| Сторінки (14/1360): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ти відчуваєш, як тримтить душа,
Немов мала пташина у долоні?
Повір, тобі я зовсім не чужа,
Тепер удвох ми у весни в полоні.
Тепер удвох, хоча іще є мур,
Так близько, та між нами страху грати,
Чекання - вище із земних тортур,
Всі почуття за поглядом ховати.
Ті дотики і дихання тепло,
Без натяків, без крихітки сумління…
Тримати в серці все, що так пекло,
Нестерпно, загасити душ горіння.
28.03.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
У спільноті естафета,
Представляю Вам поета,
В нього віршів цілий рій,
Тож знайомтесь – Пан Андрій.
Вірші в нього – мають душу,
Українську волю дужу,
Джентльмен і волонтер,
Із спільноти ВПР.
Ще й до гумору мастак,
Тішить інтернет читак,
Том у нашому розклАді -
Бачити Вас дуже раді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
Якщо я квітка – то духмяний цвіт,
Який черемха сипле на дорогу,
Із біло-пінних ледь воскреслих віт,
Гуде весна і чути до порогу.
Бурштинове дзижчання трудівниць,
Пелюсток зляканих примхливі снігопади,
Допитливий привіт квіток-зіниць
Й вітрів примхливі спритні променади.
березень 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Чи є у кого номер телефону
Казкового умільця – коваля?
Чи повернувся вже із-за кордону?
Про хист його я чула звіддаля.
Ви, казку про Телесика читали?
Там дід і баба, син малий – Івась…
Коваль у ній оздоблював метали,
Усе складне було йому «на раз».
Що скажеш тут, як майстер на всі руки:
Шкварчить робота і матеріал,
Важкі діла, але приємні муки,
Складає дяку весь йому загал.
Майстерно, наче спритний стоматолог,
Зробив Змії титановий протез,
Скував він репутацію й навколо,
Клієнтів мав з рекламою і без.
У вільний час гнув для возів колеса,
Вмить голосу змінив діапазон,
Допоможіть чи Інтернет, чи преса,
Тепер в реальний кликати сезон!
Нехай мені він підрихтує голос,
Без видумок: такий, як був колись,
Бо досить у житті похмурих полос,
Ковальська слава хай летить увись!
Я б дякувала довго й на всі боки,
Такий зробила б майстрові піар,
Не знав би він потреби і мороки,
І заробив найперший свій мільярд…
Він може є у «друзях», у мережі,
То напишіть, або здійсніть дзвінок:
«Є шанс розширить власні бізнес межі:
Клієнт вже є!» - жду відповідний крок.
17.12.2024 (Інна Рубан-Оленіч)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Було! Наснилося село,
Оте старе, як на картині,
У грудях тисне і донині,
Як гармонійно там було,
Бо дороге усе людині.
Ставок дрімає у долині,
Навколо пишно зацвіло,
Буяє зеленню зело,
Огуд принишк, дріма на тині,
А поруч - чисте джерело.
Мене сюди знов привело,
Де у старесенькій хатині,
Мені, простій сільській дитині,
Бабуся гладила чоло,
Й вкривала хліб на скатертині.
А я в благенькій полотнині,
Покинула своє житло,
Розмилось часом долі тло,
І знов, неначе на світлині,
Згадалось все, що там було…
10.03.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2025
Моя симфонія не для сторонніх вух,
Мій Всесвіт жде за сімома замками,
В контемпі дихання грудей неспішний рух,
Зове ділити погляди з думками.
Мій світ – химерна пляма, акварель,
У барви кожної свої закони,
Розчеше вітром буднів дим-пастель,
І пахне ладан, мов біля ікони.
Мій сон – політ крилатих мрій увись,
Танцюють рими в пристрасному танці,
Яка краса! Ти тільки подивись -
Тремтять повіки від проміння вранці…
Жінок-галактик спробуй зрозумій,
Потрібен вік, щоб осягнути диво:
Та посмішка, ледь видний порух вій -
Усе в ній щиро, ніжно і красиво.
09.03.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
Подаруй мені, весно, рожеві світанки,
Засвіти в небі сонця золочений жар,
Прохолодні і тихі, замріяні ранки,
Та родючих полів дивне дихання-пар.
Розбудити час, весно, бурхливі струмочки,
Солов’їв у садах, пустотливий вітрець
Пишним цвітом розший же манишки сорочки
Й білий вельон щоб з квітнем піти під вінець.
Подаруй мені, весно, п’янкі аромати,
З перших квітів сплети всім духмяний вінок,
Нехай швидше сини повертають до хати,
І до миру наблизь ти країну на крок.
Вже настав час твій, весно, вершити у світі,
Всі діяння й смарагдово-свіжі дива,
Щоб радіти в буянні, пробудженні, цвіті,
Й під ногами заслалась блискуча трава.
02.03.2025 ( Інна Рубан-Оленіч)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034708
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025
Японська ікебана – тривимірність буття
Земля. Людина. Мрії, думки і почуття.
Основа – те, що всесвіт плекав багато літ,
Людська байдужість, впертість, а не духмяний цвіт,
Хоча у мріях квітне, щось чисте, неземне,
Розвіється за вітром і все колись мине.
У просторі витає неписаний закон -
Живи. Життя триває й не знає перепон.
02.03.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025
В кінці зими у мить ясну,
Веселу і жадану,
Чекали вквітчану весну,
А не подій Майдану.
Не думали втрачати Крим,
Багатий край Донбасу,
Момент, щоб знати: «Є ти ким?»
У вирі злого часу.
Три роки… Одинадцять літ…
Вже й не одне століття…
З вінка зривають пишний цвіт,
Шлють горе і жахіття.
А ми живем з останніх сил,
Не опускаєм руки,
Ще з колискової посил,
За всі страхи і муки.
За тих – хто віддавав життя,
Хто Феніксом з руїни,
За тих - хто ріс у укриттях,
Заради України.
За тих – хто втратив все і всіх,
Та не запал і совість,
Аби за кривду, біль і гріх -
Діждати мир натомість.
22.02.2025 (Інна Рубан-Оленіч)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2025
«Рядочки» – сцена, для катренів, рим,
Тут прихисток, для всіх - хто є поетом,
В час метушні, як змити з буднів дим -
Лиш сайт співає з сердечком дуетом.
«Рядочки» - почуттів й натхнення вир,
Від публіки шквал лайків та овацій,
Про почуття, красу, війну і мир,
Чекає світ в «Рядочках» публікацій.
22.02.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2025
А ти тримайся, як тобі не тяжко,
Та склеюй світ, немов сургучний клей,
Тягни майбутнє, як мала комашка,
Це не для тебе, це – ради дітей.
А ти тримайся, бо і оболонці,
(Яка живе, продовжує свій путь,)
Не варто, вихід бачить в ополонці,
Одна ти в себе – спробуй це збагнуть.
А ти тримайся, хоч не гоять рани,
Постійні хвилі співчутливих слів,
Звільнися вже, із спогадів, омани,
Коханий твій, такого б не хотів.
А ти тримайся, мусиш далі жити,
Усім свій вік, у кожного свій час.
Такі холодні мармурові плити…
Живи тепер. Для себе. І для нас.
09.02.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
ВЕСНІЄ… вже МАНДРУЄ світом,
Новий і позитивний день,
РОСТЕ трава, СМІЄТЬСЯ цвітом,
СПІВАЄ радісних пісень.
СВІТАЄ… далі небокраєм,
По срібній, вранішній росі,
Земля, неначе пишним раєм,
Вже ПЛАЧЕ в праведній красі.
06.02.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
ДОрога ДО рідного ДОму, здалека таки Дочекалась,
ТРЕмтить тут пеРЕкотиполе, та шепіт пРЕкрасних беРЕз,
ПоМІтно у рідному доМІ МІнорно МІмоза всМІхалась,
ФАктично, ФАту ФАрбувала у тон ФАнтастичних небес,
Дзвіночків малі параСОЛЬки - конСОЛЬ поруч призьби у хаті,
ПоЛЯ біЛЯ саду…й кружЛЯли лелеки дЛЯ нас - гЛЯдачів.
УСІ поСІдали на стріСІ, СІйнуло дощами, у СІті
ДОРЕчно вМІстивсь Фон і преСО ЛЬодових пЛЯмистих чаСІв.
05.02.2025 (Інна Рубан-Оленіч)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025
[i](Сучасна казка)[/i]
Мають люди хибні звички,
Скрізь губити рукавички,
Та не знайдеш – не вай фай,
(Хоч в мережі продавай).
Чи грошей у вас чимало,
Губите їх де попало?
У дірках, нові, в іржі,
По одній і всі чужі.
Занесло сюди боксера,
(це якась окрема сфера),
Та я ж бачу ,щось не так,
Наче виварка кулак.
Рукавиця - як авоська,
Проти всіх, як слон і моська.
Де ще є така рука?
Хованка від ТЦК?
Ще бува приходять «друзі»,
Не знайдеш у всій окрузі:
Ось квадробер завітав,
Мабуть десь ловив він гав.
Чи ховався від синиці,
Що десь ділись рукавиці
Йди – кажу, додому – в строк,
Бо пора вже на лоток.
Де господарів шукати,
Краще не несли б із хати…
Завітала медсестра,
(По медоглядах котра)
«Не мої, якісь в грязюці,
Їх, хіба, якійсь свинюці…»
Цій стерильні подавай,
Чи прийде цій муці край?
До роззяв я дуже звична,
Наче фея рукавична.
Тож, уважно не губи,
Нащо тут твої скарби?
Вже рахую їх мішками,
Сина, внучки, кума, мами,
Гублять циган і грузин…
Я ж - відкрию магазин.
01.02.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2025
[i](децима)[/i]
Знову рана, знову сльози,
Я чекаю довго потяг,
Мрії хороводи водять,
А в житті - громи і грози,
Вітром горнуть тіло й коси.
Все скінчилось без початку,
Біль залишило на згадку,
Проводжає потяг погляд,
Я не маю щастя поряд,
Знов душі нашию латку.
31.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2025
Не сльози! Дощові списи
Летять із хмари просто в душу.
Пробачень більше не проси,
Сама я далі жити мушу.
Пробачення, немов тепло,
Що знищить вітер і тумани,
Забуду, наче й не було,
Навіщо світ казок й омани?
Я третя зайва, що ж тепер?
Всі мрії, як опале листя…
Знов швидко сяду у купе,
Й світ за очі у передмістя.
Наш дім – (віднині, тільки сон),
Закутає зима снігами,
З самотністю лиш в унісон,
Співатимем печальні гами.
30.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2025
Таку погоду я люблю!
В руках холоне кава,
Температура на нулю,
Кругом усе цікаво.
Летів удаль старий трамвай…
Навколо – справжнє диво!
Духмяне, як різдвяний чай,
Від цього я щаслива.
Як хороше тепер, поглянь:
Переспіви дзвіночків
Та кілька до зими питань:
Де снігова сорочка?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2025
Лементуються КОТИ,
Й кури до качок,
ГУСАКИ всі до води,
Свині у сажок.
СЕЛЯНИН із лободи,
Вигнав сім квочок,
Кличе песика сюди,
Чухати бочок.
А в Степана Слободи
Молодий бичок
Три теляти наплодив
(Заздрісникам – шок)…
Із кобили не впади,
Бо все скік та скок,
Віжки там - БЕРИ й веди,
Он, до жіночок.
ПОДІЛЮСЯ, бо плоди,
Вже доспіли в строк,
А тепер: лежи, сиди,
Гоцай гопачок.
27.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031756
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025
Я до тебе біжу по пшеничному полю,
Не завадить подагра і радикуліт,
Бо Всевишній послав мені ще одну долю,
На чолі сивина й стільки літ, стільки літ…
На моєму шляху хрумкотіли коліна,
Бачив твій силует ( мінус три й мінус два),
Бо в багаття душі підкидав хтось поліна,
І у вісімдесят любов творить дива.
Я на зустріч несу тобі щастя і квіти,
(І дрібниці, пів пенсії нині ціна),
Із тобою удвох, наче знову ми діти,
У майбутнє маршрут – це дорога одна.
Розкажу тобі все, що в душі заховалось
І зроблю без вагань, на що вистачить сил.
Вір, любові моєї не буде замало,
Бо серйозна мета і рішучий посил.
23.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
[i](Автори: Інна Рубан-Оленіч та Валентина Рубан)[/i]
Я вийду за ворота,
І подивлюсь на світ:
На березі болота,
ЗІВ’ЯНУВ ніжний цвіт.
ПРАВОРУЧ - БІЛА річка,
ЛІВОРУЧ – ЧОРНИЙ ліс.
Доріжка, ніби стрічка,
Побігла, он повз міст.
ВГОРІ - похмуре небо,
Мов сердиться на всіх,
Йому б радіти треба -
Та ВНИЗ летить вже сніг.
ЗИМА своєї шуби,
Не одягне ніяк.
Лиш дме ХОЛОДНІ губи,
Вітрисько, як маньяк.
Не ЛІТЕЧКО ГАРЯЧЕ,
РОЗКВІТЛО навкруги,
А зимна холоднеча,
Скувала береги.
ЗРУЙНОВАНА й подерта,
Навкруг уся краса,
Лиш ТВОРЯТЬ снігом вперто,
Казкові небеса.
25.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
Як калина розцвітала,
Зажурилась мати,
Бо синочка молодого,
Брали у солдати.
Цілувала обіймала:
«Любий мій соколе,
Захищати від’їжджаєш ,
А серденько коле!»
Як калина червоніла,
Посивіла мати,
Бо не може він із бою,
Слова написати.
Дожидала, виглядала,
Днями і ночами,
Щоб вернувся син додому,
На поріг до мами.
Як зелене на калині,
Листя багряніло,
Від чекання-хвилювання,
Мати помарніла.
Бо зник безвісти синочок,
Не діждать нікому б,
Як нізвідки виглядати,
Рідного додому.
Як калинове намисто,
Обдали морози,
Не лишилося місця – щастю,
Закінчились сльози.
Повернувся в домовині,
Той, кого чекала,
А до ранку біля сина,
Неживою стала.
Як калина розцвітає,
Ранньою весною,
Пам’ятайте, скільки болю,
Дано із війною.
Хтось чекає, виглядає,
Вірить в Бога лише,
А хтось мовчечки сирітку,
На руках колише.
20.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025
Колір весняний у квітах,
В небі – забарвлення м’яти,
В пишних салатових вітах,
Щастя пора пошукати.
Колір весняний яскравий
Сонцем усе зігріває:
Пахощі з нотками кави
І у долинах трава є.
Колір зими – це прозорість,
Чистий, або мутнуватий.
То - як замріяні зорі,
То - як замети із вати.
Взимку ж натхнення у мріях,
В барвах відтінків пастелі,
В серці натхненна надія,
Світ розмаює й на стелі.
18.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025
Треба учителю бути у ТРЕНДІ,
КЕЙСІВ буває у нього ТУ МАЧ,
Щоб КРЕАТИВНІСТЬ лишити на стенді,
ЛУЗЕРСТВО знищити й ФЕЙКИ невдач.
ЛАЙКИ, ФОЛОВЕРИ, класи РОНДОМНІ,
В кожнім ІВЕНТІ, щоб мати РЕСПЕКТ,
В класі ховаються мрії бездомні,
ШЕЛТЕР знайшли там журнал і конспект.
ЛАЙТОВО КОУЧЕР час у ДОНАТИ,
І ТРАНСПАРЕНТНО покращує світ,
БАНИТИ можуть, або ХАЙПУВАТИ.
ВОРДИНГ життя - педагога політ.
16. 01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025
Коли я стану кішкою,
Та краще кошеням,
То тільки й діла мала я,
Бай-баю та ням-ням.
Погріюся на сонечку,
Впіймаю тінь чужу,
Що пурха у віконечку,
У вільний час лежу.
Побігаю за бантиком,
Розмотую клубки,
Пограюся із братиком,
Руденьким залюбки.
Поснідаю із блюдечка,
Наповниться живіт,
І виросту я, людочки,
Як той дорослий кіт.
16.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
[i](октава)[/i]
Гілки квітучі у саду веснянім,
Колишуть безтурботне янголя,
Чекає, щоб зустрілись пан і пані,
Аби у них з’явилось немовля.
В чужім саду в молитві, у благанні,
Сім’я до Бога слізно промовля…
Зітхає янгол – розуміє суть:
Немає -де чекають, є – не ждуть!
15.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
[i](монорима)[/i]
Сумує знов січневе поле…
Похмуре, чорне, мокре, голе,
Грудки ріллі дощами коле
І тихо стогне: «Доле! Доле!»
По струнах вітру вдар, басоле!
На голос весь співай, роздоле!
Ця пристрасть – смак гуакамоле,
Безсніжний степ – зими мозоле.
Якби снігів, таких, як в Сколе,
Нехай закута тіло кволе,
Щоб стало пишне, білочоле,
З корінням з дум буденність поле.
Поглянь у небо неозоре,
Там місяць плесо рогом оре,
Суцільне з полем, наче море,
Чекає снігу, гонить горе.
14.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025
Вишивальниця Маланка вже відкрити маску рада,
Перший вірш, (який писала)– без брехні, там тільки правда:
З чотирьох – я вишиваю і зізнаюсь без секретів,
Вишивок я маю стільки ж, як Рутенія поетів.
Із трьох рочків - я на сцені: і танцюю, і співаю,
А до речі: відповідні профільні дипломи маю.
З дев’яти – з’явились вірші, більше тисячі із гаком,
Їх читаю, редагую і милуюсь післясмаком.
Вчителька мистецтва в школі і ансамблів керівниця,
Якщо коротко, то просто: педагог, культпрацівниця.
Сотня кактусів у домі, рід – до сьомого коліна…
Рубан- (додала) Оленіч плюс ім’я найкраще – Інна.
Я із краю, де колиска рідну мову колисала,
Із села, де люблять пісню, і картоплю й кусень сала,
Хоч Чернігівщина зветься, та Полтавська за городом,
А в Сумську, як по морозу, то добратись можна льодом.
2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025
[i](дієслівно-іменниковий)[/i]
Бродила ніч, ловили зграї звуків,
Думки-пастки співали лейтмотив,
Безмежність, степ чекали перегуків,
Приходу снів, чудес, фантазій, див.
Зринали інтонації рядами,
Плели вінок мелодій-віщунів,
Екскурсії країнами-світами,
Секунд потік сприяли ходу днів.
Малює ніч етюди-візерунки,
Ноктюрни, ритм побачень-серенад,
Єднає світ, покращує стосунки,
Запрошує нестримність, променад.
Музичний вир - життя коловороти,
Фермати, такти, кроками реприз,
Примусить волю страх перебороти,
Одержати дарунок – супер-приз.
Січень 2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025
Я тобі розкажу таємницю,
Що приснилась мені уночі,
Із дитинства священну криницю,
Поруч мальви, немов павичі.
Усе бачила, наче наживо:
Полонив неземний аромат,
В пишнім гіллі гойдалося диво,
А цвіт липи, ховав неба шмат.
У садках загубилися мрії,
І, кудись, повтікали казки,
Вороньків довгі й вигнуті вії,
Ранніх рос назбирали разки.
Світ яскравий в дзеркальних перлинах,
Ясне сонце лежить горілиць,
І безмежжя в полях і долинах,
Та ще безліч моїх таємниць.
13.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025
Коли зима загляне у вікно,
Огорне світ холодними руками,
Ховай образи в лестощів сукно,
А за взаємне – сплачуй мідяками.
Неси в дарунок чашу ніжних слів,
Нанизуй мрії в зоряне намисто…
Як чисту душу вирвати зі снів,
Мереживом забарвити іскристо?
О, почуття - на друзки бите скло!
Складу в єдине долі із льодинок,
В думках зітру що є, і що було,
Я викличу любов на поєдинок.
Чудових дум роздмухану свічу,
У серці знов коханням освячу.
03.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2025
[i](Побажання у надвечір'я Хрещення Господнього)[/i]
З дитинства традицій скарби бережу:
Голодна кутя – свят зимових вінець,
Коли коляда перетнула межу,
Й розвагам веселим, от-от, і кінець.
Дотримаюсь посту. І біля ікон
З дитинства традицій скарби бережу,
Бо знаю життєвий і Божий закон –
Молитись за себе і душу чужу.
Хай миро здолає гріховну іржу,
Від куль і ракет нас усіх захистить,
З дитинства традицій скарби бережу,
Й ціную прожиту у спокої мить.
Нехай не зникає промінчик надій,
Старий рік дотягне свого рубежу.
Людиною буду у вирі подій –
З дитинства традицій скарби бережу.
[i] /тристопний амфібрахій, чоловіча рима/[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2025
Вишивальницю Маланку,
Щедрувати запросили.
Натрудилася я зранку,
Та до гульок маю сили.
Бісер, хрестик римувала,
Вірш мережила словами,
Ще й співала, як в Ла Скала,
Хроматичні звуки-гами.
Сорочки, або картини,
І серветки з рушниками,
Скільки скарбу народилось,
Цими вмілими руками…
Всім нашила подарунків,
Як мене навчила мама,
Замовляйте візерунків -
Я продам! (Бо це - реклама).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025
Намережу-вишию
Нитками, узорами,
Бісером, лелітками,
Кольоровий світ.
У душі залишуся,
З ранками прозорими,
Вузлики - примітками -
Згадка на сто літ.
Хай співає віхола,
І дивує примхами,
Витівками славиться,
Дівчина-зима
Сумувати ніколи,
Вечорами тихими,
Змалку вишивальниця,
Стала я сама.
12.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025
Сумував старий слон
Споглядав сьомий сон:
Сорок сороченят -
Смакували салат.
Сестри скромних синиць -
Скуштували суниць.
Самозванець-слимак,
Спантеличив собак,
Сови скрізь – суєта,
Страх, снує самота…
Сонце сіло спочить,
Сну сплатить, свою сить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
(акровірш)
С-іє сонце проміння крізь сито,
Е-легантних перлин-пелюсток,
З-а красу свою сплачує мито -
О-ксамитом убратий куток.
Н-апуває живою росою,
К-аламутний, захмарений світ,
А чутливих – дивує красою,
М-анить мрії в незнаний політ.
Е-кспресивно, шалено колише,
Легіт-вітер цілунком дощу,
І п’янкий аромат вірші пише,
Й-ого в душу тендітну впущу.
10.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
[i](четверик)[/i]
Зимовий вечір – холод за вікном,
У теплій хаті затишок і кава,
Навколо все заснуло тихим сном,
Лише горить на обрії заграва.
У теплій хаті затишок і кава,
Душа душі новий диктує том,
Завії грізної гуде мала октава,
Усе життя розписано між ком.
Навколо все заснуло тихим сном,
Сніги для світу – дорога оправа,
Прикрасила поля навкруг вапном -
На витівки, хоча, не мала права.
Лише горить на обрії заграва,
Вдаль вечір місяць котить стусаном,
У пізній час, зима – неначе пава,
Убрала світ мережаним сукном.
09.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025
Барабанщик і артист,
Має він природній хист,
Всіх чарує дивний звук:
Чути голосно: «стук-стук!»
Дятел в лісі – дивина,
Зникне вмить трухлявина.
Всі комахи і жуки,
Та всі інші шкідники.
Дятел має сильний дзьоб -
Ліс позбавиться хвороб.
Дуже жаль, коли зима,
Їжі в лісі вже нема.
Та долає холод, страх,
Між гілок яскравий птах,
Може зараз щось не те –
Прийде літо золоте.
І від літньої краси,
Оживуть гаї, ліси,
Ясен, дуб, сосна чи бук,
Знов почують: «Стук-стук-стук!»
07.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025
Йду додому зимнім ранком,
Стогне, плаче завірюха
А на гілці перед ґанком,
Дятлик пісню вітру слухав.
Крильця вибілив від літа,
Обійняв шершаву кору.
- Зерня пошукай, поснідай,
Та й лети в гніздечко-нору.
Віхола кругом, раптово:
Знов сміється, злиться, плаче,
Дятлик зна – обов’язково,
Прийде літечко гаряче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025
Бабуся у хаті спішила до храму,
(Коли на гостину зберуться усі),
Протерти віконну фарбовану раму,
Зробити ясними шибки у росі.
Ікони квітчати вгорі рушниками,
Хай барвами всюди і взимку цвіте,
В дитинстві, здавалися чарівниками,
Навколо ж усе, надзвичайне й святе.
Заносив дідусь під піч з береста дрова,
Де хватки дрімали й старі рогачі,
Як бабця була ще жива здорова,
То чари вершились у щедрій печі.
То хліб, наче сонце здіймався угору,
Картопля тушкована добра на смак…
Зринає у пам’яті і по цю пору,
Моментів таких - не забути ніяк.
СІМ’Я за столами збиралась до свята,
Тривоги в розмовах - усі нанівець.
Та згадка щемлива, приємна, багата,
З минулого тліє її каганець.
08.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2025
''Чому розплетена коса
Й душа оголена, мов тіло?''
Блищить непрохана сльоза,
Бо серце знову заболіло.
Косами в’ється сивина,
По хвилях русого волосся,
Скажи, чия у тім вина,
Що так нічого й не збулося?
Всі мрії линули у даль,
Коли все добре, любо, мило,
Як час минув… І що? Нажаль,
Не утаїти в торбі шило.
Зів’яв бузку духмяний цвіт,
Промчали зоряні ті ночі,
Пішло в минуле безліч літ,
А я боюся глянуть в очі.
Бо… знов розплетена коса,
Душа оголена і тіло,
Кохання! Знають небеса,
Як ми приховуємо вміло.
04.01.2025
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025
Тоді торішній падав сніг,
Як же усе було давно?
Немов старе, німе кіно,
Як атрибут зимових втіх.
Ти на плече до мене ліг,
Й дивились мовчки у вікно.
Тоді торішній падав сніг,
Як же усе було давно?
Життя пришвидшує свій біг,
Складає, наче доміно,
Все згадуєм, п’ємо вино:
Знов рік ступає на поріг,
Тоді торішній падав сніг…
[i]30.12.2024 (Інна Рубан-Оленіч)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025
Як ти солдате, в зимову негоду?
Чи у бою не згубив часу лік?
Мабуть, не просто в холодну погоду
У бліндажі зустрічать Новий рік?
Що тебе тішить в далекому краї?
Може додому короткий дзвінок?
Дронів, можливо, керовані зграї,
Що рознесуть не один «казанок»?
Хочеться, щоб там де ти - було тихо,
Преорітети щоб мав у бою,
Хай розвертає оглоблі все лихо,
Йде на завжди в «необ’ятну» свою.
Щоб з Перемогою швидше додому,
Там же чекає родина, сім’я.
Рідне маля прожене твою втому,
Що вже навчилось казати ім’я.
Як ти солдате? Вже витримав стільки,
Як наші предки діди-козаки,
Ми тут свої, не відірвані з гілки,
Тільки своє захищаєм віки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025
Наче ми не африканці й до зими в нас кожен звик,
Бачу (першого уранці) - темношкірий сніговик.
Після свята плутаниця , чи бува, похмільний шок?
В нього ж пика – як мазниця, ніс – немов, якийсь цвяшок.
Чи в печі була ночівля? Чи в калюжі був привал?
Чесне слово, це не свято, а справжнісінький провал.
З ніг по вуха у багнюці. Ні… це гості не мої!
Поясню отій свинюці: ми ж зустріли - рік Змії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025
Що не кажіть, а жіночки нівроку,
В очікуванні див Нового року,
В наближенні святкової події,
Учасниці дзвінкоголосі «Мрії»
Співають і різдвяних й жартівливих,
Бажають всім-усім років щасливих.
Плетуть сітки, чекають Перемогу,
Й за те, що тихо, дуже вдячні Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2024
Тримаю щастя тихо у долонях,
Воно пригрілось трепетно руках,
Хоч час летить, немов на бравих конях,
Але надійно й затишно в думках.
Від поглядів сторонніх захищаю,
Тримаю щастя тихо у долонях,
І доброта без рамок і без краю,
Розквітла, наче влітку жовтий сонях.
Коли зима сніжком блищить на скронях,
Диктує день уточнений маршрут,
Тримаю щастя тихо у долонях,
Й життя малює зовсім інший кут.
Несуть у світ життєву вищу суть,
Секунди безкінечно у погонях,
Й кудись зникає світу каламуть.
Тримаю щастя тихо у долонях…
26.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2024
Здавна повелося, на столи дубові,
Застеляли сіна й пишних скатертин,
Вся рідня збиралась в мирі та любові,
На таке застілля, наче із картин.
На столі дванадцять є пісних наїдків,
І узвар з кутею знані з давнини.
Дідух скраю столу – символ наших предків.
Смажені грибочки й риба з глибини.
Борщ пісний із печі і квасоля в ньому,
В ющці вабить око, наче блиск перлин,
Варена картопля віджене утому,
Квашена капуста – стишить часу плин.
А вареник з маком, як у мед по шию,
Не існує в світі більше смакоти.
Яблука із діжки кожухом прикрию,
Бо таке хурделить, може замести.
Йди кутю, Морозе, куштувати в хату,
Щоб свята зустріти в радості усім,
Зберегти країну дружну і багату,
Миру і достатку, щастя в кожен дім.
25.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2024
Родина зібралась до столу,
Історію всі бережуть,
Знов радість сімейному колу,
Дарує в Різдво справжню суть.
В печі дотлівають вже дрова,
Яскраво сіяє зоря,
На небі блискуча підкова,
Усім сповіща про Царя.
Зірки миготять, як гірлянди,
І хмари блукають між них,
Розквітли, як білі троянди,
Квітки в небесах чарівних.
У кожного - є своя мрія,
Нездійснений вихор бажань,
Енергії люта завія,
Будує трампліни страждань.
Ех, зникли всі випробування,
Зловмисник утік за Урал,
А в серце вселилось кохання,
Підсвічував вогник-запал.
А ранок промінням засяє,
ЛИше навкруги озирнись,
Любові сильніше немає,
Освятить вона неба вись.
23.12.2024 (Інна Рубан-Оленіч)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2024
До Бога шляхи – безліч ям та вибоїн,
Терпіння й смирення думок на путі,
Чи жертва в житті, а чи праведний воїн,
Дороги до Бога глибокі й круті.
Не кожен бажає пройти всю дорогу,
Бо поруч в обхід є бетон і асфальт,
Але коли в серці плекаєш тривогу,
І небо тривожне ллє з хмари кобальт.
Є вихід один: на момент зупинитись,
Вдихнути повітря, владнати думки,
Бажання й сумління в душі завжди квити -
І цю аксіому не змінять роки.
Путі хай тернисті, й погана дорога,
Попереду жде тільки спокій, любов,
Яка б не була та дорога до Бога -
А кожен шукає її знов і знов.
23.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2024
У озері неба зірок так багато,
Вони сповіщають про радісне свято.
В Святвечір у стайні родилось маля,
В пітьмі відшукала спасіння земля.
А завтра різдвяний засвітиться ранок.
Настане для нас в Україні світанок.
Син Божий від горя весь світ береже,
Ми славим Ісуса сьогодні уже.
Нехай всі незгоди втчуть за бідою,
А свято прославимо ми колядою.
Нехай Перемога й омріяний Мир,
Лунає, як дзвоників радісний вир.
22.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2024
[i][b]Команда "LADIES А(й)С":
Інна Рубан-Оленіч, Анна Качура, Катерина Мишакова,
Оксана Клех, Олександра Гандзюк[/b][/i]
Наснилася зима, велична і красива,
Мов царство, білий світ, із кришталю прикраси,
Укрила полотном усе завія сива,
А вітер-помічник міняв свої гримаси.
...
Наснилася зима, велична і красива.
Сріблястим пензлем вмить виводила картини.
Сіяли зорі в небі, ніжно і мрійливо,
Виблискували, як магічні намистини.
...
Мов царство, білий світ, із кришталю прикраси
Все дзвоном величали, слались над полями.
А згодом у садах почулися романси,
Де сіялись сніжинки мріями-піснями.
...
Укрила полотном усе завія сива,
Мороз скував ставок, рипить під ковзанами.
В саду, де осінь дощову сонату вчила,
Снігур виводить вже нові зимові гами.
...
А вітер-помічник міняв свої гримаси
(Ледь не розбив він ніс, тому йому боліло).
Завію він навчав робити реверанси:
Майстерно вигинав своє прозоре тіло.
...
Гірлянди-зірочки прикрасили тераси.
Укрила полотном усе завія сива,
Мов царство, білий світ, із кришталю прикраси,
Наснилася зима, велична і красива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2024
Мій календар на триста з чимось днів,
Як той вірянин у різдвяний піст,
Схуд нанівнець і випурхнув зі снів,
Ключем комет, лишивши світлий хвіст.
А що ж лишив на згадку в майбуття?
Ракетний свист, шахедів перегук?
Забрав собі хабар – наш рік життя
І мрії, ті, що вилетіли з рук.
Яка ж підступна та страшна війна!
Що нищить нас і сплутує думки,
Колись усе ж завершиться й вона,
Не вернуться лиш вкрадені роки.
Не вернуться солдати в рідний дім,
Навік малі залишаться дітьми,
Так прикро зізнаватися у тім,
Такими, як були - не станем ми.
Я вірю в новім стосі днів-листків,
Все ж знайдеться для щастя вихід-шанс,
В спіралі часу додамо витків,
Де все складеться добре для всіх нас.
22.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029075
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2024
Чи то сон розбудив серед ночі,
А чи магії жарти за край,
Лиш розплющив я заспані очі -
Тут приїхав на бал сам Мамай.
Прискакав здалекА на гнідому,
У багатий і пишний загал,
Щоб у вихорі вальсу, свідомо,
Спантеличити віденський бал.
Найдостойнішу і найгарнішу
Складно даму для танцю знайти,
Щоб сімейну заповнити нішу -
Необхідно дійти до мети.
А Венера Мілоська зібрала,
Все вбрання у тендітний кулак,
І очей несміливих піала,
Відвела та уздрів це козак.
Бо раніше не бачив ніколи,
Під тканиною хвилі краси,
Наче списом у душу вкололи,
Ніби в серці озвались баси.
Обійняв крізь тканину він тіло,
Ніжний стан закував полон рук,
Від бажання нутро все кипіло,
Під оркестру відточений звук.
На вустах поцілунків узори,
Малював так майстерно, як міг,
Усі шати легкі і прозорі,
Покотилися просто до ніг…
Пролунали опівночі дзвони,
І розвіялась вмить пристрасть чар,
Закінчилися бальні сезони,
Але в душах залишився жар.
Повернув Мамай кобзу за плечі,
Лиш підкови цок-цок, дзень-дзелень,
А коли наступав темний вечір,
Про Венеру виводив пісень!
13.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2024
Україна діждалась зими,
Рідний край дочекався Різдва,
Іздалека морози саньми,
Завітали вершити дива.
Дорогих, найрідніших, близьких,
В час зимовий вітати пора,
Як найкращих вітань пелюстки,
Несе світом мала дітвора.
І дорослих молитви палкі,
Світ зігріють Господнім теплом,
В казку вірять із древніх років,
Як ще суша була синім тлом.
Тільки б швидше скінчилась війна,
А бійці, повернулись у дім!
Матерів молитви– таїна,
Искра Божа на троні святім.
Розцвіте буйним цвітом земля,
Українських безстрашних синів,
В забуття піде влада кремLя,
Аж за межі уральських тинів.
Шаленіють хай вільні степи,
Дишуть щастям старі і малі,
І ми матимем цінні скарби -
Мир навіки на рідній землі.
19.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024
-Піди за мене, ласкою просю,
І не брикайся, як коза на полі,
Тобі я правду розкажу усю,
Як жити будемо в сімейнім колі:
Намнемо маку, напечем коржів,
Удвох ми заховаємось у хаті,
Не думай, розум мій не зубожів,
Як наїмося!!! Можна, ми жонаті!
А батько каже, як женюсь таки ,
Щодень дружину скубтиму за коси,
Коромислом їй натовчу боки,
Чим не жених я, не гладкий, не косий?
Ну що, так засилати старостів?
Для тебе, каже батько, й зірку з неба,
Ану поглянь, як я близенько сів,
Я й місяця украду, якщо треба.
Накупимо ми хромових чобіт,
Селом удвох пройти в таких не сором,
Щоб поповзли чутки на весь повіт:
«Та й чоботи в Стецька!» - кричали хором.
Та не комижся, колупай он піч,
Наткала рушників? А є хустина?
Вже точно я женюся цьогоріч.
Он чуєш, кличе теща свого сина.
Турбується, аби я попоїв,
І не охляв, як у ярмі скотина,
Йди в хату і не слухай солов’їв,
Вже на столі святкова скатертина…
Піди за мене, ласкою просю,
І не брикайся, говорити годі.
Вареників макітру з’їм усю
І заживем, як кажуть у народі!
12.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2024
[i] (тріолет)[/i]
Наповнюй душу почуттями,
Дозволь насититись сповна,
Хай мрії випурхнуть з вікна,
Наповнюй душу почуттями.
Цілунком приведи до тями,
У нас любов на двох одна,
Наповнюй душу почуттями,
Дозволь насититись сповна.
18.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2024
- Уже убрався, проклята душа?
(Послав же Бог такого чоловіка!)
Як на гульню – получить відкоша,
Бо до роботи він – завжди каліка.
- В чалму макітру, наче той баняк,
І на підводі, як султан, прибуду,
Вона ж – село (не знає, що та як?)
Не жінку маю, а якусь приблуду.
- Дивися ж там, не вшквари гопака,
І не бери, як будуть наливати,
- Ой людоньки, що ж доленька така?
Вона ж - не жінка, а чортяча мати!
- На бал щось путнє ввечері надінь,
А то сорочка, й тріпана спідниця,
Щоб молодиць усіх загнала в тінь.
А я пишався: «Ось моя цариця!»
***
До вечора тривав цей діалог,
Своєї кожен гнув на власній мові,
Коли все полонезом почалось -
То стали Карасі удвох шовкові:
«Бонжур усім», і пошепки «на ви»,
«Оревуар», «же тем» – як білі люди!
Мадам - в галопі спробуй улови,
Та і месьє - у танці скрізь і всюди.
- Ото б, якби, траплялося хоч раз,
У грудні, серпні, вересні чи квітні,
На бал такий покликали і вас,
Щоб стали добрі, ніжні і привітні.
- Щоб бачили в стосунках позитив,
Щоб назавжди ущухла ваша сварка,
Хоч на балу, у новорічну ніч,
Були ви, як Карась і як Одарка.
11.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2024
Зима ступає тихою ходою,
У майбуття невпинно тягне час,
Усе мине, полине за водою,
Зима ступає тихою ходою.
Згадала, як була я молодою,
Світ був, немов, простелений для нас,
Зима ступає тихою ходою,
У майбуття невпинно тягне час…
17.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2024
Я не з тих, кому дрібка – доволі,
Пам’ятайте, не змінену фразу:
«Я не вірю в прихильності долі,
Мені треба усе і відразу!»
Якщо бал – то у древньому замку,
Де звучать полонези, гавоти,
Щоб зібрать почуття по уламку,
Й танцювати у парі не проти.
Якщо танець - то вальсу кружляння,
А не лендлера постать горбата,
Як принцеса – то зразу ж кохання,
Найгарніша і дуже багата.
Я не з тих, кому вистачить мало,
Нехай Всесвіт за мною встигає.
Прокотилось у шепоті залом:
«Краще нього, обранця немає!»
10.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2024
Коли виє, як вовк, завірюха,
Пробирає мороз до кісток,
Не потягнеш надвір і за вуха,
Бо вітри пробирають, мов ток.
Дуже хочеться просто зігрітись,
Заспокоїти душу свою,
Ароматом щоб сповнили квіти,
Вкрили спокоєм, наче в раю.
Заварю я духмяної липи,
Нехай літо в горнятку бринить,
Вщент зруйную всі стереотипи,
Хай промінням наповнює мить.
Щоб однолітки вишні й малини,
Мов рум’янець п’янких сподівань…
Не знайдеться у світі людини,
Що байдужа до цих смакувань.
Чебрецю ще дістану з горища,
Вкину дрібку в цілющий букет,
Купажу і смаку нота вища,
Всі рецептори зве на паркет.
Заварю це різдвяне чар-зілля,
Без гадань, ворожіння і чар,
Запрошу всіх на пишне застілля,
Пити чай без тривоги і чвар.
16.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2024
І хто ж як не я, міг убратися «нею»?
Ужитися в роль, запозичити стиль,
Обтерти пилюку з чобіт п’ятірнею,
Себе одягнути в найкращий текстиль.
Згадати її епатажні манери,
Додати в поставу харизму й гламур,
Узяти її безпринципні афери,
Щоб вираз очей спорудив поруч мур.
Я зможу, бо вибрики довго терпіла,
Безстрашно спішила, де світу вже край,
Тепер в криноліні, напудрена, біла,
Відважно відгоню рій поглядів-зграй.
Бо хто з них згадає, тендітне дівчатко,
І вчинки, що трішки прикрасили світ,
Яка у бомонд увірвалася хватко,
Щоб крила здійняти в життєвий політ.
Всі кроки чеканять секунди до страти,
Ще мить, очі в очі, розвіється сон -
Я поглядом зможу або покарати,
Чи милувать? Дотик. Зітхання. Синхрон.
А може, дозволю розплавити кригу,
По замку здійснити удвох променад,
Читати мене, як розгорнуту книгу,
Ніколи думок не пускати назад?
Та я - не вона, маю кращі заслуги,
Хоч тисне у груди сріблястий корсет,
Та все ж - Королева, а ви - мої слуги,
Сьогодні для всіх - нерозкритий секрет.
09.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2024
Котик, киця й котенята
Готувалися до свята,
Замість, ніжитись у сіні –
Розтопили у каміні.
І у затишній кімнаті,
Святкували волохаті,
Зустрічати Новий рік,
У обійми приволік.
15.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2024
Кольорова арія
Димчатий туман закутав грудень,
В крицевий прикрасив чистий сніг,
Скоро туя миртова забуде,
Колір, що летів з небес до ніг.
Вись блищить відтінками індиго,
Кобальт хмари випили до дна,
Лиш завія втримує інтригу,
Й лине світом арія сумна.
14.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2024
Що не кажіть, надворі справді диво
І до такої назви, кожен звик,
Погляньте, як тут біло і красиво,
Й на світ з’явився добрий сніговик.
Малята дарували ніс-морквину,
Вуглинки-очі, ручки-гілочки,
Зима пухову вибила перину
Й мигтять навкруг сніжинки-світлячки!
14.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
По заметеній снігом стежині,
До замерзлих віконних шибок,
Мов по морю на брилі-крижині,
Приплив сон в потаємний куток.
А вже там, у затишній оселі,
Почав плутати плани й думки,
Змішав мрії сумні та веселі,
Набив ними торбини й сумки.
Сірі будні у снах оживали,
Й фантастичний незвіданий світ,
То очей ворушились піали,
То думки вилітали в політ.
Віщий сон вночі снився сьогодні,
Підказав, як знайти вірний шлях,
Та підказки лишились в безодні,
Зачинивши свідомість на цвях.
14.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Сніжинки вальсують крилаті,
Малюють свої вертикалі,
Такі неповторні, лапаті,
Ступають все далі і далі,
Такі чарівні, загадкові,
Виблискують, наче перлинки,
Прикраси немов ялинкові,
Вальсують крилаті сніжинки!
13.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2024
Свої розправлю білі крила!
Я вірю, що настав той час,
Ще вогник у очах не згас…
Свої розправлю білі крила!
Така сприятлива для нас
Та мить, коли журба не била
Я вірю, що настав той час…
Свої розправлю білі крила!
10.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2024
Летів найперший білий сніг -
Дитинства раннього причал,
Забутих спогадів вуаль,
Калейдоскоп яскравих втіх.
Він знов упав мені до ніг,
І вмить - ялинка, світлий зал.
Летів найперший білий сніг,
Дитинства раннього причал.
Лунав дзвінкий веселий сміх,
Гримів піснями дивний бал,
У хоровод зібрав усіх,
Аплодисментів вир і шквал.
Летів найперший білий сніг.
08.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2024
Одягну хустину: китиці, узори -
Мов ріка невпинна погляд полонить,
Вузлики і складки, хвилі в ній прозорі,
І традицій довга, безперервна нить.
Віддана у спадок ця прикраса цінна,
Крізь роки в майбутнє я її несу,
Кожній з нас сьогодні просто необхідна,
Щоб підкреслить вроди писану красу.
07.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2024
ПРО ВОЇНІВ ЗСУ
Сталеві нерви, витримка у них,
Холодний розум і безмежна віра,
Самопожертва в час умов складних,
В двобої проти зброї злого звіра.
У битві проти схиблених ідей,
Отари дикої з порожніми баньками,
З тих вух стікає вермішельний клей,
Диявол нищить їхніми руками.
В протистоянні із всесвітнім злом
Без пам’яті, достоїнства і честі,
Що лізе із нахабством напролом,
Як в апокаліптичному він квесті.
Дай Боже сил для хлопців і дівчат,
Яким ми заховалися за спини,
Недопусти поранень, зникнень, втрат,
Пошли нам лише радісні новини.
Повернуться хай швидше до родин,
І будуть всі з них живі і здорові,
Нащадкам сповістять закон один,
Що Перемога виросла на крові.
Усім потрібно цінувати мир,
Вклонитися полеглому солдату,
Що ми живем і світ наш не пустир –
То кожен воїн дав найвищу плату.
05.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2024
Далекими дорогами,
Буграми і порогами,
До українських діточок,
Приходив Миколай.
З жаданими дарунками,
Цукерками, пакунками,
Із оберемком різочок,
У наш чудовий край.
Ішов він попід хатами,
Заметами лапатими,
Дивився в темні шибочки,
На ліжка дітвори.
Вражав своїми шатами,
Питав у мам із татами,
Чи їхні малі діточки
Слухняними були?
Ходив він між ялинками,
З гостинцями й торбинками,
Нікого не минаючи,
Заходив в кожен дім…
А ми усі благаємо,
Бо дуже вже чекаємо,
Щоб Миколай подарував
Нам Перемогу всім!
05.12.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2024
Вечорами у селі,
І дорослі і малі,
Літо, осінь чи зима,
Світло є, а чи нема,
Під зарядки і блочки,
Трудяться, як світлячки,
Всі розрізують стрічки,
«Гнідинцівські павучки».
Стрічками поміж нитки,
Кожен день плетуть сітки,
Бо у всіх орієнтир -
Тільки Перемога й Мир!
Щоб все добре в вас було,
І ночами не гуло,
У родинах буде лад
Не дивіться ви назад
Хай закрутить щастя вир
І настане скоро Мир!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2024
Усі ми - наче бісер у намисті:
То позолота, перли, то кришталь...
Не можемо усидіти на місці,
Тож у вояж! У поетичну даль!
Побачите ви наші переливи:
І перламутр, і срібло, сяйво, блиск.
Все від душі, від серця -- не надриви,
Не вимушеність, не словесний тиск.
Тут кожна з нас - талант, оригінальність,
Цікавий стиль і авторський підхід.
А між рядків сховалась геніальність,
І кожен вірш – це поетичний хіт.
Нагода є прекрасна: показати
Думки глибокі, мрії угорі…
Чи сформувати мудрі постулати…
Тож, сили ВАМ – поважному журі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZSqoYSeM7VY&t=12s[/youtube]
Щоб прогнати тривоги й розпуки,
Та змінити нудний антураж,
Ви хапайте валізи у руки,
І хутчіш - в поетичний вояж.
Хай же рими попутного вітру
Гарні враження в душі несуть!
Всіх емоцій яскраву палітру
Додає вам віршована путь.
Ми команда, натхненням багата!
А таланти - до неба аж-аж!
Почалась поетична регата!
І попереду йде наш «ВОЯЖ»!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2024
Починає маршрут приміська електричка!
Скільки люду і стільки ж тривог і турбот:
Жінка гроші рахує, маленька сестричка
Утішає маля, що їх тягне у рот.
Дві сусідки розказують свіжі новини:
Хто із ким, і куди, що кому продала?
Інша жіночка поряд (оця, без хустини),
Виділялась в юрбі, видно, не із села…
В метушні зазвучала «Червоная рута».
Оксамитовий голос! Це був баритон.
Вмить немов розчинилась буденна отрута -
У вагоні неначе розвиднівся фон.
За вікном чоловік задивлявся на сходи
І незчувся, як пісня торкнулась зівак.
Бабця поруч штовхнула: «Як ловко виходить!
Мов по радіо! Гарно! Ви справжній співак!»
«Справжнім був я давно!» … й полетіли картини:
«Я - далекої Грузії втрачений син,
Після школи служив. Потім - до України!»
«Оце ж треба таке, то ви ще і грузин?»
«В циркове кілька років топтав я стежинку,
Працював, заробляв чималих грошенят.
В літнім парку зустрів раз свою Катеринку,
З нею разом у парі - уже п’ятдесят.
З «Укрконцертом» поїхав на довгі гастролі,
По півроку скитались по світу в путі,
Я таким був щасливим і дякував долі,
Бо на сцені завжди - наче риба в воді.
Катеринку залишив саму, при надії,
Я писав їй листи, але це все не те.
Як вернувся, то вражений був від події,
Мій маленький Вано робить кроки, росте.
Пропустив головне все: вагітність, пологи,
Перший зуб… І зі сцени пішов назавжди!
Далі рівно стелились сімейні дороги
Вже без пісні… Бо більш не вернувся туди.
Довгий час я не слухав програми, концерти,
В гаражах все життя, хоч солідний вже вік…
Як же важко було і хотілося вмерти…
Ви пробачте, що піснею вас відволік!»
***
Час пройшов, запросила я Важу* співати,
Бо поїздка у серці залишила слід.
Заслужив за чекання достойної сплати -
Аби голос зі сцени полинув у світ.
[i]*Лосаберідзе Важа Іванович – у минулому співак, артист «Укрконцерту»
28.11.2024[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2024
В тісному купе ми сиділи навпроти,
Тікали у даль цегляні теракоти,
Світилися цятки – нічні ліхтарі,
Мов зорі, – прикраси вечірній порі.
Мінялися різні у шибці картини:
Вкривалися снігом поля-скатертини.
Я бачила зморшки свої, сивину,
А той пасажир себе гриз за вину.
Майбутнє здавалося купою гною,
А він жив минулим, а він жив війною.
В думках ще снувався від вибухів дим,
Та як розпочати розмову із ним?
В ту мить на весь голос хотіла волати,
Та чи зрозуміють цю сповідь солдати?
Безглузді дрібниці…. І злість облила,
Бо скаже хіба що: «Ти гониш, мала!»
Знецінить умить всі тривоги, проблеми
А може, доводити буде дилеми?
Наш потяг по рейках розкреслював сплав,
Я вся нервувала, а він лиш мовчав.
Так важко, коли всі зникають надії,
Росою мої заіскрилися вії,
Лились градом сльози на сіре пальто, -
Ридає душа, та не бачить ніхто…
Я плачу навзрид, а йому все байдуже,
Чи є в тебе серце? Скажи мені, друже?
Як вічність, триває німа темна ніч?
А він все дивився у далеч узбіч.
Весь час розминались зустрічні вагони,
Мабуть, в спілкуванні були перепони,
Чекала даремно: все так, як завжди
Кому яке діло до тої біди?
Я втратила час, як пісок по крупині…
А він лиш поправив наплічник на спині.
Ми їхали далі… куди і відкіль?
І мовчки везли свій прихований біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2024
Букет побажань вам від щирого серця,
Хай множиться щастя, панує скрізь лад.
Сіяють коханням лиш очі-озерця,
Ступайте вперед й не дивіться назад.
Хай сни розмалюють життя в різні барви,
В прекрасні моменти і зустрічей вир.
Достойні - одержать заслужені лаври,
Стабільним хай стане серцевий пунктир.
Нехай Перемогу здобудуть солдати,
Триматимем дружно за них кулаки.
Обійме синочків усміхнена мати…
Відновиме все! Ну ж бо, до толоки!
Поля розміновані всієм хлібами,
Відновимо місто і кожне село.
Нехай на весь світ засіяють гербами
Краї звідки воїни вигнали зло.
29.11.2024 (Інна Рубан-Оленіч)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2024
На зміну осені зима,
Ми подих вже її відчули.
Було тепло, було й нема,
І тільки Осінь йде в минуле.
Було тепло і грози й грім,
Нам листя падало під ноги.
Та все пройшло і справа в тім,
Зима ступає на пороги.
Усе пройшло, як падолист
Дощем прибило до причала,
В Зими до знищення є хист,
А Осінь плакала й мовчала.
В Зими до витівок талант:
Мороз, відлига, завірюха…
І тільки Вітер-музикант
Її закони чемно слухав.
[i](Вікторія Ковтун - Інна Рубан-Оленіч)[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024
Випадково, у салоні стрілися красуні,
Разом довго тестували маски і шампуні,
Та одна на зустріч слушну, мала власні плани,
Леститися й дарувати різні знаки шани.
Цілувала Зима Осінь у вуста багряні,
Сукню кольору марсала, кучері моркв’яні,
Осінь довго не сприймала пристрасну увагу,
І тактовно відхиляла фонову повагу.
Сніжним блиском малювала вустонька гарячі,
Ніжно в пудру маскувала жовте листя-патчі,
Льодом вправно фіксувала рудуваті пасма:
«Нащо хною фарбувалась? Адже, личить басма…»
Цілувала Зима Осінь, наче рідна мати,
Дуже пристрасно благала, трішки подрімати,
Обірвати все лахміття, одягти сорочку,
Лягти долі і заснути, мовчки в холодочку.
Мала осінь, як то кажуть, незавидну вдачу,
І поставила на місце подругу ледачу:
«Хочеш снігом забілити, теж знайшлася Барбі?
Я ж - щоденно працювала, ось - в яскравій фарбіІ
Вчасно договір уклала із яскравим сонцем,
І контракти підписала з вітром-охоронцем,
Суперечку довести нам щоб до хеппі-енду,
То із груднем вже оформлюй, з першого, оренду!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2024
Ми гідні, після бою мати волю,
Бо кров’ю вже заплачена ціна,
Назустріч щастю мчатися по полю,
Бо вже між злом змурована стіна.
Вже на кістках зростає покоління,
А совість чиста від сирітських сліз,
Свідомість-фенікс із іскринки тління,
Летить у вись і тягне щастя віз.
А кожен з нас по крихті, по крупині,
Формує світ, і крутить часу плин,
І зрозуміло навіть і дитині,
Що у народу шлях лише один.
Вперед! В майбутнє! В Гідності і Славі!
Від пращурів у найдружніший рід!
Аби усі у молодій державі
Зробили кращим наш реальний світ!
21.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024
Так траплялось у всі покоління,
Із глибоких і сивих віків,
Із маленького вуглика, тління,
Зло зростало у зграю вовків.
А все, звички малі та невинні,
А все, вади, або тяжкий гріх,
А все, оди брудному лушпинні
Та всередині ж скарб не у всіх.
А все, пристрасні заздрості-жаби,
А пихатість , а зверхність? Ганьба.
Підлабузництва дикі масштаби,
Де, крім гнилі – нічого нема…
У такому жорстокому світі,
Небезпечно зробити і крок,
Хоч ідеш по ясному просвіті -
Все ж наробиш своїх помилок.
21.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024
Все ж, золотий у мене чоловік,
Зі мною ж так не легко, просто жах,
В той час, як він крокує по землі,
То я – літаю, десь у небесах…
Коли він повертається у дім,
То не берероботу на поріг,
А в мене завжди: в дощ, у сніг, у грім,
Думки - в мистецтві, аж збивають з ніг.
Концерти, презентації, книжки,
Конспект, уроки, поурочний план.
Зі мною завжди топчеш всі стежки,
Такий от, ти у мене - Магеллан!
Вирішує питання всі мої:
Така підтримка - мов міцна стіна,
І у душі співають солов’ї –
Що любить і що в нього я одна.
Він першим слухає мої пісні,
Привозить мені бісер для картин,
Він гладить по щоці мене вві сні…
Люблю його! У мене він один.
Підтримує мене скрізь і завжди:
Знімає виступ, чай без цукру п’є,
Плече підставить в час незгод, біди,
Так цінно - один в одного ми є.
Терпляче тягне далі тятиву,
Коли у мене, десь між хмар політ:
«Ти ж знаєш, що тобою я живу!
І знаєш, ти для мене – цілий світ!»
18.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Тисяча днів тому,
Добре ще все було,
Вибухів бахрому,
Згадує те село,
Першим, що на путі,
Стріло смертей потік,
Крапкою у житті,
Став двадцять другий рік.
Згадує лиш пустир ,
І уціліла піч,
Як у селі був мир,
Зараз - чорнюча ніч.
Стогнуть, бува, вовки,
Між попелищ, руїн,
Місце ж було віки,
Краще усіх країн.
Стежка вузька між вирв,
Цвинтарем повела,
Наче, усе з’їв вир…
Більше нема села.
Стихло все, що гуло,
Спинено тут чуму,
Добре ж усе було,
Тисяча днів тому…
19.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
НАЙнаївніша, бо вірю у дива,
Навіть в мить, коли надій немає,
НАЙтерплячіша, а значить я жива,
Балансую… Світ мене тримає.
НАЙдобрішою, мене назвуть, часом,
Ображатися, шкода, не вмію.
Чіткі межі бачу між добром і злом,
Сподівання у душі лелію.
НАЙазартніша, неначе в казино,
Обертаю долю безупину,
Ой, яке ж воно терпке хмільне вино!
То під дих улупить, то у спину.
Та не вчить мене життєва карусель,
Від безумства не врятують ґрати,
Майже впевнена, що з виходом тунель…
НАЙнаївніша… ну що сказати?
13.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
Біжить вітер по вільному степу,
Наче коні гривасті удаль,
Мов потрапив табун у халепу,
А чи вкрав золоту пектораль.
Під копита згрібає каміння,
Вихор в небі малює дива,
Пропускає крізь себе проміння,
Й хилить стебла засохла трава.
То гуде, то на мить відпочинок,
Наче хмар забавляє вгорі,
Вдаль відносить мільйони піщинок,
У обдертім своїм рукаві.
Ковила, мов розчісує вуса,
Вдалеч котиться шуму луна,
А осіння трава світло-руса,
Наче кобзи тривожна струна.
Так лунає мелодія степу,
Тиха дума старих козаків,
Про Хмельницького і про Мазепу,
Із забутих далеких віків.
[i]17.11.2024 (Інна Рубан-Оленіч)
Картина "Мелодія степу". Художник Олег Шупляк.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
Не коштовність, а тільки дрібниця,
Але їй я складаю хвалу,
Непримітна мала таємниця,
Що тримає весь світ на плаву.
Катастрофа доби мезоліту -
Якби, якось, в єдиний момент,
Розстібнулись всі ґудзики світу -
Це глобальний би був інцидент.
Кожен ґудзик - неначе кохання,
Почуттів невідомі світи,
Якщо втратив - надія остання,
То такого вже більш не знайти.
Вибираємо їх по фасону,
Вдалий розмір, приємний окрас,
Неповторну у світі персону,
І єдиний на все життя раз.
Бережіть - ненароком буває ,
Як сюжет для палких мелодрам,
То петельки, де треба, немає,
Або, ґудзик валяється сам.
17.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
Моє ім’я – мелодія безцінна,
Моє ім’я – немов смачний нектар,
Моє ім’я- як вишукано – Інна!
Моє ім’я – коштовність, витвір, дар…
Бо Інна – це бурхливії потоки,
Життєвої нестримної ріки,
Бо вже минули ті часи і роки,
Як мали це ім’я чоловіки.
Тепер у нас та чоловіча сила,
Енергії чіткий орієнтир,
А у душі така ж привітна й мила,
Чуттєвості п’янкий, шалений вир.
А ще, талантів джерело невтомне,
Бо творчість – ще одне її ім’я
Ненависть – щось для неї непідйомне,
А найцінніше – рідні і сім’я.
10.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
Хати біленькі, віконця -зіниці,
Дивляться нишком в незвіданий світ,
Мають у стінах свої таємниці,
Мріють про різний життєвий політ.
Десь живе дружна весела родина,
Десь – одиноко зітхає журба,
Та захищає усіх Берегиня -
Матінка Божа й старенька верба.
Тихо співала вона колискову,
Віттям зеленим стіну обняла ,
Зорями виклала в небі підкову,
Щоб добра доля була у села.
Хай, як дзвіночки, сміються малята,
А на весіллях танок, наче вир,
Щастям, достатком, хай повниться хата,
І запанує омріяний Мир!
12.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
Добро творити – нелегка наука,
Лише єдиний вчинок – не добро,
Чекати похвалу з завзяттям крука,
Аби приклеїть ще одне тавро?
Добро творити – це не випадковість,
Крутий і кам’янистий довгий шлях,
Аби дізнатись: є у тебе совість?
Чи лиш обгортка блиску на шпилях?
Закон життя: для всіх - чеснот не стане,
Гірка буває плата за добро,
Ще твоє «добре», є комусь «погане»,
Таке, що аж вип’ячує нутро.
Мораль така: живіть з добром у серці,
Робіть добро для себе, а для всіх,
Коли тебе підтоптують під берці,
То навіть огризатися не гріх.
Змінити світ хотіли всі від разу -
Та не вдалося, як тут не крути…
І не забудь таку розумну фразу:
Як поруч добрі – то будь добрим ти.
14.11.2024 (Інна Рубан-Оленіч)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
Я «виросла на сцені» і тут моє життя,
Танцюю і співаю та й граю допуття,
Навчаю (як бажають), учусь – коли є час,
І хочу дарувати таланти всі для вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
Якщо навколо справи і турботи,
Рутинних буднів монотонне тло,
То хочеться скоріше із роботи,
У рідне повернутися житло.
Тут навіть стіни батьківського дому,
Дають наснагу силу і тепло,
Стирають смуток і долають втому,
Нагадують усе, що тут було.
Моїй, життям мурованій фортеці,
Віршую оди, як там не було,
Та я тут почуваюся в безпеці,
Де мої рідні і моє село.
Свою оселю я в душі лелію,
Моє гніздечко із духмяних трав,
Бо навіть люту бурю і завію,
Ласкаво твій поріг мене стрічав.
Помешканням пишаюся у свято,
За образами клечення на храм,
Любистком і канупером завзято,
Заквітчую прозір віконних рам.
Так затишно і просто у будинку,
Де зберігає піч багаття роду,
Приємно тут… хоч на якусь годинку,
Відчути нить, від себе - до народу.
О, рідна хато! Прихисток! Спасіння!
Дитинства остів! Стін безмежний світ!
Рятунок від біди і потрясіння!
Орієнтир в житті на сотні літ!
12.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
Як була я молода…
Наче вчора - ото да!
Ще ж не сиплеться пісок,
Каже Гогі: «Самі сок!»
Та вернемось до зерна:
Довго вчилась, як дурна,
Вік живи, дипломи май -
А тепер - хоч в карти грай.
Як була я молода,
Епатажна і руда!
Зараз, чули новину?
В блонд ховаю сивину.
Брови, вії і вуста,
Навела - і красота,
А тепер для цих картин,
Піде близько трьох годин.
Як була я молода…
Але старість – не біда,
Буду спритно, як оса,
Витворяти чудеса.
10.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
Закрутився світ, мов калейдоскоп,
У шалений вир підхопив усіх,
Линув навкруги дивний ритм синкоп,
Та звучав дзвінкий і веселий сміх.
Юнок молодих захопив танок,
Жару піддавав юний сопілкар,
Від тієї гри, аж зів’яв вінок,
Бо звучав бемоль, а коли – бекар.
Танцювали всі, хто і як умів,
Зразу падебаск, потім обертас,
Розпашілий кум на струні повів
Й нескладний мотив підхопили враз.
Вітер розвівав хустки і стрічки,
Мерехтіло все іскрами клейнод,
Барвами цвіли білі сорочки –
Запальний гопак танцював народ.
[i]
/ надихнула картина Наталії Папірної. «Український танець». 2011. Полотно, олія[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
«Швидше допоможи, заглянь у антресоль,
Височенько лежить скарб старих парасоль:
Ось, найперша, мала - фіолетовий край,
Викидати в смітник, чи бери та латай?
А блакитна яка! Гарна і дорога!
Але списом стремить її спиця туга.
А барвиста була так модна, аж край,
Не носити ж тепер, хоч бери й викидай.
А ось чорна, її взяли в слушний момент,
Як по зливі ішли на великий концерт…
«А потрібна яка?» Я притихла на мить:
«Якби та, щоб змогла від війни захистить.»
05.11.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2024
[i](подорож у майбутнє)[/i]
Хто б знати міг? Природа все ж сильніша,
А ждали катастроф і потепління,
Планета стала, як зразкова ніша,
Де цінності, здоров’я і прозріння.
У озері, мов у кінотеатрі,
Окрім зірок, блокбастери, сюжети,
А на долоні, як на дивній карті,
Усе, й навіщо древні інтернети.
Забули вже усі про ворожнечу,
Немає війн, ні заздрощів, ні болю,
І змалечку виховують малечу:
Любити рідних, Батьківщину, волю.
29.10.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Почорнів золотарник, посох звіробій,
Немов ковдра колюча жорсткі спориші,
Так осінньо стає на самотній душі,
Листя з вітром вступило в останній свій бій.
У багряне стікає руда акварель,
А по шибці - роси мовчазна течія,
Знов у літа й зими у бою нічия,
Жовтень далі ступає на вищий щабель.
Меланхолія стеле туманний кожух,
Лише квітів осінніх живі пелюстки,
Одягли на голівки барвисті хустки,
Просто осінь іде і не стишує рух.
29.10.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
Тепер вже разом… Дві самотні тіні
Сплелися у химеру назавжди,
У щирому, невинному тремтінні,
Точнісінько все так, як до біди.
Далеко десь лишили співи, танці,
Яскраві квіти, запашні поля…
У сутінках зустрілися обранці,
Навік над ними стиснулась земля.
У потойбіччі є про що згадати,
Думками пережити кожен крок,
Здолати легко найміцніші ґрати,
Але живим (у інший світ) – замок.
Музичні кришталеві переливи,
Сріблястий шелест ніжної струни,
Мінором обперезані мотиви,
Відсунули з печери валуни.
До Стіксу довели чудесні звуки,
І переправили далеко, в інший світ,
Допомогли долати горе, муки,
І, якось, пережить душевний гніт.
Уже він був тут, там де грішні плачуть,
Благав, щоб повернути все назад,
Молився, плакав, нарікав на вдачу,
Як здійснював пекельний променад.
Все марно… Не лишилося і тіні…
Розбита ємність мрій і почуттів,
Надія на тоненькій волосіні
У прірву впала … Розпач, біль і гнів…
А жити далі не було вже сили,
Без змісту йшли хвилини і роки,
Вакханки тіло кров’ю оросили,
І зник у хвилях древньої ріки.
Тепер вже разом…
28.11.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
Бажаю рожевих світанків,
Рослин у багряній красі,
Погожих золочених ранків,
Червоних квіток у росі.
Бажаю прозорого неба,
Блакитних, повітряних мрій,
Оранжеві промені з неба,
Торкнуться густих чорних вій…
Хай сіре все - буде яскравим,
А морхле – зеленим, живим,
Нехай синьо-жовтими стануть,
Для нас Перемога і Мир…
27.10.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
Перлиною в альпійському смарагді,
І білим лебедем між кам’яних вершин,
Мабуть, єдине місце із мільярдів,
Де Нойшванштайн спиняє часу плин.
Ще вище він від батьківського замку,
Пишніший, більший в декілька разів,
Гірську оздобу і небесну рамку,
Задумав Людвіг замість тисяч слів.
Щоб описати відданість і щирість
Таланту Вагнера, (бо Ріхард – як взірець),
Данину часу, а чи Божу милість,
Звів король замок – музиці вінець.
На стінах давні ожили картини,
Історії із опер ожили:
Валькірії здіймаються з рутини,
І Лоенгрін, і битви, і бали…
Бо Нойшванштайн – немов небесне світло,
Бо цей палац – цінніший за скарби,
Щоб розкішшю і шармом все розквітло,
Усе віддав би Людвіг, та якби…
Його щоб не вважали божевільним,
Щоб музика лунала на весь світ,
Щоб жив мистецтвом і лишався вільним,
Не зупинивсь його стрімкий політ…
* Там хвилі колисали таємницю,
Рвав простір навпіл лебединий крик,
Сильніший він за грім і блискавицю,
Навіки Людвіг в озері тім зник…
[i](Світлини автора)
Палац Нойшванштайн є колишньою резиденцією останнього короля Баварії Людвіга II, і був побудований на його замовлення на знак пошани до Ріхарда Вагнера. Людвіг ІІ увійшов до історії як меценат великого композитора Ріхарда Вагнера та своїми архітектурними проєктами, яким притаманна гігантоманія, за що отримав прізвисько Божевільний Людвіг. Стіни замку повністю розписані сюжетами з опер композитора. Сучасники короля одностайно засуджували його за розтрату грошей на будівництво. У 1880-ті роки його визнали божевільним. За два дні по тому Людвіг потонув в озері біля власного замку Берг. Обставини загибелі короля і його лікаря, що потонув разом з ним, залишилися остаточно не з'ясованими.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
На полиці магазину ,
У жовтневу світлу днину,
Жовтобокий, наче туз,
Розмірковував гарбуз.
«Пощастило: хіт сезону!
І мою круту персону,
Щоб піднять адреналін,
Заберуть на хелловін.
Переймаюсь за дружину,
Десь махнула на чужину,
А вернутись у ці дні –
Дині вже не по ціні.
Зате, діти – огірочки,
Старші й менші сини й дочки,
Підростають потихеньку,
В ящиках чекають неньку.
А кума моя, квасоля,
(ой лиха у неї доля),
Цього року не вродила,
Й докупитися несила.
Зате, сваха бараболя,
Справжня королева поля,
Хто трудився, у цю мить -
Може всіх озолотить.
Ну, а як же без друзяк?
Гоп-компанія й буряк,
Мабуть всі вже похмелились,
Щоки он зарум’янились.
Морква стала вже не та,
Збільшила свої вуста,
І підкреслила акцент,
На оранжевий пігмент.»
Біб – (заморське фасування) -
Це інстанція остання,
Всіх навколо об’єднав,
Щоб гарбуз не сумував.
Буде все у них по-моді:
Не печуться на городі,
А чекає їх тепер,
Світло й кондиціонер.
Родичі всі гарбузові
В супермаркетській обнові
Із полиць, з усіх кінців,
Ждуть голодних покупців.
27.10.2024р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Циганку стріла на дорозі,
Я навесні, я навесні,
Як водоспад чорняві коси,
Очі ясні, очі ясні.
Яскрава сукня, кольорами,
Так і бринить, так і бринить,
Ти нагадай щасливу долю,
Мені в цю мить, мені в цю мить.
Візьми скоріш мої долоні,
І подивись, і подивись,
Як долі лінії плетуться,
Злітають ввись, злітають ввись,
Немов багаття язиками,
Так обпіка, так обпіка,
Бери всі гроші, ось тобі
Моя рука, моя рука.
Наворожи мені, циганко,
Любов без зрад, любов без зрад,
І запали десятки в небі,
Зірок-лампад, зірок-лампад,
Зроби моє життя барвистим,
Як рукава, як рукава,
Нехай здійсняться неодмінно,
Твої слова, твої слова.
25.10.2024
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024