| Сторінки (12/1113): | « | 11 12 | » |
Люди добрі, в цьому світі
Де шукати правди храм?
Де образи всі подіти,
Хто й коли підкаже нам?
Кожен думає за себе,
Егоїзм панує скрізь.
Погляд свій направиш в небо
Тільки, як усе заїсть...
У безвиході про Бога
Часто згадують, а ти
Спершу спробуй сам, без нього
Мудре рішення знайти.
"Допоможе, - кажуть люди, -
Той Всевишній", та проте
Без твоїх старань не буде
З цього толку й все пусте.
Якщо досі не помітив -
Не потрібен світу ти,
Час вже погляди змінити
Й самотужки досягти
Щастя у житті земного.
Станеш власником ти благ,
Як прокладеш в світ дорогу
Потом, а не на словах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206292
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 17.08.2010
Блукає десь курними він шляхами,
Самотній син своєї батьківщини,
Згубився між буремними роками,
Дорогу не знайшов одної днини.
Ні, не радіє емігрант чужій землі!
Не притаманна ж бо йому духовна ницість,
Потреби в нього не нікчемні та малі,
Душа не схожа на холодну крицю.
Не з власної він волі опинився
В незнаному суворому краю,
На батьківщині звісно б залишився,
За це віддав би молодість свою.
Та став вигнанцем на землі дідів,
Бо був тоді чомусь їй непотрібним,
Несправедливість побороти не зумів,
До опору він виявивсь нездібним.
Сидить старець зажурений, сумний
З глибокими запалими очима,
І згадує ввесь час свій шлях курний,
Водночас рідну і ворожу батьківщину.
Криниця діду мариться, калина,
Вишневий сад і хатка чепурна.
Роки його спливали невмолимо,
Та вкарбувалась в па'мяті вона:
Старенька мати проводжає біля тину
Кровиночку єдину - свого сина
У незнайому та далекую чужину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206155
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.08.2010
В далечині, понад горою,
Що в нас Тарасовою звуть,
Величний пам'ятник герою
Там мріє тихо, де ревуть
Невпинні хвилі синього Дніпра.
Над ними він напружено схилився,
І довго так замріяно дивився,
Де вітерець розвіяв його прах...
Стоїть похмуро гордий моноліт,
Але душа його завжди відкрита.
Багато простоявши ще століть,
Залишиться таким же непохитним.
Життя своє віддав він для народу,
Мав вільну думку, не боявсь царів.
Ніколи Україна ще відроду
Не бачила таких захисників.
І до фортеці цар його заслав,
І різками карали. Та вночі
Тоді ж Тарас царю писав:
"Якби ви знали, паничі..."
Тому що не боявсь тяжкої кари,
Усе робив на користь Україні.
Страждав він за народ тоді не марно,
Бо все ж не забувають покоління
Великого Шевченка: земляки
Для вшанування і для поклоніння
Нагору ще приходять. На віки
Уславимо ж його до волі рвіння!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206151
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.08.2010
Лише трава нас змушує літати,
Покуриш травки - й знову у політ.
Я льотчиком з дитинства мріяв стати,
Нарешті я пізнав цей дивний світ!
Баяном* я давно не користуюсь -
Навіщо від уколів ті синці?
Тихенько коксом** морду зашпаклюю -
І вже рожевих бачу горобців!
А потім запихну свою мармизу
У гарний бульбуляторний стакан,
І з легкістю під плінтусом пролізу,
Ще ліпше ніж сусідський злий тарган.
Недавно їжачка я навіть бачив,
Зелений він і морда у муці.
Пізніше з'ясувалось - в кокс втокмачив
Звичайний огірок, що був в руці.
Та цього було мало! Потім клею
В каструлі наварив, через пакета
Розмову вів з прабабцею своєю,
Вона "стріляла" в мене сигарети.
Який ще третьокласник мав веселі
Канікули, такі, як я провів?
Хто бігав з них, немов павук, по стелі,
І три пакети клею перевів?
*баян - шприц на наркоманському жаргоні
**кокс - наркотичний порошок, кокаїн
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206028
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 15.08.2010
І яка би ти не була –
Хвора, зла, сумна, - та я
Хочу, сонце, щоб відчула –
Ти є квіточка моя.
Хвору буду лікувати,
Злу до серця пригорну,
І не дам засумувати,
Зроблю з тебе гуморну!
Люба, знати це повинна –
Ти в мені постійно є,
Серця мого половинка –
То давно уже твоє.
І якщо нас розділяють
Кілометри, поїзди
Нас надовго розлучають,
В моїм серці ти завжди!
Та коли душа німіє
У самотності своїй,
Лиш про тебе думка гріє,
Я знаходжу спокій в ній.
Хто ще може милувати
Так, як це умієш ти,
Приголубити, як мати,
Ліки для душі знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2010
Попсою захворів хтось ненароком,
А інший репом вуха всім проїв,
Та я завжди залишусь вірним року,
І впливу не піддамся шахраїв.
Невже гламур, відсутність інтеллекту -
Для вас є тема рідною й близькою?
Внесли вони для вас важливу лепту
Моральною культурою низькою?
Як виховати можуть ваших діток
Танцюючі оголені тіла
Розбещених, вульгарних, модних тіток?
Вкраїна бачить це - не півсела!
Чому навчать людей погані хлопці
Своїм речитативом у піснях?
Вклоняються собі й своїй наколці,
Агресія й погрози в їх очах.
Не мають ані голосу, ні слуху,
Круті й розумні лише на словах,
По радіо так часто ріжуть вухо
Пісні цих самовпевнених невдах.
Свята святих - то звуки рок-н-ролла:
Глибокі тексти, близькі до життя,
Без фальші, штучних тем і без крамоли,
Бо рок - душі й небес тісне злиття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2010
Твої ніжні свіжі щічки
Щедро повні стиглих барв,
Як рожеві полунички, -
від природи дивний дар.
Як до них я притуляюсь,
Відчуваю вмить тепло,
Що серденько зігріває -
Туги враз як не було.
Що для щастя ще потрібно? -
Ти всміхаєшся мені
І на щічках ямки дрібні,
Мов промінчики ясні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2010
Що виніс ти з свого життя?
Кого в тобі вбачають люди?
Чому нестерпне каяття
Так часто розриває груди?
Ти відпочити знов захочеш,
Та сон твій вкотре не береться,
І мов в докір комусь шепочеш:
"Нехай з думок він забереться!"
На що надіявся раніше?
Такого ти хотів життя?
Тобі ввесь час все гірше й гірше,
Ось-ось вже вирветься виття...
Яке тяжке ярмо спокути,
Сповна відчув ти на собі.
Гріхи не можеш ті забути.
Їх пізно виправить тобі.
Тепер ту гіркоту страждання,
Що насолоду в ній вбачав
(В людських молитвах та риданнях),
І сам на старості пізнав.
Раніш не знав, що справедливість
Завжди знайде таких, як ти,
Для себе визначав немилість
Як спосіб по життю іти.
Нарешті все-таки навчився
Хорошій істині простій:
На світ з призначенням родився -
Даруй добро й цьому радій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205642
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 13.08.2010
Можливо, що не випадково
Твоєї посмішки я блиск
Помітив, й очі лазурові,
Відчув у серці дивний тиск.
Якимось сонячним промінням
Душі твоєї враз я був
Осяяний, і ось тремтіння
У грудях, вражений, відчув.
Бажав тебе зустріти ще раз,
Щоб знову дивний тиск відчути,
Мені чомусь у серці щемить…
Не можу образ твій забути.
На інших всіх ти геть не схожа,
Я інших тих не помічаю,
Мені потрібна ти, о Боже, -
Ти бачиш, як її кохаю.
Не знаю, як відреагуєш
На щирі ці з душі слова,
Мене ти кожен день хвилюєш,
І обертом йде голова.
Тепер я ясно відчуваю,
Що в тобі риси ті знайшов,
Яких мені не вистачає,
Без них гармонії немає.
Тому так треба знов і знов
Тебе побачити, почути,
До серця ніжно пригорнути.
По-іншому не уявляю
Життя без тебе…Також маю
Надію й віру у майбутнє,
Що не залишусь не почутим.
Так поєднатись хочу з ним –
Жагучим поглядом твоїм.
Кипить неначе в жилах кров,
Я відчуваю – це любов!
Я лиш з тобою хочу бути,
Ввесь час твій ніжний голос чути,
З тобою вранці прокидатись,
До сну з тобою прямувати.
І радостям твоїм радіти,
З тобою горе розділити.
Почуй мене! До тебе, мила,
Невидимая тягне сила,
Твоїй віддатись хочу ласці,
З тобою будем, мов у казці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2010
У суботу на базарі йде торгівля.
Хтось картоплю продає або томати,
Дядько виставив на продаж свого півня.
Стара Ґандзя йде насінням торгувати.
Сіла на своє звичайне місце,
Розв’язала із насінням свій мішок.
Видно всіх людей бабусі звідси.
Раптом трапився із нею сильний шок.
Йшла на довгих підборах, як чапля,
В поворозках, короткій спідниці
(А худа і тонка, мов граблі),
Розфарбована вся, молодиця.
Ще й цигарка в зубах красувалась,
А у носі сережка велика,
Мов бичаче кільце, теліпалась;
Нігті мала, як кігті в індика.
Її чорні, сітчасті панчохи
(Наче хтось нанизав павутиння)
Прикрашали криві, довгі ноги,
Декольте ще було на кофтині.
Зачіска ж була на голові
(Як же вам найкраще змалювати?),
Я б сказав, неначе буревій
Лютував постійно в її хаті.
Бант також на тім’ячку сидів
Так, неначе була випускниця.
У волоссі він стирчав рудім
«Гарної» цієї молодиці.
Стару Ґандзю мов заціпило навік,
Мов схопив параліч двосторонній,
Очі вилізли на лоба з-під повік;
Мов посивіли ще більше білі скроні.
- Що ви витріщились, бабо,
Це ж останній подих моди!
- Бачу, що тонка, як граблі.
Стало, дочко, тебе шкода.
Та хіба то зветься мода,
Коли палиш цигарки,
Коли ходиш ти голодна,
Носиш дрантя залюбки?
Все лице і очі, вії
Розфарбовуєш ти так,
Що вже схожа на повію.
Це недобрий, дочко, знак!
Звісно, я тобі не мати,
Та послухай-но пораду:
В моді розум треба мати,
А не бант чи віз помади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205523
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.08.2010
Заглядаєш прямо в очі,
Так, неначе про думки
Запитати в мене хочеш,
Погляд довгий і палкий…
Так довірливо дивилась,
Що було не по собі…
«Ти в мені не помилилась», -
Прошепочу я тобі, -
«Не журися, моє сонце».
Ти серйозна і свята,
Наче дивишся з іконки,
І мовчать твої вуста.
Ти хотіла щось сказати,
Та пройде, здається, мить –
Все ж вирішуєш змовчати
(Може й так переболить?...)
Ти, неначе лялька ззовні.
Порожнечу у душі
Я турботою наповню,
Дай лиш знати – не мовчи.
Знай, що ні за яку ціну
Я тебе, близьку і рідну,
Не полишу, не покину,
Бо уваги й ласки гідна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2010
Хто ти є – якась чарівна фея,
Чи правителька зірок нічних?
Не відразу розумію, де я,
Як з тобою йду я по аллеї,
Блиском причарований очей твоїх.
Скрізь ти таємнича, загадкова,
Хоч на перший погляд і проста,
Але кожен день все нова й нова.
Посмішка застигла на устах…
Рідне щось у ній я відчуваю,
Щось близьке, знайоме з ранніх літ.
Від твоєї посмішки, я знаю,
Розтає в душі холодний лід,
Все довкола зразу розцвітає,
Люди всі радіють, як малі,
Серце в мене мов вогнем палає,
Розворушиш навіть моноліт.
Хто ти є – можливо зла чаклунка,
Що душі спокою не даєш?
Напоїла вуст солодким трунком
І хвилюєш серденько моє.
Ні – ніяк не можеш бути злою!
Я ж то бачив очі ті ясні,
Що промінням сиплять – не пітьмою,
Що від них так хороше мені.
Хто б не була ти, одне я знаю:
Раз тебе побачив й зрозумів –
Лиш з тобою досягну я раю,
Жить без тебе як – не уявляю.
Тяжко тут знайти потрібних слів.
Та сказати можу тут одне я
(Бо не можу більше приховать),-
Гарна ти й тендітна, мов лілея,
Погляд свій від тебе відірвать
Я не можу – як не намагався б!
Так, здається, вічність милувався б.
Прагну я одного – щоб ти, мила,
Почуття мої не залишила
Без уваги, була не байдужа,
Бо тебе я лиш кохаю дуже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2010
Я давно її помітив:
Мов чарівна з казки фея,
Певно, краща з-поміж квітів,
Наче дика орхідея.
Заворожує красою,
Неприступна, недосяжна,
Вкрита чистою росою,
Та без пихи, не поважна.
Так дивився б я на неї
Цілу вічність, без упину,
На тендітну, мов лілея,
Наче вражена дитина.
І не смів би доторкатись
До прекрасного створіння,
Щоб красу не зруйнувати
І цю мить благоговіння.
Серце враз чомусь стиснулось
І скоріш почало битись…
Щось нове в мені проснулось, -
Не збагну...не зрозуміти…
Що воно – не пояснити,
Не знаходжу собі місця
З того часу, як помітив
Ту красу, що серце тисне…
Намагавсь якимось чином
Квітки образ я забути,
Та вставав перед очима
Знову він…я мов прикутий,
Наче в’язень серця свого,
Що мене не відпускає,
Лиш ведуть до тебе ноги.
Вже собі не уявляю
Я життя своє без тебе…
Ти мені як сонце треба,
Лиш твоєї хочу ласки
Моя квіточка із казки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2010