oreol

Фа , соль, до…

Ножом  в  спину,  прости.
Это  удары  судьбы.
Эти  погасли  огни,
Встречи  с  душой  впереди.

Это  тупое  прости.
Сердце  пылает  в  груди.
Это  подарок  судьбы,
Это  уроки  любви.

Это  судьбы  виражи,
Просто  всю  боль  отпусти.
Песню  свою  ты    допой,
Новую,  новую  спой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023

Чий ти син?

Її  немає  аж  сто  років,
Лише  пройшли  і  знов  війна.
То  так,  то  не  брехня.
Щоби  не  стало  певно  тих,

Хто  пережив  весь  жах  пожарищ,
Хто  бачив  попіл  з  міст  і  сіл.
Про  що  вони  найбільш  жаліли,
Яке  б  життя  не  повторили.

І  що  штовхає  у  війну.
Не  помічали,  що  всі  бідні,
Не  помічали  простоту
І  жили,  жили  не  в  гріху.

Усі  так  жили,
Щиро  раділи.
І  сумували  також  щиро
Та  й  інтернету  не  було.

Гуртом  постійно  працювали,
У  клубах  танці  танцювали,
Усі  ж  бо  рівними  були.
І  ні  москаль  і  ні  грузин,

Ні  українець,  ні  якут
За  свою  мову  не  тримались,
За  території  тримались?
Тоді  про  це  й  не  говорили,

Не  воювали,  в  мирі  жили.
І  долар  душі  не  травив,
За  нього,  що  б  ти  там  купив.
Заможні  стали,  ненаситні.

Мов  Ігор  князь.
Усім  плати.
Хтось  памятає  ж  як  жили.
Таких  уже  скоро  не  буде.

Тому  й  війна  постійно  буде,
Народ  ж  один
Й  мова  одна
Колись  він  був  й  вона  була.

Не  врятувати,  а  убити,
Чуже  постійно  захватити.
То  Бог  один?
То  чий  це  Бог.

Ми  -  Бога  діти,
Чи  можна  кращого  хотіти?
У  всіх  нас  предок  же  один,
Невже  ти  змія,  чий  ти  син?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023

Пожила жінка. Старість.

 Вредна  жінка,  всім  набридла.
Достала  кажуть  уже  всіх.
У  мене  визиває  сміх.
Старість  хвороба,

Її  потрібно  нам  кохати,
Коханням  тільки  лікувати.
У  повноцінного  життя
Лічби  років  уже  нема.

Не  так  лікують  і  не  тим
В  моргу  в  гробах  цей  еліксир.
Війна  лікує  від  морщин
Та  старить  наш  народ  цей  млин.  

Духовність,  терпіння.  кохання.
Хто  доживе  до  признання?
Легко  убити,  то  люди  є  ми?
Всіх  переможе  лише  егоізм?  

Кордони  ж  віками  мінялись,
Народи  віками  стравлялись.
Як  можна  вже  час  повернути?
Невже  це  так  важко  збагнути.

У  нас  же  одні  протиріччя
І  так  вже  не  перше  сторіччя.
Совок  у  народа  ж  в  крові,
Невже  ми  собі  палачі.

Це  вже  давно  не  працює,
Влада  все  це  не  почує.
Єднатись  потрібно  народам,
Не  треба  ні  грошей,  ні  зброї.

Скажіть  тут  планета  є  ваша?
Єдине  ж  жиди  поділили.
За  кістку  мов  псів  всіх  травили.
Ми  лиш  частинка  Землі.

Віра  в  життя,  відказ  від  війни.
Цінності  інші  -  майбутнє,
Щоденне  життя  без  війни,  
Ми  не  знаряддя  війни.

Свинцем  лікувати  морщини?
Безумнимневже  ми  щось  винні.
Єднатись  усі  ми  повинні,
Всі  території  вільні.

Ні  яких  границць  у  цім  світі,
Ми  бога  єдиного  діти.
Проснись  і  всіх  обніми,
Прости  і  у  них  попроси.

Ми  не  убивці,  ми  жертви.
Чому  ж  всі  повинні  померти?
Подумай  про  вічне  життя,
Достатньо  уже  небуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023

Світло перемагає.

Вібрації  добра  зростають,
Це  світлі  сили  відчувають.
Вібрації  ці  не  з  Землі,
Вібрація  іде  з  душі.

Вібрації  нас  окриляють,
Вони  щоденно  очищають.
Мов  світло  в  темряву  несуть,
Показують  нам  тіней  суть.

Здавалось  -  непроглядна  ніч,
Здавалось  темрява  задушить
Та  Сонечка  ранкове  світло
І  все,  що  чорне  миттю  зникло.

Неварто  нам  чогось  боятись,
Добром  потрібно  заряджатись,
У  справах  світлих  слід  сіяти,
Усе,  що  краще  -  віддавати.

Вібрації  добра  зростають,
Духовність  всіх  нас  окриляє.
Добром  потрібно  поділитись,
Злом  ночі  вам  не  насититись.


[b]Війна  ,  війна...[/b]

На  тонкому  плані  з  нами  війна,
Чому  і  кому  неодмінно  хана.
За  гроші  убивати  -  обман!
За  гроші  -  вмирати,  нам  бреше  тиран.

Переможе  ж  знов  брехня!!!
Підміна  цінностей  -  війна.
Насильно  в  бій  уже  ж  ведуть
І  нові  біди  всіх  знов  ждуть.

Пишуть  тріади,  атакують  ефір,
Славян  на  славян  ведуть  у  цей  бій.
У  кожного  брехня  своя,
Людей  же  знищує  війна.

Глобальний  же  уряд,
Тотальний  контроль.
Держав  же  не  буде,
Чому  ж  цей  терор?

Які  там  кордони,
Про  що  ця  брехня?
Ми  за  ЄС,
Європа  -  одна.

Який  ЛНР,  який  скажіть  Крим,
Частина  Європи,  для  чого  цей  млин?
Ми  всі  ж  на  одній  цій  планеті  живем.
В  англо-саксонський  світ  ми  ж  всі  йдем.

Цифра  замінює  всюди  людей.
Достатньо  брехні,  достатньо  смертей.
А  ловчі  табун  знов  на  бійню  жинуть,
Скот  ми  для  них,  усе  оце  -  жуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023

Мафія вічна?

Чи  є  зерно  добра  в  війні,
Чи  просто  згинуть  в  цій  борні?
В  здоровім  тілі  й  дух  здоровий,
А  ми  ж  в  порочному  всі  колі

Та  кола  аду  навкруги,
А  ми?
Падіння,  падіння,
Духовний  упадок.

Системи,  системи
Старої  це  спадок.
Що  ж  показала  ця  війна  -
Межі  лукавості  нема.

Спрут  тіло  все  давно  скував,
Війна  лиш  вскрила  ці  пухлини
І  показала,  хто  нам  винний.
Ми  множим  ж  ракові  пухлини,

А  нам  внушають  -  ти  повинний.
Система  ця  вся  прогнила.
Немов  хірург  оця  війна.
Ніхто  не  знає,  що  там  буде.

Без  оздоровлення  ж  помрем,
Система  ця  себе  клонує,
А  ми  мов  зомбі  вже  живем.
Посередник  із  богом  тобі  ще  потрібен?


А  в  світському  житті  не  так?
Яка  корупція  на  смак?
Чиновників,  щупалець  ми  наплодили,
Душу  безсмертну  цим  отравили.

Чому  ж  лякає  світ  новий,
Порядок  в  хаосі  зневіри.
Переродитись  ми  повинні.
Із  кокона  у  вись  порхнути

І  дух  святий  в  собі  відчути.
Крила  добра  в  проміннях  сяють,
Системи  пута  хай  зникають.
Систему  більш  не  годувати.

В  тобі  й  в  країні  два  чорти,
Якого  з  них  годуєш  ти?
Не  відчуваєш  цього  спрута?
Значить  міцні  у  нього  пута.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2023

Не щіпає мороз щічки, не потрібні й рукавички.

Сходи  слизькі,
Все  ближче  асфальт,
С  плитки  каток
Під  шаром  води.

Ноги  туди,  руки  сюди.
Ялинкою  вгору,
Кумендно  так  вниз,
Навколо  зима,  я  фігурист.

Голі  дерева,
Капає  з  тріх.
На  дворі  таке,
Таке  щось  гидке.

В  домівці  тепло,
Камін  і  Різдво.
Свічі  як  зорі,
Вікно  і  узори.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023

А я люблю рогатого, к тому же и женатого.

Без  него  я  жить  то  й  не  могу,
Вцепилась  я  в  него  как  клещ.
Как  на  коне  на  нем  хочу,
А  он  ведь  скользкий  словно  лещ.

Его  наверно  придушу,
Ох,  сильно,  сильно  так  хочу.
Нет,  я  его  не  одпущу,
Пусть  пьет  глотками  мою  месть.

Чего  скажите  в  нем  нашла.
Я  без  него  схожу  с  ума.
Влюбилась  в  этого  козла,
Стоячий  (Пухнастый)  хвост,  я  не  коза.



Какой  там  хвост  определяйтесь  сами).
"опыт  показывает,  что  крупные  лещи  часто  ведут  хищный  образ  жизни,  особенно  в  холодное  время  года.  ..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023

Думай обо мне.

Кто  й  кому  нужен.
Ум  твой  простужен.
Вибраций  поток  -
К  вечности  крок.

Кто  й  кому  нужен.
Упрек  не  заслужен.
Неба  глоток,
Прощанье  й  уход.

Желаний  есть  нить,
Но  ей  нельзя  сшить.
Нить  Ариадны,
Путь  к  звездам  дальний.

Мыслей  фонтан,
В  любви  видно  пьян.
Счастья  глоток,
В  вечность  росток.

Ключик  к  душе,
Он  в  теле  уже.
Внутри  есть  ведь  все,
Хотим  же  еще.

Правим  мы  крок,
Желаний  исток.
Делаем  шаг,
Встречаем  мы  взгляд.

Вечности  ключик  -
С  неба  есть  лучик.
Тонем  в  глазах,
Не  ведом  нам  страх.

Как  воздух  ты  нужен,
Твой  пыл  лишь  остужен.
Ведь  вспышка  костра
Ведет  в  никуда.

Идет  все  по  кругу.
Мы  близки  друг  другу.
На  небе  звезда
Нас  манит  всегда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023

Будуть українці - буде Україна. Слава народу України!!!

Знов  готують  щось  жахливе,
Немає  помислів  про  мир  вже.
Сатана  шепоче  в  вухо,
Буде  жутко,  а  не  сухо.

Хто  побачить  -  ужаснеться,  
Це  так  просто  не  минеться.
Вісники  Армагедону,
Все  уже  на  поготові.

Знову  ж  служите  чортові.
Скільки  люду  повбивають,
Скільки  горя  й  всі  це  знають.
Зброю  ж  цю  заборонили,

Що  ви  смертні  натворили!!!
Українська  ж  ця  земля,
Ви  ж  підліші  ніж  змія.
Все  зірвати,  отравити.

Людям  тут  вже  більш  не  жити.
З  житниці  зробить  пустелю,
Бо  зійшлись  в  бою  дві  скелі.
Про    людей  немає  мови.

Більше  жертв!
Усі  готові?
Вам  не  скажуть,
Лиш  уб'ють.

Тут  фашисти,
Все  це  жуть.
А  границі  вже  закрили,
Щоб  спастись,  ви  заплатили?

Це  не  Новий  уже  рік,
Сніг  і  той  від  цього  втік.
Був  Чорнобиль,  вам  сказали?
В  Бучі  й  Бахмуті  вбивали,

Мирних  не  евакували.
Їх  не  стане,  ви  ж  це  знали.
Наші  ж  діти  постраждали.
Ще  жахливішим  все  буде.

Ви  -  тікайте,  добрі  люди.
Цього  вам  ніхто  не  скаже.
Хтось  цей  жах  усім  покаже.
Страх  рятує,  ви  не  знали.

Не  кажіть  -  нам  не  сказали.
На  людей  вони  начхали.
Коси  дибом,  всі  в  печалі.
Все  навколо  накачали  і  людей,  людей  не  стало.



Більшість  все  це  відчувають,  постійна  тривога,  безсоння,  біль.  Крик  рядків.
Найцінніше  в  Україні  це  українці.  І  не  за  території  потрібно  вести  війни,  а  за  життя  та  здоров'я  людей,  будуть  українці  -  буде  Україна.  Слава  Україні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023

Межі України у 1924-26 роках, невже не цікаво? Чому нам внушають безвихідь.

Ми  На  межі  91  року?
Назад  в  совок,  в  СССР  ?
На  Схід  знов  НАТО  наступало,
Чого  йому  не  доставало?


За  тридцять  років  нас  -  продали,
Все,  що  було  тут  розікрали.
З  Берліну  НАТО  йшло  на  схід,
Ось  й  зупинило  свій  похід.

Тут  США  війну  вело,
То  чим  скажіть  нам  повезло?
Ми  тридцять  років  програвали,
Часи  здобутків  вже  настали?

Кацапи  впали  на  коліна,
Їх  не  пробачить  Україна?
"Партнери"  наші  в  стороні,
У  танку  ми,  не  на  коні.

Кордон  гаранти  укріпляли,
Надійно  доти  встановляли,
Замінували  південь,  схід.
Не  має  в  України  бід.

Кордон  держави  був  надійний,
Економічний  зріст  невпинний,
Економічно  ми  зростали,
Братнім  народам  помагали.

Невже  у  нас  скрутні  часи,
Навколо  нас  знов  вороги.
Ми  ж  дипломати,  ми  ж  найкращі,
Ми  найміцніші,  найбагатші.

Невістку  В  ЄС  знов  не  беруть,
Приданого  побільше  ждуть?
Ми  ж  найбагатші  у  Європі,
Скільки  ресурсів  та  землі.


Ми  незалежні?  Ми  такі?
У  90-х  так  ділили,  на  нас  борги  свої  звалили?

"Мемора́ндум  про  гара́нтії  безпе́ки  у  зв'язку́  з  приєдна́нням  Украї́ни  до  Догово́ру  про  нерозповсю́дження  я́дерної  збро́ї  —  міжнародна  угода,  укладена  5  грудня  1994  року  між  Україною,  Росією,  Великою  Британією  та  США  про  гарантії  Україні  у  зв'язку  з  набуттям  нею  неядерного  статусу."

Усі,  хто  договір  цей  склали  
На  нас  взяли  й  гуртом  напали.

Оці  партнери  в  стороні?
Не  їхня  зброя  в  цій  війні?
Вони  її  не  почали?
Вони  є  наші  вороги?

Вони  війну  цю  розвязали.
Нехай  припинять  цю  брехню.
Пора  -  закінчити  війну.
Про  межі  потім,  не  на  разі.

Не  ми,  вони  це  почали.
Невже  вони  нас  згвалтували?
Ми  й  так  в  Європі,
Ви  не  знали?

Між  двох  імперій  ми  є  клин,
Тому  нас  й  кинули  в  цей  млин.
Нас  знову  ділять  на  частини,
Ми  є  заручники,  ми  винні.

Не  зійдуться  ці  дві  орди,
Між  ними  ж  ми.
Одних  туди,  інших  сюди.
Який  кордон,  давно  ...,  який  резон.

Як  все  чудово  починалось,
Як  обіцялось,залицялись.
За  тридцять  років  -  розікрали,
А  ми  в  щось  віримо,  дурдом.

Щоб  мир  настав  -  вже  не  можливо.
Війна  реальність,  знов  міссиво.
Імперія  війною  пре,  чуже  зубами  вона  рве.
Усі  її  уже  бояться,  тому  вона  так  нагло  й  пре.

Якщо  ти  слабший  -  то  порве.
Нас  в  жертву  хочуть  принести,
Тут  ,  що  алтар,  хто  ж  палачі?
Причастя?  Пир  ?  Далі  буде  та  не  мир...

       На  передодні  2024  року.  Якихось  сто  років  пойшло.  Пригадаймо  як  це  все  було.

Німецькі,  болгарські,  польські  райони,
Уважно  читайте,  всі  вже  довольні?
Яка  неосяжна  моя  Україна,
Кому  й  в  чому  винна  вкраїнська  родина?

Умисно  втягнули,
Умино  почали.
Спинити  неможна  -  з  екрану  внушали.
Ми  то  не  ви,  до  біса  йдіть,  під  три  чорти.



НАЦІОНАЛЬНЕ  АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНЕ  БУДІВНИЦТВО  в  УСРР/УРСР  1924–1940.  Створення  нац.  адм.-тер.  одиниць  (сільських  і  селищних  рад,  нац.  р-нів)  посідало  окреме  місце  в  політиці  "коренізації".  Впливовим  чинником  розробки  проектів  адм.-тер.  структурування  УСРР  за  національною  ознакою  стала  активність  етнічних  громад.

Підготовка  до  організації  сільських  і  селищних  рад  та  р-нів  була  здійснена  1924–25  Центр.  комісією  в  справах  нац.  меншин  (ЦКНМ)  при  ВУЦВК.  Рекомендації  ЦКНМ  при  ВУЦВК  здійснювалися  відповідно  до  постанови  РНК  УСРР  "Про  виділення  національних  районів  та  рад"  від  29  серпня  1924.  Проекти  нац.  районування  в  середовищі  етнічних  меншин  спиралися  на  норми,  затверджені  постановою  4-ї  сесії  ВУЦВК  8-го  скликання  (15–19  лютого  1925).  Згідно  з  рішеннями  форуму  мінімальна  кількість  мешканців  відповідної  національності  мала  становити  не  менше  10  тис.  осіб  для  нац.  р-ну  і  не  менше  500  осіб  для  нац.  сільради.

Практична  робота  з  виділення  нац.  р-нів  розпочалася  під  тиском  нім.  громади.  У  травні  1924  ЦКНМ  при  ВУЦВК,  яка  ще  перебувала  в  стадії  орг.  оформлення,  звернулася  до  Президії  ВУЦВК  з  пропозицією  виділити  наступні  р-ни  з  компактними  масами  нім.  людності:  Ландауський  (Миколаївська  округа  Одес.  губ.),  Люксембурзький  (Маріупольська  округа  Донец.  губ.)  та  Хортицький  (Запоріз.  округа  Катериносл.  губ.).  Паралельно  розгорталася  підготовча  робота  щодо  поляків,  євреїв  і  болгар.  25  серпня  1924  ЦКНМ  при  ВУЦВК  розглянула  питання  "Про  виділення  болгарського  району  в  Бердянській  окрузі",  а  2  вересня  1924  –  "Проект  виділення  болгарських  адміністративно-територіальних  одиниць".

Доволі  гострим  було  польс.  питання.  16  вересня  1924  ЦКНМ  при  ВУЦВК  затвердила  інструктивний  лист  "Про  виділення  однорідних  в  національному  відношенні  адміністративно-територіальних  одиниць  в  місцевостях  проживання  польського  населення",  яким  керувалися  її  регіональні  органи  в  Київ.,  Подільській,  Волин.  та  Одес.  губерніях.  Польс.  нац.  р-н  був  створений  на  базі  Довбишанського  р-ну  Житомир.  округи  (перейм.  на  Мархлевський  у  квітні  1926).

1924–28  позначилися  найбільш  активною  діяльністю  уряду  зі  створення  нац.  рад  і  р-нів.  На  мапі  України  з'явилися  5  нім.,  2  болг.  й  1  польс.  р-ни.  9-й  Всеукр.  з'їзд  рад  (3–10  травня  1925)  схвалив  подальшу  роботу  зі  створення  нац.  рад  і  р-нів,  вніс  зміни  до  Конституції  Української  Соціалістичної  Радянської  Республіки  1919,  які  законодавчо  закріпили  статус  Автономної  Молдав.  СРР  (створеної  12  жовтня  1924),  а  також  затвердив  Конституцію  Автономної  Молдавської  Соціалістичної  Радянської  Республіки  1925.

У  2-й  пол.  1920-х  рр.  ЦКНМ  при  ВУЦВК  і  Центр.  адм.-тер.  комісія  (ЦАТК)  доклали  багато  зусиль  для  втілення  в  життя  проектів  нац.  районування,  однак  деякі  з  них  залишилися  тільки  на  папері  внаслідок  протидії  місц.  органів  виконавчої  влади.

Пленум  ЦК  КП(б)У  (3–8  червня  1927)  назвав  створення  нац.  рад  серйозним  досягненням  влади  в  галузі  здійснення  нац.  політики.  4-та  сесія  ВУЦВК
10-го  скликання  (1928)  у  своїй  постанові  визнала  нац.  районування  найкращою  формою  втілення  "національної  політики  радянської  влади,  що  повністю  сприяє  забезпеченню  культурних  і  господарських  потреб  національних  меншостей  та  втягненню  останніх  в  радянське  будівництво".

Суспільно-політ.  запит  на  виокремлення  рос.  адм.-тер.  одиниць  проявився  1927  на  тлі  загострення  "російського  питання".  Яскравим  проявом  проблеми  став  виступ  Ю.Ларіна  з  критикою  "крайнощів  у  проведенні  українізації"  під  час  звіту  уряду  УСРР  2-й  сесії  ЦВК  СРСР  у  квітні  1926.  Претензії  до  укр.  кер-ва  звелися  до  закидів  про  ущемлення  прав  рос.  населення,  штучне  обмеження  сфери  застосування  рос.  мови,  зокрема  в  навч.  закладах.  Ю.Ларін  назвав  українізацію  поступкою  петлюрівщині.

На  цей  час  російсько-укр.  взаємини,  особливо  в  сх.  регіонах  УСРР,  набули  ознак  конфронтації.  Згідно  із  заг.  засадами  політики  "коренізації"  росіяни  не  мали  статусу  нац.  меншини.  З  одного  боку,  це  нібито  підвищувало  сусп.  статус  етносу.  З  другого  –  в  міру  розширення  та  якісного  поглиблення  українізації  ставлення  росіян  до  політики  укр.  уряду  зазнавало  відчутних  змін.

Лобіювання  ідеї  виділення  рос.  адм.-тер.  одиниць  означало  новий  етап  в  історії  "коренізації",  оскільки  росіяни  були  визнані  нац.  меншиною.  Відчутне  загострення  проблеми  неприйняття  росіянами  зростаючих  темпів  українізації  спонукало  укр.  урядовців  до  швидких  дій.  1927  представник  від  росіян  був  введений  до  складу  ЦКНМ  при  ВУЦВК,  яка  розпочала  підготовчу  роботу  з  виділення  рос.  р-нів.  Спочатку  уряд  не  мав  чіткого  уявлення  про  напрям  діяльності  в  цій  справі.  Оскільки  переважна  частина  росіян  мешкала  в  містах,  виникла  думка  про  необхідність  створення  в  них  адм.-тер.  одиниць,  попри  те,  що  місто  не  розглядалося  як  полігон  для  нац.  адм.-тер.  експериментів.  Доповідаючи  1-й  Всеукр.  нараді  по  роботі  серед  нац.  меншин  (8–11  січня  1927),  затверджений  головою  ЦКНМ  при  ВУЦВК  А.Буценко  сформулював  підходи  до  вирішення  "російського  питання"  наступним  чином:  "Ми  повинні  будемо  піти  по  лінії  оформлення  та  виділення  російських  адміністративно-територіальних  одиниць:  районів,  сіл,  селищ  міського  типу  і,  мабуть,  районів  в  окремих  містах,  російських  районних  рад  у  містах,  де  є  російські  робітничі  квартали,  де  працюють  російські  робітники,  –  для  того  щоб  можна  було  краще  обслуговувати,  підійти  впритул  до  потреб,  інтересів  російського  населення,  російських  пролетарів  у  наших  пролетарських  центрах".  Укр.  націонал-комуністи  були  готові  йти  на  виняткові  поступки  в  питаннях  облаштування  рос.  громади  в  республіці.

1927  в  УСРР  були  створені  9  рос.  р-нів:  Путивльський  (Глухівської  округи),  Кам'янський  (Запорізької),  Петровський,  Сорокинський,  Станично-Луганський  (Луганської),  Терпінянський  (Мелітопольської),  Олексіївський,  Старовірівський  та  Чугуївський  (Харків.  округи).

Станом  на  1931  налічувалося  8  рос.  нац.  р-нів  (Путивльський,  Великописарівський,  Чугуївський,  Олексіївський,  Верхньотеплівський,  Сорокинський,  Кам'янський  і  Терпінянський).

Розбудова  нац.  адм.-тер.  одиниць  виявилася  надзвичайно  складною  справою  і  зазнала  впливу  безлічі  ускладнюючих  факторів.  Найгострішою  була  нестабільність  адм.-тер.  структури  республіки.  Унаслідок  відсутності  визначеної  концепції  приведення  територіальних  структур  у  відповідність  до  екон.  потреб  розвитку  організація  територіальних  управлінських  структур  у  роки  нової  економічної  політики  набула  вкрай  суперечливого  характеру.

1-ша  пол.  1930-х  рр.  стала  часом  переосмислення  пріоритетів  при  розробці  адм.-тер.  карти  України.  Суцільна  колективізація  сільського  господарства  та  індустріалізація  стали  політ.  платформою  унітаризації  адм.  моделі  України.  Адм.-тер.  реформа  1930  не  випадково  була  здійснена  в  розпал  суцільної  колективізації.  Вона  запровадила  безпосереднє  підпорядкування  р-нів  центру.  Метою  реформи  було  посилення  контролю  центру  над  колективізованим  селом.

До  осені  1930  в  УСРР  діяли  503  адм.  одиниці  (з  них  –  484  сільс.  р-ни),  що  керувалися  безпосередньо  із  центру.  Безпосереднє  підпорядкування  районів  центру  зумовлювалося  прагненням  локалізувати  регіони  на  час  здійснення  суцільної  колективізації,  запобігши  таким  способом  об'єднанню  сел.  антирад.  руху.

Водночас  ідея  безпосереднього  керування  із  центру  більш  як  півтисячею  адм.  одиниць  досить  швидко  дискредитувала  себе  організаційно.  У  лютому  1932  укр.  уряд  отримав  згоду  Кремля  на  створення  5-ти  областей,  які  за  площею  перевищували  дореволюц.  губернії.  В  Україні  з'явилися  Київ.,  Харків.,  Дніпроп.,  Одес.  та  Він.  області.  Це  був  початок  переформатування  адм.-тер.  карти  відповідно  до  нових  політ.  і  соціально-екон.  обставин  життя.

Перманентні  зміни  безпосередньо  позначалися  на  адм.-тер.  підпорядкуванні,  кількості  нац.  р-нів  та  їхній  території.  Унаслідок  змін  1932  Карл-Лібкнехтівський,  Фрідріх-Енгельсівський,  Спартаківський  нім.  р-ни  ввійшли  до  складу  Одес.  обл.;  Високопільський,  Люксембурзький,  Молочанський  були  зараховані  до  Дніпропетровської,  Пулинський  увійшов  до  Київ.  обл.  У  контексті  адм.-тер.  реформ  1934–35  на  теренах  Донец.  обл.  внаслідок  розукрупнення  однойменної  адм.-тер.  одиниці  з'явилися  грец.  Старо-Караньський  р-н  і  Тельманівський  (Остгеймський)  українсько-нім.  р-н,  а  на  поч.  1935  –  останній  з  німецьких  –  Ротфронтівський  (Вальдгеймський)  р-н.  У  вересні  1937  внаслідок  чергового  розукрупнення  Фріц-Геккертівський  (Високопільський)  р-н  перейшов  до  складу  Миколаїв.  обл.  У  січні  1939  до  складу  утвореної  Запоріз.  обл.  були  передані  Молочанський,  Ротфронтівський  і  Люксембурзький  німецькі  та  Коларівський  болгарський  р-ни.  Безперервні  зміни  величини  р-нів,  приєднання  та  від'єднання  сільрад  і  населених  пунктів  відігравали  дезорганізуючу  роль  у  житті  нац.  адм.-тер.  одиниць.

Упродовж  1930–35  не  раз  укрупнювалися  та  розукрупнювалися  рос.  нац.  р-ни.  Значні  зміни  відбулися  також  щодо  територій  єврейських  і  болгарських  р-нів.

Постанова  ВУЦВК  та  РНК  УСРР  "Про  реорганізацію  районів  УСРР"  від  3  лютого  1931  привела  до  ліквідації  рос.  Старовірівського  р-ну,  внаслідок  якої  його  територія  була  приєднана  до  Олексіївського  р-ну.  Тоді  ж  більш  як  удвічі  зросла  територія  Сталіндорфського  (Ізлучистого)  єврейс.  р-ну  за  рахунок  приєднання  12-ти  сільрад  та  14-ти  населених  пунктів  Нікопольського,  Криворізького,  Апостолівського,  Софіївського  і  Солонянського  р-нів.

1935  відбулася  кампанія  з  розукрупнення  р-нів  УСРР.  Згідно  з  постановою  президії  ВУЦВК  "Про  склад  нових  адміністративних  районів  Донецької  області"  від  13  лютого  1935  розукрупнили  рос.  Верхнєтеплівський  р-н,  унаслідок  чого  з'явився  новий  рос.  р-н  –  Косіорівський.  Відповідно  до  постанови  Президії  ВУЦВК  "Про  склад  нових  адміністративних  районів  Дніпропетровської  області"  від  17  лютого  1935  нім.  Молочанський  р-н  був  розукрупнений,  з  нього  виокремили  останній  з  нім.  р-нів  УСРР  –  Ротфронтівський  (Вальдгеймський).  Тоді  ж  була  ухвалена  подібна  постанова  щодо  Одес.  обл.  Її  наслідком  стало  зростання  території  болг.  Вільшанського  та  єврейс.  Калініндорфського  р-нів.  Аналогічна  постанова,  що  стосувалася  Харків.  обл.,  привела  до  розукрупнення  рос.  Олексіївського  р-ну  та  повторного  виокремлення  рос.  Старовірівського  р-ну  в  складі  11-ти  сільрад.  Згідно  з  нею  ж  Олексіївський  р-н  зріс  за  рахунок  Михайлівської,  Отраднівської,  Петровської  2-ї,  Красівівської,  Роздольської  сільрад  Петровського  р-ну  та  Кисельовської  сільради  Балаклійського  р-ну;  до  складу  рос.  Чугуївського  р-ну  була  передана  Моспавонська  сільрада  Балаклійського  р-ну.

Наприкінці  серпня  1936  внаслідок  часткових  змін  районних  меж  Дніпроп.  та  Донец.  областей  укрупнилися  єврейс.  Калініндорфський  та  нім.  Спартаківський  р-ни  Одещини,  натомість  істотно  зменшилася  територія  грец.  Велико-Янісольського  р-ну  на  Донеччині.

Крайню  межу  Н.а.-т.б.  в  УСРР  слід  відсунути  на  1935,  коли  був  виокремлений  Ротфронтівський  (Вальдгеймський)  р-н.  Утім  це  не  заперечує  того  факту,  що  з  поч.  1930-х  рр.  Н.а.-т.б.  перебувало  в  стані  хронічної  лихоманки  й  виявляло  сталу  тенденцію  до  згортання.

У  контексті  здійснення  адм.-тер.  реформи  1930  з  карти  України  зникли  нім.  Хортицький  р-н,  рос.  Петропавлівський  (приєднаний  до  Станично-Луганського  р-ну),  болг.  Ботіївський  (приєднаний  до  Коларівського  р-ну),  тоді  ж  змінилися  межі  грецьких  Мангуського  та  Сартанського,  російських  Терпінянського,  Велико-Писарівського,  Старовірівського  та  Чугуївського  р-нів.

1930–35  кількість  нац.  адм.-тер.  одиниць  зменшувалася  переважно  під  приводом  удосконалення  адм.-тер.  устрою  республіки  та  переходу  спочатку  на  2-  ,  а  згодом  –  3-ступеневу  форму  управління.  Відчутні  зміни  розмірів,  назв,  підпорядкування  нац.  адм.-тер.  р-нів  відбулися  відповідно  до  постанови  ВУЦВК  і  РНК  УСРР  "Про  ліквідацію  округ  та  перехід  на  двоступеневу  систему  управління"  від  2  вересня  1930,  яка  втратила  чинність  уже  20  травня  1931.  Згідно  з  нею  до  літа  1930  мав  бути  ліквідований  і  переданий  у  відання  Запоріз.  міськради  Хортицький  нім.  р-н;  об'єднані  Петропавлівський  та  Станично-Луганський  р-ни  (створений  на  їх  основі  новий  рос.  р-н  отримав  назву  Верх-
нє-Теплівського);  ліквідовувався  Ботіївський  р-н  із  зарахуванням  його  території  до  болг.  Коларівського  р-ну.  Згідно  з  постановою  Велико-Писарівський  р-н  отримав  статус  національного  російського.

1932  в  республіці  діяли  23  нац.  р-ни,  1112  сільських  і  65  селищних  нац.  рад.  Відповідно  до  нового  адм.-тер.  поділу  республіки  змінилося  підпорядкування  р-нів.  У  складі  Одес.  обл.  перебувало  3  нім.  р-ни  (Зельцький,  Карл-Лібкхнехтівський,  Спартаківський),  2  болгарських  (Благоївський,  Вільшанський)  та  єврейс.  Калініндорфський  р-н.  Дніпроп.  області  підпорядковувалися  3  нім.  р-ни  (Високопільський,  Люксембурзький,  Молочанський),  2  російських  (Кам'янський,  Терпінянський),  2  єврейських  (Сталіндорфський,  Ново-Златопільський),  Коларівський  болгарський  і  Велико-Янисольський  грецький.  У  Харків.  обл.  було  5  рос.  р-нів  (Велико-Писарівський,  Верхньо-Теплівський,  Олексіївський,  Путивльський,  Чугуївський),  у  Київ.  обл.  –  польс.  Мархлевський  та  нім.  Пулинський  р-ни,  а  в  Донец.  обл.  –  рос.  Сорокинський  р-н.

У  травні  1933  припинив  своє  існування  рос.  Терпінянський  р-н.  На  1  листопада  1933  в  УСРР  діяли  22  нац.  р-ни.

Станом  на  15  грудня  1935  в  Харків.  обл.  було  4  рос.  р-ни  (Велико-Писарівський,  Олексіївський,  Старовірівський,  Чугуївський);  Донецькій  –  3  російські  (Верхньо-Теплівський,  Косіорівський,  Сорокинський)  та  2  грецькі  (Велико-Янисольський,  Ста-
ро-Караньський);  Дніпропетровській  –  рос.  Кам'янсько-Дніпровський,  4  німецькі  (Високопільський,  Люксембурзький,  Молочанський,  Ротфронтівський),  2  єврейські  (Новозлатопільський,  Сталіндорфський)  та  болг.  Коларовський;  у  Чернігівській  –  рос.  Путивльський;  в  Одеській  –  3  німецькі  (Зельцький,  Карл-Лібкнехтівський,  Спартаківський),  Калініндорфський  єврейський,  2  болгарські  (Благоївський,  Вільшанський),  разом  –  24  національні  р-ни.

З  1934  випадки  ліквідації  нац.  адм.-тер.  одиниць  стали  непоодинокими.  23  листопада  1934  політбюро  ЦК  КП(б)У  затвердило  постанову  Він.  обкому  КП(б)У  про  реорганізацію  18-ти  польс.  сільрад  в  українські.  20  грудня  1934  була  підтримана  пропозиція  Київ.  обкому  КП(б)У  про  реорганізацію  7-ми  польс.  сільрад  в  українські.  1935  вже  40  сільрад  ліквідували  "як  штучно  насаджені,  населення  яких  переважно  говорить  українською  мовою".  Тих  12-ти  польс.  сільрад  Він.  обл.,  які  являли  собою  залишки  Н.а.-т.б.  в  місцях  компактного  мешкання  поляків,  стосувалася  постанова  політбюро  ЦК  КП(б)У  від  20  серпня  1935,  яка  наказувала  "у  зв'язку  з  масовою  засміченістю  польськими  націоналістами  керівницького  складу  національних  польських  сільрад  (у  першу  чергу  складу  голів  і  секретарів  сільрад)  ...  Київському  та  Вінницькому  обкомам  спільно  з  органами  НКВС  провести  чистку  як  колишніх,  так  й  існуючих  польських  сільрад  від  націоналістів  та  інших  антирадянських  елементів".

Згортання  Н.а.-т.б.  стало  закономірним  етапом  трансформації  політ.  системи  в  СРСР.  Нац.  р-ни  підпали  під  нищівний  удар  суцільної  колективізації.  Упродовж  1-ї  пол.  1930-х  рр.  опір  етнічних  громад  у  переважній  більшості  регіонів  був  подоланий.  Найбільш  запеклим  він  виявився  в  німецьких  та  польських  адм.-тер.  одиницях.  Нагнітання  масової  шпигуноманії  спричинило  розробку  Кремлем  проектів  фронтальних  зачисток  кордонів  СРСР.

Переважна  більшість  нім.  р-нів  була  організаційно  й  кадрово  розгромлена  внаслідок  репресій  1933–35  у  середовищі  колг.  кер-ва,  районної  адміністрації,  культосвіт.  працівників,  духовенства.  Претензії  більшовицького  проводу  до  нац.  р-нів  полягали  в  буксуванні  темпів  колективізації  (це  стосувалося  передовсім  Пулинського  та  Мархлевського  р-нів)  і  хлібозаготівель.  Постанови  ЦК  КП(б)У  "Про  німецькі  райони"  (грудень  1934),  "Про  Мархлевський  та  Пулинський  райони"  (серпень  1935),  які  обґрунтовували  загальнодерж.  шовіністичну  кампанію  т.  зв.  боротьби  з  націоналізмом  та  фашизмом,  передували  ліквідації  найбільш  "проблемних"  нац.  адм.-тер.  одиниць.  20  грудня  1934  ЦК  КП(б)У  прийняв  постанову  "Про  переселення  з  прикордонних  районів",  а  вже  в  січні  1935  з  України  депортували  9470  госп-в  (бл.  40  тис.  осіб).  Постанова  політбюро  ЦК  КП(б)У  "Про  переселення  польських  та  німецьких  господарств  з  прикордонної  смуги"  (листопад  1935)  ініціювала  виселення  з  Київ.  та  Він.  областей  ще  6–7  тис.  госп-в.  Після  здійснення  названих  заходів  Пулинський  та  Мархлевський  р-ни  навіть  у  демографічному  плані  втратили  ознаки  національних.

Постановою  політбюро  ЦК  КП(б)У  від  17  серпня  1935  було  вирішено  розформувати  Мархлевський  і  Пулинський  р-ни.  3  жовтня  1935  парт.  ухвала  була  дубльована  постановою  Президії  ЦВК  УРСР  "Про  Мархлевський  та  Пулинський  райони  Київської  області".  Згідно  з  нею  польський  і  німецький  р-ни  були  розформовані  "у  зв'язку  з  економічною  слабкістю...,  незручністю  обслуговування  МТС  колгоспів,  а  також  адміністративною  черезсмужністю".

Загалом  у  1-й  пол.  1930-х  рр.  припинили  своє  існування  нім.  Хортицький  (1930),  болг.  Ботіївський  (1930),  грецькі  Мангуський  і  Сартанський  (1932),  рос.  Терпінянський  (1933),  польс.  Мархлевський  та  нім.  Пулинський  (1935)  р-ни.  Лише  останні  два  були  ліквідовані  за  очевидними  політ.  мотивами.

Завершення  історії  нац.  адм.-тер.  одиниць  пов'язане  з  постановами  Одес.  обкому  КП(б)У  від  5  лютого  1938  "Про  реорганізацію  національних  районів  Одеської  області  в  райони  звичайного  типу";  політбюро  ЦК  КП(б)У  від  16  лютого  1938  "Про  реорганізацію  національних  районів  та  сільрад  УРСР  в  звичайні  райони  та  сільради".  З  прийняттям  Конституції  СРСР  1936  нац.  сільради  і  р-ни  втратили  правові  гарантії  свого  існування.  У  ній,  на  відміну  від  Конституції  СРСР  1924  і  Конституції  Української  Соціалістичної  Радянської  Республіки  1929,  не  оговорювалася  можливість  утворення  адм.-тер.  одиниць  нац.  меншин  на  рівні  р-нів  і  сільрад.

5  березня  1939  ЦК  КП(б)У  ухвалив  постанову  "Про  ліквідацію  та  перетворення  штучно  створених  національних  районів  і  сільрад  України".  7  квітня  1939  протокольна  постанова  ЦК  КП(б)У  затвердила  порядок  розподілу  сільрад  ліквідованих  р-нів  по  ін.  адм.-тер.  одиницях.  Таким  чином,  через  неповних  15  років  з  моменту  ініціювання  ідея  адм.-  тер.  буд-ва  за  нац.  ознакою  була  відкинута.

Окрема  доля  чекала  на  рос.  нац.  р-ни.  У  2-й  пол.  1930-х  рр.  статус  росіян  в  Україні  в  черговий  раз  змінився:  спочатку  їх  перестали  згадувати  в  переліку  нац.  меншин,  а,  починаючи  з  1936,  в  пропаганді  запанували  вислови  про  "великий  російський  народ".  Рос.  нац.  р-ни  не  ліквідовувалися  в  установленому  законодавством  порядку.  Формально  не  ліквідовувалися  також  єврейс.  нац.  р-ни.  Однак  після  Другої  світової  війни  як  національні  вони  не  відроджувалися.

Загалом  упродовж  1924–39  на  теренах  УСРР/УРСР  діяли  32  нац.  р-ни  і  Тельманівський  р-н  змішаного  типу.

Літ.:  "Збірник  узаконень  та  розпоряджень  Робітничо-селянського  уряду  України",  1924,  ч.  46,  від.  1;  1925,  ч.  13–14,  від.  1;  1930,  №  23;  1931,  №  5,  18  березня;  1931,  №  3;  1935,  №  5,  27  лютого;  Буценко  А.  К  вопросу  районирования  Украины:  Краткий  обзор  работ  по  районированию  УССР  за  1922–23–24–25  годы,  в  связи  с  переходом  на  трехстепенную  систему  управления.  Х.,  1925;  Первое  Всеукраинское  совещание  по  работе  среди  национальных  меньшинств:  8–11  января  1927  г.  Х.,  1927;  Итоги  работы  среди  национальных  меньшинств  на  Украине:  К  10-й  годовщине  Октябрьской  революции:  По  материалам  Центральной  Комиссии  национальных  меньшинств  при  ВУЦВК.  Х.,  1927;  Сапов  І.  Єврейський  національно-територіяльний  район.  "Більшовик  України",  1928,  №  14;  Нові  адміністративні  райони  УСРР:  Статистичний  довідник.  Х.,  1930;  Нові  адміністративні  райони  УРСР:  Райони,  що  змінили  свої  межі  за  постановою  ВУЦВК  та  РНК  від  3.09.1930  р.  Х.,  1930;  Второе  всеукраинское  совещание  по  работе  среди  национальных  меньшинств:  27–30  ноября  1930  г.:  Стенографический  отчет  и  постановления.  М.–Х.–Минск,  1931;  "Собрание  законов  и  распоряжений  рабоче-крестьянского  правительства  Украины",  1933,  №  55;  1935,  №  4;  Райони  УСРР,  т.  1:  Статистичний  довідник.  К.,  1936;  СССР:  Административно-территориальное  деление  союзных  республик  на  1  октября  1938  года.  М.,  1938;  СССР:  Административно-территориальное  деление  союзных  республик  на  1  мая  1940  года.  М.,  1940;  Комуністична  партія  України  в  резолюціях  і  рішеннях  з'їздів,  конференцій  і  пленумів  ЦК,  т.  1.  К.,  1976;  Єременко  Т.І.  Польська  національна  меншина  в  Україні  в  20–30-ті  рр.  ХХ  ст.  (Історичні  зошити  Інституту  історії  України  Національної  академії  наук  України).  К.,  1994;  Яковлєва  Л.В.  та  ін.  Німці  в  Україні:  20–30-ті  рр.  ХХ  ст.  (збірник  документів  державних  архівів  України).  К.,  1994;  Чирко  Б.В.  Національні  меншини  в  Україні  (20–30-ті  роки  ХХ  століття).  К.,  1995;  Національні  меншини  в  Україні,  1920–1930-ті  роки:  Історико-картографічний  атлас.  К.,  1996;  Ченцов  В.В.  Трагические  судьбы:  Политические  репрессии  против  немецкого  населения  Украины  в  1920–1930-е  годы.  М.,  1998;  Рябошапко  Л.  Правове  становище  національних  меншин  в  Україні  (1917–2000).  Львів,  2001.

Німецькі  національні  райони

З  е  л  ь  ц  ь  к  и  й  (Зельцський;  Фрідріх-Енгельський).  Адм.  підпорядкування:  до  осені  1930  –  у  складі  Одес.  округи,  з  вересня  1930  по  1932  підпорядкований  безпосередньо  центру,  з  27  лютого  1932  –  Одес.  обл.  Адм.  центр  –  с.  Зельци  (Зельц).  Сільради:  Страсбурзька,  Баденська,  Ельзаська,  Зельцьська,  Кандельська,  Мангеймська,  Секретарівська.

На  момент  реорганізації  округ  щільність  населення  в  р-ні  становила  31,7  особи/км².  Під  засівами  перебувало  81,5  %  землі,  з  них  93,1  %  становили  зернові,  2  %  –  тех.  к-ри  (соняшник).  У  складі  колективних  госп-в  перебувало  41,5  %  господарів  р-ну,  1,7  %  складали  пром.  робітники.  На  100  осіб  дорослого  населення  припадало  104,7  учнів.

Площа  р-ну  дорівнювала  509  км².  До  його  складу  входили  8  сільрад,  30  поселень.  На  1  січня  1930  населення  становило  16  152  особи,  з  них  –  89,8  %  селян.  Письменними  були  78,6  %  чоловіків,  73,5  %  жінок.  Німці  становили  85,9  %  людності  р-ну.

Культурно-освітня  мережа  р-ну  була  досить  розгалуженою.  Загалом  тут  працювали  11  початкових,  2  семирічні  школи,  12  б-к,  3  сел.  будинки,  6  хат-читалень,  3  кіноустановки.  Мед.  обслуговування  населення  здійснювали  2  лікарі  лікарні,  розрахованої  на  66  місць.

Районний  центр  –  с.  Зельци  (нині  смт  Лиманське  Роздільнянського  р-ну  Одес.  обл.)  –  був  середнім  за  розміром  селищем:  його  населення  1930  сягнуло  3141  особи.  У  ньому  діяли  семирічка,  2  радіоустановки,  лікарня,  2  пром.  заклади  зі  151  робітником.

Здійснення  планів  суцільної  колективізації  досягалося  типовими  засобами.  Упродовж  1934  у  Зельцькому  та  Спартаківському  р-нах  органами  ДПУ/НКВС  УСРР  були  ліквідовані  40  "фашистських  осередків".  За  сфабрикованими  справами  проходили  110  осіб,  56  з  яких  були  засуджені  до  різних  строків  ув'язнення.  Фальсифікатором  дійсності  за  публікацію  відомостей  про  продовольчі  труднощі  була  названа  районна  газ.  "Koollektivwirschaft",  унаслідок  чого  її  редакція  зазнала  переслідувань.

Станом  на  15  грудня  1935  площа  р-ну  складала  351,5  км²,  у  7-ми  сільрадах  р-ну  мешкали  13  264  особи  (відомості  на  1  січня  1933).

Скасований  1939  відповідно  до  постанови  ЦК  КП(б)У  про  ліквідацію  та  реорганізацію  нац.  р-нів  і  сільрад  (5  березня  1939),  сільради  передані  до  Роздільнянського  та  Біляївського  р-нів  Одес.  області.

Літ.:  Нові  адміністративні  райони  УСРР:  Статистичний  довідник.  Х.,  1930;  Райони  УСРР,  т.  1:  Статистичний  довідник.  К.,  1936;  Національні  процеси  в  Україні:  історія  і  сучасність:  Документи  і  матеріали:  Довідник,  ч.  2.  К.,  1997;  Ченцов  В.В.  Трагические  судьбы:  Политические  репрессии  против  немецкого  населения  Украины  в  1920–1930-е  годы.  М.,  1998.

К  а  р  л-Л  і  б  к  н  е  х  т  і  в-с  ь  к  и  й  (до  травня  1926  –  Ландауський).  Урочистості  з  приводу  організації  відбулися  11  січня  1925.  Офіційно  затверджений  постановою  ВУЦВК  та  РНК  "Про  утворення  на  території  Одещини  Ландауського  району"  від  30  квітня  1925.  Створений  із  Зельцьської,  Іоганнестальської,  Карлсруеської,  Катеринентальської,  Ландауської,  Шмейарської  сільрад  Варварівського  р-ну  Миколаївської  округи,  Рорбахської,  Вермської,  Раштадської  сільрад  Березівського  р-ну  Одес.  округи.  На  поч.  1926  сформовані  Гальбштадська  та  Ватерлооська  сільради.

Адм.  підпорядкування:  до  адм.  реформи  1930  –  у  складі  Миколаїв.  округи,  з  лютого  1930  підпорядкувався  безпосередньо  центру,  з  9  лютого  1932  –  у  складі  Одес.  обл.  Адм.  центр  –  Ландау  (з  травня  1926  –  Карл-Лібкнехтово).

У  р-ні  були  сконцентровані  значні  колонізаційні  резерви,  загалом  більше  11  тис.  га  ріллі.  С.-г.  р-н.  Спеціалізація:  хліборобство,  молочарське  тваринництво,  садівництво,  виноградарство.  У  2-й  пол.  1920-х  рр.  тут  діяли  11  парових  млинів,  2  маслобійні,  цегляний  з-д.

Шкільна  мережа  наприкінці  1920-х  рр.  складалася  з  19-ти  шкіл  (з  них  –  2  семирічки),  с.-г.  школи.  Культ.  інфраструктура  1925  складалася  з  3-х  клубів,  6-ти  хат-читалень.

На  момент  реорганізації  округ  щільність  населення  в  р-ні  становила  29,8  особи/км².  Під  засівами  перебувало  77,1  %  землі,  з  них  88,5  %  займали  зернові,  6,7  %  –  тех.  к-ри  (соняшник).  У  складі  колективних  госп-в  перебувало  23,1  %  господарів  р-ну,  0,5  %  складали  пром.  робітники.  На  100  осіб  дорослого  населення  припадало  98  учнів.

Площа  р-ну  дорівнювала  908  км².  До  його  складу  входили  14  сільрад,  усього  –  33  поселення.  На  1  січня  1930  населення  становило  27  056  осіб,  із  них  –  0,5  %  пром.  робітників,  96,1  %  селян.  Письменними  були  76,6  %  чоловіків,  74,6  %  жінок.  Німці  становили  89,9  %  людності  р-ну.

Культурно-освітня  мережа  р-ну  була  досить  розгалуженою.  Загалом  у  р-ні  працювали  16  початкових,  4  семирічні  школи,  школа  колгоспної  молоді,  3  дитячі  майданчики,  профшкола  на  58  учнів,  14  б-к,  11  сельбудів,  5  хат-читалень,  кіноустановка.  Мед.  обслуговування  населення  здійснювали  4  лікарі  4-х  лікарень,  розрахованих  на  42  місця.

Районний  центр  –  с.  Карл-Лібкнехтово  (колонія  Ландау)  –  був  великим  селищем:  його  населення  1930  сягнуло  6330  осіб.  У  ньому  діяли  початкова  школа,  2  семирічки,  радіоустановка,  3  пром.  заклади  з  41  робітником.

Населення  виявило  відчутний  опір  суцільній  колективізації:  на  кінець  лютого  1930  в  колгоспах  перебувало  лише  51  %  госп-в,  надалі  рівень  колективізації  знизився  до  23,5  %.  Вирішальні  перемоги  колективізації  відбулися  впродовж  1931.  У  травні  1931  69  артілей  та  32  т-ва  спільного  обробітку  землі  р-ну  об'єднали  89  %  госп-в,  а  1933  у  складі  колгоспів  перебувало  95  %  населення.

Станом  на  15  грудня  1935  площа  р-ну  складала  879,9  км²,  в  1  селищній  та  11-ти  сільс.  радах  мешкали  22  345  осіб  (відомості  на  1  січня  1933).

З  1931  по  5  травня  1939  видавалася  районна  газ.  "Der  sozialistischer  Vormarsch".

1934  співробітники  ДПУ  УСРР  викрили  в  р-ні  "диверсійні  осередки",  невдовзі  тут  була  ліквідована  "фашистська  група  німців  та  австрійців",  за  матеріалами  справи  якої  були  репресовані  німці-політемігранти,  котрі  стояли  біля  витоків  розбудови  нац.  р-ну.  Серед  них:  К.Іванчич  –  голова  Карл-Лібкнехтівського  райвиконкому,  М.Гольцгофер  –  директор  ландауської  МТС,  К.Вольгуні  –  інспектор  наросвіти,  Ф.Таллєр  –  директор  школи  –  та  ін.  У  контексті  т.  зв.  справи  німців-ксьондзів,  сфабрикованої  органами  НКВС  УСРР  1935,  в  20-х  числах  травня  1935  в  Карл-Лібкнехтівському  р-ні  відбулося  відкрите  виїзне  засідання  Одес.  обласного  суду.  Зважаючи  на  похилий  вік  двох  звинувачуваних  –  ген.  вікарія  римсько-катол.  єпархії  в  Україні  прелата  Крушинського  (67  років)  та  настоятеля  Зельцьської  катол.  церкви  Лорана  (63  роки),  –  вони  були  вислані  в  Казахстан.  Ін.  священики  отримали  по  10  років  позбавлення  волі.  Загалом  по  Україні  було  репресовано  31  пастора.  За  словами  наркома  внутр.  справ  УСРР  В.Балицького,  1935  практично  всі  госп.  та  рад.  працівники  р-ну  були  репресовані  як  "фашистські  посібники".

Ліквідований  1939  відповідно  до  постанови  ЦК  КП(б)У  про  ліквідацію  та  реорганізацію  нац.  р-нів  і  сільрад  (5  березня  1939),  його  сільради  розподілені  між  Березовським,  Веселінівським  р-нами  Одес.  обл.  та  Варварівським  р-ном  Миколаїв.  області.

Літ.:  Нові  адміністративні  райони  УСРР:  Статистичний  довідник.  Х.,  1930;  Райони  УСРР,  т.  1:  Статистичний  довідник.  К.,  1936;  Національні  процеси  в  Україні:  історія  і  сучасність:  Документи  і  матеріали:  Довідник,  ч.  2.  К.,  1997;  Ченцов  В.В.  Трагические  судьбы:  Политические  репрессии  против  немецкого  населения  Украины  в  1920–1930-е  годы.  М.,  1998;  Немцы  в  России:  Энциклопедия,  т.  1.  М.,  1999.

Л  ю  к  с  е  м  б  у  р  з  ь  к  и  й.  Створений  відповідно  до  постанови  ВУЦВК  та  РНК  УСРР  "Про  зміни  в  адміністративно-територіальному  поділі  Донеччини"  (30  квітня  1925).  До  вересня  1930  –  у  складі  Маріупольської  округи,  з  вересня  1930  по  лютий  1932  підпорядкований  центру,  з  9  лютого  1932  –  у  складі  Дніпроп.  обл.,  із  січня  1939  –  Запоріз.  обл.  Нац.  сільради:  Карло-Лібкнехтівська,  Урицька,  Листвянська,  Вишнюватська,  Мар'янівська,  Люксембурзька,  Кузнецовська,  Новокраснівська,  Республіканська.

Територіально  межував  із  Ново-Златопільським  єврейським  нац.  р-ном.

На  момент  реорганізації  округ  щільність  населення  в  р-ні  становила  28,2  особи/км2.  За  рівнем  освоєння  с.-г.  угідь  р-н  посідав  одне  з  перших  місць  у  республіці:  під  засівами  перебувало  91,3  %  землі,  з  них  85,1  %  становили  зернові,  7,1  %  –  технічні  к-ри  (соняшник).  У  складі  колективних  госп-в  було  17  %  господарів  району,  2,3  %  складали  пром.  робітники.  На  100  осіб  дорослого  населення  припадало  95,1  учнів.

Площа  р-ну  дорівнювала  713  км².  До  його  складу  входили  1  селищна,  9  сільс.  рад,  усього  –  62  поселення.  На  1  січня  1930  населення  становило  20  120  осіб,  з  них  –  2,3  %  пром.  робітників,  91,3  %  селян.  Одним  із  найвищих  серед  нац.  р-нів  був  рівень  письменності  населення:  письменними  були  85  %  чоловіків,  81,5  %  жінок.  Німці  становили  81,3  %  людності  р-ну.

Загалом  у  р-ні  працювали  36  початкових,  2  семирічні  школи,  10  дитячих  майданчиків,  17  б-к,  4  сел.  будинки,  клуб,  13  хат-читалень,  3  кіноустановки.  Мед.  обслуговування  населення  здійснювали  4  лікарі  єдиної  лікарні,  розрахованої  на  20  місць.

Районний  центр  –  с.  Люксембург  (Люксембург  Український)  –  належав  до  невеликих  за  мірками  Степу  селищ:  його  населення  1930  сягнуло  1219  осіб.  У  ньому  діяли  семирічка,  4  пром.  заклади  з  61  працівником.  Тут  видавалася  газ.  "Голос  колективіста"  укр.  мовою.

Станом  на  15  грудня  1935  площа  р-ну  складала  895,8  км²,  у  2-х  селищних  та  10-ти  сільс.  радах  мешкали  22  035  осіб  (відомості  на  1  січня  1933).

Скасований  1939  відповідно  до  постанови  ЦК  КП(б)У  про  ліквідацію  та  реорганізацію  нац.  р-нів  і  сільрад  (5  березня  1939).  Сільради  передані  до  складу  Володарського  р-ну  Сталінської  обл.  та  Куйбишевського  р-ну  Запоріз.  області.

Літ.:  Нові  адміністративні  райони  УСРР:  Статистичний  довідник.  Х.,  1930;  Райони  УСРР,  т.  1:  Статистичний  довідник.  К.,  1936;  Національні  процеси  в  Україні:  історія  і  сучасність:  Документи  і  матеріали:  Довідник,  ч.  2.  К.,  1997.

М  о  л  о  ч  а  н  с  ь  к  и  й.  Створений  відповідно  до  постанови  ВУЦВК  та  РНК  УСРР  "Про  створення  районів  Катеринославської  губернії  з  переважаючим  німецьким  населенням"  від  11  червня  1924.  Об'єднав  28  менонітських  колоній  Богданівської  (Гнаденфельдської)  волості  Бердянської  округи  та  33  менонітські  колонії  Молочанської  (Гальбштадської)  волості  Мелітопольської  округи.  На  момент  створення  складався  з  19  сільрад.

Адм.  підпорядкування:  з  1924  –  у  складі  Бердянської  округи  Катериносл.  губ.,  з  3  липня  1925  –  Мелітопольської  округи,  з  2  вересня  1930  підпорядкувався  безпосередньо  центру,  з  9  лютого  1931  –  у  складі  Дніпроп.  обл.,  з  10  січня  1939  –  Запоріз.  обл.  Адм.  центр  –  колонія  Молочанськ  (Гальбштадт).

1925  німці  становили  75,7  %  від  людності  р-ну,  українці  –  24,  інші  –  0,3  %.  У  подальшому  відзначалася  тенденція  до  зростання  чисельності  етнічних  німців  за  рахунок  мігрантів.  До  колонізаційного  фонду  в  колиш.  нім.  колоністів  було  конфісковано  бл.  40  тис.  десятин  землі,  на  які  переселяли  українців,  духоборів  із  Канади,  німців  Волині.

1-ша  пол.  1920-х  рр.  позначилася  певним  регресом  нім.  колоній  унаслідок  різкого  скорочення  землекористування,  однак  уже  з  1925  економіка  р-ну  почала  відроджуватися.  1928  тут  діяли  18  тракторних  т-в,  роком  раніше  тракторів  у  районі  було  73  –  це  був  винятковий  показник.  Наприкінці  1920-х  рр.  у  р-ні  діяли  насінницьке,  4  меліоративних  т-ва,  7  садівницьких  артілей,  1  конярське  т-во,  21  т-во  з  розведення  племінної  рогатої  худоби.

Втрата  колиш.  земельних  ресурсів  спонукала  менонітів  до  інтенсифікації  своїх  госп-в.  Видатну  роль  у  процесі  адаптації  менонітських  колоній  до  рад.  дійсності  відіграв  Союз  нащадків  голл.  вихідців  на  Україні  (СГВ;  1921–26),  Центр.  правління  якого  до  1925  містилося  в  колонії  Орлово,  а  відділення  –  у  Молочанську  та  Вальдгеймі.  Прагнення  менонітської  громади  відгородитися  від  навколишнього  світу  загострювало  й  поглиблювало,  незважаючи  на  їхню  громадян.  лояльність,  конфлікт  із  д-вою,  яка  домагалася  зміцнення  свого  впливу  на  найдрібніші  складові  сусп.  та  особистого  життя.  У  цих  умовах  СГВ  проявив  чітко  окреслену  тенденцію  до  політизації  своєї  діяльності  і  фактично  перетворився  на  посередника  між  д-вою  та  окремими  громадянами.  Комісія  з  обстеження  СГВ  у  своїй  доповіді  Президії  ВУЦВК  (1925)  підкреслила  непересічну  роль  і  вплив  Центр.  правління  СГВ  на  життя  громади.  Об'єднавча  праця  союзу  була  доволі  активною  –  за  нетривалий  час  свого  існування  він  скликав  7  всеукр.  з'їздів  представників  союзу,  останній  –  25–28  лютого  1925  в  колонії  Григор'ївка  Ізюмської  округи  Харків.  губ.

На  виборах  1925  СГВ  активно  виступав  як  сусп.  орг-ція  й  домігся  істотних  змін  у  новообраних  радах.  Ці  ради,  за  висновками  щойно  згадуваної  комісії,  складалися  переважно  з  менонітів  і  працювали  формально,  тобто  гальмували  радянізацію  менонітського  села  і  його  поступ  у  напрямі  соціаліст.  перебудови.

Ліквідація  СГВ  прискорила  ерозію  традиційного  менонітського  світу.  Наприкінці  1928  в  р-ні  вже  діяли  4  с.-г.  комуни  та  6  артілей  (за  нац.  складом  –  російсько-українських),  74  нім.  т-ва  спільного  обробітку  землі,  що  були  форпостами  більшовицьких  ідейних  ін'єкцій  у  менонітське  середовище.

У  госп.  відношенні  р-н  був  одним  із  найбільш  розвинених  серед  національних:  поряд  із  с.-г.  вир-вом  нім.  кооператорам  вдалося  дати  поштовх  позитивному  розвиткові  місц.  та  кустарної  пром-сті.  З  1927  тут  запрацювали  з-д  с.-г.  машин,  2  цегляно-черепичних  з-ди,  пивний  з-д.  Значний  внесок  у  госп.  поступ  р-ну  давали  3  великих  с.-г.  кредитових,  12  споживчих,  3  птахівничі,  садово-городнє  т-ва,  Гальбштадське,  Пришибське  та  Гнадентальське  скотарсько-молочарські  об'єднання.  На  початку  1930-х  рр.  тут  працювали  гренажний,  пивний,  обозно-механічний,  цегляно-черепичний  з-ди,  маслозавод,  з-д  сухого  молока,  інкубаційні  станції  в  Пришибі  та  Молочанську,  електростанція  в  Ліхтенау  місц.  значення.

На  початковому  етапі  політики  "коренізації"  в  р-ні  діяли  58  початкових  шкіл,  8  семирічок,  школа  для  глухонімих  дітей,  дитячий  будинок,  Молочанська  мед.  школа,  Молочанська  й  Гнаденфельдська  с.-г.  школи,  12  сел.  будинків,  15  хат-читалень,  7  стаціонарних  та  16  пересувних  б-к.  Надалі  тут  був  створений  нім.  пед.  технікум  (157  студентів).

Переважну  більшість  нім.  населення  р-ну  становили  меноніти,  тут  же  –  у  колонії  Шензеє  –  знаходилося  Центр.  правління  Всесоюзного  к-ту  менонітів  у  церк.  справах.  Меноніти  представляли  собою  тісну  етноконфесійну  спільноту  з  усталеними  принципами  та  правилами  внутр.  організації,  яка  досить  послідовно,  хоча  й  пасивно,  опиралася  радянізації.  Не  останнім  важелем  її  внутр.  стійкості  були  міцні  родинні  зв'язки  –  більш  як  20-тис.  менонітська  громада  налічувала  всього  66  прізвищ.

Згідно  з  постановою  ВУЦВК  та  РНК  УСРР  в  травні  1928  Молочанський  р-н  укрупнився  за  рахунок  об'єднання  з  Пришибським  нім.  р-ном.  Чисельність  його  населення  1930  становила  51  667  осіб  (з  них  22  176  –  менонітів,  12  346  –  німців-лютеран  і  католиків).  До  складу  р-ну  увійшли  25  німецьких  і  1  рос.  сільради.  На  березень  1933  в  р-ні  було  20  німецьких,  5  українських,  1  рос.  сільради.

Темпи  колективізації  в  р-ні  буди  одними  з  найвищих  в  Україні.  На  початок  березня  1930  вона  охопила  вже  95  %  госп-в,  значно  меншим  виявився  й  відтік  із  колгоспів  навесні  1930.  Восени  того  ж  року  в  колгоспах  перебувало  79,9  %  нім.  госп-в.  На  квітень  1931  рівень  колективізації  сягнув  97,8  %,  а  на  поч.  1932  він  дорівнював  99,2  %.  Високі  темпи  колективізації  викликали  госп.  занепад  нім.  колоній,  спричинили  безгосподарність  та  апатію  селянства,  які  переросли  в  масовий  голод.  Смертність  від  нього  в  нім.  колоніях  була  значно  нижчою  від  аналогічних  показників  в  укр.  і  рос.  селах  лише  завдяки  допомозі  закордонних  доброчинних  орг-цій  "Фаст  та  Брилліант",  "Центральний  комітет  допомоги  німцям  Причорномор'я",  яка  почала  надходити  із  квітня  1933.

Р-н  не  випадково  розглядався  органами  держ.  безпеки  як  осередок  нім.  куркульського  опору  політиці  колективізації  –  Молочанський  р-н  і  після  ліквідації  СГВ  залишався  центром  реліг.  об'єднання  менонітських  громад  СРСР,  тут  у  колонії  Шензєє  діяв  Всесоюзний  к-т  менонітів  у  церк.  справах.  К-т  припинив  свою  діяльність  унаслідок  розкуркулення  його  членів,  голова  Едінгер  вимушений  був  виїхати  з  р-ну,  секретаря  Мартенса  вислали  на  Північ  СРСР.  Загалом  зі  150  менонітських  проповідників  були  репресовані  понад  110.  Молитовні  будинки  зачинили  й  використовували  під  госп.  потреби  колгоспів.  1934–35  репресії  поширилися  на  осіб,  які  роздавали  матеріальну  допомогу  голодуючим.  Надалі  переслідування  набули  організованого  характеру:  1936  вони  відбувалися  в  контексті  сфабрикованої  справи  "Національного  союзу  німців  України",  1937–38  –  т.  зв.  повстанської  орг-ції,  за  матеріалами  якої  були  репресовані  редактор  районної  газети,  помічник  секретаря  райкому  КП(б)У,  завідувач  школи  та  лікар,  яким  приписувалося,  що  ніби  створені  ними  10  штурмових  загонів  та  диверсійна  група  повинні  були  здійснювати  бактеріологічні  диверсії  у  воєнний  час.  Наприкінці  1930-х  рр.,  таким  чином,  р-н  як  національний  фактично  був  розгромлений.  Однак  увесь  час  до  своєї  формальної  ліквідації  зовн.  ознаки  його  етнічності  штучно  підтримувалися.

Згідно  з  постановою  ВУЦВК  УРСР  від  17  лютого  1935  р-н  розукрупнили.  З  метою  створення  нового  Ротфронтівського  р-ну  з  нього  виділили  11  сільрад.  На  поч.  1937  населення  р-ну  становило  41  858  осіб.  Територія  р-ну  складала  932  км²,  тут  діяли  64  колгоспи  та  2  МТС,  27  підпр-в  місц.  пром-сті,  53  млини.

Мережа  культурно-освіт.  установ  складалася  з  5-ти  середніх,  10-ти  неповних  середніх,  45-ти  початкових  шкіл,  Молочанських  ветеринарно-фельдшерського  технікуму,  фельдшерсько-акушерської  школи,  Пришибської  ветеринарно-фельдшерської  школи,  60-ти  сел.  будинків,  9-ти  кінозалів,  55-ти  б-к.

Упродовж  1930  –  квітня  1939  в  р-ні  виходили  газети  "Deutscher  Kollektivist"  та  "Fur  bolschewistische  Kollektive",  заг.  наклад  яких  1937  перевищував  500  тис.  примірників,  а  також  газ.  "За  більшовицькі  колгоспи".  Однак  і  тоді  досягнення  більшовиків  у  прищепленні  нової  ідеології  були  непоказними,  1938  місц.  партійна  орг-ція  налічувала  124  члени  КП(б)У  та  48  кандидатів,  серед  яких  частка  німців  була  незначною.

Ліквідований  згідно  з  постановою  ЦК  КП(б)У  про  ліквідацію  та  реорганізацію  нац.  р-нів  і  сільрад  (5  березня  1939)  та  протокольною  постановою  ЦК  КП(б)У  від  7  квітня  1939,  нім.  сільради  були  передані  до  складу  Мелітопольського,  Михайлівського  та  Велико-Токмацького  р-нів  Запоріз.  області.

Літ.:  Нові  адміністративні  райони  УСРР:  Статистичний  довідник.  Х.,  1930;  Второе  всеукраинское  совещание  по  работе  среди  национальных  меньшинств:  27–30  ноября  1930  г.:  Стенографический  отчет  и  постановления.  М.–Х.–Минск,  1931;  Осташева  Н.В.  На  переломе  эпох…:  Меннонитское  общество  Украины  в  1914–1931  гг.  М.,  1998;  Якубова  Л.Д.  Етнічні  меншості  УСРР  у  першій  половині  20-х  рр.  ХХ  ст.  К.,  2002;  Її  ж.  Етнічні  меншини  в  суспільно-політичному  та  культурному  житті  УСРР.  К.,  2006.

П  р  и  ш  и  б  с  ь  к  и  й.  Створений  відповідно  до  постанови  ВУЦВК  та  РНК  УСРР  "Про  створення  районів  Катеринославщини  з  переважною  німецькою  людністю"  (7  червня  1924).  Адм.  підпорядкування  –  в  складі  Мелітопольської  округи.

На  момент  утворення  складався  з  8-ми  нім.  сільрад,  до  жовтня  1926  були  створені  ще  3  німецьких,  російська  та  українська  сільради.  На  1925  у  р-ні  налічувався  41  населений  пункт:  27  нім.  колоній  з  дореволюц.  стажем,  9  рос.  сіл,  створених  1922–23  емігрантами-духоборами  з  Канади,  5  новостворених  укр.  поселень.  До  жовтня  1927  місц.  безземельні  нім.  селяни  створили  3  нових  поселення,  ще  3  німецьких  та  3  українських  села  заклали  переселенці  з  ін.  регіонів  України.  Адм.  центр  –  с.  Пришиб.

У  березні  1925  в  р-ні  мешкали  12  727  осіб,  з  них  91,6  %  –  німці,  4,8  –  росіяни,  3,6  %  –  українці.

За  напрямами  економічного  розвитку  –  типовий  с.-г.  р-н.  Наприкінці  1925  діяли  22  племінні  (166  членів),  кілька  конярських  (62  члени)  та  птахівничих  (1102  члени)  т-в.

Переробна  пром-сть  1925  була  представлена  4-ма  паровими  та  9-ма  вітряними  млинами.

Досить  активно  розвивався  кооп.  рух:  на  жовтень  1927  тут  діяли  с.-г.  артіль,  15  т-в  спільного  обробітку  землі,  9  тракторних  т-в,  с.-г.  кредитові  т-ва.

Мережа  культурно-освіт.  закладів  1925/26  складалася  з  німецьких  23-х  трирічних,  3-х  п'ятирічних  та  1-ї  семирічної,  7-ми  укр.  початкових  шкіл,  Пришибського  пед.  технікуму  (112  студентів),  Пришибського  дитячого  будинку,  7-ми  сел.  будинків  та  4-х  хат-читалень.  Мед.  заклади:  2  мед.  дільниці  та  2  амбулаторії.

Наприкінці  1924  парт.  осередок  р-ну  налічував  13  членів  КП(б)У  (із  них  –  11  німців),  246  осіб  були  членами  комітетів  незаможних  селян,  62  члени  налічувала  піонерська  орг-ція.

2  квітня  1928  ЦАТК  ухвалила  рішення  про  ліквідацію  Пришибського  р-ну  (населеного  переважно  лютеранами)  та  приєднання  його  території  до  Молочанського  р-ну  (де  більшість  населення  становили  меноніти).  15  травня  1928  згідно  з  рішенням  ВУЦВК  об'єднаний  із  Молочанським  нім.  районом.

Літ.:  Нові  адміністративні  райони  УСРР:  Статистичний  довідник.  Х.,  1930;  Немцы  в  России:  Энциклопедия,  т.  1.  М.,  1999;  Якубова  Л.Д.  Етнічні  меншості  УСРР  у  першій  половині  20-х  рр.  ХХ  ст.  К.,  2002;  Її  ж.  Етнічні  меншини  в  суспільно-політичному  та  культурному  житті  УСРР.  К.,  2006.

П  у  л  и  н  с  ь  к  и  й.  Сформований  відповідно  до  постанови  ВУЦВК  від  3  квітня  1930.  Створення  р-ну  було  приурочене  до  XVI  з'їзду  ВКП(б).  Перший  розширений  пленум  р-ну  урочисто  відкрився  9  серпня  1930.  У  ньому  взяли  участь  члени  райвиконкому,  голова  к-ту  незаможних  селян,  представники  скотарсько-вироб.  осередків,  голови  споживчих  кооперативів,  Молочарспілки,  представники  громад.  і  держ.  орг-цій,  представники  Волин.  окружного  виконкому  та  Волин.  окружного  к-ту  КП(б)У,  ЦК  КП(б)У  і  ЦКНМ  (Ф.Бітнер),  військові.  Головою  р-ну  був  затверджений  Швебер,  секретарем  –  Рабе.

Адм.  підпорядкування:  до  вересня  1930  –  у  складі  Волин.  округи,  з  вересня  1930  по  лютий  1932  підпорядкований  центру,  з  лютого  1932  –  у  складі  Київ.  обл.

Територіально  межував  із  Мархлевським  польс.  нац.  р-ном.  На  момент  створення  до  нього  входило  30  сільрад.  Національними  німецькими  були  Буряківська,  В'язовецька,  Видумська,  Вольвахівська,  Габрівська,  Грінтальська,  Мартинівська,  Пули-
но-Гутянська,  Олександрівська,  Крем'янська,  Будо-Бобрицька,  Солодирська,  Сороченська,  Лісківська,  Курганська,  Цвітянська,  Старо-Олександрівська,  Фрайнвальдська.

Для  респ.  та  місц.  кер-ва  не  було  секретом,  що  з  госп.  та  адм.  точок  зору  створення  р-ну  є  досить  проблемним.  Однак  воно  не  зважало  на  виступи  місц.  населення  (зокрема  с.  Солодирів)  про  складнощі,  пов'язані  з  реорганізацією.  У  випуску  "Радянської  Волині",  приуроченому  до  події,  зазначалися  відсутність  культ.  і  громад.  сил,  проблеми  в  с.-г.  секторі.  З  пром.  закладів  зазначені  механізований  маслозавод  (с.  Пошта  Рудня),  8  ручних  і  напівмеханізованих  маслозаводів  (колонії  Стара  Буда,  Окілок).  На  час  створення  р-ну  в  ньому  було  36  колгоспів  (об'єднували  9929  га  землі,  1617  госп-в),  з  них  –  7  німецьких,  2  чеських  та  1  єврейський.  Передбачалося,  що  з  вирішенням  адм.  проблем  укр.  колгоспи  перейдуть  до  ін.  адм.-тер.  одиниць,  німецькі  ж  колгоспи  стануть  основою  докорінної  перебудови  економіки  р-ну.

Скотарсько-молочарський  р-н,  зважаючи  на  плани  суцільної  колективізації,  поділили  на  7  вироб.  кущів.  Планувалося,  що  Старобудський  кущ  спеціалізуватиметься  на  молочному  тваринництві  та  свинарстві,  Соколівський  –  вирощуванні  молодняку;  Мартинівський  і  Старчанський  –  молочарстві,  свинарстві,  хмільництві,  птахівництві,  Курненський  дорощуватиме  вибракуваний  молодняк,  Пулинський  спеціалізуватиметься  на  птахівництві,  городництві,  садівництві  та  молочарстві;  Черемошанський  мав  стати  центром  племінного  скотарства  та  свинарства,  вирощування  хмелю.

На  момент  реорганізації  округ  щільність  населення  в  р-ні  становила  55,7  особи/км²,  причому  7,9  %  людності  проживало  в  міських  населених  пунктах.  Під  засівами  перебувало  81,3  %  землі,  з  них  79  %  становили  зернові,  1,4  %  –  тех.  к-ри  (переважно  льон).  У  складі  колективних  госп-в  було  4,8  %  господарів  р-ну,  2,1  %  складали  пром.  робітники.  На  100  осіб  дорослого  населення  припадало  95,3  учнів.

Площа  р-ну  дорівнювала  806  км².  До  його  складу  входили  1  селищна,  52  сільс.  ради,  усього  –  149  поселень.  На  1  січня  1930  населення  становило  44  909  осіб,  із  них  –  2,1  %  пром.  робітників,  94,4  %  селян.  Письменними  були  59,9  %  чоловіків,  40,7  %  жінок.  Німці  становили  55  %  людності  р-ну.

Загалом  у  р-ні  працювали  53  початкових,  5  семирічних  шкіл,  школа  колг.  молоді,  3  дитячі  майданчики,  12  б-к,  сел.  будинок,  клуб,  12  хат-читалень,  кіноустановка.  Мед.  обслуговування  населення  здійснювали  3  лікарі  єдиної  лікарні,  розрахованої  на  13  місць.

Районний  центр  –  с.  Пулин  –  належав  до  пересічних  селищ:  його  населення  1930  сягнуло  3457  осіб.  У  ньому  діяли  2  семирічки,  1  пром.  заклад  із  8-ма  працівниками.

У  січні  1934  р-н  укрупнився  за  рахунок  приєднання  населених  пунктів  Бабичівка  та  Будище-Ясне  Бабичівської  сільради  Черняхівського  р-ну.

Виношувані  на  початку  1930-х  рр.  радянсько-парт.  активом  плани  перебудови  соціально-екон.  життя  р-ну  в  контексті  колективізації  не  справдилися.  Здійснення  планів  суцільної  колективізації  наразилося  на  сильний  опір  місц.  населення,  який  був  доволі  стійким  завдяки  поширенню  хутірської  системи  землекористування,  що  досить  складно  піддавалася  усуспільненню.  Перший  натиск  колективізаційної  кампанії  був  відбитий:  упродовж  1-ї  пол.  1932  відсоток  колективізації  в  р-ні  знизився  з  80  до  35  %.  Місц.  органи  влади  при  виконанні  планів  хлібозаготівель  масово  застосовували  методи  соціального  та  фізичного  насилля  до  непокірного  одноосібного  селянства.  Відомості  про  голодування  селян  мали  місце  1931,  оскільки  хлібозаготівлі  виконувалися  за  рахунок  посівного  матеріалу.  Багато  хто  із  селян  розпродував  худобу  і  майно  та  безслідно  зникав  із  р-ну.  Інші  ставали  на  шлях  організованої  протидії  заходам  рад.  властей  чи  індивідуального  терору.  Так,  у  Пулинському  та  Черняхівському  р-нах  Г.Мерк,  Ф.Лаговський  та  інші  організували  для  розправи  з  комуністами  групу  із  30–35  осіб.

Селяни  здійснювали  спроби  добитися  легального  виїзду  із  СРСР,  загалом  на  Волині  впродовж  1932  р.  70  колоністів  були  засуджені  за  спроби  отримати  нім.  громадянство.  Щомісячно  кілька  десятків  осіб  затримували  при  спробі  нелегально  перейти  рад.  кордон.  Невдовзі  політ.  репресій  зазнала  й  місц.  інтелігенція:  1934  були  заарештовані  директор  та  викладачі  нім.  школи,  яких  звинуватили  в  націоналістичній  та  контрреволюц.  агітації,  шкідництві  госп.  розбудові
р-ну.  Впродовж  одного  лише  січня  1934  в  р-ні  були  піддані  переслідуванням  29  "класово-ворожих"  учителів  нім.  шкіл.

Неприхований  опір  колективізації  та  недовіра  більшовицького  проводу  до  німців  Волині  зумовили  визрівання  планів  ліквідації  р-ну.  Постановою  від  17  серпня  1935  внаслідок  опитування  членів  політбюро  ЦК  КП(б)У  Пулинський  р-н  було  вирішено  розформувати.  3  жовтня  1935  партійна  ухвала  була  дубльована  постановою  Президії  ЦВК  УСРР  "Про  Мархлевський  та  Пулинський  райони  Київської  області".  Згідно  з  нею  р-н  скасували,  а  на  його  основі  сформували  Червоноармійський  р-н  звичайного  типу.

Літ.:  "Радянська  Волинь",  1930,  11  червня,  13  серпня;  "Збірник  законів  та  розпоряджень  робітничо-селянського  уряду  України",  1934,  №  5,  14  лютого;  Національні  меншини  в  Україні,  1920–1930-ті  роки:  Історико-картографічний  атлас.  К.,  1996;  Ченцов  В.В.  Трагические  судьбы:  Политические  репрессии  против  немецкого  населения  Украины  в  1920–1930-е  годы.  М.,  1998;  Костюк  М.П.  Пулинський  німецький  національний  район  на  Волині.  В  кн.:  Вопросы  германской  истории:  Сборник  научных  трудов.  Дніпропетровськ,  2002.

Р  о  т  ф  р  о  н  т  і  в  с  ь  к  и  й  (Вальдгеймський).  Сформований  згідно  з  постановою  Президії  ВУЦВК  УРСР  "Про  склад  нових  адміністративних  районів  Дніпропетровської  області"  від  17  лютого  1935  з  частини  Молочанського  р-ну.  До  нього  увійшли  Олександротальська,  Гнадетнальська,  Гросвейдська,  Лібенауська,  Маківська,  Рікенауська,  Вальдгеймська,  Гнаденфельдська,  Замостянська,  Ліхтенфельдська  та  Широко-Ярська  сільради.  Адм.  підпорядкування:  1935–37  –  у  складі  Дніпроп.  обл.,  із  січня  1939  –  Запоріз.  обл.

Адм.  центр  –  с.  Ротфронт  (до  31  серпня  1935  –  колонія  Вальдгейм).

Станом  на  15  грудня  1935  площа  р-ну  складала  835,6  км²,  в  11-ти  сільрадах  р-ну  мешкали  19  718  осіб  (відомості  на  1  січня  1933).

Скасований  1939  відповідно  до  постанови  ЦК  КП(б)У  про  ліквідацію  та  реорганізацію  нац.  р-нів  і  сільрад  (5  березня  1939).  Сільради  передані  до  складу  Велико-Токмаківського,  Ново-Василівського  та  Чернігівського  р-нів  Запоріз.  області.

Літ.:  "Собрание  законов  и  распоряжений  рабоче-крестьянского  правительства  Украины",  1935,  №  24,  7  сентября;  Райони  УСРР,  т.  1:  Статистичний  довідник.  К.,  1936;  Ченцов  В.В.  Трагические  судьбы:  Политические  репрессии  против  немецкого  населения  Украины  в  1920–1930-е  годы.  М.,  1998.

С  п  а  р  т  а  к  і  в  с  ь  к  и  й  (Грос-Лібентальський,  Гросс-Лібентальський).  Створений  згідно  з  постановою  ВУЦВК  та  РНК  УСРР  "Про  утворення  на  території  Одеської  округи  Грос-Лібентальського  району  з  переважною  німецькою  людністю"  (28  квітня  1926)  на  пн.  сх.  від  Одеси.

Адм.  підпорядкування:  до  осені  1930  –  у  складі  Одес.  округи,  з  вересня  1930  по  1932  підпорядкований  безпосередньо  центру,  з  27  лютого  1932  –  у  складі  Одеської  обл.  Адм.  центр  –  с.  Спартаківка  (колонія  Гросс-Лібенталь).  Нац.  сільради:  Фрейдентальська,  Петерстальська,  Йозефстальська,  Францфельдська,  Нейбурзька,  Гросс-Лібентальська,  Кляйн-Лібентальська,  Олександрогільфська,  Марієнтальська.

На  момент  реорганізації  округ  щільність  населення  в  р-ні  становила  37,9  особи/км².  Під  засівами  перебувало  86,2  %  землі,  з  них  85,7  %  становили  зернові,  1,7  %  –  тех.  к-ри  (соняшник).  У  складі  колективних  госп-в  було  44,5  %  господарів  р-ну,  2,5  %  складали  пром.  робітники.  На  100  осіб  дорослого  населення  припадало  103,7  учнів.

Площа  р-ну  дорівнювала  364  км².  До  його  складу  входили  9  сільрад,  загалом  –  14  поселень.  Р-н  активної  колонізації.  Письменними  були  50,9  %  чоловіків,  21,8  %  жінок.  Німці  становили  91,4  %  людності  р-ну.

Культурно-освітня  мережа  р-ну  була  досить  розгалуженою.  Загалом  тут  працювали  8  початкових,  2  семирічні  школи,  профшкола  на  42  учні,  8  б-к,  3  сел.  будинки,  5  хат-читалень,  2  кіноустановки.  Мед.  обслуговування  населення  здійснювали  3  лікарі  лікарні,  розрахованої  на  23  місця.

Районний  центр  –  с.  Спартак  (Спартаківка;  колонія  Гросс-Лібенталь)  –  був  типовим  степовим  селищем:  його  населення  1930  сягнуло  3671  особу.  У  ньому  діяли  семирічка,  2  радіоустановки,  с.-г.  профшкола  і  політехнікум,  2  пром.  заклади  з  15-ма  робітниками.

Здійснення  суцільної  колективізації  в  р-ні  перспективної  колонізації  відбувалося  швидкими  темпами  і  спричинило  високий  рівень  ураження  голодом.  Втім,  імідж  р-ну  як  передового  підтримувався  досить  послідовно.  8  травня  1933  в  постанові  РНК  УСРР  "Про  преміювання  районів,  МТС,  колгоспів  і  виробничих  бригад  колгоспників  за  успішне  виконання  весняної  сівби  на  1  травня  1933  р."  відзначений  за  зразкове  виконання  весняних  польових  робіт  і  збереження  працездатності  кінського  поголів'я  та  премійований  10-ма  тис.  карбованців.

Станом  на  15  грудня  1935  площа  р-ну  складала  319,4  км,  у  9-ти  сільрадах  р-ну  мешкали  14  629  осіб  (відомості  на  1  січня  1933).

Наприкінці  серпня  1936  укрупнився  за  рахунок  приєднання  161  га  земель  колиш.  допоміжного  госп-ва  з-ду  ім.  Старостіна  Біляївського  р-ну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023

ВІН вбиває власний народ ?

Проплачений  конфлікт.
Смертельний  пік?
Невже  він  свій  народ  вбиває,
Цікаво,  хто  ще  так  вважає?

Невже  історик  це  довів?
І  на  брехні  він  заробив?
Невже  нам  брешуть  всі  ці  СМІ,
А  ми  сліпі,  ми  всі  тупі.

Хто  платить,  той  скажіть  воює  ?
Чиє  тут  все  -  той  лиш  жирує.
Чия  земля,  чиї  тут  статки,
Він  же  не  платить  нам  податки.

За  свої  віли,  яхти,дачі,
За  фабрики  свої  й  заводи
Він  в  бій  іде  ?
Він  за  кордоном.

В  ЄС  чи  НАТО  нас  беруть?
Чому  ж  війну  оцю  ведуть?
Щоб  землю  кров'ю  тут  залити
І  знов  побільше  заробити.

         P/S  Моя  думка  з  думкою  автора  відео,  що  під  віршем  не  співпадають,  народи  в  нас  різні,  як  і  віри,  а  те,  що  вогнем  і  мечем  тут  знову  нам  навязують  нову  віру  і  новий  порядок  -  це  так.










[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vYQuIez79jM[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=vYQuIez79jM
[b]Анархія  -  щасливе  майбутнє.  Підвал,  тепло,  хоч  з  цим  комусь  так  повезло.[/b]

Анархії  й  Махна  -  не  буде,
Ви  голі  й  босі,  добрі  люди.
Що  про  анархію  ви  знали  ?
Людям  у  власність  все  роздали.

Їхня  земля  і  все,  що  в  ній,
Що  заробив  -  усе  у  дім.
Навіщо  потрібна  віртуальність,
Коли  все  є,  а  ти  -  хазяїн.

"Більшовики"  перемогли,
Всіх  анархістів  -  ростріляли,
До  рук  багатства  всі  прибрали,
Давно  було,  мабуть  тоді  вас  не  було.

А  з  вами  це  не  повторилось?
Ви    всі  в  рубашках  народились?
Жиди  в  сорочці  у  маєтках,
А  ви  раби,  тільки  роби.

Анархія  нам  не  потрібна,
Ми  вільні,  ні  дому,  ні  машини,
Ані  землі,  ані  скотини.
Дозу  прийняв  -  поплив,

Вкрав  цибулинку  й  закусив.
Анархії  й  Махна  не  буде,
Нас  секендхенд  уже  рятує.
Не  в  тій  сім'ї  ти  народивсь,

Носи  костюмчик,  що  зносивсь.
Свої  ти  органи  продай,
Чуже  лише  тут  не  чіпай.
Ти  вільний,  ось  підвал  -  гуляй.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023

Звіринець.

Нарешті  ми  перемогли,
Безлад  й  в  природі  навели.
Прикинь  -  зиму  перемогли.
Мавпа  стріляє  з  пушки  в  небо,

У  зимку  снігу  вже  не  треба.
Екологічнії  бої,  мавпи  літають  на  мітлі.
Вода  цим  мавпам  по  коліна,
В  машині  мавпа  знов  жене,

Град  з  снігу  й  бризг  понад  усе,
Ви  знизу  й  зверху  у  воді,
Зате  всі  мавпи  у  теплі,
А  вам  в  підвал,  сирен  сигнал.

Перемогли,  вони.
Мавпи  світом  цим  керують,
В  підвали  люди  знов  крокують,
Ракети  в  небі  знов  летять,

Бо  мавпи  прагнуть  керувати.
Фармацевтичні  бариші,
А  ви,  невже  ви  всі  тупі?
Куди  ці  криси  знов  пливуть,  невже  вони  чогось  ще  ждуть?

В  теплі  жирує  шимпанзе,
Перемогти  -  понад  усе.
Клімат  уже  перемогли,
Люди  раби,  раби  не  ми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2023

Сто років не ви святкували Андрія в цей День? До війни свято, після війни …. Логіка де?

В  чиїх  інтересах  війна?
Чому  править  бал  Сатана?
Війна  крокує  за  війною
І  знов,  і  знов  зовуть  до  бою.

Чому  тут  правлять  іудеї
І  прикривають  все  брехнею?
Багато  чому  і  всі,
Всі  мовчки  за  війну.

Усі  бояться  ?
Страх  в  крові  ?
Не  всі,  не  всі
Ще  на  війні.

Вона  крокує,
Ви  не  знали?
Із  Маріуполя
Дітей  в  вас  вкрали.


Експерименти  над  дітьми?
А  ми?
Над  нами  теж  експеримент
І  це  є  істини  момент.

Вас  мовчки  ж  виб'ють  у  бою,
Чиї  це  діти,  там  в  полоні,
Хто  потирає  знов  долі,
Хто  посміхається  в  поклоні?

Бандитській  владі  тридять  років,
У  яму,  в  яму  лише  кроки.
Життя  у  кого  кращим  стало,
Невже  все  це  вас  не  достало?

Ви  православні,  правовірні?
Для  кого  ви  такі  надійні?
Якому  служите  царю?
Він  Сатана,  а  ви  в  строю.

Був  сиве  Сонце  Калита,
Найближча  зіронька,  зоря.
Цей  день  віками  святкували,
Андрієм  Сонце  ми  назвали,

Бо  так  угодно  іудеям,
Ми  втілюєм  чортів  ідеї.
А  тут  війна,  Андрій  -  поляк,
Для  когось  це  прекрасний  знак,

Ми  на  Росію  все  звернемо
Та  за  грошима  в  храм  підемо.
І  не  за  віру  ця  війна,
Підміну  чинить  Сатана.

В  астрономічнії  події
Попи  здійснили  свої  мрії.
На  вірі  гріх  же  заробляти,
Що  можна  в  бідних  ще  забрати?

Не  за  дітей,  за  календар.
За  календар  ?
Чи  за  дохід.
Увесь  цей  папський  йде  похід?

Ця  технологія  відома,
Тисячолітня  ця  війна.
Виток  в  сто  років,
Все  по  колу,  бо  ще  не  вмерла,  ще  жива.

Новоюліанський  календар?
Це  новий  Рим,  чи  новий  храм?
А  хто  ці  храми  будував?
Піп  календар  цей  вам  роздав?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023

Лозунги сусликов.

Нет  работы  в  нас  в  стране,
Заработай  на  войне.
Что  б  не  плакали  родные
Им  дадут  ведь  гробовые.

В  руках  денег  не  держал  -
Два  оклада  получай.
Поминутная  оплата
Из  прицела  автомата.

Вокруг  нас  одни  враги,
Лучше  первым  напади.
Патриоты  умирают  первыми,
В  тер  обороне  все  "свои".

Война  будет  до  последнего  украинца.
Сирийцы  защищают  будущую  Родину,
Сирийская  народная  республика
На  захваченных  территориях  просит  защиты  от  украинских  агрессоров.

Без  рук  и  ног  живется  веселее.
Умереть  на  оккупированной  территории
Большая  честь  для  заключенных.
Войну  побеждает  только  война.

Победителей  не  судят,
Они  сами  палачи.
Все  страницы  из  Торы
Написаны  кровью.

На  руинах  четверти  Европы
Мы  поднимем  флаг  победы
Под  аплодисменты  роботов  победителей.
Алчность  всегда  возьмет  верх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023

Я твое отражение, свети, в тебе любви огни.

Ты  изменился  -  восхищаюсь,
Я,  будто  девушка,  влюбляюсь.
Вдруг  повзрослел,  похорошел,
Как  будто  ты  уже  созрел.

Таким  заботливым  вдруг  стал,
Гусар  в  тебе  как  будто  спал.
Все  забурлило,  засверкало,
Родным  и  близким  очень  стало.

В  тебе  частичка  от  костра,
Мне  не  хватало  так  тебя.
Тебя  такого  озорного,
Во  всем  желанного,  живого.

Меня  заботой  окружил,
О  всем,  о  всем  со  мной  забыл.
Меня  во  всем  всегда  балуешь,
Что  не  скажу,  ты  не  психуешь.

Мне  руку  всюду  подаешь,
Во  мне  костер  всегда  найдешь.
Меня  взбодришь,  развеселишь,
Всегда  улыбкой  озаришь.

Всех  комплиментов  не  считать,
Да  ты  такой,  зачем  мечтать.
Спешу,  хочу,  всегда  обнять.
Ты    мой,  твоей  хочу  я  тоже  стать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023

Какое небо голубое, какое чудо - не земное. Море берег вновь ласкает, яблоко в песку сверкает.

Нейро,  нейро,
Нейросеть.
Все  мы  курим  
Этот  бред.

Нейросети  вы  создали,
Связь  в  реальность  оборвали.
Лень  и  ложь  уже    -  прогресс,
Тупость  лучше  ведь  чем  стресс.

Нейросвязи  не  нужны,
Мы  в  плену  новой  сети.
Курим,  курим,
Обсуждаем  или  просто  там  блуждаем.

Погружаемся  в  нее,
Все  пустое,  все  -  дерьмо.
Образы  они  не  ваши,
Связей  нет,  все  просто  код.

Опиум  и  наслаждение,
Обкурился,  поскролил...
О  реальности  забыл.
Переводчик  гугла  -  бред,

Знаки,  знаки  -  смысла  ж  нет,
Аллегория  машин  -  взрыв  процессора  и  шин.
Типа  мозг  свой  изучили,
Чип  мы  в  чакры  подключили.

Что  есть  чакры  мы  ж  не  знаем,
Мы  прогресс  провозглашаем,
Мы  не  делаем,  машины,
Мы  не  мыслим,  не  решаем,

Гуглим,  скролим,  повторяем.
А  в  сети  все  подменили,
Доступ  к  сайтам  нам  закрыли,
Всюду  рулит  нейросеть,

Вы  есть  лузер  -  спору  нет.
Власть  лишь  чувствует  админ,
Он  есть  сети  властелин,
Бесспредел  -необходим.

Шестерит  он  тут  и  там.
На  наркотиках  сидим,
Нам  экран  необходим,
Полистать  и  поглядеть,

С  нейросетью  по  пи..р  деть.
Символы  они  иные,
Можно  гласных  не  писать,
Все  как  саксы  сокращать.

Всюду  рулит  нейросеть,
Нам  всем  нужен  интернет.
Яблоко  оно  от  змея,
А  тарелки  ведь  везде.

Яблочко  оно  с  тарелочки,
Поседела  вот  жена,
Гейша  -  девочка,  нужна.
Виртуальный  мир  чудес,

Не  далек,  он  близок  -  здесь.
Мини,  мини.  
Все  в  бикини,
Лето  там  ведь  круглый  год

И  бесплатный  только  вход,
Три  нуля,  ты  что  забыл.
Сори,  ты  не  заплатил.
Доступ  в  сеть  вам  бот  закрыл.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023

Брехня крокує, ми святкуєм , а голос розуму - не чуєм.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nS2_ZqF4ync[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=67akCjVuB8I&t=238s[/youtube]

Чи  не  достатньо  вже  брехні,
Достатньо  жертв  вже  Сатані.
Чужу  нам  віру  навязали,
А  нашу  підло  відібрали.

Чужі  святі,  віра  в  тиранів,
Ми  всі  є  жертви  їхніх  планів.
Іссус  тоді  не  переміг,
Він  просто  жертву  був  приніс.

Жертвопренесення  ж  несем,
У  прірву  смерті  знову  йдем.
У  цьому  людства  є  прогрес,
Дітей  послати  ми  на  хрест.

За  сина  Бог  не  постраждав,
Кому  ж  життя  його  віддав  ?
Чуже  життя,  а  не  своє,
Брехня  цим  світом  знов  іде.

Минуле  в  нас  усіх  украли,
Жидівську  віру  навязали.
Ера  народження  мессії,
Ось  вам  реальність,  а  не  мрії.


Спаси  і  захисти
Благаємо  його,
А  сина  він  свого
Від  вас  був  захистив?

Ви  палачі,
Вас  захистити  і  спасти?
Кого  розп'яли  ви?
Катів  Спасти...?




p/s  Кто  с  тех,  кто  правит  этим  миром  верит  в  иную  религию,  кроме  религии  обогащения?  А  кто  с  людей  хоть  раз  задумался  может  ли  быть  такой  бог  в  реальности,  который  будет  смотреть  как  вы  согласно  иудейских  обрядов  в  самых  изощренных  мучениях  убиваете  его  сына,  безучастно,  а  потом  простит  за  эту  жертву  иудейскому  богу  весь  еврейский  народ  и  будет  посылать  помощь  убийцам  его  ребенка  по  их  молитвах  и  просьбам.  То  есть  Библия  ничего  не  имеет  общего  с  реальной  действительностью,  все  иносказательно,  образно  о  свитках,  текстах,  словах  и  буквицах,  которые  мы  читая  можем  оживить    и  она  написана  для  иудеев  и  только  для  иудеев,  люди  ,  которые  имеют  память  и  речь  божественную  в  этом  не  нуждаются,  они  тексты  помнили  наизусть,  ничего  не  было  надежней  чем  память  космоса,  умение  читать  потоки  световой  информации  и  ориентироваться  в  ней  .  "Фарисей  под  маской  Апостола"  про  храм  Вооруженных  сил  -  Храм  Сатаны,  построенный  на  кануне  славянской  войны.  Змей  искуситель  пожирает  Солнце-  бога  Славян.  Мы  свою  жизнь,  Солнца  свет  принесем  в  жертву  непроглядной  тьме  хаоса,  монументы,  постаменты,колонны,  обелиски  чего,  чьей  победы,  над  кем?  Языка  мертвецов  над  человечеством.
Сатанистская  символика  и  толпа,  слепая  толпа  убийц.  Вы  уже  не  видите  даже  их  лиц.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023

Куда поделся жар, вертится ли шар?

Открою  маленький  секрет  -
Тебя  тут  нет.
Я  приоткрою  тайну,
Все  в  мире    не  случайно.

Все  ощущения  -  обман,
Лишь  Купидон  не  шарлатан,
Играет  с  нами  как  с  детьми
И  в  паутине  мы  любви.

Одежды,  маски,  грим.
Театр    пантомим.
И  нити  паутины
Паук  плетет  незримый.

В  плену  мы  изваяний,
В  иллюзии  желаний.
Желанный  берег  дальний
И  Бес  нам  Херувим.

В  потоке  ощущений,
И  в  играх  наслаждений
Теряем  мы  себя,
Была  ли  в  нас  душа.

Пророс  ли  дух  небесный,
В  любви  ты  видишь  вечность?
В  тебе  горит  огонь?
Вокруг  тепло  костра  ?

Поет  в  любви    душа  ?
Лишь  бабочки  по  телу,
Мурашки  по  спине,
А  сам  горишь  в  огне.

Желание  как  вспышка,
Ты  крыса  или  мышка  ?
Ты  не  ребро,  ты  угол.
Ты  угол  тупика.

Ты  Космоса  -  дыра.
Из  мира  в  никуда.
Не  часть,  не  в  центре  ты,
Вокруг  тебя  угли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023

Грехопадение, недочеловеки, кровавые чеки.

Один  из  семьи,
Бизнес  на  крови.
Кровавую  жертву
Им  приподнеси.

Бесы  во  плоти,
В  них  ты  их  узри.
Секта  Сатаны.
Веры  больше  нет.

Расстрелян  рассвет.
Руки  в  них  в  крови.
Смерти  они  псы.
Жертву  положи

На  алтарь  войны.
Козлы  отпущения.
Жидов  прегрешения.
Нету  им  прощения.

Секта  Сатаны.
Культ  Луны.
Кровавый  обряд,
Смертельный  разряд.

Один  из  семьи,
За  них  ты  умри.
Бесы  воплоти.
Опиум  в  крови.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023

Путину

Президент  -  ты  изгой,
Пора  на  покой.
Ты  видно  забыл  -
Народ  еще  жив.

Сговор  жидов  ,
Нет  даже  слов.
Везде  КГБ,
Все  на  войне.

Ты  возродил
Неофашизм,
Жидо-массонский
Империализм.

Нацики  й  вагнер  -
Тот  же  СС
И  на  России
Поставил  ты  крест.

Всем  очевидно  -
Внутри  ты  прогнил,
Что  ж  ты,  гаденыш,
Войною  прикрыл?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023

Постріл очима.

Дивовижна,
Неймовірна.
Виглядаєш
Ти  чарівно.

Точні  рухи,
Стан  жіночий.
В  тайну  ночі
Маять  очі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023

Навязаний маразм.

Під  папськими  знаменами
Хтось  знову  в  бій  іде,
Конгрес  і  той  не  слухає,
Що  мовить  іудей.

Маразм  до  піднебесної
Возносить  цей  каган,
На  нашій  території
Знов  править  Ватікан.

У  церкві  служба  правиться
Та  Бог  давно  не  той,
Під  папськими  знаменами
Ідуть  усі  шеренгами,

Конгрес  і  той  не  слухає,
Потилицю  лиш  чухає.
Із  вірою  йде  бій,
Брехня    шикує  стрій.

Все  знову  ми  підмінимо,
Рік  Новий  відмінимо.
Усе,  усе  ми  змінимо,
Щоб  Папа  переміг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023

Вони - дзеркала вашої душі.

Поле....
Міни....
Собачка  мінер.
Поряд  сапер.

Собаки  бездомні
Для  цього  б  згодились,
Стаї  голодні
У  нас  не  плодились  б.

Сліпому  собачка
Є  поводир.
З  ним  вже  награвся?
За  двері,  у  двір?

З  живої  тварини
Зробив  ти  забаву,
А  потім  над  ним
Учинив  ти  розправу.

Господар,  що  можна  про  тебе  сказати.
Ти  зекономив  і  ліг  в  теплі  спати.
Голодний  же  цуцик  хай  замерзає,
Тобі  всеодно,  а  він  же  страдає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023

А ти люби … (18+)

Люби,люби!
Мене  одну!
В  коханні  
Зір  я  досягну.

Мене  мов  дощик
Поливай.
Мені  мов  Сонечко
Сіяй.

Тобі  інтструкцію  даю,
Кохай  лише  мене  одну!
Тобі  весь  Всесвіт  подарю,
Лише  з  тобою  я  в  Раю.

З  тобою  в  Ад,
З  тобою  в  Рай.
В  мені  ти  Космос  весь  пізнай,
Мініш,  ніжніж  лиш  обіймай.

Зима  на  дворі,
В  серці  ж  весна.
Кохання  пора.
Дає  два  крила.

У  грудях  палає
Вечірня  зоря.
Воно  калатає,
Кохатись  пора.

Кохання  врятує
Тебе  від  всіх  бід.
Тебе  зачарую,
Кохання  я  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023

По лезвию. Часть первая.

По  лезвию  подлости
На  краю  невесомости
На  цыпочках  йти...
Легко,  бес  телесно,  с  ума  вдруг  сойти.    

Страсть  ...  ,  то  ли  пропасть.
Пойди  разбери.
В  пылающем  пламени
Течение  реки.

Манит  стихия,
Тело  горит.
Там,  в  невесомости
Где  то  магнит.

По  лезвию  к  пропасти
Кто  то  идет.
Его  не  буди,
А  то  упадет.


[i][u]Продолжение  будет  ...[/u][/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023

Король голый, но он - король

Король  то  -  голый,
Все  мы  знаем
И  все  прекрасно  понимаем,
Но  правда  в  каждого  своя.

Всегда  мы  ищем  ведь  козла.
Шута  включаем  и  играем,
Игру  царей  мы  восхваляем,
Ведь  подданные  мы  шута.

Вся  жизнь  игра.
Мы  все  актеры,
Второстепенные
Лишь  роли.

На  бис  никто  не  позовет,
Маски  с  лица  зал  не  сорвет.
Немая  как  бы  пантомима,
Застряли,  царь  погряз  в  трясине.

Он  сам  прекрасно  это  знает
И,  что  он  шут  -  он  понимает.
В  футболке  ходит  президент,
Актер  поймал  мой  комплимент.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023

Монолог - до п'яти.

-Кіборг,  машина  вбивства.
-Невже  це  ти  ?
-Твої  сліди?
-Кроваві  сни?

-Один,  два,  три.
-Так,  вбив  їх  ти.
-Не  рахував  ?
-У  ейфоріїї  убивав?

-  Чотири,  п'ять.
-  Пора  тікать  ?
-  Ще  кулі  є.
-  Буду  стрілять.

-Мерці  до  тебе  не  прийдуть?
-У  болі,  з  стоном  відійдуть  ?
-  Ці  адські  крики.
-  Оглушило?

-  Ти  ще  живий.
-  Тебе  не  вбили.
-  Ти  не  людина.
-  Кіборг  ти.

-  Із  цим  як  жити  ?
-  Ти  вже  звик  ?
-  Тоді  уже  ти  бойовик.
-  Що  тобі  вбити,  ти  вже  звик.

-  Ві  сні  приходять  знов  мерці  ?
-  Одні  мерці.
-Один,  два,  три.
-  Більше  не  спи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023

То не привид по Європі, то приходить комунізм, заповів все це марксизм.

Конфлікт  з  жидами
Був  віками,
Чому  ж  керують
Вони  нами  ?

Всі  революції  ж  згори,
За  ними  хто  стоїть?
Жиди.
Сіон  будують,  комунізм.

А  що  породжують  ?
Фашизм.
І  істина  завжди  проста  :
Не  хоч  війни,  то  знищ  жида.

Війна  породжує  війну.
Жиди  чекають  Сатану.
Світу  -  кінець,
Ось  весь  їх  план,

За  це  воює  їхній  клан.
Щоб  без  держав  і  без  границь,
Як  Маркс  велів,
Щоб  комунізм.

Просто  по  іншому  назвали,
А  суть  все  ж  ту  у  все  це  вклали.
Усю  Європу  ж  обікрали,
Так  їх  Сіон  -  кінець  державам.

Міста  зрівняти  всі  з  землею,
Усі  дрожіть,  ми    з  Сатаною.
В  його  тіні  і  ми  керуєм,
Жертвопренесення  -  плануєм.

Іссус,  Сусанін,
Ви  на  грані?
А  незабаром  -  Судний  день,
У  комунізм  ми  знову  йдем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023

Майдан. Революція цінностей

Ми  стояли  через  мрію,
Ми  боролись  за  надію.
Ідеали  наші  вкрали,
Владно  в  землю  закопали.

Майдан  -  це  сила,
Майдан  -  це  виклик.
Нове  життя  !
А  де  воно  ?

Його  нема.
В  торгівельний  союз  насильно  тягнули,
В  ЄС  нам  руку  протягнули,
На  ключ  же  двері  нам  закрили,

Одне  робили  -  що  манили.
Майдан  це  виклик  владі  зеків,
Це  ні  корупціїї  й  війні,
Ми  європейці,  чому  б  ні.

Владу  бандитів  ми  змінили,
Нових  на  трон  же  посадили.
Цінності  в  крові  залили
Та  ідеали  підмінили.

Хто  й  що  з  гарантів  та  зробив,
За  що  студент  був  кров  пролив,
Дітей  під  кулі  повели,
Самі  до  рук  все  загребли.

За  мрію  знову  слід  стояти,
На  жаль  майданам  -  не  бувати,
Закон  змінили,  майдани  взяли  й  відмінили.
А  ті,  що  більше  всіх  кричали  -  найбільше  просто  взяли  й  вкрали.




p/s  Бандити  в  тюрмах  ?
Схід  із  Заходом  разом  ?
Та  все  ж  навпаки.  Бандити  у  владі,  влада  корумпована.  Схід  у  вогні.  А  про  яку  свободу  взагалі  мова  ?
Де  організатори  майдану  -  в  Англії  ?  А  колонія  в  вогні?  Брехня  на  брехні?





https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B4%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83

Вивчення  основних  гасел  Майдану,  виступів  лідерів  Майдану,  а  також  різних  джерел  (зокрема  опитування  на  сайті  "Майдан  та  Хартія  цінностей  Майдану  від  ГО  «Пора»)  дозволяє  віднести  до  таких  ідеалів  такі:

       Свободу  (в  широкому  сенсі,  в  тому  числі  —  свобода  самореалізації,  свобода  вибору,  свобода  слова.  Гасло  —  «Свободу  не  спинити»)
       Справедливість  (Досягнення  справедливості  вбачалось  через  зміну  системи  влади,  контрольованість  влади  та  декриміналізацію  гілок  влади,  а  також  прихід  до  влади  «чесних»,  «моральних»  людей.  Гасла  —  «Бандитам  тюрми»,  «Ні  —  брехні»)
       Незалежність  та  соборність  України  (Гасло  —  «Схід  і  Захід  разом».  Підкреслювалось  також  важливість  становлення  політичної  нації).
       Поліпшення  соціальних  стандартів.  (Безпосередньо  таке  гасло  на  Майдані  не  звучало,  однак  обіцянки  «покращення  життя»  лідерами  Помаранчевої  революції  займали  чільне  місце  в  їх  промовах).

Такі  ідеали  були  уособлені  в  лідерах  Помаранчевої  Революції,  передусім  —  у  В.  Ющенка  (Гасло  —  «Ющенко  —  Так!»),  в  той  час,  як  головною  причиною  негараздів  вважалася  «злочинна  влада»,  передусім  тодішній  Президент  Л.  Кучма  та  прем'єр  В.  Янукович  (Гасла  —  «Кучму  —  Геть»,  «Зека  на  нари  —  тоді  підем  на  пари»  та  ін.

Протягом  наступних  2005-  поч.2006  року,  термін  «ідеали  Майдану»  (а  також  просто  «Майдан»  у  значенні  спільного  окреслення  подій  кінця  2004  року)  міцно  укорінився  в  українському  політичному  дискурсі.  Згідно  з  аналізом,  проведеним  С.  Хоменко[недоступне  посилання  з  червня  2019],  вживання  терміну  «Майдан»  проходить  три  етапи:

З  січня  2005,  включав  в  себе:

       Принципово  новий  стиль  ведення  політики,  прозорість  влади
       Зміна  облич  у  владі  та  пов'язане  з  нею  покарання  конкретних  представників  «злочинної  влади»,  в  тому  числі  фальсифікаторів  виборів-2004.
       Підвищення  рівня  життя  людей.
       Європейську  інтеграцію  України

З  червня-липня  2005,  після  підсумків  100  днів  роботи  влади:

       збільшення  соціальних  виплат
       успішні  зусилля  влади  щодо  реприватизації  «незаконно  куплених»  за  часів  минулого  режиму  підприємств,  у  першу  чергу  металургійного  комбінату  «Криворіжсталь».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023

Game " Вбивай і тварин і людей"

Смерть  свистить  над  головою  -
Ми  не  дружим  з  головою,
Смерть  сюди,  туди  летить,
Не  цінуєм  кожну  мить.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BsnaTzGsveo[/youtube]

Смерть  летить  над  головою,
Єбаньки  ми  вже  з  тобою.
На  війні  як  на  війні,
Комусь  жити,  комусь  -  ні.

Все  горить,  летить  та  рветься,
Все  розбито,  все  в  пилу,
Ідентифікація  й  в  трубу,
Смерть  скосила.

Гамніще  зробили...
В  аду,  в  цій  війні.
Русофобія  росте,
Смерть  на  кожнім  кроці  жде.

Жертв  в  війні  уже  не  має,
Єбануті  всі  й  вбивають.
Правота  -  убий  людину,
Ворог  він,  нехай  він  згине.

Мотивації  мотор  укріпляє  смерті  зов.
Квартира,  машина  і  дача  -
Скосить    смерть  вас,  не  ледача,
Батькам  за  дітей  гробОВі  -

Матеріальні,  мотиваційні  ключі.
Настільки  людей  накачали,
Бійці  вже  тваринами  ж  стали.
Ненавість  до  не  стями,

В  бій  до  останнього  з  вами.
Зростає  націолізм,
В  бій  знов  штовхає  нацизм.
Дивлюсь  і  не  вірю,

Задача  одна  -  помри  за  царя,
Війна  це,  війна.
Кого  ще  не  вбили  -  їх  вб'ють,
Штурмовики  в  бій  знову  йдуть.


Всіх  ,  хто  живий,
Там  уб'ють,
Нових  же  жертв
Там  лиш  ждуть.

Цікава  робота  -  вбивати,
Будемо  рекламувати.
Сафарі,  вбивство  людей,
Платять  У.Е.  за  цю  GAME.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023

Зима, сніг, узори , зорі - справжня реальність, а ми в цифровий концлагер, ми не земляни.

В  клітці  золотій
Місце  тільки  для  савців.
Соловей  там  не  співає,
В  хмарочосах  він  вмирає.

Золота,  золота,
А  його  нема.
Так  було,  усі  ми  знаєм,
Мов  та  ртуть  воно  зникає.

Золота,  золота,
Побільше  золота.
А  його  нема,
Лиш  одна  брехня.

Були  папірці,
Були  у  самців,
Самка  лиш  прийшла  -
Бублика  нема.

Гроші  -  товар,
Товару  ж  нема,
Бумажки  одні,
Ще  вони  в  ціні.

Ой,  скільки  нулів!
Символи  масонів,
Чомусь  всі  в  поклоні.
Цифрова  валюта  -  рабства  нові  пути.

Матриці  контроль,
Ти  ж  давно  вже  нуль.
Все  у  телефоні,
Зомбі  всім  довольні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023

Виживе не сильніший, а той що у ковчегу.

Війна  без  початку  та  кінця,
Війна  до  останнього  бійця.
Почали  це  як  сафарі,
Подивись  -  усі  ж  ми  тварі.

Бо  тварини,  то  не  люди,
Вони  кращі  за  людей,
Не  творять  цих  злих  речей.
Лев  на  лева  на  полює.

В  моргах  трупи  не  складує.
Лев  на  смерті  заробив?
Вовк  з  рушниці  в  вас  палив?
Лис  ракети  запускає?

Один  зайчик  лиш  стрибає.
Мавпа  в  лісі  бізнеследі?
Всім  валюту  роздає  ?
Хто  зелені  там  грибе?

Може  птахів  в  небі  клин
Атакує  людський  дім?
Люди  -  тварі,  не  тварини,
Не  жаліють  і  дитини.

Були  гіганти,  стали  -  мутанти.
Еволюції  вінець  -  всім  живим  то  є  кінець.
На  ослі  мессію  ждуть,
Самі  ж  чинять  самосуд.

Козла  відпущення  знайшли,
Всі  народи  -  вороги,
Хай  спокутують  гріхи,
Своє  тіло  хай  пронзають,

Тіло  мов  просквору  рвуть,
Кров  з  грудей  своїх  хай  п'ють.
Вір  не  вір  у  весь  цей  фарс,
З  вас  вони  вже  роблять  фарш.

Зомбі  дружно  йдуть  на  марш.
Їм  листочки  обіцяли,
Та  й  в  труну  їх  не  поклали,
Щоб  на  мертвих  заробити

Слід  на  рік  всіх  в  морг  зложити.
Досить  вже  шакалам  жити.
Чи  були  вони  людьми,
Вже  не  взнаєм  більше  ми.

Як  один  із  цих  мерців,
Підкорив  усіх  савців  ?
Він  накази  роздавав,
Масовий  гіпноз  вчиняв.

Пост  недавно  я  дививсь,
Голий  там  Адам  з'явивсь,
Українців  всіх  вбивав,
Нецензурно  обзивав.

Вихідні  уже  пройшли,
Пост  мерці  і  ті  знайшли.
Що  чекати  від  людей,
Жид  Адам,  не  іудей.

 p/s  Пост    Marina...    це  виклик  всім  нам,  ще  в  три  колонки  слід  стелажі  зробити,  щоб  цих  Адамів  не  загубити.  За  все  ж  це  розплачуємось  ми  та  наші  діти.
Що  чекає  тих,  хто  залишиться  живим?  Бути  травоядним  серед  хижаків  ?
Та  травоїдних  уже  половину  знищили,  а  хижаки  розплодились.  На  одного  осла  -  три  гієни.  Гієни  лише  чекають  команди  -  фас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023

Найщасливіші ті, хто вийде з джунглів - золоті слова.

Білі  джунглі,
Всюди  звірі,
Всюди  яди  й  сорняки,
Зима  вкрила  білим  снігом

Замела  усі  сліди.
Тут  щасливі  патріоти,
Їх  привів  патріотизм,
Тут  немає  лише  ботів,

Їх  немає,  хрен  із  ним.
За  те  як  вони  віщують,
Як  трактують,  як  пищать,
Ненаситні  знов  лютують

І  ракети  знов  летять.
Полем  битви  джунглі  стали,
Ним  вони  завжди  були,
Зброю  самі  ж  ми  віддали

І  снаряди  продали.
Звір  на  слабого  в  природі
Неодмінно  нападає,
Смак  наживи  відчуває,

Наслідків  же  не  буває,
Джунгі  просто  це  війна,
Вийти  з  джунглів  це  не  вихід,
Це  продовження  життя.

Всюди  джунглі,  всюди  звірі,
Притаївся,  жде  удав,
Гімн  співаєм  новій  вірі,
Саранча  іде  на  бал.



p/s  Всі  кажуть  -  Все  буде  Україна,це  не  на  часі.  А  все  дійсно  навпаки.  Поки  не  накажуть  винних  Гарантів,  винних  в  руйнуванні  обороноздатності  України,  винних  у  безпідставному  розброєнні,  передачі  Росії  атомної  зброї,  снарядів  та  комплектуючих,  розміннуванні  прифронтових  укріплень,  злочинних  наказах  по  припиненню  очищення  Донецька  від  бандитських  формувань  такі  як  самопроголошений,  мертвий  нащадок  Романових  -  Горбачов,  самовибраний  резидент  Пухтін  і  тому  подібні  зрадники  будуть  зраджувати  не  лише  російські  та  українські  народи,  будуть  через  марафони  війни  нагнітати  міжнаціональну  ворожнечу,  будуть  вести  світ  і  свої  країни  перш  за  все  у  руїни,  розруху,  голод  та  вимирання  націй  і  народностей,  а  службовці  СБУ  та  поліції  Херсона,  Донецька  і  Луганська  служити  бандитським  терористичним  формуванням,  членами  яких  вони  були  ще  до  війни.  Хто  хоче  бути  жертвопренесенням  їх  золотому  тільцю,  заради  їх  ненаситності  й  ненависті  до  славян?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023

Ни шагу назад, только вперед. Скоро Новый год ( страшилка для детей, злые сказки на ночь)

Белые  дороги,
Белые  холмы,
Погоди  немного,
Станешь  белым  й  ты.

Снегом  все  тропинки
Всюду  занесет,
Дед  Мороз  напился,
В  гости  не  придет.

Белым,  белым  снегом
Вкрыто  все  кругом,
Падают  снежинки,
Будет  новый  холм.

Белые  дороги,
Белые  холмы,
Замела  зима
Осени  следы.

Притаился  заяц
И  кору  жует,
Он  ведь  тоже  белый,
Может  пронесет.

Белые  клыки
Точит  серый  волк,
Белое  он  белым
Жадно  так  грызет.


Холодно  и  зябко,
Кровь  вновь  на  снегу,
Брызги  от  сапера,
Я  ж  вперед  бегу.

Словно  белый  заяц,
Волка  я  ищу.
Свинцом  с  автомата
Стаю  угощу.


Жесткая  зима
И  кровавый  след,
Было  белым  все,
Взрывов  ж  черный  цвет.


Написал  страшилку,
Зачем  -  не  пойму,
Нету  Дед  Мороза,
Сам  вперед  бегу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023

Ботів не повинно бути на сайті.

Люди  діляться  близьким,
Радість,  біль,
В  кожнім  слові,  все  у  нім.
То  рядочи  в  коло  стали,
То  сумують  всі  в  печалі,
Тільки  штучний  інтелект
Тут  шукає  нових  жертв.
Боти  строчать  про  війну,
Це  для  кого  і  чому  ?
Чому  штучний  інтелект  розповсюджує  контент  ?
Хто  цих  ботів  наплодив  ?
Хто  війну  цю  допустив?
Чому  розум  промивають,
Смерть  та  ненавість  внушають  ?
Хто  прорвав  наш  інфопростір  ?
Кляксів  море  ж  навкуги,
Може  досить  вже  війни?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023

Люди, що ви творите?

Поливає  Бог  із  неба,
Цього  нам  уже  не  треба.
Вже  напилася  земля,
Дощ  же  л'є  ніби  з  відра.

Вже  й  колеса  під  водою,
А  вода  мов  з  джерела,
Б'є  й  що  бачить  залива,
Не  зима  це,  а  весна.

В  лісі  проліски  цвітуть,
Вже  й  тепла  всі  люди  ждуть.
Вже  морози  відступили,
Знов  дощі  заморосили.

Знов  з  природою  мудруєм,
Знову  ми  експериментуєм.
Нас  Чорнобиль  не  навчив,
Горбачов  теракт  зробив.

Кліматом  ми  не  керуєм,
Ми  планету  лиш  руйнуєм,
Кінець  світу  наближаєм,
Себе  Богом  відчуваєм.


https://dnister.in.ua/articles/276001/tragichnij-eksperiment-z-chornomorskim-regionom-priroda-sam-na-sam-u-protistoyanni-z-vijnoyu

https://www.unian.ua/ecology/ecologyclimate/2289644-klimatichni-viyni-jurnalisti-namagalisya-zyasuvati-hto-j-vinen-u-stihiynih-lihah-priroda-chi-lyudina-video.html
https://www.epravda.com.ua/publications/2021/10/11/678636/
https://amnu.gov.ua/noosferne-myslennya-vernadskogo/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023

Люди, що ви творите?

Поливає  Бог  із  неба,
Цього  нам  уже  не  треба.
Вже  напилася  земля,
Дощ  же  л'є  ніби  з  відра.

Вже  й  колеса  під  водою,
А  вода  мов  з  джерела,
Б'є  й  що  бачить  залива,
Не  зима  це,  а  весна.

В  лісі  проліски  цвітуть,
Вже  й  тепла  всі  люди  ждуть.
Вже  морози  відступили,
Знов  дощі  заморосили.

Знов  з  природою  мудруєм,
Знову  ми  експериментуєм.
Нас  Чорнобиль  не  навчив,
Горбачов  теракт  зробив.

Кліматом  ми  не  керуєм,
Ми  планету  лиш  руйнуєм,
Кінець  світу  наближаєм,
Себе  Богом  відчуваєм.


https://dnister.in.ua/articles/276001/tragichnij-eksperiment-z-chornomorskim-regionom-priroda-sam-na-sam-u-protistoyanni-z-vijnoyu

https://www.unian.ua/ecology/ecologyclimate/2289644-klimatichni-viyni-jurnalisti-namagalisya-zyasuvati-hto-j-vinen-u-stihiynih-lihah-priroda-chi-lyudina-video.html
https://www.epravda.com.ua/publications/2021/10/11/678636/
https://amnu.gov.ua/noosferne-myslennya-vernadskogo/

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023

В погоне за счастьем (2006)

Все  актуально  -
За  счастьем  беги  !
Временную  машину
В  руках  вновь  неси!


Как  актуально  -
Ты  снова  банкрот,
Тебя  обирает
Налогами  сброд.  

Знакомый  долг  вновь  не  вернул,
Туфлю  последнюю  -  ты  футбольнул.
Как  актуально  -  тебя  выселяют,
Налогами  банки  тебя  обирают.

А  государство  ведь  грабит  двойне,
Беги  дорогой,  ты  на  коне.
Жизни  людей  налогами  душат,
Ты  заплатить  не  сможешь  й  за  суши.

Ты  не  устал,  есть  шанс  добежать,
Стажировку  пройти,  звезду  счастья  достать.
Спасибо,  что  время  вы  мне  уделили,
В  погоне  за  счастьем  вы  жить  не  забыли?


[b]Уходи,  не  стой  у  двери.[/b]

Уходи,
Свои  туфли  й  носки
Вот  там  у  двери
С  собой  забери.

Я  же  живая,
Меня  зовут  Рая.
Достаточно  лжи,
Бери  й  уходи.

Пара  туфель  -  твои,
Я  же  живая,
Зовут  меня  Рая,
Эх,  ты.

Уходи,
Зонт  у  двери,
За  дверью  
Дожди.

Станет  светлей,
Без  лжи  и  потерь,
Будет  теплей,
Прощай,  не  робей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023

Вьюгой музыка играла, душа - пела и летала.

Танец  сердец
Легкий,  воздушный.
Танец  стихий  -
Света  й  огня.

Касание  зимы,
Снега  полет...
Ритмы  сердец
Й  желанный  -  полет.

Танец  эфира
В  свете  огня,
На  расстоянии  объятий
Ты  от  меня.

Желанный  взгляд,
Изгиб  бедра.
По  телу  сползает
В  желании  рука.

Толи  ласкает,
Толи  крыло.
Тело  порхает,
Движение  пошло.

Грудь  поднимает,
Сердце    зовет,
На  расстоянии  
Касания  этот  полет.

Бабочки  в  теле,
Крылья  -  снаружи.
Танцу  сердец
Нестрашны  даже  стужи.

Тело  ласкают
Касания  огня,
Токи  желания
Идут  от  меня.

Будто  случайно
Коснулись  два  взгяда,
Будто  рука  
Коснулась  крыла.

Вьюга  снежинки
Вдруг  закружила,
Ветер  желаний
К  звездам  унес.

Не  просыпайся,
Так  и  кружи.
В  танце  сердец,
Под  звуки  любви.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023

Проникливо.

Дзвіночок  в  полі
Співає  -  Дзень....
Зове  пташок
Співать  пісень.

Так  лаконічно
Лунає  -  Дзень...
Одне  словечко
Й  прекрасний  день.

Дзвіночок  в  полі
Дарунок  долі.
Зове  людей  -
Єднатись  в  колі.

Мотив  кохання,
Слова  єднання,
Перше  зізнання
В  нім  -  зов  небес.

Такий  прекрасний,
Скрізь  проникає,
Переповняє,
Аж  серце  грає.

-Хочу  пісень  співать  -  весь  день.
-Дзень...  дзень.
-Чудовий  день.
-Дзень!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023

Зіронька.

Посмішка  твоя
Сяє  із  даля.
Щастям  заряджає,
Простір  очищає.

У  твоїх  очах
Промені  сіяють,
Губки  у  усмішці
Погляд  зупиняють.

Ніби  ти  наркотик,
Ніби  ангел  з  неба,
Посмішка  Джаконди,
В  ній  моя  потреба.

Падають  сніжинки,
Вії  укривають,
Оченята  ясі
В  посмішці  моргають.

Ніби  із  картини,
Ніби  ангел  з  неба,
Ти  така  чарівна,
Зіронька  на  небі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023

Мить блаженства.

Тремтить  в  руках  трембіта,
А  серце  б'ється  в  такт,
На  сцені  пісню  дзвінку
Виконує  юнак.

Аж  серце  завмирає,
Душа  у  храм  літає,
Любов  переповняє,
Трембіта  оживає,  нам  птахою  співає.

Не  вір,  а  так  буває,
Весь  простір  аж  сіяє,
Там  музика  жива,
Співає  так  юнак.

А  хор  ніби  пташиний,
Цей  фон  наче  живий,
Дозує  по  краплині
Нектар  його  душі.

Мов  би  орган  лунає,
Такі  близькі  слова,
А  тіло  аж  порхає,
Співа  жива  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023

Утопія.

Кому  і  хто  потрібен  ?
Навіщо  ця  брехня  ?
Яке  скажи  кохання,
Його  давно    нема.

Які  нові  планети
І  в  космосі  життя?
Ви  ж  знищили  планету
І  йдете  в  небуття.

Під  гаслом  все  для  людства
Ви  ж  знищите  людей.
Під  гаслом  мирний  атом
Війна  із  людством  йде.

Розумний  дім  і  місто,
Та  все  це  не  для  нас,
Щоденно  лиш  насильство,
Із  людства  роблять  фарш.


Концлагер,  люди  голі,
Залито  все  в  крові.
А  ти  кохай  нестямно
Й  пиши  мені  вірші.

Про  те,  чого  не  було
Й  не  буде  у  житті,
Які  прекрасні  люди
І  як  цвітуть  сади.

Як  палко  ти  кохаєш,
Як  любиш  ти  мене,
Як  розум  переможе
Й  планета  розцвіте.

Що  в  просторі  далекім,
Розумне  є  життя,
Туди  летять  лелеки,
Приносять  нам  дитя.

Що  все  ж  кохання  вічне
І  поряд  будеш  ти,
Що  на  руках,  мов  пташку,
Будеш  мене  нести.

Що  світло  переможе,
Що  ясним  буде  день.
Мені  протягнеш  руку,
Нам  буде  до  пісень.

Знов  серце  запалає,
Душа  від  щастя  сяє,
Знов  музика  лунає,
Ефір  переповняє.

Усе  цьому  радіє,
Всміхається,  не  мріє,
В  гармонії  живе
І  в  вічність  мирно  йде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023

Добро пожаловать, в замкнутый круг !

[b]Не  цокаясь[/b]

Были  поселки,  деревни,  жили  человеки,
Были  в  стране  люди,  а  остались  -  зеки.
Города  в  деревни  скоро  превратим,
Фермы  для  животных,  этого  ж  хотим.

Кто  то  молча,  тихо,  выпил,  но  не  возразил.
Кто  его  услышал,  кто  его  спросил?
Только  вот  мобильник  снова  зазвонил,
Кореш  похмеляться  в  гости  пригласил.

Ты  плесни  в  стакан,
Больше,  не  жалей,
Горькую  до  дна
Выпьем  за  друзей.

Змей,  он  ведь  зеленый.
Боримся  мы  с  ним.  
В  стопку  всем  налей,
Мы  и  победим.

[b]А  закусить?[/b]

Кушай,  кушай...  ушками,
Будем,  будем  ...  хрюшками.
Ложки,  ложки  ...  лжи,
Ослик...  кушай,  жри!

Ушки  отрастут,
Слушаешь  ?
Ты  тут  ?
НЕТ  царю  не  скажем,

Маслом  хлеб  помажем.
Марафоны  лжи,
Жри,  наш  сладкий,  жри!
Мусорный  пакет    полон  али  нет  ?

Крутится  планета
Или  голова  ?
Если  все  сожрал,
То  сошел  с  ума.

Ты  забил  желудок,
Уши  и  кишку,
Хрюшка  под  центнер,
Хрюкает  :  -  Хрю,  хрю.

-Новую  еду
-  Я  с  экрана  жду.
-  Триста  миллиардов
-Царь  вчера  украл,

-Значит  всем  без  сахара  подадут  нам  чай,
-  Есть  у  нас  сухарик,
-Смотрим  мы  кино,
-Вертится  наш  шарик,


-Не  пищит  комарик,
-Лишь  дрожит  окно.
-Водочки  в  стаканчик
-Нам  плесни,  дружок  .

-Будет  скоро  фаршик.
-Скушаем  свиней.
-Козлик  он  костливый,
-Рожки  подпилим.

-  Ты  такой  красивый,
-  Кушай  й  помолчи.
-  Закусь  нам  с  экрана  скоро  подадут,
-  Виртуальный  мир,  он  уже  вокруг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023

Такое холодное как зима, такое воздушное как небо, такое прохладное как ветер, но согревает

В  слиянии  материй,
В  свитках,  огне  любви,
Два  тела  в  откровении
На  небеса  взошли.

Два  сердца  в  ритме  страсти
Открыли  дверцы  счастью.
Два  пульса  в  ритме  песни
Создали  мир  чудесный.

Так  человек  родился,
Воскрес  он  умерев,
Так  Свет  был  проявился,
Открыв  нам  в  счастье  дверь.

В  ином  мы  отражении
Нашли  плоды  любви,
И  звезд  любви  оковы
Цветами  расцвели.

Все  звезды  распустились,
Бутоны  всех  созвездий,
Стожары  запалали,
Лишь  Солнышко  пропало,

Темно  в  ночи  нам  стало.
Любовь  на  расстоянии,
Лишь  близок  свет  нам  дальний
И  сексом  окрыленный  летит  во  сне  змей  сонный.

А  может  то  комета
Скажу  вам  по  секрету,
А  может  это  Месяц
Взглянул  в  твое  окно.

Тела  с  семи  материй
В  экстазе  разорвались,
Следы  любви  и  спермы
На  простыне  остались.

Романтика  остыла,
Романтики  не  стало,
Промокло,  увлажнилось,
Вот  й  утро  вновь  настало.

Две  попки  оттолкнулись,
Пора  любви  настала.
Уста  в  огне  сомкнулись
И  Солнце  засияло.



                                   p/s  Солнышко,  самое  яркое,  самое  близкое,желанное,  родное,
                                                       ты  всегда  рядышком,  нам  хорошо  с  тобою.

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023

Синичка.

Синичко,  синичко,
Ти  знов  прилетіла,
Мабуть  зголодніла
Й  шукаєш  тепла.

В  віконце  тук,  тук,
Крильми  помахалами,
Мабуть  так  чемно  поїсти  прохала.
Насиплю  пшона  тобі  в  годівничку

Та  трошки  сальця  я  для  синички.
Ще  не  зима  та  холодно  стало,
Не  випадково  вона  завітала.
На  підвіконні  знов  шарудить,

Наче  щось  просить,
Про  щось  гомонить.
Не  бійся,  синичко,
Поїж  і  лети,  тепло  ти  у  кожну  домівку  неси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023

А там за спиною….

Пада  білий  пух  із  неба,
А  малечі  цього  й  треба.
У  ладоньки  сніг  піймали,
Щічки  друзям  розтерали.

Щічки  розовими  стали,
Сніжки  вмить  навкруг  літали.
Там  фортеця,  там  десант,
Там  вода  уже  несеться,

Думка  діток  в  мить  літає,
Вже  й  каточок  оживає,
Що  без  руху  -  відмирає,
А  малеча  посміхає.

Хтось  фанеру  вже  приніс,
Хліба  хтось  й  шматочок  сала,
Годівничка  заспівала,
Пташечки  там  гомонять,

Дружно  й  радісно  їдять.
Ось  й  малеча  зголодніла
І  в  столову  зачастила.
Там  тепло  і  аромат,

Там  частують  всіх  малят.
Мирно  там  життя  іде,
Воїн  діток  береже,
Щоб  вони  хоч  пожили  та  не  знали  жах  війни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023

Розові щічки. Теплі рукавички.

Через  осінь,  навпростець
Щіпа  ручки  морозець.
Вже  червоні  щічки  й  носик,
Він  ще  дуще  нас  морозить.

Струм  по  пальчиках  іде,
Морозець  своє  бере.
Холодає  на  дворі
Та  не  страшно  дітворі.


Термоодяг  в  них  легенький,
Рукавички  в  них  мягенькі.
Їм  зима  вже  не  страшна,
Метушиться  дітлашня.

Навіть  хмарки  ,  що  похмурі,
Посмішки  в  них  визивають,
Мов  ті  коники  стрибають
І  біжать  гуртом  кудись,

Ти  на  них  лиш  подивись,
Оптимізмом  зарядись.
Їм  погода  не  страшна,
Гра  постійна  й  метушня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023

Дітки.

Через  осінь,  навпростець
Щіпа  ручки  морозець.
Вже  червоні  щічки  й  носик,
Він  ще  дуще  нас  морозить.

Струм  по  пальчиках  іде,
Морозець  своє  бере.
Холодає  на  дворі
Та  не  страшно  дітворі.


Термоодяг  в  них  легенький,
Рукавички  в  них  мягенькі.
Їм  зима  вже  не  страшна,
Метушиться  дітлашня.

Навіть  хмарки  ,  що  похмурі,
Посмішки  в  них  визивають,
Мов  ті  коники  стрибають
І  біжать  гуртом  кудись,

Ти  на  них  лиш  подивись,
Оптимізмом  зарядись.
Їм  погода  не  страшна,
Гра  постійна  й  метушня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023

Давно читали Капитал, вот в мире весь народ й восстал.

Саксы  вместе  с  Ватиконом
Вновь  ведь  грабят  ваши  страны.
Пора  с  колен  подняться  вновь,
Как  можно  быть  для  них  рабом.

Что  бы  этой  массой  управлять,
Они  должны  вас  истреблять.
Толпу  зомбируя,  внушают,
Вас  держат  ведь  всегда  в  узде,  одни    колонии    везде.

Пора  с  колен  подняться  вновь
Толпе  голодных  и  рабов.
И  пирамиды  все  разрушить
И  деньги  взять  и  запретить.

Пора  давно  по  правде  жить.
И  отменить  царей  й  владык,
Пусть  сами  учат  свой  язык.
Пусть  поле  пашут,  сад  растят,

Их  дети  пусть  как  все  едят.
Не  нужно  нам  господ  й  царей,
По  встань  народ,  вставай  с  колен.
Зачем  тебе  их  олигархи  ?

Зачем  руины,  смерть,  разруха  ?
Зачем  оковы  и  короны  ?
Зачем  приказы  псих  больных,
Страшно  жить,  притих  ?

Вставай  с  колен,
А  то  и  встать  ведь  не  дадут.
Вампиры  кровь  горячей  пьют.
Они  ведут  с  тобой  войну,

Могилы  роют  и  труну.
Твоими  роют  лишь  руками
И  богатеют  только  сами.
Твоей  победы  ведь  не  ждут,

Веками  кровь  лишь  пьют  и  пьют.
Вставай  с  колен,
Сорви    с  них  маски,
Притих,  конец  последней  сказки?

 
Кому  то  мои  стихотворения  могут  показаться  выносящими  мозг,  утопичными  или  политическими,  сразу  скажу  ни  то  ,  ни  другое,  просто  человек  это  приемник  информации.  Самое  удивительное    и  страшное  наверное  то,,  что  искусственный  интеллект  что  внедряется    в  управление  людьми,миром  и  протекающими  в  нем  процессами.  То  о  чем  пишу  оказывается  приходит  не  в  мой  только  разум,  просто  я  не  читал  и  е  видел  этих  идей  и  мнений,  а  они  не  новы,  к  примеру  сегодня  после  написания  стиха  посмотрел  два  видео,  они  подтверждают  все  написанное  мной.
https://www.youtube.com/watch?v=gr9rQw-jwsw
https://www.youtube.com/watch?v=AECSV51a-ME

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023

Мы - паразиты

Пара-  пара-
Паразиты
И  от  взора
Все  сокрыто.

Паразиты  ты  и  я,
В  паразитах  вся  земля.
Кровопийцы,  тараканы
И  повсюду  наши  кланы.

Сатана  он  не  в  Аду,
Он  внутри,
Из  людей  плодит  орду.
Сам  себе  ты  в  откровение,

Ощути  свои  хотения.
Мы  -  лишь  руки  Сатаны,
Нами  правят,  но  они
Все  ведь  нашими  руками

Засоряют  мир  грехами,
Мы  работаем  на  них,
Убиваем  тоже  мы,
Мысли  наши  и  слова,

А  дела?
Церковь  церквой  подменяем,
А  она  ведь  на  крови,
Мы  для  деток  палачи.

Вы  еще  не  ужаснулись,
Вы  за  счет  других  живете,
Плоть  детей  в  причастие  жрете,
Кровь  младенцев  сладко  пьете.

Пара-  пара-
Паразиты.
И  для  вас  все
Шито  крыто.

Их  мы  видим  не  себя,
Но  по  сути  мы  ж  такие,
Для  Земли  мы  есть  чужие.
Истребляем  все  и  всех.

Жалок,  жалок  человек.
В  Украине  вновь  война  -
Правит  балом  Сатана.
Генофон  богов  им  страшен,

Вашими  они  руками,
Что  СС  не  совершило,
Вы  закончите  незримо.
Паразиты  на  Земле.

Предадут  всех  нас  везде,
Лишь  на  Бога  уповаем,
Он  в  груди  -  мы  точно  знаем.
Бога  в  сердце  пробудив  Сатану  мы  изгоним.

Бог  с  рождения  
Ты  и  я,
Нам  не  нужен  Сатана,
Его  церкви  й  президенты,

Мы  для  них  лишь  дивиденды.
Паразитов  изгони,
Бога  ген  ты  пробуди,
Вечность  душ  скорей  узри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023

Ніхто не покаївся й досі .

Що  не  трапиться  з  тобою,
Що  завдасть  тобі  лиш  болю?
В  кого    поміч  завжди  просиш  ?
Хто,  щоб  спас  і  захистив  ?

Ти  дав  згоду  й  його  вбив.
Камінь  в  Бога  хто  кидав?
Та  ногами  хто  топтав?
Хто  свій  гріх  цей  іскупив  ?

А  за  що  ?
За  те,  що  вчив?
Лікував  та  рятував,
Що  життя  всім  вічне  дав.

То  чи  люди  то  були  ?
То  чи  в  Бога  віриш  ти  ?
Що  за  те,  що  ви  зробили,
Ви  тут  жити  заслужили  ?

Світ  хто  може  дарувати  ?
Та  народи  убивати.
В  різних  вірите  Богів
Та  не  бачите  гріхів.

Ватікан  чому  тут  править  ?
Кого  Бог  тут  викривав  ?
Золотий  тілець  же  в  храмі,
Бог  в  крові,  навколо  драма.

Око  вирвали  і  руку,
Щоб  терпів  страшенні  муки.
Кожу  зі  спини  стесали,
Потім  взяли  й  розіп'яли.

Щоб  і  дихати  не  зміг,
Проковтнув,  щоб  і  язик.
Честь  коли  така  для  Бога,
То  куди  вам  всім  дорога  ?

З  книг  про  зір,  астрономічних
Ваш  пастух  зробив  Завіт,
Ви  за  це  йому  платіть,
Вічно  в  вірі  ви  служіть.

Він  печаті  скрізь  наклав,
Віру  нову  ввів  в  ваш  храм.
Служите  ви  Сатані,
Ви  раби,  він  на  коні.

Спис  як  долю  простягає,
Тіло  Бога  розриває.
Зжалились  вони  над  ним,
Вічність  болі  перед  ним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023

Все сплановано, все в цій системі давно договорено.

Китайский  император  Цинь  Шихуанди  повелел  собрать  почти  все  книги  в  Китае  и  сжечь  их.  Эта  акция  была  логическим  продолжением  внутренней  политики  императора.  Шихуанди  был  первым  императором  Китая,  правителем,  прекратившим  междоусобные  войны  и  собравшим  множество  земель  в  одно  государство.  «В  третьем  веке  ДО  НАЧАЛА  НАШЕЙ  ЭРЫ...  едва  была  построена  “первая  ЗНАМЕНИТАЯ  ОГРАДИТЕЛЬНАЯ  СТЕНА”,  начались  стремления  китайских  вельмож  расчленить  ТОЛЬКО  ЧТО  ОТГОРОЖЕННОЕ  ГОСУДАРСТВО  на  отдельные  части,  и  они  сослались  на  древние  книги...  И  вот  из-за  этого  ВСЕ  КНИГИ  В  КИТАЕ  БЫЛИ  УНИЧТОЖЕНЫ  ПО  ПРИКАЗАНИЮ  ИМПЕРАТОРА»  [544],  с  123.

Итак,  в  III  веке  до  нэ.  произошло  два  важных  события:  построили  Великую  китайскую  стену  и  сожгли  книги.  Когда  построили  Стену?  Как  мы  уже  видели,  ее  построили,  скорее  всего,  В  КОНЦЕ  XVII  ВЕКА  НОВОЙ  ЭРЫ.  Примерно  сто  лет  спустя  манжуры  устроили  ГРАНДИОЗНЫЙ  СБОР  И  ПЕРЕСМОТР  ВСЕХ  КИТАЙСКИХ  КНИГ.
 https://www.titanium.lv/kak-kitaj-sovershil-glavnuyu-oshibku-v-istorii-svoej-tsivilizatsii/
http://pravitelimira.ru/biograf/bio_c/cin_shi.php
https://gazeta.ua/ru/articles/history/_kenigsbergskuyu-letopis-sfalsificirovali-petr-i-i-ekaterina-ii-belinskij/508685





Напевно  це  не  випадково,
Що  мовить  в  тексті  кожне  слово.
Кроваве  дійство  оживає,
Побачене  нас  ужасає.

Блукає  в  вічності  планета,
А  я  кажу  вам  по  секрету  -
На  трьох  китах  стоїть  вона
Та  править  бал  тут  Сатана.

З  інших  світів  сюди  спустився,
В  пещерах  душі  взяв  й  оселився.
Своїм  егоізмом  його  пробудили,
Маренням  влади  його  воскресили.

Штучний  з  безодні  прийшов  інтелект,
Тупим  науковцям  від  нас  лиш  респект.
Написані  тексти  вони  воскресили,
Творіння  бездушні  в  цей  світ  і  впустили.

Ви  всі  забули  -  люди  творці,
Майбутнє  віддали  залізній  руці.
Невидимий  ворог  на  землю  зійшов,
Підтримку  в  байдужих  тут  він  знайшов.

Що  вас  чекає  -  Армагедон  ?
До  Сатани  вам  тоді  на  поклон.
Жалю  й  пощади  даремно  чекати,
Зняли  останні  нажаль  ви  печаті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023

Колонія нестрогого режиму.

Хто  не  воює  -  світом  володіє,
Війна  то  прояв  лиш  безсилля.
На  сильного  ніхто  не  нападе,
А  сильний  -  той  прихватить  і  чуже.

Того,  що  було
Більше  вже  не  буде,
Чомусь  не  бачать
Це  наівні  люди.

Світ  інший  вже  давним  давно,
А  вам  чомусь  показуть  старе  кіно.
Економічно  все  переділили
І  території  підступно  захватили.

Поки  ви  всі  дрімали  в  ейфорії,
Вас  всіх  давно  покинули  всі  мрії.
Ви  в  стані  наркотичного  спяніння,
Назад  повернення  не  буде

Пора  це  зрозуміти  добрі  люди.
У  кожного  свої  є  інтереси.
Одні  звязки  за  вас  же  розірвали
І  договір  таємний  цей  уклали.

Назад  повернення  не  буде,
Хто  сильний  -  той  і  править,  добрі  люди.
Духовність  в  землю  втоптано  давно,
Повсюду  з  голівуду  йде  кіно.

Не  має  єдності  ні  в  заходу,  ні  в  сходу,
Не  має  вже  давно  єдиного  народу,
Давно  всіх  розділили  і  стравили,
На  смерті  всі  багатства  й  заробили.

Хто  сильний  -  той  для  вас  партнер,
Наівні  -  то  є  Люцифер.
У  слабого  партнерів  не  буває,
Кроля  лисиця  й  вовк  лиш  обдирає.

Поки  програм  і  дій  від  вас  не  буде,
Ви  всі  в  халепі,  слабкі,  просто  -  люди.
Немає  єдності  -  то  і  нема  й  народу,
Не  вільні  ви  і  ними  не  були.

Чуже  усе,  а  ви  -  то  їх  раби.
Земля,  ресурси  все  то  є  не  ваше,
Ваші  борги,  ви  -  то  раби,
Не  вільні,  над  вами  є  пани.

За  вас  всі  рішення  віками  тут  приймають,
Вас  розділяють,  вас  тут  обкрадають.
А  ви  -  воли,  наказ  -  роби,  наказ  -  помри,
Указ  -  ви  всі  -  раби.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023

Як буде потрібно….

Як  буде  потрібно
Тебе  я  знайду.
Мені  не  потрібно
Я  далі  іду.

Лебеді  в  небі  
Махають  крильми,
Потік  лиш  піймали
І  попливли.

Як  буде  потрібно,
Кому  і  навіщо.
Люди  наівні,
Впевнені  й  грішні.

Гординя  давно
Підмінила  крило,
Людина  летить
Комусь  лиш  на  зло.

Чи  по  потребі
З  неба  манна  впаде,
Собі  щось  внушили,
Життя  ж  пропливе.

Лебеді    в  небі
Махають  крильми,
В  ефірному  часі
Порхають  вони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023

Ціна помилки

Ціна  помилки  -  чиєсь  життя,
Один  зробив,  а  вас  -  нема.
Хто  винен  в  цьому  -  вчителі,
Зомбують  всіх  і  вас  і  їх.

Хто  винен  -  п'яте  колесо,
Колона  продажна,  зомбо  язик,
Кожен  із  часом  до  нього  вже  звик.
Чуже  вони  вашим  роблять  чомусь,

Кожен  в  це  вірить,
Я  лиш  сміюсь.
Таблетка  червона  у  лівій  руці,
Таблека,  що  синя  у  іншій  руці.

Ніби  помилка  ця  не  свідома,
До  чого  призвела  -  всім  це  відомо,
Ми  віримо  їм  щомусь  підсвідомо,
Кібер  програми  ,  коду  помилки,

Нео  політики  то  алгоритми.
Що  було  -  зруйнуєм,
Більшість  -  уб'єм,
Ми  не  потрібні,  в  утил  всі  ідем.

Клонуємо  нове  ми  покоління,
Нам  всім  так  потрібна  інженерія,
Робот  простий  нас  не  влаштує,
Мов  би  живий  хай  поряд  крокує.

Нема  в  нього  мами
Й  татка  нема,
Він  -  лиш  слуга.
Війни  нові    знову  ідуть,

Так  до  прогресу  стадом  всі  йдуть.
Прогрес  -  то  могила,  відомо  давно,
Нові  міста  -  тільки  в  кіно,
Руїни  і  попіл  людство  чекають,

Усе  це  вже  пишуть,  спостерігають.
Пишуть  і  пишуть,ти  вже  прийшов,
В  цифро-концлагер  давненько  зайшов.
Хто  помилився  нам  не  відомо,

На  вчителя  спишем
Все  це  підсвідомо.
Крайнього  завжди  козла  ми  знайдем,
В  біомайбутнє  з  боями  ідем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023

Все буде добре.

Птахи  зимою  -  не  співають,
А  люди  мерзнуть  і  страдають.
Наівні  перемоги  ждуть,
Снарядів  просто  не  дають.

Перемогли  б,
Аби  не  ви,
Як  би  наказ  той  не  дали,
Донбас  бандитам  не  здали  б

І  мирно  всі  давно  жили  б.
Є  два  народи,  не  чужі
І  є  над  ними  дві  братви,
На  публіку  лише  працюють,

Свої  ж  народи  бо  грабують.
Землю  й  доходи  не  поділять,
Землі  ресурсів  мало  їм,
Кордони  щоби  укріпити.

Доти,  заслони  спорудити,
Вони  усе  розмінували,
Без  бою  ворогу  все  здали,
А  ворог  взяв  й  замінував,

Так  полководець  воював,
Вам  не  відомо  -  ворог  всюди,
Кожен  чекає  свій  кусок,
Шматок  чужого  в  свій  куток.

Общак  злочинців  наповняєм,
Мовчки  колоду  не  міняєм,
Самі  себе  хай  вибирають,
Закон  злочинний  сповіщають,

А  ви  -  воли,
А  ви  -  раби,
Воюй  за  них,  на  смерть  іди,
А  вижив,  то  на  них  роби.

Хто,  генерали  в  бій  ідуть,
Своїх  синів,  кумів  ведуть  ?
Всі  олігархи  за  кордоном,
Недоторканні  -  за  кордоном,

А  сім'ї  де  ?
На  сонці  видно  перегрілись,
Тому    напевно  і  сказились.
А  хто  залишиться  ?
Вони  і  їхні  кумоньки,  куми.

А  ви  ?
Снарядів,  мін  не  вистачає,
Кінця  не  видно  цій  війні  ?
Щаcливо  жили,  ви  не  знали  ?

Поки  вони,  поки  вони....
Підступно  владу  не  забрали,
Все  розвали,  все  здали
І  вас  під  кулі  завели.

Вони  ж  давно  всі  в  стороні,
Всі  їхні  діти  на  коні,
Мілліардерами  в  мить  стали,
Бо  вас  вони  без  бою  здали.

Все  буде  добре,
Все  пройде,  
Пустиня  знову  зацвіте,  замайоріють  знов  вони,
Червоні  маки  -  слід  війни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023

Царь Кащей над златом чахнет, птичку в клетку посадил, петь он птичке запретил.

Бессмертный  Кащей
Над  златом  чахнет,
Трехглавый  змей
В  огне  летит.

Как  прежде  речка  вновь  бежит.
А  птички  поют  и  поют,
Гармонизируют.
Им  нету  дела  до  злата  и  власти,

Им  чужды  людские  падкие  страсти.
Эфир  очищают,  эфир  наполняют,
Гармонию  слышат,  о  как  же  поют.
А  зомби  на  смерть  слепо    идут.

Хаос  и  шум,
Страх  и  огонь,
Крики,  рокот,
Слезы,  стон.

Лишь  птицы  поют,  
Эфир  берегут,
Мир  и  блаженство
Живым  всем  несут.

Звуком  ласкают,
Звуком  зовут,  
О  как  же  божественно
Птички  поют.

Люди  глухие,
Люди  слепые,
Люди  кроты,
Норы  вновь  роют,  жизнь  ,  что  б  спасти.

Люди  не  слышат,
Они  не  поют,
Чужое  вновь  делят,
За  смертью  идут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023

Жертвоприношение иному Богу ( Сатане)

   В  СССР  было  20  млн.  коммунистов,  они  клялись  защищать  светлое  будущее  и  где  они  ?  Стали  олигархами.  Все  ?  Страну  продали,  Родину  предали,  глотки  друг  другу  грызут  под  оплески  жыдовского  закулисья.  Кровавое  будущее  какая  утопическая  религия  всем  предрекает  ?  Какому  Богу  вы  молитесь  смертные?

[url=""]https://www.youtube.com/watch?v=9am45f_qRWw[/url]


Флажки  на  карте  вместо  городов,
Деяния  людей  или  скотов  ?
Отнять  у  матерей    детей,
Послать  на  смерть,  отдав  приказ  -  убей.

Фашизм  идет  вновь  у  Европу,
Кто  преградил  ему  дорогу?
И  кто  его  туда  направил  ,
Кровавым  этим  балом  правит  ?

Кто  пропаганду  здесь  ведет,
Тот  сам  в  тот  Ад  ведь  не  идет.
Кто  кровь  из  тел  всю  исчерпал,
Кто  убивать  приказ  отдал?

Ваш  сын  сгорел  живым  в  Аду  ?
Какому  служите  царю?
То  как  живете  ,  это  жизнь?
Смеетесь,  крови  напились?

Не  ваши  эти  города,
Но  ваши  дети  -  прах  всегда,
А  во  главе  вас  мертвецы,
Вы    безголовые  слепцы.

Флажки  на  карте  -  вот  победа,
Не  стыдно,  нету  больше  деда.
В  вас  нету  больше  и  детей,
Путин  тиран,  ему  видней.

Мертвый  тиран  вновь  миром  правит,
За  каждым  камера  следит,
Донос  сосед  ведь  вновь  строчит,
Войны  машина,  зверь  рычит.

Кадры  из  прошлой  всемирной  войны,
Но  не  наказаны  ведь  палачи.
Бомбы  из  неба  кто  распылил,
Кто  миллионы  тогда  истребил  ?

Человечество  прогнило,
Сострадания  в  нем  нет.
Что  творят  не  понимают,
Яму  детям  ведь  копают.

Флажки  на  карте  вместо  городов,
Нету  больше  в  вас  сынов.
Вызженно,  истреблено...
Почему  ?  Зачем?  За  что?

Кто  хоть  раз  остановил  ?
Кто  войну  предотвратил  ?
Вас  она  ведь  не  коснулась,
Вы  еще  не  содрогнулись  ?

Ваше  тело  не  в  огне,
Смрад  от  этого  ж  везде.
Флажки  на  карте  вместо  городов,
Деяния  чужих  сынов?

Миллионы  импотентов,
Миллионы  слуг,  обслуги,
Где  же  люди?
Революции  все  сверху,  власть  тиранов  по  наследству.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023

Живите своей жизнью, а не жизнью других, жизнью сети.

Мир  иной,
Он  близко,
Рядом  с  тобой.
Негативные  программы,
Зеркальный  планшет,
Они  тут,  вас  же  нет.
Наблюдение,  контроль,
Льется  кровь  !
Мертвецы  живыми  правят,
Умом  разум  людям  травят.
Кто  приказы  отдает,
Он  мертвец,  он  не  живет.
Кому  вы  служите  ?
Тиранам  .
Кому  верите  ?
Шуту,  при  короне  Мертвецу.
Наркоманы,  шарлатаны,
Да  ведь  мертвые  они,
Проявления  Сатаны.
Мир  иной,  не  впускай,
Стеною  стой.
Главы  змею  отруби,
Зеркала  все  затвори.
Нечисть  светом  изгони.
А  враги  не  вне,  внутри.
Понимание  придет
Когда  в  мир  огонь  войдет.
Выйди  просто  из  игры,
Ты  Горгону  вновь  узри.
Нет  свободы  -  вы  рабы,
Часть  системы,  часть  труны.
Шаги  к  свету  ведь  трудны.
проще  мертвым  ведь  служить,
Сытно  жрать,  в  уюте  жить,
По  приказу  умереть,
Залить  кровью  белый  свет.
Ложь  банальна,  вы  слепцы,
Корм  для  них,  вы  ведь  глупцы.
Мир  иной  управляет  ведь  тобой.
Вы  питаете  других,
Где  же  вы  ?
Почему  душою  сник  ?
Где  дорога,  интерес  ?
Ты  проснулся  ?
Ты  Воскрес  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023

Жизнь это миг.

Ты  не  это  есть  ведь  тело,
Разрываешь  связи  смело.
Тонешь  ты  в  пучине  страсти,
В  эйфории  ты  ведь  власти.

Словно  платья  ты  меняешь,
В  эйфории  пребываешь.
Жизнь  внутри  -  одно  мгновение,
Боль  -  есть  жизни  проявление.

Разрываешь  все  и  вся,
Открываешь  небеса.
Доза  счастья  непременно,
Длится  жизнь  одно  мгновение.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023

Вічне кохання.

Було  це  недавно,  сіяла  зоря
І  по  щоці  покотилась  сльоза.
Ти  у  душі  і  наяву
І  все  сильніш  тебе  я  люблю.

Все  приготую,  що  ти  так  любив,
Витру  сльозу,  піду  в  магазин.
Двері  відчиниш,  чекаєш  мене
Зі  мною  мій  милий    поруч  іде.

Все  як  завжди,  тебе  лиш  нема.
Тільки  на  кухні  жар  від  тепла.
Кава  знов  в  домі  -  терпка  така.
Та,  що  творила  твоя  лиш  рука.

Любий  ,  коханий,  мій  дорогий.
Ти  завжди  поряд,  вічно  живий.
Тане  морозиво  знов    на  устах.
Губ  незабутніх  в  ньому  є  смак.

Будь  поруч  коханий,  інакше  ніяк.
В  усьому  кохання  бачу  я  знак.
Тебе  відпускаю,  хмарку  посунь,
Оті  дощові  подалі  подвинь.

Сонячним  зайчиком  з  неба  прилинь.
З  неба  мій  милий    яскраво  світи,
Вічно  в  блаженстві,  рідний    живи.
Щоранку  й  щонічки  там  мене  жди.

Щоранку  тебе  я  зустрічаю,
Сонце,  до  тебе  ручки  тягну.
Цілую  нічку  тебе  відчуваю
І  як  завжди  міцно  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023

А она любит его.

Прочел  оглавления  новых  стихов,
Просто  весна  й  мое  цветов.
Все  влюблены,  каждый  готов.
Кого  уже  нет  -  не  до  стихов.

Мы  нарожаем  новых  бойцов,
Пусть  отомстят  ӡа  павших  отцов.
Птицы  и  те  уже  не  поют,
Новые  беды  всех  снова  ждут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023

Под впечатлением от услышаного интервью наших защитников. Одно слово - треш.

-У  нас  тут  дом,
-  Куда  мы  уйдем.
-Привыкли  так  жить.
-Тут  мы  умрем.

Услышал  все  это.
Это  ж  дурдом.
Пять  дочерей
Й  мы  не  уйдем.

Сказать  им  не  мог,
Не  вывез,  не  смог.
Как  президент  мог  это  сказать,
Зачем  этой  гнили  детей  ведь  спасать.

Как  вам  сказать,
Что  всех  вас  убьют.
Как  вам  сказать,
Что  дома  все  снесут.

Город  просто  сравняли  с  землей.
Не  ставят  и  свеч  за  упокой.
Как  вам  сказать  -  это  война,
Построить  вам  дом,  ввести  в  новый  храм.

А  города  равняют  с  землей,
Для  них  это  треш,
Реально  ж  отстой.
Человечности  не  было  й  нет.

Беги  дорогой,
Страны  больше  нет.
Пять  дочерей  и  маму  в  огонь,
Как  им  сказать  -  тут  ведь  дурдом.

Они  так  глупы  и  не  поймут,
Если  не  мы  ,  то  они  их  тут  убьют.
Кому  не  понятно  -  это  война,
Кинули  вас,  остался  -  хана.

Тут  города  сравняют  с  землей.
Все  прах,  падает  карточный  дом.
Как  вам  сказать,  что  вас  здесь  убьют,
Как  вам  сказать  -  там  вас  не  ждут.

Нужные  люди  -  там  за  бугром,
Для  тех,  кто  остался  этот  дурдом.
Нужные  люди  там  загорают,
То,  что  осталось  в  вас  отбирают.

Да  будет  мир,  будет  город  цвести,
Будет,  но  вам  придется  уйти.
Там  ,  где  цвели  ведь  города,
Где  были  дети,  мама,  семья

Сияет  в  земле  только  дыра.
Не  только  орков  ведут  в  коридор,
Не  только  от  них  не  будет  следов.
Как  вам  сказать,  ведь  нужно  мстить  и  убивать.

Не  будет  жертв,  не  будет  войны,
Как  наживутся  на  ней  все  жиды.
За  что  и  зачем  вас  вывозить,
Вам  нужно  работать,  прикрытием  быть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023

На трьох? ( А хто п'є, тому й наливайте, хто не п'є, тому не давайте)

Ой,  на  природі
Під  рибку  до  пива
Печінка  картоплю
В  мундирах  просила.

Який  в  неї  запах
Та  аромат.....
Яка  вона  класна,
Тепленька  в  руках.

А  шкірка  під  зубками
Так  і  хрустить,
Пивко  та  з  горілкою
Це  повторить.

Яке  ГМО,  всі  це  смакують,
Горілкою  часто  трошки  шліфують,
Стерелізує,  вбиває  мікроби.
Щось  ще  не  так,  не  такі  значить  дози.

Стаканчик  за  зустріч,
Два  на  коня,
Ви  пропустили,
Не  наша  вина.

Пляшечу  в  руки,
Щоб  повна  була.
Картошка  в  мундирці
Не  йде  до  вина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023

Куди не гляну - очі щасливі, куди не піду - там люди радіють .

Рабів  до  Раю  не  пускають,
Цей  Рай  лише  їм  обіцяють.
Раби  сліпі  по  колу  йдуть,
На  смерть  постійно  їх  ведуть.

Окови  невидимі  в  них  в  голові,
ТОму  і  не  дивно  чому  всі  сліпі.
Богиню  на  Бога  взяли  й  підмінили,
Все,  що  потрібно  їм  всім  внушили.

З  дитиства  внушали  :
-Ви  є  раби,
-Живи  як  усі,
-  Як  інші  умри.

З  попелу  в  попіл,
А  потім  вже  Рай.
Смерть  неодмінно  
Збере  урожай.

До  Раю  рабів  гріхи  не  пускають,
Самі  грішать,  на  вас  же  спирають.
Страшні  митарства  вам  обіцяють.
Суд  неодмінно  над  вами  буде.

Праведних  всіх  суд  цей  вже  жде.
Ті,  що  це  дійство  вам  обіцяють
Тіні  смертельні  на  Землю  пускають.
Був  же  тут  Рай,  це  бачили  з  Неба.

-Ви  вже  раби  ?
-  Так  вам  і  треба.
-  Крила  свої  ви  опустили,
-Голови  низько  кому  ви  склонили  ?

З  сошкою  хто  з  вас  тут  ще  зостався  ?
За  кращим  життям  куди  й  хто  подався?
Хто  сказав  Ні
Спокусі  страшній,

В  вас  є  Душа  ?
Ви  ще  живий?
Ореол  світла  над  вами  сіяє  ?
Ви  є  творці,  хто  дозволяє  ?)

Рабів  до  Раю  не  пускають,
Їх  дітям  Рай  цей  обіцяють.
Хіба  воли  ревуть  в  достатку  ?
За  це  подбали  мама  й  татко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023

Черное-белое пятно, говорит о чем оно.

Кругом  одни  лунатики,
Бездумные  фанатики.
Кругом  страна  абсурда,
Сценарий  Голливуда.

Полон  фильм  кровавых  сцен,
След  подмен,
Вместо  жизни  смерть  взамен,
Всюду  виден  след  измен.

Ох,  герои  кинолент
Вам  ли  этот  комплимент.
Ведь  реальность  не  покажут,
Вход  и  выход  не  покажут,  лишь  на  EXIT  вам  укажут.

По  норам  в  массовке  просто  ведут,
Короткий  й  кровавый  этот  маршрут.
Одна,  вторая  дверь,
Направленный  выход  -  ты  в  тире  мишень.

Марш  старинных  увертюр
Играет  серый  трубадур.
В  метро,  в  машинах  крысы,
А  дудки  звук  не  слышен.

Раскаты  грома  с  неба,
Кровавая  дилемма.
И  миллиарды  крыс
По  миру  разбрелись.

Море  волны  поднимает
И  обломки  разбивает,
Пировали,  нажрались
Миллиарды  этих  крыс.

Дыры  всюду  и  во  всем,
Все  горит  ярким  огнем.
Крысы  первыми  бежали.
Крысы  крыс  уже  догнали.

Пожирают  крисы  крыс,
Кругосветный  был  круиз.
Охотник  добычей  также  ведь  стал,
Демон  один  правит  тут  бал.

Масла  в  котел  он  просто  подлил,
Устроил  вампирам  этот  он  пир.
Мы  в  преисподней,  вокруг  все  кипит,
Демон  не  дремлет,  Ангел  лишь  спит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023

Крысолов.

Лаборатория...
Популяция  крыс....
Маленький  шприц...
Эксперимент.
Одна  популяция  меньше  другой,
За  выживание  вечный  там  бой.
Так  же  они  поступают  с  тобой.
Крыс  границей  оградили,
Крыс  сначала  прикормили.
Посадили  на  иглу
И  играйте  в  чехарду.
Горла  крысам  вы  грезите,
Дружка  дружку  вы  сожрите.
И  на  пленке  есть  момент,
Предпоследний  там  фрагмент.
Труны  рядышком  стоят,
Крысы  дружно  все  вопят,
На  колени  крысы  встали,
Силы  нет,  они  устали.
Безысходность  всем  ясна.
Гробовая  тишина.
Крысы  все  окаменели,
В  дудку  дует  крысолов,
Отряд  крыс  идти  готов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023

Боевые псы.

Жизнь  -  игра  й  приключение,
Жизнь  -  души  пробуждение,
Смысл  не  есть  откровение,
Жизнь  не  есть  отчуждение.

В  жизни  есть  только  гармония,
В  сердце  поет  ведь  симфония,
Тело  есть  инструмент,
А  не  архив  кинолент.

Мы  внутри  аль  снаружи?
Мы  телескоп,  а  не  лужи.
Доноры  серым  нужны,
Донор  это  ведь  ты.

Ты  созидатель,  аль  сокрушитель  ?
Тело  твое  аватар,
Ты  хоть  себя  там  узнал?
Или  ты  часть  темноты.

Все  убивали,  не  ты.
В  бой  вновь  идут  аватары,
А  управляют  ведь  твари.
Ты  повторяешь  как  пес  ?

Лаешь  и  кость  вновь  грызешь?
В  стае  гиен,  что  тебе  дали  взамен?
Душу  давно  отобрали,  взамен  нацепили  медали?
С  сочувствием  не  по  пути,  значит  гиеной  умри.

Серых  вам  не  понять,
То  ,  что  творят  не  принять.
В  мире  не  сможете  жить,
Ведь  приказали  -  убить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023

Символы КАБАЛЫ.

Радуга  после  войны-
Бог  как  символ  любви.
В  видимом  спектре  живем  -
Крест  и  венец  мы  несем.

Выше  мы  этой  дуги,
Купол  в  себе  разбуди.
Импульсы  сердца  -  внутри,
Радуга  после  войны.

Выше  и  ниже  -  любовь,
Видим  всего  -  семь  цветов.
Голограмма  весь  видимый  свет,
Лишь  любовь  -  Божественный  свет.

Радуга  после  Потопа,
Истины  это  истоки.
Радуга  после  дождя
Й  вспышка  на  Небе-  звезда.

Это  с  любовью  контакт,
Тело  настроено  в  такт.
Лишь  в  сострадании  й  любви,
Слезы  пылают  в  ночи.

Так  много  они  говорят,
Пульсары  все  в  такт  говорят,
А  вышки  закрыли  эфир,
Тут  Люцифер  господин.

Солнце  Луной  подменили,
Глас,  что  от  Бога  тьмой  заглушили,
Черные  дыры  пробили,
Качают,  качают  они

Все,  что  нам  Боги  дали.
Серо  вблизи  и  вдали,
Тени,  тени  одни.
Страх  уже  в  сердце  проник.

Белое  с  черным  смешалось,
Серое  в  нас  лишь  осталось.
Солнце  кто  проглотил?
Да,  это  был  КРОКОДИЛ.

Идол  власть  захватил.
Образы  он  подменил.
Ты  о  любви  не  забыл?
Слезы  живые  излил?

Ты  сострадал  потерявшим,
В  сердце  впусти  свет  любви,
Радуга  после  войны,
Символ  увы  кабалы.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023

Про это было сказано, написано, написано. Выход за пределы. Всегда актуально.

Зачем  так  много  пишут  ?
Так  ровненько,  так  в  рифму.
До  вас  все  это  не  сказали?
Вы  повторятся  не  устали  ?

А  важно  ль  то,  что  написал?
Рифму  ты  ж  ты  только  подобрал.
На  полки  книг  ты  посмотри.
Ты  их  прочел,  мне  расскажи.

Зачем  тогда  так  много  лжи?
До  вас  скажите  не  любили?
До  вас  элегий  не  творили?
Вы  первым  это  сочинили  ?

И  для  кого  весь  этот  труд.
Его  потом  ведь  не  поймут,
Скорее  мимо  ведь  пройдут.
Стоят  тома  на  полке,

А  ждет  огонь  их  в  топке.
Макулатуру  не  носили,
А  дети  сдать  их  не  просили.
Вы  вид  квартиры  не  меняли,

Библиотеки  не  сжигали.
Тома  научных  ведь  трудов
В  пыли  желтеют  ведь  кругом.
А  драмы  в  запахе  веков

Стоят  веками  за  углом.
Кто  открывал  и  кто  читал,
Кто  псалм  скажите  написал.
Мы  громоздим  потоки  фраз,

А  важно  ль  это,  в  этот  час.
Кто  вам  открыл,  что  сокровенно.
А  много  ль  пишут  откровенно.
Ведь  пишут  большинство  как  все.

Что  б  растворится  вновь  в  толпе.
Что  б  то,  что  ценно  не  нашли,
Что  б    мимо  истины  прошли.
Мы  просто  часть,  мы  часть  толпы.

У  всех  в  шкафу  стоят  томы.
Кто  ж  мы,  зачем  мы  тут  ?
Зачем  мартышкин  этот  труд?
Ведь  мимо  нас  ведь  все  пройдут.

Томы  макулатуры,
Архивы  конъюнктуры.
Пустой  театр  и  сцены,
И  писарей  мы  смена.

Ведь  много  й  и  о  чем.
С  мартышкой  дружит  слон.
О  ком  то  кот  грустит
И  с  кошкой  мышка  спит.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XCc5gYQsr9M[/youtube]
Алмазы  мы  не  видим
И  голосов  не  слышим,
А  жизнь  нам  подменили,
Мы  шум  от  рифм  лишь  слышим.

О  если  б  понимали,
Зачем  творится  это.
Тогда  б  мы  не  писали,
Орали  б  мы  об  этом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023

Последний день Помпеи. И не говорите, что вас не предупреждали.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f16PX9g-h2E[/youtube]

Все  обычно  :
Дождливый  день,
Разноцветные  зонты,
Поток  машин,  брызги  грязи,  дым.
Но  город  давно  предрешен.
От  дымарей  копоть  и  стон.
Крематорий  в  топке  печи,
Следы  преступлений  сожгли.
Лозунг  "  Все  лишь  для  Вас"
З  живых    делает  фарш,
А  те,  кого  псам  не  скормили,
Сами  себе  роют  могилы.
Двадцать  первый  век,
На  коленях  ползет  человек.
Все  по  сценарию
Глобальной  системы.
Внушают  безысходность
Чуждой  дилеммы.
Все  разрушить,  всех  убить,
В  мире  цифр  гуманоидам  жить.
Вы  не  жили,  выживали,
Вот  в  концлагерь  вы  й  попали.
Больше  чем  мало
Вам  не  грозит,
С  чипом  в  крови  будете  жить.
Адским  огнем  вас  истребляют  ?
"Ваши"  заметьте  по  вас  же  стреляют.
"Ваши"  заметьте  вас  в  Ад  завели,
Смартфоны,  импланты  части  системы,
Полный  контроль,  виртуальная  жизнь,
На  канал  ботов  ты  подпишись.
После  войны  вы  все  на  коленях,
Атомный  взрыв  -  вот  решение  дилеммы.
Кровавый  театр,  насильная  смерть,
Власти  террор  ,  контроль  над  людьми.
Умри,  винтиком  стань  новой  сети.
Спланированное  будущее
В  жизнь  воплощают,
В  кибер  иллюзии  вас  превращают.
Манипулируют  всеми  и  всем  тут  веками,
Вы  не  живыми  стали  болтами.


P/S  не  читайте,  не  смотрите,  под  их  дудку  дальше  пляшите!

И  не  говорите,  что  вас  не  предупреждали.  Мир  прежним  больше  не  будет,  массовое  переселение  ,  кибернетизация,  изоляция  и  полное  обнуление  коснется  всех  ,  но  не  всех  сразу,  избранность  это  тоже  временная  иллюзия.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023

Безоблачное будущее.

Из  этой  страны  снова  бегут,
Беды  оставшихся  снова  ведь  ждут.
Концлагерь  здесь  строят  увы  цифровой,
Нас  цифрой  добьет  сирены  вновь  вой.

Выбора  нет,  зато  выборы  есть.
Одно  беззаконие  только  ведь  здесь.
Словно  шакалы  воют  сирены,
Рвутся  снаряды,  дроны  летят,
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oIZUnDt8EpQ[/youtube]

Убить  миллионы  тут  ведь  хотят.
Все  не  случайно,  крысы  бегут,
Новые  беды  оставшихся  ждут.
Будет  увы  цифровой  беспредел,

Будет  тут  новый  увы  передел.
Тут  обелиски  не  возведут,
Будет  прощальным
Победный  салют.

Кибер  программы
Смысл  ведь  нашли
У  нескончаемости  этой  войны.
Месть  как  спасение  нам  подают,

В  новый  концлагерь  черти  ведут.
Все,  что  когда  то  давало  доход
У  нас  ведь  украли  в  воровской  обиход.
Жидо-масонсвто  тут  ведь  рулит.

Каждый  о  ком  то  тут  ведь  скорбит.
Месть  за  убийства  прикрыли  войной,
Встречи  ведь  ждут  в  сети  с  Сатаной.
Коды  программ  оставят  лишь  след.

Вчера  ты  ведь  был,  а  завтра  уж  нет.
Все  постепенно  сойдут  ведь  с  ума,
Выживших  ждет  цифровая  тюрьма.
Продолжат  тут  месть  наши  враги,

Худшее  снова  ведь  впереди.
Снова  обманут,  жизнь  отберут,
Будет  последним  победный  салют,
Атомный  взрыв  все  только  и  ждут.

Все  члены  НАТо  ведь  в  стороне,
Значит  все  ЗА  -  тут  быть    войне.
Ракет  все  больше  и  больше  летит,
Земля  от  безумства  и  горя  вопит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023

Недопетый мотив, не сыгранная мелодия, туфелька сломана, вот и рабсодия

"Рапсодія  —  інструментальний  твір,  вид  музичної  фантазії  "


Где  этот  мир,
Где  эта  дверь?
Желанной  любви
Где  же  постель  ?
Я  станцевала
Танец  на  ней.
Танец  любви,
Танец  дождей.
Буду  я  осень,
Буду  й  весной,
Буду  гореть
В  небе  звездой.
Там  вот  камин,
Дров  положи,
На  танец  любви
Меня  пригласи.
Есть  во  мне  мир,
Есть  во  мне  й  дверь,
Ты  подбери
Ключик  скорей.
Ночью  холодной
Любовью  согрей.
Где  же  мой  милый
Наша  постель,
Словно  тот  лист
Я  б  кружила  над  ней.
Вот  и  окно,
Вот  и  камин,
В  вечности  милый,
Пойду  й  я  за  ним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023

Смакуй!

Ти  те,  що  їси,
Ой,  скільки  ла  й  на
Впихаєм  в  маля.
Воно  виростає,
Його  роздуває.
Шлаки  аж  пруть,
Мухи  гудуть.
Ти  те,  що  їси.
А  що  ж  подають,
Що  у  обгортці  тобі  продають?
Чому  деградуєм,
Чому  їх  годуєм?
Чому  ми  жремо,
Ми  ж  не  їмо.
Із  чого  котлетки,
Свісно  із  сої,
А,  що  у  багетах  ?
Яду  ж  до  волі.
То,  що  ж  ви  їсте?
Що  ви  купили?
Все,  що  на  хімії    
Вам  же  всучили.
Те,  що  всередині
Вас  поїдає.
Організм  же  хворіє,
Тіло  страждає.
На  нарко  добавки  вас  присадили,
Ще  більше  пожерти
Ви  ж  захотіли.
Пузко  наїли,
Вас  роздуває.
Не  все  це  виходить,
Шлак  вас  вбвиває.
Не  їхніє  це  тіло,
Храм  був  в  тобі.
Піддався  рекламі
І  смаку  брехні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023

Королевство кривых зеркал.

Добро  пожаловать
В  королевство  зеркал.
Ты  не  в  курсе,
А  в  нем  ты  застрял.

Перевертыши  всюду  й  везде,
Даже  внутри  и  в  голове.
Внедренцы  во  власти,
Техномутанты,  двойные  агенты,  дегенераты.

Техногенные  сущности  
В  них  внедрены,
Темные  всадники
Вечной  войны.

Захваты,  подмены.
Всюду  следы  этой  измены.
Все  еще  хуже
Чем  думаем  мы.

На  грани,  над  бездной  
Давно  мы  стоим.
Колониальные  всюду  уже  механизмы,
НДС  всюду  вгоняет  всех  в  тризну.

Полная  всюду  цифровизация,
Смертности  душ  импровизация.
Данные    всех  всем  раздают,
За  грош  покупают,  за  цент  продают.

Вас  убивают,  эшелоны  везут.
Землю  с  под  ног  у  вас  отберут.
Бумажные  ценности  в  офшоре  уже,
Биометрии  концлагерь    везде.

Дневник  цифровой,  журнал,
Деньги  в  сети,  время  крадут,
А  ты  вновь  молчи.
Войною  прикрыли  эти  реформы.

В  войну  протянули
Крючки  и  законы.
Тупость  во  всем,
Везде  ведь  грабеж.

С  экрана  ведь  ложь  и  лестный  пи  ...ешь.
Финансы  давно  управляют  войной.
Ты  единичка,  нет  все  же  ты  нуль.
Идет  обнуление  стран  и  людей,

Все  исполнители  ложных  идей.
Пята  колона  давно  продана,
Правит  тут  бал  Ваал  -  Сатана.
А  судят  тут  псы  осла  и  козла.

Кличка  сверху,  кличка  снизу,
А  им  все  равно,  у  них  все  окей.
Финансы  плывут  в  карманы  ужей.
А  вы  убивайте  своих  же  детей.
[b]

Война  должна  быть  немедленно  прекращена![/b]

У  них  вызывает  это  восторг,
Для  нас  всех  конечно  это  все  -  ШОК!
Как  на  доске  -  КИБЕР-ход  идеальный,
От  безысходности  рев  триумфальный.

Многоходовку  они  провели  ,
Колонии  в  бойне  друг  с  другом  свели.
Подменили  США  на  Украину
И  устроили  нам  Хиросиму.

Ягненка    медведю  преподнесли,
В  загон  завели  и  отдали.
Поле  боя  Украина,
В  стороне  вся  эскадрилья.

Просто  спички  поджигают
И  разводят  тут  костер.
Сорок  лет  -  шашлык  готов.
Медленно  и  на  углях,

Всем  живым  готовят  прах.
Ядерные  две  державы
Вы  ....    и  вы  не  правы,  
Два  гаранта  Землю  делят

И  ягненка  не  поделят.
Ведь  над  ними  их  Один,
В  фраке  черном  господин.
Он  проводит  ритуал,

Победил  -  тогда  ты  прав.
И  ягненок  осмелел,
Взял  медведя  й  одолел,
Все  вокруг  только  смеются,

Атомные  бомбы  рвутся.
Выбрана  ведь  не  случайно,
Ведь  земля  обитованна.
Не  у  США  и  не  в  России.

Там  война  ЗАПРЕЩЕНА.
Там  граница,  там  черта.
Можно  тут  испепелять,
Убивать  и  истреблять.

Тут  алтарь  и  тут  агнцы,
Тут  горят  в  Аду  самцы.
Бомбы  сбросят  сверх  державы,
Утолят  убийства  славу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023

А у любви свои законы и ей не ведомы кордоны.

Волна  за  волной  смывают  песчинки,
Волна  за  волной  уносят  песок.
Частички  любви  на  дне  оседают,
Чайки  крылом  им  с  неба  махают.

В  ладони  твое  я  сердечко  возьму,
Рук  теплоту  я  в  любовь  всю  вложу.
К  солнышку  ручки  свои  протяну
И  ветерком  на  весь  мир  прошепчу:

Веришь,  не  веришь,
Я  очень  люблю,
В  Каждой  песчинке
Сердем  горю.

Каждый  луч  солнышка  
Нежно  вбираю,
Все,  что  любимо
Я  вспоминаю.

Все,  что  прекрасно  -
Тебе  отдаю.
Воздухом  ветра
Ласкаю  й  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023

В останнім танці лист кружляє, в промінні сонця він сіяє.

У  осені  свої  закони,
Якась  незвідана  краса,
Краса  вмирання  й  переходу,
В  нове  життя  без  вороття.

В  останнім  танці  лист  кружляє,
А  в  слід  йому  ще  лист  махає,
Ніби  благає  -  зачекай,
Візьми  й  мене,  мене  кружляй.

І  землю  ,  Землю  обіймають
І  їй  остаток  віддають,
А  самі  ,  самі  в  покаянні
Дерева  сірі  зиму  ждуть.

Яка  незвіданна  краса,
Яке  смиріння,  які  барви,
Тепло  землі  все  відчуває,
Її  як  маму  обімає

І  горниться  все  до  землі,
Листок  до  листочка
Й  зеленіє  трава,  вона  ще  жива,
Вона  проросла,  а  там  і  весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023

Повторный глобальный катаклизм.

Мы  все  как  прежде  рушим  й  рушим,
До  основания,  а  затем  ?
Мы  только  крушим,  убиваем,
Зачем  ведь  точно  ж  мы  не  знаем.

В  жизнь  чьи  то  планы  воплощаем,
Народ  славянский  истребляем,
Ресурсы  даром  отдаем,
А  сами,  сами  как  живем?

Предатели  одни  вверху,
Это  заметно  и  ослу.
А  мы  как  прежде,
Мы  волы,  рабы  системы,

Мы  не  люди,  свободы  не  было  и  нет.
Марионетки  нами  правят,
Кто  не  угоден  -  тех  раздавят.
Народ  свой  сами  истребят.

Зачем  коммунизм  и  марксизм  ?
Даешь  катаклизм  !
Пусть  на  войне  озолотятся,
Пусть  кровью  нашей  насытятся.

Вампиры  ж  правят  на  планете.
Вы  еще  сыты  и  одеты?
Ваш  дом  еще  не  захватили  ?
А,  вы  в  уютненькой  квартире.

Тиранам  оды  мы  поем,
Как  патриоты  все  умрем.
Они  годами  на  Багамах,
Рабы  в  крови  и  тело  в  шрамах.

До  основания  и  затем,
Кто    направлял  -  владеет  всем.
А  остальные  все  больны,
Неизлечимо,  их  мы  не  выпустим  с  страны.

Издержки  этой  лишь  войны.
Еще  один  был  катаклизм,
Зато  потом  -  опять  фашизм.
Кто  тут  терпел,  кровь  пролил

Тот  там,  на  небе  заслужил...,
А  небо  где  ?
Оно  ж  в  огне.
Удобно  в  облаках  летать,  вот  и  придется  умирать.

Все  по  плану.
Вы  ведь  поверили  обману.
Вы  мафию  пустили  в  власть,
Она  й  пирует,  вот  и  бал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023

Удобно людям быть рабами

Удобно  людям  быть  рабами
Невеждами  веками  слыть.
Удобно  людям  быть  зверьем,
А  ты  молчи,  а  то  сожрем!

Удобно  у  корыта  быть,
Чужое  все  взять  й  распилить.
Договорняк  всего  ведь  выше,
Холопов  шум  давно  не  слышен.

Удобно  людям  быть  рабами,
По  пирамидам  подниматься,
Сквозь  зубы  сверху  улыбаться,
С  экрана  брать  и  притворяться.

В  оману  всех  вокруг  вводить,
У  списках  партий  разных  быть.
Ногами  двери  открывать,
Всем,  кто  пониже  угрожать.

И  брать  и  драть
И  вывозить,  а  там  холуями  служить.
Двойные  агенты,  продажные  твари,
Но  на  груди  их  сверкают  медали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023

Города: Ложь планетарного Масштаба. + Не дивіться це відео. (18+) - винесе мозги.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PJNoo_K85L4[/youtube]
Город  -  клетка,
Город  -  метка.
Огромная  точка,
Смерти  -отсрочка.

Джунгли  с  зверьем,
Мы  в  нем  живем.
Это  удобно,
Это  комфорт.

Короткий  в  ней  строк.
Прислуга  й  бомжи,
Часть  массовой  лжи.
Небоскребы  и  вышки-

В  клетках  мартышки.
Одинокие  камеры,
Ненужные  вещи,
Прислуга  й  рабы.

Купюры,  маршруты.
Завтрашний  день,
Еще  одна  дверь.
Чьи  то  мечты,  часть  массовой  лжи.

Метро  -  крысоловка,
Для  тюльки  засолка.
Удобства  везде,
Дыры  в  дыре.

Работа,  работа  -
Ума  мышеловка.
Сняли  квартиру
И  вы  в  этом  мире.


[b]Welcome  to  Video  [/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=p0iJ_2JYKpo[/youtube]
Звірі  за  вами  полюють,
Ці  звірі  лиш  звірства  чинять.
По  світу  ця  нечисть  мандрує,
Для  цього  і  Інтернет.

Крипто,  криптозлочинці,
Звірі  лишають  сліди.
Усі  вже  на  волосинці,
Усі  на  гачку  ці  ск..ти.

Ви  думали  вас  не  каснеться,
В  офшорах  всі  ваші  сліди.
Ви  знаєте  все  це  минеться,
Та  ви  як  і  ми  є  раби.

Усі  ми  в  цих  джунглях  живем
Та  душі  за  гріш  продаємо.
Цікаво  чого  ми  чекаєм,
Злочинці  усі  на  крючку.

Одне  ж  ми  прекрасно  все  знаєм,
Слуги  вони  палачу.
"Еліта"  не  те,  що  ми  знаєм,
По  шию  вона  у  гріху.

Людей  вже  повірте  немає,
Лиш  звірі  усі  наверху.
Шакали  цим  світом  лиш  правлять,
Всюди  помітні  сліди.

Всюди  пасуються  їх  стада,
Всі  ми  для  них  лише  пил.
Думали  їх  не  каснеться
Та  всі  вже  давно  на  крючку.

За  все  їм  стократно  ж  вернеться.
Та  їм  все  одно  -  всі  в  гріху.
Цікаво,  а  чорт  посміхнеться?
Цікаво,  а  люд  ужаснеться

Чи  крипто  купує  нову.
Ми  всі  ж  на  цих  звірей  похожі.
Ми  бачимо  поряд  же  їх,
Офшори,  офшори,  офшори.

Хто  в  владі  кожен  же  звір.
Крадуть  же  в  своїх  не  в  чужих,
Живуть  же  прекрасно  мажори,
А  люд,  він  до  цього  вже  ж  звик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023

Осенние мотивы. Немного барв, немного грусти и вечная любовь.

В  осени  свои  законы,
Все  живое  отмирает.
Жизнь  в  природе  утихает.
Пишут  письма  липа  с  кленом.

Он  по  прежнему  влюбленный.
Кучери  свои  расплел,
А  в  литочках  пара  слов  :
-Я  тебя  одну  люблю,

-Приходи,  как  прежде  жду.
Иней  седину  вплетает,
Все  пройдет  -  он  твердо  знает.
Если  нет  в  тебе  тепла  -

Жди,  придет  к  тебе  зима.
Вот  в  прекрасные  наряды
Все  оделись,  ветру  рады.
В  танце  письма  вновь  закружат,

Каждый  лист  кому  то  нужен.
Воробьи  не  соловьи,
Не  поют  нам  о  любви.
Чик-  чирик  и    он  притих.

Осень  поступью  ступает,
Землю  листьям  утепляет,
Бабка  Йошка  на  метле
Убирает  все  к  зиме.

Ветер  бабку  на  качелях
Вновь  качает  над  землей.
Поливала  что  б  из  тучек
Землю  щедрою  рукой.

Все  барвисто,  все  в  прекрасах,
Серебро  везде  и  злато,
Все  сияет,  лучи  солнца  отражает,
Тепло  солнышка  вбирает

И  земле  все  отдает,
Ростки  й  корни  бережет.
Поколение  отходит,
Хороводы  с  ветром  водит.

Все  проходит,  
Все  проходит.
Дождь  осенний
Йдет  и  йдет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023

Последняя драма человечества.

Кибер  расчеты,
Кибер  программы
Это  начало
Последней  ведь  драмы.

Закончат  над  нами
Они  эту  сеть
Верь,  аль  не  верь
Людей  больше  нет.

Инопланетный  повсюду  ведь  код,
Правит  планетой  давно  этот  сброд.
Все  по  моделям,  здесь  тонкий  расчет,
Миллиарды  в  потерях  это  не  в  счет.

Летит  паутина  над  головой,
Спутники  всем  предвещают  покой.
Пять  джи  не  на  гаджете,
Он  ведь  в  крови,  вас  пишут,

Вас  травят  и  с  неба
Вас  травят    й    внутри.
На  связь  подсадили
И  интернет.

Давно  вам  внушили  -  выхода  нет.
Все  то  прекрасно,  что  подают.
Наркобароны  вас  ведь  сожрут.
Вас  подключили  к  нейросети,

Вход  в  виртуальность,
Там  ты  живи.
Все  постепенно,
Тонкий  расчет.

Тех,  что  убили,
Те  ведь  не  в  счет.
Спутники  в  небе  за  вами  следят,
Нити  сетей  спектакль  здесь  творят.

Психосистема  давно  на  крючку,
Не  зримый  актер  играет  в  дуду,
Крутит  весь  мир  й  бросает  в  трубу.
В  мир  ведь  иной  с  тобой  я  иду.

Кибер  программы,  кибер  расчеты,
Правят  иллюзией  новые  боты.
Нейромашины  кормят  едой,
Разум  тебе  пора  на  покой.

Скажите  чему  учат  детей,
Ты  своих  близких  просто  привей,
Ты  подсади  всех  на  иглу,
Ты  патриот  -  играй  в  чехарду.

Над  ДНК  тут  творят  чудеса,
Экспериментам  не  видно  конца.
Биомашины  ногами  пойдут,
Новые  беды  выживших  ждут.

Инопланетный  код  В  ДНК,
Неопрограммы  одни  без  конца.
Кто  то  фантастику  в  этом  увидел,
Душу  живую  не  разглядел,

Вечность  сменил  на  медяки,
Ты  биомашина  -  робот  внутри.
Зверь  в  этом  мире  правит  давно,
Экран  -  неоцерковь,  смерть  -  как  в  кино.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023

Ночная драма.

Зверье  не  по  понятиям
К  рукам  прибрало  Все!
Зверье  к  всему  голодное
С  небес  спустило  зло.

И  эти  злые  сущности
Расселись  на  верху.
А  люди  полудремные
Встречают  Сатану.

Телам  сменили  ценности,
Раздали  интернет.
Мозги  уже  все  в  плесени,
У  многих  их  и  нет.

Зверье  собралось  в  мафию
И  правит  бесспредел.
И  тайно  по  согласию
Идет  тут  передел.

Что  ложь  здесь  в  третей  степени,
Известно  небесам.
А  Ад  кровавый  с  горестью
Идет  ведь  по  стопам.

Как  Бог  велит  -  по  совести,
Они  ведь  не  живут.
Вампиры  здесь  устроили
Для  нечисти  приют.

Приказы  й  надувательства
Дает  их  Господин.
У  вас  ведь  есть  у  каждого
Бессмертная  душа.

А  мафия  предательства  не  стоит  и  гроша.
Но  люди  безголовые  в  них  видят  идеал.
Живут  не  по  понятиям,
Не  по  грехам  воздам.

Все  терпят  надругательства,
Все  служат  палачам.
Везде  ж  давно  предательство,
А  частье  где  то  там.

И  люди  в  камуфляжах
И  маски  на  лице.
Не  бегают  по  лужам,
Не  радуют  друг  друга.

Друг  друга  убивают,
Людей  порабощают.
Все  лучших  истребляют
И  стадом  управляют.

Мафия  бессмертна
Внушают  вам  с  экрана,
Кровавую  ночами
Вновь  крутят  эту  драму.


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023

На те вони й голосні.

У  солов'я  чарівне  До-  о!
А  після  тишина  настає.
Вір  не  вір
Та  так  же  є.

Про  кохання  то  на  О-оо!
Що  брехливо  то    на  я,
Ля-ля-ля
Не  кохало  так  маля.

Не  старався  б  так  юнак,
Що  пізнав  кохання  смак.
Чомусь  пишуть  так  фальшиво,
Бо  кохання  то  є  диво.

Лиш  закохані  співають,
Бо  серця  в  піснях  лунають.
Не  пізнанного  бажають,
Близкість  душ  так  відчувають.

О.  Е.  І.  А.
О.Я.  І.
Голосні  всі  чують  ці.
Голос  звуки  подають.

Резонанси  настають.
Сім  цих  звуків
В  глибині,
В  глибині  вони  душі.

А  частіше  ж  прозаїчно,
Кажуть  о  це  фанастично.
Рими  в  ноти  укладають
Та  мотиви  повторяють.

А  звучить  все  це  фальшиво,
Так  солодко,  все  ж  брехливо.
Душі  слів  не  відчувають,
Просто  лиш  словами  грають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023

Планета звірів.

2018  рік  "Планета  зверей"

Озвірин  у  промисловість  уже  запутистили,
Ніхто  ще  не  знав,  а  всіх  вже  привили.
Не  панацея  і  не  спасіння,
Масове  розуму  то  помутніння.

Хто  в  це  не  вірить,
Ті  посміхніться,
Планету  тварин  
Ще  раз  подивіться.

Кожен  в  цій  грі  впізнає  себе
Та  зрозуміє
Когось  хтось  там  жде.
Коханого  жінка,

Сина  батьки,
Батька  родина.
Вони  не  скоти.
Когось  хтось  чекає,

В  думках  виглядає.
Тварі  сліпі  до  горя  людей
Душі  продали  наших  дітей.
Із  голівуду  храм  возвели

В  чати  та  блоги  нас  завели.
Життя  обесцінили,  світ  захватили.
Чудищ  у  владу  вони  посадили.
Горе  тут  сіють,  страх  та  розруху

Та  продають,  продають  все  живе.
Ви  вже  сліпці,  що  ж  далі  вас  жде?
Нехай  дочекаються  батька  та  сина,
Хай  буде  щаслива  кожна  родина.

Навіщо  нам  саксів  й  кацапів  кормити,
Навіщо  довічно  все  це  терпіти?
Навіщо  тоді  нам  перемога,
Коли  українця  не  буде  живого  ?

Навіщо  нам  НАТО  в  яке  не  візьмуть,
Навіщо  вкраїнцям  Євросоюз  ?
Туди  не  візьмуть  мафіозну  державу,
Здобули  в  бою  незалежність  по  праву.

Одне  залишилось  війну  припинити,
В  єдиній  державі  нам  дружно  всім  жити.
Мафію  тут  і  закордоном  всю  в  кучу
Й  на  Схід  в  тероборону.

Бандіти  бандітів  нехай  убивають,
А  влади  хай  звірі  над  нами  не  мають.
Напевно  не  всім  мій  вірш  до  смаку,
Життям  же  героїв  я  дорожу.

Вони  не  розмінна  для  влади  монета,
Хто  тут  правий  це  ЗСУ,
Кожним  бійцем  я  дорожу,
Кожному  з  них  уклін  до  землі.

Вкраїни  жива,  бо  має  синів.
Та  звірями  люди  не  мусять  ставати,
Душі  і  кров  кому  продавати?
Кожного  хтось  чекає  та  жде,  Бог  хай  життя  їм  збереже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023

Люби.

Только  полюбив
Бога  познаем,
Только  умерев
Бога  ощущаем.

Все  лишь  отпустив,
Бога  мы  впускаем.
Только  полюбив
Как  звезда  сияем.

Любов  разделив,
Счастье  ощущаем.
Только  после  ночи
Наступит  рассвет.

Только  отпустив
Ждешь  любви  ответ.
Где  глаза  бездонны
Й  на  щеке  слеза

Там  сердца  влюбленных
Горят  без  конца.
Ищут  там  в  толпе
Свет  любимых  глаз.

Там  лишь  понимают,
Бог  всех  любит  нас.
Близость  отношений
К  Богу  нас  ведет.

Аполлон,  младенец,
Наш  продолжит  род.
Все  мы  дети  Бога,
К  Богу  нам  й  дорога.

Тропы  для  любви.
Руку  протяни,
Рядом,  близко  йди,
Вечно  и  всегда  лишь  люби,  люби.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023

Контракт со смертью- тело в Ад, душа в пятки. С смертью не советуют детям играть в прятки.

Дьявол  вероломно  
Заключил  контракт,
Обещал  вам  деньги
И  отправил  в  Ад.

Миллионы  смертных
Снова  в  бой  идут,
Черти  всех  живыми
Их  в  огне  сожгут.

Детям  их  покажут
Бучу  и  Бахмут.
Технику  й  людей
Черти  там  примут.

Будет  с  автоматов
Только  им  салют.
Миллионы  жертв
Там  побед  не  ждут.

Адские  костры
В  небо  не  ведут.
Просто  вновь  родным
Похоронки  шлют.

Лечат  безголовых
Зеков  й  молодых,
Только  лжи  продажной
Голос  не  притих.

Миллионы  пали,
Миллионы  йдут.
Умрут  молодыми
Бурят  и  удмурт.

Деньги  гробовые
Через  год  придут.
В  цинковом  гробу
Прах  не  привезут.

Землю  ведь  чужую
Удобряют  тут.
Ультиматум  НАТО
Кровью  тут  скрепили.

Рулит  ведь  диктатор,
Вот  все  йдут  в  могилы.
Миллионы  гибнут,
Горя  не  излить.

Пали  за  победу,
Надоело  жить.
Дан  приказ  народу
Просто  умереть.

Черти  в  том  Аду
Будут  всех  вас  жечь.
Миллионы  гибнут.
Нам  их  жаль,  вам  нет.

Миллионы  пали,
Вам  их  жаль,  нам  нет.
Разделили  совесть,
Продана  и  честь.

Правят  ведь  тираны
И  несут  лишь  смерть.
Они  ведь  не  те,
В  бой  они  не  йдут.

Властью  Сатаны
Детям  смерть  несут.
На  костях  решили
В  Ад  вас  занести.

Души  вы  продали.
Черви  труп  сожрали.
Вам  нужны  медали  ?
Вечные  мученья  тела  и  души  ?

Значит  по  приказу
Контракт  подпиши.
Очередь  твоя,
За  чертей  -  умри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023

Зло снова в бой идет и души вновь возьмет.

Здесь  птицы  не  поют,
Деревья  не  растут,
Весь  мир  узнал  Бахмут,
Здесь  кровь  все  льют  и  льют.

Люди  сошли  с  ума,
Дорога  там  одна.
В  атаку  вновь  идут,
Все  как  один  умрут-  Бахмут.

Безумные  при  власти,
Прикрыли  лестью  й  фальшью
Убийства  безголовых,
Солдат  тупоголовых.

На  смерть  идут  й  идут,
Удобрят  землю  тут.
Как  муравьи  слона,
Они  земельку  делят.

Она  их  принимает,
Она  все  одобряет.
А  что  ей  остается,
Ведь  зомби  неимется.

Приказ  дан  умереть
И  ждет  людей  всех  смерть.
Настолько  все  безумны,
Ведь  й  так  короток  век,

Что  мир  и  землю  делят,
Планету  удобряют,
Уже  жить  не  мечтают,
От  смерти  убегают.

Туда  сюда  бегут,
А  с  неба  вновь  всех  жгут.
Как  будто  муравейник,
Земля  кругом  горит

И  только  жид  бестыжий
Над  златом  вновь  сидит.
Кощей  как  прежде  чахнет
И  кровь  рекой  течет.

Никто  уже  не  властен,
А  смерть  идет  й  идет,
Косой,  косой  сечет,
Она  безумных  ждет.

Безумные  приказы,
Сказали  наступать,
Приказ  был  -  мирать.
Идеи  снова  лживы,

А  цель  паработить,
Кто  смел  -  всех  истребить
И  землю  удобрить.
Победа  на  костях,

По  трупах  снова  в  бой,
Кругом  кошмар  и  вонь,
Кругом  одно  зверье,
Идет  в  атаку  зло.

Мы  гости  в  этом  мире,
Мы  дети  всей  Земли.
На  ней  мы  лишь  букашки
И  делим  мы  чужое.

По  этому  всем  горе.
Кто  выше  тот  безумней
И  все  хотят  подняться,
Пора  же  приземляться

И  землю  ощутить,
Чужое  не  делить,
По  разуму  всем  жить,
Ведь  гниль  не  истребить.

Убив  таким  же  станешь,
Природу  не  обманешь,
Внутри  ж,  в  крови  зверье,
-  Убить,  убить  кого  ?

Врагами  всех  считать
И  всех,  всех  истреблять.
Победа  на  костях,
Вот  й  ждет  всех  только  прах.

Не  властны  мы,
Мы  гости  в  этом  мире.
А  он  на  много  шире.
Мы  видим  только  зло,  творим,  творим  его.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023

Не весільні мотиви.

Відспівали  солов'ї,
Одинокі  вже  сади.
Вітер  віти  лиш  колише,
Він  один  нас  не  залише.

Осінь  в  гості  всіх  чекає
Та  чомусь  душа  не  зігріває.
Не  обніме,  не  пригорне.
Лиш  обдує  та  намочить.

Входить  в  дім  цей  королева,
О  такі  в  неї  манери.
В  позолоті  і  красива,
Як  погода  норовлива.

Іній  тут  ,  там  морозець,
Дощик  з  неба  навпростець.
Відпівали  солов'ї,
Одинокі  дві  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023

Вибрации страсти.

Виброзвук  ,  
Сердца  стук.
Содрагает  планету,
А  тебя  рядом  нету.

Яркий  свет,
Зов  планет.
Опьяняет  глаза,
Ты  желаний  греза.

Спонтанности  стон
Как  любви  обертон,
Расцветает  бутон
И  звучит  саксофон.

Ты  словно  вселенная,  
Во  тьме  озарение.
Вся  земля  дрожит,  
Счастье  днем  не  спит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023

Прогресса не существует.

Семьдесят  один  пол
И  это  уже  не  вздор.
Полный  официоз.
Самоопределение,
Полоиндификация,
Полная  трансформация.












«Учат  в  школе»  на  новый  лад
[b]"Вчать  у  школі,  вчать"[/b]

[b]На  планшетах    в  ігри  грати,  мови  рідної  не  знати.[/b]
[b]В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.[/b]

Вчать  лиш  тільки  віднімати,  інші  дії  нащо  знати.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

Всіх  міністрів  шанувати,  інфопростір  засоряти.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

В  нас  Табачники  міністри,  діти  в  Польші,  хочуть  їсти.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

[b]Лайки  в  блогах  нажимати,  в  іграх  інших  убивати.[/b]
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.
Книги  всі  у  пдф,  книги  ті,  що  одобрили.
Ми  в  ІТ  ,  нас  цьому  вчили.

В  зум  заходити  умієм,  в  чатах  пишем,  смайли  шлем.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

Польські  бачимо  міста,  жити  в  Польші  -  красота.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

І  не  бачити  домівок  та  не  слухати  батьків
Вчити,  вчити,  вчителів

[b]В  нас  Табачники  міністри,  діти  в  Польші,  хочуть  їсти.
Нас  готують  до  війни,  ми  Вітчизни  всі  сини.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.[/b]

Ми  в  мережах  всі  живемо,
Робо-ботів    збережемо,  робо-ботами  будемо.
В  школах  вчать,  в  школах  вчать,  в  школах  вчать.

Смуток  -  свято  вчителів,  няньок  наших,  пастухів.
Свят  нема,  нехай  сумують.
Будем  ми  роками  вчити  як  й  чому  нас  тут  навчити,
Щоб  малих  не  обіжали,    нам  усім  лиш  догоджали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023

Ще крок

Данні  -  товар,
Економіка  даних.
Тотальний  контроль,
Одиничка,  нуль  ?

Рейтинг  є  ти,
То  ж  вниз  знов  лети.
Нормальність  угоди  
В  примусовості    згоди.

Формальні  умови,
Цифрові  платфоми.
Це  не  утопія,
На  життя  це  пародія.

Цифрові  наркомани,
В  голові  шрами.
Чіпи,  біотварини,
Ви  вже  нижче  скотини.

Ніяких  прав  і  свобод,
Віртуальний  зброд.
Алгоритм  запущено,
Людей  в  Ад  опущено.

Повне  онулення
Прикрите  війною,
Ваш  одяг  знайомлять
З  новим  Сатаною.

Душ  вже  нема,
Холод  й  зима.
Майбутнє  чудове,
Ви  -  біоробот.

Біомашини.  нема  більш  людини.
Під  гаслом  війни
Узурпація  влади.
На  відстані  кроку  весь  світ  вже  від  Аду.




[b]А  step  to  Hell[/b].

One  step  further
Data  is  a  commodity,
Data  economy.
Total  control,
One,  zero?

You  are  the  rating,
So  fly  down  again.
The  normality  of  the  transaction  
The  coerciveness  of  consent.

Formal  conditions,
Digital  platforms.
This  is  not  utopia,
It's  a  parody  of  life.

Digital  addicts,
Scarred  in  the  head.
Chips,  bio-animals,
You're  already  lower  than  animals.

No  rights  or  freedoms,
Virtual  rabble.
The  algorithm  is  running,
Humans  are  going  to  Hell.

Full  reset
Covered  by  war,
Your  clothes  are  being  introduced
To  the  new  Satan.

There  are  no  more  showers,
Cold  and  winter.
The  future  is  beautiful,
You  are  a  biorobot.

Biomachines.  No  more  human  beings.
Under  the  banner  of  war
The  usurpation  of  power.
The  whole  world  is  one  step  away  from  Hell.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023

За это? А что такое это?

И  всех  давно  там  ждут.
Все  как  один  умрут.
Везут  туда,  везут.
Приказ  й  короткий  путь.

Как  будто  так  давно,
Как  будто  все  кино.
Отрывок  кинопленки,
Как  будто  прошлый  век.

Как  жалок  человек.
Приказ  вам  дан  с  Луны.
Все  как  один  -  умри.
Очистите  планету,

Выхода  ведь  нету,
Придет  ведь  озарение,
Придет  пора  прозрения.
Придет,  но  для  всех.

Как  жалок  человек.
Над  вами  твари  с  тьмы,
А  вы  ?  А  вы  -  рабы.
Умрите  й  не  прозрите.

Лишь  горе  й  боль  узрите.
Огонь,  огонь  в  зените.
Умрите,  бесов  вы  не  гоните.
Вы  жизни  не  узрите.

Каков  прекрасный  план.
Какой  есть  в  нем  изьян?
Ведь  все  предрешено,
Последнее  кино.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023

-А любовь? Она бесконечна ?

Кто  то  ушел,
Кто  то  уже  навсегда,
О  ком  то  грустим,
При  мысли  катится  слеза.

Кто  то  прорыл  борозду,
Кто  то  оставил  звезду.
О  ком  то  напомнит  улыбка,
О  лучших  заплачет  и  скрипка.

Кто  то  ушел  в  небеса,
Кто  то  был  лишь  песком
Пылинкой  под  каблуком.
О  ком  то  поют  соловьи,

О  ком  то  грустим  мы  в  ночи.
А  кто  то  сияет  всегда.
И  манят  к  нему  небеса.
Как  все  незаметно  порой.

Дождь  лишь  напомнит  слезой
О  том,  что  когда  то  манило,
О  том,  что  всей  жизнью  тут  было.
Руками  обнять  облака  ?

Возможно,  но  все  же  едва.
Все  миг,  не  навсегда.
Бежит  из  слезинок  река,
Туманная  дымка  в  дали,

А  стих?
Он  о  любви.
О  грезах  и  боли  сердец,
О  том,  что  всему  есть  конец.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023

А на небе тучи, а тучи как люди.

Хмарки  в  небе  проплывают,
Всех,  кто  смотрит  восхищают.
Люди  ж  землю  удобряют,
Всех,  кто  видит  содрогают.

Медвежата  и  мартышки,
Змей  с  хвостом  и  носорог,
Дом  пониже,  не  высок
Вызывают  в  нас  восторг.

А  дракон  разинув  пасть,
Взял  все  это  й  проглотил.
Всех  зверят  он  сокрушил,
Шум  турбин  их  истребил.

Небо  кажется  закрыли,
Уши  и  глаза  прикрили.
Пятки  только  лишь  сверкают,
Их  снаряды  догоняют.

Все  ревет,  горит,  кричит,
Испугался  даже  кит.
Он  хвостом  нам  вслед  взмахнул
И  поглубже  вмиг  нырнул.

Хмарки  в  небе  вновь  плывут,
Грозных  туч  не  видно  тут,
Только  люди  словно  боги
Зжгут  земные  тут  дороги.

Вся  земля  давно  дрожит,
Испугался  даже  кит.
Режут  небо,  режут  землю,
Утверждают  правоту,

Убивают  красоту.
Мира  нет,  его  й  не  будет,
Ненасытны  эти  люди.
Лад  в  стране  не  наведут,

Расчищают  смерти  путь,
Горе  й  ненависть  несут.
Правоту  финансов  видят
И  пилой  под  корень  пилят.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023

Аромат любви.

Вновь  тебе  я  очень  рад,
Ты  как  в  небе  звездопад.
Только  рядом  появилась,
Засверкало,  заискрилось.

Вспышки  в  небе  и  внутри,
Ты  как  лучик  от  зори.
А  улыбка  как  в  Джаконды,
Взгляд  как  будто  в  анаконды.

В  глазах  неба  глубина,
За  спиною  как  Луна.
Наливаю  нам  я  чаю,
Аромат  любви  вдыхаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023

Дыши мной

Ты  вызываешь  вновь  желание.
 Это  так  мало  и    много...
ДЫШИ  МНОЙ:  Ты  и  есть  очарование.
ДЫШИ  МНОЙ:  В  тебе  всего  есть  понемногу.

ДЫШИ:  Легкость  лани  лесной
ДЫШИ:  Свет  и  тепло  от  улыбки
ДЫШИ:  Когда  ты  рядом  со  мной
ДЫШИ:  Я  совершаю  ошибки

ДЫШИ:  Как  то  все  это  смешно
ДЫШИ:  Миг,  что  на  грани  улыбки
ДЫШИ:  Радость  и  естество
ДЫШИ:  Есть  продолжение  улыбки

ДЫШИ:  Ты  вызываешь  желание
ДЫШИ:  Рядом  теряю  сознание
ДЫШИ:  Я  проникаю  в  тебя
ДЫШИ:  И  ощущаю  себя

ДЫШИ:  Я  постигаю  блаженство
ДЫШИ:  Рядом  со  мной  совершенство
ДЫШИ:  Оба  сейчас  мы  на  грани
ДЫШИ:  Шаг  до  экстаза,  касание.

ДЫШИ:  Ты  вызываешь  желание
ДЫШИ:  Ты  расширяешь  простор
 В  тебе  есть  небесный  узор
 Й  желанный,  томительный  стон.

ДЫШИ:  Сияет  как  нить  Ариадны
ДЫШИ:  Путеводная  нить  мироздания
ДЫШИ:  Мы  зажигаем  звезду
ДЫШИ:  В  этот  миг  я  безумно  люблю

ДЫШИ:  В  этот  миг  я  на  век  умираю
И  в  тебе  я  зарей  воскресаю
Открываю  я  дверь  в  небеса
У  любви  не  бывает  конца.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023

А все таки вона сіяє.

Минуле  народу  зарито  в  землі,
Минуле  все  людства  згоріло  в  вогні.
Фейки  повсюду,  фейки  навколо,
Все  на  Землі  йде  завжди  по  колу.

Інфосистема  вічно  жива,
Істині  світла  не  потрібні  слова.
Слова  то  перетин  образів  є,
В  інфосистимі  усе  давно  є.

Розвійте  ви  попіл,
Залийте  водою,
До  неба  вогонь  на  землі  розведіть,
В  темряві  вічній  віками  мовчіть.

Навіть  і  там  ефір  й  світло  є,
В  кожній  крупинці  є  щось  живе.
Рано  чи  пізно  воно  проросте.
Вода  вікова  замулить  тут  все.

Як  би  минуле  ви  не  ховали,
Як  би  народи  не  розділяли,
Рано  чи  пізно  прозріння  прийде,
Світло  душі  врятує  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2023

2026

Виток,  виток  і  перехід.
Це  перехід  у  новий  світ.
Світло  вже  є,  воно  нас  веде.
Щастя  вже  там,  іде  по  слідам.

Не  всі  перейдуть,
Не  всіх  там  же  ждуть.
Чекають  того,  хто  світло  несе.
З  добром  він  іде.

Іди  в  перехід,
Це  вхід  в  новий  світ.
Духовно  зрости.
Як  Сонце  світи.

Як  не  крути,
Туди  слід  іти.
Двадцять  двадцять  шість  -
Духовний  то  зріст.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023