| Сторінки (17/1655): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Кто й когда
Скажите думал
Тут своею головой.
И на нас вновь беззаконие
Прет и прет,
Вновь прет войной.
Золотишко
Й интересы.
А для нас
Одни ж лишь стрессы.
Голова ведь разве есть.
От стыда косится й крест.
Все у них идет по плану.
Кровоточат Бога раны.
Тонет мир в сплошном обмане.
Правят нами тараканы.
Не потравит их никто.
Побеждает в мире зло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
Як сказати це тобі,
Проспівати уночі
Серенаду під вікном?
Чи ві сні, жаданним сном?
Краще просто під гітару
Заспіваю та зіграю.
Розкажу, чом по тобі
Серце сохне, я зіграю
Тобі просто під гітару.
Голос твій постійно чую,
Ти чомусь над рівнем неба
Слів не можу більш дібрати.
Словом жаль не передати
Те, що я давно хотів ..
Пам'ять образ оживляє,
В ній душа твоя сіяє
Я співаю уночі ненаписані вірші.
[b]Одним словом.[/b]
Служба в церкві - вистава.
Засідання Верховної Ради -цирк.
Засідання суду - вистава.
Адвокат - злочинець.
Депутат - зрадник.
Суддя - злочинець.
І так же скрізь.
Ми переможемо!
Це певно фейк.
Усі рішення ж приймаються
В залі за закритими дверима.
Одним словом - дійство.
Населення - раби.
Рятівник народу - президент.
Всі , всі посміхнулись.
Одним словом - цирк.
В кого інша віра, погляди,
Є свої власні думки та бажання - ворог.
Ой, їх стає ж все більше.
Одним словом - війна.
А на місці міст
Та недоторканної природи - руїни.
-Невже це Україна.
-Одним словом - ..
-А чи є таке слово то?
-Неосяжна!
[b]Ми такі[/b]
Жорстокі ми, жорстокі.
І це у нас в крові.
Дівчисько синьооке
Гадає по руці.
Жорстокі ми, жорстокі.
Вампіри ми, савці.
Дівчисько синьооке
Ридає у ночі.
Двуликі, хитрожопі.
Усмішка на лиці.
Дівчисько синьооке
Співає нам пісні.
[b]***Сонет людяності[color="#ff0000"][/color][/b]***
Ми - могутня сила.
Але з плином часу,
це лише промінчик
у світлі вічності.
Все, що поспішає,
буде в минулому;
Те ж, що затримується,
лиш відкриває нас.
Любі, не втрачайте
відваги ні в швидкості,
ні в спробі злетіти.
Все заспокоїться:
темрява та світло,
вода та полум'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
Поміркувавши
Якого роду та племені,
Кожну людину можна,
Можна віднести до певного
рою.
Ще стою, не падаю.
Рої поступово вимирають,
Хоча бджоли цього й
не помічають.
Маток немає,
Розплодилися трутні.
Робочі пчілки
З автоматами
Захищають, кожна свій вулик.
Роїтись заборонено.
-Всі на захист вулика!
Трутні довічно проголосили себе матками.
Май я!
Не в сенсі Майя!
Не матка,
Девіз рою.
Май мене.
От і мають.
А казали вимерло
Це племя.
Ще не вмерло.
Май я!
Ще й як звучить.
Кольори трішки не ті,
Та жовтий є, він основний.
З двох зробили певно один.
Май я!
Трутням слава!
Опускаємо забрала
І кожна пчілка
Знає своє місце.
-А де ж подівся мед?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
Десять років
Греки пруться війною,
На Трою,
На Трою.
Немає героя!
Нема більш героя.
Де той Ахілес,
що піде на хрест?
Небо палає,
Земля помарніла.
Десять років
війни, кров стікає по вилах.
Є скелі, пустелі.
Нема Прометея.
Троянські дари ..
небо горить!
Нагородять "героїв",
з холуїв своїх,
На місці Трої ж-
Курган, що мовчить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
[quote] Ді́тоньки, то прийде таке, шо буде поле всно́ване дротами (а з ким вони будут говорити, вони відки знали?). А птахи будут лі́тати з залізними дзюбами (а ви шо думали, а це літаки[/quote]
Стіни не сірі,
Стіни всі жовті.
Стіни з наказів
та постанов.
Совок, ще жорсткіше,
Тотальний контроль.
Скрізь огорожі.
Всюди забор.
Зона,
Режим. Карантин.
І всюди мурахи
В своїй метушні.
Невже ці руїни
Наш то є дім?
І вже без надії
Нам жити у нім.
Рахунки. Рахунки.
Постійні борги.
Хочеш жити-
Плати.
За кожну годину,
За кожну хвилину,
За кожну усмішку,
За сірую мишку.
Системний контроль.
Через мить
Ти є нуль.
Час як товар.
Гартується сталь.
План цікавий в глобалістів -
Пікселі уже всі мишки,
Всі в мережі лиш живуть,
Всі енергію дають,
Замість білочок впряглись,
Хочуть всі підзарядитись,
От і мусять поділитись.
Час - валюта,
Час - товар.
Нагорда - на
вівтар.
Поклали на
вітар й стожари.
Святий вівтар для них то рай!
Продукт ми є чар, ми годуєм астрал!
https://uamoderna.com/md/kuzmenko-war-in-folklore/
https://shron1.chtyvo.org.ua/William_Walker_Atkins/Osnovy_svitospohliadannia_indiiskykh_iohyniv.pdf
Та не втримати в матриці, у вязниці тих, хто сильний духом, у кожному, в його тілі є ключі, що відкривають всі двері Всесвіту.
Достатньо лише пізнати, хто ти є!
Для багатьох із них наші думки будуть подібні до зерен, кинутих в родючий ґрунт. І в належний час із цихдумок з’являться паростки, які поступово прокладуть собі дорогу до сонячного світла свідомості й дадуть листя,цвіт та плід.Багато з істин тут викладених, не будучи вами визнані негайно ж, з часом переконають у вірності переданихзнань, і тоді вони стануть істинами для вас.
в міру того, як ви будете читатинаші слова, ви будете відчувати нашу присутність майже так само живо, ніби ми були перед вами. Ми духовнобудемо з вами, а, згідно з нашим вченням, учень, який перебуває в гармонійної симпатії зі своїм учителем, дійсновходить у психічний зв’язок із ним і таким чином стає здатним вловити сам «дух» того, що повідомляється, йвитягти з думки свого вчителя користь у такій мірі, яка недоступна тому, хто читає лише холодні буквидрукованого тексту. Сполучені в одне гармонійне ціле, ми будемо разом працювати для спільної метисамовдосконалення, зростання, розвитку й розквіту духу.
Людина набагато більш складна істота, ніж це зазвичай вважають. Вона не лише має тіло і душу, але вона є щей дух, який володіє душею, яка проявляє себе в декількох формах ‒‒ «провідниках свідомості». Ці провідникискладаються з матерії різної щільності. Фізичне наше тіло ‒‒ нижча форма прояву людини, нижчий провідник.Різні провідники служать для прояву свідомості на різних площинах: на «фізичній площині», в «астральнійплощини» тощо..
Справжнє «Я» є чистий дух, іскра божественного вогню. Дух цейукладено наче у кілька оболонок, які перешкоджають його повному і вільному вираженню. У міру того, як людинапідвищується в своєму розвитку, її свідомість переходить із нижчих площин до вищих, і вона все більше й більшеусвідомлює свою високу природу. Дух містить у собі всі можливості і в міру того, як людина розвивається, в нійвиникають нові сили, виявляються нові якості.
Правильніше за все думати про людину,уявляючи собі, що її справжнє «Я» це ‒‒ дух, а нижчі початки суть лише форми прояву духу в нижчих сферах.Людина може проявлятися в семи площинах, але лише найбільш розвинута людина, бо більшості людей нашогочасу вища площина ще недоступна. Але все ж, кожна людина, як би мало вона не була розвинута, володієпотенційно усіма сімома початками.
З чого складається людина?Людина набагато більш складна істота, ніж це зазвичай вважають. Вона не лише має тіло і душу, але вона є щей дух, який володіє душею, яка проявляє себе в декількох формах ‒‒ «провідниках свідомості». Ці провідникискладаються з матерії різної щільності. Фізичне наше тіло ‒‒ нижча форма прояву людини, нижчий провідник.Різні провідники служать для прояву свідомості на різних площинах: на «фізичній площині», в «астральнійплощини» тощо; все це буде далі пояснено. Справжнє «Я» є чистий дух, іскра божественного вогню. Дух цейукладено наче у кілька оболонок, які перешкоджають його повному і вільному вираженню. У міру того, як людинапідвищується в своєму розвитку, її свідомість переходить із нижчих площин до вищих, і вона все більше й більшеусвідомлює свою високу природу. Дух містить у собі всі можливості і в міру того, як людина розвивається, в нійвиникають нові сили, виявляються нові якості.Філософія йогинів учить, що людина складається з семи початків. Правильніше за все думати про людину,уявляючи собі, що її справжнє «Я» це ‒‒ дух, а нижчі початки суть лише форми прояву духу в нижчих сферах.Людина може проявлятися в семи площинах, але лише найбільш розвинута людина, бо більшості людей нашогочасу вища площина ще недоступна. Але все ж, кожна людина, як би мало вона не була розвинута, володієпотенційно усіма сімома початками. Перші п’ять площин пройдені багатьма, шоста ‒‒ небагатьма, сьома ж недосягнута практично ніким із приналежних до людської раси.
Сім початків людини такі:
1. Фізичне тіло.
2. Астральне тіло.
3. Прана, або Життєва Сила.
4. Інстинктивний розум.
5. Інтелект (розум, глузд).
6. Духовний розум (духовність, здатність прозріння, інтуїтивний розум).
7. Дух.
[quote]Щодо Кундаліністверджують, що це надзвичайно могутня окультна сила, яка, якщо її розбудити і змусити піднятися поСушумні, дасть дивовижні результати психічного характеру і відкриє багато сфер психічної діяльності,які навіть не снилися звичайній людині. А якщо Кундаліні досягне мозку, то звільнить душу відкайданів матерії і зробить йогина надлюдиною.[/quote]
Все у фізичному світі знаходиться у вічній вібрації. Від крихітного атома до найбільшого небесногосвітила все рухається, немає нічого нерухомого в природі. Один єдиний атом, якби він зупинився всвоєму русі, зруйнував би весь світ. У безперервному русі відбувається вся робота всесвіту. На матеріюбезперервно діє енергія, створюючи нескінченну різноманітність форм, і всі ці різноманітні форми тежнепостійні. Вони змінюються, тільки-но створені. З них народиться нескінченна кількість нових форм, всвою чергу змінюються і створюють нові і т.д., і т.д. Ніщо не постійно у світі форм, але, натомість,велика Реальність незмінна. Форми це лише зовнішнє, вони приходять і йдуть, але Реальністьзалишається вічною і незмінною.Атоми людського тіла знаходяться в постійному вібруванні; в них відбуваються безперервні зміни;за кілька місяців відбувається майже повна зміна атомів, що складають тіло. Через кілька місяців ввашому тілі не виявиться майже жодного атома з тих, які тепер входять в нього. Вібрації ‒ безперервнівібрації; зміни ‒ безперервні зміни.У всякому вібруванні може бути знайдений деякий ритм. Ритм наповнює собою весь світ. Рухпланет навколо сонця, підйом і падіння моря під час припливів і відливів, биття серця, морський прибій,‒ все слідує ритмічним законам. Промені сонця доходять до нас, дощ падає на нас, теж підкоряючисьцим законам. Всі рослини, всі тварини є тільки вираження того ж самого закону. Весь рух є прояв законуритму.Наше тіло настільки ж підвладне ритмічним законам, наскільки і планети в своєму обертаннінавколо сонця. Значна частина науки про дихання, що належить йогинам, заснована на знанні цихпринципів природи. Свідомо користуючись ритмом свого тіла, йогини можуть поглинати величезнукількість прани, якою вони користуються для отримання бажаних результатів. Про це ми будемоговорити пізніше.Тіло, яке ви займаєте, схоже на невелику затоку, яка врізається в землю з боку моря. Для людини,яка бачить тільки затоку і не бачить моря, може здаватися, що затока живе за своїми власними законами,але, насправді, вона підвладна законам океану, частину якого вона становить. Абсолютно в такому жстосунку ми знаходимося у велетенському морі життя, яке піднімається і опускається в своєму припливіта відпливі, і з ритмом та вібраціями якого ми нерозривно пов’язані, й на які безперервно відповідаємо.У нормальному стані ми правильно отримуємо вібрації і ритм великого океану життя і відповідаємо наних. Але часом гирло затоки заростає водоростями і ми припиняємо отримувати імпульси від океану. Ітоді порушується гармонія між ритмом наших вібрації і ритмом вібрації океану. Ви чули, ймовірно, щоодна нота, узята на скрипці, якщо її повторювати безперервно і ритмічно, може утворити такі вібрації,що вони зруйнують міст. Те ж саме може статися, якщо через міст піде в ногу полк солдатів. У випадкахненадійності мостів, солдатам часто командують змішати ряди і йти не в ногу, бо повторні вібрації дужелегко можуть скинути у воду ненадійну будову і весь полк. Ритм руху легень поширюється на все тіло івся система, діючи в гармонії з волею, що створює ритмічний рух, легко буде відповідатирозпорядженням, які йдуть з боку волі. Користуючись саме таким добре налаштованим тілом, йогини незустрічають труднощів у тому, щоб посилити кровообіг в будь-якій частині тіла, і можуть спрямовуватипосилену нервову діяльність у будь-яку частину тіла або в будь-який орган, посилюючи його іпорушуючи його діяльність.
https://www.info-library.com.ua/books-text-2541.html
◊ Прино́сити (принести́, покла́сти і т. ін.) що на вівта́р вітчи́зни (перемо́ги, нау́ки і т. ін.), уроч. — жертвувати чим-небудь в ім’я вітчизни (перемоги )
◊ ВІ́ВТА́Р У давніх народів — місце для жертвоприношень; жертовник. Правителі Херсонеса поставили бронзову статую Діофанта в повному озброєнні в акрополі.. міста біля вівтаря найбільш шанованої богині
◊ чари– щось таке, що ніби має магічну силу і здатне вплинути на людину і природу (зілля і напій з нього, різні речі – жмутки,
◊ Астрал — світ думок та емоцій; житло астральних тіл, тобто оболонок, в які людина здатна переміщати свою свідомість, завдяки чому вона може прожити в астралі .
Місце перед статуями, де приносили жертви, називається «требище» (жертовник). ... Деякі пряслиця мають астральні знаки (сонця, місяця, сузір'їв)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Прохолодно на дворі
І не чутно дітвори.
Хтось зібрав новий портфелик
І граніт отой надгриз,
Де сховався хитрий лис.
Хтось взяв в руки автомат
І від дронів - утікать.
Хтось вже терористом став,
Тьму людей в боях поклав.
Балістичнії ракети,
Мов салютів феєрверки.
Тонни з неба вибухівки,
А ви вчіться, вчіться дітки.
Проходна осінь знову
І зірве урок тривога.
Певно це не випадково.
Школярів стає все менше,
Перший клас так й не набрали,
Дітки, дітки, повтікали,
Залякали.
Мами діток й врятували.
От ЄС всіх й приютило,
Там хоч будуть жить щасливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Ми живі!
Ви ні.
Звільніть дорогу
Дітворі.
Рима проста.
Все про,
Все для...
Життя!
Ви ж з небуття.
Чому лунає
Пісня ця..
Останній марш..
Людство на фарш.
А ми ж бредем.
Під дудку ж цю
В гріху ж живем.
Наказ убий,
Візьмем й уб'єм.
Отак, отак
Ми всі ж "живем",
отруту з ікл
щодня ж жуєм.
Система гнила.
Давно ж бо пора,
скинуть кокон,
Який весь прогнив.
Системні раби..
Слуги Сатани.
А ми, ми жопозили
І раби, приказ - убити..
Вбили ж ми.
Безумні ми,
Як не крути.
Абсурд переможе?
Кокс допоможе?
Обкурені світом
Кровавим кермують,
А люди глухі
У прірву ж прямують.
Питання не в тому,
Хто переможе.
Питання коли.
Ось обрив,
Поряд ми!
Те що лунає
Навіть не ехо.
Ніхто нам нічого не обіцяв,
По праву якому
життя відбрав?
Голубе небо
небачать сліпі.
Над нами
чорти, ми - палачі.
В смолі..
Сама по собі
смола загориться?
Лихо
Нове ...
Уже на порозі.
Десь там нас ведмідь
чекає в берлозі.
Що відбувається?
Коли це скінчиться?
Пазл із дир й..
Останній обрив.
Нас штовхають із скали.
Йдуть із нами не святі.
І чому ж живі в труні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
[quote]"Все врут календари" - реплика Хлестовой из комедии "Горе от ума" А.С. Грибоедова. [/quote]
Глобальні проекти,
Ми в павутині, в секті.
Свята, календарі -
Данайські дари.
Вогнем і мечем,
Перемог нових ждем.
Івани без родства,
Безумству немає кінця.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qv9dXWmobfw[/youtube]
С. Маршак
[b]
Все врут календари
[/b]
(переклад)
Всі брешуть,
календарний обман!
Блискавичну війну
Він обіцяв у червні,
І цілу годину метав слину,
Біснуючись на трибуні.
Він говорив: "Результат війни
Вирішу я за два тижні!"
І дурні його країни
У відповідь йому це гасло родили:
-Хай, хай,
хайль!
І безумство творили
Коли ж цей термін закінчився,
Безсовісний оракул
Двомісячний термін призначив,
А Геббельс "хох!" проквакав.
То до листопада, то до різдва,
То першого квітня
Погрожував фюрер узяти Москву,
А місяці летіли...
"Не думати про кінець війни!" -
Такий наказ останній.
"Негайно здати в казну штани!"
Засвідчує наказ сусідній.
Уже листків календаря
Не залишається, крім
Сорок восьмого березня
На стінці в жовтому будинку...
* Heil Hitler! — «Да здравствует Гитлер!», «Слава Гитлеру!»
Согласно нацистской пропаганде, поднятие руки и восклицание Heil! было принято у древних германцев при избрании королей; жест трактовался как приветствие поднятым копьём. Как официальное название часто использовался термин «немецкое приветствие».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024
https://esu.com.ua/article-10430
https://spadok.org.ua/narodni-zvychayi-i-obryady/slovyanskyy-kalendar
Поступово пішла заміна дат календаря, наприклад:
День Бога Велеса був замінений Днем Св. Власія;
День Бога Купайла став днем Іоанна Хрестителя, або як його називали в народі Івана Купала;
День Бога Перуна замінили Днем Пророка Св. Іллі;
.. і т.д.
https://spadok.org.ua/images/antropology/Clip2net_171206180227.png
Було все так просто,
Всім зрозуміло,
Заміна з людей
горил же зробила.
Людство віками
лише деградує.
Ні лісів, ні людей
невже більш не буде?
Новий введуть
календар!
Глобальний дар,
вхід в нейросвіт.
Дурдому привіт!
Всіх нас об'єднають
у нейромережі,
А приймачі
Лежатимуть вічно
знов на печі.
За пять секунд
Нова віртуальність.
Новий аватар,
Дійство нове.
Все це ..було,
Забули ж про це.
Навіть не знали,
Були ми богами.
Рогаті прийшли
І зникли воли.
Воли із тризубом,
Боролись за волю,
Вели бій за Трою,
стояли стіною.
Міфи.
Стародавні світи.
А воли?
Де воли?
* Вірш на перший погляд може здатися дивним, а світ в якому ми живемо не такий? Не вигаданий, було все описано в пяти рядках і всім зрозуміло, а розтлумачили і ...? Саме так!
Мракобіси-юристи самі егоісти от і світ егоістів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Ніби дівчинкою вона і була і з'явилася
З гармонічного злиття пісні і ліри
Сяяло крізь весняні покривала
І стелилося в моєму вусі.
І спала в мені. І все було її сном.
Дерева, якими я милувався,
ця осяжна далечінь, галявина з войлоків.
і кожен подив, який мене хвилював.
Вона приспала світ. Боже, співучий Боже, як ти,
як ти вдосконалив його, щоб він захотів ..
а вона не захотіла прокинутися першою? Ось вона встала і заснула.
Як же вона померла? О, невже ти вигадав цей мотив
до того, як пісня твоя була поглинута? -
Куди вона від мене поділася? Ніби...у сні... ожила..
Und fast ein Mädchen wars und ging hervor
aus diesem einigen Glück von Sang und Leier
und glänzte klar durch ihre Frühlingsschleier
und machte sich ein Bett in meinem Ohr.
Und schlief in mir. Und alles war ihr Schlaf.
Die Bäume, die ich je bewundert, diese
fühlbare Ferne, die gefühlte Wiese
und jedes Staunen, das mich selbst betraf.
Sie schlief die Welt. Singender Gott, wie hast
du sie vollendet, daß sie nicht begehrte,
erst wach zu sein? Sieh, sie erstand und schlief.
Wo ist ihr Tod? O, wirst du dies Motiv
erfinden noch, eh sich dein Lied verzehrte? —
Wo sinkt sie hin aus mir?.. Ein Mädchen fast...
Rainer Maria Rilke
* мимо цього дійства не можливо пройти, не зупинившись, не зупинивши біг часу, не можна не проникнутись, не зазирнути за цю вуаль вічності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Минуло сім годин і пятнадцять днів
Відколи ви забрали з собою своє кохання.
Я виходжу щоночі і сплю цілий день
Відтоді, як мене ти покинула.
Відтоді, як мене
ти покинула.
Всі квіти, що ви посадили, мамо
На задньому дворі
Повяли, коли ви пішли.
Відтоді, як ви зникли, я можу робити все, що захочу.
Можу бачитися з ким хочу.
Можу вечеряти в найкращому ресторані.
Але ніщо, я кажу, ніщо не може забрати цей смуток.
Бо ніщо не зрівняється, ніщо не зрівняється з вами.
Мені було так самотньо без вас,
Як птаху без пісні.
Ніщо не може зупинити ці самотні сльози.
Скажи мені, мій янголе, де я помилився?
Я міг би обійняти кожну дівчину, яку побачу.
Але вони б лише нагадували мені про вас.
Я був у лікаря, вгадай, що він мені сказав, вгадай, що він мені сказав.
Він сказав: "Чоловічче, тобі краще намагатися отримувати задоволення, що б ти не робив", але він дурень.
Бо ніщо не зрівняється,
Ніщо не зрівняється з вами.
Всі квіти, що ви посадили, мамо
На задньому дворі
Повяли, коли ви пішли.
Я знаю, що бути дитиною з вами було нелегко.
Але я хочу спробувати ще раз,
Бо ніщо не зрівняється,
Ніщо не зрівняється з вами...
Ніщо не зрівняється,
Ніщо не зрівняється з вами.
Ніщо не зрівняється,
Ніщо не зрівняється з вами...
Ніщо не зрівняється,
Ніщо не зрівняється з вами...
* при створенні пісні використано нейромережу Октава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024
Прочитали телеграми:
-Милий, любий, не хвилюйся,
Я назад не повернуся.
-Діточок?
-Уже забрала,
постанова... маю право!
Текст той самий
всім прислали!
Зайців в бій, на смерть..
послали.
Мавпам цим пообіцяли,
новий ліс, попкорм під ніс,
Щоб маленький швидко ріс.
Цей маршрут удав проклав,
мавп у трупу цю найняв.
Обіцяв:
- Цей ліс затопим
І на цьому ми заробим.
- Мавпо, ти тут королева,
лиш роби, усе як треба.
Ці ліси такі родючі
Тепер наші, ми на кручі ж.
Мавпи лізьте на дерева,
Всі вославим королеву.
Всіх зайців знесе потопом,
З ними всю оту громаду,
Цьому всі лиш будуть раді.
Лиш медведі нам в заваді,
Їм дерева як і нам, їм цей ліс я не відам!
-Є у нас чудовий план!
-В зимку звірів цих розбудим
І в ведмежих шкурах будем!
-О, то це чудовий план,
Ось мій хвіст, тут все для дам.
Мавпи ліс заполонили,
від зайців лише могили.
-Так, робити, не годиться,
Земля наша, приберіть це!
Мавпи тут самі злякались,
по саванні розбіжались.
А удав цей молодець,
черев повний, ось й кінець.
Як така вам перспектива?
Мама, рідна, це жахливо.
То скоріш будіть надію,
Радістю наш ліс засієм.
Геть, удав, своє ти вкрав!
Геть, повзи, в Аду гори!
Радість з нами ..назавжди,
А ти, любо, ти біжи..
***[b]Пі.. зі Сходу, повному уроду[/b]***
Нова сім'я
І ідіот,
Цей науковець
Повний урод!
А пропонує мерзота Оця,
Вбивство Душі,
Зрадить Христа!
Нове кохання,
Нова сімя
Та дибілізму
Немає ж кінця.
Наука до чого
ця довела,
Навіщо, навіщо
вона нам така.
Дибіл цей рішив
відповісти...
Таких як оцей
садити потрібно.
В психушку,
на віки віків,
Йому ж довіряють
батьки діточків.
Світ стоїть на межі,
дебіли нажаль
Не рідкість такі.
Блогери хворі
Хмари дронів готують,
Вони ж разом з ним людство дратують.
Скажуть мені не дивись,
Та вже летіли на Хіросіму
Від цих дебілів такі літачки,
А розрахунки уже подали.
Потрібно таких
за грати садити,
Не по ТВ дрянь цю крутити.
Хмари отруйні по небу пливуть,
ЄС же також біди ці ждуть.
Змії нажаль поряд з нами ж живуть.
p/s вірш написаний після перегляду відео "Нежный ядерный" про пропозицію професора Волонцева, таких як на мене слід в дурку і довічно.
Те, що все буде добре, як завжди там Пасха і т.д. ми чули напочатку 2024 року, як на мене досить, пора перемагати здоровому глузду в усіх сферах життя. Ні- війні, ні ударам по АЕС, ні ядерній зброї взагалі, будь-якій. Все живе хоче жити, а ви свої пропозиції до Бога шліть, нехай ці гріхи вам він простить. Може здатись дивно, але в цьому ж дусі твір https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020827,
спробую прекласти його сам:
[b]Свою мідь як риба ікру по світу не метайте ![/b]
Ти кажеш, що злість їй нічого не дає,
Що ти спочиваєш в совісті і цілий і неушкоджений.
Сам по собі, протягом довгого часу сам,
і тобі краще ніж в товаристві.
Отже,
ти - "справжній" вчений, ти дивишся з милим апломбом
на цей байдужий досвід,
і жалкуєш про сентименти.
Коли травень прийшов останній,
І так само, ученим, ти ходив
Поміж садами в яблуневих кварталах
і бачив цвітіння, виплекане снігом, рожеве і біле...
Серце твоє мідне, сжималось як мідь, дух перехоплювало
В припадку дитячої невинності,
Чому ж ти відкинув все мідяне геть
І оголився, і оголився, і оголився даремно?
Вона може роз'їсти твій світ, якщо не тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
https://www.muztonic.com/S/100-sinead-oconnor/135-i-do-not-want-what-i-haven-t-got/503-nothing-compares-2u.html
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EKO-alxqAng[/youtube]
"Nothing Compares 2U" без сумніву стала темою, що перетворила Шинейд О'Коннор у зірку, але насправді, цей твір не був призначений для О'Коннор. Мало хто знає, що автором цієї пісні був Принц, так само як і автором багатьох інших, які привнесли блиск до музичної індустрії (від "Love Song" Мадонни до "When You Were Mine" Сінді Лопер).
Принц насправді написав цю пісню для гурту The Family, фанк-групи, яку він сам просував, ця тема увійшла до дебютного альбому в 1985 році, але тоді пісня не набула широкої популярності. У 1990 році ірландка Шинейд О'Коннор зробила свою версію пісні та включила її до другого альбому "I Do Not Want What I Haven't Got". Виконання О'Коннор віддзеркалювало її біль через втрату матері в 16 років (відео навіть супроводжувалося відвертими сльозами). "Коли співала рядок: 'Усі квіти, що ти посадила, мамо, у задньому дворі, зів'яли, коли ти пішла', я плакала протягом близько двадцяти секунд", - розповідала О'Коннор.
Кажуть, Принц написав цю пісню, спонуканий невдалим коханням, але існує ще одна версія про походження пісні - вона пов'язана з втратою асистентки, яка працювала для нього і покинула його через сімейні обставини.
Та молода бліда дівчина з синіми очима та короткою зачіскою здобула перемогу. Версія Шинейд О'Коннор стала хітом, і Принц з цим довго не міг змиритися. В 2007 році, в інтерв'ю для Mirror, співачка розповіла, що вона з Принцом навіть мали серйозний конфлікт через цю пісню, однією з причин сварки було те, що Принц ненавидів, коли його пісні аранжували по-іншому. Але завдяки Шинейд О'Коннор, "Nothing Compares 2U" стала всесвітньо відомим хітом.
Тому й переклад міг би бути таким:
Минуло 7 годин і 15 днів
Відколи ви забрали з собою своє кохання.
Я виходжу щоночі і сплю цілий день
Відтоді, як мене ти покинула.
Відтоді, як ви зникли, я можу робити все, що захочу.
Можу бачитися з ким хочу.
Можу вечеряти в найкращому ресторані.
Але ніщо, я кажу, ніщо не може забрати цей смуток.
Бо ніщо не зрівняється, ніщо не зрівняється з вами.
Мені було так самотньо без вас,
Як птаху без пісні.
Ніщо не може зупинити ці самотні сльози.
Скажи мені, мій янголе, де я помилився?
Я міг би обійняти кожну дівчину, яку побачу.
Але вони б лише нагадували мені про вас.
Я був у лікаря, вгадай, що він мені сказав, вгадай, що він мені сказав.
Він сказав: "Чоловічче, тобі краще намагатися отримувати задоволення, що б ти не робив", але він дурень.
Бо ніщо не зрівняється,
Ніщо не зрівняється з вами.
Всі квіти, що ви посадили, мамо
На задньому дворі
Повяли, коли ви пішли.
Я знаю, що бути дитиною з вами було нелегко.
Але я хочу спробувати ще раз,
Бо ніщо не зрівняється,
Ніщо не зрівняється з вами...
Ніщо не зрівняється,
Ніщо не зрівняється з вами.
Ніщо не зрівняється,
Ніщо не зрівняється з вами...
https://pesni.guru/text/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86-%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%B5-%D1%81%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%82%D1%81%D1%8F-%D1%81-%D1%82%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B9
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
По нічному полотні
Їде півень на коні.
Грамоти для всіх він має.
З ними в гості завітає.
Темні ночі, в сльозах очі.
Ревуть коні, півник цей таки моторний.
Місяць зірочок втішає,
Козаків випроводжає.
Дійство це чомусь вночі
Ожило на полотні.
Півнику цьому не спиться,
Ой, охота ж поживиться.
Зорі з страху розбіжались,
Хмари їх від нас сховали.
По нічному полотні
Їде півень на коні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024
Незалежні ми,
Ура!
То є вогник
у серцях.
Що ж таке є
Незалежний?
Хто скажіть
Із нас такий?
Гул..
постійний гул людський.
Речі, що на все життя,
Якість же у них така.
Все в нас є .
Ми незалежні.
Всі ми
Маєм по потребі.
[b]Ничто не сравнится в тобой[/b]
Ты ушел,
вся жизнь
как сон.
И никого,
нет никого,
Кто б сравнился с тобой!
Мне не развеять,
Не развеять печаль.
Как жаль,
Мне жаль.
Молю, терзай.
Молю, ударь.
Я тварь.
Любая боль,
Лишь бы вернуть, вернуть любовь.
Пробую вновь,
Пробую вновь,
Нет никого,
Кто сравнится с тобой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024
Жабка прига по воді.
Нема спокою старій.
Діток всіх пожерли змії,
То вужів є підлі дії.
У водичку жаб загнали
Й по одній їх там вбивали.
Вже не квакають зелені,
Вже вони не наречені.
Із прижків ідуть змагання,
Хто із них в ставку остання.
Вуж хапає їх в воді,
Доїдає на землі.
Меншість більшість
Поїдає, сом за цим
Лиш споглядає.
Притомилась, не стрибає,
Сом обід французький має.
А жирок все наростає.
Жабки квакали на дощ.
Тут не вижив би і морж.
Піруети на воді-
Жити хочеться старій.
По воді тройний прижок
І під воду жабка шморг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2024
Як же чудово
Говорять та пишуть,
А після себе,
Що нам залишать?
Рубають усе
Під корінь і нижче,
Вітер, в пустелі
Немає вже й мишок.
Проте без зупинок
Говорять і пишуть.
Радіо С.Р.А.К.А.
Теж нам співало,
Кузьма правду сказав,
Кузьми і не стало.
А так все чудово
У нас на словах.
Руїни навколо,
Могили і крах.
Все пречудово,
Ні кроку назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2024
Війна - то бізнес,
Колонізація - ціль!
Пастухи переганяють
Стада з одного поля
На інше.
А худоба сама
Випасає поля та угіддя,
Як це просто,
Одна спічка,
Один сирник
І земля гуде,
Копита топчуть ріллю.
Рушійна сила економіки,
Економічне зростання,
Нескінченні ресурси
І... стадний інстинкт.
Хто ж наймає цих пастушків
І навіщо?
Він певно любить
Молочко, сир та мяско.
То він певно і є хижак,
Власник цієї колонії та фазенд.
А як же ми гірко та плакали,
Дивлячись "Просто Марію".
[b]Казочка про три відстотки[/b]
Три лиш відстотки
Вирішують все
І всі ми прекрасно
Знаєм про це.
Кому й що дістанеться
В нашій країні?
Кому і навіщо лягати в труну,
Відсоток за це який я візьму?
Хто і який зиск
з цього має?
Невже це закон?
Наш чорт певно й знає.
Відсоток низький
Все тут рішає.
Закону немає,
Законність - брехня!
Була у вас воля?
Темниця й ліхтар..
Два на один -
Домівка така,
Ти не один,
Велика тюрма.
Більшість тут є?
Ще є та німа!
[b]Ефективний спосіб перемоги[/b]
Хто має кошти -
Перемагає.
Німих він істот
У бій посилає.
Тварі з хвостами,
Тварі з рогами,
Полють постійно
На душі віками.
Хто має кошти,
Той переможе.
Купити й тіла
І душі він може.
Щоб не казали,
На все є ціна,
Хоч і у кожного
Різна вона.
Хто має кошти,
Той й переможе,
Хто ж зупинити
Все тут це зможе?
Вийти із матриці
Вам не дадуть.
Приймуть і в утіл
Знову пошлють.
Все тут продали
Й скупили давно,
Афера все тут,
Німе тут кіно.
-Критично помислити?
-Ні, заборона.
-Логіки в чому?
-Згоріла до тла.
Все, чому вчать -
Суцільна брехня!
Стадо зомбоване,
Степ як в Криму.
Це поголів'я
Потрібне кому?
Вузли затягнули,
У віз запрягли
Та непотрібно
Уже і тягти,
З цих трьох відсотків
Одні лиш кістки.
Своє, що могли,
Вони вже взяли.
Хмари у небі
Летять саранчі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
Героїчний ми народ,
Кожен другий - патріот.
З-за кордону йде підтримка,
Військ кацапських тут зупинка.
Героїчно, примусово,
Замкнене тут певно коло.
Мирні всі ініціативи
Ми на вила насадили.
Героїчно, що ж тут скажеш,
Патріоти із Багамів
Шлють накази й телеграми,
Слід вбивати тараканів.
Героїчно орків гонем,
Пару днів і побіжать,
Обісрались і втікать,
Нумо, хлопці, доганять!
І на вила і на вила,
Ми то сила,
Ми то сила.
І які переговори,
Орки всі уже в полоні.
Як красиво це звучить,
А у полі труп лежить
І ніхто не забере,
В цій жарі все неживе.
В цій війні лиш трупи й є.
Патріоти у бою?
Ти біжиш і я біжу.
Цим життя і збережу,
Потім байки розповім,
Як ми гнали москалів.
Перемога незабаром,
Мужиків нажаль не стало.
З вилами і на ведмедя
Не проста це лотарея,
То білет в один кінець,
Патріот лиш молодець,
Він резерв, війні кінець.
Москалям усім капець.
Ми воюєм капецово,
Замкнене, порочне коло.
Патріот не випадково
Волонтером достроково
Заробляє стопудово.
***
Перемога!
Сто пудово!
Замкнено давно це коло,
Ще триває марафон.
Під уклон,
Знов під уклон.
На поклон,
Знов на поклон.
Орків всіх
Візьмем в полон.
Це смертельний
Марафон.
Дайте, дядьку,
Хліба й сала,
Ця війна
Усіх достала.
Хто волає за війну,
Всіх у військо,
Всіх у бій,
Марафон на їх землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
Запитання це просте,
Всім відомо - то яйце.
Це є істина проста,
Курча вилізе з яйця.
Запитання ж не спроста,
В курки вже яйця нема,
Та й яєчко не просте,
То ж бо півника яйце.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qwhAft-RGWA[/youtube]
[b]Раб лампы или каверзные вопросы[/b]
[quote]Сколько тебе осталось? А сколько отведено было? Бабочки…тут…или уже там?[/quote]
[quote]Какую роль вам отвели ? А какую вы себе отмеряли?
Внимание! Опасно играть роль президента и жертвы ..[/quote]
Времени нет,
То механизм,
Циклы, круги,
Спирали судьбы.
Порабощение
лишь
й управление,
Лживой подмены
час проявление.
А ведь по сути
не то мы считаем,
Секундомер не
применяем.
Нас ограничили
Снизу и сверху,
От и до, а по сути -
обман.
До момента
в этом мире,
А потом?
И что в эфире?
Счетчик на руке
включите.
Суть узрев,
Вы ей живите.
Нужен вам самообман?
Кем вам разум вышний дан?
Почему все подменили?
Души ведь запакостили.
Во сне, на яву,
Туда ли иду?
Что держит меня
В состоянии сна?
В теле моем страдает душа?
Зачем же она опустилась сюда?
Вокруг почему всегда господа?
Слуга почему я не добра?
Посредники тут зачем нам нужны?
Слуги они ведь Его, Сатаны.
Долгий путь к себе,
А под силу он тебе?
Сам решил куда идешь
Или сам себе ты лжешь?
Ты такой на самом деле?
Страх внутри ?
Твое ли тело?
Почему ж оно сотлело?
Душа заставляет
Тело плакать,
А как же не плакать,
Едим, чтоб покакать.
Вас насмешили?
Мы согрешили.
Тут не дано блаженными быть,
Это ведь нужно еще заслужить!
Какая ж задача здесь
На Земле?
Поиск и долг,
Но это во сне!
Манипуляции всюду,
Закон не для всех!
Раб ведь желаний
Есть человек!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
https://provse.te.ua/2019/07/vid-sianu-do-donu-tse-harno-zvuchyt-lyshe-u-himni-a-na-dili-himno-z-donu-perekryie-bud-iaki-potuhy-sianu/
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aB7rfzWptL4[/youtube]
Од на від ми замінили,
В гімні взяли й слова повторили.
Суворії ночі та дні бойові,
Заграви багряні та груди в крові.
Кому це потрібно ?
Мені чи тобі ?
Не треба, не треба, тужить!
І чоло уже і груди в крові,
Зорі лиш й Місяць
Лишились в дозорі,
Та діточки, діти
В пошуках долі,
Жить чи не жить?
Розсідланний кінь
Лиш степом біжить.
Кому це потрібно ?
Вам хочеться жить?!
[b]Вони гаранти злагоди й миру[/b]
5 президентів, 8 парламентів і...
Чорна дира.
Лиш Місяць на небі і...
Слід їх хвоста.
Чорна дира..
в центрі Європи.
Кордони закриті,
лишились .. раби.
Кордони
реальні?
Були?
Все ж розкрадали,
Тягли, що могли.
З демографією мінус 12 млн
і до панів йдем на поклони.
Горді, що тут скажеш ще.
Міграційний настрій у нашій країні.
Все було, усе про..ли,
Скриньку Пандори вони
відчинили,
Скільки ж народу в боях положили.
Заробили, заробили..
Драматичне запитання:
- Кого ж більше?
- Ми останні?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NRY47RgiUSw[/youtube]
Що ж ми знаємо про ту,
громадянськую війну?
Певно те, що і про цю.
Хтось зна правду,
Хтось брехню.
Істини в війні нема.
Кров пролита
за дарма.
Техніка й тоді
була.
Кажуть, що Хрущов,
Крим нам взяв та й подарив,
Щоб у пеклі кров він пив,
Ой, любив він нас, любив.
Громадянська та війна
З ким скажіть й за що була?
Хто в війні був переміг?
Сіль тому та на язик ?
Гречаники коштував?
Був як Сталін?
Хто ж тиран?
Хто створив?
Хто розікрав?
Що й кому Хрущов
був дав?
Лиш про Сталіна
брехав.
Комуністів більше нема?
Хто працює на землі ?
І чиї тут пироги?
Комуніст банкіром став,
Тому й стався в нас обвал.
Чи не той тут править клан,
Що з босоти та у храм?
[quote]Буквицы, написанные на языке захватчиков, проникают в ваше сознание,
будьте бдительны![/quote]
[b]Сами себе постоянно вредите, беса в себе вы укротите.[/b]
Не на той мы стороне,
Как на это не смотри,
Музыку не пишем мы.
Откровения чужие,
Наваждения ж твои,
На реальность посмотри.
Говорим да ложь творим,
Суть познать
Мы не должны.
Во благо аль во зло,
А по сути ж все равно.
Нам на выбор
Только зло.
Все мы слуги Сатаны.
В смысле слуги Прометея,
Сил чужих это затея.
Презираем мы кого?
По ступеням вниз идем.
Выбор сделан,
Это зло!
Заслужили это вы,
На свой выбор посмотри.
Думая творим мы зло,
А считаем, что добро.
Враг всегда в тебе,
Внутри,
В битве
Этой победи!
Души нам принадлежат?
Мы ведь гости лишь на час.
Роль свою тут отыграем,
А затем не в те ж нам дали.
Корм червям, крест в изголовья,
Победит всегда безмолвие.
Как же мы ответ познаем?
Нами с детства ж управляют.
Земля ведь тюрьма,
Выход внутри,
В сердце своем ключик найди.
С толку сбиты,
Не на той
Мы все орбите.
К нам ответ не применим,
Мы снаружи,
Не внутри.
***
Мы часть Ѣдиного,
К Ѣдиному стремимся ?
То почему мы тем, что есть тут гордимся?
***
Продукты питания, излучения, волны,
Лекарства и СМИ,
Нас чему учат ты посмотри!
***
Будь осторожен
К тому, что звучит,
Горн не той частоте ведь звучит!
Что им хорошо,
Что продвигают,
Как те и кого
Они восхваляют,
Ограбят тебя
И предадут,
Будь осторожен!
В этом вся суть!
***
Качество жизни
Не улучшается,
СМИ оболванить
Тебя лишь старается!
***
Губят людей
Не воздух й вода,
Губят лекарства,
Губит еда!
Что вы едите?
Вы ж организму
Этим вредите!
Вы ведь есть то,
Что вы едите!
На кал свой
Хоть раз вы посмотрите.
Этим всегда ваши трубы забиты,
Глаза уже ищут иные орбиты,
В голову бьет моча не спроста,
Выпили вы ведро ведь дерьма.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wygkoyg3QqQ[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
Свічка, нічка
Й таємниці
Від зірниці
До зірниці.
Ми на Місяць
В небі глянем,
В дійство з Біблії
Заглянем.
Що в сувої,
Те й на небі,
Всі шукають,
Що їм треба.
Кожне слово,
Мов для тебе,
Зорі не самотні
В небі.
Світять, радують, чарують,
Ниті Всесвіту небесні,
Душі предків в них воскресли
Й шлють добро нам в перевеслах.
*Свічка у церковній традиції символізує Світло Правди, Світло мудрості, що перемагає темряву гріха.
[b]Волонтери[/b]
Ми волонтери,
Знають про це
І людожери.
Ми такі щедрі,
Такі чудові,
Добро аж сяє
У кожнім слові.
Молдова знає,
Радо стрічає,
Тепер про це
Узнав і Курськ,
Везем ми їм
Бажаний груз,
Гуманітарку
Й суп харчо,
Їм повезло, їм повезло,
Радо стрічає кожне село,
Там хліб і сіль,
Лунає спів.
Оце змогли,
Ото втяли,
Зробили друзів
Із ворогів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
Псалми співали на розспів,
Дзіниць лунав повсюду дзвін,
Люди елегій не творили,
У злагоді та мирі жили.
Колоколи все сповіщали
Та від пожеж нас захищали,
Ніяких дронів не було,
Добро цвіло, добро цвіло.
А зараз бабки лиш читають,
Що в тих псалмах
Самі й не знають,
Дяки слова оті трактують,
А люди провідь не чують.
А в мові предків таємниці,
Душі людської в ній скарбниця,
Та стадо голосу не має,
Частот божеств не відчуває.
Один в них Бог отой, що чорт.
Друкує писар постанови,
Чиновникам тут б'ють поклони.
А пики в них завжди червоні.
Попричащались на роботі,
Дали накази цій босоті.
Псалми чорти ці не співають,
лиш похоронки розсилають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2024
[quote]Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...[/quote]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f55dHPEY-0U[/youtube]
А всім ж однаково було,
Зло ж тут росло, росло й зросло.
Віками гинули..
За що?
Щоб зло до рук
Тут все прибрало,
Права людей
Під ноги склало
Й топтало душі і життя,
Вело живих у небуття.
Приспали, окрали,
Сиренами будять..
Розбудять ?
Та.. ні.
Давно в цім
Багні.
Чорти ж на коні.
Знову сумно мені.
Як не крути
Всі ми раби.
Туди нам, туди.
Покірно голови склонили
І владі вічно тут служили,
За них і голови зложили,
Щоб тут вони
Цвіли та пахли,
Щоб удобряли землю кров'ю,
Зростає тут лише безмов'я.
Все іноземля заселяє,
Все цінне жаль, але зникає.
Як птаха нам крилом махає,
Подалі, в краї заморські відлітає.
У небі грім, земля горить,
Ворона й та хоче пожить.
Тихенько:
-Кар...р,
Лиш промовляє,
краплинки крові попиває.
[b]О том же[/b]
Был постамент,
На нем в рост - помост
И паровоз и паровоз!
Ржавел.. паутиной оброс.
Тут з-под земли
Змей и подполз,
Еве вручил
Блок папирос.
Ева взлетела
В мечтах далеко,
Все вокруг Рай
И все тут ее.
Адаму приказ она отдает:
-Возжи надень на паровоз.
Змей же тихонько под землю й уполз.
На бревнах й по льду пошел паровоз.
-Долой мерзлоту!
-Растопим мы лед!
-Вперед, все за мной,
Курс на Восток!
Что нам та тундра,
Что нам тайга,
За нами родная
Наша земля.
И паровоз по бревнах ползет,
Толкает толпа его на тот лед.
Что им та вечность
Та мерзлота,
Там впереди
Им победа видна.
Ева в восторге,
Сидит у окна.
От паровоза
Нету й следа.
Змей за собой
Заметает следы.
-Ну, а Адам?
-Адам без ноги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
Бульбашки у небі,
Всім є по потребі,
Бульбашки літають,
В мізках осідають.
Ви такі простенькі,
Аж сміється ненька.
-Діти, мої діти,
Що тут вже робити.
Мильні та яскраві,
Політайте з нами.
Любі мої, діти,
Будемо радіти,
Що ще остається,
Це вже не менеться.
Хто тут певно знає,
Що його чекає.
Дружньо в колі друзів
Молодь в нас гуляє.
Бульбашки роздуєм,
Потім поміркуєм, а що
Тут ще буде
З громом знов й почуєм.
Нам чи не звикати,
Завжди ж злії жарти.
Бульбашки у небі,
Всім є по потребі.
Хто у що там вірить,
Той туди і клинить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
На Сході жнива,
Техніка з Заходу
Їде нова.
На Захід веземо
Ми урожай,
для україців
на Заході - Рай!
Укрзалізниця
квитки продає,
Пів України
квиточок свій жде.
Україна перемагає,
наше населення
стрімко зникає.
Євреї по мамі
скажіть нам чому.
Бо татків послали усіх на війну.
Ми іудеї певно також,
Життя розміняли
На мідний тут грош.
Біженці, біженці,
Біженці ми.
Укрзалізниця,
Вези нас туди.
[b]Козаки-разбойники[/b]
Кто вам сказал
Что это игра?
Не опостыла еще
Болтвоня?
Кто вам скажите
Дал безлимит?
Правит скажите
Всем этим жид?
Мы на войне,
Здесь чинят разбой,
Это наверное
Им не в первой.
Нету ведь правил,
Нету й игры.
Козни жидов
И Сатаны.
Кто нас поставил
Всех на ал-ин.
Кто над страной,
Кто господин?
Много вопросов
По ходу встает,
Наш паровоз
По дну ведь идет.
Там где цвели,
Города процветали,
Одни цвиндаря,
Кладбищ руины
Там, где росли
Города Украины.
Одна болтовня
Й реальные беды.
В горле ведь ком
От чьей-то победы.
Битва еще не война,
Пылает страна, пылает страна.
Порассуждать тут мастера,
Блогерам видно на фронт всем пора,
Знают что нужно, знают и как,
Кто над Москвой поднимет наш флаг?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Українці всі в Європі,
Іноземці певно в шоці.
Нам вимоги виставляли,
Ми ж валізи лиш збирали,
Скористались цим моментом,
Розчинилися в Європі,
Опа- па, ми тепер ота Європа,
Врятувались від потопу.
-Що це?
Вушками всі хлопа.
Ми за нашим президентом,
Дружньо всі на Альбіон,
Кожному дав мілліон.
Корінні ми в цій Європі,
Громадяни ми ЄС, гучно скажемо там:
-Єс!
***
Мілліон, мілліон
Бутонів в садку,
Я в ЄС вже живу,
Котедж продаю,
Замок новий
В Європі куплю.
Статки свої я приховаю,
Допомогу довічну там уже маю.
Битий небитого
Буде везти.
Нічого заздрити
Цій бідноті.
Ми змогли,
Перемогли.
І ЄС тепер
Це ми !
***
Що нам сніг,
Що нам дощ...
Апельсини...
Повно рощ..
Ми засмаглі,
Ми вродливі,
А Іспанія -
То сила!
Що нам сніг,
Що нам дощ...
Не тече, турецька кухня,
Для лінивих - прана сукня.
В нас усмішка на вустах,
Хоч німецька мова й жах.
На халяву у корита
Тут Одеса і Донбас,
Розуміють тут вже нас,
Українська всюди мова:
"-Кльово, это кльово",
"-Жити тут ! Будьмо здоровЫ!
ГЫ ! Тут очень кльово!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2024
Кажуть уже Сонечко
Не зійде на Сході,
Людоньки змінились,
Захід лише в моді.
- А що ж нам тім Заході ?
- Нам це не покажуть ?
- Наші тут соколики в землю
Цю поляжуть ?
Ой, не сумуй матінко,
Небо ж тут безкрає,
Добрая ще звісточка
В дім наш завітає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
Кохайтеся чорноброві
Та не з москалями..
Пів Євросоюзу
Полює за вами.
Розпродайте квартироньки,
Залишіть домівки,
Там за бугром
Ждуть нас вас, чатають,
Наймичок й прислужниць
Мати там бажають.
Не плач, не горюй,
Моя чорноброва,
Буде в тебе задниця
Як в тої корови.
Життя уповільниться,
Будеш ти в достатку,
А своїй малечі
Знайдеш ти там татка.
Кохайтеся чорноброві
Лише з паничами,
Щоби та не гірко
Плакати ночами.
За що ж ваші милі
Б'ються з москалями?
Певно, щоб раділи,
Любі ваші мами.
За цих козаків,
Що уже з рогами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2024
Кохання голови зриває,
Чому, чому все так буває.
Потенціал просто зростає.
В країні він вже зависокий,
Розштовхує населення
На всі сторони світу.
Кохання більше не тримає,
А нове голову зриває,
Розриває звязки, розриває.
А наверху, Купідончик
Накаляє атмосферу, накаляє.
Населення тому певно і зникає.
Лани звільняє, лани звільняє.
Румуни давно уже українці
Й молдовани певно німці.
Потерпілими румуни стали,
Паспорти їм подавали.
Кохайтеся кажуть жінкам
Та не з москалями,
От й не поїде татко до мами.
Потенціал !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Все пройдет,
Мы здесь,
А рядом - переход!
Расправим крылья
И в полет,
Все отпускаем,
Все пройдет.
Все тревоги,
Все не в счет.
Легкий выход :
-Нам на взлет,
Нам на взлет.
Начинаем - переход.
Взрыв эмоций и полет.
Не вотретесь, лишь полет.
Взмах руками
И на взлет.
Легкий выход
Из забот.
Лучи света
В царстве тьмы,
Семь лучей
Откроют дверь.
Активация полей,
В свои чакры ты поверь.
-Взлет
Плохое - отпускай, близок Рай,
Так близок Рай.
Крылья, крылья ощущай.
-Днем и ночью
Вновь взлетай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Я навіть чути про нього не хочу,
такий він хороший,
такий він хороший!
Тридцять років
разом з козлом цим прожили.
Він рани залишив,
вони - не зажили.
Не називай навіть і'мя його,
стало так тихо,
стало так мило.
Біса немає в нашій квартирі,
все тут в любові, в злагоді, мирі..
Як же затишно..
нема навіть мишей.
А він до свої хай катить, до мами,
Я з милим поїду знов на Багами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024
Неповторим,
неотразим...
Пойдем ли снова мы за ним?
А он нас с вами не возьмет,
в ином.. пространстве он живет.
-Мне нравится наш...
не комплимент...
Все искреннее очень,
Он наш ..
Момент..
Он в бой всю страну нашу завел,
-А сам?
-Свой выполнил долг?
Как гражданин, как .. резидент.
Он "наш", наш ..
На референдум кто нас зовет?
Скажите зачем?
Что дальше нас ждет?
Единая разве уже мы страна,
Запад- Восток и зарубежье.
Как же цинично, не так все как прежде.
Бизнес, квартиры - продали!
Й свалили.
Оставив разруху,
Оставив руины.
И мы после этой, вот этой войны
Разве едины
Как не смотри.
Да не вернутся они ведь сюда.
Пылает в пожарах наша земля.
А говорят:
-Он наш спаситель.
Кто ж душегуб, кто потрошитель?
Кто был до него?
Кто после него?
Ненаказуемо тут только зло.
Как хорошо из-за бугра,
они уже там в Евросоюзе,
Вывезли все, им разрешили,
-А мы?
-Кому мы служили?
-Валили, валили и развалили?
Тридцать лет перестройки,
Точней грабежа!
И выберем снова
Себе мы шута.
А выбирать нам
Когда тут давали?
Сами себя
Они й выбирали.
Все уничтожили,
Все разокрали.
Даже пожить
Мирно не дали.
И мы едины?
Один мы народ?
Тот, кто украл,
Тот патриот?
Там за бугром
Кричит о победе.
Вот по тому эти вот беды.
Правили й правят
Тут людоеды.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2024
"Гостинна наша Україна,
Всім по заслугам воздає,
Ми марно мріємо про це.
Лани широкі, видно кручі
Та всі чомусь такі колючі,
Кусають завжди за живе.
Кордони всі чомусь закрили
І ні туди і ні сюди,
Родини взяли й розділили.
Невже це ми?
Оці барани,
Що пашуть зрання
До світання.
До нас і нам закрили в'їзд.
Брехню торочать, строчать, строчать.
Життя усім тут укоротять?
Границя кажуть на замку,
А ми в одвічному боргу.
І що тут скажеш.
Як колись:
-Молись!
Криві дзеркала навкруги
І ні туди вже, ні сюди.
Раби.
А кажуть рабство відмінили.
Вільні тут ті,
Хто вже в могилі.
Ми беззаконня ж боронили.
Людей ми тут,
Тут розділили.
На касти.
Класова нерівність
І споконвічна вже повинність.
І що скажіть тут є законним,
Тут вікове вже беззаконня.
Все наше тут чомусь в вогні,
Лиш заробляють на війні.
Страдаєм ми, страдаєм ми.
І ні туди і ні сюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2024
-Моська права,
-Моська права!
Моська слону
Тут качає права.
Що їй той слон,
Мосьці неписаний
Навіть закон!
Вона випасає
Стадо бізонів.
Бережіться слони!
Моська в законі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
"Гостинна наша Україна,
Всім по заслугам воздає,
Ми марно мріємо про це.
Лани широкі, видно кручі
Та всі чомусь такі колючі,
Кусають завжди за живе.
Кордони всі чомусь закрили
І ні туди і ні сюди,
Родини взяли й розділили.
Невже це ми?
Оці барани,
Що пашуть зрання
До світання.
До нас і нам закрили в'їзд.
Брехню торочать, строчать, строчать.
Життя усім тут укоротять?
Границя кажуть на замку,
А ми в одвічному боргу.
І що тут скажеш.
Як колись:
-Молись!
Криві дзеркала навкруги
І ні туди вже, ні сюди.
Раби.
А кажуть рабство відмінили.
Вільні тут ті,
Хто вже в могилі.
Ми беззаконня ж боронили.
Людей ми тут,
Тут розділили.
На касти.
Класова нерівність
І споконвічна вже повинність.
І що скажіть тут є законним,
Тут вікове вже беззаконня.
Все наше тут чомусь в вогні,
Лиш заробляють на війні.
Страдаєм ми, страдаєм ми.
І ні туди і ні сюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Риба німа, рибка дурна,
Водойма не та -
Мутна там вода,
Щука чатує на карася.
А карасів майже нема,
Мілко в водоймі, мулу нема.
От карасі мовчки кивають,
В новий ставок дорогу шукають,
Від рибаків допомоги чекають.
І на наживку клюють, попадають,
Шаленно клюють.
Ні, щоб зірватись з цього крючка,
Пруть у савок цього рибака.
Він, щось побільше, також чека.
Щука ж чатує на карася,
Рибка ж німа, риба німа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2024
Знову ревуть сирени,
Хвиля дніпровська б'є,
Оси, немов скажені,
Жалять усе живе.
Людство уже сказилось,
Хвилі, девятий вал.
З Дніпрових круч
Входять живі в астрал.
Київ, красень який,
Тоне чомусь в багнюці.
У хвилях шальної ріки
Дитя простягає руки.
Знову ревуть сирени,
Хвиля дніпровська б'є,
Люди, мов навіжені,
Попрали усе святе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2024
Порахую зорі в небі,
допишу їх при потребі.
Дивовижна ця картина,
там згори мене не видно.
Куполи лиш, куполи
І тіла, мов не живі.
Всі легкі і всі літають,
люди, люди завмирають.
Душі, душі хороводи
В піднебесній водять, ходять.
Зірочки лише рахую,
Зову Всесвіту не чую.
А навіщо це мені.
Пензлик, фарби, полотно.
Я творець.
Творю любов.
Зорі маленькі
На небосклоні,
Мов діаманти
В моїх долонях.
Зоряне небо
І задзекалля,
Свої добавлю
Нічні я барви.
Лощину в небі,
Любов Галактик,
Над головою
Горить ліхтарик.
[b]Біг на виживання, щоденний марафон.[/b]
Гудуть машини,
Реве мотор,
Виють сирени,
А нам до фені.
Мов ті мурахи
Ми біжимо..
Ковточок кави
І все, в кіно.
Масовка ми,
Йдемо на дно.
У техносвіті
Ми ніби діти.
Як у собаки
Язик звиса,
Мов тії мавпи
Хі-хі, ха-ха.
У того гострий..
той мете..
Скоріш, скоріш..
А дощик йде.
Щоб зупинить
Цей біг на мить,
Ми ж не горили,
Щоб в джунглях жить.
Планета мавп,
Ожив Кінг-Конг,
Жене людей
Одвічний зов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
Ми нова генерація,
Ми нездоланна нація!
Наші Берегині
Надія наша нині.
Зоряні люди,
Світла і долі.
Особистий Всесвіт,
Вільний вибір долі
Світу несуть
Лише Беригині.
Вони героїні
й наші надіїї.
Підніметься знову країна моя,
У пеплі засяє перемоги зоря.
Б'ються як хвилі об скелі
Соколи у грізнім небі.
Б'ються за волю, за перемогу!
Світлу дорогу, світлу дорогу!
Ми бачимо світло нової зорі,
Каменярі, каменярі!
Нові люди, зоряні люди,
Як гори стоять, їхні очі блищать.
За правду, за брата!
За батьківський дім, уклін їм, уклін!
Розіб'ємо хвилі, чекає всіх мир!
Всім Берегиням низький уклін.
Лицарі в тигрових шкурах
Мов буревісники в буднях і бурях.
Сильна ти, Україно моя,
Сіяє тобі переможна зоря.
Мрії палають, свічки догорають,
Щасливії будні тебе лиш чекають.
Зароджують життя - святії миті,
У них лють і пристрасть, проросли, зросли тут!
На полях безмовних ти мечеш державу,
Кожен з нащадків то сила і слава!
Повстання в серцях - так, це в нас.
Світу світло, світ звільнимо від гніту!
Ти не сама, країно моя, святая доля, рідна земля,
Безкраї поля!
Світла, світла доля твоя!
Мирне небо, ясні зорі,
Колоски у мирнім полі.
Ти не одна, ми - сім'я.
Кожен з нас твоя сила і слава!
Не страшна нам люта хмара.
Не згинуть мрії, не зломить нас страх!
Ми у бою - непереможний прах!
Україно, повстань!
Взивай до небес!
Хай чують вороги -
Непереможні ми, непереможні ми!
У славі будемо завжди!
Стрій держи!
Нездоланні ми,
Такими будемо завжди!
Молодим дайте дорогу,
Хай крокують дружньо в ногу.
Їх чекають перемоги.
Тримаймо стрій, останній бій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2024
Доразвивались..
позажирались..
Как же ведь нужно
людей ненавидеть,
За что вы решили
ребенка обидеть?
Кто вам дал право
людей убивать?
Не вы нас рожали,
не вам и решать.
Вы ж приказали нам умирать.
Бог дал вам право?
Слуги вы чьи?
Паразитизм с рожденья в крови.
В бандитов родятся
вновь паразиты,
Денег накрали, все шито крыто.
Сертификаты и дивиденды,
Воры в законе,
народ снова в зоне.
Зажрались, мафия, кланы.
Нанюхались травки, марихуаны.
За нас тут решили все на века,
На выбор нам ложь та или та.
Засранец родился - уже президент,
А под столом с машинкою - мер.
И это они называют державой,
У них быть при власти с рождения право.
Династии меров, перов и депутататов,
Слуги у слуг разных мандатов.
Система прогнила, а платим ведь мы,
Чтобы при власти были они.
[b]Дом пожилых[/b]
Дом престарелых -
Огромная честь.
Как хорошо,
Что он еще есть.
За вашу пенсию
Там место есть.
Вам место есть?
Сложный вопрос.
Вырос спрос.
Вы долгожитель!
Вам повезло?
Или вопросы:
-За что это все?
-Не заслужила попить и поесть?
В ванну сводить, огромная честь?
Вы заслужили!
Вам место есть.
Квартир Черновецкого
Точно не счесть.
У вашего мера скажите есть честь?
Это же жесть.
Уютное кресло и все вроде есть.
А пожилым нет ничего, даже поесть.
Не заслужили.. достоинств не счесть,
Вот й довела...
Довела эта лесть..
Лизали, лизали..
И что ж теперь есть?
* стих из жизни, радуйтесь, если не из вашей.
Заслуженный врач, проработала более 40 лет,вырастила двух сыновей, дожила до глубокой старости и каждый день те же вопросы и просьбы: - Я не заслужила, что бы мне дали покушать.
И мы гордимся, что живем в этом дурдоме, что падаем все ниже и ниже и защищаем эту реальность, в которой человечностью не пахнет даже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Сумні, присумні
Полишають квартири,
Терпіти немає, немає
Вже сили.
Два роки в Європі,
Таке .. пережили.
За кращим, за кращим
Життям затужили.
Не в Україну,
А на курорти,
Хочуть ой хочуть
Пожить лежибоки.
Варшава отстой,
В Берліні - казарми,
Їм подавай Париж
Та Багами.
А у квартири нові
Квартиранти,
Там новосілля,
Гулянки вже й п'янки.
А через рік
Скажуть не то,
От в Україні
Чудово було.
А от чому
Ні донецькі,
Ні з Криму
Не захищають свою Батьківщину?
***
У блакитному теплі
повільного світанку,
крізь ці сосни я піду
До вічної сосни, що чекає.
Не на кораблі, а на хвилі.
Лагідій, тихій, безтурботній,
що розвіє левову пащу
що розбиває левові пащі хвиль, що б'ються.
Я зустріну сонце,
Свою зорю,
Зустріну того, хто йде
і зустріну того, хто прийде.
Ми п'ятеро будемо однакові
в мирі, в білому та в чорному світлі;
оголеність рівних
дорівнюватиме присутності.
Все буде тим, чим воно є.
і все буде рівним,
бо чим більше є, тим більше
не змінює своєї відмінності.
У тепле і єдине світло
Я прийду з повною душею,
сосновий гай зашелестить,
сосна зашелестить на піску вічності.
* Pinar de la eternidad (Juan Ramón Jiménez) мій вільний переклад.
*Ви розумні?*
Розум в вас ще є?
Що первинне ви чи постанова?
Хто зробив законне незаконним?
Питання задали ось ці собі?
Чи ви давно вже на нулі.
Круглі нулі.
Затуркані, забиті,
Аби в достатку жити,
Щоденно жерти, пити
І табачку, щоб покурити.
А розум є?
Чи він навіщо.
Кермують ж світом навіженні,
Люті, безумні і скажені.
Безсмертя в смерті відшукали,
Оковами людей скували.
Мова, нація, народ
І бац з-за парти - патріот,
Солдат, готовий убивати.
Достатньо просто нацькувати.
Народи, релігії - знаряддя тиранів,
А ми під гейком, ми ніби всі п'яні,
Наркотики різні, суть же одна,
Розуму точно давно вже нема.
Товпа, істот із людей поробили,
Богу не тому певно служили.
Хто вам сказав, що Бог є один,
Щоб над тобою є господин.
Що від народження пута й ярмо,
Править цим світом знову лайно.
Прав лише той, хто прав має більше,
Прав має більше, той хто сильніший.
Той, хто всіх знищить,
Хто більше злякає,
Владу на світом чомусь знову має.
Правлять цим світом якісь папірці,
Біс їх тримає у лівій руці.
В погоні за цими нулями
Ким ми стаємо...
Вуглями й пісками...
І всі вже давно сидять у кільці.
Ми точки оті, на моніторі,
Картки кредитні, все в телефоні.
За нами слідкують, все про нас знають.
Нами давно уже управляють,
Ми непотрібні, тому нас й вбивають.
Вони не месію, вони не чекають.
Все тут по плану, мілліард залишають.
[b]Стихи о советском паспорте[/b]
Маяковский.
Я волком бы
выгрыз
бюрократизм.
К мандатам
почтения нету.
К любым
чертям с матерями
катись
любая бумажка.
Но эту…
По длинному фронту
купе
и кают
чиновник
учтивый
движется.
Сдают паспорта,
и я
сдаю
мою
пурпурную книжицу.
К одним паспортам —
улыбка у рта.
К другим —
отношение плевое.
С почтением
берут, например,
паспорта
с двухспальным
английским левою.
Глазами
доброго дядю выев,
не переставая
кланяться,
берут,
как будто берут чаевые,
паспорт
американца.
На польский —
глядят,
как в афишу коза.
На польский —
выпяливают глаза
в тугой
полицейской слоновости —
откуда, мол,
и что это за
географические новости?
И не повернув
головы качан
и чувств
никаких
не изведав,
берут,
не моргнув,
паспорта датчан
и разных
прочих
шведов.
И вдруг,
как будто
ожогом,
рот
скривило
господину.
Это
господин чиновник
берет
мою
краснокожую паспортину.
Берет —
как бомбу,
берет —
как ежа,
как бритву
обоюдоострую,
берет,
как гремучую
в 20 жал
змею
двухметроворостую.
Моргнул
многозначаще
глаз носильщика,
хоть вещи
снесет задаром вам.
Жандарм
вопросительно
смотрит на сыщика,
сыщик
на жандарма.
С каким наслаждением
жандармской кастой
я был бы
исхлестан и распят
за то,
что в руках у меня
молоткастый,
серпастый
советский паспорт.
Я волком бы
выгрыз
бюрократизм.
К мандатам
почтения нету.
К любым
чертям с матерями
катись
любая бумажка.
Но эту…
Я
достаю
из широких штанин
дубликатом
бесценного груза.
Читайте,
завидуйте,
я —
гражданин
Советского Союза.
Пропоганда була і ще та.
Я вовком би гриз,
прогриз би це я
бюрократизм і те
до чого поваги нема..
До триклятих
чортів з матерями
послав би
любий папірець.
Мій Всесвіт отець!
Із світла тіло і очі
Мітка лукавого і на папері,
щоб повсюди були двері?
Щоб закатали простір в асфальт?
Базальт, базальт, базальт.
Щоб та із купола сипав пісок
Чи заливав усе тут потоп?
І на ковег якийсь папірець..
Пика чия, хай буде їй грець..
Заздріть усі,
громадянин я Землі.
Долоня й пять пальців
У мене в руці,
Мені не потрібні
оці папірці.
Ваші кордони,
зірки на погонах.
Заздріть усі,
громадянин я Землі.
У мене нема, нема ворогів.
Я як і ви з сімейства савців.
Сонечко сяє, тепло всім дарує,
Вітер як й я вільно мандрує.
Заздріть усі,
громадянин я Землі.
Паспорт же мій
На мому чолі,
До біса мені
ці папірці.
Живу на Землі,
Цей знак на руці.
Заздріть усі,
світло в душі.
Громадяни
планети лише ми усі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2024
Юний рибачок
Немов той морячок
Сидить біля калюжі
Пильнуює судачка,
А поряд та по греблі
Мов човен проплива
Чатує малишня.
Немов ота Ассоль
Туди сюди сягає
На хлопця поглядає,
Усмішка на вустах
І зіроньки в очах.
Рожевая спідничка,
Сама хоч й невеличка,
По пояс вже коса
І паруса і паруса.
На хлопчика чатує,
Привіт йому дарує,
А він собі своє,
На судачка лиш жде.
Вона все ж не здається:
Веслосипед й женеться.
Зупинка нам відома,
Чатує морячка,
Зміючка іще та.
Закохана вона,
Дівча, іще дівча.
Пора, її пора.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2024
Піщані скелі у пустелі,
Відкриті настіж всюди двері..
Розвіє вітер, рознесе..
Навіщо ж я пишу це все.
Ніхто ж буття не осягне.
Які там зорі,
Вітром в полі
Промчить життя,
Як й не було.
Скрізь зорі,
Ті, що в небосклоні
Піску кургани нанесло.
А що в пустелі
Проросло?
Душі оазис?
Лиш пісок.
Самотні скелі у пустелі.
Пісок.
Пісок.
Пісок.
Піски то вічності оселі?
Крупинки мук,
Годинник часу?
В пустелі Пекла на Землі.
Бархани ніби всі й живі.
Піщані скелі
Із піщинок
І зорі в небі золоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2024
-Українці іудеї?
-Звісно ж ні,
Інші ідеї.
В іудеїв свої скрізь коліна,
Допомогти у біді є причина.
Віра на це їх спонукає.
Укранець українцю
Скрізь помагає?
Особливо ті, що за кордоном.
О як же та тримають
Вони оборону.
Не було в евреїв
Навіть держави.
До Біса вона,
Чорти б її взяли.
Навіщо скажіть
Побори й щоб крали?
Навіщо їм кров скажіть проливати,
Уміють, уміють вони торгувати.
То нам до євреїв
Ще дуже далеко.
Чому там де ми
Створюють Пекло?
Щоб ще не вмерли.
Щоб знову до бою.
Щоб знов у похід
Ми побігли юрбою.
Євреїв зманили
Були у Ізраїль,
Щоб у казарми,
В похід на майдан?
Для них не було
Ніяких кордонів,
Вони увесь світ
Тримали в полоні.
Нам брешуть,
Збрехали і їм.
Не той вже Мойсей,
Лунає лиш грім.
***
Водять за ніс
Цілий народ.
Гордий є ти,
Ти - патріот.
Наділ в тебе є?
Поля чи лани?
Невже все чуже?
Невже ми в багні?
Держава це що?
Невже лиш ярмо?
Керуєш в ній ти?
Воюєш за що?
Скільки людей,
Стільки й думок.
Спитали у кого
Чий то куток?
Може усі тут як один.
Певно ж бо ні,
Вбили ж тут клин.
Насильно в борні.
За нас все рішили.
Чому ж ви скажіть
Ми це допустили?
Невже ми раби, невже ми безсилі.
Чому всі найкращі
Лежать у могилах?
Чи був колись вільним
Злиденний народ?
Ми всі ж кріпосні,
Керує тут зброд.
Соки качає капіталізм,
Нас добиває клятий нацизм.
З народження ж рівні.
Чому ж тут не так.
Чому Сатана
Ставить тут знак?
Хто й що доклав,
Хто й що зробив,
Щоб чийсь синок
Нас в горі топив?
Чом від народження
Є тут панки.
Чом від народження
В них кріпаки?
Ми лиш міняєм
Кращих на гірших.
Експлуатуєм кого?
І за що?
Гроші і власніть
То лише зло.
Чом же законним
Стало воно?
Поки панує капіталізм,
Всюди керує паразитизм.
Тут від народження
Знать і раби.
Хто ж від народження ти?
Довго тобі цю лямку тягти?
У спадщину дітям
Що залишиш ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
[url=""]До роботи! До роботи! Лиш ми переможем! Ми ж патріоти![/url]
Там певно вже голод.
Там певно біда.
Туди женуть фури,
Туди всі літа.
По суші, воді, по небу
туди, все в ЄС.
Там голод мабудь,
Чому ж так заможньо
Там "наші" живуть?
Ресурси з країни
І весь урожай
За море везуть,
Невже там вже Рай.
Мов пчілки несуть
У Європу нектар.
Важкі гвинтокрили
У небо піднялись,
Нарешті, нарешті
Ми дочекались.
Добро не по морю,
По небу пливе.
Товар у Європу,
Доставимо все.
Ми воювали певно за це.
-Куди ви?
-Куди?
- Що ж з нами?
- А ми?
- А ви як завжди!
- Ще не вмерла Україна!
- Ви найкращі!
- Ви то сила!
-Ви герої.
-Патріоти.
-Нумо, дружньо,
до роботи!
***
Ми для Європи
Як для світу Китай.
Працюймо, воюймо
За їхній ми Рай.
Республік не вільних
Колись був союз,
А зараз суцільний
Навколо конфуз.
Веземо, веземо
В Європу ми груз.
Навіщо нам мир,
У нас є ресурс!
Ми найбагатші,
Нам в Євросоюз!
Годуєм Європу,
Поля удобряєм,
А що ж та конкретно
Із цього ми маєм?
Закриті кордони,
Суцільні борги.
Щось неймовірне
Ми утяли.
Наше добро
Закордон утягли.
***
Радує душу
Цвіт за вікном,
Постріли в небо,
Замок і дурдом.
Душевність в країні
Нарешті зростає,
Багатство земне
Вже у небі літає.
Виховують нас,
Ми всі патріоти,
Нам вила дали
І всі при роботі.
Аrbeiten!
Аrbeiten!
Всюди лунає,
Призив працювати всіх спонукає.
Духовність зростає,
Зростає, зростає.
Патріотизм перешкоди нарешті здолає,
Ф-16 у небі вільно літає,
Польоти в ЄС охороняє,
Товар же зникає,
У небі зникає,
Хтось все вивозить й сліди замітає.
Матеріальність у простір він розпиляє.
Невидима сила усе розкрадає.
Промова ж лунає, лунає, лунає:
-До роботи! До роботи!
Достатньо чекати.
-Всі до роботи!
Збільшим кількість
Патріотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2024
Привикли жити за забором,
Паркани вищі голови.
Замки, на всьому в нас замки.
По цей бік я,
По той бік - ти.
Ми перейшли давно на ви.
Ми діловими певно стали,
Чорти б кудись
Бісів забрали.
Живе в собі ж замурували.
Камінь в заборах
Та душі.
У замках, під замком щурі.
Щемить, щемить..
Ще мить і щур цей побіжить.
За ним, за ним...
Біс з ним.
Рів літаків та гул машин.
А щур сліди, сліди лишає.
Товпа за ним все вимиває.
Куди, куди...
А ми?
Замки, замки.
Ідіть скоріш на три чорти.
Ми лямку будемо тягти.
Ми за забором
Як і ви.
Біжать, біжать, біжать вони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
Я живий і він живий.
Я крокую в час нічний.
По шосе потік машин.
Ми будемо жити, ми будемо жити.
О Любо, любо .. любов.
Не окропить землю кров.
Знов до дна і за любов !
Я герой і він герой.
Ми живі, не ллється кров.
Ми будемо жити, по-новому жити.
Горілочку будемо, будемо пити.
Гірко, ой, гірко.
Любо, любо..любов,
За перемогу пролили ми кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2024
Запад деградирует.
На сцене - седые клоуны.
Мы стоим в этой очереди.
Стояли же, стояли,
Что бы там не...
В очереди к мавзолею.
То какие же в нас устремления?
Попасть в этот загнивающий мир.
Быть там кем?
Паразитом?
А на ком паразитировать то будем?
Там и без нас переселение.
Там все давно проработано.
Мы голые, беззащитные,
Но мы победим, нам нечего терять.
Этого они и боятся.
Вот и грыземся за кость,
Брошенную в толпу.
Постоянная игра на обман.
Постоянное прикрытие истины,
Скармливание иллюзий.
На сцене клоуны, но никому не смешно.
У всех серьезные лица и камень
У каждого свой как и крест.
Гипнотизм.
Блогеры гипнотизеры.
Вымирающий ящер сверх-режиссер.
Вздор.
Полный вздор.
Нескончаемая очередь.
Неприкрытый позор.
И это не сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
Истина выжжена.
Правда запрещена.
О чем же мы говорим?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kKiIVeCsNXw[/youtube]
Був інший час
І інші люди.
Чому ж ці шістки
Зараз всюди?
Шістирять повсюду
Й в всьому.
В часовому
Всі дурдомі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2024
Прикрыли, прикрыли.
Илом залили.
Срамные места
Фиговым листиком
Просто прикрыли.
Новый крестовой поход.
Истребляют мирный народ?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rC5XapBpObo[/youtube]
Эдессой Одессу
Вновь назовут.
Новые беды
Народ наш вновь ждут?
Под фиговый лист
Лишь загляни.
Прикрытую ложь
Всюду узри.
Завоеватели мира
Свою душу спасают.
В походах - народы
Они истребляют.
Каждый желает
Кусок пирога.
Узрите у них
Вырастают рога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Sr44eiq3sU4[/youtube]
Три роки навчання,
Наймолодший депутат.
За що ж він отримав мандат.
Волосата рука
Вгору тянула цього козака.
Голова міста,
Бурхлива діяльність...
Рекорди кар'єри.
Дороги, дороги.
Все ж так було.
Снапи, вайфай.
Інвестиції, слава.
Найбільший в Європі
Фонтан...
За що ?
За землю, яку
Петрушка в радгоспів украв.
Люди життя
Й здоровя згубили.
Землю підступно
Їх захопили.
Борги на нас
Його всі списали.
Власники нові
До рук все прибрали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jiKIj2ggX10[/youtube]
Це системно ..
Це ідейно.
Певно це є ключове.
Ми вшануєм?
Ми продовжим ?
Наше рідне в нас живе?
Не шоковані,
Байдужі..
Не заділо за живе?
А що буде добрі люди?
Вороги ж тут поряд є.
Так злякались, що убили.
Знов те саме повторили.
Неугодним...
Світ закрили.
Акт нахабно провели.
Устрашали ж як могли.
Не бояться нас кати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2024
Надежда одна -
Рухнут они,
Те, что на троне сидят пердуны.
Маразматики там,
Маразматики тут.
Беспредел, беззаконие,
В экономике жуть.
Проблемы, проблемы
И истребление,
От грязных их рук
Для нас отвлечение.
Риски, опасность
Они уже всюду,
Напасти и страсти,
Мессию все ждут.
Для этого мир
И тот подожгут.
За шестьдесят..
Пора ведь...
Все как в совке
И так ведь везде.
Финансируют войны,
Финансируют смерть.
Выхода нет,
выхода нет.
Каждый готов уже убивать,
А ведь потом...
Трупы опять.
Что можно, что нельзя ?
Псевдореальность кому то ж нужна.
Без предупреждения прет на людей
Вновь истребление,
Кого не ракеты,
Того ведь пять джи,
На то, что ты жрешь возьми й посмотри.
Забой скота,
Под нож.. пора.
Протокол ведь запущен.
Голод и смерть.
Выхода нет.
Выхода нет.
Кому то не страшно,
Кто то смеется.
Откуда ж скажи
Спаситель найдется.
Сверху ведь душат
Свой же народ,
Нас убивает
Наш патриот.
Пища и та давно ведь вредна,
Истина в том-
Проснуться ж пора.
Закон для скота
Пишет ведь кто?
Рухнут они?
Слуги ведь Ада,
Сыны Сатаны.
Зачем эти твари
Скажите нужны?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pp3tdQC7UzE[/youtube]
Служат они!
Служат кому?
Ждут Сатану?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=I0YNq-KIxq4[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2024
Мудаки вы, мудаки.
Куда ж народы завели.
Народ озлоблен, озабочен,
Вы ржете, типа обесточен.
На бочке ж с порохом сидите,
Давно ж погрязли вы все в кредитах.
Кризис во всем, кризис везде.
Лишь маразматик сидит на коне.
Энергии нуль,
Население в нуль,
В розетку его теперь уже сунь.
Это длится давно..
Предрешено..
Запреты на все.
Выхода нет.
На выход весь свет.
Мозги морочат,
Вновь промывают.
Реакции стада
Вновь предвкушают.
По уши в дерме
И дальше идем.
День за днем.
В небытие всех заведем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2024
Розлом,
поділ,
кожен третій - злодій.
Втрачене минуле,
загублене сьогодення,
ми навіженні.
Як собаки скажені.
Убивця господар,
кістки - нагорода.
На грані,
на грані,
у вихорі драні.
Полюють на дані
жерці нездоланні,
раби бездоганні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2024
Бездушные твари
Воют ночами.
Страшно,
Ведь страшно...
Одна из них ты.
Ведь нету,ведь нету
Искры и души.
Отходов мешок
Всего то
Лишь ты.
Прямая кишка
В никуда.
Душа не стоит и гроша.
В нас отражение добра
И кривизна и кривизна.
Мера души...
Где она..
Внутри ведь точно не душа.
Души касаемся на миг.
И в тот же миг мы исчезаем.
Себя блаженством наполняем.
Мы лишь сосуд,
Пустой сосуд.
Грааль любви
Ведь полным был.
Глоток любви
И ты испил.
И что внутри
Скажи взрастил?
Лишь пустоту.
Дыру.
И в никуда увы иду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2024
Дівчинко в платтячку,
Ви так чарівні.
Яскрава троянда
Чи сновидіння?
Шикарні форми,
Дива відтінки.
Розносить чутки
Про вас вітерець.
Ваш аромат
І погляд гарячий.
Збуджує тіло,
Ранить серця.
Повітряні ангели
Поряд літають.
Локоном вашим
Закохано грають.
Немов та троянда,
Бутон розпустила.
Нас немов бджілка
Ти поманила.
Яка ж ти вродлива.
Яка ж ти красива.
Страсті небес частинка
І дива.
***
The girl in red,
You're so beautiful.
Sunshine,
♪ Hot hello ♪
♪ gorgeous shapes ♪
¶¶ Wonderful shades ¶¶
¶¶ You're the talk of the town ¶¶
♪ The breeze is blowing ♪
Your fragrance
And that look
The sight is arousing
Your eyes burn
Air angels
Surrounding you
Your curls
They play with you in love
You're like a rose
That blooms like a rosebud
You're like a bee
You're like a bee
Девушка в красном,
Вы так прекрасны.
Солнечный свет,
Горячий привет.
Шикарные формы,
Чуда оттенки.
Разносит молву
О вас ветерок.
Ваш аромат
И этот взгляд.
Вид возбуждает,
Глаза обжигают.
Воздушные ангелы
Вас окружают.
Локоном вашим
Влюбленно играют.
Вы словно та роза,
Бутон распустила.
Нас словно пчел
К себе поманила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
А мне бы, а мне бы..
Вновь выстрел в небо.
Ментальная ложь -
Всех под откос.
Не стреляй в лебедей,
Истреби эту хрень.
Или ты или он.
Долой марафон.
В окно патефон.
Все в тебе есть
И ты тут,
ты ведь здесь.
Вынос мозгов..
контроль твоих снов..
Будет лишь то
Во что веришь ты.
Нет над тобой
никого!
Небо и ты.
Простор живой
Лишь береги.
В уши наушники,
Очки на глаза.
Будет единство,
а не страна.
Не будет обвалов,
не будет смертей.
Прекрасная жизнь
без новостей.
Не программируй
завтрашний день.
***
А за окном,
а за окном..
Уже дурдом,
уже дурдом.
Живем в огромной
стране чужой.
Дурдом закрыт,
дурдом кругом.
Какой простор,
а нам - дурдом.
Как хорошо
в стаде рабов.
Горит загон,
огонь, огонь.
Его тушить?
Зачем и кто?
Грывы горят, хвосты
Й копыта.
Ферма закрыта.
Кто у корыта?
Разделят фермы.
А как же скот?
Куда петух
куриц ведет?
Балка упала,
дым да пожар.
Что то осталось.
Слеза и,
гарь.
Аркан на шее,
пастух и кнут.
Закончит все тут
тот душегуб.
Петух нагнет
Новых подруг.
[b]Война на истребление[/b]
Глобалистическое решение -
Война на истребление.
Порабощение.
Маразматики
Против населения -
Оболванивание населения.
Психопаты против психопатов,
Слуги сверх-психопатов.
Война на истребление
Захвативших в странах власть
Против населения.
Глобалистическое решение -
Поголовья сокращение.
Глобальная война,
Человечество сходит с ума.
Захват управления,
Тотальное истребление.
Нет двух сторон.
Обоюдный урон.
Тайное соглашение.
В Хаос движение.
Есть указания
Для сверх-психопатов -
Эскалация страхом.
Сверху приказы -
Уничтожить всех..
сразу.
Сражение с человечностью.
Разложение вечности.
Ценности затоптали, заколебали, заколебали.
Агрохолдинги,
Котеджные поселки
На костях будут застройки.
Проект вербовки.
Психопаты у кнопки.
Окультистический маразм
Ведет к гибели нас.
Тянут, потянут миллиардеры,
Это и есть, и есть людоеды.
[b]Липнева замальовка.[/b]
Спека спадає,
Ночі холодні.
Стає прохолодно,
Нарешті комфорт.
Комфортні умови
І ветерець.
В фіранку повіяв,
Пахучий такий.
Травами пахне у домі
Й в кімнаті.
А за вікном
Співають пернаті.
Знов метушаться,
Знову летять,
Спішать,
Знов спішать.
Щебече маленьке,
Розповідає.
Спека спадає.
Не так вже пече.
Врожай по дорозі
Фура везе.
Сирена лиш спокій цей обриває,
Гучніш і гучніш вона завиває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
Зоряні люди,
Осильте ж ви дар.
Бог щедро, щедро
Вас осіяв.
Ви не букашки,
Ви не кроти.
Ви по природі
Усі ж соколи.
Чому ж ви ворони,
Де ви - хмари й прірва,
Де ж ваші обійми,
Де крила небесні й свята де любов?
Невже це так важко,
Жити всім мирно.
Невже вас не вчили
Дарити тепло?
Ти ж від народження
Божа людина,
Чому ж ти вбиваєш
І чиниш тут зло?
Зоряні люди,
Чому ви в полоні.
Чом ум та розум
І зад в голові.
Чом править над вами
Оця живіт, а не зорі.
Чому ви в полоні гіркої землі,
Де ваші усмішки,
Де ваші долоні,
До неба, до неба...
І соколом в вись,
Як колись, як колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
Стоїть вода каламутна,
Руху майже і немає.
З неї, з неї та на небо
Рибка, рибка виглядає.
То хлюпочеться,
То вище, вище
Й вище підлітає.
Ті краплинки,
Що із хмарки
Ловить ротиком, хватає
І в водику опускає.
А коропчик мулить й мулить.
Бульбашки немов намилив
І на сонечку вусатий
Створює в ставочку хвилі.
В очереті гнізда птахів,
Там маленькі каченятка
Виглядають маму й татка.
Лебідь з виводком своїм -
Корабель оцих морів.
А латаття, а латаття
Як же мило розцвіло.
Там водоця мов з джерельця,
Там зротає лиш добро.
Щука й та там не гасає,
Храм природи процвітає,
Рибка ніби золота
Посилилась там сама.
І бажання всіх одне,
Їм б джерельце ще гучне,
Щоб водичка поповнялась
Та все вище підіймалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
Свині не винні,
Їх повнота теж красота.
В кожного певно свій ідеал.
Хтось же кругленьким
Стати бажав,
Черев щоденно свій набивав.
-Не влізуть в машину?
-У них- лімузин.
У ньому лисніють оці лежибоки.
Всі як один -у кожного ж чин.
На групі довічній
Усі як один.
Корито державне,
Усе на халяву.
Свині споконвічно
Співали тут славу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Злиденність злочин,
Страшний причому.
Винний скажіть
Хто і у чому?
Злочинці прекрасно
Про злочин свій знають,
Тому усіх бідних
Так зневажають.
Біле у чорне
Так зручно ж робити.
Світ оцей білий сірим зробити,
Кров'ю невинних взяти й залити.
А ви співайте гімни тиранам,
Ви возхваляйте нікчемну знов владу.
Ви вибирайте з бандитів нового,
Вже не такого, "чужого".
Інших ніхто не запропонує.
Маразм же постійно світом кермує.
Невігластво кажуть винне в усьому,
Багаті не винні, зуміли вони
Ваше, чуже
Зробити своїм.
Бандити в законі,
Закони під них.
Крали як всі,
Вкрали як всі.
Все у крові,
Все на крові.
[b]Алегорії.[/b]
[quote]І скільки ж це коштуватиме? - Мене взагалі-то складно здивувати.[/quote]
Дитинство:
-Тривога, тривога!
Вовк забрав зайчат.
Зростання:
Найнебезпечніший рівень - це нуль!
Змужніння:
Війна - ліки від зморшок.
Повноліття:
Підмитись, побритись до вовка з'явитись.
Старість:
Вічно молоді!
* Не знаю як вас, а мене бісять такі як Арестович, герої нової епохи, в той час як ті, що дійсно могли б зробити багато для нашого багатостраждального народу, які дійсно мали знання як управляти країною, віддали своє життя захищаючи нашу землю від ворога він під дудку влади заколисував народ, наніс величезний урон багатьом сімям, які повіривши йому не виїхали вчасно. А зараз замість того, щоб розкаїтись і показати власний приклад, міряє костюмчик президенства, який йому не світить навіть, краде в людей час на свій піар і таких блогерів величезна кількість і зростає й зростає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Колосальні втрати...
Величезне горе...
Війна втат..
А ми .. , говорим, ми говорим!
Ті самі слова, їх слова,
Як ті папуги.
Смерть однієї людини -
Колосальний резонас,
А смерть мілліонів?
Мілліонам наділи ярмо,
Мілліони зобов'язаних,
А кому?
Тим, хто ніколи
Не виконував своїх обовязків.
Тим, хто проголошував,
Тим, кому так весело.
А заради чого?
Щоб багаті стали ще багатшими,
А бідних не було,
В прямому сенсі,
Взагалі від них
Очищають землю.
До цього приводить правління,
Ця система наживи та рабства.
Рима шкульгає?
А ми всі ні?
Куди йдемо,
Це для цього наші душі сюди прийшли,
За цим досвідом.
Карма простого народу?
А хто як не ми
В інфопросторі
Створили ці егрегори.
Хто як не ми
Годуємо та збагачуємо
Цих паразитичних сущностей.
Хто як не ми
Виконує їх злочинні накази.
Хто як не ми в людях
Вбиває індивідуалізм та логічне мислення.
Хто як не ми
Свої утопії навязує іншим,
Ми папуги..
Двокольорові попугайчики
В клітці, яка розвалилась,
Та прути, якої ще міцні
І зжимають не лише крила
А й душу.
-Волю попугаям!
Один волає,
А поряд інший з пальчиком
У височка з сарказмом
Почуте знов повторяє...
...
А навколо тиша,
нікого немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
Нас скеровують..
А ми?
Воли?
Стадом, стадом як завжди?
Домівку валять..
Як завжди..
Вектори!
А що ж ми?
Ми під дудку
Як завжди.
Не тореодори ми..
Бики.
*тореодор- головний учасник бою биків в Іспанії та в країнах Латинської Америки, який шпагою завдає бикові останнього, смертельного удару.
[b]Спала корона чи не спала[/b]
У ба.. йде на
Знову корона.
Він певно не піде на ..,
А новина всі ЗМІ обійде
Тричі, ніби переможні
Кола намотує
Марафонець.
А з ним у цьому марафоні
За ним біг світ.
Мабуть то божевілля.
Марафон триває
І переможного результату
Кожен божевільний чекає.
Нарешті оголосять.
Нарешті перемога.
Крайнє коло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
https://tsn.ua/svit/same-viyna-stvoryuye-rosiysku-derzhavu-ekspert-mizhnarodnik-vdpoviv-chi-zminit-rf-namiri-schodo-ukrayini-2620950.html
Як легко поради давати,
Чужими руками вбивати.
Хто ж розпочав цю війну?
І чому?
І чому?
Наче і мудрі поради.
Чому ж ви самі не в бою?
Чужими руками,
Чужими руками...
Чужу прихватити ріллю.
Порад не потрібно давати,
До тла, щоб усе зруйнувати..
Триває і так ця війна..
Править всім цим Сатана.
А може вже досить?
Кому ще замало руїн та страждань?
Чому ж ви мовчали,
Чому не давали
Раніше розбити цю дрянь.
Ваші плани,
Ваші мрії.
Ви ж як завжди в стороні.
Хто ж їх втілить,
Хто ж їх втілить?
А чому б не ви?
Нам потрібна допомога?
Та в нас повно олігархів,
Що не платять нам податків.
Коштів вистачить на все.
Пора зрозуміти вже це.
Досить в вуха нам шептати.
Вам пора вже воювати.
Легко, легко підстрікати.
З-за бугра спостерігати,
З українців готувати
Польський ексадрон.
Нас, не вас беруть в полон.
На ведмедя із рогатки.
На язик ви мастаки.
Чом же ви не на війні?
Дозвіл кажите дасте.
Досі, досі не давали.
Ви цей жах спостерігали...
Споглядали..
Оркам дозвіл були дали?
Розпочати цю війну.
А чому?
Чом же сразу та не вдарить
Нам у відповідь було?
Бо керує всім цим Зло.
Не війна це, геноцид.
НАТО срам і НАТО стид.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Експеримент триває.
Експеримент триває.
Раса рептилоїдів перемагає.
Вповадження,
Пять джі,
Людство на нулі.
Штучна планета,
Сотова земля,
Вас нема.
Клімат новий.
Світ не такий.
Зачищення територій,
Техногенна війна.
Майбутнього в вас нема..
Вас нема.
Війна це, війна.
Рептилоїдна їжа,
Клімат, жара.
Війна це, війна.
Хвиля не перша
І не остання,
Це поступове їх просування.
Не просто все так.
Це знак.
Це крах.
Супротиву нуль.
Какашки вже жуй.
Своїми руками
Учасники драми...
Зомбі як миші,
Зомбі ви, миші.
Депресняк
і агресія,
Скрита регресія.
Вони серед нас,
тому такий фарс.
Фальсифікація.
Горобчик притих,
Пташиний знов тиф.
Бабки та секс,
вишки нові,
Життя на нулі.
Поглинання
віками, роками...
Страдай....
Вимирай...
Вампіри навколо..
Тиск на ментал..
в трубу весь цей хлам!
https://tsn.ua/svit/britanskiy-politik-zayaviv-scho-prezidentom-rosiyi-keruyut-pribulci-411194.html
https://uain.press/blogs/reptiloyidi-uroki-istoriyi-ta-malenki-kroki-913985
https://voxukraine.org/druzhba-konspirologiyi-i-religiyi-vytoky-ta-naslidky
https://kutok.io/antix_in_jeans/v_2009_abo_reptyloyidy_nastupaut_na_hrabli_-3hfd
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=drhB1P7Caq4[/youtube]
Коментар перечитав
На відосик цей попав.
Все має свій початок,
Все прямує до кінця.
Просто матриця ще та-
Колова.
На кол й по колу.
Ми в макітрі
З головою.
Макогон хтось розкрутив,
Віру іншу нам внушив,
У рабів перетворив.
Кажуть книг давно нема,
Залишилась лиш одна.
Вам мізки підкоректуєм,
Ми її вам тут трактуєм.
Ряси тут і ряси там,
Це театр ще тих до-драм.
Що талмуди, що закони-
Бийте владі ви поклони.
Що в судах,
Що у палатах,
Не піднімувать вам й зарплати.
Буде все в житті новому.
Для рабів
Всі ці закони.
Фарисеї на коні,
Ви бійці на їх війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
Послухав претендентів,
Майбутніх президентів.
Всіх би та на фронт.
Щось таке морозять.
В багнюку б їх повзком.
Екранів лише жалко,
Обпльовані давно.
І знову,
Знов кіно.
Для нас
Хтось щось зробив?
Брехав й брехнею ж жив!
Війну не допустив?
Чи у бою почив.
Хто з них веде у бій?
Боєць, на вогньовій?
То, що ж вони торочать?
Взнаванні у корита.
Ця ожирніла пика.
Країну розривають,
Ще в тих думках літають,
Зомбують наш народ:
-Дебіл лиш патріот.
В руїнах, на пательні,
дивіться як живем,
Ми в "РАЙ" вас заведем,
Так Пекло назовем.
p/s Якщо з усього різноманіття молодого покоління знову вибрати "свиню" в президенти країни, яка з тої ж колоди, що тусується віками біля корита, то взагалі навіщо нам президент - щоб маразматик завів людство у потойбіччя певно. Тут трагедія, а вони знову ділять поділене давним давно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2024
Марсіани!
Марсіани!
Поряд з нами.
Поряд з нами.
Клімат той,
Що і на Марсі.
Ви у касті?
Ви в їх касті?
Всю планету захопили!
Розум ваш заполонили.
Править з Марсу
Імператор!
Це не жарти.
Це не жарти.
Тут комфорт лише для них.
Маразматиків нових!
[b]Гойда, гойда![/b]
http://prosvit.in.ua/history/hoida-hoida-ivana-hroznoho.html
Гойда, гойда!
Да,да, да.
Кажуть - правда...
Ні- брехня!
Натовп знаті
У палатах,
Простолюд
Голодний в лаптях!
Гойда, гойда!
Лівонська війна.
Все брехня,
То все брехня.
Жінки кричать:
-Біда, біда!
Біжіть, дівки, ховайтесь в жито!
Що ж робити,
Що ж робити?
Хлопці за мною!
Не шкодувати нікого!
Нічого ж нового!
Гойда, гойда!
На ура..
За царя!
У знатного чоловіка
Государ викрав дружину...
Ура..
На коня..
Гойда, гойда..
За царя!
"Крушіть , хлопці!
Увірвіться у в'язницю!
Всіх без відмінності,
Без жалю
Всіх розсікайте на частини!"
Зов цей линув,
Зов цей линув.
Гойда, гойда!
Петля, петля.
За царя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
Сьомим потом обливає.
Градус, градус добавляє.
Нас мабуть попереджає:
-Схаменіться навіжені.
-В вас є бісики скажені!
Та до кого це доходить.
Правлять тут,
Правлять в природі.
Дощ мішає нас вбивати,
Нумо хмари розганяти.
Навіжені наркомани
Набивають тут кармани.
Із оазису пустелю!
А військам куди?
У скелі?
З мрамору встануть герої.
Позовете їх до бою.
А за що?
За цей маразм?
Що зробили із країни?
Так, руїни.
Скрізь руїни.
На екранах показали,
Допомогу розікрали.
Хто таким як ви ще дасть?
Той, хто найняв певно вас.
Спека зовні,
Спека в крові.
І щоденний знову бій.
Тут же править дебілоїд.
Буфер кажуть тут зробив,
Всім кайдани тут надів.
Незалежні і в кайданах.
Ой, ще ті каменярі.
Розігнали навіть хмари.
Хто врожай зібрав?
Уклін..
Гімн скажіть хто проспіває?
До останнього ж бої.
В ресторані, на Багамах.
Пан ?
А ми...
Ми в цій землі?
Це для цього тут родились?
Щоб панам оцим служить.
Щоб безглуздо тут загинуть,
Бо так цар чомусь велів.
Дві імперії воюють,
Кажуть :
-Буде переділ!
Гинуть люди!
Гинуть люди!
Дебілоїд на коні.
Резервації готові.
Сонце спепелить до тла.
Скрізь беглуздя.
І душі уже нема.
Завивають, плачуть люди,
Сходять з розуму щодня.
-Божевільні.
-Все дарма.
Звучить сурма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2024
Антарктида, Аляска -
Це ж казка.
Національні парки,
Гордість Землі.
Великі гори,
незліченні скарби.
Види казкові,
Небо внизу.
Невипадково
ці чисті простори
Манили і манять
царів на гору.
Сорок девятий
та континент,
Незахаращений
Стильний куточок,
Живої води
Та природи шматочок.
Хто ж захватив
Цей кусочок планети?
Хто заробив там свої дивіденти?
Від нас все скривають.
Це по любому.
Прісні запаси всього живого.
[b]Удавка у удава, слава, слава, слава.[/b]
У сірому, сірому лісі
Жили сірі присірі миші.
Одна сама песклява:
-Я імператор.
Щоденно пищала.
З неї сміявся весь ліс.
Та з часом сонячна
Тінь накрила цей ліс.
Вплив на тварин
Мишиний вмить зріс.
Зайців вони оточили,
З лісу фортецю зробили.
Ліс весь під корінь пустили,
Коли по узбіччю лише зашили.
По периметру ж ліс.
Зайців злякали вовками,
Лапами їх і зубами,
В руки дали по колу.
Зайці ідуть на війну.
Темно і страшно у лісі.
Миші забились в нору,
Зайців женуть на війну.
Зайчик кіл свій волоче,
Лапи по лікті в вогні, він на війні.
Розпятий, муки приймає.
Ліс процвітання чекає.
Хаща з пеньків відросте.
Сонце над лісом все вище,
Адський вогонь усе блище.
Тіні заворушились,
Косолапі у кучі вже збились.
Пащу розявив удав.
-Який пречудовий був план.
Я на пеньочку лежу,
Зайчиків й діток їх жду.
Колони, колони ідуть.
Удави ростуть і ростуть.
-Миші на черзі.
Голос шепоче.
Миші ідуть за зайцями.
Зміїні втілюють плани
[b]СПЕКА[/b]
Безжальне Сонце.
Пекельна Спека.
Пекло, воно все ближче.
Останнє не спиляне дерево
Обліплене людьми
Мов мурахами,
Остання клаплина
Живої вологи
З засипаної пісками землі.
Отанній притулок,
Ноїв ковчег,
Що вкорінився на останній
Придатній для життя планеті,
Всі інші розум розрушив
Своїм прагненням
До пізнання непізнаного.
Люди пізнали гнів БОГА.
Нарешті збагнули мізерність
Своїх бажань та нікчемність
Людського існування.
Свою хижацьку натуру.
Почуття холоду змушує
Гризти кору останнього притулку людства.
Далекоглядні вскривають власні вени,
Щоб продовжити цю агонію вічного життя.
Невгамовна спрага проявляє сутність,
Ікла зжимаються на артеріях ближніх.
Ейфорія наповнює і наповнюється.
Ще мить і все скінчиться.
Пустеля святкує перемогу,
Вітер розносить свідків
У Всесвіті, свідків трагедії,
Свідків перемоги розуму над глуздом.
Панує безглуздя.
Пекельне Сонце знову і знову
Вдягає корону та спепеляє
Всіх невіруючих.
Все починається спочатку,
Але в іншому вимірі.
Посмішка володаря темряви
На нічному небосхилі
Завершує денну епопею.
Ніч накриває все і всіх.
Небесна картина повторюється,
поширюється і триває
Уже для інших глядачів.
Без них все немало б сенсу.
[b]Вівтар перемоги[/b]
Вівтар перемоги
Й тополі, тополі.
То долі,
То долі.
У полі, у полі.
Заради життя
На смерть,
В небуття.
Спокута
І люта брехня.
Нема вороття,
Нема вороття.
Граки обліпили
Братські могили.
Мов оченята
Рідних та милих.
Знедолили, занапастили.
Всюди могили,
Могили, могили.
Що тут іуди, оці натворили.
В пустелю вивели
Всіх до одного.
З кісток постамент
Для храму нового.
Безбіжники всюди,
Прокльони і стони.
Душі в полоні,
Душі в полоні.
Зранене тіло
Ніж не рятує,
Гнів так лютує,
Гнів так лютує.
Безглуздя кого
І коли порятує.
Безсмертними душами
Підлість керує.
Смерть по полях
Українських крокує.
Глузду й любові
Всім нам бракує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Триває щоденно
Цей марафон.
На порепаних губах
Спека старанно
Протирає росу
Людського поту
Змоченою в уксусі гумою.
Закалюють месій
Майбутніх поколінь.
Чується шепіт:
-Я хочу жити,
Я не месія,
Я не бесмесмерний,
Дайте надію.
-Терпи козаче,
Терпи, смерть гідно прийми.
І по жарі,
Де за сорок навіть в тіні
Марафонці по Пеклу
Мотають круги.
Туди лиш, туди.
На різних мовах
Коментують забіг.
Останній, месія,
Спокутує гріх.
Новий, новий Моісей,
Прихильник старих тих ідей.
Виводить в пустелю народ:
-Останнім біжить - "патріот".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2024
Фейки й брехня
Щоденно, щодня.
Простір поваленно,
Простір в лайні,
Земля у смітті,
Земля у смітті.
Звалище тут,
Звалище там,
На каналах
Стабільно,
Стабільний цей хлам.
Фальшиві актори.
Засмаглі тіла.
Жара і брехня
Щоденно, щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2024
Як це його сказати.
Та щоб зрозуміли.
-Гав-гав.
Від сміху й присіли.
-Та ти не пружся,
Тут всі свої,
Ми розумієм,
Не лепечи.
Нас в ЄС вони не брали,
А ми в Вікно,
Оце ми втяли.
У серці ми,
Ми у Європі.
-Три роки кажуть
Й до роботи.
-Громадянство нам дадуть.
Нам добре й так,
Нам добре тут.
Нас люблять,
Мову розуміють.
Жаліють всюди нас, жаліють.
Ми по Парижах,
Амстердамах,
Купили віли на Багамах.
-Світла кажите нема,
То не біда, то не біда.
-В ЄС все є,
Тут ляпота.
Два роки в колі,
В колі друзів,
Живемо ми в Євросоюзі.
Нас зустрічають по заслузі.
Диковинки ми в зоопарку,
А в вас немає й світла з ранку.
Ми зуміли, нам не заздріть,
Ми багаті, а ви бідні.
То ж воюйте за нас плідно.
З сирнаками там не грайтесь,
До останнього терпіть,
Свою бідність захистіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Хмари в воді
Кудись пропливають,
Рибки хвостами
Привітно махають.
На хмарці в воді
Рибка лежить,
Латаття жовтіє,
Небесна блакить.
Короп з розгону
Взлетів над водою,
Шубовсь і круги,
Лиш хвіст ще згори.
Затишні, спокійні
Будуть вечори.
Рибко, по небу,
По небу пливи,
Пливи і мовчи,
На дно не спіши.
Поблище, поблище,
На хмарці пливи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pX92schXc4A[/youtube]
Брешуть і не рахують.
Брехнею знов людей годують.
Осточортіла провладна брехня,
Бандитів збагачуєм знову щодня.
Як не любити народ України,
Щоб із країни зробити руїни.
Як не любити людей,
Щоб знищити бідних,
Щоб так їх гнобити.
А хто в України залишиться жити?
Ці шарлатани війну розпочали,
Щоб люди зникали, щоб їх убивали.
Як ця брехня осточортіла.
Грабують і нищать,
Щодня, щогодини.
У беззаконні є й наша провина.
Лава брехні в крові всіх залила,
Мають людей давно вже без мила.
Пика з екрану либу цю давить,
А саранча вбиває і грабить.
[b]Страшні історії.[/b]
Перша імперія,
Повторно імперія
Й тут - клятий Рим.
Що ж доброго в нім.
Ми возвеличуєм.
Пишем історії.
А там...
Лише оргії.
Кровавії оргії.
Все на брехні.
Все на різні.
Вони ж були варвари.
Все в землю, все в мул.
Загарбали вічність,
загарбали в вічність.
На всьому чужому,
пир у крові,
пир на крові.
Читають історії,
внушають брехню,
служать Йому.
Ім- ПЕР- Актор.
Ножі у руках.
Розруха, страх.
Захопили...
возвели...
з руїн храмічний трон.
За ними й ми йдем на поклон.
Ідеали.
І указ.
Актори, площі
І арени.
Вічні сцени.
Все верх ногами.
Вниз лицем.
Кровавий пир.
Був МИР,
став РИМ.
***Небо палає***
Вогненна злива..
Земля не тримає..
Хвиля ударна...
Свідомість..
Блукає.
Розтоплено камінь,
Коріння палає..
Життя відмирає,
Уже не благає..
Тліє, згорає..
Звук канонади
Всіх оглушає..
Вогнем плаче небо,
Захід, палає.
Темная нічка
Жахіття ховає.
Ніч непроглядна
Перемагає.
Небо в вогні,
небо палає..
Масло живе
жид доливає.
Не буде того,
що кожен кекає.
Небо в вогні,
Небо палає.
***[b]Торкнеться кожного***[/b]
ЗЛОДІЇ, НАРКОМАНИ, МЕРЗАВЦІ
СВІТ ЛАЙНО
ГОЛІВУД
КРУТИТЬ КІНО...
Великий екран-
сучасний храм.
Попкорн..
Жаргон.
Нескінченний серіал.
Насилля, злочинність.
Реклама нової моралі,
Всесвіт на грані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
Не ждіть сподіваної волі…
Лиш вільний вітер в чистім полі,
Ганяє хмари, стадо гоне.
А нас закрили, ми в коморі.
За нас це зроблять,
Вони й зароблять, знов зароблять.
Гроблять, дроблять..
Ресурси й нас.
Усе поділять,
Все розділять..
Питання
Як..
Законним є тут
Беззаконня.
Не ждіть сподіваної волі,
Чи ще вам крові не до волі.
Так ще не вмерла Україна,
Вона й не стане на коліна.
Та незалежна чи була?
Все ж то брежня.
Османи, турки..
Ляхи, царі московські
Й басурмани
І наші, наші бандо-хани.
А волі, волі не було.
Лиш на словах
Та на паперах.
Точило море просто скелі,
Тут просто все лиш добували,
Свої кармани набивали.
Добро награблене везли,
А ми - воли, ми лиш тягли.
Не ждіть сподіваної волі.
Її ніхто не дав й не дасть.
Про це казав вам ще Тарас.
З вас зроблять фарш.
Ми наймані віська,
Ягнята...
Ми м'ясо НАТО,
м'ясо НАТО.
Це все було уже не раз.
І що чекало потім нас.
Нічого вже й не обіцяють,
А ми змирились, нас вбивають.
Вовки під вівців нарядились.
В кошарі тварі посились.
Не ждіть сподіваної волі,
Вовки голодні в дикім полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yS6SaCrHY7k[/youtube]
Саморозброєння.
Ключове слово.
Пі це певно
Не є словом.
Символ пишуть на плакатах
Та не садять їх за грати.
Кругова чомусь порука,
Вянуть, вянуть
В людей вуха.
Зброю нашу розікрали,
Розпродали...
Схід без бою
Оркам здали.
Де є розведення -
Боїв нема,
Тридцять років
Ця чума.
Хто розвалив,
А кому будувати.
Хто розікрав,
А кому купувати.
Вельмиповажні,
Вельмишановні.
Та то ж бандити,
Все в них в офшорах.
З країни руїну
За бабки зробили,
Кляту війну цю допустили.
Не знищи вони
Армію нашу,
Не бачили б ми
Кляту тут Рашу.
p/s Відео від рашена не підтримую, але цифри там наведені вірні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2024
[quote]Рада безпеки ООН ухвалила резолюцію, котрою Північноатлантичному альянсу надано право застосувати силу для захисту албанського мирного населення. Провінція Косово стала протекторатом ООН, а згодом – на підставі демократичного волевиявлення абсолютної більшості громадян – незалежною державою.
Щойно після стабілізації ситуації в Косові й після створення інституцій самоврядування розпочався міжнародно контрольований процес переговорів, в котрому брали участь всі сторони в конфлікті. Нічого такого не сталося в Україні.[/quote]
Волевиявлення буде?
Лиш кордони
Та прокльони.
Все рішають закордоном.
Косово було
Член НАТО?
Забувати це
Не варто.
А у нас тут
Щось питають.
Убивають,
Убивають.
Миротворці?
Захищають?
Чи конфлікт цей припиняють.
Дрова в полум'я ж кидають.
Наш народ
Тут убивають.
Цю війну
не припиняють.
Це не змови
можновладців?
Волевиявлення то?
Просто править
Нами зло.
Хоч сценарій
Той же самий
Та участники ми драми.
А пісні давно вже інші,
Все страшніші,
Все сумніші.
З кожним днем
Нас наближають.
І штовхають
І штовхають.
Що ж конкретне обіцяють?
В нас нічого ж не питають.
Все за нас вони рішають.
І добра давно нема,
Суне смерть на ці поля.
Ой, не ті,
Не ті жнива.
Косово..
Їх тут не два.
p/s
https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=30
[b]
Бетономішалка
Рей Бредбері[/b]
Це просто слід прочитати.
https://www.bbc.com/ukrainian/features-russian-53736097
https://voxukraine.org/ru/nepravda-myloshevych-publychno-pryzval-rossyyan-ne-razedynyatsya-potomu-chto-zapad-beshenaya-sobaka-na-tsepy-vtsepytsya-vam-v-gorlo
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
Як гарно пташечка співає,
Спів навколо цей лунає.
Світло з неба зустрічає,
Вдячність в пісні цій аж сяє.
Таке мале, а які звуки.
Яке величне серце в нім.
Щоденно чуєм дивний спів
І голос ангелів у нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
Яка прекрасна система,
За ручку батьки
Мов на свято вели,
Щоб у це рабство нас запрягли.
Мозги роками промивали
І де могли там й зомбували.
На нас гріхи за все звалили,
Самі на всьому ж заробили.
Шарлотанство процвітає.
Що скажіть вас тут чекає?
Чули хоч втішний прогноз?
Світ же насильства й Христос...
Бога і того розп'яли,
А ви, чого ви чекали?
Цей світ насильства
Ми зруйнуєм?
Для кого й що ми тут збудуєм?
Діди, батьки не будували?
А їх, їх тут не грабували?
І хто зруйнує?
Хто збудує?
Тут мир колись вже запанує?
Чи ще не вмерла чути роками
І будем вічно батраками?
Ми будем воювати!
То сакси, англи тут воюють?
Чи ці бариги, що жирують.
Недоторканість бариг -
От і весь їхній девіз.
Перемоги це розвал.
Хто й навіщо це сказав.
Нам навіщо, нам підсилу
Розвалити цю Росію.
Не розвиватись,
Не торгувати,
А одне одного
Брати й вбивати.
Це перемога?
Скоріш брехня,
Вбивсто людей без кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2024
Ранкова містерія:
Півень зусрічає Сонце,
Щебечуть пташечки,
Велика привелика
Вогняна паляниця
Підіймаєтья над туманним горизонтом,
Діамантами переливаються роси,
Атмосфера пробудження.
Ось, ось...
І все оживе,
Завирує,
Потягнеться
І....
Як завжди
Побіжить,
Побіжить
Як струмочок,
Туди, туди...
Неусвідомлючи куди..
За течією часу.
А що таке час.
Обмеження.
Напрямленість.
Яка ж приємна ця ранкова мить.
Як дивовижно переповняє
Знову і знову народження нового дня,
Вічна повторюваність з невеликими варіаціями, інтонаціями воскресіння.
Ця дивовижна сцена появи перших променів, перших звуків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2024
Непрофесіоналізм.
Нульові шанси.
Обречена злиденність.
p/s Шість таймів на Євро показали реальну картину в нашій країні, що в житті те і на футбольному полі - фатальність, без шансів і варіантів. Коментатори як і блогери хвалять гравців, а гри ж не було і немає, з перспективної молоді зробили товар, вистояли 0-0, а це кому потрібно, лише суперникам в нашій групі. Та і не могли, немає не те, що ким замінити, а навіть однієї команди на всю країну нема, всі кращі пішли як товар в іноземні клуби. Одне на що спроможні - вистояти і то уже добре після розгрому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2024
Які ж ви паскуди..
Ви сказали
скільки душ
у пекло
загнано
примусово всюди?
Колоду в руки взяли,
Карти переклали.
А у полі двухсоті..
А то ж були люди.
Правлять світом
Паразити...
Паразити
всюди.
Діти...
А їм це байдуже.
Переклали карти..
І воюйте люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2024
[b]Проявления разума.[/b]
Собственная реальность..
Невероятная сила мысли..
влияющая на мир вокруг.
ТРАНСФОРМАЦИЯ реальности ..
и бац...
парабощение душ.
ПРЕИСПОДНЯЯ.
Падение в презрение.
Отражение без выбора.
Державы это...
инкубатор...
Разумных или существ ?
Цивилизованность это...
Когда "развитие"
приближает конец света.
Пыль в конце кометы
правит огромной планетой -
Разумно ли это.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=_uRn-nlk6Fw[/youtube]
Мало віри істинної !
Нечисть качає,
Нечисть викачує...
Злодії, розбійники..
Саме життя крадуть..
Душі безмертні
В окови, в окови..
Сліпці ведуть сліпців..
До чортів на поклони.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k9hV8fCsupE[/youtube]
Культурное наследие
В пожарах костров.
Романовым трон,
Романовым трон.
Веды, сказки,
Былины, сказания...
Вокруг прокаженные
И наказания.
Солнце, Луна крупнее зари,
Звезды на небе тоже видны.
ЛЪН - две Луны.
Большая и малая Луны видны!
Истина в небе,
Мы же глупцы.
Делим планету,
Мы подлецы.
Рюрика дети
Молиться должны.
Правят планетой
Сыны Сатаны.
Снова и снова
На ней передел.
Нечисти это
Смертной удел.
В нас души с Луны,
Не слуги мы чертям,
Мы Бога сыны.
Держава - символ
Земного й подземного шара.
И это все чертям
Отдали на шару.
Пылают, пылают,
Пылают Стожары.
Рюриков, Рюриков
Ведь обокрали.
Факты идеологи
Подтасовали.
Смыслы иные словам
навязали.
Образы в корень,
А пней заковали.
Рюрик - мессия!
Кто в это поверит?
Весь шар земной
Скипетром держит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2024
Тривожно..
Знову,
знову
й знову.
Ці ультиматуми,
промови..
І безкінечні
ці розмови.
Про окаянну
цю війну.
По фаренгейту -
температура спалаху паперу,
чотири, п'ять, один
по їх шкалі..
Партнери й кляті москалі.
Шакали й ті,
шакали й ці.
Ви Бренбері
хоч раз читали..
Блукання ж вічні на Землі!
В вогні степи,
степи згорали..
А люди..
є ще на Землі?
Аляску Путін був звільнив?
Алаенер проголосив?
Він росіян там врятував?
Чи все в крові тут заливав?
А біси в Раді, що робили?
Кому вони скажіть служили?
Ми мінські прийняли ж умови,
Чому супротив свому ж слову.
Чом не миром все рішати.
Ні, ми будем воювати.
Сакси, англи тут воюють?
То чому ж вони керують?
Чорна рада, змова й зрада:
військові заводи, ракети, снаряди.
Політика в ярмо ввела,
Куди нас влада завела?
Фазенди тут іудеї збудують?
Нас знов брехнею нагодують.
На Сході бачимо супротив?
Де диверсанти...
партизани?
Руїни...
та смертельні рани.
Тривожно вдень,
безсонні ночі..
А ми воли,
що не ревуть..
Покірно трави тут жують,
чогось ще ждуть,
чогось ще ждуть.
Когось уб'ють,
вони ж жують.
В єдності одній
лиш сила..
А де та єдність?
Примусова..
Розкол в усьому...
Підлість, зрада..
На Сході паспорти Росії,
імперські мрії і свавілля.
А Захід?
Заходу нема.
Одна брехня..
Лише брехня.
Берег лівий,
берег правий.
Край розвалин,
Міст зірвали.
Міста з розвалин.
Частокіл.
Лунає спів,
Тривожний спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2024
Давно не рівні серед рівних,
Ми в буферній живемо зоні.
Зжимають пальці в кулаки ,
Нема відкритих тут долоней,
На склоні, знову ми на склоні.
Вже не потрібен буфер їм,
Уклін партнери вам, уклін.
Лиш рівні мирно все рішають,
Лиш рівні договір вкладають.
Лиш рівні чинять нарівні,
А ми на буферній землі.
Була нейтральна, мирно жили.
Нажитись тут вони рішились.
-А ми?
-Воли.
Як не верти і ні туди
І ні сюди.
Законності нема й небуло.
Осел за всіх тут все рішив,
Ох, скільки люду положив.
За всіх один лиш укладає,
Його вже кожен проклинає,
Мов та ворона він літає.
Кар-кар кого скажіть лякає?
Із правового кола впали,
Життя за що скажіть віддали.
За беззаконня та цинізм.
Краще був би комунізм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
Із гаю птаха, соловей,
Сягнув в далекі знойні далі,
Щоб договір птахи з ним вклали,
Що соловей він і співає.
Та пісня вже нажаль не та,
Не люблять люди солов'я.
Оце його ку-ку
Ніяк не личить солов'ю.
У клітці птахи не співають,
Клюють пшоно лиш попугаї.
Лиш славить клітку золоту,
Лякає всіх його ку-ку.
***[b]"Не слышны в саду даже шорохи"[/b]***
Седая ночь..
Очень устал.
Каждую ночь
Сон гонят прочь
Подмосковные вечера.
Ноты не те,
Воет сирена:
-Вторая смена.
-Вторая смена.
Маразматики вверху
Крутят музыку свою.
Снова, снова не усну.
А рассвет уже все заметнее...
Не забыть нам увы никогда
Ни убийств, ни мракобесия
В подмосковные вечера.
***
Изауры, Марии..
Скачки энтропии..
И слезы сами
Катились, катились.
След чернил на листке..
Влажно, вновь влажно
Там, на щеке.
Колонии всюду..
Трудней и трудней..
Оазис в пустыне,
Палящее солнце,
Слез изобилие.
Проснитесь,
Проснитесь..
Вы ж на фазенды
Вновь угодили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
Всі поставили на Бельгію,
А українці підготувались до гри-
Вийшли озброєні.
- Свисток,
постріли,
перемога.
І...
Дикваліфікація.
-Що, ви накоїли.
-Що, що, бельгільці вийшли на поле
У формі збірної Росії.
[b]Турнірна таблиця[/b]
Працює штучний інтелект.
Дививсь учора я фрагмент.
Словаків наші натягли,
Забивши в матчі два голи.
Бельгійці теж за нас
Боролись, три банки
Класні у ворота,
Румунам, то від України.
Розсілись, на наше місце в групі сіли.
Стяги їх замайоріли.
Працює штучний інтелект,
Ми другі в групі-
Нам призент.
З останіх, другими нас робить,
Ребров же може, він це зробить.
Лишилось й нам забити три,
Щоб посміхнулись певно всі.
Телетрансляцію дививсь,
Не так вже крутять як колись.
Інопланетні передачі,
Гравці із гри, які фінти та передачі.
До чого всі вже докотились,
Прямі в криві пертворились.
Євро-2024, оце так наші накрутили.
Навіть ФІФА вже обдурили.
[b]Пролетая над гнездом кукушки[/b]
Шедевр...
И кого напоминает?
Обсуждаем, осуждаем..
Перемен?
Что взамен?
Вспоминаем..
-ДЖУСИФРУТ!
-Ты их всех надул!
-А что мы делаем в этой дыре?
-Пора сваливать на волю!
-Пойдемте со мной!
- Ты и я, вождь.
-Повыше пожалуйста.
-С удовольствием!
-Это, что?
-Проводник и немного смазки.
-Сожмите сильнее!
-Теперь глубокий вдох.
-Ну, как дела уроды?
-Лунатики и дефективные.
Посмотрите на свои рожи,
Посмотрите на себя.
-Очень забавная мысль.
-Мы бы хотели продолжить.
-Дружественная атмосфера
Перед торговыми переговорами...
Три чернокожих ребенка были убиты?
-Да, детка, это Мак.
-Не забудь выпивку захватить.
-Вождь, вождь я здесь больше не могу.
-Это проще как кажется,
Ты огромный как ствол дерева.
-Он, делал как хотел,
Они поработали над ним.
Каждый раз, когда он прикладывался к бутылке,
Не он пил...
Она высасывала его..
Даже псы не узнавали его.
Я не говорю убили,
они поработали над ним как работают над тобой.
-Вот и они, вождь.
-Они здесь.
-Бог, услышал мои молитвы.
-С собой они несут пару бутылок.
-Я понял, понял.
-Только не шумите.
Плыви, плыви
Тихонько по течению,
Легка , легка
И беззаботна жизнь.
-Дубинкой длинной 14 дюймов
и пинком под зад?
-Парень это моя долбанная работа.
-Ну где же он, дьявол?
-Навалил в штаны и удрал.
-Кто там?
-Извините, по ночам иногда так одиноко...
-Но, там никого нет.
-Только ты и твоя плюшевая задница,
тощий недоносок.
Немая сцена...
Танец...
Конец.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2024
https://champion.com.ua/ukr/football/evro-2024/polski-vbolivalniki-zaspivali-obrazlivu-pisnyu-pro-rosiyan-1003352/
Як хіт лунало,
Вся Європа це співала.
https://www.instagram.com/mticket.polska/reel/C8e6y9YNjxW/
Маршем фани
Дружно йшли.
Підтримку щиру
На Євро знайшли.
Путін на шию петлю
Надів, усій Європі
Він надоїв.
Усі співали,
У бій всі шли
Та фанів раші там не знайшли.
Зорієнтувались в ТЦК,
Путівки в руки...
-На фронт пора.
Їм дрони в небі
Кричать:
-Ура!
Під спів сирен
Йдуть на Москву.
Цей певно хіт
Підняв товпу.
Наче й не пили,
Всі молодці,
Гранатомети
У них в руці.
Підмога з Євро
Маршем йде, їх ТЦК у бій веде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2024
Ой, щоночі
Твої очі
По кохання
Знов шепочуть.
Дві сестрички
Ягодички
Розовіють
Ніби щічки.
Двої груди -
Стиглі дині
У ладоні
Мої линуть.
А уста твою шепочуть
Любий, я тебе лиш хочу.
Покуштуй мої уста,
Медовуха я ще та.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2024
На виїзді два голи,
Українці нарешті змогли.
Дві банки в чужих воротах,
Забити знову їм охота.
Нарешті забили й ми,
Забивати хочем ми.
Чи бельгільці нам дадуть,
Не в суху хоча б продуть.
Слід ресурси відшукати
Й рівень гри всім показати.
Гри ж хорошої нема,
Дворова команда ця.
[b]Колись і він стане рибою.[/b]
Більше ніж по дві рибки
На ставку не збиратись,
Бо дядя браконьєр все бачить,
Током як гахне...
Аж луска дибом встане,
Їсти перехочуть
Як на рибу глянуть.
Очі квадратні,
Вся в крові..
Нормальним не по собі
А він все в мішок
Та в мішок.
Це не перший
Такий за ним вже грішок.
З горла як завжди
На посашок та у чинок.
Риба спозаранку
Тікає від Ваньки.
А він своє знає -
Током риб вбиває.
[b]***Люблю***
*а любовь она выше*[/b]
Я люблю тебя,
Слышишь!
На свете нету,
Нету реки такой,
Чтобы плыла,
Проплывала
звезд выше.
Ты меня
Слышишь!
Нету любви иной.
Целуются,
Целуются аисты
На крыше.
А любовь
Ведь выше.
Повыше.
Звездной ночью
Ты меня слышишь.
Тебя я люблю,
Мною ты дышишь.
***
Поцілуй чотири рази,
Це лікує серця рани.
Ти ж дивися вже до драми.
То ж цілуй, лікуй всі рани.
Глянь на наші кардіо,
Кардіограми.
Наче крила із до драми,
Поцілунки ці між нами.
Все між нами
Як в до драмі.
Серця з рук,
Поцілунки ці серцями.
Нагадала,
Нагадала.
Все придумала
Сама.
Сама краща
То до драма,
Тебе ж вибрала
Сама.
Ні сна, ні покою.
Увісні і на яву
Ти цілуєшся
Зі мною.
Кардіо-,
Кардіограми
Летять все вище
Голубками.
А серця,
А серця
Махають з неба
Нам руками.
Не сачкуй,
цілуй
і там,
Дам, дам
Опускай
І цілуй все там.
Крилами, крилами,
Обійми.
Це ж ми.
Вище, вище неба,
Поряд зорі,
Я цілуюсь з тобою.
Солодкі уста,
Губи медові,
Ми, ми кайфові.
Не сачкуй, цілуйся зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2024
[quote]Пока нечисть сообразит, что с ней происход, ее уже по частям в хранилище несут[/quote]
-Підсудний, сідайте.
-Я без хвоста.
-Ой, не спроста.
-Ой, не спроста.
-Позов такий то,
Така то стаття.
-Масове вбивство
Мишей.
Позов подали цей на кота.
-Ой, не спроста.
-Організатор?
-Я без хвоста.
-Миші ж вбивали мишей за хвоста.
-Ну да.
-Ви ж без хвоста, не спроста.
-Віподідач!
-Я, без хвоста.
-Це масове вбиство?
-Мишей же нема.
-З за чого почалось?
-За мого хвоста.
-Мишей ви вбивали?
-Ні, то не я.
-Слід залишили, свого хвоста.
-Ой, не спроста.
-Невже тут безхвостий, один лише я?
Миші вбивали, а судять кота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2024
На землю цю в них плани.
Учасники до драми
Не їдуть на Багами.
Сценарій для них склали.
Всі дії прописали.
З земель взяли й зігнали.
-Все буде!
Обіцяли.
Вже бачимо, що є.
Усе стає чуже.
Партнери та не наші.
Міста і ті зникають.
А всі чогось чекають.
Вже руки ж потирають,
Сигналу лиш чекають.
Хто встигне - той й вірве.
Тут хтось чогось ще жде.
А що ще тут твоє?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GlLu2X5BZMM[/youtube]
Генії були..
Що ж з ними ми зробили?
Убили.
Взяли й ...
Ідеї їх зарили..
По ходу заробили.
Тут штучний інтелект,
А люди лиш бацили.
Який нам храм науки.
Яка там геніальність.
Для стада це банальність.
Геніїв в могили, їх конкурентів в владу
Й танцюйте до упаду.
Смертельна ейфорія.
Залишились лиш мрії.
А ми вже голограми.
Учасники ми драми.
Лінгвістика, генетика,
Інформаційний код -
Це мусор для істот.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cNnm642D0Eo[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
Хмарки в постійному русі.
Гра світо-тіні.
Уява малює картини.
Медведиця і медвежата.
Пухнасті з хвостом лисинята.
Дракон, той, що пащу роздвинув,
Зграя рибок грається мило.
Морські коники в небі літають.
Думки вище неба сягають.
Біло-сірі хмари, небо голубе.
Все кудись пливе.
* Чи то сайт підвисає, чи то комп'ютер, а може клавіші залипають чи автозаміна, але з кожним днем опечаток все більше, певно і сам в якомусь іншому вимірі я в цей час блукаю і думками і свідомістю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
Не знати мови.
Не дивитись?
І кому скажіть вклонитись?
В чомусь нам були ж близькі.
І не всі вони як всі.
В чомусь кращі,
В чомусь ні.
Не такі просто як всі.
Що навчились ми у влади?
Продавати чужий спадок?
Рід, країну і людей?
Вкрасти!
Ось уся їхня програма.
Розкрадання до упаду.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tk_mxp00Ri8[/youtube]
[b]Все в тобі.[/b]
Нічого не шукайте.
Нікого не ждіть.
Все бажане у вас є.
***Психопати проти населення***
https://red.mat6tube.com/watch/-219500758_456242533
Зелену книгу ви читали?
Кого й навіщо ви чекали?
Були Боги, а ви не знали?
У що ви вірите?
Чому?
Хто пропагує цю війну?
Спасе вас штучний інтелект?
У ад ідете навпростець?
Із чим ведете ви війну?
Ви чим заплатите й кому?
Ми восхваляєм Сатану?
Ви в божевільні?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JHKz0yViaVo[/youtube]
Мясо?
Зброя?
Ми під контролем.
Їх контролем.
Ми до останього в що вірим?
Є ще надія, є надія:
-Прийде мессія.
Й шоста раса.
Всі стануть фаршом.
Будуть фаршом.
У ад ідемо,
Всі в ширенги?!
[b]А над головой. .[/b]
Облака в постоянном движении.
Игра света и тени.
Воображение рисует картины.
Медведица и медвежата.
Пушистые с хвостом лисята.
Дракон, тот, что пасть раздвинул,
Стая рыбок играет мило.
Морские кони по небу летают.
Мысли выше неба взлетают.
Бело-серые облака, небо голубое.
Все воздушное такое.
[b]Оverhead.[/b]
Clouds in constant motion.
A play of light and shadow.
Imagination draws pictures.
A bear and cubs.
Fluffy foxes with a tail.
A dragon with its mouth open,
A flock of fish playing sweetly.
Seahorses fly in the sky.
Thoughts soar above the sky.
White and gray clouds, blue sky.
Everything is so airy.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
Три банки у воротах.
Беззубий напад.
Повне розчарування.
*З вірою в майбутні перемоги.
Та підстав нажаль немає, гра в одні ворота. Румунія -Україна 3-0.
Чекаєш, шукаєш де подивитись, а потім думаєш, а навіщо, краще б очі цього не бачили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024