ким ти так набрався?
Ще доки будеш пить?
Чому мені попався?
Та й ну його трусить.
Під ліжко той порачив –
Туди, де діти сплять.
Коли синок побачив,
Став батька він питать:
- Чого в моїй кімнаті?
Ти маєш і свою.
- Господар Я у хаті!
Що хочу – те й роблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418750
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.04.2013
Заходить до книгарні чоловік
До першого відділення, питає:
- Чи є в вас книга (треба, наче лік!)
"Муж жінкою уміло управляє»?
Тут продавчиня очі підняла –
Мале, товсте. А той:
- Відповідайте!
- Такої в моїм відділі нема,
У залі, де фантастика, шукайте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418739
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 15.04.2013
До церкви слід людині йти.
Тут Господь душі напуває.
Тут місце не для суєти,
Розмова з Богом тут чекає.
Якщо готовий ти уже
Розкрити душу, наче книжку,
Оздобити, мов Фаберже
Яйце, відчуєш певно з лишком
Блаженство, що заповнить вщент
Серце, яке увись знесеться.
У всіх бува такий момент!
Щасливий, хто не відречеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2013
Посідали дід і баба
Ввечері, гризуться.
- Ти мені не помагаєш!
- Так руки ж трясуться! –
Каже дід.
- То не смітив би,
Їв би, як годиться
- Я смітити не хотів би,
Само з рук валиться.
Ти скажи, як був здоровий,
Чи не помагав я?
Скривдив ділом тебе, словом
Чи руку приклав я?
Якщо так, порви волосся,
Вдар, якщо захочеш.
Довго ждати не прийшлося,
Баба – гуп між очі.
- За що? Я ніяк не в’їду...
Чи вже глузд згубила?
- Взяв мою невинність, діду,
Сам, я не просила.
- Взяв невинність я? О, диво!
Що це ти згадала?
Й бабу в плечі!
- За що?
- Мила! А ти її мала?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418389
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 14.04.2013
Крокує квітень по землі.
А цвіт в неволі.
Небо в холодно-сірій млі,
Дерева голі.
Дощ накрапа. Сховався птах
У гіллі туї.
Гірчить пастила на устах
У сонця-кулі.
Але весна візьме своє.
З вітриськом-другом
Навислі хмари розжене,
Розоре плугом,
Розчистить стежку сонцю вмить,
Махне мітлою,
Немов монета заблищить
Нова красою.
Теплом намліється земля
І запарує.
Вправно весна тиском пера
Цвіт розмалює.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418219
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.04.2013
Ти – добірне зерно,
Що на землю вологу упало,
Що у ній проросло,
Піднеслось, розцвіло, не пропало.
Ти вінок перлів-слів,
Що наповнюють дзвоном оселю,
Ясне сяйво вогнів,
Що надію несуть у пустелю.
Пінна хвиля морська,
Що пісок прибережний ласкає.
Щемна скрипки струна,
Котра душу з луски вивертає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2013
Піднестися над світом
Буйним вітром.
Заясніть над землею
Чар-зорею.
Заплести коси сонцю,
У віконце
Кинуть хвостик злотавий,
В квітотрави.
Із хмариною злитись
І пролитись
В спраглу землю дощами.
Споришами
Зацвісти у долині
На стежині
Під ногами у Щастя.
Та чи вдасться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2013
Чому я не можу купити собі дороге взуття –
Отаке, як у того чоловіка, що йде мені назустріч -
Добротне, шкіряне, гарно вироблене?
Іду у своєму, оцінюю.
Воно в мене чомусь завжди викривляється, ламається, відклеюється.
Ноги. Це ноги у всьому винні, роблю висновок я.
Раптом бачу чоловіка, що сидить на візку.
Він не дивиться на свої ноги.
Їх у нього просто немає.
Йому все-рівно, яким буває взуття. Він дивиться мені в очі.
У тих очах немає болю.
У тих очах немає заздрості.
У них нема смутку.
Що у них? Надія.
Я кидаю монету до шапки, яку тримає чоловік.
Він усміхається. Мені стає соромно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417649
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 11.04.2013
Я думала, кохання згасло,
Я думала, минуло все,
Ніхто в полон любовних страстей
Мене уже не затягне.
Але коли тебе зустріла,
Почула голос твій здаля,
Душа, мов сонце заясніла
І загострились почуття.
Та я для тебе лиш сходинка
На довгих сходах до гори –
Одна сходинка, без зупинки,
Ступив – і далі собі йди.
Для мене ти – мов ясний промінь,
Мов дуб в калиновім гаю.
Відчувши раз твій ніжний пломінь,
Ним навісніла і горю.
2010 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2013
У Ростика малого з’явилася сестричка.
З пологового дому татусь її привіз.
Радіє вся родина – таке кругленьке личко,
волоссячко чорненьке і кирпатенький ніс.
Що ж Ростику сказати? Що виросла в утробі?
- Не треба, - каже бабця татусеві, - спинись.
Малий ще. Скажем, бусол приніс її у дзьобі.
Мені моя матуся казала так колись!
Прийшов додому хлопець (учився в першім класі).
Матуся йому: «Хочеш сестричку повидать?
Її нам нині бусол в хустинці на терасу
поклав. Така маленька, лиш їсти хоче й спать.
- Сестричку?... Не цікаво. На бузька б подивився,
Що це за вид, що взимку кружляє в небесах?
Від слів цих навіть тато на хвилю розгубився...
- Це вид..., що носить діток на крилах-парусах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417356
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.04.2013
Три подружки в Стрию жили,
З малих літ вони дружили:
Ведмедиха і зайчиха,
І ще третя – то ослиха.
Сім’ї всі вони створили
І потомків народили.
Ніде правди тої діти,
Різні були у них діти:
В ведмедихи ведмежа –
Працьовитеє дитя.
У зайчихи зайченятко –
Хитре, мудреє дитятко.
А в ослихи ослик Ацьо –
Ні до книжки, ні до праці.
- Ацю, - просить сина мама, -
Йди уроки вчить.
- Ще рано. Зараз фільм я додивлюсь,
До книжок тоді візьмусь.
Подививсь один і другий.
- Ти уроки вчити будеш? –
Знову матінка пита.
- Ой, болить щось голова,
Завтра вранці почитаю,
Зараз краще погуляю.
От яке Аця навчання –
Фільми, музика, гуляння.
Школу з горем пополам
Закінчив, та знань не мав.
Професію не здобув –
До наук лінивим був.
В податковій працювати
Став Мишко наш вайлуватий.
В раді пост зайняв високий
Стьопа – заєць косоокий.
Ацьо круть-верть – покрутився,
На багатій оженився.
Що цим хочу я сказати?
Можеш і не працювати?
Можеш. Та не все життя.
Слухай далі про осла.
Нудно Ацю стало жити
І нічого не робити.
В казино він став ходить,
Щоб там гроші заробить.
Заробив? Що мав, програв!
Ще за борг і дім заклав.
Щоби Аця не убили,
Жінка борг увесь сплатила,
Розлучилась з ним і з хати
Вигнала. Став бомжувати
Наш віслюк – такий кінець.
Хто дослухав – молодець!
Наче Ацьо, не лінись.
В молоді роки учись.
Ремесло здобуть старайся,
Лиш на себе покладайся.
Будеш мати хліб і хату –
Не прийдеться бомжувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=417159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2013
Було, до тебе відчувала я вогонь.
Було, до тебе відчувала я ненависть.
Було, впивалася теплом твоїх долонь.
Було, від холоду долонь твоїх сахалась.
Тепер лишилася у серці пустота.
Любов і ненависть зійшлися в дружнім колі.
Давно у кожного із нас своє життя,
На паралелях різних опинились долі.
2011 рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2013
У тебе тисяча причин,
Щоби сказати Богу «ні».
Бо коли підеш ти за ним,
Змінити треба все в житті:
Безстрашно вирвати з душі
Злеліяний будяк, мов мак,
Відкрити серце доброті,
Все відрубати, що не так,
І душу рясно поливать
Словами уст Сина Отця,
За Його покликом ступать,
Хоч би й невигода була.
Лиш так взір мертвий оживе
І заясніється душа,
Життя у вічність заведе.
А іншого шляху нема.
2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2013
Узяли хмари зранку в руки
Вже сховані у скриню луки,
Щоб, наче стріли, сніг метати
На перехожих, шлях і хати.
А таки трішки полякали
(Уже ж весну усі прийняли!)
І розчинилися над містом,
Неначе маселко у тісті.
Тіло відчуло прохолоду,
Зими слабкий останній подих.
Душа ж, тепло зібравши в стоси,
Цвіте пахучим абрикосом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416483
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2013
Прийшли Ви, як зима минула,
Ввірвались струменем води.
У вирі Вашому втонула
З думками й серцем назавжди.
Мене наповнив з головою
Бурхливих почуттів ручай,
Мов різнотрав'ям луг весною,
Мов щебетанням літній гай.
Самотність глянула іскоса
Кудись втекла, за горизонт.
Коли любов накрила коси,
Їй ждать на милість – не резон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2013
В Ольги Гнатівни у домі
Жив папуга Васька.
Завжди їжі мав доволі
І доволі ласки.
Господиня зранку пташку
З клітки випускала.
В кухні їла пташка кашку,
По залі літала.
На ніч Гнатівна дружочка
До клітки гонила,
Як ішла критична точка –
Утома морила.
Ну й тоді вередував
Наш папужка Вася!
На карниз вгорі сідав,
Зловить не давався.
Ольга Гнатівна і так,
І сяк його звала,
Набирала корм в кулак,
В клітку насипала.
Птах летіть не поспішав,
Дражнив господиню.
Всяк її перекривляв,
Дув у гриву синю.
Якось, осінь це була,
Сусідка Палажка
За чимось у дім зайшла.
Через двері пташка
Вилетіла в двір й собі
Десь між гіллям сіла.
Кликали жінки її –
Слухать не хотіла.
- Схоче зерен поклювать,
Прийде - апріорі –
Гнатівна на те. – Шукать
Пізно, ніч надворі.
Зранку, перше лиш в вікно
Проміння пробралось,
Вбрала Гнатівна пальто
І у двір подалась.
Пильно усі дерева
Вона оглядала,
Недолугу Василя
Між гіллям шукала.
- Вась, Вась, - чулося в дворі.
- Де ти мій гарненький?
Корму принесла тобі.
Та ж ти голодненький!
Відчинила все: вікно
І двері на ґанок.
Не вернула в дім його,
Мов у воду канув.
Нема тиждень, нема два
Васька бідолахи.
Фото розмістить вона
Вирішила птаха.
Не помогло, вже й зима
Пройшла, наступила
Веснонька, в дворі вона
Сніги розтопила.
Несподіваний дзвінок
В квартирі роздався
Ольги Гнатівни. Васьок,
Здається, попався!
Полетіла, мов стріла,
Мов куля, помчала.
Упізнала Василя
В птахові, забрала.
Той обшарпаний, худий,
В очах – страх і туга,
Крикнув: «Гнатівно, прости,
Дурника папугу!
Холод, голод я пізнав
І котячі зуби.
Мав добро – не шанував.
Більше так не буде!»
«Милий, любий мій Васько,
Як же ж ти боровся!
Все забула я давно,
Добре, що знайшовся!»
За добро - добром плати .
За опіку – дякуй.
Добре, що Васька знайшли.
А могло буть всяке…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416295
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 06.04.2013
- За двійки не буду, Ваню,
Каже батько, - більше бити.
Як покращиш ти навчання,
Зможеш навiть заробити.
- Ти платитимеш? А скільки?
- Десять балів – десять гривень.
- О, мабуть, покину ліньки,
Наче чорне небо ливень.
Над книжками три дні Ваня
Прів – не грав таки виставу –
Не отримав десять балів,
Тож покинув марну справу.
Не заробить! Усвідомив!
Йде за тиждень він до тата.
- Ти на мені зекономив,
Мушу я тобі сказати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416091
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 06.04.2013
У солов’я й солов’їхи
Вродився синок –
Голосистий, задиристий
З самих пелюшок.
Не натішиться ним мати,
Й батько без ума –
Що найкраще – для дитяти,
Рідного синка.
Виростає солов’ятко,
Й вимоги ростуть.
Заробляє гроші татко –
Всі на сина йдуть:
На заняття додаткові,
На гарне вбрання,
На витрати кишенькові,
Фрукти і моря.
Як підріс, авто й квартиру
Захотів син мать.
Летить мама аж до Риму
Гроші зароблять.
До обіду у павліна
Гніздо вичища.
По обіді чайки сина
З школи забира.
Заробіток відсилає
Синові у дім.
Той без жалю все спускає
У клубі нічнім.
Через років п’ять додому
Матінка верта –
Ні квартири, ні машини
У сина нема.
- Де ж подів ти грошенята,
Сину дорогий?
- На життя веселе стратив.
Та ж я молодий!
- На що ж стратив їх усі,
Пташку мій хороший?
- Одяг, клуби дорогі.
Та хіба ж це гроші?
Не сказала більше сину
Мати ні словечка,
Хоч і гострий біль поглинув
Все її сердечко.
Вирішила не лишати
Більше Батьківщину
І навчити шанувати
Сина копійчину.
На роботу соловейка
Свого влаштувала.
Всю зарплату забирала,
На купку складала.
За півроку назбиралась
Сума чималенька.
Її витратить зібралась
Мати соловейка.
В ресторані замовлявся
VIP - зал для забав.
Як же син про це дізнався,
До ніг мами впав.
- Що ти робиш? - мовив з сумом.
- Гроші ці не трать!
Важко було мені суму
Оцю зароблять.
На те мама відказала:
- Хіба гроші це?
Більші кошти відсилала –
Пропускав усе!
- Бо не мислив, скільки праці
Треба приложить,
Щоби те, що легко тратив,
Міг я заробить.
Ціну грошам будеш знати,
Як заробиш ти.
Поки робить мама й тато,
Працю їх ціни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415922
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 05.04.2013
Жила бджілка у садочку,
Мед, як всі, збирала.
Мала мужа, сина й дочку,
В вулику кут мала.
Та життя одноманітне
Набридло бджолисі:
Весна – осінь праця плідна,
Цілий час крутися.
Захотілось комашині
Стиль життя змінити:
Не товктись по конюшині,
Але їсти й пити,
Меді і цукор (суть вся в цьому)
Від бджіл відбирати
І у вулику пустому
Горілочку гнати.
Як задумала, зробила.
Апарат придбала.
Мед і цукор забирала,
Спиртне відпускала.
Ллється лайка, справжнє лихо,
З вечора до рання.
Проклинають всі бджолиху,
Бо бере й останнє.
З десять років бджола наша
Жила й бід не знала.
Та клятьба жінок-комашок
Врешті діять стала.
Як? А так. Пияком став
Муж бізнес-бджоли.
До в’язниці син попав,
Параліч в дочки.
Стала сліпнути й сама
Та як загуде:
- Що ж це за біда така?!
За що мені це?!
- За що, бджоло, еге-ге,
Добре усі знають:
«Сльози й горенько чуже
Дарма не минають!»
Серпень, 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415679
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 04.04.2013
Здається, врешті, здалася зима.
Весна з доріг сніжинки позбирала
І помахом лелечого крила
Поля в життя із забуття підняла.
Ще вчора сніг в лелечому житлі
Лежав, мов пан, нахабисто, розлого.
А нині лель із лелькою в гнізді
Хвалу складають клекотінням Богу.
Цілує душу сонця промінець
І сіру хмарку з серця проганяє.
Цвірінькає на верб’ї горобець,
Із днем весни всіх радісно вітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415588
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.04.2013
В дворику однім жил́и
Гусак та кабанчик.
Дуже різними бул́и
Івась та Степанчик.
Гусак Йван книжки читав -
І тонкі, і тлусті.
Вивчивсь, менеджером став,
Оженивсь на гусці.
Степан вчитись не хотів,
Беріг свої очі.
Над книжками не кирпів,
Гуляв дні і ночі.
То поїде на ріку,
То у клуб попреться.
То покурить табаку,
То спиртним уп’ється.
Взявся кликать до пуття
Гусак Стьопу сміло:
- Залишай таке життя,
Берися за діло.
Той на те йому сказав:
- Що тобі до цього?
- А чи пан, а чи пропав,
Спробую я всього.
І він пробував усе:
Пиво і горілку,
Травку, самогон, винце,
Щораз нову жінку.
Підробляв то там, то сям,
Щоб лиш похмелився.
Паном так він і не став –
Пияком зробився.
В гусака вже дітвора
По двору гуляє.
В кабана одна біда
Другу доганяє.
Їде гусак на курорт,
Плаває у морі.
Кабан – серед нечистот
У своїй в коморі.
Якось був в стані запою,
Не спав серед ночі.
Прийшла біла із косою,
Глянула у очі.
Затремтів кабан Степан.
Смертонька до нього:
- Що хотів, усе ти мав!
Спробував усього!
То ж тепер пора тобі
За життя погане
Звіт давати на горі!
- А гусаку Йвану?
- У гусака повно справ,
Ідей ясних, свіжих.
Кожен, що хотів – те мав,
Що сіяв – те вижав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415345
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.04.2013
Перший клас. Іде урок.
Вчитель промовляє:
- Робимо у нове крок,
Тему «Рік» вивчаєм.
Може знає хтось із вас,
Скільки то рік має
Місяців?
Тут Марта враз:
- О, я точно знаю!
- Знаєш? Учням розкажи.
- Та дванадцять всього!
- По прядку їх назви.
- Це простіш простого!
Вчитель аж зробив притоп.
- Ну, назви вже, Марто.
- Перший, другий, третій…
- Стоп! Далі вже не варто…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415152
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 03.04.2013
Де розлогі ліси,
Де пшеничні поля й волошкові,
Бистроплинні річки,
В луках трави сріблясто-шовкові,
Де квітуча земля,
На живильні джерела багата,
Народилася я
В невеликій , та затишній хаті.
Тут клітини мої
Набиралися сил рік за роком.
Упивались з землі
Диво-цвіту чарівного соком.
Тут на пишних лугах
Серед рік і озер я зростала.
І у себе їх дух,
Мов хлопчак-відчайдух, убирала.
Тут матуся моя
Світ Господній любити учила.
Тут вона відійшла,
Світлу пам’ять про себе лишила.
Тут продовжила рід
Я, двох доньок на світ народила.
Тут журби важкий слід,
Ввись політ, що дали мені крила.
І куди б не несла
Мене доленька, не посилала,
Що б мені не дала,
Чим не вабила б і не вражала,
Лиш на тому стою,
Що ніщо так не буду кохати,
Як ту землю святу,
Де на світ привела мене мати.
2009 рік, світлина - моя (мій край)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2013
Живуть здавна в селі Виша
Поряд хата в хату
Кріль – немов церковна миша,
Й корова багата.
Ціле літо в одних штанцях
Кролик походжає.
А корова – наче з глянцю,
Все модне вдягає,
Золотий ланцюг на шиї,
Золоті копита.
В кроля ж – жодної прикраси
Та ще й шерсть немита.
Як, бува, яку пожертву
Треба в селі дати -
На лік кому чи на церкву,
Ходять хата в хату.
Кінь, що в селі найславніший,
Пожертву збирає –
Дасть корова якнайбільше,
Кріль завжди не має.
Любить статна дама бідним
Щось від себе дати.
Сусід її – кріль безрідний,
Лиш воліє брати.
Завжди в русі худобина,
Гроші заробляє
Та й за кожну копійчину
Бога прославляє.
Кріль також часу не гає.
Як траву покосить,
В місті щастячка шукає –
Милостиню просить.
Хоч корова і жертовна –
В неї прибуває:
Хата і комора повна,
Автівка новая.
Кріль в старій живе хатині
З дерева і глини,
Старий хлів, де лежить сіно,
Огорожа – тином.
Якось в місто кроля змило
Й корова пропала.
Небо хмарами закрило,
Блискавка заграла.
Вогняна стріла влетіла
В кролячу хатину.
Майже вся до тла згоріла
І з хлівом, і з тином.
Як прибіг кріль із базару,
Мов сова, став вити:
«Були ж в мене там доляри –
Всіх і не злічити!!!»
Односельці позбігались,
Скоса подивились,
Головами помахали...,
Та й порозходились.
Хто працює і жертвує –
Тому добавляється.
А хто і собі шкодує –
В того забирається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415021
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 02.04.2013
У Левќа в сараї жили
Коза і теличка.
Разом пастися ходили
На луг біля річки.
Разом пили, разом їли
І пліч-о-пліч спали.
Поки літо в плечі гріло,
То біди не знали.
Та як зима наближалась,
Стукала в віконце,
Земля гола зоставалась
І не гріло сонце,
То й коза, й теля страждали,
Господарів кляли,
Що їх голодом морили,
В холоді тримали.
У селі всі добре знали
Левка та Одарку,
Як під шафе ґаздували
У своїм фільварку.
Пожалів Іван телицю,
Викупив в сусіда.
Дав йому за те травиці
Для кози Аїди,
Трохи грошей, трохи харчів,
Щоб на зиму мали,
Щоби козу доглядали
Й самі не сконали.
Стала жити у Івана
Теличка Левќова –
Харчі звечора і зрана,
Стайня тепла, нова.
Прийшла весна, їй на шию
Дзвінок начепили
Та й на лужок біля річки
Пастися пустили.
Коза теж паслась на лугу –
Худа та запала.
Як побачила подругу,
Ледве упізнала –
Товсті боки, ясні очка
І шерстка гладенька,
А на шиї на шнурочку
Дзвінок золотенький.
- Добре тобі, бачу, Л́арко,
У Івана жити.
А мене Левко й Одарка
Хочуть знапастити.
Як в запій заходять, мила,
Про все забувають.
Чи я їла, чи я пила
Навіть не спитають.
- Співчуваю, козо люба,
Гореньку твоєму.
Як продали б тебе людям,
Івану моєму,
То би краще ти зажила
І біди б не знала –
Щодень їла б ти і пила,
В теплій стайні спала.
- Та не хочуть господарі
Мене продавати.
Бо хто ж буде молоко їм
Щоденно давати?
Подруги погомоніли,
Та й пастись пустились.
До телички всі тулились –
Кози сторонились.
Взялась коза на Лар́ину
Погляд свій косити,
Ніби та в чім була винна,
Що їй краще жити.
Заздрість і злоба їй стали
Нутрощі зжирати,
Краса подруги і слава
Спати не давати.
І задумала козиця
Діло зле утнути:
Яму викопать, у неї
Теличку спихнути.
Якось ввечері нарила
Ямище рогами.
Зверху щільно його вкрила
З верби галузками.
Помислила: «Як до річки
Пустимось з прискоком,
Отоді в яму теличку
Й зіпхну ненароком.
Надто добре Ларці нашій!
Все собі співає!
Господиня її з паші
Хлібом закликає!
Як травмується, лежати
Буде вверх сторчака,
Не співати, а стогнатиме,
Як я, бід́ака».
Вже на другий день козиська
В сам обід до річки
Повела із пасовиська
Подругу теличку.
Солоденько «ме-е-е!» казала,
Заглядала в очі.
Ларка і не відчувала,
Що зробити хоче.
Звідки не візьмись, з-за річки
Пес зірвався дужий.
І козичка, і теличка
Налякались дуже.
Стали бігати по луках
Стежками крутими –
Одна мека, друга мука,
Ну, а пес за ними.
От і яма з верб’ям, Лара
Поряд проскакала –
Коза не розрахувала,
На галуззя стала.
Плюхнулась на дно козиця –
За гріх поплатилась.
Яму вирила телиці –
Сама в ній впинилась.
Пролежала день без тями,
Поламала лапи.
Не копай нікому яму –
Бо сам в неї втрапиш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414762
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 01.04.2013
. 4ЧЕРЕПАХА І ЗМІЯ
Черепаха, вже старенька,
Гріла черевце.
Підповзла змія стихенька,
Звилась у кільце,
Пасть роздула, засичала:
- З’їм тебе усю!
Черепаха застогнала:
- Зажди, щось скажу.
- Скажеш? Кажи, Тарантіло,
Маєш тільки мить.
Цілий тиждень я не їла,
Аж нутро болить.
- Хочу тобі послужити,
Дещо підказать.
З’їси мене й будеш сита,
Потім де шукать
Їжу будеш? А я знаю,
Де таких, як я,
Сотнями відпочиває
Уздовж бережка.
- Знаєш це ти достеменно?
- На той берег плить
Треба й зможеш там щоденно
Черепах ловить.
- Як туди я доберуся?
Плавать – не моє.
- Тут тобі я пригоджуся,
Довезу тебе.
Уляглась на черепаху змія,
Звилася,
Усміхнулась: «От невдаха!
Та згодилася.
До бережка допливемо,
З’їм її – біду,
З потрухами, а там, дивись,
Ще таких знайду».
Тіла теж не дурнувата,
Здогадалася,
Що задумала хвостата,
В хитрість вдалася.
Каже: «Попливемо, люба,
Ще за видноти!
Сонце зайде, темно буде.
Як тоді плисти?»
- Попливемо!
Тарантіла у воду зайшла,
Швидко замочила тіло,
Тихо поплила.
Як пів шляху подолала,
Скинула змію.
- Тону! – змія засичала,
Ой, рятуй, тону!
- Тони, змійко вузьколиця,
Як така дурна.
Краще злапана синиця,
Ніж хвіст журавля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414697
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 01.04.2013
Жив собі ведмідь. Щорання,
Як всі ведмеді,
Йшов собі на полювання,
Жив у конурі.
Та якось почув Михайло,
Як ходив на став,
Що його шкільний друг Хайло
Замом мера став.
Взяла злість ведмедя з того.
Що за страм такий?
Вчився Хайло гірш за нього,
Тепер пан який!
І задумавсь косолапий:
- Треба щось робить.
Не смоктать щозими лапу,
А діла вершить!
Мізками поуправлявся,
Скласти план зумів.
З ним не де-небудь подався –
До братків-вовків.
Ті увесь район тримали,
Верхівку усю.
Ведмедю пообіцяли
Підтримку свою.
Життя ведмедя змінилось –
Вже не полював,
В кабінеті у міськраді
Працювати став.
У костюм, в краватку вбрався
За кошти братви.
Та й потроху готувався.
Він у мери йти.
План задуманий здійснився –
Мером ведмідь став.
Із братками тим ділився,
Що йому хто дав.
Стали гроші прибувати.
Гав мер не ловив –
Збудував, як віллу, хату,
Машину купив.
Став сходитись з шкільним другом,
Що зам мера був.
Тих, з ким полювать ходив він,
Начисто забув.
Як приходили в міськраду
Вельможі які,
То приймав їх щиро й радо,
З хлібом на столі.
А як бідні намагались
Просьбу занести,
Його двері зачинялись,
Час було десь йти.
Так пройшли чотири роки,
Де і подівались.
Державою керувати
Інші люди взялись.
Головного вовка вбили,
Братву полапали.
Всіх добряче потрусили,
Під арешт узяли.
І до ведмедя добрались –
До мера міського.
«Друзі» у кущі сховались,
Відійшли від нього.
У в’язницю відіслали
Мера за малину.
Все майно конфіскували –
І хату, й машину.
Відсидів Мишко три роки,
Додому вернувся.
Рік жона не одинока,
Хати він позбувся.
Вирішив до полювання
Знову ведмідь братись.
До мисливців втерся зрання –
Стали відвертатись.
Пожить в їхній дім просився –
Не взяли до себе.
Як з людьми ти поводився –
Так люди до тебе!
серпень, 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414521
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 31.03.2013
Якось зранку в поле вийшла
Курка погуляти –
На сонечко подивитись,
Їжі пошукати.
Тільки щось знайшла в травиці,
Дзьобик свій відкрила,
Як з’явилася лисиця,
За горло вхопила.
- То вже кінець мені буде?! –
Курка загорлала.
- Я ж іще, лисичко люба,
Та і не снідала.
Вдома ждуть мене курчата –
Пухкенькі клубочки.
Я їм і за маму, й тата –
І синам, і дочкам.
Випустила курку лиска:
- Кажеш, маєш діти?
Маю й я, то може будем
Сім’ями дружити?
- Буду тільки рада тому –
Дружбою твоєю.
- То веди мене додому,
Познайом з сім’єю.
Сполошилась курка сіра:
- Що воно робити?
Як приведу в хату звіра,
Згину я і діти.
Та й згадала, що капкан є
В саду, біля хати.
Ставив ще торік господар,
Щоб тхора злапати.
- Поведу я рудохвосту
Городом до саду.
Попаде лисиця просто
В тхорячу засаду.
Вголос мовила:
- Ходімо, дорога лисице,
Є гостинці в мене в сховку,
Прийму, як годиться.
От пішли вони городцем
Та до зелен-саду.
Курка піднялась, лисиця
Попала в засаду.
- Ой-ой! Згинути я можу!
Ой! Рятуй, благаю!
- Чим же я тобі поможу?
Сил таких не маю.
Зате встигла зрозуміти,
Не скінчивши й школи:
Лиси із курми дружити
Не будуть ніколи!
Серпень, 2011 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414337
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 31.03.2013
Жили в селі по сусідству
Заєць та вовчок.
Заєць жінку мав, два сина
Й п’ятеро дочок.
В вовка теж сімейка була:
Син, дочка, жона.
Жили два сімейства «дружно» -
Не розлий вода.
Вовк як зліший і сильніший
Опікунство взяв
Над сусідовим сімейством,
Вправно керував
Він батьками, збиткувався
Й над дітьми його.
Та ще тим і хизувався
На усе село.
Старших змушував косити
Травку та сушить,
Землю на городі рити
Картоплю садить.
Діставалось на горіхи
Й зайців дітворі:
Заставляв їх для утіхи
Прибирать в дворі.
Як ховались, наче жертви,
Бігали селом,
То погрожував їх зжерти
З вушками й хвостом.
Вовченята йшли до школи,
З ними й зайчики
Ранці не несли ніколи
Малюки-вовчки.
А навіщо їм носити?
Зайці-бідаки
Можуть це за них робити –
Учать так батьки.
Плачуть зайці, їхні діти,
Вже й не можуть спать.
Скільки їм іще терпіти,
Правди де шукать?!
Плачуть зайці вечорами,
Молять Господа.
Не життя – суцільна драма,
Хоч тікай з села.
Зглянувсь Бог над їхнім горем,
Книгу Буття взяв.
Щось закреслив в їхній долі,
А шось дописав.
В той час бобер-листоноша
Зайцям лист приніс.
А в нім звістка, і хороша:
«Виграть можна приз,
Як в програмі участь взяти
«Обмін жінками»,
Чесно правила сповняти
Половинками».
На цю участь погодились
Зайці-бідуни.
З обміном не забарились,
З ТБ прибули,
Маму зайченят забрали,
Привезли другу.
Пащі всі пороззявляли,
Як вздріли, яку.
Це була міська левиця
В стильному пальто.
Як побачила вовчиця,
Щеку їй звело.
Вовкові все розказала
І дітям своїм.
В паніку сім’я упала:
«Буде лихо всім!»
Як у воду вдивлялася –
Левиця міська
Дуже швидко дізналася
Про зайців життя.
Запровадила рудата
Свій порядок там:
Тепер вовки й вовченята
Служили зайцям:
До сніданку фрукти й каву
В дім зайців несли.
Викосили всю отаву,
Впорали грядки.
А як сутінки спадали –
Йшли у зайців сад.
Там пісні вони співали
На свій вовчий лад.
Тепер зайці веселились –
Плакали вовки,
В Бога прощення просили
За свої гріхи.
Тиждень закінчивсь, зібрала
Левиця село:
«Скривдить хто зайців, - ричала, -
З’їм сімю його!».
- Що ви, панночко манірна, -
На те їй вовки.
- Будуть всі з зайцями мирно
Жить тепер віки.
Повернулася зайчиха,
Левиця пішла.
Від зайців забралось лихо,
Радість в дім прийшла.
І хоч приз не заслужили
За участь у грі,
Все ж життя своє змінили
На краще зайці.
Висновок, як аксіому,
Ти запам’ятай:
«Не роби біди нікому
Й сам біди не май!».
серпень, 2011р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414199
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 30.03.2013
Мій вільний переклад:
Здавалось, що була весь час зима,
Коли тебе зі мною не було.
Мороз хапав, пронизувала тьма,
Безликий грудень розривав нутро.
Пробігло літо, кинуло: «Привіт!»
І передало осені права.
Прийняла, та тягла заледве слід,
Мов при надії на шляху вдова.
Здавалось, що усі земні плоди
З народження сирітство жде, скребе.
Немає літа, як далеко ти,
Птах не співає, як нема тебе.
Де ж чути його невиразний свист,
В передчутті зими, всихає лист.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2013
Вільний переклад:
Любов – недуга. І моя душа
Є хвора невигойною жагою.
Такого ж трути вимага вона,
Яка її перемогла без бою.
Мій лікар – розум праг мене з яси
Любові витягти – не прийняла коріння,
І бідний лікар вибився зі сил,
Покинув, утративши терпіння.
Не вивести мій біль важкий нічим.
Душа ні в чім спокою не знаходить.
І розумом покинуті моїм
Слова і почуття по волі бродять.
Довго мені, бо ж розуму – катма,
Здавались пекло – раєм, світлом – тьма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2013
Я бачу Бога на землі щоднини:
В ранковій млі, у квітці польовій.
Я бачу Бога в усмішці дитини,
В промінні сонця, у зорі ясній.
Завжди зі мною – надворі й у хаті,
В думках, в роботі, навіть уві сні.
З ним я – мов осінь на плоди, багата.
Без нього – наче тіло без душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2013
Мій переклад вільний:
Як охолонеш ти колись до мене,
Від себе відірвеш, як лист осінній,
Не відверну лице своє від тебе
І не накрию честь твою я тінню.
Знаючи добре кожну свою ваду,
Я розповісти зможу таку повість,
Що всякий докір зніме з тебе радо
Від плям очистить крок твій, твою совість.
Залишусь вдячний доленьці своїй,
Хай потерплю у боротьбі невдачу,
Честь перемоги принесу тобі,
Двічі здобуду те, що з болем трачу.
Візьму на себе гріх неправоти,
Лише б була оправданою ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2013
Першокласника Павла
Як відбув уроки,
Баба Галя повела,
Цьмокнувши у щоки,
В дім до мами.
- Відпусти,
Не тримай за руку.
Мені шість уже, а ти,
Думаєш, малюк я.
- Добре. Не лови лиш ґав, –
І вперед малого.
Тут собака: «Гав-гав-гав!»,
Вискочив з-за рогу.
Хлопець до бабусі вмить –
За рукав вхопився,
В голові «гав-гав» бринить,
Личком притулився.
- Що, злякався? А казав
Тебе відпустити.
- Так. Бо злісно пес гарчав,
Міг мене вкусити.
- Боязкий і в тебе щем
Іноді буває.
Як через шосе ідем,
Нам зелене сяє,
Руку жмеш, аж зле стає
І моєму капцю.
Мабуть, страх у тебе є
До автівок, бабцю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413167
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.03.2013
Тебе бачити - не сила.
Ти не мій, моїм не будеш.
Підійму обвислі крила,
Я забуду... Ти забудеш...
Знаю, все простити зможу.
Душу часом підлатаю.
Спокій твій не потривожу,
Серце дротом обмотаю.
Хай весна до твого ока
Ясним променем проб’ється.
Я відхилена притока,
Інша, мов цунамі, рветься.
Я знайду таку ріку ще –
Щоби хвилечка до хвилі,
Щоб одне глибоке русло,
Сонце... , небо... , зорі..., штилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2013
Анна Ахматова (померла в березні)
Переклад вільний
Оригінал:
Я знаю, Ты моя награда
За годы боли и труда,
За то, что я земным отрадам
Не предавалась никогда,
За то, что я не говорила
Возлюбленному: "Ты любим".
За то, что всем я не простила,
Ты будешь ангелом моим...
Мій переклад (не осудіть):
Я знаю. Ти мені в потіху
За зболене важке життя,
За те, що я земним утіхам
Не піддавалась, хоч могла,
За те, що я не говорила:
«Коханий мною є» усім.
За те, що інших відпустила,
Ти будеш ангелом моїм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412358
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 25.03.2013
Як добре серце вільне мати
Від болю і образ гірких -
Весь Всесвіт хочеться обняти,
Затримавши глибокий вдих:
І гілочку, що затужила
За ясним сонцем у дощі,
І квітку, що свій цвіт закрила
Від дуди-студи у дворі,
І дідуся, що йде і вуса
По-молодецьки поправля,
І згорблену стару бабусю,
Й кульгавого рудого пса.
Як добре вільне серце мати,
Що, мов те сонечко, блищить,
Котре навчилося співати,
Навіть як день у день дощить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412322
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.03.2013
Спокуси йдуть до людства, наче спами.
Та той, кому не зломить душу світ,
Хто бруд почистить, що налип роками,
Поставить антивіруску на вхід,
Здобуде те, що описати трудно:
Не миті щастя – вічну благодать!
Дай Бог, покинуть путь широкий, блудний,
Про праведний, хоч і вузький, подбать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412028
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2013
Я серце згідна Вам віддати,
Беріть, мені його не шкода.
Взамін прошу я небагато –
Звільнити хату від негоди,
Уста нектаром напувати,
Прогнати вітер із постелі.
Взамін прошу я небагато –
Зробить оазис із пустелі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2013
Я вже зиму пров́ела думками.
Помахала рукою їй в слід.
А вона повернулась, снігами
Стала гратись, мов нитками кіт.
Накрутила снігів багатенно,
Сплела їх – вся земля в килим́ах,
І регоче, немов навіжена –
Є ще сила в її кулаках!
Ну, а березень – хлопець скромненький,
Не зумів дати відсіч зимі.
Став у дудочку грати тоненьку,
Сонце звати на поміч собі.
До обіду трубив в дудку-лійку.
Сонце вийшло, пустило тепло.
Не втекла однак біла злодійка,
Хоч їй щоки воно обпекло.
Руки в боки заклала пихата,
В землю посохом – наче чумна.
Курява здійнялася завзята,
І мороз знов отримав права.
Снігурі засміялись на вишні,
Вітер в кронах дерев загудів.
Ну, а березень знітився й тишком
На хмарині у Крим полетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411740
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.03.2013
Поезія - це що таке?
Це слово, що лягає в душу,
Трясе її, мов вітер грушу,
Байдужісь в ній на шмаття дре.
Бува таким вогнем палючим,
Що кров у жилах закипа,
Чи прохолодою ставка,
Що лиже прибережні кручі.
Вона підносить до висот,
На землю грішну опускає,
Мов матір рідна поучає,
З душі, мов з поля, рве осот.
Нестримна юнка запальна,
А то інтелігентна пані,
Що носить мудрість в чемодані-
Поезія. Вона така!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411126
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2013
Сонце груди нар́озпах відкрило.
Все тепло, яке мало, віддало.
Зимі випалило: «Іди, мила,
Ти своє уже відтанцювала».
Вись небесная заголубіла,
Сіру свиту свою розстебнула.
І в душі якось вмить просвітліло,
Мов ключами її відімкнули.
А сніги не сміялись – журились,
Стали худнути, сльози пускати.
Ручаями ті сльози пустились,
Узялися поля напувати.
Постояла зима, погадала,
Підбіг березень – не здивувалась.
Посох тихо йому передала
І на північ з вітрами подалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410827
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.03.2013
Прилетіли лелечата.
Що це? Де торішня хата?
Все снігами замело –
Ліс і поле, і село.
Покрутились, покружляли,
Біля річки посідали,
Крила – наче валуни.
Бо летіли ж з далини!
Але чують – тисне холод,
У нутрі гуляє голод.
Їжі ж - катма. Знались ввись,
Полетіли знов кудись.
В ліс майнули бусли живо!
Чи знайдуть якусь поживу?
Що ж ти, березню, зробив?
Нащо зиму в дім пустив?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2013
Літо. Сонце. Спекота.
Тато, мама і Микита
До ріки подалися
В день недільний відпочити.
Завели автомобіль.
Стали тут батьки сваритись.
Тато загудів, як джміль,
Мама встигла образитись.
Не хотів татусь купить
Їй купальник із квітками.
Сонце зранку аж шкварчить,
І шкварить у серці в мами.
От до річки прибули.
Тато із розбігу всього
В воду бухнув. Син собі
Хтів. Та мама – грим на нього!
- Не заходь. Бо там не мілко!
- Тато сплив вже половину!
- Хай пливе! В нього страхівка!
А у тебе.. нема-а-а, сину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410476
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.03.2013
На зустріч з трудовим народом
Прийшов провладний депутат.
Скрізь охорона у проходах,
З-під поли видно автомат.
Оточений людьми у штатськім,
Міліціянтами довкруж,
Став говорить він швидко, хвацько,
З тривогою – державний муж!
- Шановні любі громадяни!
Важкі наближуються дні,
Продуктів з молока не стане.
Що ми робитимем тоді?
Устав один мужик кремезний,
Сказав: «Що ж, будем працювать
Десять годин .
- О, це чудесно!
Можна таке лише вітать.
- А як тваринництво упаде,
Сало і м'ясо пропадуть?
Встає той самий чолов’яга:
- Дві зміни будемо тягнуть!
- А як хліби не підіймуться
В наступні за оцим роки?
- Цілодобово будем гнуться,
Раду дамо, по дві ж руки!
- Ну, й молодець! А можна взнати,
Ким ви працюєте чи ні?
- Мій інструмент – кий і лопата.
Могили рию я в землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410466
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.03.2013
Слово «дякую» - надзвичайно красиве.
Скажеш щиро комусь – піднесуться крила
І душа заблищить, мов золото лите.
Слово «дякую» слід завжди говорити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2013
Сьогодні час заглибитися в себе,
Прикласти до душі фонендоскоп.
Чому сьогодні є така потреба
Перегорнути душу, наче коп
Гортає справу, щоб розкрити злочин?
Чом хвиля усепрощення пішла?
Бо посту Великоднього йде почин,
Тре... гідно стріть воскреслого Христа.
Люд кається... Росте, мов цвіт, сумління.
Бо жить без плями – сила замала.
Прости й мене, Ісусе, за падіння,
Яким тобі страждань я додала.
Прости мені за норовливість м́ою,
За кожен спротив мудрості твоїй.
Простіть усі, кому завдала болю.
Прощаю всім, хто спокій рушив мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2013
У Вас душа така, як небо?
Серце гаряче, наче жар?
Якщо не так..., тоді не треба
Їх приносить на мій вівтар.
А Ваші очі... вони вміють...
Бачити вранішню росу?
Уста палкі? П’янкі? Німіють,
Як п’ють божественну красу?
Зігріти зможуть... Ваші руки
Мене в зимові холоди,
Із прірви жалю і розпуки –
Та до грудей..., без суєти?
Якщо це так..., якщо готові...,
Приходьте у моє життя.
Будьте у вдиху кожнім, слові,
У серці кожному биття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2013
По світу ходить криза.
Хтось зробить експертизу,
Що це за така штука,
Противна, довгорука?
Й не моргнеш, відбирає
Усе, що побажає.
А може, це є змова,
Бо діє вибірково –
Народ бере за барки
Таємна ця владарка,
Багатих не чіпляє,
Їм додає без краю.
Для бідних - леді-криза,
Щоб золотилась риза
У владних, багатющих.
Та прийде суд грядущий!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2013
Снігом землю завалило –
Гори і долини.
То не землю полонило –
Серце України.
Хочеться тепла їй, світла
І струмка дзюрчання,
Квіток і садків розквітлих,
Пташок щебетання.
А вона стоїть понуро
В стертих черевичках.
Брови витягнула хмуро,
Вітер б'є у личко.
Стисла губи, аж до муки,
На шиї - вуздечка.
Крутять їй худющі руки,
Ранять у сердечко.
Доки будуть чорнооку
По спині хльостати,
Голу босу в світ широкий
За хлібцем пускати?
Доки будуть кидать дрібок
Їй, немов жебрачці.
І тримать її зарібок
У своїй заначці?
Доки "слуги" будуть масно
Їсти, мірять силу,
Рідні діти передчасно
Йти в сиру у могилу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409511
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2013
Подав щоденник із двійќами
Лесь татові – той гнівно в очі:
- Не підеш в двір тепер з дружќами.
Книжки читатимеш до ночі.
Сидить Олесь і день, і другий.
Читає все підряд завзято.
Вже під очима сині дуги.
- Пусти дитятко погуляти! –
Матуся просить.
- Ні, не пу́щу .
Поки не виправить він бали.
Як зараз я йому поп́ущу,
Не вийде з неуцтва каба́ли.
Вже тиждень вдома, очі гаснуть.
В неділю тато йому: «Риссю
Хлібця піди купи і масла –
Й назад додому, не барися!
Пішов. Купив. А тут Євгенко
Вийшов із дому в двір гуляти.
Велосипед в руках – новенький!
- Даси на ньому покататись?
- Дам, лиш зроблю чотири круга.
Ти почекай, постій подалі.
- Ех, добре мать такого друга.
Чекатиму! Жми на педалі!
Дав Лесю друг велосипеда.
Катались хлопці дві години,
Поки татусь з вікна не вгледів,
Не крикнув: «Притьмом до хатини!"
Кинувсь Олесик, руль скрутився,
Впав хлопець, велик – до бордюру.
Сам він не дуже то забився,
Лиш велик весь в дрібних гравюрах.
Кілька пасків дістав від тата:
І за повернення швиденьке,
За хліб, що його довго ждати
Прийшлось, за велик, що новенький.
Сів хлопець, та й заплакав гірко
Образився на тата Йвана.
Пробив він на коліні дірку,
Здавалося, що всерці рана.
- Тебе караю, - мовив тато,
Бо я люблю тебе, дитя!
- Приймаю, але так багато
Не заслужив любові я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409319
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.03.2013
Що ж ти робиш, березоле?
Сухо було вже довкола.
Нині ж кидаєш квасолі
Снігові на парасолі.
Наквасолив повний горщик,
На салат, на суп, на борщик
На чанахи – усе мало.
Вже й на пиріжечки впало,
Та дрібенькі квасолини
Все злітають буз упину –
Біло-сизі, наче небо –
Бери, якщо є потреба.
Та їх справді забагато,
Лізуть попід саму хату.
Рух спинили на дорозі.
Цілі села у облозі!
Ось і я, лиш вийшла в двір,
Вгрузла, наче у зефір
У ці білі фасолинки.
Та добралась до зупинки.
Як усі, там покрутилась,
Фасолинами укрилась.
Часу стратила дост́оту –
Не добралась на роботу.
Повернулася додому,
Принесла у тілі втому.
І краса – ці фасолини,
І незручність для людини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409255
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.03.2013
Сіре й темне в агонії,
Коли з світом в гармонії,
Як цвітеш, мов півонія
Під звучання симфонії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408778
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.03.2013
Пофарбую я волосся,
Під Мадонну пострижусь.
Особисте не вдалося?
Будувати заходжусь!
Одягну розкішне плаття
Від Армані. Не куплю?
То від Джорджі якесь шмаття
На худий кінець візьму.
Нігті приведу в порядок
На руках і на ногах.
І ніяких тобі грядок,
Мозолів на підошвах!
Трішки вії припасую,
Ніс і щоки припудрю,
Губи блиском намалюю,
В руки сумочку візьму
І пущусь у світ широкий
Свою доленьку шукать.
Спокій довгий одинокий
Пущу з вітрами гулять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.03.2013
Найплідніші роки́,
Найсвітліші думки́,
Сил - потоків ріки,
Серця ясне горіння
Школі я віддал́а,
Нею снила, жил́а,
Їй зростила, дал́а
Всі знання свої й вміння.
Вдячна є дітвора:
Квіти, щирі слова
І усмішка ясн́а –
Подаровані в свята.
І приємно мені,
Що несуть у душі
Не точені ножі,
А добра пребагато!
Але серце спіка,
Що я нині одна,
Хвора і самітн́я –
Ні дзвінка, ні візиту
Від колег. Темп такий,
Чи то крутить лихий?
Світ німий і глухий,
Хоч узутий і ситий.
P.S.
Написала вірш́а,
І сусідка прийшла,
Сирника принесл́а
З ягідќами брусниці.
І дзвінок пролунав,
Завуч школи спитав:
«Як здоров’я?
Й підняв
Крила зраненій птиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2013